Програму ви можете прослухати тут:
Програма «РОЗВОРОТ UA» — спільний проект інформаційної агенції «ГолосUA» та «Радіо Ера FM». Звучить щосереди на хвилях цієї радіостанції.
Ефір за 17.02.2010 р. Ведуча — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Кажуть, що новому Президенту України треба буде здійснити непопулярні реформи, аби подолати економічну кризу, зокрема, переглянути фіскальну політику, скоротити кількість чиновників і відмовитися від соціального популізму. Чи піде на такий крок глава держави?
Це програма “РозворотUA”, з вами Оксана Ващенко, вітаю вас. У нашій студії Юрій Полунєєв, народний депутат, представник фракції БЮТ, вітаю Вас.
Юрій Полунєєв: Добрий день.
Оксана Ващенко: І на телефонному зв’язку буде Дмитро Святаш, народний депутат, представник фракції Партії регіонів. Сьогодні ми будемо говорити про те, якими мають бути перші антикризові заходи нового Президента, які політичні сили будуть готові долучитися до цього процесу, як можуть змінюватися державні соціальні стандарти. Шановні слухачі, долучайтеся до розмови у другій половині програми. Для того, щоб розпочати нашу розмову, я хотіла б, щоб ви послухали матеріал, який підготували журналісти інформагентства “ГолосUA”, далі — Руслан Поліщук.
Руслан Поліщук: “Кожний із кандидатів на посаду Президента поряд із проханням “обери мене!” пропонував електорату “найкращу” антикризову програму. При цьому, усі охочі сісти у крісло глави держави обіцяли високі зарплати та пенсії, пільги усім і на все, а ще носити на руках малий та середній бізнес та найкращі відносини з іншими державами. На ділі, економічні експерти так і не побачили у програмах кандидатів реальних антикризових заходів. Заступник директора Інституту світової економіки та міжнародних відносин Валерій Новицький каже, що як таких заходів порятунку не запропонував жоден із претендентів. Натомість вже 20 років Україна голосує за “рожеві окуляри”.
Валерій Новицький:”Про програми не дуже серйозно розмовляти, тому що вони не містять достатньо інструментарію для того, щоб вживати якісь практичні дії. В Україні ще ніколи не були ані оприлюднені, ані озвучені настільки грунтовні програми соціально-економічного розвитку, які могли б дати сподівання на те, що Україна вийде з кризи. Тому я б не казав, що хоч якась партія, хоч колись мала в Україні подібні програми”.
У Партії регіонів переконують, що вже за місяць-два Україна матиме так званий моноліт у владі. Тобто однодумці регіоналів об’єднаються у парламенті, сформують ефективний уряд, а керуватиме усім цим їхній президент. Хоча сподіваються і на сильну опозицію. Народний депутат від Партії регіонів Михайло Чечетов запевняє, що антикризова програма у Віктора Януковича не просто є, а що вона реально працюватиме, адже базуватиметься саме на підйомі реального сектору економіки. Україна перестане жити в борг. Водночас, Чечетов каже, що експерти не бачили програми тому, що згідно з вимогами Центрвиборчкому не можна подавати занадто великі за обсягом документи на реєстрацію.
Михайло Чечетов: “Есть программа. Разработано все. Как только будет сформировано команда менеджеров-управленцев в Кабинете министров будет реализовываться. В крупном плане она представлена в программе Виктора Федоровича. с которой он победил. Там экономическая часть была очень серьезная…Ну, естественно лимит знаков, поскольку когда програма отдается в ЦВК, то там она ограниченное количество страниц должна иметь. Первое с чего начнем — будем подымать реальный сектор экономики. Виктор Федорович будет набирать профессионально подготовленных людей. Пусть положит партийный билет в стол и, засучив рукава, работает на государство. Мы не исповедуем принцип «хоть дурак, но свой».
“Уряд професіоналів” у партії нового Президента обіцяють формувати не за принципами партійної приналежності. Нова коаліція являтиме собою збірну солянку з усіх охочих працювати. Кажуть про співробітництво і з представниками “НУ-НСу”, і з фракцією комуністів, литвинівцями, та навіть із нардепами з БЮТу. Підійдуть усі. Адже головне, щоб людина була хороша — запевняють там.
Пообіцяти солодкого коржика встигли як у БЮТі, так і у Партії регіонів, а от додати про жорсткий батіг чомусь забули. Тим часом у експертному середовищі продовжують наполягати на крайній необхідності затягнути паски всій країні на кілька років та розвивати власним коштом науково-технічні галузі, зокрема зменшити енергозатратність української економіки”.
Оксана Ващенко: Для того, щоб розпочати економічну тематику, поговоримо про політичну складову, яка створює певні ризики. Сьогодні Вищий адмінсуд призупинив чинність рішення ЦВК про встановлення результатів виборів та обрання Віктора Януковича Президентом. То буде затримка з приходом нового Президента, а також нової більшості, нового прем’єра, уряду? Ми повільно рухаємося і у економічних реформах — чи не є це затягуванням часу?
Юрій Полунєєв: Юридичні процедури мають бути пройдені до кінця — у цьому суть демократії. Вибори лідера нації мають супроводжуватися дотримання всіх вимог законодавства, у тому числі правом оскарження. Немає нічого дивного у призупиненні постанови. Але економічна ситуація в країні є навіть не надзвичайно складною, а колосальним викликом для суспільства. Тому необхідно якомога скоріше закінчити політичну кризу. />
Оксана Ващенко: Коли можуть розпочатися економічні реформи?
Юрій Полунєєв: Тоді, коли. Після вирішення питання щодо того, хто буде президентом, далі почне вибудовуватися чітка вертикаль влади. Мають бути усунені протиріччя, які заважають здійснити реформи — непослідовність відносин між гілками влади, президентської і виконавчої, що впливало і на парламент. Чим краща це буде вертикаль, чим послідовнішими кроки Президента і Прем’єра, тим логічнішими будуть кроки влади. Зараз питання не у тому, коли закінчиться криза…
Оксана Ващенко: ...А коли жити стане краще.
Юрій Полунєєв: За оцінками економістів, вихід з кризи може тривати довго.
Оксана Ващенко: Але Юлія Тимошенко сьогодні сказала, що зростання промвиробництва у січні свідчить про завершення кризи.
Юрій Полунєєв: Вона сказала, що криза завершилася, піка або дна ми досягли і починаємо відновлюватися. Для досягнення докризового рівня зростання ВВП, я вже не кажу про рівень 1989 року, потрібні масштабні реформи і ресурси.
Оксана Ващенко: У нас на телефонному зв’язку Дмитро Святаш. Добрий день.
Дмитро Святаш: Добрий день.
Оксана Ващенко: Коли треба буде вашій команді розпочинати антикризові заходи, якщо ситуація у економіці критична?
Дмитро Святаш: Мають пройти процедури, які доведуть, хто є Президентом. ВАСУ має прийняти відповідне рішення, я переконаний, що воно буде на користь рішення ЦВК, після інавгурації ми створимо коаліцію, тобто, буде відбудовано вертикаль влади. Тоді можна перейти впритул до реалізації економічних реформ. Зараз наша політсила — у опозиції, бо начебто існує коаліція, а ми у неї не входимо. Жодної людини від нас сьогодні в уряді немає. Коли ми станемо владою, матимемо повноваження для здійснення реформ.
Оксана Ващенко: Якщо команда йде у владу, чи є у вас пакет документів, оскільки це було на рівні розмов?
Дмитро Святаш: По-перше, треба провести аудит того, що є у країні, бо ми не маємо достовірної інформації про золотовалютний резерв, державну казну, реальний дефіцит бюджету. Паралельно ми готуватимемо проект закону про держбюджет, бо сьогодні його немає, чого не було 10-12 років. Тому треба прийняти антикризовий бюджет.
Оксана Ващенко: Ви вірите, що ці цифри будуть названі?
Дмитро Святаш: По-іншому не може бути, бо ми не зможемо нікуди рухатися.
Оксана Ващенко: За вашими оцінками, зараз Україна у піковому періоді кризи? Була заява Тимошенко про зростання промвиробництва.
Дмитро Святаш: Думаю, це не так, я не відчуваю, що криза дісталася дна. Українська економіка має дуже відкритий характер, ми залежимо від ринків металу, хімічних добрив, зернових, цукру. Ці ринки продовжують падіння. Ми можемо підійти до другої хвилі світової кризи, я б не був таким оптимістичним. Базові галузі виробництва не є прибутковими.
Оксана Ващенко: Пане Юрію, чому нинішній Кабмін не йшов на відкриття цифр? Навіть економісти не мали бази для прогнозів.
Юрій Полунєєв: Цифри були і ніхто не приховує мінус 15% падіння ВВП. Нас можна порівняти з реанімаційним пацієнтом після операції — від програми виходу з кризи залежить його одужання. Ситуація є непростою, питання у тому, що 60% кризи торкнулося падіння тих секторів економіки, де створюється додана вартість — машинобудування. Якраз тут відновлення є надзвичайно важливим і потребує великих інвестицій. Сьогодні чув, що виробництво скоротилося майже на 90%, це сумні цифри. Я би уклав між політиками антикризовий пакт. У нас є одна реальна загроза — криза. Вихід з неї та економічне зростання — виклик для всіх один.
Оксана Ващенко: На одному з останніх засідань уряду розглядалися заходи по виходу з кризи на 2010 рік. Були прийняті непогані заходи, але де брати гроші? Обіцяють зберегти зростання соціальних витрат, індексування доходів, але для цього буде розширена база оподаткування, утриманий дефіцит бюджету на погодженому з МВФ рівні. Тобто, лише збільшення запозичень, за рахунок чого віддавати? Кажуть, що так живе весь світ, але так, як ми позичаємо, жодна європейська країна не дозволяє собі.
Юрій Полунєєв: Кошти дійсно потрібні. В України сьогодні обмаль джерел, для нас поки що закриті зовнішні ринки, банківський сектор страждає від того, що не може рефінансуватися, практично призупинене кредитування реального сектору. Коли економіка виходить з кризи, роль держави є серйозною і повинна бути чіткою, маю на увазі інвестиційну роль. Очевидно, нам прийдеться піти на фінансування багатьох програм за рахунок дефіциту держбюджету. Але потрібно використовувати нові запозичення винятково на інвестиційні цілі.
Оксана Ващенко: А ми на що їх витрачаємо?
Юрій Полунєєв: На загальні цілі бюджету. Але нові запозичення мають використовуватися винятково на інвестиційні програми. Тобто, інфраструктурні, пов’язані з “Євро-2012” — де взяти на це кошти? Так, ми залучатимемо їх через приватне партнерство, але державі все одно доведеться брати участь. Законом передбачено, що на це піде 9,8 мільярда емісійних коштів, Нацбанк має викупити держборг. У цьому немає нічого поганого, якщо вони будуть використані на інвестиційні проекти, закупку українських товарів і послуг, стимулювання внутрішнього попиту.
Оксана Ващенко: Але посада Прем’єра є і політичною, як і Президента, і кожен з них намагатиметься виконати свою передвиборну програму. Як у цих умовах йти на непідвищення соцстандартів? Всі інфраструктурні гроші можуть піти на проїдання.
Юрій Полунєєв: Коли ми говоримо про соцстандарти, ми забуваємо, що доход — це також фактор стимулювання внутрішнього попиту. Мистецтво уряду під час кризи полягає у тому, щоб спрямувати доходи на закупівлю українських товарів. Якщо ми роздаємо гроші, а люди купують імпорт, то ми своїм дефіцитом бюджету фінансуємо закордонних товаровиробників. Це проїдання. Підняття соцстандартів повинно бути цільовим і не тільки через підвищення пенсій, зарплат, а й допомога держави при реструктуризації кредитів.
Оксана Ващенко: Продовжимо після реклами й новин.
Оксана Ващенко: П’ятнадцята тридцять п’ять, триває програма “РозворотUA”. Ми говоримо про перші антикризові заходи нового Президента. Пане Дмитре, Ви говорили про аудит. Скажіть, у який спосіб можна виконувати соціальні зобов’язання, передвиборну програму, і долати кризу?
Дмитро Святаш: Питання, чи виконувати передвиборні обіцянки, не стоїть. За це проголосуали люди, і ми повинні це зробити. Стосовно соцстандартів, Закону ніхто не скасовував, ми маємо ці норми закладати у бюджет. Я погоджуюся, що це є одним з поштовхів для розвитку економіки, внутрішнього ринку споживання. Гроші можна взяти або з розширеної бази оподаткування, але я особисто вже не знаю, куди її розширювати, бо переважна більшість підприємств мають збиткові баланси.
Оксана Ващенко: А це правда, що податки збиралися наперед?
Дмитро Святаш: Я не працюю у податковій. І мені самому цікаво було би знати, яка зборгованість по поверненню ПДВ. Експортери кажуть, що їм не повертають ПДВ у великій кількості, у металургії, хімічній галузі, там йде мова про мільярди. Це буде частиною аудиту, скільки держава заборгувала власній економіці.
Оксана Ващенко: Чи буде послідовність влади, тобто ті програми, які починав уряд Тимошенко, чи буде продовжувати наступний прем’єр? Чи буде повна переорієнтація?
Дмитро Святаш: Спадкоємність економічних програм — цивілізований шлях. Немає сенсу припиняти програми, які працюють. Це також частина аудиту. Якщо це декларація про програму — це інша річ. Ми маємо подивитися результати.
Оксана Ващенко: Багато говорили про використання енергозберігаючих технологій. Куди пішли гроші, які на це виділялися, ніхто не може зараз сказати.
Дмитро Святаш: Результати програми по енергозбереженню мені невідомі. Але я не відчуваю, що це є. Це має бути у комунальному господарстві, на підприємствах. Ми маємо усвідомити, які галузі економіки є дійсно пріоритетними. За старими правилами, є декілька, але частину з них хоч засип грошами — нічого не буде. Частина потребує державної уваги, наприклад літакобудування. Україна є однією з семи країн, які мають повний його цикл. Всі підприємства, крім одного, у держвласності. Треба підтримувати цю галузь? Так. Але ми є дійсними членам СОТу, і уряд має вести з нею переговори. Бо за державні кошти треба купувати виключно українське, але це протирічить нормам СОТ.
Оксана Ващенко: Ваш прогноз, яким буде бюджет-2010, і у ньому якого рівню будуть зарплати, пенсії?
Дмитро Святаш: Ми будемо спиратися на Закон про підвищення соцстандартів, тому мінімальна зарплата буде такою, як там зазначено. Я не думаю, що це буде бюджет розвитку. Бо це буде антикризовий стабілізаційний бюджет. Ми маємо стабілізувати падіння ВВП, і коли його зупинимо, тоді можна говорити про розвиток.
Оксана Ващенко: А швидкість ухвалення цього у парламенті залежатиме від того, хто очолить уряд?
Дмитро Святаш: Так. Від складу Кабміну та того, як швидко вони опрацюють дані про економіку, внесуть Закон про держбюджет.
Оксана Ващенко: Дякую, що долучилися до програми.
Юрій Полунєєв: За моїми підрахунками, Україна, щоб досягти рівня Польщі, має інвестувати у ці сектори протягом 10 років не менше 300 мільярдів доларів. Сьогодні немає, де їх взяти. Тому дефіцитний інвестресурс має використовуватися тільки для розвитку тих секторів, які забезпечать максимальну додану вартість. Перше місце — сільське господарство, за 2-3 мільярди на 10 років ми можемо контролювати 30% ринку зерна. Україна може стати зерновим Кувейтом світу. Другий — транзитний потенціал, і всі сектори, з ним пов’язані. Енергозбереження є важливим, бо ми витрачаємо 15 мільярдів на рік, щоб обігрівати атмосферу. Туризм, адже Україна вийшла у число провідних країн світу по кількості туристів.
Оксана Ващенко: Незважаючи на все, до нас ще їздять.
Юрій Полунєєв: Але залишають мло грошей. У нас турист витрачає 200 доларів, а у Росії — у 2 рази більше, у Франції — у п’ять разів більше. Якщо розвиватимемо туризм, отримаємо набагато більше доходів. Далі, машинобудування. Я не хочу ображати літакобудування. Але це надзвичайно важкий сектор. А ось де ми можемо — це сільське машинобудування, а ми імпортуємо. І фінансовий сектор.
Оксана Ващенко: Тимошенко говорила про те, що ми стали на такий щабель у літакобудуванні, де не була. Це свідчить про нерозуміння пріоритетів?
Юрій Полунєєв: У мене свій погляд на ці речі. Для того, щоб проштовхнути українські літаки на світову арену, потрібні колосальні лоббістькі, фінансові ресурси. Ми конкуруємо з країнами, які мають набагато кращі технології, фінансові ресурси. Є й ніші — Лівія, Алжир. Але набагато цікавіше розвивати сільськогосподарське машинобудування, ніж літакобудування.
Оксана Ващенко: Так що виробляти краще комбайн або трактор, ніж літак?
Юрій Полунєєв: Так. Ми даємо зайнятість людям і сприяємо розвитку сільського господарства.
Оксана Ващенко: У нас є слухач, добрий день.
Слухач: На вопрос в передаче у Шустера вы ответили, что буханка хлеба стоит 60 рублей, а ваша Королевская на вопрос, сколько стоит литр молока, сказала, что не ест дома. Как вы можете управлять страной?
Юрій Полунєєв: Уважаемая слушательница, в наших магазинах есть и такой хлеб, не в этом вопрос. Мы говорим о том, какая из програм реалистична.
Оксана Ващенко: Давайте будемо коректними. Добрий день!
Слухач: Дмитрий, Киев. В Белоруссии поднять цены на товары первой необходимости считается преступлением. А сейчас все регулируется эфективными собственниками, потому что свобода и независимость. А кому она нужна — не тем ли эффективным собственникам, которые независимы от Закона?
Юрій Полунєєв: Розвиток антимонопольного законодавства повинен бути пріоритетом політики. Тільки конкуренція зможе забезпечити зниження цін, держава має регулювати тільки критично важливі для життя людей товари, це продуктовий кошик, певні ліки, для малозахищених верств населення. Я погоджуюся, зараз є можливість для великих власників ділити ринок і впливати на споживачів. Від цього страждають всі.
Оксана Ващенко: Чи варто Україні переглядати СОТівсікі документи, входження до інших економічних спільнот? Росія, Казахстан і Білорусь утворили єдиний митний союз. Не так давно Віктора Януковича почали звинувачувати у долученні до цього союзу. Україні треба вступати до митного союзу і ЄЕП?
Юрій Полунєєв: Експерти зробили аналіз, входження до яких ринків дав Україні СОТ. Ніяких нових ринків, крім деяких ринків Африки, не отримали. Залишилися Росія, СНД, деякі країни Європи, Азії. Ми орієнтовані на експорт сировини. Тому ми маємо переглянути для себе пріоритети зовнішньої політики.
Оксана Ващенко: А Ви голосували за СОТівські Закони?
Юрій Полунєєв: Так.
Оксана Ващенко: Ви економіст, хто Вас переконав?
Юрій Полунєєв: Я розумів, що нам треба було зробити ретельний аналіз, і мати механізм цивілізованого захисту.
Оксана Ващенко: Це було помилкове рішення?
Юрій Полунєєв: Передчасне. Була данина моді, тиск. Це потрібно, але ми не були готові.
Оксана Ващенко: Такі помилки є і у інших сферах, і відповідати треба. Ми знищуємо таким чином аграрний бізнес.
Юрій Полунєєв: Є у правилах СОТ обмежені можливості захисту певних секторів, у тому числі агропромислового. Дотування через субсидування кредитів. Чи механізми підтримки експорту. Ми цього не використали, не створена система підтримки державного експорту.
Оксана Ващенко: Відіграти можна це?
Юрій Полунєєв: Так, це має бути предметом програми економічного зростання.
Оксана Ващенко: А Янукович готовий на такі кроки?
Юрій Полунєєв: Це не питання Януковича чи Тимошенко, це питання здорового глузду. Треба зосередити державні ресурси на напрямках, які дадуть найбільшу віддачу.
Оксана Ващенко: А у нас особистості вирішують такі справи. Ющенко був зацікавлений у тому, щоб Україна стала членом СОТ, лоббіював це питання.
Юрій Полунєєв: Дуже тиснув.
Оксана Ващенко: І що ми отримали?
Юрій Полунєєв: Сталася світова криза, яка вдарила по експорту, спричинила падіння ВВП на 15%, і все пішло у тартарари. Зараз не треба шукати винуватців, треба об’єднати політикум і робити реформи. Робимо ми емісію — тільки на інвестиційні проекти. Мають бути законодавчо встановлені ліміти цього боргу. Також потрібні реформи у фіскальній політиці. Це має бути контрольований процес..
Оксана Ващенко: А хто у нас контролює?
Юрій Полунєєв: Верховна Рада через прийняття Законів, Рахункова палата, уряд, тобто злагодженість гілок влади.
Оксана Ващенко: Сподіваюся, що ці помилки будуть враховані тими, хто очолить державу і уряд.
Юрій Полунєєв: Сподіваюся, ми пройдемо політичну кризу, і почнемо будувати економіку.
Оксана Ващенко: Дякую всім за увагу, на все добре.