1 февраля в информационном агентстве «ГолосUA» состоялась пресс-конференция лидера Компартии Украины Петра Симоненко на тему: «Экспансия в Украине: миф об энергонезависимости и реальность экологической катастрофы».
Модератор — журналист Ольга Смалюхивская.
Ольга Смалюхівська: Колеги, доброго вам дня! Рада вітати вас у прес-центрі інформаційної агенції «ГолосUA». Сьогодні наш гість Петро Миколайович Симоненко — лідер Комуністичної партії України. З Петром Миколайовичем будемо говорити про сланцевий газ. Мова йтиме про те, чи отримає Україна реальну енергетичну незалежність, чи натомість ми будемо мати реально екологічну катастрофу.
Петре Миколайовичу, перше запитання, думаю, варто почати ось із чого. Угода з компанією Shellуже підписана, на черзі підписання угоди з Chevronпро видобування сланцевого газу в Західній Україні. Скажіть, будь ласка, найперше, що найбільше цікавить зараз громадян, це те, що від цього взагалі матиме Україна і те, чи прості українці дійсно матимуть дешевий газ, оскільки міністр Ставицький заявив про те, що будемо видобувати в рік двадцять мільярдів кубометрів сланцевого газу. Тобто виходить, що все ж таки покращення нас чекає у найближчому майбутньому? Чи навпаки? Будь ласка.
Петро Симоненко: Ответить на этот вопрос можно и короткоиможно сказать так, как это воспринимается нашими гражданами: «Нашому теляті та вовка б з’їсти…»
Но я думаю, что по этому вопросу нужно серьезно вести разговор о том, что в последнее время начались очень серьезные политические авантюры по сдаче национальных интересов в интересах определенных кланов. В интересах тех, кто сегодня рассматривает Украину как личную вотчину, а не как государство, в котором должны решаться на государственном уровне вопросы, в том числе и энергетической безопасности.
Уважаемые коллеги, фракция Компартии и Компартия в целом не первый раз поднимает очень серьезно вопрос об энергетической безопасности Украины. И, как вы видите, этот процесс обостряется с каждым годом, и обостряется он в связи с неопределенностью по целому ряду очень важных вопросов внешнеэкономического, внешнеполитического сотрудничества. И это касается как газа, вопрос по которому остро встал, завтра встанет проблема обеспечения ТВЭЛ атомных электростанций.
Я хочу, чтобы вы не забыли о том, что я сейчас говорю. Завтра встанет проблема обеспечения ТВЭЛ атомных электростанций, а это определенный цикл, который требует очень серьезных капиталовложений, и вы знаете, что в Украине незавершенный цикл обогащения урана для атомных электростанций.
Я надеюсь, уважаемые коллеги, что мы с вами очень серьезно относимся к тому, что на уровне высших должностных лиц в государстве освящаются авантюры различные. То мы видели историю с Каськивым при подписании договора по LNG-терминалам по приему сжиженного газа, а сегодня разработка сланцевого газа. И сегодня Компартия заявляет о том, что мы категорически возражаем по реализации проекта добычи сланцевого газа и подписанного соглашения с компанией Shell, как и того, что с Chevronсобираются заключать, и еще там третья компания, вы знаете об этом.
Речь же идет о том, товарищи, что давайте мы вместе ответим на вопрос. А состоялись ли серьезные общественные обсуждения с участием специалистов в Украине, которые бы дали возможность вам, прежде всего журналистам, кто несет информацию для наших граждан, кто принимает политические решения по будущему Украины, голосуя во время выборов, получить информацию по этому вопросу? Этого ведь не знают наши граждане. Мы не ответили на принципиальные вопросы: а что сегодня это даст Украине?
Ведь на территории Западной Европы остановлена реализация этих проектов. В той же самой Польше, Франции, решение в Германии. Это проблема сегодня протестных заявлений в Соединенных Штатах Америки. И общественность не случайно очень серьезно поднимает вопрос о судьбе тех или иных регионов, с точки зрения проблем экологического характера катастроф. Вы знаете, что это за регионы (районы), где собираются реализовывать эту программу с Shell, в том числе и с Chevron. Речь же идет о Харьковской области, о Днепропетровской и Донецкой областях. Вы наверняка знаете о том, насколько сегодня сложная экологическая ситуация в этих регионах, и каковы возможные последствия при применении того инженерного метода, который предлагается именно этой компанией.
И я сегодня заявляю от имени своих товарищей по партии, что это не социально-экономический проект для будущего Украины, это чисто коммерческий проект для определенных коммерческих структур. Ибо задействованный там принцип распределения продукции, вы же с обеспокоенностью должны сегодня говорить, что это пятьдесят на пятьдесят. Пятьдесят процентов — получает компания Shellи пятьдесят процентов — якобы, НАК «Нефтегаз» и та структура, которая десять процентов будет получать. Вы уже интересуетесь, кому она принадлежит, это уже записано у вас у журналистов, я читал, знакомился с материалами, где вы уже пишете, задаете вопрос, а что это за структура? Кто будет владеть этими десятью процентами прибыли? А это огромные деньги.
Но мы с вами должны понимать, уважаемые коллеги, и то, что пятьдесят процентов якобы получит НАК «Нефтегаз», вернее, сорок процентов, и десять процентов эта структура. Но у нас же НАК «Нефтегаз Украины» по сути дела будет реорганизован, и вы знаете, что он будет раздроблен на несколько структур. По крайней мере такой проект уже сегодня находится в реализации.
Поэтому, уважаемые коллеги, мы с тревогой сегодня об этом говорим, и я заявляю от имени фракции, что нужно, чтобы сегодня проводилось обсуждение на всех сессиях областных советов именно вопроса о необходимости реализации данного проекта. Нас беспокоит, безусловно, товарищи, что и за наш счет это будет происходить. Ведь на девяносто девять процентов даны льготы этой компании. Вы уже обратили внимание, что это льготы, которые приведут к тому, что эта дельта сверхприбыли останется у Shellи у тех, кто тоже причастны к этим десяти или к сорока процентам, если это НАК «Нефтегаз Украины».
Поэтому, уважаемые коллеги, фракция Компартии сегодня с тревогой заявляет о последствиях в том числе и этого проекта. И я еще и еще раз хочу подчеркнуть, что для этого всего будут осуществляться импортные поставки, и естественно по соответствующим ценам, при тех льготах, которые получат, при отсутствии поступлений в государственный бюджет, где уже общественности представлена объективная цифра — 620 миллионов гривен ежегодно. Поэтому это все за счет социальных программ нашего народа.
Ну, и безусловно, как один из последних аргументов. Мы с вами не получили ответа, и для этого тоже нужна соответствующая дискуссия, кто будет пользоваться этим газом. Если пятьдесят процентов распределения добытого газа пойдет компании Shell, то даже если она будет его продавать Украине, кто здесь из вас может сказать, что это альтруисты пришли в нашу страну и будут продавать нам газ по себестоимости добычи? Понятно, что они будут продавать по коммерческой цене того периода, когда уже будет осуществляться добыча этого газа.
И если это связано и с коммерческими интересами этой дочки определенной, которая десять процентов будет получать, и с возможной реструктуризацией НАК «Нефтегаза», с разделением его на три или, может быть, больше структур. Все это приведет к тому, что и эти пятьдесят процентов окажутся в руках очередного, скажем, коммерческого проекта, или бизнес-дельцов, которые пользуясь государственными ресурсами, природными ресурсами, будут обогащаться. Я утверждаю, что решение этого вопроса ни в коей мере не приведет к тому, что в Украине будет разрешена энергетическая безопасность, а тем более что социальная напряженность по цене на газ будет снижена.
И еще один вопрос. Товарищи, как вы понимаете, идет серьезная борьба за геополитические интересы. Я с тревогой об этом говорю, что подобные решения — это как ультиматум в определенном смысле в отношениях с Российской Федерацией со всеми вытекающими последствиями. Но ведь это не только газа будет касаться, и я хотел бы, что бы и вы, уважаемые коллеги, это тоже понимали. Ведь завтра это коснется и рынка сбыта для Украины на территории государств, создавших Таможенный союз, и это колоссальные проблемы в связи с тем, что только с Российской Федерацией более пятидесяти миллиардов долларов у нас товарообмен по прошлому году. Со всеми вытекающими последствиями для перерабатывающей промышленности Украины, машиностроительного комплекса.
Я вам открою небольшой секрет, сейчас в Украине об этом еще не говорят и не знают. Но Волгодонский завод в России получил соответствующий уже проект и финансирование уже открыто по выпуску тихоходных турбин, которые изготавливаются на Харковском «Турбоатоме». Я об этом вам сейчас говорю, чтобы вы понимали, что судьба таких крупнейших предприятий как «Турбоатом», проблема «Зари» («Заря» — «Машпроект» николаевская), проблема других наших крупнейших монопольных и, естественно, скажем, гордости нашей, не говорю уже об авиации, это действительно проблема очень серьезная.
Поэтому когда мы говорим об этом проекте, как и о LNG-терминале, когда эта авантюра была очевидно уже раскрыта, как вы понимаете, это чистый бизнесовый проект. И это бизнес-проект для тех, кто хочет воспользоваться властью для личного обогащения.
Ольга Смалюхівська: Петре Миколайовичу, екологи вже б’ють на сполох, заявлять про те, що потрібно обов’язково ввести мораторій на видобуток сланцевого газу. Науковці говорять про те, що їм навіть ніхто не запропонував зробити висновки, чи взагалі безпечно проводити розробки сланцевого газу в Україні. Скажіть, будь ласка, чи влада буде зважати взагалі на екологічну складову, чи буде цей момент якось витриманий? Чи підуть усе ж таки напролом і дотиснуть, як кажуть, своє?
Петро Симоненко: Уважаемые коллеги, я как горный инженер, могу вам сказать следующее. Когда нарезали в свое время шахтные поля для добычи угля, обязательно оставлялись целики под массивами, которые имеют отношение к черте города. И в зависимости от того, какого вида застройка осуществлялась, обязательно оставлялись целики для того, чтобы не создавать кризисные ситуации на поверхности.
Хотя вот, допустим, кто в Горловку приедет, вы посмотрите, что в Горловке уже трещит центральная часть города, потому что после того, как пришли к власти другие, что делают в шахтах? Выбирают целики, а это наиболее близкие, естественно, к стволу залежи угля, выбирают их и все, а это привело к тому, что трещат дома со всеми вытекающими последствиями.
Я читал некоторые рассуждения ваших коллег, что это будет производиться глубоко — три-четыре километра. Не будет. Уважаемые, когда нарушается целостность того или иного массива, со всеми вытекающими последствиями после гидроударов и так далее, это обязательно будет приводить к тому, что по всей вертикали будут созданы предпосылки для различных непредсказуемых проблем и процессов. Это, во-первых.
Во-вторых, вы обратили внимание, что там будут использовать песок, воду и химические реактивы, которые будут туда закачивать. Но они же там не будут оставаться. Действительно, там будет гидроудар, а потом на поверхности, вы уже видели, начинают демонстрировать, чтобы нас переубедить, что будут водоемы создаваться, где все это будет накапливаться.
Уважаемые, давайте мы на секундочку задумаемся, а почему же в Европе и в Соединенных Штатах Америки уже ведется такая борьба против этих разработок? Давайте мы не будем с вами безразличными. Посмотрите, чем закончилась реструктуризация шахт? Вы же пишете с тревогой, что в Луганской области происходит подтопление. Казалось бы, на горизонте тысячу метров добывали уголь, а на поверхности подтопления и изменения, скажем, структуры всего того, что связано с жизнеобеспечением.
Я прочитал некоторые наблюдения, которые пишет якобы специалист. Вот колодец у нас там десять, пятнадцать, двадцать метров. Но надо же понимать, каковы последствия этих процессов, притом, что эта загрязненная вода обязательно попадет в те или пласты водоносные и обязательно донесется в том или ином виде. Ну, не через год, через пять-десять лет, но это произойдет. Неужели мы с вами хотели бы иметь отложенные катастрофы?
Поэтому фракция Компартии принципиально настаивает. Первое, и мы уже дали соответствующие поручения областным комитетам партии, сегодня организовать сбор подписей по проведению местных референдумов. В областях должны граждане, которые, возможно, могут попасть в зону риска экологической катастрофы, должны своей волей дать согласие на подобные разработки или не дать свое согласие на подобные разработки.
Во-вторых, мы потребуем на заседании Верховной Рады, чтобы министр экологии отчитался и представил программу, на основании чего ее подписали, на основании каких исследований министры и, скажем, соответствующие структуры Украины дали согласие на такие разработки, и было ли это согласие. Мы в обязательном порядке будем требовать, чтобы на сессиях не только этих регионов, но и других регионов рассматривался вопрос, потому что эта проблема коснется в итоге не только, скажем, Харьковской, Днепропетровской, Донецкой или Луганской областей. Это, безусловно, коснется и других.
Вы не забывайте, что мы говорим о регионах в пойме Днепра. У нас практически более пятидесяти трех процентов населения Украины питается водой Днепра. Товарищи, я хочу, чтобы мы с вами понимали, кто играется и в какие игры играется. Американцы, понятно, вы знаете политику американцев. Они кому угодно сегодня простят, и будут молчать, лишь бы их структуры, скажем, такие коммерческие структуры как Shell надурняк получили программу на десять миллиардов долларов. Пожалуйста, это ж импортная продукция, все оборудования от них же пойдет, они же владельцы сегодня этой технологии и, естественно, оборудования.
Поэтому мы должны сегодня отдавать себе отчет, каковы будут последствия в том числе для нашей экономики, для социальных вопросов. А дешевым газ не будет, лишь осложнятся отношения с Российской Федерацией не только по газу, но и по другим моментам, как и вытекающие отсюда последствия.
Ольга Смалюхівська: Скажіть, будь ласка, як ви думаєте, чому наша влада робить їм такі преференції? Позбавляє їх маси податків, і екологічних, і за використання води… Тобто виходить, що цей проект дуже дешево обійдеться для України. Маю на увазі, що наш державний бюджет від того практично нічого не отримає.
Петро Симоненко: Ви знаєте, я з хвилюванням сприйняв цю інформацію, коли вже повідомили засоби масової інформації, що прийнято рішення Кабінету Міністрів щодо надання їм таких пільг. Ви ж розумієте, що це з державного бюджету гроші віддаються іншим. І в такому плані потрібно приймати відповідне рішення Верховної Ради, тобто такі рішення, на мій погляд, доки не будуть освяченні підтримкою Верховної Ради, у зв’язку з тим, що це гроші державного бюджету, не можуть мати сили. І ми на цьому також будемо наполягати.
А чому так робиться? Ви добре знаєте. Давайте подивимося, пам’ятаєте, подібне с вітровою енергетикою було, з сонячною енергетикою. Скільки грошей під державні гарантії витягувалося і розтягувалося?! А при цьому ми з вами сьогодні розуміємо, що ця електроенергія, яка віддається в мережу по п’ять гривень за кіловат/годину, а не по 35 копійок, чи по 70 копійок, як для комунальних потреб це потрібно. Хто отримує прибуток? Комерційні структури. А держава від цього і громадяни України тільки страждають.
Тобто я ще раз хочу наголосити, що, на жаль, але від імені держави переговори щодо державних програм співпраці як із окремими структурами, тобто комерційними, чи закордонними компаніями так і міждержавні проводять олігархи, а не від імені народу України проводять професіонали, які добре розуміються на державних інтересах.
Ольга Смалюхівська: Петре Миколайовичу, а хто власне лобіює цей проект? Кому він вигідний сьогодні, якщо говорити про українську сторону?
Петро Симоненко: Я думаю, що найближчим часом ми це зрозуміємо, коли спільно з вами проведемо розслідування і побачимо, кому належить ця структура, яка там з’явилася, — «СПК-Геосервис». Журналісти вже говорять про цю таємничу фірмочку. Давайте разом тоді розберемося, що це утаємничена фірмочка, і тоді зразу стане зрозуміло, й буде персоніфікована ситуація, чиї за нею стоять інтереси. Я переконаний, що це не інтереси держави.
Ольга Смалюхівська: Петре Миколайовичу, ви говорили про те, що будете обов’язково ініціювати низку заходів, щоб усе ж таки якимось чином це питання зняти з порядку денного. Представники вашої політичної сили в Харківській області вже провели кілька акцій протесту, про це писали ЗМІ. Скажіть, будь ласка, як ви думаєте, самі люди на місцях розуміють власне масштаби проблеми, масштаби тих загроз, які можуть виникнути? І чи готові вони зараз піднятися на протест?
Петро Симоненко: От ми і ставимо перед собою завдання (комуністи), що потрібно громадянам надати правдиву інформацію, щоб вони зрозуміли — мовчазна політика призведе до того, що останнє у них позабирають сьогодні. І тому ми якраз, от і ви говорите якраз про конкретні дії моїх колег із Харківської обласної партійної організації, те саме будемо робити і в Донецькій, в Дніпропетровській, в Луганській організаціях. Якщо це буде торкатися західних регіонів нашої країни, і там усе це буде зроблено.
Тобто головна мета на сьогодні — зробити небайдужими наших громадян. І в зв’язку з тим, що представники влади та можновладці користуються ось такою пасивністю населення, зрозуміло, що вони сподіваються на те, що люди будуть мовчки давати згоду практично через своїх олігархічних представників у Верховній Раді, які купили ці мандати, в тому числі і в обласних радах будуть давати згоду на ось такі афери в загальноукраїнському масштабі.
Ольга Смалюхівська: Скажіть, будь ласка, а якщо люди масово піднімуться на протести, чи можуть все ж таки реалізацію цього проекту призупинити?
Петро Симоненко: Я буду робити все можливе, щоб саме такий процес надалі у нас відбувався. І після того, коли ми зупинимо все це, ми повинні будемо провести і громадські слухання, і обговорення зі спеціалістами, ми повинні все обговорити перш, ніж хтось із них почне бурити ті чи інші свердловини в Україні.
Ольга Смалюхівська: Петре Миколайовичу, одна сторона медалі — видобуток сланцевого газу. Добре, через кілька років, якщо все буде добре, і все ж таки спробують його з родовищ дістати той сланцевий газ, за прогнозами профільного міністерства ми будемо мати достатню кількість газу. Проте, на це піде ще як мінімум років п’ять-десять, а ми сьогодні вже маємо зовсім непрості стосунки з російською стороною. Як ці найближчі роки нам вирішувати ці проблеми, як виходити з цієї напруженої ситуації, згладжувати її? Тому що ми бачимо, що на сьогодні вона вже зовсім непроста.
Петро Симоненко: Тут є кілька проблем і я хотів би з вами поділитися своїми міркуваннями, своїми поглядами. По-перше, для громадськості вкидається постійно інформація щодо того, що ми зменшуємо обсяг газу, який закуповуємо у Російської Федерації. А я завжди ставлю запитання: а що буде надалі з металургійною галуззю, з тепловою енергетикою, з хімічною промисловістю? Якщо ми скорочуємо обсяги газу, то це означає, що будуть скорочуватися й обсяги виробництва на тих підприємствах, де працюють тисячі наших громадян. А ці підприємства в тих містах є бюджетонаповнюючими, як і містоутворюючими підприємствами, на яких використовується цей газ. Це перше.
По-друге, зрозуміло, що потрібно й надалі працювати над тим, щоб була зрозумілою схема, як використовується газ українського видобутку. За відкритою інформацією, яку ми з вами маємо можливість аналізувати, українського газу видобувається понад двадцять мільярдів кубічних метрів. За різними оцінками, я буду користуватися тією цифрою, яку й ви розповсюджуєте, і говорите, маю на увазі журналістів, його собівартість становить сімдесят доларів за тисячу кубічних метрів. Давайте тоді порахуємо, якщо ціна сімдесят доларів, то це практично в шість разів менше, ніж та ціна, за якою ми зараз купуємо газ у Російської Федерації. Це реалії? Реалії.
Так ось, давайте дамо собі відповідь, чому на соціальні потреби в нашій країні, на комунальні потреби український газ не використовується за цією ціною? Ви ж розумієте, наскільки у нас одразу навантаження було би зменшено, в тому числі і на бюджет кожної сім’ї, і знизилася б соціальна напруга у суспільстві. Не роблять цього. І ви знаєте чому. Тому що взагалі практично втричі дорожчий комунальні підприємства отримують газ, ніж потрібно, щоб вони отримували сьогодні. І таким чином, коли відбувається передача сьогодні з комунальної власності у приватну власність чи у орендні відносини, чи у концесію віддають комунальні підприємства, то ви розумієте, що через державний бюджет оці всі олігархи, які сьогодні розказують, що вони хочуть добро зробити, з державного бюджету через дотації фінансуватимуть практично себе та свої структури, і матимуть прибутки і надприбутки.
Тому я ще раз хочу наголосити, що сьогодні дуже уважно треба ставитися до перспектив співпраці з Російською Федерацією як у газових питаннях, так і в інших. І я не випадково, ви знаєте, вкотре заявляю, що сьогодні треба терміново приймати рішення щодо вступу України чи приєднання України до Митного союзу. Не так як приєднувалися до Світової організації торгівлі. Ми повинні захищати свої національні інтереси реально, але треба розуміти, де сьогодні шлях до вирішення тих питань, які сьогодні хвилюють наших громадян.
Ольга Смалюхівська: Вчора вже з’явилася інформація, що міністр закордонних справ заявив про те, що Україна не буде платити Росії за недобір газу у 2012 році. Скажіть, будь ласка, чому українська влада зараз себе так поводить? З одного боку, ніби захищає державні інтереси, але з іншого боку, ми розуміємо, що таке ставлення може тільки загострити ситуацію, тільки погіршити її?
Петро Симоненко: Мене дивує зовсім інше, що ми продовжуємо проводити хуторянську політику, коли з принципових і дуже серйозних державних питань роблять заяви, в тому числі й міністр закордонних справ. Ми повинні розуміти, що має бути відповідне рішення Кабінету Міністрів, а не ляпати язиком у тих чи інших установах тільки для того, щоб показати, які ми. Я переконаний, що таку хуторянську політику треба зупиняти, і припиняти взагалі.
Якщо вже виникли такі стосунки, що виставляють нам заборгованість на сім мільярдів доларів, то ми повинні розуміти, що це так просто не закінчиться. Там є такі політики, які, з одного боку, зацікавлені в тому, щоб погіршувалися відносини, в тому числі і з українською стороною. В Україні є політики, які не хочуть нормальних стосунків із тією самою Російською Федерацією, підписують ті чи інші угоди, які потім тягарем перекладаються на плечі простих наших громадян. За це ж будуть нести фінансовими і соціальними своїми проблемами наші прості громадяни, тобто громадяни України.
Таким чином я ще раз хочу підкреслити, якщо це результат тієї угоди, яка була підписана в 2009 році, тоді треба ще й ще раз замислитися над тим, якими будуть наслідки від продовження реалізації цієї угоди. Бо її ж не зупинять сьогодні, і завтра її не зупинять, а діяти буде. І сьогодні нам одну суму виставлять, завтра зовсім іншу суму виставлять.
Але там існують ще підводні певні моменти. Бо коли говорять, що ми попереджали Росію, що не будемо вибирати стільки газу, то офіційних письмових попереджень ніяких не було. А усні розмови — це, вибачте, тільки розмови для того, щоб просто представити свою політику, а не бути державним мужем.
Ольга Смалюхівська: Петре Миколайовичу, якщо повернутися ще до угоди з компанією Shell, наскільки зараз це може зблизити Україну із Заходом? Тому що деякі захисники цього проекту говорять, що це обов’язково покращить наші стосунки з Заходом?
Петро Симоненко: Це тільки задоволення інтересів Заходу в тому плані, що у них вирішуватимуться всі їхні соціальні проблеми. Вони робочі місця забезпечують, вони обсяги виробництва збільшують, вони отримуватимуть прибутки та надприбутки, вони сплачують податки у свої бюджети. Чому ж їм не бути задоволеними? Я дивуюся, чому ми не відповідаємо на ці запитання у нас в Україні. /> І якраз у цій ситуації, я нещодавно зустрічався, не буду називати прізвище, але останній тиждень спостерігається дуже зацікавлена позиція послів. І зрозуміло, що посли різних держав цікавлять розвитком політичних подій в Україні, поглядом комуністів на те, як будуть розвиватися подальші стосунки і з Російською Федерацією, можливо, скажімо, на теренах Митного союзу, чи з Західною Європою. Всіх це цікавить, але коли я запитував їх: скажіть, будь ласка, скільки Європа готова сьогодні взяти на реалізацію твердих сирів нашого виробництва, які ми не можемо продати у Росію? Дивляться, і посміхаються.
Кажу: назвіть мені, будь ласка, скільки ви готові сьогодні молочної продукції взяти, м’ясної продукції нашої української? Не тільки сировину. Бо як ж коли зустрічаюся з послом, я для себе складаю, скажімо, і певну структуру торгового обміну. І коли тому самому послу кажу: ви що, хочете, щоб наш український народ залишився взагалі без сировини? Ми ж вам сировину веземо, а ви ж везете готову продукцію до нас. Усе розуміють. Тому їхня позиція сьогодні — використати наші проблеми сьогоднішнього дня тільки для того, щоб вони жили краще.
Ольга Смалюхівська: Зрозуміло. Колеги, долучайтеся до розмови, задавайте свої запитання лідеру Компартії. Будь ласка, якщо можна, лише питання, які стосуються теми.
Петро Симоненко: Можете й інші. Будь ласка.
Володимир Богун, «Рабочая газета»: Петр Николаевич, трудно не согласиться с критическими замечаниями в адрес подписанных соглашений и еще предстоящих. Но тем не менее, мы прекрасно понимаем, что Украина испытывает острый дефицит энергоресурсов. Какие, на ваш взгляд, существуют альтернативы этому соглашению?
Петро Симоненко: Я считаю, что, в первую очередь, Украине нужно иметь свою программу энергетической безопасности. У нас на сто лет вперед еще углей достаточно. И если посмотреть экономику по углям, то тонна добытого угля у нас стоит, я сейчас буду говорить усреднено, полторы тысячи гривен. Одна тонна угля. Посчитайте теперь тысячу кубических метров газа. Тысячу кубических метров газа, условно, скажем, пусть четыреста долларов за тысячу кубических метров. Умножаем на восемь — это 3200 долларов. Я правильно считаю, товарищи? По тепловым характеристикам тысяча кубических метров сожженного газа — это полторы тонна угля. Вот 1500 плюс еще 800 — это 2300, а там — 3200.
Экономика говорит о том, что нужно развивать угольную промышленность, и обеспечивать коммунальные предприятия, котельные хозяйства, тепловые электростанции обеспечивать углем украинским, и таким образом снять нагрузку по газу, для того чтобы обеспечить энергетическую безопасность.
Я считаю, что одного из народных депутатов надо привлечь к уголовной ответственности. «Александрию-уголь» — кто угробил? Бурые угли — миллиарды там получают, и рассказывают, что оппозиционеры и прочее. Ты ответь, почему «Александрию-уголь» сегодня уничтожили? Тебе ж отдали в аренду это все. Давайте, разберитесь!
Львовско-Волынский бассейн. У нас было там десять шахт, осталась одна, если я не ошибаюсь, там. Что же вы делаете тогда? Вы свои возможности уничтожаете, говорите о том, что виновата Российская Федерация в части дороговизны по газу. Тогда ответьте на вопрос: что вы в своей стране делаете? А тут у меня есть основания так говорить. Я вас прошу, вы поезжайте на «Ровеньки-антрацит», уважаемые коллеги журналисты, кто хотел бы разобраться, в каких условиях сегодня, когда меняется собственник, меняется система управления, этот шахтер работает. До определенного момента у него была двенадцать тысяч заработная плата, а сейчас поменялся собственник — у него всего четыре тысячи заработная плата. Это все взаимосвязанные вопросы, еще раз хочу подчеркнуть, — энергетическая безопасность.
Далее, чего тут развыступались кое-кто из народных депутатов, фамилии не буду называть, у них же просто позабирали скважины, чтобы вы понимали. И вы знаете об этом. Как только скважину забрали у него, значит, сразу цвірінькати почали. А как только миллионы каждый месяц получал — молчал, и все его устраивало. Это ж тоже горькая правда, и об этом всем мы говорим в разрезе энергетической безопасности.
Далее, те же самые торфяники, разработка которых у нас велась, это вполне возможно. То, что сейчас можно развивать проблему пелетов, и вы прекрасно понимаете, что это восполняемые ресурсы в нашей стране, нужно поставить несколько линий — солома, пожалуйста, идет, та же самая стружка, опилки на то, чтобы эти пелеты использовались. Пожалуйста, давайте пелетами займемся. И это все у нас в стране есть, и этим можно пользоваться. И это будет значительно дешевле. Но этим не хотят пользоваться потому, что в масштабах государства им это невыгодно, им выгодно сегодня как можно быстрее себе карманы понабивать.
Вот поэтому я с тревогой и говорю, что у нас в Украине прежде всего не решена проблема энергетической безопасности по углям, по собственному газу, по другим энергоносителям, и использованию тех мощностей котельного хозяйства, тепловых электростанций и теплоэлектроцентралей, которые вырабатывают электроэнергию.
Ольга Смалюхівська: Будь ласка, ще запитання.
Олег Пономарьов, інформаційне агентство «ГолосUA»: Петр Николаевич, мне немножко вопрос не по теме. Но тем не менее, возвращаясь к теме выборов, вы знаете, что большой процент вашей программы был позаимствован вашими политическими оппонентами. Грубо говоря, украден. В принципе этот процесс продолжается и сейчас, в частности по поводу законопроекта о возобновлении смертной казни, очень много проектов, которые у Коммунистической партии просто, скажем открыто, воруются. Не пытается ли Коммунистическая партия каким-то образом брендировать свои проекты, как-то их защищать? Спасибо.
Петро Симоненко: Вы понимаете, это нужно такую сложную процедуру пройти, если вы говорите о защите права на интеллектуальную собственность.
Олег Пономарьов, інформаційне агентство «ГолосUA»: Да, и защита авторских прав.
Петро Симоненко: Да, и авторское право. Вы знаете, что это долгая процедура, и если мы только ею займемся, то мы ни одного проекта закона не внесем на рассмотрение в Верховную Раду. Слишком быстротечны процессы, которые происходят в Верховной Раде. Поэтому я еще раз хочу подчеркнуть принципиальную позицию нашей партии. Мы и с этим согласны, пусть воруют. Но только пусть воруют для народу Украины. Пусть для украинского народа принимают законы, а не занимаются популизмом политическим и в том числе популизмом законотворческой деятельности.
Я приведу вам несколько примеров, которым и вы были свидетелями, уважаемые коллеги. В 2007 году, когда кричали на каждом углу о перезагрузке Верховной Рады, говорили, что перезагрузка начнется с того, что ликвидируем льготы народных депутатов и скасуємо їхню недоторканність… Я же предупреждал с трибуны Верховной Рады: уважаемые коллеги, не верьте ни одному этому слову, не скасують ониэтунедоторканність депутатскую, как и не решат многие другие вопросы. И мы оказались правы.
Поэтому я и здесь хотел бы подчеркнуть, что мы и дальше будем работать. Сейчас мы работаем над тем, чтобы совершенствовать закон в плане как раз вот этого договора о концессиях и об использовании природных ресурсов. Сейчас мы уже работаем над тем, чтобы реально внести проект закона об отмене НДС, и будем предлагать как раз налог на добавленную стоимость как закон. Мы это сегодня делаем для того, чтобы реально помочь украинскому производителю.
По той же смертной казни. Вот обратите внимание, к вопросу смертной казни, мы понимаем, по-разному относятся в обществе, но мы и сейчас, вот обратите внимание, что мы избрали для такого наказания. Умышленное убийство, разбой. Ведь у нас разбой уже организованными группами осуществляется, это ж не просто где-то кому-то нос «начистили» по каким-то юношеским или иным проблемам. Далее, бандитизм — у нас же банды реально вооруженные на территории Украины действуют. Наркотрафики и наркобизнес — это все тоже с этим связано. Вот по этим статьям мы, естественно, и внесли предложение, что как одна из мер наказания может быть применена и высшая мера наказания, то есть расстрел.
И все это конкретно изложили. Уважаемые журналисты, угроза реальная сегодня в Украине с точки зрения того, какой уровень криминогенной ситуации сегодня сопровождает нашу с вами жизнь. Можно просто говорить, что давайте будем бороться разговорами о демократии. Но лишь разговорами о демократии мы никогда не победим преступный мир.
Ольга Смалюхівська: Будь ласка, якщо можна, останнє запитання.
Журналіст: Петре Миколайовичу, хотілося б, щоб ви прокоментували три такі резонансні події, які відбулися на цьому тижні. По-перше, побиття «свободівцями» людей, які прийшли на засідання міської громадської ради, коли вони били не тільки своїх опонентів, а поводилися відверто брутально, люди виходити зі струсом мозку. Чи буде цьому дала якась правова оцінка? Адже там були і народні депутати, серед яких був і Андрій Іллєнко, і все це знято на камери і таке інше. Чи буде Верховна Рада проводити відповідне розслідування? Чи такі брутальні події будуть відбуватися й далі?
Потім хотілося б дізнатися вашу позицію з приводу вчорашнього засідання депутатів у парламенті. Ви можете спрогнозувати, як буде розвиватися ситуація далі?
І третє запитання. Існують уже заяви керівництва НТКУ і НРКУ про те, що коштів на трансляцію, на мовлення національних радіо і телебачення залишилося до десятого березня. Що відбувається? Відбувається спроба акціонувати, приватизувати їх, чи просто припинити національне мовлення? Бо кажуть, що бюджету у компаній немає, але ж державний бюджет щось на них закладав. Хотілося б почути вашу думку. Журналістів ці питання дуже цікавлять. Дякую.
Петро Симоненко: Стосовно побиття. Ми з вами є свідками того, яка політична сила реально прийшла, з якою метою, з якими цілями для роботи у парламент. Так вони діяли і на території західних областей. Так вони прийшли за підтримкою олігархічного капіталу, який повністю їх профінансував, до складу обласних рад Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської. Ви пам’ятаєте, як вони захищали своїх злодіїв і шахраїв, у тому числі міліції не давали можливості притягнути їх до відповідальності. Все це було і відбувалося на наших із вами очах.
Ця політична сила витягнута кримінальним капіталом тільки для того, щоб розпорошити ось той спектр людей уже невдоволених, які хочуть об’єднатися та боротися. В тому числі ми з вами є прибічниками та прихильниками формування громадянського суспільства справжнього, щоб громадяни відчували, що від них залежить вирішення тих проблем, які багато в чому хвилюють у тому числі й киян.
І ми з вами розуміємо, що обговорення цих проблем на прикладі Києва дає можливість сьогодні й іншим відчути, що такі самі процеси, але, можливо, в мініатюрі відбуваються в кожному обласному центрі. То майданчик якийсь, скажімо, захопили, то дерева зрізали, то, скажімо, знову відбувається навантаження на мережу, і таким чином будинки, які побудовані раніше, відчувають проблеми з водопостачанням і таке інше.
Я не знаю, але ось така проблема, скажімо, те, що відбувається, і<