ПРОГРАМА РОЗВОРОТ UA — спільний проект “РАДІО ЕРА FM” та інформаційної агенції „ГОЛОС UA”. Програма про найбільш актуальні питання поточного тижня, підготовлена журналістами агенції “Голос UA”, звучить щосереди упродовж години в прямому ефірі “Радіо Ера”. Початок ефіру о 19.50.
Ефір за 19.11. Ведуча -Оксана Ващенко.
Мої вітання всім слухачам радіо «Ера-FM» в ефірі програма Розворот.UA з вами Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Соціологічні інститути, служби зайнятості, державний комітет статистики, керівники підприємств та глави облдержадміністрацій продовжують невпинно говорити про очікувані загрози фінансової кризи. Для України прогнозована ситуація: йдеться про закриття підприємств, перехід на скорочений робочий день і, звичайно, масове звільнення робітників.
Власне, усе те, що ми з вами спотерігаємо й зараз. Державний комітет статистики сьогодні повідомив, що у жовтні рівень безробіття в Україні зріс на 3,2% до 500 тисяч людей, і це лише, офіційна інформація. А ось у державній службі зайнятості буквально днями заявили, що рівень беробіття у 2009 році може досягнути 8%. Однак ці факти, і масове невдоволення громадян, які вже потрапили під скорочення або очікують на нього, не змушують політиків до напрацювання реального антикризового плану дій.
Як відомо, сьогодні Верховна Рада не працювала у пленарному режимі. Завтра не відомо чи вдасться їм щось розглянути, оскільки першим питанням порядку денного залишається політичне або ж кон'юнктурне це — обрання Голови Верховної Ради. Тому до антикризових заходів черга знову може не дійти. Але ж кілька тижнів поспіль українські політики змагаються щодо того, хто ж кращі зміни запрононує до антикризового пакету. Не зважаючи на запевнення спікерів фракцій про унікальність саме їхньої програми, як правило, хоч у кількох пунктах законопроекти опонентів збігаються. Однак, є одна деталь. Багато із анонсованого політиками й досі залишається словами. А вже зареєстровані в парламенті документи не містять й половини з того, про що законотворці говорять як про дії фракцій у боротьбі з кризою.
О 20:09 буде тривати, як то кажуть, продовження програми Розворот.UA і нашими співрозмовниками будуть народні депутати це — Павло Жебрівський, представник фракції «Наша Україна-Народна Самооборона» і Микола Круглов, представник фракції Партії Регіонів. І сьогодні будемо говорити про рецепти подолання кризи, саме від парламентарів, до яких спільних знаменників вони можуть дійти і чиї пропозиції з огляду на економічну кризу, нинішній рівень безробіття, є реальнішими для реалізації.
Отже не забувайте, що вже зараз маєте писати, і маєте можливість писати нам на електронну адресу efir@radioera.com.ua і не забувайте, що можете заздалегідь формулювати свої запитання, які можна буде задавати в телефонному режимі. Упевнена, що ви знаєте цей телефон 536 96 00 код Києва 044.
Лише зауважу, буквально кілька годин тому, на сайті Верховної Ради з'явилась купа антикризових законопроектів, які начебто, завтра планують розглянути депутати, деякі з них ми сьогодні обговоримо і більшість цих законодавчих документів не мають, навіть, поки що пояснювальної записки. Але я думаю, з гостями в студії спробуємо розібратись в цій ситуації і проговорити ті рецепти, які пропонують саме вони.
20 година 9 хвилин, з вами Оксана Ващенко триває на радіо «Ера-FM» програма Розворот.UA, що ж для тих, хто щойно долучився, нагадую, що сьогодні ми говоримо про ті рецепти, які пропонують українські парламентарії задля подолання нинішньої економічної кризи, задля того, аби рівень безробіття не був таким шаленим, масовим. Що вони пропонують, власне, сьогодні ми обговоримо і ви не забувайте, шановні слухачі, що матимете можливість долучатися до нашої розмови 536 96 00 код Києва 044 Лише зауважу, що цей телефон почне працювати о 20 годині 36 хвилин, але тим часом маєте можливість писати нам на електронну адресу.
Отже, я вже вітаю в нашій студії народного депутата, предтавника фракції «Наша Україна-Народна Самооборона» Павла Жебрівського. Добрий вам вечір.
Павло Жебрівський: Добрий вечір.
Оксана Ващенко: І сподіваюся з нами на зв'язку вже Микола Круглов, Партія регіонів, теж народний депутат, пане Миколо добрий вечір і вам!
Микола Круглов: Доброго вечора.
Оксана Ващенко: Отже, я думаю пане Павле почнемо з вас, оскільки ви зараз ближче. Скажіть, вже, начебто, є напрацьований антикризовий пакет «номер два» від уряду. Ви особисто, як парламентарій, народний депутат, бачили його? Чи встигли з ним ознайомитись?
Павло Жебрівський: Я ще, на жаль, не бачив. Бачив тільки проект постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження макропоказників». З приводу пакета «номер два» 2 антикризових заходів я його не бачив і через це сказати, що то за пакет і що пропонує уряд, на жаль, не можу.
Оксана Ващенко: То виходить, що завтра ви ще не знаєте, чи будете розглядати цей антикризовий пакет, ну принаймні від уряду, чи не будете.
Павло Жебрівський: Ви знаєте, насправді, парламент нині, точно, є недієздатним, оскільки будь-яке рішення парламенту має підписувати Голова Верховної Ради. Це єдиний орган, де це не може робити заступник за нього, і навіть, перший заступник Голови Верховної Ради не має права скріпляти підписом. Через те завтра, щоб там не говорили, не буде нічого крім обрання спікера.
Оксана Ващенко: Спроби, точніше?
Павло Жебрівський: Точніше спроби, я погоджуюсь. І парламент знову таки не буде працювати, поки не буде обраний спікер.
Оксана Ващенко: Але урядовий підхід до розв'язання нинішніх соціальних проблем.Чи можете ви його підтримати, якщо подивитись на ті зустрічі, які відбуваються з аграріями, хіміками, металургами? Експерти говорять про те, що це виправдано, що уряд йде на посилення внутрішнього попиту на продукцію українських підприємств через державні замовлення. Важливо, що передусім йдеться про замовлення для тих галузей, які виробляють не сировину, а продукцію з більш високою доданою вартістю, машинобудування цьому, зокрема, буде сприяти отримання цього тижня згоди ЄБРР надати кредит на оновлення рухомого складу «Укрзалізниці».
Павло Жебрівський: В цьому напрямку абсолютно підтримую. Посилив би цей напрямок і все-таки почав би фінансувати як раз, як тут сказано, кінцеві галузі — машинобудування, будівництво, тобто, те що спричинить якраз попит на металургійну промисловість і, зрозуміло, сільське господарство, те що спричинило попит на хімічну продукцію, в першу чергу мінеральні добрива. Тобто, власне потрібно фінансувати кінцевого виробника продукції, а не перехідні такі якісь речі. Поки що ці меморандуми, які підписуються, мені не зовсім подобаються, там достатньо багато води, менше конкретики.
Оксана Ващенко: Загальних речей? За якими нічого не стоїть?
Павло Жебрівський: За якими нічого не стоїть. Це є проблема і просто є картинка, де хтось підписав з кимось про щось, але, власне, якихось таких кардинальних ключових речей з приводу полегшення ситуації не існує.
Оксана Ващенко: Нагадую, що знами на звязку Микола Круглов, народний депутат, представник фракції Партії Регіонів. Пане Миколо скажіть, а ви, можливо, ви бачили цей урядовий, антикризовий пакет «номер два», як вже його умовно називають?
Микола Круглов: Такого пакета законів я ще не бачив, але я не згодний з своїм колегою Жебрівським, що ми маємо недієздатний парламент. Більше всього, на сьогоднішній день, законопроектів якраз від депутатів.
Оксана Ващенко: Особливо сьогодні у другій половині дня зареєстровано, як видно на сайті Верховної Ради, значна частина.
Микола Круглов: Да. Багато зареєстровано і до цього було, але ви праві, що сьогодні ми маємо дуже велику кількість законопроектів від депутатів. По своєму вони різні, але мають вони всі одне направлення це — антикризові заходи, як їх розуміють депутати. На сьогоднішній день, я б не говорив так, що парламент недієздатний, тому що основна робота буде у фракціях і комітетах. І якраз ми у комітеті своєму на минулому тижні розглядали якраз депутатські законопроекти, тому що ми можемо прийти до такої ситуації: завтра буде обраний голова парламенту, а тоді, що знову робити перерву тому, що скажуть депутати, в нас нема напрацьованих законопроектів? Якраз, на сьогодні, це правильне рішення, коли ми працюємо сьогодні у комітетах.
Оксана Ващенко: Але ваші колеги скаржаться на те, що дуже часто комітет не може ухвалити те чи інше рішення, оскільки немає кворуму депутатів. Одні ходять, а інші не ходять на ці засідання.
Микола Круглов: Ви розумієте, я якраз про це й говорю. Той, хто хоче праювати, той ходить і працює. Хто не хоче працювати, той говорить дуже багато відносно того, як ми кажемо, що далі робити і таке інше. Треба працювати. От дивіться, я беру вибірку «Економічні ізвестія» за сьогоднішній день. «Конгрес США обсуждает возможность спасения автопрома». Значить це — проблема, фінансова, фінансова криза значить дійсно є і конгресс, незважаючи, на всі їх проблеми і проблеми бюджетні таке інше, але вони говорять про це. Вони направили дії якісь серйозні. У нас, на сьогоднішній день, як то кажуть, «лебідь, щука і рак».
Оксана Ващенко: Тобто, зрозуміло зараз одне, що з урядовим варіантом ніхто не знайомий і поки що його не бачили. Побачимо, як це буде завтра у Верховній Раді, але пане Миколо…
Микола Круглов: Однак головне я б хотів сказати, що всі розмови і всі зустрічі уряду, всі напрацювання, якщо вони відірвані від проекту бюджету на 2009 рік це все блеф.
Оксана Ващенко: Але ж бюджет відкликаний?
Микола Круглов: Через те він якраз і відкликаний. Але ж давайте будемо так говорити. Скільки вже йдеться про проблему кризи? Ми починали про це говорити з початку року. В травні місяці це вже було всім зрозуміло, але все-таки за місяць до того, як признався уряд, що у нас є криза, він вже подав проект бюджету на 2009 рік. Ну скажіть, будь-ласка, що це за стратегія?
Оксана Ващенко: Стратегії немає, пане Миколо. Ви можете з цим погодитись, значною мірою, коаліція, яка де-факто існує, але і де-юре не існує. Тим не менше у мене якась звичка, ще залишилась, пост-фактум, що ця коаліція є, вона якимось чином там працює. Але тим не менше, більш ніж 70% громадян нині бояться суттєвого зниження рівня життя або втрати роботи внаслідок економічної кризи. Що на законодавчому рівні може бути запропоновано для того, щоб людей, ну не звільняли за власним бажанням і не скорочували робочий день, хоча б якимось мінімумом забезпечили?
Павло Жебрівський: Знаєте, пан Микола так хорошо говорить. Але я просто хочу, пане Миколо, довести до відома вашого і вашої фракції, що з 1 жовтня члени Партії регіонів з фракції жодного разу на засіданні бюджетного комітету не були присутні. Тобто, реально, ваші колеги фактично ігнорують те, про що ви говорите, те, що бюджет не розглядається…
Микола Круглов: Це зовсім не правда. Ви послухайте, те, що говорять заступник голови бюджетного комітету Пеклушенко. Він пристуній, він є одним із керівників цього комітету. Я не знаю, що ви там робите, коли не бачите один одного, це мені не зрозуміло.
Павло Жебрівський: Пане Миколо, для того, щоб ви не говорили неправду, я завтра в парламент принесу підписи з першого жовтня і просто не говоріть те, чого не знаєте.
Микола Круглов: Я ж вам кажу, якщо ви не бачите один одного через стіл, то чим ви там займаєтесь. В нашому комітеті сидять всі.
Оксана Ващенко: Ви з різних комітетів, це треба зауважити.
Павло Жебрівський: Я просто член бюджетного комітету, голова підкомітету по видаткам.
Оксана Ващенко: Але я повертаюсь до свого запитання!
Павло Жебрівський: Я просто просив би не говорити не правду пане Миколо, того чого не знаєте.
Микола Круглов: Я говорив правду.
Павло Жебрівський: Насправді, я вас не перебивав і вислухував ваші слова. З приводу того, що робити, яким чином щоб люди не постраждали і чи вдасться утримати їх на сьогоднішній день на робочих місцях — не вдасться. Насправді, щоб ми не говорили, але безробіття буде збільшуватись. І сьогодні поки ми не спричинимо якраз через бюджет 2009 року який, який безумовно в найближчі дні має бути поданий до ВР, до бюджетного комітету, щоб ми розглянули, якраз якщо ми не здійснемо державне замовлення, державну підтримку кінцевих галузей економіки, якщо ми сьогодні для металургійної промисловості не створимо внутрішній попит, то хто б що не говорив, на жаль, утримувати в такому стані металургійну галузь буде неможливо.
Оксана Ващенко: Джерела фінансування.
Павло Жебрівський: Але, крім металургійної галузі на сьогоднішній день є проблема як тільки металурги не працюють, значить не купляють вугілля, не купляють кокс і це спричиняє такий принцип доміно. Через це джерелами фінансування, насправді, є той же бюджет. І ми маємо в парламенті чітко визначити не поділяючись на, що сьогодні немає коаліції, є фактично всі фракції, є спросто урядові фракції і ми маємо визначитись, яким чином ми будемо працювати по заробітній платі людям, чи будемо ми піднімати, так як потрібно, до прожиткового мінімуму як ми задекларували з 1 січня мінімальну заробітну плату, чи буде введена в повному об'ємі єдина тарифна сітка. Це також достатньо великий ресурс, це 50 млрд. гривень на ці заходи потрібно додатково виділити в бюджеті на 2009 рік. Дальше, ми маємо сконцентрувати якраз фінансовий ресурс яким оперує держава.
Оксана Ващенко: Але чи будете чи не будете, ви можета зараз сказати?
Павло Жебрівський: Особисто я розділяю поняття соціального популізму і соціальних видатків. Я вважаю, що мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія — це не є соціальним популізмом, це є соціальними видатками. Соціальний популізм є те, коли пробують сподобатись окремим електоральним групам і, тоді, якісь пільги виділяють для окремих соціальних груп. Це є соціальний популізм, це є загравання перед деякими, тими хто голосує, приходить і, той хто такі закони приймає, пробує наростити свої електоральні потужності. Іце не чесно по відношенню до всього українського народу. Я думаю, що ми маємо все-таки підняти до прожиткового мінімуму мінімальну заробітну плату, ми маємо ввести єдину тарифну сітку, що ми пообіцяли, але ми маємо відмовитись про надання додаткових пільг, які сьогодні дехто хотів би бачити. Тому що це, на жаль, є соціальним популізмом. І той фінансовий ресурс, який залишиться в державному бюджеті, а він залишиться, те що сьогодні по макропоказникам, який пропонує уряд, зменшується внутрішній валовий продукт зростанням десь на 2% порівняно з цим роком, і зменшаться, звичайно, доходи бюджету, у величині вони будуть трошки більші, ніж в цьому році, але з урахуванням інфляції, тобто номінальний ресурс бюджетний буде достатньо менший. І спрямувати цей фінасовий ресурс на ті ключові галузі, які безмовно можуть витягнути економіку, всю господарку за собою. На цьому повинен сконцентруватись уряд і запустити цей механізм.
Оксана Ващенко: Пане Миколо, звертаюсь до вас, от лише сьогодні зареєстровано у ВР 15 законопроектів, впродовж тижня значно більше, і один з них це — проект закону «Про оплату праці вищих посадових осіб на період виходу країни з кризи». До речі, цей законодавчий документ підготував представник вашої політичної сили. Скажіть, це джерело надходжень додаткових, ви розглядаєте реально? Чи це лише, скажімо, один з кроків, який може сподобатись людям в нинішній такій політичні неспростій ситуації? От я лише зауважу, там Тимошенко… зменшується зарплата… так. В частині обмеження на час кризи посадового окладу, це я цитую пояснювальну записку Прем'єр-міністра України, на рівні 7 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлених законом про державний бюджет України на відповідний рік, тобто в теперішніх умовах, посадовий оклад зменшиться з 6 тисяч 640 гривень до 4 тисяч 683 гривень.
Микола Круглов: Ну я хочу сказати, це не джерело надходжень, це джерело видатків.
Оксана Ващенко: Які можуть бути потім пере…
Микола Круглов: Так, які можуть потім бути або більші або менші. Тільки тут проблема, яка буде на сьогоднішній день, на превеликий жаль, а можливо, на щастя комусь, у нас Конституція забороняє знижувати соціальні стандарти. В нас є не одне рішення Конституційного суду. Але я хочу сказати, що з точки зору здорового глузду, якщо треба бистріше подолати кризис, то треба краще працювати, в першу чергу, у владі. Якщо не хоче довго отримувати занижену заробітну плату, значить, краще будуть працювати тим бистріше вийдемо з кризи. Тобто, тут знаєте, як ми кажемо, є дві сторони медалі.
Оксана Ващенко: Але ви завідома знаєте, що це рішення може на пройти?
Микола Круглов: Воно може пройти, але воно можу бути оскаржене.
Оксана Ващенко: В тому ж Конституційному суді?
Микола Круглов: Так, тим же Констиуційним судом. Як це зробили судді в свій час. Коли познижували заробітню плату, і це робила, до речі, уряд Юлії Тимошенко.
Оксана Ващенко: Але, для чого тоді вноситься така закондавча ініціатива?Принаймні, на цей момент.
Микола Круглов: А ми ж знаємо, що у нас суди. Один раз скажуть по-одному, а другий раз скажуть по-іншому.
Оксана Ващенко: Ви розраховуєте, що цього разу буде інакша відповідь?
Микола Круглов: Ми не знаємо як поступлять наші суди. Незалежні.
Оксана Ващенко: Але якщо от говорити, на початку ми з'ясували тему з паном Павлом, стосовно того, що є звільнення людей, думаю ви особисто знаєте, що відбувається зараз в Миколаївській області, оскільки свого часу довгий час там працювали. Що можна на законодавчому рівні тут запропонувати? Оскільки обмежити зарплату держслужбовцям, ну на певний період, да, можна погодитись, але справді, це не ті гроші, які можна переорієнтувати на інші соціальні видатки.
Микола Круглов: На сьогоднішній день треба подивитися в цій реальній ситуації відносно підтримки реального сектору економіки. Ми говоримо. Наші мости. До речі, як ми говоримо проблему і безробіття і проблему, скажіму, внутрішнього ринку. Впродовж 4 років, а останній рік я вже не один раз звертався і до уряду і до Мінфіну відносно того, що японці запропонували в Миколаївській області за рахунок його кредиту, самого дешевого японського кредиту, будувати обїздний міст. Це близько 400 млн. доларів. Це і інвестиції і платіжний баланс і робочі місця. Для цього нам нашому уряду треба було тільки написати розпорядження про початок переговорів. І я хочу сказати, що півроку тому, цей уряд перекреслив, він відхилив це розпорядження. Тобто треба було тільки один підпис і більш нічого не треба було. А ми могли б практично в цьому слідуючому році почати будівництво моста. От це вам і робочі місця, от це вам і робота уряду.
Оксана Ващенко: Тобто ви вважаєте, що тут не передбачувана політика була або відсутність стратегії?
Микола Круглов: Я вам так скажу, дуже несерйозні фахівці зібрались разом. І я вам говорю так, не можете працювати, люди добрі, зберіть речі й ідіть! Дайте можливість працювати тим, хто знає, як це робити. Ми проходили таку саму ситуацію, коли розвалився Радянський Союз. І я дуже добре знаю, з 92 року по 99 рік я працював першим заступником голови облдержадміністрацій. І криза була фінансова і був постійно бартер. Але ми вийшли з цієї ситуації.
Оксана Ващенко: Але у вас не було такої політичної дискусії!
Микола Круглов: Кожен займався своєю роботою і знав, що він є відповідальний. І я знав, що мені нема чого їздити в Київ, коли потрібно було вирішувати проблеми заробітньої плати, проблему завантаження суднобудівних підприємств і багато чого іншого. Я вимушений був, і займався практично там день і ніч. Разом із людьми. І сіяли і збирали. Поблеми, як ми кажем, були можливо, навіть, більші. Але кожного року таке робили. А на сьогоднішній день дуже легка робота, всі займаються політикою й ніхто не хоче займатись реальною економікою.
Оксана Ващенко: Скажіть, така пропозиція, яка неодноразово лунає від ваших колег і на рівні експертів переформатувати уряд і власне, урядове керівництво, переформатувати, але не з точки зору нової коаліції, відповідно до чинного українського законодавства, а з точки зору на період кризи. Добрати таких найвідоміших професіоналів, економістів в сфері, тобто господарників, і долучити їх до урядової роботи.
Микола Круглов: А що заважало нинішній коліції набрати людей, внезалежності від того, якого він кольору і, що у нього в голові. Чи він може він, взагалі, працювати міністром? А коли ми оберемо міністра, який, навіть, у цій галузі ніколи не працював і ставимо його. То до чого він може привезти?
Оксана Ващенко: Пане Павле. От ситуація є непростою. І в принципі з «Нашою Україною-Народною Самообороною» теж тоже дуже багато з кого з ваших колег, іноді не публічно, знаєте, кулуарно, говорять про певну непрофесійність тих чи інших міністрів, це має місце?
Павло Жебрівський: Я думаю, що найгірше, чим ми можемо сьогодні займатись це простим критиканством. І говорити що, той поганий, той поганий. Да, безумовно, непрофесіоналізм є, як доречі в уряді Януковича. До речі, пан Микола нехай розбереться, 4 роки переговори ведуть, з яких 1,5 Янукович був прем'єром.
Микола Круглов: Це якраз було при вас.
Павло Жебрівський: За що я люблю пана Миколу, так за те, що він вміє вислухати. От, з 4 років, 1,5 року Янукович був прем'єром, міг би міст зробити і не потрібно було б критиканства.
Микола Круглов: Він якраз почав, ці переговори, але ж ви не дали.
Павло Жебрівський: Я, власне думаю, що нині, жоден політик під час фінансової кризи, лідер якоїсь політичної сили, не має права очолювати уряд. Тому що власне потрібно буде проводити достатньо непопулярні заходи, а оскільки як «дамоклів меч» висить над головою вибори, наступні чи парламентські, то зрозуміло на такі непопулярні кроки ніхто не готовий піти. От що потрібно державі, ми до сих під стоїмо одною ногою в совку, а частково у ліберальній економіці. Так не буває. Маємо за все платити справжню ціну.
Оксана Ващенко: Це ж результати ліберальної економіки?
Павло Жебрівський: Це напівміри, напівзаходи, розумієте. От ми за це маєте маємо платити ту ціну, яка справедлива. За транспорт, за житлово-комунальні послуги, за медицину, за все маємо сплатити справжню ціну. Але, що означає «багатий поділиться з бідним», коли через бюджет ми дотуємо, субсидуємо тих людей, які не можуть цю ціну платити.
Оксана Ващенко: Пане Павле скажіть, завершуючи свою думку, все ж таки вихід має бути, правильно, і не дивлячись на ці кольори, не дивлячись хто з яким прапором в 2004 році ходив, зараз разом долати цю кризу?
Павло Жебрівський: Безумовно, це гороше гасло, хороший заклик, але, на жаль, так не виходить і…
Оксана Ващенко: І не вийде?
Павло Жебрівський: Ну поки що не видно просвітку в кінці тунеля, все-таки мені хотілось вернутись до того, що, на моє глибоке переконання, що ні жоден лідер політичної сили, цей перехідний момент, не має права очолювати уряд, тому що він буде тягнути одіяло на себе, з приводу попіаритися, а інші будуть критикувати нестримно, для того щоб також, здобути частинку пирога, що називається електоральні уподобання на себе. І через це тільки уряд технократів, на моє глибоке переконання, нині може запустити той механізм, який називається подолання кризи. Якщо ми все це зробимо, то я думаю, що тоді…а потім можуть будь-які кольори ганьбити той уряд технократів…
Оксана Ващенко: А хто ж тоді піде працювати в цей уряд?
Павло Жебрівський: Ви знаєте достатньо багато є людей, які готові цю роботу, місію взяти на себе, тому що їм жити в цій країні і їх дітям жити в цій країні.
Оксана Ващенко: Пане Миколо звертаюсь до вас, ви знаєте про такий уряд «технократів»?
Микола Круглов: Такого уряду не існує, тому що на превеликий жаль у нас і в попередні роки, коли ми говоримо про уряд так званий технічний Єханурова, туди давали представники помаранчевої коаліції. Тому як можна говорити, що на сьогоднішній день технократи, технічні люди можуть щось робити. Вибачте мені, принцип формування уряду який, ви ж добре знаєте пане Жебрівський, а з іншого боку кажете, лідер жодної партії не може бути. А пан Ющенко яку очолював політичну силу? З якими гаслами йшли на вибори? Тобто це, як ми кажемо, загравання дуже велике йде. Чисто-технічних людей не буває. Чисто-технічні люди сидять на рівні департаментів.
Павло Жебрівський: Бувають тільки чисто-конкретні люди.
Микола Круглов: Чисто-технічні працюють на рівні керівників департаментів, уряди міняються, а вони сидять там.
Оксана Ващенко: Пане Миколо давайте трохи відійдемо від такої політичної дискусії. Хто буде виконувати, це от проблема. Давайте пройдемося по пропозиціях, які от зокрема, і ви пропонуєте.
Микола Круглов: Давайте так. Кожна політична сила повинна запропонувати тих людей, які вона вважає за доцільне направити, яке можливе як фахівець виконувати свою роботу.
Павло Жебрівський: А хто тоді буде прем'єром?
Микола Круглов: Ви знаєте, це питання давайте винесемо туди в зал Верховної Ради. Ви спочатку у себе у фракції домовтесь, люди добрі.
Оксана Ващенко: Пане Миколо скажіть, сьогодні зареєстрований був і ваш законопроект «Про внесення змін до митного тарифу України щодо ставок ввізного мита». Він якимось чином з законопроектом Терьохіна узгоджується чи ні?
Микола Круглов: Узгоджується. Хочу сказати, що такий законопрокт ви побачите в залі Верховної Ради. Ми сьогодні дуже довго його обговорювали і все ж таки ми прийшли до одного консенсусу. Я хочу сказати і Секретаріат Президента підтримує цей варіант законопроекту. Ми ставимо питання, що в першу чергу нам треба зробити так як це роблять інші країни. Коли ми говоримо, поляки взялись і закрились від нашого зерна, не зважаючи на будь-які вимоги СОТ.
Оксана Ващенко: Так, я от хотіла сказати, те що ми вступили в СОТ, чи не зарано це було і, власне, ми не зробили це поспішно?
Микола Круглов: Ми попереджали в свій час. Що, навіть, коли ми ратифіковували протокол про вступ до СОТ, то треба було, як вимагав від нас бюджетний кодекс, треба було робити його разом із бюджетом і ввдити, як ми пропонували, як мінімум з 1 першого 2009 року. Це було 7 чи 8 місців тому. Але і цього не зробили. І на сьогоднішній день, ми що з вами побачили, що за минулі 10 місяців у нас баланс від'ємний був, у нас імпорту було більше ніж експорту. Так оце за 10 місяців 2007 року 5,5 млрд., то у цьому році, майже за 10 місяців 14,3 млрд. До чого це привело. Ми зразу люди добрі познімали митні тарифи, знизили їх, дехто, взагалі, перейшли на нульову ставку і ми відкрили двері на наш ринок. Нам везуть все, навіть, те що ми виробляємо в себе.
Оксана Ващенко: Пане Миколо, але ж Партія регіонів голосувала за входження України в СОТ?
Микола Круглов: Ні, ні,ні. Ми за цей тариф не голосували. Я можу сказати, мій колега може не сміятись, я доповідав цей митний тариф, тому що Терьохін був в цей час за межами. Я дуже добре знаю цю ситуацію.
Оксана Ващенко: Павло Жебрівський хоче уточнити.
Павло Жебрівський: Насправді, закон про митний тариф і правда не був проголосований у ВР і не голосували недостатньо багато фракцій за митний тариф, але якраз за ратифікацію вступу України СОТ голосували і Партія Регіонів і блок «Наша Україна-Народна Самооборона» і БЮТ і так далі. А закон про митний тариф, який має на увазі пан Микола, правда не проголосований і він не вступив в дію.
Микола Круглов: Він вступив в дію. На превеликий жаль, він вступив в дію, але до того як він вступив, ввів його в дію своєю телеграмою Хорошковський. І навіть, коли у нас не діяв закон ми по телеграмі Хорошковського пропускали всі товари.
Павло Жебрівський: Насправді, закон про митний тариф не вступив в дію, але є таке поняття, якщо Україна ратифікувала міжнародні угоди, то є верховенство міжнародних угод над внутрішнім законодавством. І через це абсолютно правильно пан Микола говорить, що Хорошковський, сповідуючи цю тезу юриспруденції, якраз своєю телеграмою зобов'язав всі митниці здіймати закони, здіймати мита згідно ратифікованої угоди про СОТ.
Микола Круглов: Але ж ви знаєте, що цього не можна робити? Це грубе порушення. Ми на цьому втратили не багато і не мало, ми сьогодні підрахували. Дивіться по одній групі, 1 млрд. і 180 млн. ми втратили.
Павло Жебрівський: Я переконаний ті імпортери, які імпортували продукцію, якби митниця могла здіймали по старому митному закону про митні тарифи по діючому, а вони мали подавати до суду і вигравати суди, і тільки таким чином це мало діяти. Хорошковський не мав права це робити. З приводу закону про митний тариф нині пропонується і паном Миколою і Терьохіним підняття ставок на в'їздне мито. Це правильна дія і до речі меморандум, який підписаний між урядом і МВФ якраз і наголошує, для того щоб збалансувати зовнішньоторговельне сальдо торговельний оборот між імпортом і експортом, якраз ввести збільшені ставки по миту. І, безумовно, “Наша Україна — Народна самооборона” буде підтримувати цей законопроект, для того, щоб такого від'ємного сальдо, як по цьому року очікують, це десь приблизно на рівні 17,7-18 млрд доларів, не було. І я ще додатково пропонував би відновити поняття “критичний імпорт”. Це тоді, коли та продукція, яка виробляється в Україні по держзакупівлям має преференції, і по отриманню купівлі валюти має преференції. Тобто, якщо посилити Закон про митний тариф…
Оксана Ващенко: Тоді скажіть, чому поспішили з входженням до СОТ?
Павло Жебрівський: З входженням у СОТ ми все правильно зробили, але друге питання, чому…
Оксана Ващенко: Але ж не відрегулювали ставки.
Павло Жебрівський: Розумієте, ситуація в чому: якраз угоди по СОТу підписували чотирнадцять років. І всі уряди долучилися до цього, заступник міністра економіки пан П'ятницький, який фактично весь час підписував угоди по СОТу. І сьогодні, який уряд підписав найганебніші якраз угоди, важко сказати, статистики немає. Долучилися всі уряди за чотирнадцять років. І ратифікувати СОТ ми зобов'язані були, це правильно, наш вступ до СОТ. Але є питання перехідного періоду, вони мають десятирічний перехідний період. Ставки мита протягом десяти років зменшувалися. І думаю, що правильно було б , якби ми наполягли, і перехідний період був би. Власне, було величезне побоювання, що якщо не введемо ті мита, нульові ставки по окремим видам продукції, то не отримаємо членства. Але я думаю, що отримали би і нічого страшного в цьому не було би. Я переконаний. Що якщо ми цей закон про митні тарифи приймемо, як пропонував Комітет по митам і податкам, то я думаю, що це правильний крок буде і це допоможе Україні боротися із кризою.
Оксана Ващенко: Пане Миколо, Ви з нами?
Микола Круглов: Я хочу якраз поправити свого колегу пана Жебрівського, що сьогодні не підтримав цей законопроект заступник міністра фінансів, з подачі міністра фінансів. Посилаючись на те, що якраз в меморандумі МВФ чітко написано, що ми не маємо права піднімати жодної ставки, жодного тарифу. Це саме головне. І тоді ми йому тоді сказали: дорогий мій, хто підписав цей меморандум? Пан Пинзеник підписав з ним. Отож ідіть і розбирайтеся. А ми як держава будемо захищати свої інтереси. Це перше, що я хотів сказати. По-друге. Проблема наша дійсно така, що ми чотирнадцять років вступали, чотирнадцять урядів помінялось, а чиновники їздили підписували. Що вони напідписували — ніхто цього не знає. Всі матеріали настільки засекретили, що коли ми на своєму комітеті з питань митних тарифів та податкової політики спробували отримати доступ до них, нам сказали: вони дуже секретні, ви не маєте доступу. І у нас вийшло, що як той лист, що писав Шарік і кіт Матроскін, кожен приходив і дописував цього листа. А тоді коли прочитали, за голову взялися.
Оксана Ващенко: Ну в результаті і отримали зараз…
Микола Круглов: Да. Отакі якраз і отримали на сьогоднішній день документи по вступу до СОТ. Так тепер ми їх повинні, як кажемо, розхльобувати.
Оксана Ващенко: У нас є дзвінок від наших слухачів, будь ласка. Ми готові вас слухати, добрий вечір.
Слухач: Житомир, Борис дзвонить. У мене до пана Жебрівського запитання: чи він був комуністом, і якщо був, чи він несе за то відповідальність, за тоталітарну систему?
Оксана Ващенко: Дякую. Пан Павло Жебрівський — представник фракції “Наша Україна-Народна самооборона”. Далі, слухаю, хто з нами на зв'язку? Говоріть, будь ласка, Ви в ефірі…Добрий вечір.
Слухач: Добрый вечер, Виктор, Киев. Я что хочу сакзать: не существует хороших законов, економических, плохих. Ну, например, в Киеве строится три моста. Вгрохали десять миллиардов гривен, и ни один из них не построен. Может быть, также в Запорожье остались долги. Например, перед японцами.
Оксана Ващенко: В Миколаєві.
Слухач: Да, в Николаеве. Ну, например, в Запорожье мы строим мост, надо в Черкассах ремонтировать, это большие затраты. Надо все-таки сейчас с валютой переориентироваться. Все это разговоры, чернуха. Сейчас дело не в нас, дело в том, что наш металл, основной наш, номенклатуру нашу техническую никто не покупает, он не нужен.
Оксана Ващенко: Ваш рецепт?
Слухач: Никакого технического уряда нельзя, уряду надо отвечать, а сейчас протягивают уряд Бойко, вместе с Плющом, это ж уже все, и вот эта чернуха идет по всем каналам.
Оксана Ващенко: Я вам дякую за вашу обізнаність.
Павло Жебрівський: Наприклад, з приводу Івана Степановича Плюща, “Наша Україна-Народна самооборона” не приймала рішення про висунення Івана Степановича, тобто, хто кого протягує, мені важко сказати. Теж саме про Бойка. Мабуть більше інформації у мого колеги пана Миколи, але також незрозуміло, хто буде голосувати, тому що для того, щоб голосувати за інший уряд, потрібна коаліція. І хто її буде складати? Але я із паном Віктором у єдиному погоджуюся, потрібно подивитись — гроші, які виділяються на мости, як використовуються. Наскільки сьогодні завищені розцінки на будівництво тих мостів. І зрозуміло, по тій же металургії є два питання. В першу чергу ціну задрали до та