Программа «РозворотUA» — совместный проект информационного агентства «ГолосUA» и "Радио Эра FM».
Эфир за 22.02.2012 г. Ведущая — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Газове питання нібито зрушило з мертвого місця. З приїздом до Києва голови Державної Думи Російської Федерації Сергія Наришкіна Україна отримала проект нової газової угоди. Одразу після цього у Верховній Раді з’явився законопроект, що дозволяє приватизацію української газотранспортної системи. В ефірі програма «РозворотUA». З вам Оксана Ващенко. Вітаю вас!
Отже, на що погодилася Москва для Києва в газовому питанні та якою буде доля української ГТС — про це будемо говорити впродовж нашої програми. Сьогодні в нашій студії наші гості народні депутати Інна Богословська, представник фракції Партії регіонів. Добрий день!
Інна Богословська: Доброго дня!
Оксана Ващенко: Та Іван Заєць, народний депутат фракції «Наша Україна — Народна Самооборона». Доброго дня!
Іван Заєць: Вітаю!
Оксана Ващенко: Звертаюся, Інно Германівно, передусім до вас. Скажіть, а от у Партії регіонів зараз хтось уже бачив цей документ, який фактично російська сторона вже передала Україні під час приїду Наришкіна до Києва? Чи, скажімо, це поки що закрита інформація?
Інна Богословська: Безумовно, це закрита інформація. До речі, ми досі не знаємо, чи був переданий абсолютно новий газовий договір, про що казав пан Наришкін, чи це були передані зміни до діючого газового договору. Це питання, яке зараз не є публічним, тому що, хочу вам нагадати, що в понеділок увечері ми мали можливість спілкуватися з паном Наришкіним і в понеділок увечері він сказав, що тільки в п’ятницю ввечері цей договір був переданий міністерством палива та енергетики Росії міністерству палива та енергетики України. Тобто час дуже невеликий минув.
Оксана Ващенко: Але якщо подивитися, то для влади зараз питання номер один — це питання ціни на газ. І в принципі, якби там були прийнятні для України норми, або додаткові якісь вигідні умови, то, я думаю, що українська влада, Кабмін неодноразово вже вийшли б на прес-конференцію та оголосили про це. Зараз же ми знову-таки в цій студії будемо обговорювати якісь чутки що нібито пропонується зниження на десять відсотків від існуючої ціни або ще щось. Виходить, що у нас і розмова буде не зовсім достовірна.
Інна Богословська: Ви знаєте, давайте тоді вирішимо навколо чого ми ведемо розмову. От ви зараз сказали, що ціна на газ є дуже суттєвою для української влади. Ціна на газ є суттєвою не для української влади, а для кожного українського громадянина, для кожного з нас…
Оксана Ващенко: Але вирішити це питання — це завдання номер один…
Інна Богословська: …із сорока шести мільйонів. І, до речі, ніхто на пострадянському просторі з колишніх радянських республік не стикнувся з таким ганебним договором, як ми зараз маємо, і ніхто не стоїть перед необхідністю не укласти нові контракти, а переглянути старі. Тобто у нас склалася дуже драматична ситуація, коли були здані національні інтереси України в 2009 році, й ми сьогодні не з чистого аркушу працюємо і не з позиції, коли для нас газ був по п’ятдесят доларів, а з позиції, коли у нас найдорожчий газ і найбільші обсяги, які ми змушені купувати в Росії.
Сьогодні, наскільки я розумію, у нас є дві проблеми в газотранспортній сфері, які нам треба вирішувати. Перша — це те, що, безумовно, нам треба переглядати контракт, і, дай Боже, щоб ми змогли взагалі підписати новий газовий контракт…
Оксана Ващенко: А не додаток…
Інна Богословська: Так, не чіпляючись за той, що був, тому що публіка та люди знають тільки про найгірші великі умови контракту. Але якщо будь-які спеціалісти подивляться на сутність контракту, то там ще так багато, знаєте, навішано «собак» на користь Росії проти України, що якщо переглядати цей контракт, то це величезна робота. Ну, наприклад…
Оксана Ващенко: Я так розумію, що цих «собак» зараз і шукають?.. Наша сторона…
Інна Богословська: Ні, вони всі відомі вже давно. Уявіть собі, що, наприклад, у контракті записано, що якість газу при вході на українську територію та на виході з неї повинна бути однаковою. Притому, що у нас на вході немає жодної газовимірювальної апаратури, а тільки на виході є. Тобто в сам контракт були закладені навіть умови, які ніколи Україна не може виконати, й кожну секунду Росія зможе пред’являти до нас претензії. Тобто існуючий контракт є абсолютною зрадою українських національних інтересів, тому нам дуже важко сьогодні.
Друга проблема в газотранспортній сфері, я просто хочу, щоб ми і про це поговорили, — це те, що Україна зробила крок, який був сприйнятий негативно Росією свого часу: ми вступили до Європейської енергетичної хартії й взяли на себе величезну кількість зобов’язань з адаптації законодавства в сфері транспортування газу в тому числі, й у газовій сфері до європейського законодавства. І в цьому світлі до 1 січня 2013 року ми повинні як країна виконати обов’язкову умову директиви другої, яку ми вже підписали, — це розділити «Нафтогаз України» мінімум на три окремих структури: структуру з видобутку газу, структуру з транспортуванню газу та структуру з продажу газу. І це вимагає від нас змін до законодавства.
Оксана Ващенко: Дякую. Давайте залучимо Івана Зайця до нашої розмови. Пане Іване, от скажіть, у принципі, якщо можете з цим погодитися, що це результат от цієї ситуації з газовим договором фактично такий, саме тому, що ми колись підписали угоду по газу з російською стороною на ринкових умовах. Ми хотіли відійти від політики, пам’ятаєте, й хотіли ринкових цін. Зараз нам важко конкурувати, оскільки Україна теж і незалежна, й, як-то кажуть, не хоче поступатися російській стороні, але не завжди це вдається. Чому за цей час не вдалося хоча б лічильники поставити не лише на виході, а й на вході?
Іван Заєць: Перше, я хочу все-таки відповісти на запитання про угоду 2009 року. Я так само вважаю, що тоді угода була укладена всупереч національним інтересам України. Я не скажу, що ця угода якраз відбиває ринковий механізм відтворення ціни.
Оксана Ващенко: Але я натякала на те, що Президент Віктор Андрійович Ющенко був першим, хто перейшов на ринкові умови розрахунку за газ.
Іван Заєць: Це так і треба завжди, але треба ж виходити на угоди зі справді ринковими механізмами, але там усе було політично. Але так само буде справедливо заявити, що у 2010 році у Харкові так само теперішня влада, Президент України, більшість, яка ратифікувала оці Харківські угоди, вони вчинили у такий самий політичний спосіб ще гірше, тому що продовжила перебування Чорноморського флоту Росії на нашій території ще на 25 років, формулу ціни на газ не змінили, добитися зниження ціни на газ так само вони не досягли, вони просто відтермінували виплати оцих сто доларів кожного місяця.
Оксана Ващенко: Ми побачимо, як будуть розвиватися події з Чорноморським флотом, але це зовсім окрема тема. Якщо говорити…
Іван Заєць: Це не окрема тема, це все пов’язано. І це треба пов’язувати.
Оксана Ващенко: Я розумію, ви це пов’язуєте, але подивіться, що стало причиною того, що Наришкін привіз новий договір. Ось це цікаво. Коли вибори в Росії ще не відбулися.
Іван Заєць: Дозвольте. Тут два моменти є. Перший полягає в тому, що Сергій Наришкін не просто привіз договір і сказав, що от я привіз нам новий договір… У них же була попередньо заява така, що ми привезли договір, у якому є десятивідсоткова знижка ціни на газ.
Оксана Ващенко: Так ніхто ж не знає цього, ніхто ж не бачив ще того договору.
Іван Заєць: Так заявлено було, принаймні. Тому я таку заяву розцінюю як інформаційну мегапровокацію, щоб відволікти увагу. А з іншого боку, щоб стимулювати нашу владу до певних дій у напрямку до російських пропозицій. Адже наша влада є теж неоднорідною. Там і олігархи, які чудово заробляють на газі та на нафті. І саме через корупцію в нашій владі нам не вдалося вирішити питання енергетичної незалежності. Бо ви справедливо запитали, чому до сьогоднішнього дня немає лічильника на кордоні України з Росією, чому у нас немає цілої системи лічильників усередині самої країни.
Оксана Ващенко: А чому? Бо ніхто не був зацікавлений у встановленні таких лічильників.
Іван Заєць: І ще ж питання одне: чому у нас не відбулася угода по модернізації нашої газотранспортної з Європейським Союзом, адже у нас були домовленості й Європа обіцяла, що на це буде виділено чотири мільярди доларів. Чому? Відповідь дуже проста: тому що у нас корумпована влада, оскільки на газотранспортній трубі «сидять» олігархи й вони на цьому заробляють. І вони добре усвідомлюють, що якщо б ми зв’язалися з Європейським Союзом, то завтра вже на вході стояв би лічильник і на виході стояв би лічильник, були б лічильники по якості й усе б пішло нормально.
Тому тепер ми прийшли до того, з чого починали — корупція. Велика корупція й ця корупція не дозволяє гармонізувати наші відносини в цій сфері.
Оксана Ващенко: Якщо переходити далі, то одразу після цієї новини про появу нового договору щодо газу між українською та російською стороною, з’явилася ініціатива, у парламенті зареєструвати відповідний законопроект, згідно з яким ,одні кажуть, що це буде перший крок до приватизації газотранспортної системи, інші кажуть, що до реформування ГТС. От, що це буде, пані Інно?
Інна Богословська: По-перше, це некоректно говорити, що цей законопроект з’явився після того, коли нам привезли нову газову угоду.
Оксана Ващенко: А ніхто ж не бачив його, її не було у порядку денному.
Інна Богословська: Цей законопроект був зареєстрований ще 9 грудня 2011 року. Ось переді мною паспорт цього законопроекту. Тобто, ми можемо сказати, що це не було пов’язано безпосередньо з останніми ініціативами Росії. Це було пов’язано з тим, що від нас вимагають, а як ви знаєте, останнім часом дуже багато було зустрічей і міжнародних конференцій України з Єврокомісаром із питань енергетичної безпеки, де від нас вимагають, щоб ми виконали умови другої директиви. Тобто, щоб наша країна дійсно зробила те, що і нам самим потрібно, а не тільки Європі треба, — розмежувати в Україні функції видобутку газу, транспортування його та продажу газу.
І нам самим потрібно це зробити, бо багато хто каже, що буквально із самого початку створення «Нафтогазу України», його створювали як таку велику воровську контору. Багато хто каже, що там дуже багато «скелетів у шафі» зарито, тому що там величезна кількість непрофільних активів, які тягнуть за собою неприбутковість чи збитковість «Нафтогазу». Що у нас досі неврегульовані питання компенсацій різниці в ціні на газ для теплокомуненерго та величезна купа проблем, які неможливо розв’язати, якщо не розділити за функціями ці три частини «Нафтогаз». Це у Європі зараз обов’язкова умова, для нас це теж обов’язкова умова, якщо ми члени Європейського енергетичного співтовариства, і це буде на користь і нам, у тому числі, та країні.
Й говорячи про перемовини з Росією, для нас це теж величезний аргумент у переговорах, якщо ми реформуємо «Нафтогаз», то ми можемо задати інші параметри в наших домовленостях із Росією, у нас з’явиться правонаступник по цих газових угодах, у нас цей правонаступник зможе пред’явити інші вимоги й таке інше. Тобто Україна сьогодні, опинившись перед таким ганебним для нас газовим контрактом, збитковим для країни в цілому, змушена шукати абсолютно всі шляхи вирішення цієї проблеми.
У нас, на превеликий жаль, Російська Федерація — це сусід, який транспортує в Україну сто відсотків газу. Нас не пускають до газотранспортної системи Росії, щоб транспортувати, наприклад, навіть якщо ми будемо купувати знову азійський газ, середньо-азійський. Бо Російська Федерація не дає нам змоги транспортувати його своєю територію туркменський, казахський чи узбецький газ. Тому ми дуже впритул зараз пов’язані цими газовими угодами.
Оксана Ващенко: Але тоді якою буде доля труби, самої газотранспортної труби, що з нею буде?
Інна Богословська: А це інша ситуація. По-перше, хочу сказати, що ви ніде за весь час не знайдете жодної заяви чи Януковича як Президента, чи навіть як Прем’єр-міністра, чи уряду Януковича про те, що українська газотранспортна система підлягає приватизації. Якщо ви подивитися навіть коментарі з російського боку, то там йдеться про консорціум щодо управління газотранспортною системою України. Що виключає можливість приватизації.
Той законопроект, який зараз поданий, передбачає можливість реструктуризації «Нафтогаз України» шляхом передачі активів «Нафтогазу» в тому роз’єднанні, про яке я казала, — на газовидобуток, транспортування газу та продаж газу, винятково на підприємства, у яких сто відсотків буде української державної власності.
Оксана Ващенко: І це закладено в законі?
Інна Богословська: Це прямо закладено в законі. Більше того, в законопроекті написано, що можуть бути продані тільки ті активи, які не пов’язані з видобутком, транспортуванням чи продажем. Наприклад, свиноферми, які у них є…
Оксана Ващенко: Лікарні, можливо?..
Інна Богословська: Лікарні, друкарні й таке інше. Тобто, ми повинні зробити все, щоб мати нормальну, правильну, чисту собівартість послуг газовидобутку, а не навішані на цю компанію інші активи, які дають можливість красти гроші.
Оксана Ващенко: Тоді треба уточнення, щоб зрозуміти, от із консорціумом — ця ідея що, похована, чи вона буде потім уже наступним кроком відновлена, але вже на?..
Інна Богословська: Це паралельно, паралельно йде розмова про це.
Іван Заєць: Ні, давайте якось однією логіки будемо дотримуватися. Справа в тому, що безумовно, поява цього законопроекту в Верховній Раді саме на цьому тижні після приїзду Сергія Наришкіна, це реакція нашої влади на ті пропозиції, які поступили з Москви, — про це говорить характер самого законопроекту. І якщо ми читаємо законопроект, то тут винесено на розгляд два законопроекти, ми не обмежуємося тільки законопроектом про трубопровідний транспорт, а ще й про управління державною власністю. Якщо ми будемо уважно читати саме цей другий законопроект, то ми побачимо, що тут вводиться норма, яка в принципі виходить за всю логіку управління державними об’єктами, які не підлягають приватизації.
В ньому сказано, що господарські організації, які створюються на базі об’єктів державної власності, але не підлягають приватизації, до виключення їх із переліку об’єктів, і можуть у принципі відчужуватися. Тому що, сказано так, що крім випадків установлених законом. Про що це говорить? Це говорить про те, що ніхто ні про яку реструктуризацію «Нафтогазу» відповідно до наших зобов’язань перед Європою, не перед Євросоюзом, а зобов’язань у відповідності до Європейської енергетичної хартії, не думає. І про це ж говорить і сам речник, чи голова фракції Партії регіонів пан Єфремов.
Олександр Єфремов говорить, що теперішнє законодавство не дозволяє розміщувати на первинному ринку акції, тобто не дозволяє виходити з акціями цього «Нафтогазу України» на міжнародні ринки. От я вам зачитаю: «Єфремов підкреслив, що українська газотранспортна система не може вийти на ринки IPO з тим законодавством, яке нині існує. Ось для того щоб це усунути, ці законопроекти і вносяться в зал, це буквально його слова.
Оксана Ващенко: Вчора він про це сказав.
Іван Заєць: Про що це говорить? Це говорить про те, що насправді Єфремов сказав, що ці всі зміни пропонуються не для того, про що говорить Інна Германівна, щоб зробити реструктуризацію, а для того, щоб підготувати розпродаж цього останнього стратегічного ресурсу. Давайте говорити відверто, що невирішення проблеми енергетичної незалежності, енергетичної безпеки, призвело до того, що українська влада (й ця, і попередні влади) постійно торгували стратегічними ресурсами.
Інна Богословська: Я хочу запитати вас: ця влада, якими стратегічними ресурсами…
Іван Заєць: Я вас не перебивав, давайте…
Інна Богословська: Ну, не треба вішати чужих «собак»…
Іван Заєць: Перший стратегічний ресурс — це територія України по Харківським угодам, коли нізащо, я ще раз говорю, ні за що…
Інна Богословська: А що сталося з цими угодами? Там що, продали хоча б міліметр української землі? Нічого ж не продали!
Іван Заєць: Другий стратегічний ресурс — це безпековий ресурс: відмова від членства в НАТО. Третій стратегічний ресурс — це наша гуманітарна політика. І четвертий ресурс стратегічний, я ще раз наголошую, — це транспортна, транспортна наша мережа. Тому що ніхто в світі не торгує стратегічними ресурсами за ілюзорної вигоди. Скажіть мені, будь ласка…
Оксана Ващенко: 15.35 і з вами Оксана Ващенко. І на хвилі «Радіо Ера FM» триває програма «РозворотUA». Сьогодні ми говоримо про газ, про російський газ для України, та про останні законодавчі ініціативи в цьому зв’язку щодо української газотранспортної системи. У нас сьогодні в студії народні депутати Інна Богословська — представник фракції Партії регіонів, та Іван Заєць — народний депутат від «Нашої України — Народної Самооборони». Вже зараз, шановні слухачі, маєте можливість долучатися до нашої розмови. Єдине прохання — будьте лаконічними.
Продовжуючи тему, хотілося б усе-таки зосередитися на газотранспортному консорціумі. Наскільки це питання залишається сталим, активним? Воно на порядку денному як у Президента, так і в Прем’єр-міністра. І скажіть, от була раніше позиція, щоб усе-таки розділити на три активи. Тобто 34 відсотки — для України, Росії — 33 відсотки і 33 відсотки — для ЄС. Але зважаючи на останню інформацію, що країни Євросоюзу, судячи з усього неактивно втручалися взагалі в усі ці наші газові скандали, наші перипетії, вони так осторонь стояли, очевидно, що вони долучатися до консорціуму не будуть. От п’ятдесят на п’ятдесят — Україна та Росія — це можливий варіант чи ні?
Іван Заєць: Дозвольте, я все-таки завершу думку… Дуже коротко. Моя заява про те, що уряд цим законопроектом фактично хоче роздерибанити газотранспортну мережу, базується на заяві того ж самого Єфремова, на аналізі законопроекту й ще на одному моменті. Справа в тому, що Президент Янукович ще у вересні-місяці дав доручення нашому уряду, щоб Кабінет міністрів підготував програму реформування «Нафтогазу», про яке говорила пані Інна, про те, щоб розділити його на три частини, ці функції роз’єднати й таке інше. До сьогоднішнього дня, а ще було сказано, що це повинно бути зроблено до кінця 2011 року, ніхто цієї програми не бачив в очі.
То якби ми сьогодні одержали цю програму, а йдеться про стратегічний ресурс, і ми би побачили, як це реформуватиметься і де вузькі місця в цьому законодавстві, тоді ми б прийняли закон, який би розширив ці місця. У нас маса є програм державних, які ми затверджуємо своїми законами, не стосовно стратегічних ресурсів, а тут йдеться про стратегічний ресурс — газотранспортну мережу. Тому, будь ласка, покладіть на стіл Верховної Ради цю програму, бо так зобов’язав Президент і зробив правильно, ми її затвердимо як закон, і в межах уже цієї програми можна вже буде говорити про якісь там узгодження законодавства.
Але коли ми починаємо зі зміни законодавства і вводимо широкі норми без огляду на структуру ГТС, без огляду на всі ті зв’язки, це означає, що готуються підстави для розподілу газотранспортної мережі з виходом на міжнародні біржі між українськими олігархами та російськими олігархами. Оце вся правда цього законопроекту.
Інна Богословська: Це абсолютна неправда, і на превеликий жаль, кожного разу, коли я стикаюся з такими розлогими розмовами, я думаю про те, де ж ви були всі двадцять років незалежності України, коли ви були при владі в тому чи іншому вигляді.
На превеликий жаль, для нас сьогодні, для тих, хто взяв на себе відповідальність за долю України, найтяжча ситуація, можливо, порівняна з 1993-1994 роками, коли після розвалу Радянського Союзу в нашій країні була величезна купа проблем. Сьогодні після минулих п’яти років панування минулої влади, ми отримали країну в такому ж розпаді, в якому вона була після Радянського Союзу.
Іван Заєць: Яких п’яти років?.. Скільки при цьому Янукович був прем’єром?
Оксана Ващенко: Судячи, за якими показниками. За деякими показниками, ми дев’яностих років навіть не досягли.
Іван Заєць: Скільки Янукович був Прем’єр-міністром за ці п’ять років?
Інна Богословська: Я хочу сказати, що ми не будемо балакати просто так. Те, що зараз сказано, це емоції, які не мають жодного відношення до того законопроекту, який поданий.
Оксана Ващенко: Щодо консорціуму давайте ближче.
Іван Заєць: Який законопроект? Що, не було доручення Президента? Почекайте, не було доручення Президента?
Інна Богословська: У вас, знаєте… Козьма Прутков еще говорил: «Закрой свой фонта. Дай фонтану отдохнуть». Вот дайте, пожалуйста, отдохнуть себе и дайте сказать мне. Так ось, я хочу сказати, що той законопроект, який зараз подано до Верховної Ради, я впевнена, він буде прийнятий у першому читанні й до другого читання всі будуть мати змогу — й опозиція в тому числі, подати до нього поправки. Цей законопроект не передбачає можливості приватизації української газотранспортної системи. Це абсолютно точно, й усе решта, що навколо цього кажуть, це все неправда.
Іван Заєць: Тоді виженіть Єфремова з голови фракції.
Інна Богословська: По-друге, пан Єфремов казав про те, що за сьогоднішніх умов неможливо буде розміщувати ІРО, це його особиста точка зору. Так, за цих умов, які зараз є, неможливо розміщуватися на ІРО.
Оксана Ващенко: Але для людей це нічого не значить, може — не може…
Інна Богословська: Для людей однозначно можу сказати, що ніхто з влади ніколи не заявляв і заявляти не буде про намагання продати газотранспортну систему.
Оксана Ващенко: До консорціуму, якщо можна, ближче.
Інна Богословська: Тому щодо цього можна бути спокійним. Щодо консорціуму, йдеться про створення консорціуму не щодо володіння, не про власність на українську газотранспортну систему, а по управлінню українською газотранспортною системою. В чому тут проблема, яку ми багато років не можемо вирішити? В Україні сама газотранспортна система складена таким чином, що у нас не розмежовані магістральні газопроводи, по яких іде газ від Росії до Європи та внутрішні газорозподільчі системи. Свого часу за рахунок грантів Європейського Союзу було проведено декілька обслідувань, які мали своєю метою визначити вартість.
Оксана Ващенко: Ви можете назвати реальну вартість нашої ГТС?
Інна Богословська: Безумовно, її вартість коливається від 2,34 мільярда доларів до чотирьох мільярдів доларів.
Оксана Ващенко: Але ж це «або» відрізняється в два рази…
Інна Богословська: Але ми ж бачимо, що твориться з цінами під час економічної кризи. 2,3 мільярди — це була ціна, яка була встановлена за результатами моніторингу на 2004 рік, і орієнтовано, якщо використати індекси інфляції, то на сьогодні ми можемо вийти десь на чотири мільярди. Це та ціна, яку повинні будуть заплатити учасники газотранспортного консорціуму по модернізації та управлінню газотранспортною системою, щоб мати можливість управляти магістральними газопроводами. Тому що управління внутрішньою газорозподільчою системою країни не входить, наприклад, в інтереси Європи ніяк, і Євросоюз зацікавлений тільки входженням в консорціум щодо управління магістральною газотранспортною системою України. А це вимагає від нас провести величезну кількість роботи і витратити до чотирьох мільярдів доларів, щоб провести технічне розмежування магістральних газопроводів і внутрішніх розподільчих мереж. Ми, сьогоднішня влада, наполягаємо на тому… І ми, влада, сьогодні кажемо про одне, що в інтересах, національних інтересах України створення трибічного газотранспортного консорціуму.
Оксана Ващенко: Значить, країни ЄС теж входитимуть?
Інна Богословська: Країни ЄС теж. Більше того, не за такою схемою. Наприклад, у 2003-2004 році Росія нам пропонувала створити тристоронній консорціум: Росія — Україна — Німеччина. І вже тоді ми казали, що за таких умов…
Оксана Ващенко: Тому що ви бачили інтереси Росії та Німеччини?
Інна Богословська: Німеччина, безумовно, є стратегічним партнером Росії в газовій сфері, й тому будувати за такою схемою газотранспортний консорціум не на користь України. Тому сьогодні ми кажемо, що з європейського боку повинні бути десь орієнтовно сім європейських країні, які споживають з української магістральної газотранспортної системи російський газ. І тоді ми будемо мати збалансовані інтереси між видобутком газу в Росії, транспортуванням по Україні, та використанням у Європі.
Оксана Ващенко: Але варіант п’ятдесят на п’ятдесят між двома не розглядається?
Інна Богословська: На сьогодні не розглядається.
Оксана Ващенко: Є у нас запитання від наших слухачів. Єдине прохання, прошу бути лаконічними, оскільки ми вже за п’ять хвилин маємо завершувати передачу. Навіть менше.
Слухач: Добрий день! Це Олег, Лубни. Я хотів би задати таке запитання. Скажіть, будь ласка, хто у парламенті з депутатів найбільше підтримує Росію та всі її просування найбільше? І так само серед влади?
Оксана Ващенко: Що ви маєте на увазі під словом «просування»?
Слухач: Те, що вони все, що пропонує… Часто зауважуєш, що в Росії прийняли один закон і у нас начинають такий самий приймати.
Оксана Ващенко: Калькування законодавства — це одне, а брати якісь ініціативи — це зовсім інше. Але дуже коротко. Я не знаю, про що йдеться.
Інна Богословська: Я також не знаю. Я не розумію запитання.
Оксана Ващенко: Будь ласка. Є запитання, які надійшли на електронну адресу: «Добрый день студия! Уважаемые депутаты, как вы думаете, может ли положить конец всем спорам по ГТС введением «природной» ренты на нее? То есть акционировать эту систему — распределить акции среди украинского народа? С одной стороны, вроде бы, неразумное предложение. Но это только с точки зрения современной Украины. Есть же подобные ренты в Норвегии, Эмиратах и так далее… С уважением Сергей».
Іван Заєць: Ясно, що тут ми не знайдемо відповіді на таке складне питання, як консорціум, і тим більше, коли йдеться про двосторонній чи тристоронній консорціум. Це потім уже. Але спочатку, врешті решт, треба зрозуміти, або ми йдемо в Європу й розуміємо, що тільки з Європою ми можемо врівноважити свої інтереси з Росією. Якщо наша влада піде з Росією, а я бачу, що вона навіть не хоче консорціум створювати, вона хоче просто розкупити газотранспортну систему, розділити її між олігархами російськими та українськими.
Інна Богословська: Ну, Іване, не кажіть цього безглуздя…Ну, немає такого ніде: ні в законах, ні в риториці…
Іван Заєць: Ну, дозвольте… Тоді ще раз, розміщення акцій «Нафтогазу» на первинному ринку…
Інна Богословська: Ніхто не розміщує акції «Нафтогазу України». Пан Єфремов зробив своє особисте припущення…
Іван Заєць: Дозвольте. Єфремов сказав, що це найбільш цивілізована приватизація. А тепер…
Інна Богословська: Це його позиція…
Іван Заєць: Почекайте, а тепер ті зміни, які хочуть внести до закону про управління об’єктами державної власності?..
Інна Богословська: Немає цього…
Оксана Ващенко: Запитання було від слухача. Я би хотіла на ньому зосередити вашу увагу, пане Іване.
Іван Заєць: Тому давайте говорити предметно… Я ще раз вам кажу, що якби ви хотіли справді, зробити реструктуризацію, модернізацію нашого «Нафтогазу України», то ви би дали програму цього, ви би виділили ці об’єкти, ви би, врешті решт, розписали це на рівні організаційному. Але ж нічого цього не було зроблено. А ви починаєте одразу від того, чи будемо приватизовувати, чи не будемо.
Оксана Ващенко: А відповідь на питання слухача буде?
Іван Заєць: Ні, там відповіді немає, там…
Інна Богословська: В мене є відповідь.
Оксана Ващенко: Дуже коротко.
Іван Заєць: Ми ж уже робили таку приватизацію в промисловості. І що вийшло?..
Інна Богословська: Пана Івана неможливо переговорити.
Іван Заєць: …Що кілька сімей захопили всю власність в Україні. Тому не треба й газотранспортну систему таким чином знищувати.
Оксана Ващенко: В мене залишається прохання. Є слухачі, які потім ображаються, що не встигають поставити запитання вам.
Інна Богословська: Я дуже просто відповім. Українська газотранспортна система є прибутковою за однієї умови — якщо у нас є гарантія транзиту з боку Росії. В чому, до речі, й величезна вада газових умов, які були підписані в 2009 році, що Україна взяла на себе просто неможливі обов’язки щодо купівлі газу, а Росія не взяла на себе жодних зобов’язань щодо забезпечення гарантій обсягу транзиту. Якщо ми не доб’ємося від Росії гарантій обсягу транзиту, а від Європи — гарантій обсягу закупівлі через цей газопровід, то наша газотранспортна труба може стати металобрухтом. Тому не важливо в цьому випадку, хто буде власником. Україна як держава повинна залишатися власником газотранспортної системи, але ми повинні забезпечити гарантії прокачки газу.
Оксана Ващенко: Маємо завершувати. Що ж, на жаль, не встигли долучити наших слухачів, але тим не менше, дякую вам за те, що були сьогодні в цій студії. Іван Заєць, Інна Богословська.