Прослухати програму можна тут:
Програма «РОЗВОРОТ UA» — спільний проект інформаційної агенції «ГолосUA» та «Радіо Ера FM». Звучить щосереди на хвилях цієї радіостанції.
Eфір за 16.02.2011 р. Ведуча — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: У продуктах харчування для дітей фахівці продовжують знаходити небезпечні для здоров'я консерванти, різноманітні підсилювачі смаку та добавки. Їхній вміст іноді настільки завищений, що постійне вживання такої їжі може призвести до появи серйозних невиліковних захворювань вже у ранньому віці. Що робити? Як уберегти дітей від неякісних продуктів харчування? Це програма “РозворотUA,” з вами Оксана Ващенко, вітаю вас.
Кор.:” Права найменших українців на отримання безпечної для здоров'я їжі захищені Конвенцією про права дитини, Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей та Національною програмою «Діти України». Проте, за даними перевірки, здійсненої Держспоживстандартом України у першому півріччі 2010 року, третина продуктів дитячого харчування є бракованою. У 36 відсотках випадків виявлена відсутність супровідних документів, невідповідність вимогам нормативів та відсутність інформації про те, що продукція повинна використовуватися лише після консультації з лікарем. Визнано непридатним для вжитку 89% імпортного дитячого харчування, що містило крохмаль та борошно. Мабуть, такі порушення і є однією з головних причин «повальної» схильності українських немовлят до алергій та дисбактеріозів. Кореспондент інформагентсва ГолосUA поцікавилась у батьків, як вони визначають якість харчів для дітей, купуючи їх у магазині.
Марія, 19 років, мама півторарічного малюка, відповіла:
Марія: «Сама пробовала на вкус, ребенку давала, что подходит больше по качеству. Было расстройство от некоторых, аллергии были. Врач сказал, чтобы сами пробовали, что больше ребенку подходит. Немецкие нам подходили больше, чем наши, по качеству. Первое время мы их покупали, а потом уже нет. Покупала яблочное пюре, овощное нам не подходило, потому что у нас на него была аллергия. Были сомнения, но советовали некоторые люди, мамочки разные, это и давали».
Натомість, старше покоління більше схильне не довіряти якості готових продуктів для немовлят. Бабуся Ольга, 63 років, вважає, що найкращою для немовляти має бути їжа, приготована власноруч:
Ольга: «Внуку мы покупали питание, но в качестве не всегда были уверены. Поэтому лучше готовить самим, домашнее всегда вкуснее и полезнее».
За даними заступника директора Центру незалежних споживчих експертиз «Тест» Ніни Кільдй, якість продуктів для малюків оцінити «на око» практично неможливо. Так, головним зауваженням до досліджуваного фруктового пюре було те, що деякі виробники «перестаралися» з його стерилізацією.
Ніна Кільдій: «Якщо йде температурна обробка занадто, то може накопичуватися така небезпечна речовина, як гідроксиметилфурфурол. На жаль, у кількох зразках ми знаходили певне перевищення. Були ще певні зауваження за смаковими якостями, бо частина виробників додавала у склад пюре крохмаль».
Водночас Ніна Кільдій зауважила, що і наші, й закордонні виробники вдаються до певного шахрайства, прикрашаючи дитячими малюнками продукцію для дорослих, що вводить у оману батьків.
За українським Кримінальним кодексом, виробнику неякісного продукту загрожує не дуже суворе покарання — два роки виправних робіт або штраф у розмірі трьох тисяч гривень. Проте, подібні ділки мають пам'ятати, що вони або їхні рідні чи знайомі також мають дітей».
Оксана Ващенко: Сьогодні ми будемо говорити про те, що їдять наші діти. У нашій студії Микола Проданчук, директор Інституту екогігієни і токсикології ім. Медведя, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук, добрий день вам.
Микола Проданчук: Вітаю.
Оксана Ващенко: І Ірина Кравченко, директор департаменту споживчої політики Держспоживстандарту, добрий день.
Ірина Кравченко: Добрий день.
Оксана Ващенко: Для початку хотілося б з'ясувати, хоча тема масштабна, що ми маємо, тобто батьки, з чого вибирати, що їдять наші діти? Якщо порівняти з тим, що було 20 років тому, яка динаміка?
Микола Проданчук: Будь-яке питання треба розглядати професійно. На око, як ви сказали, визначити неможливо, треба мати професійні критерії оцінки, щоб довести однозначно, відповідає чи ні це цим параметрам. Наприклад, було посилання, що 89% продуктів дитячого харчування вибракувані, бо у них знайшли крохмаль і борошно. У жодній країні світу, як в Україні, не було закону про заборону у дитячому харчуванні крохмалю і борошна.
Ірина Кравченко: Його вже скасували.
Микола Проданчук: І ця помилка сьогодні призвела до того, що маємо такі страшні цифри — 89% продуктів не відповідають вимогам. Закон переглянутий, але 5 років батьки з ніг збивалися, щоб знайти відповідне харчування оскільки в імпортному були крохмаль і борошно. Сьогодні ця помилка, через 5 років, законодавцем вже виправлена. Але є інша — замість того, щоб записати гідролізовані соєві білки, без яких неможливо зробити харчування, що не спричинить алергії, коли є алергія на коров'яче молоко. Записавши помилково “гідратований білок” — хоч писали експерти — сьогодні виключена можливість отримати безбілкове харчування, без коров'ячого білку. Що робитимуть батьки, у дітей яких алергія на коров'яче молоко? Тому будь-яка законодавча справа має бути ретельно обгрунтована експертами. І не номінальними, а з фахом і досвідом.
Оксана Ващенко: Ви можете порівняти, оскільки ви довгий час у цій сфері?
Микола Проданчук: Наука не стоїть на місці. Перш за все ставила за мету якомога ближче наблизити штучні суміші і продукти прикорму, замінники грудного молока до натурального, за складом амінокіслот, мікронутрієнтів, вітамінів і це вдалося зробити завдяки високим технологіям. Однак на сьогодні фізіологічною потребою дитини є материнське молоко. Але, на жаль, і материнське молоко може нести загрозу. Сьогодні на ринку України зареєстровано багато харчових продуктів для немовлят, замінників грудного молока, продуктів прикорму, продуктів від року до трьох, але у всіх цих випадках дотримуються вітчизняного законодавства. Що вимагає закон? Є декілька законів, що регулюють ці питання. Закон “Про безпечність і якість харчових продуктів”, закон “Про дитяче харчування”. Першим з них передбачена вимога мінімальних специфікацій якості. У минулому році був створений цей документ. Не всі виробники були щасливі, але він прописує, що може бути у деталях, концентраціях, якими методами визначати, що може бути у харчових продуктах для дітей певної вікової групи. Сьогодні є чіткий орієнтир.
Оксана Ващенко: Щодо зловживань — Держспоживстандарт проводить певні перевірки, наскільки мені відомо, у останніх партіях виявлений великий відсоток контрабанди або фальсифікату. Що з тими виробниками і як часто треба проводити такі перевірки, щоб батьки не купили своїй дитині небезпечний продукт?
Ірина Кравченко: Дуже сподобалася друга частина запитання. Сьогодні у Держспоживстандарті проходить реформування, він перетворюється у Державну службу технічного регулювання України. Головою призначено Орєхова Сергія Миколайовича. Почав він роботу з розпоряджень щодо перевірок якості дитячих товарів. На сьогодні здоров'я дітей — це головне для держави. Цей моніторинг у нас здійснюється постійно. Щомісяця ми підводимо підсумки і формуємо рішення. Це є адміністративні штрафи та економічні штрафні санкції для порушників, які або випустили у реалізацію товар без належної інформації, або з вичерпаним терміном придатності, або не відповідний вимогам нормативних документів. На жаль, сьогодні є норма, котра заважає проводити перевірки у повному обсязі, ми за кілька днів попереджаємо про проведення планових перевірок. Розумні підприємці вдало цим спекулюють, ті товари, які не відповідають нормативам, на цей період знімаються з реалізації. Заважає роботі наших служб також те, що ми не можемо проводити дослідження продовольчої групи з-за відсутності фінансування. Але у цьому році завдяки і голові, Орєхову Сергію Миколайовичу, зроблено перший прорив на цьому напрямку, виділено 1,5 мільйони, які мають надійти у другому кварталі. Я сподіваюсь, що ця робота буде більш виваженою і направленою.
Оксана Ващенко: Можете назвати результати останньої перевірки?
Ірина Кравченко: 89% — це старі дані, ми кожного місяця проводимо перевірки. Сьогодні ст. 9 відмінена, 18% того, що бракується із загальної маси, наприклад, з 300 тонн перевіреної продукції.
Оксана Ващенко: Це вітчизняна продукція?
Ірина Кравченко: І вітчизняний, і імпортний виробник. Бракується в основному через неналежне маркування, немає всіх позначок, які відповідають закону “Про якість та безпечність продуктів харчування” та “Про дитяче харчування” або закону “Про захист прав споживачів”. Але коли давати поради мамам, крім того, що вони купують продукти для малюків, є діти й старшого віку. Вони харчуються всіма продуктами — і молочними, і такими як ікра — на всіх продуктах треба звертати увагу на маркування, воно повинно бути повним, щоб оцінити, треба всім читати закон “Про захист прав споживачів”, він є в інтернеті.
Оксана Ващенко: Треба вивішувати його на прилавках.
Ірина Кравченко: На жаль, вони не вивішуються. Дуже багато є, наприклад, британські вчені стверджують, що негативний вплив від харчових продуктів несуть Е102 — тартразин, Е104 — жовтий тіналіновий, Е110 — жовтий сонячний захід, Е122 — зарубін, Е124 — понсо червоний і Е129 — червоний чарівний АС. Коли воно є, я би такі продукти свїй дитині не купувала. Або подумала б, якщо у мене алергічна дитина, я б з обережністю купувала.
Оксана Ващенко: Ми законом не можемо обмежити, щоб вони обмежено потрапляли на полиці магазинів?
Ірина Кравченко: Так.
Микола Проданчук: Більшість перерахованих барвників в Україні заборонені.
Ірина Кравченко: Ті, що допустимі.
Микола Проданчук: Але є інші, законом забороняється вводити у дитяче харчування будь-які харчові домішки синтетичного походження: ні синтетичні барвники, ні пісолоджувачі (окрім хворих на діабет), ні підсилювачі смаку, це законом заборонено. Тому всі зауваження справедливі, але закон цього не дозволяє.
Ірина Кравченко: Але коли ми досліджуємо, наприклад, цукати, то вони містять всі названі домішки. Якщо дивитися на такі продукти, як йогурти, сирки молочні, молоко, то можемо побачити дуже багато шкідливих речовин, там, де їх не повинно бути. Синтетичні барвники, на жаль, використовує дуже багато виробників, недобросовісних.
Оксана Ващенко: Миколо Ігоревичу, якщо на ринку такі товари, чому українська індустрія не працює? Чому лише невеликий відсоток продуктів дитячого харчування, можливо, хтось не впевнений у їхній якості. Але колись моя мама не замислювалась, купити це чи і? Це не викликало алергій.
Микола Проданчук: Колись на продукти дитячого харчування алергій не було. Тут дві причини. Перша — алергізація населення, вона зростає і це залежить від багатьох факторів, у тому числі від середовища і їжі, яку споживають батьки, до того, як вони народили дитину. З іншого боку, на ринок країни у перші роки незалежності потрапило стільки харчових продуктів, які були ще невідомі нам, не контролювалися та не відповідали існуючим санітарним нормам.
Але в Україні є прекрасний досвід створення харчових продуктів для дітей і дитячого харчування. Ще 30 років тому створені спеціальні сировинні зони, у яких немає промислових забруднень та забруднень за рахунок інтенсивного ведення сільського господарства. Саме там вирощувалися харчі, на яких виростали ми з вами. Але сьогодні підтримка виробника, що вирощує екологічно чисту продукцію, дуже дорого і невигідно. Це нерентабельно, без участі держави це зробити неможливо. За наполяганням медиків, вже 5 років піднімається це питання, про створення державної програми, активно це підтримує міністр сільського господарства Микола Присяжнюк, міністерство охорони здоров'я — Ілля Ємець, бо від того, як ми забезпечуємо дітей продуктами, ми отримаємо здорове чи нездорове покоління.
Є ще доступність харчового продукту. Можна мати прекрасні імпортні, але вони не кожній родині по кишені. Є ще проблема фортифікації харчових продуктів певними елементами. Це додавання йоду, хоча б до солі, бо дефіцит йоду впливає на розумовий розвиток дітей. А мала кількість фолієвої кислоти у продуктах при вагітності може призвести до значних кількостей вроджених вад, таких, як спінобіфіда, вади серця. А це призводить до інвалідизації та витрат на лікування. Тому профілактика через харчування є найдешевшою і найефективнішою.
Оксана Ващенко: А можна відмовитися від усіляких баночок-скляночок, перейти безпосередньо на те, що вирощується, скажімо, на городах, молоко з приватних господарств чи цього буде замало?
Микола Проданчук: Це можливо, починаючи хоча б з 3-х років. Але коли йдеться про заміну грудного молока, у 70% жінок виявляється його нестача, постає питання повноцінної заміни. Просто коров'яче — навіть найкраще — не підійде і городину дати цій дитинці неможливо. Це повинна бути індустрія, вручну забезпечити це неможливо. Ось чому роль держави тут дуже велика. Треба стимулювати той бізнес, який може це зробити якісно і доступно для людей.
Оксана Ващенко: Триває програма “РозворотUA”, ми говоримо про дитяче харчування, чи є воно якісним в Україні. Пані Ірино, ви говорили, що Держспоживстандарт здійснює перевірки часто. А чи друкуєте ви перелік тих підприємств, які порушують чинне законодавство, де можна з ним ознайомитись?
Ірина Кравченко: У нас є журнал “Споживча варта”, він розповсюджується у всіх кіосках “Союздруку”. Його можна і замовити у Держспоживстандарті, там матеріали практично із всіх сфер життя. Там ми і друкуємо результати перевірок, є аналіз по конкретних темах, який дає змогу побачити, продукцію яких виробників купувати безпечно, а які проблемні. Хотіла би підняти тему, якою опікується Укрметртестстандарт, щодо нормування вмісту шкідливих сполук у продуктах харчування, які містять трансізомери ненасичених жирних кислот. Це не находить відображення у нормуванні і контролі, відколи порушена проблема перед Мінохорони здоров'я — нічого не змінилося. Діють лише норми для спредів, маргаринів та жирів, для молочної промисловості не більше 15%. А у розвинених країнах Європи є жорсткі норми, зокрема, у Данії гранично допустимий вміст трансізомерів у оліях і жирах 2%. наші цукерки, такі як “Примха”, ЗАТ “АВК Донецьк”, містять 3%, цукерки “Тартюфель Київські”, Луцьк — 20%, “Гулівер” АВК — 10%. Хочеться сказати — не годуйте дітей вафлями і цукерками.
Оксана Ващенко: Але чому немає єдиного підходу для всіх країн щодо визначення одних стандартів? Для країн ЄС одна цифр, для нас — інша. Чому?
Ірина Кравченко: Не так.
Оксана Ващенко: Ми просто порушуємо? У чому проблема?
Микола Проданчук: Наші нормативні документи після вступу до СОТ мають бути гармонізовані з усіма міжнародними нормами. Але країна пішла далі — наші нормативні документи гармонізуються до документів ЄС щодо показників, зокрема, у харчових продуктах. Різниці у законодавстві у нас немає. Є технічні проблеми, бо не завжди є лабораторні можливості виміряти цей показник. Держава не виділяє жодних коштів.
Оксана Ващенко: Виходить, держава не піклується про своїх дітей?
Микола Проданчук: Це інакше. Національний проект під патронатом Президента, започаткований у минулому році — перший крок того, що держава реально взялась за проблему дитячого здоров'я і здоров'я матері.
Оксана Ващенко: Надходять запитання на електронну адресу, одне з них — чи існує державна програма “Безпечне харчування для дітей”?
Микола Проданчук: Якраз зараз Мінагрополітики подана така програма, вона буде погоджена буквально швидко і буде прийнята парламентом, як національна програма розвитку дитячого харчування з фінансуванням.
Оксана Ващенко: Якби було це фінансування…
Микола Проданчук: Закладено великі кошти, і це вигідно, бо повернеться сторицею.
Ірина Кравченко: Потрібно долучити всіх фахівців, щоб ця програма була дійова.
Оксана Ващенко: А виробники у цьому можуть бути зацікавлені?
Микола Проданчук: Якраз виробники у цьому зацікавлені. Вони сьогодні зі збитками для себе підтримують виробництво екологічно чистих продуктів. Але без державних пільг це неконкурентноздатне.
Слухач: Сергей, Киевская область. Надо, чтобы продукты детского питания продавались в специальных магазинах, чтоб цены там не были большими.
Слухач: Киев, Светлана. У меня двое внуков и уже 20 лет никто не реагирует на наши слезы. Надо применить китайские методы, наказывать людей, которые травят свой народ.
Ірина Кравченко: З прийняттям законів “Про відповідальність виробника” і “Про ринковий нагляд” треба більш жорстко поставити питання про відповідальність виробників за неякісні товари та імпорт, те, що пропонується не тільки дітям, а й дорослим. З появою його буде наведено порядок. Його вже розроблено Держспоживстандартом, подано на розгляд до парламенту.
Оксана Ващенко: Ви думаєте, що лобі підприємців він подолає?
Ірина Кравченко: Я оптиміст і сподіваюсь на здоровий глузд, бо ми всі маємо дітей і треба робити життя кращим.
Микола Проданчук: Пан Сергій правий, потрібні певні умови реалізації продуктів для дітей. Не може бути на одній полиці з пральним порошком. Це мають бути різні відділи, якщо можливо, окремі магазини, хоча з економічної точки зору це неможливо зробити всюди.
Ірина Кравченко: У Києві є такі, але не у кожному населеному пункті. Це вже питання до власників торговельних мереж.
Микола Проданчук: Але вони мусять мати окремий відділ. Є й інші питання, харчування дітей у організованих колективах, найбільш болісне з точки зору того, чи можемо ми забезпечити дітей у школі харчами, від яких вони хоча б не отруяться. Тому китайський метод, можливо, і може бути, але ми маємо те, що мільйони китайських дітей були отруєні меламіном. Тому це без нормального наукового обгрунтування результатів не дає. Держава повинна мати чіткі законодавчі підстави і без фінансування це робитися не може.
Оксана Ващенко: Тут був натяк на те, що люди, винні у таких злочинах, інакше це не можна назвати, мають нести серйозне покарання.
Ірина Кравченко: А не відбуватися штрафними санкціями…
Оксана Ващенко: У три тисячі гривень…
Микола Проданчук: Сподіваюсь, це буде зроблено, по аналогії з тим, що зроблено з фальсифікацією ліків, встановлена кримінальна відповідальність.
Ірина Кравченко: Такі пропозиції подані.
Микола Проданчук: Для дитячого харчування у першу чергу.
Ірина Кравченко: Дай Боже, щоб було підтримано.
Оксана Ващенко: Сподіваюсь, ми зустрінемось ще раз невдовзі і знову будемо говорити на цю тему, адже я вірю, що ми, принаймні у цій студії, піклуємось про дітей — своїх і чужих, які живуть поруч. Тому до наступної зустрічі, дякую за увагу, з нами були Микола Проданчук та Ірина Кравченко, спілкувалась Оксана Ващенко, на все добре.