Програму ви можете прослухати тут:
Програма «РОЗВОРОТ UA» — спільний проект інформаційної агенції «ГолосUA» та «Радіо Ера FM». Звучить щосереди на хвилях цієї радіостанції.
Eфір за 09.06.2010 р. Ведуча — Тетяна Хмельницька.
Тетяна Хмельницька: Дефляція — це зменшення різними заходами економічного характеру кількості наявних в обігу паперових грошей з метою підвищення їх купівельної вартості і зменшення рівня товарних цін, боротьби з бюджетним дефіцитом. Як наслідок — зменшення рівня цін упродовж певного періоду часу.
В ефірі програма “РозворотUA”, перед мікрофоном Тетяна Хмельницька, вітаю вас. Нагадаю, що “РозворотUA” — спільний проект “Радіо Ера ФМ” та інформаційної агенції “ГолосUA”. Гості програми — Микита Михайличенко, аналітик інвестиційної компанії “Конкорд Кепітал”. Мої вітання.
Микита Михайличенко: Добрий день.
Тетяна Хмельницька: Та Віталій Кравчук, експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, мої вітання.
Віталій Кравчук: Добрий день.
Тетяна Хмельницька: В Україні дефляція у травні 2010 року щодо квітня становила 0,6%. З початку року, тобто з грудня 2009 інфляція склала 3,7%. Інфляція у травні 2010 року проти травня 2009 року становила 8,5%, у січні-травні 2010 року проти показника аналогічного періоду 2010 року – 10,3%. Такі дані оприлюднив Держкомстат. Проте, чи дійсно в Україні подешевшає життя, чи є для цього економічне підгрунття, ми говоритимемо упродовж наступної години. Але перш, ніж ми розпочнемо, пропоную послухати сюжет, який підготували журналісти інформагентства “ГолосUA”.
Кор: “Офіційна статистика надає першу несміливу надію на одужання української економіки. За даними Держкомстату у травні 2010 року, порівняно з квітнем, в Україні спостерігалася дефляція, що становила 0,6%. Рівень інфляції з початку року склав 3,7%. Однак фахівці стверджують, що дефляційні процеси можуть свідчити про наявність деяких прихованих проблем і у будь-якому разі не є досягненням кількох останніх місяців.
До травневої дефляції діючий уряд ніякого відношення не має — стверджує член парламентського комітету з питань економічної політики, народний депутат від блоку “Наша Україна — Народна самооборона” Олександр Бондар. Насамперед тому, що інфляція чи дефляція завжди має часовий “лаг” і як би уряд не намагався щось зробити, ще не встигла б відреагувати економіка.
Олександр Бондар: “Це, скоріше, наслідки діяльності попереднього уряду. Друге – сезонний вплив однозначний, тому що завжди перед відпустками люди скидають долари і це впливає на рівень інфляції. І зараз ще європейська валюта падає, долар теж, порівняно з гривнею. На додачу, стримуються певні виплати, маю на увазі повернення ПДВ, і таке інше. Тому все це у комплексі дає рівень дефляції”.
Натомість, його колега по Комітету з питань економічної політики Верховної Ради, представник фракції Партії регіонів Олексій Плотніков вбачає у проявах дефляції ознаки того, що українська економіка почала нарешті спинатися на ноги.
Олексій Плотніков: “Тут є кілька свідчень. У першу чергу це свідчить про те, що у країні є певна стабільність. Тобто, закінчилися вибори, сформований уряд, сформований Кабінет міністрів, працює Президент і коаліція у Верховній Раді. Такого плану політичні чинники свідчать про те, що тут не має якихось підстав для того, щоб економіка не зростала. Далі, це і прийняття бюджету, і початок економічної роботи Кабінету міністрів”.
На думку Олексія Плотнікова, додатковим стабілізуючим чинником є вичерпання можливостей безкінечного руху інфляційної “гойдалки”. “Відбувається певна зупинка зростання цін. Якщо подивитись на показники економічного зростання і у травні, і у першому кварталі, то можна говорити про магістральний шлях одужання національної економіки”, — наголосив народний депутат.
Разом із тим, обидва народні обранці одностайні у думці, що осінь поточного року виявить наявні й приховані тенденції розвитку або занепаду економіки. За словами Олександра Бондаря, ринок неодмінно відреагує на двадцятимільярдне запозичення, яке зробив уряд через внутрішні державні позики — тобто, фактичне друкування грошей Нацбанком – і буде зовсім інша ситуація. “5 мільярдів Нацбанк передав до бюджету, ще 15 мільярдів випущено через викуп облігацій внутрішньої державної позики. Дефіцит бюджету поки що покривається тільки внутрішніми запозиченнями, що рано чи пізно спричинить тиск на ринок і призведе до інфляції”, — прогнозує він. Представник фракції Партії регіонів Олексій Плотніков вірить у більш позитивний сценарій. “Я не бачу якихось причин для того, щоб восени була інфляція чи чергова хвиля кризи, і взагалі вважаю, що не буде цієї чергової хвилі”, — переконаний він.
Саме по собі явище дефляції для економіки, що перебуває у фазі пригнічення, є непересічним і неоднозначним явищем — переконаний заступник директора Інституту світової економіки Валерій Новицький. Непересічним тому, що дефляції немає і не може бути у жодній країні, котра знаходиться у кризовому стані. Водночас, для розвитку економіці потрібні гроші, має відбуватися їх природний обіг, мають працювати кредити..
Валерій Новицький: “Я би не сказав, що дефляція – це явище не на користь будь-якій економічній системі, яка знаходиться у стані структурної кризи. Але це явище не є поганим не само по собі, воно постфактум навіть задовольняє, тому що немає інфляції, гроші не знецінюються. Але це означає те, що не було створено додаткових грошових вливань у економіку, яка їх потребує”.
Експерт вважає, що заміна дефляції на інфляцію восени суттєво нічого не змінить для української економіки у часовій перспективі. Гірше, якщо Україна не буде мати програмно-цільових підходів розвитку, не буде розвивати пріоритетні високі технології”.
Тетяна Хмельницька: Повертаємося до студії. Отже, давайте розпочнемо з останніх слів заступника директора Інституту світової економіки Валерія Новицького, який сказав, що дефляції немає і не може бути у жодній країні, яка знаходиться у кризовому стані. Ваша точка зору — підтвердіть або заперечте.
Віталій Кравчук: Я би сказав, що інфляція і дефляція можливі у розпал кризи, такі приклади були у країнах єврозони, там, правда, була переважно дуже низька інфляція. Окрім того, поки що у нас дефляції ще не відбувається, немає тривалого процесу падіння цін, є лише місячне зниження цін.
Микита Михайличенко: Дійсно, важко сказати, що в Україні зараз дефляція. В економіці є таке правило, що інфляція вимірюється за останні 12 місяців. У нас за останні 12 місяців інфляція 8,5%. Тому коректно говорити про те, що в Україні інфляція 8,5%. У 2009 році вона була 12,3%, очевидно, що інфляція скорочується, але поки що дефляції немає. Стосовно кризи: у розвинених країнах ще не знято питання про дефляцію, криза пригнічує внутрішній попит. Тому природно, що у деяких ситуаціях ціни падають. />
Тетяна Хмельницька: Отже, Держкомстат повідомив, що у травні у нас спостерігалася дефляція, тобто ціни на товари і послуги не лише не зросли, а на 0,6% знижувалися. Правда, гаманці українців від цього не потовщали і походи по магазинах залишаються недешевим задоволенням. Давайте проаналізуємо основні чинники зниження споживчих цін.
Микита Михайличенко: Найбільше зниження йде саме по продовольчих товарах, інфляція по них уповільнилась до 9%. Також стабілізуючим чинником є те, що влада поки що не піднімає комунальні тарифи, зараз є окремі рухи по регіонах, зокрема у Києві, але поки що цього не відбувається. Хоча більшість аналітиків закладає підвищення тарифів у свої прогнози. Уповільнення інфляції спричинене загальною економічною стабілізацією, позитивний вплив має стабілізація обмінного курсу з листопада. Тому це загальна тенденція і говорити про чиїсь заслуги не варто.
Тетяна Хмельницька: Це наслідки діяльності попереднього уряду?
Микита Михайличенко: Це комплекс, важко виділити конкретний фактор.
Віталій Кравчук: Я погоджуюсь, що інфляція є заслугою економіки — у нас сповільнюються наслідки кризи. Це те, що з певною затримкою ми чітко бачимо зараз. У травні ми дійсно побачили великі перепади цін на окремі товари, через те середньому українцю доволі важко побачити падіння чи зростання цін.
Тетяна Хмельницька: Давайте ще про унікальність ситуації, наприклад, Валерій Литвицький, керівник групи радників НБУ вважає травневу дефляцію унікальним явищем. У історії гривні вона зафіксована тільки у 2002 році у 0,3%. У чому причина такої унікальності?
Віталій Кравчук: У нас за цей період спочатку була гіперінфляція, до 2000 року вона поступово сповільнювалася, відчутного періоду економічного спаду не спостерігалося. Криза у нас відносно унікальна.
Тетяна Хмельницька: І влада у нас унікальна.
Микита Михайличенко: І країна унікальна. Якщо згадати початок року, під час президентських виборів ми також мали волатильність по цінах і окремих продовольчих товарах, був сплеск ціни на сир, а зараз ситуація у якійсь мірі повертається до початку.
Тетяна Хмельницька: За статистикою, подешевшали яйця, цукор, молочна продукція, молоко, сир, вершкове масло. Звертаюся до слухачів — чи відчули ви це? І подорожчали хліб, макаронні вироби, м’ясо та риба. Якщо дивитися наперед, у червні дефляція може скласти 50%, умовно кажучи. Чи варто обнадіювати населення, що стабільне зниження цін на продовольчі товари триватиме мінімум до вересня, за яких умов?
Віталій Кравчук: Проблему здешевшання полуниці чи картоплі Держкомтсат вирішував декілька років.
Тетяна Хмельницька: Це української, а тепер завозять.
Віталій Кравчук: Є такий показник, як базова інфляція: із споживчого кошика виключаються комунальні тарифи, ціни на не перероблені продовольчі товари. По цьому показнику у нас 0,2% — невелике зростання, якщо брати рік до року — невелике сповільнення — 8,4%-8,8%. Це більш чітко відображає процеси у економіці.
Микита Михайличенко: У літні місяці принциповим є не наявність дефляції, а порівняння з попереднім роком. У минулому році дефляція була дуже помірна, 0,1% у липні і 0,2% у серпні. Цього року місячна інфляція буде більш помірною, тому тренд на сповільнення інфляції продовжиться.
Тетяна Хмельницька: Чи можемо ми обнадіяти населення, що й на яйця, молоко ціни знизяться влітку?
Микита Михайличенко: Сезонні товари — овочі, ціни на них знижуватимуться, як кожного року. Тут все очікувано.
Віталій Кравчук: На зниження цін впливатимуть додаткові виплати в останні місяці, підвищення соцстандартів. Роздрібний продаж за останні чотири місяці у мінусі. Тому інфляція буде сповільнюватись. Зараз ці гроші не споживаються активно, направляються на депозити.
Тетяна Хмельницька: Минулого року не було дефляційних процесів?
Микита Михайличенко: У липні-серпні були, а у травні-червні ні.
Тетяна Хмельницька: Чим тоді відрізняється рік від року? Політичною стабілізацією?
Микита Михайличенко: Загальним макроекономічним фоном. У нас внутрішній споживчий попит пригнічений, але на другу половину року є підстави очікувати прискорення інфляції. Соціальні виплати почалися з травня і ще зіграють свою роль. Плюс комунальні тарифи. Короткостроково, на кілька місяців прогноз позитивний, по року інфляція буде меншою, ніж минулого року, 10-11%.
Тетяна Хмельницька: Окреслимо фактори підвищення цін.
Віталій Кравчук: Адміністративне регулювання — чи буде політика тиску на ціни, чи ні; тарифна політика. Наскільки буде продаватися гривня з Національного банку, поки що є стримане зростання, якщо буде більше фінансування місцевих бюджетів, можемо побачити іншу динаміку по інфляції. Також наскільки буде розвиватися ситуація з доходами громадян, чи буде підвищення зарплат на осінь.
Микита Михайличенко: Один з ризиків — дефіцит бюджету і шляхи його фінансування. Переговори з МВФ складні, малоймовірно, що уряд уріже бюджетні видатки. Ситуація із зовнішнім фінансуванням погана, уряд ще не вийшов на ринки з єврооблігаціями, тому зростає ризик непрямого фінансування бюджету з Нацбанку. Напряму це заборонено законом, а опосередковано це досить ймовірно. Є лояльна позиція голови Нацбанку до уряду, це великий ризик. Не слід забувати про світову ситуацію, якщо криза поглибиться, це матиме суттєвий негативний вплив на Україну.
Тетяна Хмельницька: Ми згадували вплив підвищення акцизів на сигарети й алкоголь, послуги ЖКГ. Експерти кажуть, що єдиний фактор, який здатен підвищити інфляцію більше 10% — підвищення ціни на газ для споживачів та теплокомуненерго. Його не уникнути у будь-якому разі. Зараз ціни на бензин знижуються — перед набуттям чинності законом про підвищення акцизів на нафтопродукти. Проаналізуйте ситуацію.
Віталій Кравчук: Газ у споживчому кошику займає 1-2%. Якщо ціна виросте вдвічі, це плюс 1-2% до інфляції. Якщо по ланцюгу підвищення інших тарифів — побачимо більший вплив на індекс споживчих цін, більшу інфляцію.
Тетяна Хмельницька: Дякую, що не перемикаєте. Ми обговорюємо питання, чи дійсно в Україні подешевшає життя, і чи є для цього економічне підгрунття? З приводу акцизів і тарифів — Микита Михайличенко.
Микита Михайличенко: Підняття тарифів економічно обгрунтоване і виправдане. Не вистачає політичної волі. У структурі споживчого кошика комунальні тарифи складають більше 10%. Підняття всіх тарифів матиме вплив на інфляцію, але короткостроковий, “шок” з боку пропозиції. Але нічого страшного, я бачу у цьому більше плюсів.
Тетяна Хмельницька: Є листи на електронну скриньку: “Какое снижение цен? В прошлом году я тратил на продукты 400 грн. в неделю, в этом — 500 на более скромный набор продуктов”.
Віталій Кравчук: Напевно, наш слухач не є середнім українцем, тому у нього є персональна інфляція, більша тієї, що дає Держкомстат.
Микита Михайличенко: Ніхто не говорить, що маємо дефляцію за рік. Ціни у порівнянні з минулим роком більші.
Тетяна Хмельницька: Є слухач.
Слухач: Ирина из Одессы. Скажите, на территории Европы есть хоть одна страна, которая никогда не одалживает? Кто она?
Микита Михайличенко: Ні, питання лише у тому, яким чином брати у борг, як ці гроші використовувати та розраховуватися за зобов’язаннями. Друга хвиля кризи пов’язана саме з державною заборгованістю. В Україні державний борг набагато менший, ніж у середньому по Європі, де він наближається до 100% ВВП, у нас — близько 30%. Проте я не назву жодної європейської країни, у якій уряд брав би у борг у власного центрального банку, як це є в Україні.
Віталій Кравчук: Є країни, такі як Норвегія, що позичають, аби зробити послугу економіці.
Тетяна Хмельницька: Такий лист можна назвати криком душі: “Це чергова казочка влади, щоб приспати електорат або загіпнотизувати себе для ейфорії. Я живу у Донецьку поблизу “Ашана”, ціни у цьому “гіпері” мають бути соціальними, але куди там. Ми інтелігентно жебракуємо”.
Віталій Кравчук: Є люди, які непогано заробляють: у фінансовому секторі 20% — понад 5 тисяч гривень офіційно.
Микита Михайличенко: Ціни мають бути ринковими і доходи мають бути ринковими. Треба відходити від риторики радянських часів. В Україні ВВП на душу населення набагато нижчий, ніж у розвинених країнах, тому ніякого сюрпризу у цьому немає.
Слухач: Виктор, Киев. Замечания экспертам — у нас сейчас острый бюджетный кризис. В новом Бюджетном кодексе — снижение НДС, налога на прибыль. Это глупость, ничем их не перекроют. Нам просто надо начать с того, чтоб больше и лучше работать.
Тетяна Хмельницька: Довше ми працюватимемо, коли підвищать пенсійний вік.
Микита Михайличенко: Друга частина позитивна, треба міняти систему, по якій працює держава. У нас мало змін відбулося за останні 20 років. Ми пожинаємо плоди цього.
Віталій Кравчук: Знижувати податки є сенс тоді, коли всі їх платитимуть однаково.
Тетяна Хмельницька: Кажуть, що на відміну від споживчих, зростання цін у виробників промислової продукції все-таки є. У травні промислова інфляція склала 4,4%, у видобувній промисловості, виробництві і розподілі електроенергії, газу, води, коксу, металургії. Знизилися у харчовій та хімічній промисловості.
Віталій Кравчук: Так, є зростання, але вони й падали більше у кризу. Зростання є у експортній галузі і пов’язане з енергоносіями.
Микита Михайличенко: Ціни виробників у річному вимірі — інфляція більше 20%, це пов’язано зі світовими тенденціями. На кінець квітня світові ціни на сталь виросли на 50%. У травні ми вийшли на початок року, тому у найближчі місяці буде уповільнення.
Слухач: Михаил, Киев. Я на инвалидности и живу ниже прожиточного минимума. При Тимошенко у меня была 640 гривен пенсия, сегодня 705. Я ничего не могу купить, последние 10 дней пеку блинчики, живу без хлеба. За квартиру не плачу уже 2 года. Хочу платить — нечем. Не судите по средним показателям. Второе — насчет пенсионного возраста. Неужели наши математики в новом правительстве не могут посчитать, что если они на 5 лет задержат госслужащих, у них будет надбавка к зарплате такая, что за них можно 10 молодых людей держать. Это просто в инфляцию загонит всю страну.
Микита Михайличенко: Безумовно у нас рівень життя низький. Якщо глобально не почнуться якісні зміни, рух у напрямку країн, де живуть краще, ніж у нас, то так все й залишиться. Треба брати себе в руки. Пенсійний вік — слизька тема. У випадку держслужбовців не треба забувати, що у них і відрахування до Пенсійного фонду вищі. Треба сідати й рахувати. Але пенсійна система потребує реформування.
Тетяна Хмельницька: Слухачі пишуть нам, Сергій: “Якщо країни беруть кредити, хтось має формувати той фонд. Хто це?”
Віталій Кравчук: Кредитний фонд формують приватні особи. Позичальниками є європейські країни, США, Японія, зовнішні кредитори, у першу чергу азіатські країни.
Микита Михайличенко: Основна пропозиція позикових коштів йде від приватного сектору, пенсійних фондів, від фондів спільного інвестування. В Україні цього поки немає. МВФ — це гроші інших урядів, найбільшими позичальниками зараз є азіатські країни — Китай, Японія, які мають найбільші золотовалютні резерви.
Слухач: Віктор, Київ. Озвучте, скільки з одного карбованця зароблених підприємством грошей може бути виплачено у вигляді заробітної плати?
Віталій Кравчук: Нарахування на фонд зарплати — 15% податку з доходів плюс 30% соцфонди. Тобто, 2/3 йде “чистими”.
Тетяна Хмельницька: Олег запитує про ціни на ліки.
Віталій Кравчук: Звичайно, якісь учасники ринку користуються нагодою заробити. У нас велика частина імпортних ліків, але ціна на кордоні нижча, ніж у роздрібу.
Микита Михайличенко: Антимонопольна політики у країні часто не є ефективною.
Тетяна Хмельницька: Як можуть позначитися дефляційні тенденції на показниках бюджету і роботі виробничої сфери?
Микита Михайличенко: Бюджет формувався з розрахунку 13% інфляції, повинні закладатися більші податкові надходження. Якщо інфляція буде меншою, доходна частина буде меншою і видаткова теж. Оптимальний рівень інфляції — до 2% у розвинутих країнах, 5-6% у тих, що розвиваються. Тому у нас є вищий показник за прийнятний.
Слухач: Большие пенсии у некоторых из-за того, что можно брать среднюю с момента повышения дохода.
Тетяна Хмельницька: Ми говоримо про дефляцію. Є лист: “Треба не ціни зменшувати, а збільшувати доходи. Відкривати прибуткові державні проекти, давати людям робочі місця, ставити ефективних менеджерів, таких немало. Дати податкові канікули малому бізнесу”.
Віталій Кравчук: Ідея непогана, але проблемна в реалізації.
Тетяна Хмельницька: Дякую вам і усім слухачам. Часто говорять, що цифри управляють світом, але вони, принаймні, показують, як він управляється.