Где безопасно отдыхать летом?

11 июля в информационном агентстве «ГолосUA» состоялась пресс-конференция на тему: «Где безопасно отдыхать летом?»

В пресс-конференции участвовали: Игорь Голубаха — глава Всеукраинской ассоциации туроператоров; Мирослав Бойчин — глава правления ЧАО «Европейское туристическое страхование».

Модератор — Юрій Гаврилечко, експерт «Фонду суспільної безпеки».

Юрій Гаврилечко: Доброго дня, шановні гості, шановні колеги! Сьогодні інформаційна агенція «ГолосUA» розпочинає прес-конференцію на дуже цікаву тему: «Де безпечно відпочивати влітку?» Тому що традиційні місця, де українці відпочивають, чим далі стають більш небезпечними для туристів. Ми можемо побачити, що зараз відбувається в Єгипті, це або друга революція, або нова громадянська війна.УТуреччині також точиться громадянське протистояння, яке невідомо в що перетвориться найближчим часом. Якщо подивитися на українські місця відпочинку, то в Криму періодично відключать електроенергію чи воду, тому теж є певні проблеми. УГреції громадянське протистояння не стихає, існують проблеми зараз іна Кіпрі.

Тому де можна спокійно відпочити і як зберегти здоров’я та гарний настрій? І які поради, що робити тим, хто хоче відпочити цього літа, щоб захистити себе? Про це сьогодні й поговоримо. Пане Ігоре, вам перше слово.

Ігор Голубаха:Дякую. По-перше, давайте будемо казати, що українці така чудна нація, яка дуже часто змінює традиції, в тому числі й уподобання для відпочинку. Це перше. По-друге, я би не сказав про те, що зараз існує якась пряма загроза здоров’ю чи життю відпочиваючих чи туристів, які від’їжджають у Туреччину чи Єгипет, тому що влада цих країн робить усе можливе для того, щоб дійсно захистити тих туристів, які перебувають у зонах відпочинку і в курортних містах.

Дійсно, існує певна небезпека для туристів, якщо ми кажемо про Єгипет чи Туреччину, у тих місцях, де збираються великі натовпи протестуючого народу, але подібні небезпеки завжди існують, навіть у нашій країні, коли багато людей збирається, тому існують певні механізми убезпечення, коли людині не радять перебувати у місцях великого скупчення людей.

Агресія та протистояння, які існують у цих країнах, носять більше політичний характер, і ми всі це знаємо. Тому на сьогоднішній день якогось великого занепокоєння щодо відпочинку там із боку туристів, які перебувають зараз там на відпочинку, чи в Єгипті, чи в Туреччині, немає, вони навіть не відчувають тих процесів, які відбуваються в тих містах, де відбувається протистояння.

Якщо казати про бажання туристів відпочивати в цих країнах масового туризму, як Туреччина чи Єгипет, то на сьогоднішній день, безумовно, трошки зменшилася кількість бажаючих туди виїжджати, але рейси не відміняють. І треба розуміти, що на сьогоднішній день уже почався високий сезон, і кількість бажаючих відпочити, які вже спланували чи планують собі відпочинок, є максимальною, скажімо так, і приближається до максимальної відмітки в серпні на літній період відпочинку туристів.

Якщо казати про уподобання цього літа, то протягом уже десь двох років ми відмічаємо все, що українці все більше схиляються відпочивати не тільки в країнах масового туризму, таких як Єгипет і Туреччина, та все більше й більше звертають увагу на європейські країни, на такі країни як Греція, Іспанія, повертається зацікавленість до Болгарії. І з боку цих країн, європейських країн (я не назвав ще Хорватію, Чорногорію), особливо консульських установ цих країн, робиться все можливе для того, щоб спростити та скоротити термін оформлення віз у країни шенгенської зони, в які від’їжджають туристи.

На сьогоднішній день від трьох до семи днів відкриваються візи для людей, які їдуть на відпочинок у Грецію, Іспанію, роблять зараз усе можливе для цього і хорватські консульські установи, які цього року вже не можуть скасовувати візи, і немає туди безвізового виїзду, але вони намагаються максимально скоротити терміни для оформлення віз українським туристам.

Якщо казати про інші країни та безпосередньо відпочинок українців у нашому Криму, то Міністерство туризму і курортів Криму теж, безумовно, робить усе можливе на сьогоднішній день, змінюючи, скажімо, як умови комфортного проживання українських туристів, так і на цінові параметри. Тому що той економічний стан, який є зараз у країні, досить активно вплинув і на стримування цінових апетитів володарів засобів розміщення. Тому що у як у нас завжди відбувається, коли в сезон підвищують на п’ять-десять-п'ятнадцять відсотків цінові пропозиції на відпочинок, то цього року вони вже трошки менше підвищують у пік сезону, десь до п’яти відсотків у деяких місцях розміщення. Все це, безумовно, сприяє зацікавленості та поверненню до Криму в тому числі й російських туристів.

На сьогоднішній день у Криму, хоча ми ще не маємо повної статистики, але прогнозується збільшення обсягів у тому числі російських туристів, які будуть приїжджати туди відпочивати. Ось така ситуація. Я можу ще дуже довго про це розповідати, але, можливо, будуть ще запитання, після виступу моїх колег, які розкажуть про випадки, чи можливі ризики, від яких можна убезпечитися страхуванням у страхових альянсах, об’єднаннях і компаніях, які у нас працюють у туристичному напрямку.   

Юрій Гаврилечко: Дякую. Пане Мирославе, на які категорії можна поділити ризики, відповідно, що з цим робити, і як себе убезпечити від них?

Мирослав Бойчин: Доброго дня! Якщо говорити про загрози чи небезпеку туристів чи відпочиваючих, и би розбив їх на три категорії. Перша загроза, чи небезпека — політична, яка пов’язана з політичними подіями в країнах, де відпочивають наші громадяни. Друга небезпека — це, скажімо так, нанесення шкоди здоров’ю людини, і третя небезпека — це нанесення шкоди майну людини.

Я зупинюся в більшості випадків на двох останніх, тобто нанесення шкоди здоров’ю та майну, тому що страхова компанія, як ви розумієте, з політичними подіями пов’язана менше, з цим більше, напевно, пов'язаний туроператор. Відповідальність за ризики політичні все-таки більше лягає на туроператора, ніж на страхову компанію. Я постараюся продемонструвати вам ту ситуацію, яка складається з цими ризиками цього року в літній період за перший місяць відпочинку (червень). І деякі дані я наведу вам за минулий рік теж у літній період, які випадки мали місце в нашій страховій компанії.

У минулому році за три місяці літнього періоду застрахували, щоб бути точним, 210 тисяч туристів, із них 192 тисячі за кордон, і близько двадцяти тисяч туристів, які подорожували по Україні в літній період із червня по серпень включно. Минулого року за цей період з нашими страхувальниками сталося 3158 страхових випадків, ми говоримо про те, що на сто застрахованих, припав один страховий випадок. Така статистика як українського туристичного ринку, чи страхового, так і європейського. Тому що організм людини як українця так і європейця однаковий, можливо, тільки ризики наших туристів більше пов’язані з уживанням алкоголю, а решта все ми так само хворіємо як іноземці. В цьому ви можете не сумніватися. Це дані за минулий рік.

Тепер повернемося до сьогоднішнього року. Цього року за червень ми застрахували вже 85 тисяч туристів. Ми спостерігаємо зростання цього року, порівнюючи з таким самим періодом минулого року, десь приблизно на п’ятнадцять відсотків. І говорити, чи це зростає туристичний ринок на п’ятнадцять відсотків, порівняно з минулим роком, мені важко сказати, але за нашою статистикою ми бачимо, що відбувається збільшення відпочиваючих на п’ятнадцять відсотків.

Цього року за нашою статистикою страхових випадків сталося 880, це практично так само — на сто застрахований один страховий випадок. Якщо говорити про політичні події, то я хотів би підкреслити, що є не страховим випадком, пов’язаним із такими подіями, які зараз мають місце в Єгипті. В першу чергу не страховим випадком вважається участь у масових заворушеннях, або участь у війнах, участь у подіях, які, скажімо так, не були прогнозовані навіть самою страховою особою або туристом.

Не страховим випадком може розглядати страхова компанія також, скажімо, наражання страхової особи, ми зараз говоримо фаховою мовою, на неоправданий ризик. Тобто людина в готелі відпочиває, наприклад, а на вулиці відбувається шум, демонстрація, їй стало цікаво, що ж там відбувається. Вона виходить за територію готелю, а в цей час, скажімо, хтось кидає в неї каменем, а ви знаєте, що в Єгипті та Туреччині найбільш улюблені засоби зброї це каміння. І попадає камінь у людину, стається травма, тоді постає питання: чи є це страховим випадком для страхової компанії, і чи страхова компанія повинна відшкодувати лікування, медичні й усі інші витрати, пов’язані з цим, застрахованій особі?

Правило європейське так само, щоб ви не говорили, що українська страхова компанія якась особлива. Ми повністю на сто відсотків німецька страхова компанія групи Мюнхену, тому ми працюємо за правилами Європи, за європейськими страховими правилами. Правила говорять, що якщо ризик був викликаний зацікавленістю, інтересом застрахованої особи, і вона сама себе наразила на цю небезпеку, то страхова компанія має повне право відмовити у відшкодуванні. Має, але може і не відмовити, може врегулювати цей страховий випадок. Але, скажімо, якщо питання постане принципово, то вона має повне законне право відмовити, згідно законних правил, які прописані страховою компанією.

Не страховим випадком однозначно є, коли турист поїхав відпочивати у країну, щодо якої МЗС попередив або рекомендував не їхати. Якщо турист на свій страх і ризик поїхав, а повідомлення вже було, тоді це є не страховий випадок, якщо з ним щось сталося. Якщо він поїхав, відпочиває, а в цей момент МЗС рекомендує не їхати туди, а він уже там і з ним стався страховий випадок, тоді страхова компанія зобов’язана відшкодувати, або, скажімо, врегулювати цей страховий випадок, тому що це сталося до того, як було офіційне повідомлення МЗС про небезпеку, і не їхати в країни підвищеного ризику.

Тому інколи страхові компанії, можливо, українські страхові компанії мотивують інколи відмову у врегулюванні ситуації, коли вже з туристом сталося щось, а він там, а МЗС повідомило, мовляв, чому ви там. Тоді це, скажімо так, нелогічно, і ніякий здоровій логіці не підлягає, мати таку підставу, щоб відмовити у врегулюванню таких страхових випадків. Це те, що стосується, наприклад, політичних подій, коли страхова компанія має такі права.

В інших випадках, якщо турист відпочиває, МЗС не попереджало, відбуваються заворушення, він відпочиває, поводиться спокійно, не втручається, а з ним трапляється якийсь нещасний випадок у результаті цих подій, звичайно, страхова компанія повинна покрити всі ці страхові випадки. У нинішньому році у нас ще не було жодного випадку страхового, пов’язаного з подіями як у Єгипті, так і в Туреччині. У нас в основному страхові випадки, от ці 880, про які я вам надав у цьому році за червень-місяць тільки, сталися в основному банальні захворювання з амбулаторним лікуванням, які становлять десь 92 відсотки всіх захворювань, і сім відсотків становлять випадки зі стаціонарним лікування, і, на жаль, репатріація або смерть.

Щоб ви розуміли, про що мова, середній випадок амбулаторного лікування за кордоном для страхової компанії коштує десь від ста до ста п’ятдесяти євро. Тобто банальний отит, банальна простуда — відвідування лікаря. А це означає, що лікар у Греції постукав у двері до хворого — це вже сто євро повинна заплатити страхова компанія. Лікар виписав ліки — це ще п’ятдесят євро страхова компанія повинна заплатити. А вартість страхового полісу, яку оплачує турист страховій компанії за добу страхування, становить в Туреччину та Єгипет, скажімо так, 60-70 євроцентів, чи доларів центів. Тобто весь відпочинок у Туреччину та Єгипет турист платить за страховий поліс при 25 тисячах доларах покриття, тобто така відповідальність страхової компанії, від 2,5 доларів до 3,5 доларів.

І в багатьох випадках туроператор говорить, що це дорого. Але якщо врахувати, що один випадок коштує десь 100-150 євро, то ви можете зрозуміти, скільки ж страховій компанії потрібно застрахувати таких туристів, щоб покрити чи врегулювати всі збитки туриста в повному обсязі. Я знаю, що у Ігоря Анатолійовича є своя думка стосовно цього, ми можемо спорити, але, я думаю, що ми це перенесемо десь на іншу платформу.   

Ігор Голубаха: Я спорити не буду, але й ти не розповідай, що страхові компанії збиткові.

Юрій Гаврилечко: Відповідно хочу у вас уточнити. Якщо ви приїхали в якусь країну, і взяли участь у революції, то це не є страховим випадком. А якщо готель узяти штурмом протестуючі, то це є страховим випадком.

Мирослав Бойчин: Звичайно. Безумовно, це є страховим випадком, і в цьому разі страхова компанія зобов’язана це покрити, або врегулювати. Я наведу декілька таких випадків із іншого боку безпеки поведінки туристів за кордоном. Наприклад, потрібно особливу увагу звертати на відпочинок із дітьми, особливу увагу треба звертати з точки зору безпеки щодо скляних вікон і скляних дверей у готелях. У нас дуже багато випадків, і навіть був смертельний випадок, коли дитина наразилася на скляні двері, не побачила їх у готелі, стався дуже сильний поріз, і лікарі не змогли спасти життя дитині, якій було сім років.

У нас був страховий випадок, коли трирічна дитина випала з балкону третього поверху в Туреччині. Вночі прокинулася, спросоння, батьки спали, балкон був відкритий, дитина випала з балкону і теж загинула. Тобто, якщо брати з точки зору безпеки туриста, ще раз говорю, то треба дійсно це розглядати. Ми даємо досить таку обширну інформацію для наших подорожуючих, як поводитися, яких заходів безпеки вживати. Але ви розумієте, що в житті, звичайно, зовсім по-іншому, ніж то, про що пишеться і прописується, але побажання є. Тому ми на своїх сайтах в інформаційних бюлетенях для туристів дійсно попереджаємо про різні небезпеки, і особливо в мене тут є інструкція «Поради батькам із дітьми, які відпочивають за кордоном», або які взагалі відпочивають, можете потім узяти після прес-конференції, хто побажає.

Якщо брати Україну, то я скажу вам, що тут безпечність трохи нижча, ніж за кордоном. Тому що у нас досить багато випадків смертельних у Криму зараз, нещасних випадків на півострові, пов’язаних, перш за все з інфраструктурою та якістю інфраструктури для відпочиваючих у Криму. Серед них багато росіян. І у нас зараз застраховано десь до тридцяти тисяч туристів, відпочиваючих у Криму, з них вісімдесят відсотків — громадяни Росії. І дуже багато стається різних випадків, я скажу, що Крим не є чимось особливим, або надійно безпечним місцем для відпочинку з точки зору страхової компанії. Ось це коротко.

Юрій Гаврилечко: Щодо майнової небезпеки відпочиваючих — що ви мали на увазі?

Мирослав Бойчин: Дякую. Ми помітили останнім часом, у минулому році та цього року помічаємо випадки з крадіжками майна відпочиваючих, особливо в Іспанії та Греції, до речі. Ми це пов’язуємо з кризовими явищами в Європі. Як в розумієте, під час кризи різні верстви населення намагаються поживитися найлегшою здобиччю, а найлегше пограбувати туриста, тому що він відпочив і поїхав, і ніяких судових процесів у цьому випадку не відбуватиметься, тому що дуже важко буде це врегулювати. Тому ми зараз спостерігаємо таке, до нас звертається порівняно з іншими роками більша кількість туристів із Іспанії про випадки крадіжок, як із готелів, так і на вулицях.

Ігор Голубаха: І на вулицях із кишень крадуть, так?

Мирослав Бойчин: Так. Але, бачите, наші туристи, громадяни України мають таку страхову культуру, що це не станеться зі мною, а станеться з моїм сусідом, і майно не страхують. Якщо медичний страховий випадок є обов’язковим для страхування, скажімо так, сто відсотків організованих подорожуючих через туроператорів, страхують такі ризики, то майнові ризики, багаж і власні речі страхують, я вам скажу, можливо, пів-відсотка від загальної кількості туристів. В основному страхують багаж при транзитному перевезенні, а особисті речі… Хоча страхування майна при перевезеннях включає й особисті речі при відпочинку на курорті.

Тобто, якщо у вас украли гроші, чи вкрали речі з готелю, а ви застрахували багаж до поїздки, це теж вважається страховим випадком, і страхова компанія повинна врегулювати та відшкодувати вартість багажу, майно з якого було вкрадено під час вашого відпочинку. Але якщо в Європі багаж страхують десь п'ятнадцять-двадцять відсотків від загальної кількості, в європейських країнах страхують відмову від поїздки, або переривання поїздки по різним причинам.  Наприклад, такі випадки, як страхування при відмові від поїздки, в тому числі переривання відпочинку, коли сталося заворушення, й людина хоче повернутися, це теж є страховим випадком, і страхова компанія, якщо застрахований такий ризик переривання поїздки, зобов’язана повернути вартість не проведених днів за кордоном, тобто фінансову втрату в результаті передчасного повернення додому. Таке існує згідно правил страхування у нас теж.

В Європі такі ризики страхують десь 95 відсотків туристів, у нас лише 10-15 відсотків на сьогодні туристів страхують відмову від поїздки, в тому числі й переривання відпочинку. Ці дві опції входять до одного ризику. Це коротко. 

Юрій Гаврилечко: Відповідно ситуація, про яку ви казали, що коли приїхали в країну, там побули кілька діб, після цього МЗС об’явило, що ситуація там небезпечна не треба їхати…

Мирослав Бойчин: Так, і турист побажав повернутися…

Юрій Гаврилечко: То це саме початок відмови.

Мирослав Бойчин: Так. Або, наприклад, ви поїхали, а там цунамі, чи землетрус — це такі самі ризики, які дають підстави для відшкодування передчасного повернення, або переривання поїздки для туриста.

Ігор Голубаха: У разі, якщо він на такий випадок застрахувався.

Мирослав Бойчин: Так, якщо перед поїздкою турист застрахував свою відмову від поїздки, чи дострокове переривання відпустки. У нас називається це як «відмова від поїздки», але це включає і переривання поїздки, якщо він уже там.

Наприклад, турист за тридцять днів оплатив поїдку, а за десять днів до початку поїздки МЗС об’являє, що небажано їхати, він відмовляється, тоді турист втрачає певну суму грошей, тому що туроператор згідно угоди знімає штрафні санкції. Такі штрафні санкції компенсує йому страхова компанія, якщо він застрахувався на такий ризик.

Ігор Голубаха: Там не штрафні санкції, а прямі втрати — витрати туроператора на організацію поїздки. 

Мирослав Бойчин: Так, або прямі втрати туриста, витрати на організацію поїздки. Є у нас туроператори, у яких, наприклад, штрафні санкції за тридцять днів до початку поїздки становлять сто відсотків. Тобто оплата проведена вся, сто відсотків штрафу, якщо він відмовляється за 10-15 чи тридцять днів від поїдки, турист втрачає все. Тоді страхова компанія відшкодовує всі сто відсотків за умови, що турист застрахував свою відмову від поїздки.

Ігор Голубаха: Ми зробили гарну рекламу страховому продукту, я вибачаюсь. Це добре.

Мирослав Бойчин: Але воно так і є, всі знають, і я завжди про це розказую.

Ігор Голубаха: Мирославе, я вибачаюся, що перебив тебе, але давайте розуміти єдине, що ми зараз кажемо про масовий продукт — продукт масового туризму, яким користується максимальна кількість українців з невисоким доходом, і тому, мабуть, не туроператори такі погані, чи страхова компанія така погана, що вона надає мінімальні страхові тарифи, і страхують тільки медичну страховку. 

Мирослав Бойчин: Від нещасних випадків.

Ігор Голубаха: Так, лише від нещасних випадків, а тому, що, скажімо так, що українців, які купують відпочинок у країнах масового туризму, вимагають якомога більшої економії коштів, і сплачують і обирають якомога дешевший відпочинок. І якщо йому ще пропонувати це, не можуть туроператори включати в пакети страхування ще й майна, чи страхування від відмови, це пропонується як додаткова опція, яку турист може обрати за своїм бажанням.  

Юрій Гаврилечко: Але попередити про це туроператор повинне?

Ігор Голубаха: Так, усі пропонують, безумовно. Але вирішувати, витрачати на це кошти, чи не витрачати, скажемо так, має сам турист.

Мирослав Бойчин: Знаєте, чим у нас поки що трошки туроператори відрізняються від європейських? На мій погляд, тому що це суб’єктивна думка. Якщо, наприклад, європейський туроператор, коли пропонує туристу подорож, говорить, що тур коштує, умовно, тисячу євро, а страховка коштує така-то двадцять євро, така — тридцять євро, а така — сорок євро. А у нас туроператор говорить: тур коштує 1100 євро, але сюди входить і страховка. А що в тій страховці, і яка вартість цієї страховки, як правило, про це туроператор не повідомляє туриста. Ігоре Анатолійовичу, я знаю вашу позицію… Тому я дуже часто пропагую і в розмові з туроператорами говорю, що туристу необхідно показати: перше — вартість туру, друге — вартість страхового продукту, який може бути від десяти євро до ста євро. Але в такому випадку, турист має право вибрати.

Юрій Гаврилечко: Велике прохання між собою не сваритися…

Мирослав Бойчин: Ні, ні…

Ігор Голубаха: Ми не сваримося, навпаки…

Мирослав Бойчин: Ми настільки вже знайомі, що між нами це не сварка, а тільки кохання… Це люб’язність, скажімо так.

Ігор Голубаха: Я не хочу вам заперечувати, але я вас знову повертаю до того, що ми кажемо про дешевий туристичний продукт. Безумовно, всі туроператори, я маю на увазі, тих, які занепокоєні своїм іміджем, мають певну історію, мають певний авторитет, професіоналізм, і в своїй роботі вони завжди пропонують і захищають у тому числі й себе від можливих негараздів із туристом, тому нам і простіше та цікавіше, щоб турист був від усього застрахований, щоб нам не довелося витрачати свої кошти на те, щоб повертати. Але це все одно ми повинні робити, щоб не сталося, застрахований турист чи не застрахований, туроператор повинен робити усе можливе для того, щоб повернути туриста в Україну. Це перше.

По-друге, на сьогоднішній день дійсно, і це не було сперечання наше з колегою, а просто у нас досить гостро стоїть питання, як у туристичній діяльності, так і в страховій діяльності про етику, про професіоналізм тих людей, які займають своєю справою. У тому числі існує багато претензій і до страхових компаній, які дуже часто обманюють своїх клієнтів, чи роблять якісь десь помітки, а потім розповідають, що ви неправильно там оформили страховий поліс чи ще щось не так зробили, і не відшкодовують гроші. Тому ми зараз піднімаємо питання, в тому числі в своїй професіональній роботі, скажімо, щодо можливості доопрацювання Закону України «Про туризм», і в тому числі внесення змін в Закони України «Про страхування», тому що потрібно захистити, по-перше, споживача цих послуг, туриста, від можливого шахрайства тих людей, які працюють на цьому ринку.

На жаль, держава зробила велику помилку, коли під егідою спрощення, рубанула одним махом і відмінила на сьогоднішній день ліцензії на тур-агентську діяльність. Ми ж зараз ставимо питання про те, що це потрібно повернути, тому що діяльність туристичних операторів, це професіональна діяльність, і це можливість захистити в тому числі й споживача цих послуг від усебічних ризиків шахрайства. Тому що на сьогоднішній день будь-яка людина може займатися цим і продавати тури, я не кажу про туроператорів, вони не будуть із такими людьми працювати, але на сьогодні будь-яка людина може почепити надувну кульку, сказати, що я турагент, я продаю путівки в якийсь санаторій. Взяти з вас кошти і вас, скажімо, просто обікрасти. 

Юрій Гаврилечко: Відповідно у мене два запитання. Чи можете ви назвати найнебезпечніші місця для відпочинку? Тобто країни, або якісь певні кластери. І друге, чи не сенсом разом страховим компанія і туроператорам створити певний інформаційний сайт, щоб розділити і показати, в яких країнах існують саме такі чи інші небезпеки, відповідно перелік порад, і від чого страхуватися? Щоб людина, яка бажає відпочити, могла отримати інформацію завчасно і в достатньо повному обсязі, і не від сусідів чи знайомих, а від фахівців. Відповідно, в яких країнах, які існують проблеми, і від чого можна себе застрахувати, а від чого ні, й відповідно приймати рішення про подорож уже на підставі цієї інформації. 

Мирослав Бойчин: Я казав, що з точки зору політичних небезпек до нас звернень не було в минулому та в цьому році. А якщо брати минулий рік, то у нас найбільше звернень за літній період було з Греції — 25 відсотки, з Туреччини — 23 відсотки, з Болгарії — 22 відсотки. Це з тих напрямків масового туризму, як говорить Ігор Анатолійович.

Юрій Гаврилечко: А де найменше, в яких країнах?   

Мирослав Бойчин: Серед літніх сезонів?

Юрій Гаврилечко: Так.

Мирослав Бойчин: бачите, найменше там, куди найменше їдуть туристи. Якщо брати зараз, то найменше у нас їдуть на острови Сейшели, Маврікій, звісно, що туди їдуть значно менше в процентному відношенні туристів, ніж до країн масового туризму. Але чим більше поїхало, тим більше страхових випадків. Я ж казав, якщо сто поїхало, один випадок там стається, як правило. Можливо, 1,1 відсотки.

Цього року ми відмічаємо, що Туреччина — на першому місці, Греція — ну другому, Болгарія — третя, Єгипет — четвертий, Чорногорія — п’ята. Але це дійсно ті напрямки масового туризму, які зараз популярні серед українців. Можливо, Ігор Анатолійович ще щось додасть.       

Ігор Голубаха: Я надам відповідь на ваше запитання, тому що ваше запитання більше стосувалося того, від чого пан Мирослав відійшов, а саме політичних аспектів. А якщо брати політичні ризики, то, безумовно, список таких країн є на сайті, і в рекомендаціях МЗС. І якщо казати про те, що МЗС не рекомендує від’їжджати, скажімо, до Туреччини, чи до Єгипту, то це відразу обговорюється тим, що якщо ви їдете туди, то перебувайте на території готелю, чи перебувайте в курортних зонах, і не їздіть у місця скупчення людей.

Але, безумовно, існують такі країни, наприклад, Лівія, Сирія, де постійно відбуваються якісь революційні процеси, і в які туроператори не замовляють якихось великих чартерних програм чи не возять туди велику кількість туристів. А якщо й бувають такі замовлення, то застереження з боку тих же операторів, яким не стає великого труда це зробити, скажімо так, і відправити людину туди, але кожен туроператор дуже задумується перед тим, як когось відправити в таку країну, де, ми знаємо, що відбуваються постійні якісь сутички, постійні військові дії й таке інше.

Юрій Гаврилечко: Відповідно, чи не знаєте ви про існування певного рейтингу безпечних місць відпочинку? Тобто, де найкомфортніше та найбезпечніше відпочивати, і відповідно, де можна відпочити прихильникам якогось екстремального туризму.

Ігор Голубаха: Безумовно, ви задаєте таке запитання, на яке однозначно відповісти неможливо. От існує на сьогоднішній день рейтинг, який вам назвав колега зі страхової компанії. Але яка небезпека може бути в Іспанії чи Греції? Крім того, що ви самі випивши лишку, відключите здоровий глузд, почнете стрибати з якоїсь висоти і собі нанесете якусь травму. Головне, якщо ми кажемо про активний відпочинок, то він завжди ходить поряд із небезпекою, і найнебезпечніший відпочинок на гірськолижних курортах, як ми знаємо. Вам  колега про це може розказати.

Юрій Гаврилечко: Тобто влітку простіше.

Ігор Голубаха: Якщо ми кажемо про активний  відпочинок навіть на морському узбережжі, чи хтось там почав ганяти на квадроциклах в Єгипті, чи на мотоциклах водних, це вже інший ризик. А якщо ми знаємо, що існує небезпечна країна, куди не треба їздити туристам, то, безумовно, там небезпека та загроза життю та здоров’ю людини набагато вища.     

Юрій Гаврилечко: В цьому разі туроператор про це попереджає обов’язково?

Ігор Голубаха: Безумовно, і ніхто туди не зацікавлений когось відправляти.

Юрій Гаврилечко: А взагалі наскільки в Україні популярні екстремальний туризм? Чи існує така категорія мандрівників, вона стабільна, чи нестабільна? Чи відрізняється з року в рік? Я не розглядаю ситуацію з участю в революціях, а загалом.

Мирослав Бойчин: Ми теж відчуваємо такий екстремальний туризм на собі по виплатах, які ми здійснюємо. Минулого року, наприклад, батько й син забажали зустріти новий рік в Антарктиді, на два тижні у них був тур, і попросили у нас страховку на медичне обслуговування на півмільйона доларів, вартість покриття, мається на увазі. Раптом щось трапиться, страхова компанія повинна відшкодувати до півмільйона доларів.

Звичайно, ми таку страховку забезпечили батькові та сину, цій сім’ї, скажімо. Ви розумієте, якщо в Антарктиді щось трапиться, то тільки, як виявляється, з військової бази в Аргентині може долетіти літак, або вертоліт, щоб забрати людину та евакуювати звідти. І коли наша асистуюча компанія підтвердила, що вона має такі можливості в разі настання такого стразового випадку надати військовий літак із бази в Аргентині, тоді ми погодилися застрахувати. Щоб ви розуміли, така страховка коштувала на одного члена сім’ї 150 доларів. На щастя, все обійшлося.  

Юрій Гаврилечко: 150 доларів за добу, чи взагалі?

Мирослав Бойчин: Загалом на два тижні 150 доларів коштує вартість страхового полісу, страхова премія, скажімо так. Але якщо брати до уваги те, чи може страхова компанія продати такий страховий продукт, я вам скажу, що може, але тільки за однієї умови, якщо страхова компанія чітко розуміє і прорахувала всі ризики для себе. Тому що продати можна все, інше питання, чи зможе вона потім забезпечити відшкодування по такому страховому полісу.

Щодо інших екстремальних турів. У нас, скажімо так, зараз стали популярними весняні гірськолижні катання в Альпах, стрибання з вертольоту на гірську вершину на лижах. Такий екстрім-туризм ми також спостерігаємо в останні два роки, що їдуть туристи й таке роблять. І, скажімо так, екстремальним я би назвали катання на квадроциклах у Єгипті, яке, на жаль, за останній рік і цей рік пов’язане зі смертельними випадками. Виявляється, що катання в пустелі, де немає пробок, немає будинків, досить небезпечне, ми відчули це особливо минулого року, коли відомий досить випадок стався з громадянкою України. Вона у нас не була застрахованою. Але в той же день і в нас такий самий випадок стався в тій самій пустелі смертельний із нашим туристом теж на квадроциклі. В той самий день.       

Юрій Гаврилечко: Тобто наші громадяни можуть і в пустелі знайти дерево, в яке можна врізатися на квадроциклі?

Мирослав Бойчин: Я думаю, що не тільки наші громадяни.

Ігор Голубаха: В Україні на квадроциклах точно таке саме відбувається. Ми попереджаємо, до речі, туристів.

Юрій Гаврилечко: Але у нас пустель немає.

Ігор Голубаха: Ні, ми попереджаємо туристів, по-перше, якщо ви хочете чимось таким екстремальним зайнятися на відпочинку, то включайте здоровий глузд. Якщо ви хочете на квадроциклі кататися, то щоб зменшити ризики, купуйте таку екскурсію або у нас, чи наших партнерів, а не ведіться там на п’ять чи сім доларів економії, чи два долари, і купити її десь, виїхавши в пустелю, купити в когось неліцензійну екскурсію. Тому що потім ще більші будуть витрати та ускладнення в тому числі зі страховими компаніями при відшкодуванні й таке інше.

У нас навіть були випадки на зорі туристичної діяльності в Україні, коли діти досить впливових чиновників наших українських поїхали відпочивати в одне з екзотичних місць, і вирішити зекономити кошти й купити якусь екскурсію десь на стороні, невідомо в кого, й дуже сильно отруїлися, а потім нам довелося їх звідти вивозити. Але вони втратили дуже багато коштів, тому ми проводили розслідування, й то був явно не страховий, скажімо так, випадок. Коли люди самі спровокували порушення свого здоров’я, сталися дуже великі ускладнення.

Мирослав Бойчин: Я хочу ще дещо доповнити до слів Ігоря. Якщо турист, їдучи в подорож, страхує свій екстрим, а така опція вимагає додаткової плати. Тобто активний відпочинок страхується в два рази дорожче, як правило, ніж звичайний. І він поїхав уже в подорож, купив там екскурсію у неліцензійної фірми, і стався страховий випадок, то страхова компанія зобов’язана виплатити, незалежно від того, в кого він придбавав екскурсію. Якщо він застрахував весь свій тур, то такий турист застрахований страховою компанією на весь тур.

І якщо якась страхова компанія каже, що ви купили екскурсію зовсім у неліцензованого оператора, то це неправда, це обман. Якщо, наприклад, з нашим страхувальником стався випадок у Таїланді минулого року з автобусом із туристами, ви, напевно, знаєте, в якому було двадцять два туристи, і вони купили екскурсію не в туроператора, який їх відправив, то ми відшкодували 130 тисяч євро відшкодувань за цих туристів, не зважаючи на те, що екскурсія була куплена у не ліцензованому агентстві, де автобуси були неперевірені. Ми не розбиралися, чи була в нього ліцензія, чи перевірені автобуси, страховка в даній ситуації покриває все. Якщо за це відповідна премія сплачена.     

Якщо ви поїхали і не застрахували активний відпочинок, і поїхали на квадроциклах кататися, і стався страховий випадок, тоді страхова компанія має повне право сказати, вибачте, це ваш ризик, ви це не застрахували. У такому страхова компанія має право відмовити.  

Юрій Гаврилечко: Відповідно висновок, що значну кількість проблем українців створюють собі на відпочинку самі, абсолютно самостійно?

Ігор Голубаха: Так, але життя є життя, і це нормально. Я вважаю, це нормально.

Ігор Голубаха: Ми завжди кажемо туристам, більшість туроператорів, що не ризикуйте своїм здоров’ям, заздалегідь застрахуйте себе як по медичних випадках, так і по екстремальним подіях, якщо ви плануєте кататися під парусом чи на квадроциклах. І головне правило, в тому числі й на відпочинку, поважати себе і ставитися до свого здоров’я з повагою та розуміння того, що воно не вічне, і калічитися не треба.   

Юрій Гаврилечко: Дякую. Будь ласка, запитання.

Анастасія Лицко, «Новости и сенсации»:Скажите, пожалуйста, возможно есть какие-то рекомендации, куда обратиться, чтобы не попасть к плохим туроператорам?

Ігор Голубаха:Давайте я розпочну з туроператора. На сьогоднішній день є декілька професійних об’єднань туроператорів, які діють професійно, які захищають, скажімо так, свої права, свою марку, і підтримують їх. Я не хочу їх називати, тому що це буде, мабуть, рекламою. Це по-перше.

По-друге, на сьогоднішній день найкращим радником і порадником у відпочинку є все ж таки ваші друзі, ваш досвід. Якщо ви вже їздили з якимось туроператором, отримали задоволення, не мали якихось проблем із ним, то, мабуть, так із ним відпочивайте й надалі. І «народний телефону», чи «народне радіо» дуже добре працює. Якщо хтось десь там має «рильце в пушку», то в інтернеті, повсюди є відгуки, відзнаки. І не думайте, що вам більше пощастить, ніж іншому, чи ви розумніші за інших, якщо ви прийдете, то вас не обмануть у тій організації, яка вже має якусь певну «чорну» репутацію, скажімо так.

Мирослав Бойчин: Чи можна довіряти рейтингам туроператорів? Нещодавно були опубліковані рейтинги туроператорів, буквально пару днів тому. Ви бачили цей рейтинг?

Ігор Голубаха: Я бач

Читайте также по теме