Програма «РОЗВОРОТ UA» — спільний проект інформаційної агенції «ГолосUA» та «Радіо Ера FM». Звучить щосереди на хвилях цієї радіостанції.
Eфір за 12.01.2011 р. Ведуча — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Ще 13 років тому у недалекому 1998 році адміністративну реформу запланував здійснити Леонід Кучма, у 2005 до реформи адміністративно-територіального устрою повернувся і Віктор Ющенко, а нині цим активно переймається Віктор Янукович. Усіх цих реформаторів поки що об’єднує єдине: відсутність будь-якого результату. Бюрократичну владу поглинають скорочення на всіх рівнях, які більше схожі на оптимізацію держуправління, аніж на реформу. Це програма “РозворотUA”, з вами Оксана Ващенко, вітаю усіх на хвилі радіо “Ера-ФМ”.
Саме сьогодні й спробуємо з’ясувати чи має влада план дій щодо реалізації адміністративно-територіальної реформи. Чи існують проекти або концепції таких рішень і чи готова місцева влада до таких дій, передусім фінансово і у кадровому потенціалі? Наші гості — Юрій Мірошниченко, народний депутат, фракція Партії регіонів та постійний представник Президента у Верховній Раді і Володимир Бондаренко, фракція “БЮТ-Батьківщина”.
Розпочати хотілося ось з чого: пане Юрію, звертаюся до вас, нинішню владу від попередньої відрізняє те, що вона неймовірно швидко ухвалює рішення. Але погодьтеся, ця швидкість не завжди на користь. Передусім йдеться про те, що будь-який проект, програму, концепцію треба продумати, можливо, навіть проговорити, напрацювати якийсь план. Ось тоді реформа буде вдалою. А тут можна потрапити у прірву. Ви не очікуєте, що з адміністративною реформою, з чого зараз почали, можуть бути великі проблеми?
Юрій Мірошниченко: Я не можу погодитися з тим, що діюча влада ухвалює рішення непродумано. Те, що це відбувається швидко, це не є погано. Погано те, що є рішення недосконалі, які будуть завдавати шкоди. В даному випадку, якщо звернутися до адміністративної реформи, то я хотів би нагадати, що завдання по її підготовці було поставлене Президентом фактично у перший місяць вступу на посаду. Працював Комітет економічних реформ, ми залучали спеціалістів як вітчизняних, так і з-за кордону, досліджували досвід Європи, США, Росії, український досвід. Брали масштаб як адміністративно-територіального устрою, тобто, не лише способи та інститути керування державою, але і адміністративний поділ. Ми почали з голови, оскільки, як кажуть, як риба з голови гниє, так і реформування треба проводити з тим, щоб центральні інститути були готові до змін і вже потім переходити на регіональний рівень і на рівень територіальних громад. Так от, на першому етапі через Указ Президента та відповідні рішення парламенту було реформовано центральні інститути влади, далі йтимуть регіональні.
Оксана Ващенко: Я розумію стратегію, тактику, але немає документів, хоча б проектів рішень.
Юрій Мірошниченко: Чому? Указ Президента формалізував ті напрацювання, які були в Комітеті економічних реформ. 5 законів, у тому числі ті, які стосувалися безпосередньо адміністративного апарату, закон про боротьбу з корупцією та цілий ряд проектів, які входять в пакет адміністративної реформи. Вони є у Верховній Раді, тому, власне, тут я не можу сказати, що рішення не підготовлені, не вивірені. Життя в будь-якому разі буде давати нам корекції. Тут ви звернули увагу на ключове питання — питання кадрів. Сьогодні якість кадрів — це чи не найбільший виклик для всієї адміністративної системи України.
Оксана Ващенко: У нас сформувався діалог, але у нас ще є Володимир Бондаренко. Пане Володимире, не так давно, у 2005 році Роман Безсмертний мав окрему посаду, якою передбачалося здійснити адміністративно-територіальну реформу в Україні. Вікторові Ющенку це не вдалося, чомусь БЮТ тоді не був активним лобістом цих ідей. У владній команді тоді були великі проблеми. Юлія Тимошенко тоді працювала Прем’єр-міністром, чому певні рішення свого часу не були реалізовані?
Володимир Бондаренко: Річ у тім, що структура влади, яка існувала на той час, була дивною. Наприклад, Юлія Володимирівна очолює виконавчу владу — Кабінет міністрів — у центрі. А руки-ноги цієї влади, тобто місцеві державні адміністрації, абсолютно до неї ніякого відношення не мали. Президент тодішній комплектував їх на власний розсуд, не радячись із нею. Як ви пам’ятаєте, під кінець взагалі дійшло до того, що виконуючими обов’язки була більшість керівників обласних державних адміністрацій. Варто сказали, що жодного представника БЮТ у той період серед голів державних адміністрацій областей і районів не було. Тому це була реформа, яку Президент Ющенко пробував провести самостійно, вона безглузда за своїм змістом.
А Романа Безсмертного на його батьківщині у Макарові ледь не побили, там і ОМОН був. Реформа була непродумана абсолютно. Взагалі процеси реформування на території ще й Радянського Союзу були непродуманими. А сьогодні ми бачимо якісь скорочення. Їх мета — це кадрові зміни, зокрема, з домінуванням кадрового елементу з Донецької області. Подивіться, зараз по керівникам різних адмінсистем у Києві і колишня Державтоінспекція обласна, міська — всі укомплектовані винятково з донецького регіону. Прокуратура, Конституційний суд — це все донецький регіон. Це одна ознака кадрових змін. Друга полягає в тому, що неблагонадійних просто пачками викидають, і йдеться а не про 10 чи 20 тисяч, йде тотальне скорочення людей, які десь колись демонстрували якусь лояльність до попередньої влади.
Оксана Ващенко: Знаєте, у 2004 році теж багато хто втратив свої посади, правда?
Володимир Бондаренко: Так, таке було, я ж не проти. Я не казав, що там було ідеально. Але в даному випадку це дещо інший шлях. Гадаю, особливого економічного ефекту від цього не буде, тому що ви знаєте, що при скороченні треба такі виплати здійснити, що втричі зекономиться те, що заплановано на найближчі три роки.
Оксана Ващенко: Пропоную зараз послухати матеріал, який підготували журналісти агенції “ГолосUA”. Він про адміністративну реформу, для чого вона…
Кор.: “Вже майже місяць тривають кадрові перестановки в уряді та на місцях, які нинішня влада називає багатозначним словосполученням “адміністративна реформа”. Стартувала вона, як відомо, нічним підписанням указів Президента, які передбачали скорочення кількості міністерств з 20 до 16 та затвердження нового складу уряду. Надалі Віктор Янукович пообіцяв відчутно зменшити витрати на адміністративний апарат, а кількість державних управлінців всіх рівнів скоротити наполовину.
На перший погляд, саме так може відбуватися адмінреформа, адже, за словами експертів, як театр починається з вішалки, справжня адміністративна реформа має початися із ухвалення Закону про Кабінет Міністрів. За часів другого Президента України Леоніда Кучми парламент 8 разів ухвалював такий закон, але тодішній глава держави документ жодного разу так і не підписав, залишивши у спадок своєму наступнику тільки неопубліковану концепцію адмінреформи. Третій Президент України Віктор Ющенко, за словами експертів, взагалі не вживав жодних заходів для реформування системи влади, а тодішній Прем’єр Юлія Тимошенко протягом 2008-2009 років концепцію реформи обговорювала тільки з власним урядом.
Водночас експерти звертають увагу на те, що необхідно розрізняти адміністративну реформу та адміністративно-територіальну. Останню свого часу активно намагався втілити в життя віце-прем’єр Роман Безсмертний. Але зазнав фіаско. Віце-президент Асоціації міст України та громад з виконавчої роботи Мирослав Пітцик вважає, що тоді не вистачило політичної волі, а також підвели неправильні розрахунки. Що ж до адміністративної реформи, то вона передбачає перш за все визначення функцій, які бере на себе держава, і вже на цій підставі — ліквідацію непотрібних і зайвих або ж утворення потрібних держустанов.
Мирослав Пітцик: “Я поки що не бачу адміністративної реформи. Йдеться лише про скорочення апарату управління. Адміністративна реформа — це коли спочатку виписуються функції під ті державні інституції, які повинні діяти, в державі, а потім стає зрозуміло, що деякі теперішні інституції є зайвими. Тому скорочення відбувається не від того, що є план скорочення або обмеження ресурсу для фінансування того чи іншого відомства”.
Мирослав Пітцик вважає, що те, що почав Віктор Янукович, назвати адміністративною реформою неможливо, адже жодної концепції оприлюднено не було та й громадського обговорення також не було. Експерт дії Президента розуміє як скорочення кількості чиновників.
З такою оцінкою погоджується й голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. За його словами, дії Віктора Януковича можна трактувати як продовження реалізації курсу на посилення президенсткьої влади та послаблення уряду.
Ігор Коліушко:“Від такого реформування, якщо це можна назвати реформуванням, ми отримаємо тільки посилення президенсткьої Адміністрації. Уряд послаблений, міністри не мають можливості — навіть за бажання — робити щось добре… плюс неконституційні положення закону “Про Кабінет Міністрів”, який в жовтні прийнятий в новій редакції, наділили Президента повноваженнями неконституційно призначати заступників міністрів, заступників керівників всіх центральних органів. І саме для цього їм треба було ліквідувати урядові органи і перетворити їх в центральні органи, щоб все вирішував Президент”.
У прогнозі наслідків того, що влада називає адміністративною реформою, оцінки експертів розділилися. Невідомо чи призведуть такі кроки до реального скорочення бюджетних витрат на чиновницьку братію, адже вже цього року в бюджеті фінансування на апарат Президента збільшено порівняно з минулим роком, а кількість центральних органів, які, на думку експертів, “необхідно було б радикально скорочувати” — насправді збільшилася. Під ліквідацію ж потрапили тільки урядові органи влади.
Водночас, експерти зійшлися на тому, що очевидними наслідками дій Президента стане значне зростання кількості безробітних за рахунок звільнених чиновників, а також розквітне корупція. Вони вважають, що задекларована реформа насправді нічого не змінить у житті пересічного українця. Принаймні на краще”.
Оксана Ващенко: Дуже важливо дізнатися, що буде зі звільненими людьми, оскільки більшість із них нічого іншого, окрім працювати на державній службі, робити не вміють. Деякі з них вже передпенсійного віку, ми знаємо, наскільки важко в Україні знайти достойну і оплачувану роботу. Пане Юрію, чи є у вас дані: якщо 30%-50% людей в результаті цієї реформи буде скорочено, що з ними буде? Скільки держава зекономить і скільки треба витратити на перенавчання цих службовців?
Юрій Мірошниченко: Я би взагалі не вів розмову в контексті адмінреформи, спираючись на тезу про скорочення, адже не це було метою, яка ставилася Президентом і не це буде головним наслідком цієї реформи. Йшлося про три важливі завдання: перше — це зробити владу прозорою, друге — це зробити владу ефективною, щоби меншим ресурсом ухвалювалися більш ефективні та більш адекватні рішення, а третє — це зробити владу підконтрольною громадянам. Це три завдання, які були поставлені Президентом перед експертами, перед тим колективом і практиками, які працювали в системі адміністративної машини України, перед теоретиками та науковцями, які працювали в цій сфері.
Вони, узагальнюючи досвід, запропонували те, що треба було визначити функції, які держава залишає за собою в контексті лібералізації, демократизації, які інститути потрібні для того, щоб ці функції виконувалися. Така робота дійсно була проведена: визначили ті сфери державного регулювання, розумну кількість як інститутів, так і їх працівників. Як наслідок, подивилися і з’ясували, що від 30% до 50%, в залежності від того, який це інститут, повинні бути скорочені. Ми не говоримо, що це люди погані, що вони мають бути викинуті на вулицю.
Оксана Ващенко: Мають бути критерії, за якими їх будуть звільняти. У профільних міністерствах у людей болить голова про те, як звільняти, на базі чого. Які підстави звільнення?
Юрій Мірошниченко: Ця робота зараз ведеться. Після того, як було визначено функції, які буде виконувати держава, інститути, які будуть виконувати ті чи інші державні органи, тепер буде визначено кваліфікаційні вимоги для кожного з цих працівників — як на рівні керівництва, так і на рівні виконавців. А вже на конкурсних засадах, обираючи найбільш кваліфікованих спеціалістів, буде сформовано той склад, який буде працювати. Ми не ставимося до тих людей, які не будуть працювати в подальшому в цих органах, як до непотребу. Вони знайдуть своє місце і будуть підтримані у тому числі державою.
Оксана Ващенко: Наскільки в Державному бюджеті на цей рік буде врахована кількість людей, які будуть вивільнені з держпосад? Чому бюджет на 2011 рік формувався, не враховуючи адміністративну реформу і адміністративно-територіальну, якщо це буде зроблено вже цього року? Чому такі прогалини будуть потім нашвидкуруч коригуватися в парламенті?
Володимир Бондаренко: У проекті бюджету, який ми розглядали у Верховній Раді, фактично була подана схема розпорядників основних кредитів за старою схемою, за діючою до реформ. Тому як сьогодні будуть перекидатися ті грошові потоки, які планувалися на одні міністерства, яких вже немає, чи на інші, це — під великим питанням. Кажуть, що буде переглядатися бюджет за результатами першого кварталу. Стосовно того, де дінуться ті люди, яких звільнили, то є така притча відома, коли Михайло Іванович Калінін характеризував скорочення апарату. Він казав: “От подивимось: ворони сидять на дереві — давайте “кишнем”. Жодна з ворон не сяде на воду, жодна з них не сяде на землю, а всі перелетять на інші дерева”. Таким чином, скоротимо на цих деревах, вони виникнуть на інших деревах.
Оксана Ващенко: Але ви знаєте, тоді можна було знайти більше дерев, вони знайшли б роботу.
Володимир Бондаренко: Але виникає питання сьогодні. Сьогодні ці дерева політизовані виявляються знову ж таки. І ми це помічаємо, що для одних гілки на деревах знаходяться, а для інших — ні. Я хотів би сказати, що не можна відходити від класичних схем, які знає весь світ, вся Європа. Влада ділиться на законодавчу, на виконавчу і на судову, а також є місцеве самоврядування. Ми бачимо процеси вкрай негативні, на мій погляд, в системі місцевого самоврядування.
Бюджетне фінансування — найгірше для місцевого самоврядування, в бюджеті цього року воно складає 27% від загального пирога тільки на місце. Такого ще ніколи не було, щоб така маленька кількість грошей йшла на місцеве самоврядування. Ми також можемо помітити те, що є конституційна відповідальність Кабінету міністрів за свої дії, і є якісь інші органи, які не належать до виконавчої влади. Зокрема, якісь структури у Адміністрації Президента, вони юридично не є оформленими як виконавча влада, на них покладаються такі функції, а структури реальної виконавчої влади, Кабінету міністрів нівелюються нанівець. Ці процеси необхідно, як мінімум, законодавчо оформити.
Оксана Ващенко: Якщо коротко: конструктивна пропозиція опозиції в цьому питанні. Що ви підтримуєте і де готові долучитись?
Володимир Бондаренко: Ми вважаємо, що варто розглянути можливість деталізації концепції структури місцевого самоврядування, яка включала б можливість створення виборних рад різних рівнів. Зокрема, йдеться про те, що ми маємо зараз виконавчу владу на місцях, яка не залежить від рад — обласна рада обирається, а облдержадміністрація призначається без будь-яких погоджень. Таким чином, ми маємо начебто виконавчий орган начебто місцевої ради обласної, який їй не підпорядкований. Такий розрив завжди призводитиме до конфліктів, до ускладнень. Сьогодні, дякуючи тому, що Партія регіонів — це однопартійна система, ще якось спільна мова знаходиться, а якщо будуть обиратися ради трохи іншого політичного зафарблення, ми будемо мати суцільний конфлікт по всій Україні.
Оксана Ващенко: З вами Оксана Ващенко на хвилі радіо “Ера FM”. Далі триває програма “Розворот UA” і для тих, хто щойно долучився нагадую, що сьогодні говоримо про перспективи реалізації в Україні територіально-адміністративної реформи. В нашій студії наші гості — Юрій Мірошниченко, Володимир Бондаренко. Можете за декілька хвилин долучатися до нашої розмови. Наш студійний телефон: 536 96 00. І, продовжуючи нашу тему, хотілося б з’ясувати у вас, пане Юрію, реально, що в цьому році буде реалізовано адміністративно-територіальну реформу? Ну хоча б другий етап її? І, якщо говорити про місцевий рівень, то як там буде налагоджено або реформовано водночас питання медицини, освіти? Оскільки багато хто з чиновників говорить, що деякі сільські школи треба ліквідувати, якимось чином спростити або реорганізувати систему надання невідкладної медичної допомоги. Бо зараз є такі випадки, коли люди дзвонять за допомогою до медиків, за невідкладною допомогою, а у них запитують: Скільки вам років? 72? Ми вже до вас до таких не їдемо. Це правда?
Юрій Мірошниченко: Оксано, я хотів би повернутися до ваших же слів, які ви сказали на початку програми. І вони полягали в тому, що дійсно реформа адміністративна і реформа адміністративно-територіального устрою — це дотичні, але не тотожні поняття.
Оксана Ващенко: Я їх не ототожнюю.
Юрій Мірошниченко: Тому, власне, ми ще адміністративно-територіальної реформи не почали. Вона дійсно має починатися разом із другим етапом адміністративної реформи, адже там йтиметься уже не про центр, не про Київ, не про центральні органи виконавчої влади, а йтиметься вже про регіональні органи. І правильно сказав пан Володимир, що тут треба з’ясувати співвідношення місцевих рад — це обласні, районні, міські, сільські, селищні ради і їхніх виконавчих органів. Скажімо, в області і в районі — це райдержадміністрації, облдержадміністрації. Отут нам треба це узгодити. Ви правильно згадали про те, що нам треба оптимально ще й утворити ті одиниці, які би могли бути, з точки зору і економічної, і соціальної, самодостатніми. Тобто, щоб територіальна громада могла сама себе забезпечити, змогла утримувати ті соціально-структурні об’єкти, такі як школи, як лікарні, як комунальні господарства.
Оксана Ващенко: Ви закликаєте до самоорганізації?
Юрій Мірошниченко: Ні. Самоврядування передбачає самоорганізацію. Ми маємо забезпечити не лише організаційну, тобто, розумно прорахувати, як ви сказали, і площу, і кількість населення. І кількість необхідних об’єктів соціальної інфраструктури, але ще й ресурси. Тобто кошти, які має отримати ця громада або регіон і джерела їх надходження. От в цьому сенсі зараз йде обговорення. Ви сказали, що ми швидко приймаємо рішення. От ми якраз, скажімо так, готуємо це рішення, аналізуємо, зважуємо, порівнюємо, радимось. І я думаю протягом цього року рішення будуть ухвалені. Коли вони вже будуть ухвалені, то вони будуть негайно виконуватися.
Оксана Ващенко: Пане Володимире, як можна швидко реорганізуватися, якщо у нас є села ну по кілька родин живуть і люди досить похилого віку.
Володимир Бондаренко: Світова практика знає різну систему організацій. Наприклад, фермерські господарства в США, вони об’єднуються потім в такі округи, у них є типу районного центру. Колись у нас хутірна система була при Столипіні і прекрасно функціонувало село, розвивалося дуже активно. Тому що було дійсно поділено ці функції. Ми сьогодні маємо в Конституції такий запис: “Адмінустрій України складається з Автономної республіки Крим, областей, районів, міст, селищ, сіл, та районів у містах”. Це у нас поки що те, що є. Чи це задовольняє сьогодні? Очевидно — ні. Сьогодні є певні, історично склалося, краї.. Була така пропозиція, можливо, розглянути Карпатський регіон окремо, Степовий регіон, Поліський регіон. І взяти, хоча б у якихось програмах, екологічних, природоохоронних, можливо, транспортних, оце утворення, щоб воно вже йшло.
Оксана Ващенко: Ну це воно є написано?
Володимир Бондаренко: Це обговорюється.
Оксана Ващенко: Я ж хочу вже бачити, щоб проаналізувати.
Володимир Бондаренко: Як закласти так справедливу фінансову основу. Ну чим менше людей — тим менше грошей. Тобто виходити не з якихось інших причин, а з тих — чим більше людей, тим більше грошей…
Оксана Ващенко: Скільки на це треба на це фінансів?
Володимир Бондаренко: А для цього не треба фінансів. Вже є сьогодні фінанси. Тільки ми сьогодні говоримо, що при населенні в 200 чоловік така сума в 400 — вдвічі більша, 100 — вдвічі менша.
Оксана Ващенко: Ви вважаєте, що проблему з транспортом можна вирішити..
Володимир Бондаренко: Це інші речі. Проблема транспорту — це регіональна програма. Пожежна служба — регіональна програма. От наприклад, співвідношення регіональних програм, які забезпечують багато населених пунктів, і персональні програми для конкретного села, селища, міста, повинні бути так розраховані. Якщо не буде закладена фінансова основа під все це — нічого не буде.
Оксана Ващенко: У нас є дзвінки, їх 2, ми їх послухаємо в нашому ефірі, лише нагадаю, що текст програми можна прочитати на сайті “ГолосUA”. Хто з нами? Слухаємо Вас.
Слухач: В мене питання до пана Юрія. Скажіть, будь ласка, якщо ми кажемо про цю реформу, то ми маємо казати і про гроші самоврядування. Президент, він же Президент всієї країни, а не лише Донецька і Криму, чому ж він в Крим дає 900 млн., це рівень бюджету 2011 року, а в області, де більше населення, він дає 120-150 млн.
Оксана Ващенко: Дякую, що ви готуєтесь так ретельно до запитання. Хто з нами ще?
Юрій Мірошниченко: Я обов’язково відповім.
Слухач: Добрий день. Скажіть будь ласка, чи не вважаєте ви, що реформу треба починати з судової системи, з винищення корупції, тому що на сьогоднішній день дуже багато корумпованих явищ.
Оксана Ващенко: Дякую. Будь ласка, дуже коротко.
Юрій Мірошниченко: Що стосується — починати з судової реформи, це безперечно, елементом адміністративної реформи став в тому числі і закон Президента, законопроект, який вже ухвалено, це закон про боротьбу з корупцією. Безперечно, не може бути прозорої влади і підконтрольної громадянам, якщо не подолати корупцію. Тому я тут абсолютно солідарний і ми згори ухвалюємо закони, а ви, як громадяни, подаючи сигнали про факти корупції, повинні боротися з цими явищами.
Що стосується фінансування і місцевого самоврядування. Безперечно — саме тому і необхідна адміністративно-територіальна реформа, про яку ми ведемо розмову, щоби нам так організувати співвідношення і кількості громадян, які живуть на території певного адміністративного утворення, і площу цієї території, щоб громада була економічно самодостатня. Щоб бюджети формувались — спочатку все, що зібрано на території цього утворення, частина залишалась у них, частина йшла в область, або в регіон, і частина йшла в Київ. Таким чином ми говоримо про формування бюджету знизу багато років. Це якраз той виклик, який перед нами стоїть. Що ж стосується бюджету на цей рік, то фінансування відбувається виключно у відповідності до тих норм, які існують на сьогодні. Це формульний підхід, до речі, запроваджений він не в цьому році і передбачає не лише кількість населення, а й утримання певних об’єктів інфраструктури. Тому що у якомусь селі можуть жити 20 осіб, але треба утримувати там, дорогу туди треба, а й ще шкільний автобус туди треба надіслати, тому й формувався цей бюджет.
Оксана Ващенко: Володимир Бондаренко.
Володимир Бондаренко: Я звернув увагу, що в минулому році була пропозиція уряду Юлії Тимошенко на формування 12 з половиною тисяч бюджетів на дійсній формулі, коли в селі залишались всі податки на автотранспортні засоби, земельні податки всі залишались, кожен голова сільради міг, сидячи в своєму кабінеті, вже бачити що йому надійде і скільки просити дотацій або скільки в нього буде вилучено. Тепер що ми маємо сьогодні — я коли аналізував бюджет, був шокований. Такого цинічного розкрадання бюджетного ресурсу, як у цьому році, я ще не бачив. Наприклад, всього 17 населених пунктів України отримали дивну преференцію. Написано, що їм на виконання соціально-економічних програм додаються гроші. Донецьку місту 80 млн., місту Бровари 30 млн., селу Семиполки 7 млн., селу Пухівка 10 млн., Бердянську 30 млн., бо очолює комітет бюджетний Валерій Баран…
Оксана Ващенко: Можливо, це пов’язано з підприємствами, які розташовані там?
Володимир Бондаренко: Ні, це пов’язано з прізвищами, я не хочу зараз називати ці прізвища, але готовий по кожному пункту сказати хто є автором такого шматка бюджетного, який він отримав собі в руки. Той же Валерій Баран, який очолює бюджетний комітет Верховної Ради, був мером Бердянська недавно. І чомусь Бердянську 30 млн. додали.
Оксана Ващенко: Але раніше так теж було.
Володимир Бондаренко: Я не знаю, як було раніше, але ми говоримо, що наводимо порядок. Так от був один порядок, який був запропонований і був відкинутий — це формувати бюджет саме на формульній основі, на тому, що село, селище, місто саме заробляє і має цим користатися, а ми сьогодні перейшли на персональні преференції окремим людям, які оприлюднюють ці гроші
Оксана Ващенко: Обіцяю, що наступного разу продовжимо з вами про корупцію, а тут, роблячи підсумок…
Юрій Мирошниченко: Саме тому Президент і говорить про необхідність реформ.
Оксана Ващенко: Підбиваючи підсумок сьогоднішньої розмови, хочеться сказати, що все залежить від нас з вами, громадян. Ми маємо самоорганізовуватися і бути активними. Дякую, Юрію Мірошниченку і Володимиру Бондаренку. Вела програму Оксана Ващенко. На все добре, до побачення.