ПРОГРАМА РОЗВОРОТ UA — спільний проект “РАДІО ЕРА FM” та інформаційної агенції „ГОЛОС UA”.
Програма про найбільш актуальні питання поточного тижня, підготовлена журналістами агенції “Голос UA”, звучить щосереди упродовж години в прямому ефірі “Радіо Ера”. Початок ефіру о 19.50.
Ефір за 15 жовтня. Ведуча — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Вітаю наших гостей в студії. Сьогодні у нас член Центральної виборчої комісії Броніслав Райковський, добрий вам вечір.
Броніслав Райковський: Добрий вечір. />
Оксана Ващенко: … і Максим Копейчиков, партнер юридичної фірми “Ілляшев і партнери”, експерт-юрист, вітаю вас, добрий вечір.
Максим Копейчиков: Добрий вечір.
Оксана Ващенко: Що ж шановні слухачі, будемо сьогодні говорити про те чи може судова система працювати в умовах політичної кризи? Чи мають, скажімо, такий досвід інші держави і до чого можуть такі судові війни, як наша, призвести зараз? Чи можуть бути зірвані дострокові вибори на яких наполягає Президент Віктор Ющенко і щодо яких видано відповідний указ. Ви знаєте, я думаю, що сьогодні Прем'єр-міністр під час перебування в Брюселі сказала, що указ Президента про позачергові вибори до Верховної Ради втратив можливість бути реалізованим, цитата “Указ не спрацював, усі терміни для того, щоб провести вибори, вже минули. Указ втратив свою можливість бути реалізованим”. Пане Максиме, звертаюся до вас: скажіть, є зараз якась юридична підстава говорити так або оцінювати ці події, стосовно того, що вибори будуть зірвані?
Максим Копейчиков: Ну, тут є два аспекти: є аспект політичний і є аспект суто юридичний. Щодо суто юридичного аспекту то є встановлений Конституцієй строк для проведення позачергових виборів. Фактично, наскільки я розумію, може мене пане Броніслав поправить згодом, процес не почався.
Оксана Ващенко: Шістдесят днів не стартували?
Максим Копейчиков: Шістдесят днів не стартували, тобто строк не може бути дотриманий фактично. Але наскільки це можна буде реалізувати за відсутності фінансування, якого не надає Кабінет міністрів, також невідомо. А з політичної точки зору, я думаю, що в Україні в принципі можливим є все.
Оксана Ващенко: Все може бути? Тобто, з однієї сторони, у Прем'єр-міністра були всі підстави оцінювати так події. Я би хотіла звернутися до представника Центральної виборчої комісії, до пана Броніслава. Скажіть, от в ЦВК вчора було так гаряче і Служба безпеки України була у вас, і охоронці вас охороняли. Кажуть, що голова ЦВК на цьому наполіг для того, щоб якимось чином захиститися. От сьогодні як було, спокійніше?
Броніслав Райковський: Добрий вечір, шановні слухачі. Сьогодні у на іде нормальний процес. Ми готуємо проекти відповідних документів для забезпечення виборів, які повинні відбутися сьомого грудня 2008 року. Центральна виборча комісія розробила відповідний календарний план організаційних заходів з підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України. Від сьогодні, 15 жовтня, до виборів залишилося п'ятдесят три дні.
Оксана Ващенко: Таким чином, вони стартували, чи ні?
Броніслав Райковський: З точки зору законодавства, Указ був прийнятий дев'ятого жовтня цього року, офіційно оприлюднений десятого і закон говорить, що його фактично не відміняли.
Оксана Ващенко: Його скасовувалии, потім поновлювали…
Броніслав Райковський: Він оприлюднений і виборчий процес почався з нуля годин одинадцятого жовтня, поскільки згідно з Указом, законодавством нашим на наступний день починається виборчий процес. Всі ви знаєте, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва дія Указу зупинена.
Оксана Ващенко: Ми далі про це поговоримо. Але от скажіть, Центральна виборча комісія, в принципі, зараз працює згідно з графіком, який вона затвердила?
Броніслав Райковський: Ми не затверджуємо, він фактично згідно до закону розроблений, чинного Закону про вибори народних депутатів. Фактично ми працюєм над документами, проводимо наради.
Оксана Ващенко: Але фінансування не маєте і працюєте, так би мовити, в кредит?
Броніслав Райковський: Я маю на увазі те, що ми напрацьовуємо документи, оскільки згідно з нашим календарним планом ми повинні певні документи підготовити для партій, для учасників виборчого процесу, для комісій і ці проекти напрацьовуєм. Але ми офіційно засідання Центральної виборчої комісії не можемо провести, оскільки є ухвала Адміністративного окружного суду, що забороняє Центральній виборчій комісії будь-які дії щодо проведення дострокових позачергових виборів.
Оксана Ващенко: Дякую вам, поки що. З нами зараз на зв'язку Олександр Лавринович, перший заступник Голови Верховної Ради, народний депутат і представник фракції партії Регіонів. Пане Олександре, добрий вечір!
Олександр Лавринович: Добрий вечір.
Оксана Ващенко: Скажіть, пане Олександре, ви от відчуваєте, що виборча кампанія фактично офіційно стартувала. І ви її визнаєте, скажімо офіційною чи неофіційною, принаймі от зараз, зважаючи на ці судові ігри, які відбуваються в Україні?
Олександр Лавринович: Друга частина мені зрозуміла. Дуже правильно, ігри дійсно відбуваються. А що стосується першої частини, то я не зовсім розумію, як можна офіційно чи неофіційно визнавати щось, якщо є факт, який ми отримали у вигляді Указу Президента про дострокове припинення повноважень парламенту і призначення дострокових виборів. Цей факт юридично відбувся на підставі Конституції України і він не може викликати ні в кого сумнівів.
Оксана Ващенко: Ви знаєте, ми сьогодні, починали з цього розмову з нашими гостями тут, в студії. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко сказала, що Указ Президента про позачергові вибори до Верховної Ради втратив можливість бути реалізованим. Вона назвала різні причини, одна з яких — це нефінансування виборів, потім і та історія, яка, я думаю, вам добре відома, що відбувається в українських судах. Є підстави так стверджувати?
Олександр Лавринович: Ну я би уточнив. Мабуть, Юлія Володимирівна хотіла сказати, що вона докладає всіх зусиль, щоб не допустити виборчої кампанії…
Оксана Ващенко: Це ви продовжуєте, це вже Ваш коментар.
Олександр Лавринович: … І організувала роботу, щоб заблокувати роботу судів в Україні, або вступити в контакт з суддями, щоб вони отримали мотивацію винесення неправових рішень і заблокувати можливості прийняття рішень у Верховній Раді і на засіданнях Кабінету міністрів України не ухвалювати ті рішення, які відповідно до Закону про Кабінет міністрів, які вона палко підтримала в сесійній залі парламенту, відмовляється виконувати рішення Ради національної безпеки і оборони. Це те, що випливає з того, що вона сказала. Таким чином, можна констатувати, що на сьогоднішній день є протидія з боку однієї політичної сили, яка має своїм інструментом уряд України і, використовуючи своїх членів парламенту, не дає можливості ухвалювати рішення ні сесійній залі парламенту, ні працювати належним чином судам України.
Оксана Ващенко: Ви засуджуєте нинішню діяльність і політику, яка проводиться нинішнім Прем'єр-міністром і БЮТ?
Олександр Лавринович: Я нічого і нікого не засуджую. Я констатую наявні факти.
Оксана Ващенко: Ну, принаймі, критично висловлюєтесь стосовно цього. Скажіть, чому не можна зірвати вибори за допомогою одного із юридичних інструментів? В одному із інтерв'ю ви про це говорили буквально нещодавно.
Олександр Лавринович: Юридичний інструмент — це означає, що якщо є підозра в тому, що зупинення парламенту дострокове і призначення виборів не відповідає законодавству, то потрібно звернутися до того органу, який має право дати оцінку ситуації і акту голови держави. Цей орган називається Конституційний суд України. З цим питанням до нього не звертаються із зрозумілих причин.
Оксана Ващенко: Яких?
Олександр Лавринович: Цей Указ, з моєї точки зору, дуже складно назвати неконституційним. Він повністю відповідає Основному закону і слово в слово повторює ті позиції, які є в дев'яностій і сто шостій статтях Конституції.
Оксана Ващенко: Тобто, його оскаржити в Конституційному суді практично нереально.
Олександр Лавринович: Ну, звичайно.
Оксана Ващенко: А чому ж тоді вийшло оскаржити в інших судах, які потім вже були реорганізовані Президентом?
Олександр Лавринович: Вийшло в інших судах, тому що це не є предметом розгляду цих судів, а знаходяться в Україні судді, які дозволяють собі ухвалювати таке рішення чи зупинити Закон України про Кабінет міністрів, як це було в Мукачевому, зараз в Києві. Тому відповідь ви можете взяти із соціології рівня довіри громадян до судової системи України взагалі. Ось такими діями такі ось судді формують рівень довіри.
Оксана Ващенко: Але скажіть, судова система вже не перший раз стає заручницею політичних інтриг. Чому?
Олександр Лавринович: Я не згоден із Вами, судова система не стала заручницею. Це окремі судді спокушаються на те, щоб іншими мотивами, окрім законів, керуватися при винесенні рішень.
Оксана Ващенко: Ну таких окремих дуже багато…
Олександр Лавринович: … при тому вони себе роблять заручниками своїх бажань, тому непотрібно вважати, що судова система цілком стає заручником. Зрозуміло, що дії, які окремі народні депутати роблять у приміщенні судів, створюють дискомфорт, часом — унеможливлюють роботу суду. Це також не зовсім нормальна річ.
Оксана Ващенко: Пане Олександре, скажу відверто, ми запрошували на цю програму багатьох людей, щоб обговорити цю болючу тему, але представники судових інстанції практично всі відмовилися йти. Я так розумію, до тих пір, поки ця ситуація не втихне та якось розв'яжеться однією або іншою стороною — на бік Президента або на бік прем'єра, чи ще на якийсь бік. Це ненормально!
Олександр Лавринович: Вони правильно роблять, бо судді взагалі не повинні брати участь у таких політичних програмах.
Оксана Ващенко: Це не політична програма, принаймні сьогодні. Якщо ви берете в ній участь, це не означає, що вона має політичний присмак.
Олександр Лавринович: А я такого не казав. Просто на запитання, які ви ставите, судді не мають права відповідати.
Оксана Ващенко: 7 грудня — це дата дострокових виборів? Чи вона може бути перенесена?
Олександр Лавринович: Це дата, встановлена в Указі Президента України. Якщо він матиме бажання переглянути прийняте ним рішення, то очевидно, що у його компетенції це зробити.
Оксана Ващенко: Дякую вам, що були сьогодні у програмі Розворот.UA. З нами був Олександр Лавринович, перший заступник Голови Верховної Ради.
Я нагадую, що у нашій студії Броніслав Райковський і Максим Копейчиков, експерт-юрист. Максиме, звертаюся до Вас. Ви адвокат-практик. Наскільки часто рішення того чи іншого судді є недостатньо обгрунтованим або недостатньо законним, коли йдеться, наприклад, про захист інтересів людини аба майна, але не інтересів держави, як ми зараз говоримо в цілому?
Максим Копейчиков: Короткий приклад з практики — два-три місяці тому ми вдалися до того, що через засоби масової інформації оголосили про збір рішень одного з суддів районних судів м. Києва, який виносив настільки неправосудні рішення, наскільки це можна собі уявити. Він постійно порушував процесуальні норми, без поваги ставився до представників сторін, а тексти рішень — взірці того, якими взагалі не мають бути судові рішення. Дійсно, у практиці доводиться стикатись з тим, що рішення суду обгрунтовується нормативним актом, якого взагалі не існує. Або некоректно відтворюється зміст цього акту. На практиці буває так, що рішення є незаконними. Про свідчить велика кількість оскаржень.
Оксана Ващенко: Чому я кажу про це? Бо це рівень більш буденний. Якщо ми говоримо про ті рішення, які розглядаються у судах — рішення Кабміну, Президента — це вже інша історія. Правда?
Максим Копейчиков: Це інша історія, але я хочу де в чому не погодитись з паном Лавриновичем — щодо того, що у даному випадку розгляд Указу Президента — винятково компетенція Конституційного Суду. У законі «Про Конституційний Суд» чітко передбачено, що він має робити і які рішення він має виносити з яких категорій справ. Одне з питань — питання про відповідність Конституції тих чи інших актів.
Оксана Ващенко: Олександр Лавринович так само вважає.
Максим Копейчиков: Це питання про відповідність Конституції. Є ще інші акти законодавства. Приміром, Кодексом адміністративного судочинства України прямо передбачено, що існують категорії справ з оскарження актів індивідуальної дії і є категорія справ щодо оскарження рішень центральних органів — Президента, Кабміну, звісно, за винятком Верховної Ради, міністерств. І саме такі справи розглядав і відповідно до закону має розглядати Окружний адміністративний суд, повноваження якого поширюються на територію міста Києва. На мою думку, суд прийняв справу відповідно до своїх повноважень.
Оксана Ващенко: Тобто, ви вважаєте, що Окружний адміністративний суд мав право розглядати відповідне звернення?
Максим Копейчиков: Я вважаю, що так. Можливо, з політичної точки зору це було неправильно, але з точки зору правової і з точки зору — скажімо, роботи на авторитет судової системи, це було абсолютно правильно.
Оксана Ващенко: Дві точки зору уже пролунало. Будь ласка, Броніслав Райковський.
Броніслав Райковський: Не будемо вдаватися в деталі. Нехай цим займаються правники, експерти. Як законозастосовчий орган ми відреагували на ухвалу суду, оскільки ми реагуємо на всі рішення судів, якщо є заборона ЦВК вчиняти якісь дії, пов'язані з виборчим процесом — чи з місцевими виборами. Чи з виборами народних депутатів, — ми на це раегуємо. Вважаємо, що це рішення законне, оскільки воно прийняте від імені держави. На сьогоднішній день виборчий процес загальмований. Ви знаєте, що він швидкоплинний, тому у нас встановлені певні строки. Так, до 12 жовтня ми повинні були визначити кількість кандидатур, які включаються до складу окружної виборчої комісії за поданням кожної фракції, утвореної у Верховній Раді.
Оксана Ващенко: Ніхто кандидатур не подає?
Броніслав Райковський: Ми рішення це не прийняли. Ми повинні встановити квоти для депутатських фракцій. До 18 жовтня (кінцевий термін) нам повинні подати списки для утворення окружних виборчих комісій. Строки ми вже пропустили. Сьогодні ми не встигаємо, вибились з графіку. Якщо до 18 жовтня буде заблокована робота ЦВК, ми не зможемо утворити окружні виборчі комісії.
Оксана Ващенко: Тобто, дострокових виборів 7 грудня не буде?
Броніслав Райковський: Будемо бачити. Зараз ЦВК б'є тривогу через ситуацію, яка склалася.
Оксана Ващенко: З досвіду попердніх виборів — взагалі була проблема з докомплектуванням окружних виборчих комісій людьми, які відповідають рівню фахововсті. Виходить так, що у терміни ви не вкладаєтеся, а потім виходить, що з добором кадрів також будуть проблеми.
Броніслав Райковський: Проблеми є завжди. Нам треба сформувати окружні виборчі комісії, де працюватиме понад 350 членів. Депутатські фракції згідно закону формують такі комісії, вони є учасниками виборчого процесу. Якщо одна фракція не подасть, друга не подасть — комісії не сформуються. А згідно закону їх повинен подати голова ЦВК.
Оксана Ващенко: Триває програма Розворот.UA. У нашій студії член виборчкому Броніслав Райковський та експерт-юрист Максим Копейчиков.
Сьогодні ми говоримо про судові війни, які відбуваються в українських судах. Спробуємо спрогонозувати, чим це все може завершитися та дати оцінку, зробити своєрідний висновок. Головна тема — будуть ці дострокові виборі зірвані чи перенесені ближче до новорічних свят.
Звертаюся до пана Максима. Ми з вами говорили про Окружний адміністративний суд, який, за вашими словами, мав право розглядати указ про рішення Президента. Сьогодні Президент сказав, що метою реорганізації Окружного адміністративного суду Києва було вдосконалення судової системи. Скажіть, до якого вдосконалення це може призвести, оскільки сказав, що означене рішення було запропоноване Міністерством юстиції з функціональних мотивів, і за словами глави держави, відповідно до пропозиції Мінюсту, суд було реорганізовано з метою підвищення ефективності розгляду справ та необхідним для цього розширенням штату.
Максим Копейчиков: Для початку ремарка — я спілкувався з багатьма юристами, і жоден з них не оцінив позитивно цей указ.
Оксана Ващенко: Підстави?
Максим Копейчиков: По-перше, це вважають політичними іграми, дитячою помстою. Виніс рішення — мені не сподобалось — я зараз вас розформую. Це нагадує те, що пан Кучма зробив з районними та міськими судами, коли об'єднував їх у міськрайонні після виборів у Мукачевому. З юридичної точки зору цей Указ проблематичний щодо реалізації. Бо відповідно до Указу про судоустрій створення та ліквідація судів — повноваження Президента. Що стосується Указу щодо ліквідації Окружного адміністративного суду та створення двох нових судів, повноваження яких поширюється на окремі райони м. Києва, це небезпечний прецедент. По суті, цей Указ унеможливлює дотримання норм адміністративного судочинства і дотримання норм Конституції щодо можливості оскарження рішень органів державнохї влади. Чому? Частиною 3 Адміністративного кодексу України чітко передбачено, який саме суд має розглядати спори, коли оскаржуються саме нормативно-правові акти Президента, Кабміну, міністерств, органів державної влади, повноваження яких поширюються на всю територію України.
Оксана Ващенко: Тепер таких органів немає?
Максим Копейчиков: Це мав бути суд, повноваження якого поширються на територяю Києва. Зараз відповідно до Указу Президента створено 2 суди. І чітко зазначено, що їх повноваження поширюються на окремі райони столиці. Тобто, суду, повноваження якого поширювались би на все місто, немає. Це є обгрунтуванням того, що не мав права сьогодні Київський окружний адміністративний суд виносити рішення щодо Указу Президента про внесення змін до структури адміністративних судів.
Оксана Ващенко: Тоді в який спосіб такі рішення можуть ініціюватися правниками? Тобто, шукаються якісь білі плями у законодавстві для того, щоб піти на такий крок?
Максим Копейчиков: Є дві теорії. Перше — ніхто не подумав, до чого це призведе, друге — що це була абсолютно свідома акція, щоб на певний період заморозити оскарження.
Оксана Ващенко: Якби Указ стосовно реорганізації Окружного адміністративного суду видавався в інших політичних умовах, коли б всі нормально працювали? На це б звернули увагу чи ні?
Максим Копейчиков: Звернули б, бо цей Указ тягне за собою низку змін до нормативно-правових актів і найголовніше — до Кодексу адміністративного судочинства.
Оксана Ващенко: Пане Станіславе, звертаюся до вас. Ми торкаємося з вами до теми, дотичної до цієї — до роботи ЦВК. Скажіть, чи варто очікувати другого Указу Президента у зв'язку з тим, що — і ваша робота полягає у тому, щоб процес не був зірваний, — Президент має піти на видання другого указу?
Броніслав Райковський: На сьогодні у нас виникли проблеми ще й з фінансуванням. На сьогоднішній день ЦВК не отримала кошти для проведення виборів.
Оксана Ващенко: А знаєте, яка ідея була — взяти кредит на проведення виборів? Це було б просто, геніально.
Броніслав Райковський: Згідно із Законом “Про вибори народних депутатів”, виборчий процей фінансується з Державного бюджету. Згідно із законом, до 13 жовтня кошти повинні були надійти на рахунок Державного казначейства — це 417 мільйонів 500 тисяч. А проблема у тому, що якщо буде розблокований процес, ми створимо окружні виборчі комісії — їм же потрібно зарплату платити. Потрібно друковати масу документів, бюлетені. Це видатки, пов'язані з виборчим процесом. Я думаю, що ці питання вирішуватимуться після рішення суду, засідання якого відбудеться 17 жовтня.
Оксана Ващенко: І Ви думаєте, це буде крапка?
Броніслав Райковський: Останній термін, я думаю, буде 17 жовтня.
Оксана Ващенко: П”ятниця?
Броніслав Райковський: День, коли депутатські партії повинні здати списки з кандидатурами для формування окружних виборчих комісій. Якщо комісії не будуть сформовані, час сплине, а ми, згідно закону, 22-го повині вже їх сформувати. Так за що і з ким же тоді вибори проводити?
Оксана Ващенко: У нас телефонний дзвінок. Уважно вас слухаємо. Добрий вечір!
Слухач: Одесса, Людмила: Выборы, к сожалению, в создавшейся ситуации просто необходимы. Президент Ющенко все сделал для того, чтобы они были — вывел свою фракцию из коалиции. Мой вопрос: к чему так спешить? Чтобы выборы были качественными, их нужно проводить не раньше февраля-марта месяца? Чтобы к этому подготовились и избиратели, и сами претенденты, сделать нормальные списки.
Оксана Ващенко: Ну що ж, ми вас зрозуміли. Кажуть, вибори треба переносити на весну.
Броніслав Райковський: Який термін буде встановлений Указом, так ми і будемо роботи. ЦВК забов'язана виконувати укази Президента. Ми завжди готові до виборів, але у строки, які передбачені законодавстом.
Оксана Ващенко: Пане Максиме, скажіть, може бути другий указ, як сказав ваш візаві?
Максим Копейчиков: Я не бачу жодних перешкод до цього. Тим більше, практика українська показує, що може.
Оксана Ващенко: А от ситуація у правовому полі 2007 року, коли видавалися ці укази, і нинішня ситуація — на скільки вона відрізняється? І чи можна говорити, що вона є різною?
Максим Копейчиков: По суті, вона є дуже схожою. У нас не прецедентне право, тому оцінювати дії Президента в Україні дуже складно в силу специфіки нашого закону. Але те, що було тоді з виданям указів через тиждень, воно, в принципі, може повторитися. І я не думаю, що видання другого указу стане підставою для його визнання чи то незаконним, чи то неконституційним з тих підстав, що це є другий указ, що другий указ не можна виносити.
Оксана Ващенко: А чому не зверталися одразу і представники БЮТу, і ті депутати, які були не згодні з рішенням Президента про дострокові вибори, до Конституційного Суду?
Максим Копейчиков: Тут я погоджуюся з паном Лавриновичем. Якщо говорити про конституційність, то згідно зі 19 статтею Конституції Президент діяв згідно з повноваженнями, наданими йому законом. Були передбачені законом підстави для прийнятття такого рішення, тому рішення Конституційного Суду щодо неконституційності цього Указу, скоріш за все, було б на користь Президенту. Але це тільки прогноз.
Оксана Ващенко: Це політичні аспекти, про які ми в програмі говорити не будемо, оскільки, як я зауважувала, у нас сьогодні не політичний ефір. Ми обговорюємо проблему у правовому руслі.
У нас наступний дзвінок. Добрий вечір!
Слухач: Дніпропетровськ: На попередніх виборах я голосував на БЮТ. Але тепер, дивлячись на всю вакханалію з його сторони, таке запитання — чи може у майбутньому Юлія Володимирівна повести якусь відповідальність, кримінальну, за саботування виборів? Ви кажете, що у триденний термін повинні були отримати гроші для проведення виборів?
Оксана Ващенко: Так говорили. Було інформація стосовно того і з Секретаріату Президента. Точно не можу вам підтвердити, але інформація стосовно того, що за це посадовці можуть нести кримінальну відповідальність. На скільки це відповідає дійсності?
Максим Копейчиков: Я не є фахівціем з кримінального права, але знаєте, з часів СРСР пішло — була б людина, стаття знайдеться. Якщо буде бажання, то знайти кваліфікацію, яка відповідає діям, можна.
Оксана Ващенко: Можна? Тобто, знаючи нинішнє правове законодавство, можна знайти підставу юридичну, правову…
Максим Копейчиков: Хоча з іншої точки зору, є ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва, яка не скасована і яка забороняє вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання виборчому процесу. На жаль, я не знайомий з результативною частиною, тому сказати не можу, але думаю, там йдеться про всіх осіб. Всі мають виконувати указ — і органи державної влади, і Прем'єр-міністр також.
Оксана Ващенко: Будь-ласка, останнє запитання у програмі «Розворот.UA».
Слухач: Добрий вечір! Таке запитання: Чи не краще нам Піночета запросити?
Максим Копейчиков: Він старенький вже…
Оксана Ващенко: Політичне запитання. Дякуємо вам. Є проблема. Я думаю, що останнє запитання — ознака того, що люди втомилися вже, можливо, від постійних цих виборів, з однієї сторони, а з іншої — можливо, чекають сильної руки. У мене таке відчуття виникло. А у вас, пане Броніславе?
Броніслав Райковський: Ну, крім виборів ніхто нічого нового не придумує — зміна влади і таке інше… Можна диктатуру встановити…
Оксана Ващенко: Але ж всеодно, нічого не зміниться з точки зору конфігурації. Але розумію, це не ваше питання.
Броніслав Райковський: Так, наше питання — проводити вибори.
Оксана Ващенко: Проводити вибори і рахувати бюлетені. А от цього разу на скільки швидко вони можуть рахуватися, зважаючи на те, що законодавство те саме, реєстру виборців немає. Багато-хто скаржиться і на це, мовляв, вибори не можна проводити.
Броніслав Райковський: Ну, реєстр ми створили у відповідності до закону. Так? Створили 775 органів його ведення по Україні, якщо все буде добре, ми до 15 грудня закінчимо електронний реєстр. Складати списки будуть ці групи, які вже створені у кожному районі. Це фінансується державою. І, фактично, вони готові до того, щоб складати списки. Списки складатимуть ті люди, які працюють на посадах в органах ведення реєстру.
Оксана Ващенко: Тобто, ви вважаєте, що таким чином можна уникнути тієї проблеми, коли хтось себе не знаходив, коли приходив у день голосування.
Броніслав Райковський: Ну знаєте, проблема зі списками є завжди — когось пропустили, якийсь будинок пропустили. Але коли вже буде електронна база у нас… Але під неї потрібно ще прийняти закон… Щоб у нас дільниця була стабільна. Якщо виборець проживає на тій вулиці. він знатиме, що там завжди буде 20-та дільниця. Якщо він переїхав в другий район міста, там буде друга дільниця. Він знатиме, що він там голосує, він там прописаний. Як колись у нас перед кожними виборами продовжуть дільниці нові створювати… тоді буде все конкретно.
Оксана Ващенко: Дуже коротко — без держреєстру можна провести ці вибори?
Броніслав Райковський: Можна! Списки є, база є, її оновлять. Ми ж минулого року проводили вибори. Зараз групи оновлять, звірять, хто переїхав, хто змінив прізвище. Внесуться зміни і будуть наші виборці голосувати.
Оксана Ващенко: Звертаюся до Максима. А у вас була практика, коли люди не могли скористатися своїм правом проголосувати з тих чи інших мотивів? Було якесь подібне звернення?
Максим Копейчиков: У мене особисто таке було.
Оксана Ващенко: Ви себе не знайшли?
Максим Копейчиков: Власне, все було швидко вирішено, бо суди працювали добре. Судді швидко виносили рішення.
Оксана Ващенко: Я б хотіла, щоб ми зробили один висновок стосовно розмови, яку проводили. Відповідь на головне питання: чи будуть зірвані дострокові вибор за допомогою судових звернень, судових ігрищ (я не знаю, як це вже називати), за допомогою судових, правових інструментів?
Максим Копейчиков: Мені здається, некоректно називати суд інструментом, бо суд — це орган, судова гілка державної влади, яка має діяти в межах своїх повноважень, наданих законом…
Оксана Ващенко: Це в ідеалі. А якщо подивитися на те, як є у нас — це інструмент у чиїхось руках.
Максим Копейчиков: А якщо в ідеалі, то у нас всі гілки — інструменти. Інструменти впливають на інструменти, що не дуже правильно. Але я думаю, що є рішення судів, які мають виконуватися, інакше органи державної влади втратять свій авторитет, який зараз підірваний в усіх учасників цього процесу. І це вже прикро.
Оксана Ващенко: В ідеалі можна створити такі умови, щоб ні Президент, ні Прем'єр-міністр, фінансові структури не мали впливу, даілогу з судами? Я маю на увазі, коли ті чи інші люди йдуть до того суду, де знають наперед яке буде рішення. Яким чином можна суди відгородити від таких впливів, щоб вони справді були незалежною гілкою влади?
Максим Копейчиков: Насправді, такі впливи є всюди. Навіть рішення в Пакистані взимку цього року щодо парламентських виборів, коли суддів Верховного суду утримували — тобто, також був вплив. Вплив є завжди, але його потрібно мінімізувати. Можливо, це ї є шлях до демократії.
Оксана Ващенко: Мінімізувати знаємо як, пане Броніславе?
Броніслав Райковський: Треба удосконалити наше законодавство, закон “Про судоустрій”…
Оксана Ващенко: А якщо говорити про те, що є у вашій компетенції — можна, не зважаючи на те, що зупинили вашу роботу, чи ні, провести на високому рівні ці дострокові вибори?
Броніслав Райковський: Знаєте, якщо буде заборона суду, ми ж будемо виконувати. Рішення суду — для нас закон.
Оксана Ващенко: Але у таких умовах зручно чи не зручно працювати?
Броніслав Райковський: Не зручно, бо порушуються всі строки. Якщо кожного дня йтимуть такі суди, вибори можуть бути зірвані. Ми стаємо заручниками політичних різних… А потім вийде — ЦВК не змогла провести вибори. Хто буде винний? ЦВК! Я думаю, що партії повинні знаходити компроміс. Вони ж — ініціатори виборів.
Оксана Ващенко: Що ж, дякую вам. Нагадаю, з нами у програмі Розворот.UA були Райковський Броніслав та Максим Копейчиков. Спілкувалася Оксана Ващенко. На все добре і до наступних зустрічей в ефірі.