26 июня в информационном агентстве «ГолосUA» состоялась пресс-конференция на тему: «Итоги работы Верховной Рады: КПД на нулях».
В пресс-конференции участвовали: Александр Присяжнюк — народный депутат, представитель фракции Компартии Украины; Михаил Чечетов — народный депутат, представитель фракции Партии регионов; Оксана Продан — народный депутат, представитель фракции «УДАР»; Сергей Пашинский — народный депутат, представитель фракции «Батькивщина».
Модератор — Юрій Гаврилечко, експерт «Фонду суспільної безпеки».
Юрій Гаврилечко: Доброго дня, шановні гості, шановні колеги! Сьогодні інформаційна агенція «ГолосUA» проводить прес-конференцію: «Підсумки роботи Верховної Ради — коефіцієнт корисної діяльності майже на нулях?» Цей склад Верховної Ради і ця сесія були чи не найяскравішими за останні часи. Ми спостерігали і блокування парламенту, і виїзні сесії, і дуже багато піднімалося питань, які так і залишилися не вирішеними. Залишилося невирішеним питання відміни пенсійної реформи, відміни медичного експерименту, щодо якого кажуть, що це медична реформа, залишилося без вирішення питання виборів у Києві по суті, виборів мера і багато інших питань.
Тим не менше, Рада не закінчила свою роботу, депутати пішли нібито на канікули, але тим не менше, буде наступна сесія. І все ж таки основні підсумки роботи цього раунду роботи Ради вже можна підбивати. Сьогодні ми спробуємо це зробити за допомогою народних депутатів. Кому як не їм розповісти про те, що було зроблено, чого не вдалося зробити, і які плани на майбутнє. Почнемо, мабуть, з пана Сергія Пашинського. Вам перше слово.
Сергій Пашинський: Дякую. Хотілося б звернути увагу на те, що півроку практично працює цей склад Верховної Ради, і з моєї точки зору, головна особливість і головне досягнення цієї Ради, це те, що це єдиний конституційний орган державної влади у нашій державі, над яким Янукович не має тотального контролю. Ви пам’ятаєте, що завдяки конституційному перевороту в 2010 році, в результаті так званого рішення Конституційного суду про повернення старої Конституції, Янукович фактично захопив судову гілку влади, і знищив її, знищив виконавчу гілку влади, і на той час, на жаль, не було і сильного парламенту.
Завдяки тому, що в цьому складі Верховної Ради вже є три опозиційні фракції, нам вдалося добитися того, що на сьогоднішній день, ще раз хочу підкреслити, це єдина законодавча гілка влади, яка не контролюється тотально Януковичем. І не дивлячись на те, що комуністи з Партією регіонів створили таку собі пропрезидентську більшість, завдяки тому, що опозиційні фракції з першого дня роботи парламенту жорстко зайняли спільну позицію, нам удалося добитися змін у регламенті про персональне голосування, а завдяки цьому так чи інакше ми можемо контролювати роботу цього органу, вимагати якоїсь більш-менш законодавчої роботи в правовому полі. Хоча, з іншого боку, наш шановний модератор звернув увагу, що дійсно, навіть у таких рамках, Партія регіонів зі своїми сателітами умудряється просто чинити кримінальні злочини. Які це кримінальні злочини? Це так зване виїзне засідання — це не більше, ніж у чистому виді кримінальний злочин, який учинили керівники фракції Партії регіонів на чолі зі спікером і комуністами. Але, я думаю, що недалекий той час, коли таким діям буде надана правова оцінка, а не тільки політична.
Що я хочу ще відмітити? Що вперше за багаторічну історію існування українського парламентаризму три опозиційні фракції працюють абсолютно узгоджено, не було жодної більш-менш серйозної ситуації, де б ми не займали спільну позицію. І це величезний здобуток. І величезний здобуток не тільки нас, як політичних сил, але, я вважаю, що це й той момент, який дає нам якусь обережну, але надію, що ми все-таки зможемо вибратися з того «кутка» тоталітаризму, диктатури, в який нас загнала влада Януковича та його сателіти. Щодо інших якихось аспектів, хотілося б звернути увагу на те, що не дивлячись на жорстке протистояння з Януковичем, фракції опозиції у випадку, коли дійсно трапляються такі законодавчі ініціативи, які варто того, щоб їх підтримати, ми не працюємо за принципом «чим гірше, тим краще». І ви самі могли пересвідчитися, що багато таких законопроектів, які пройшли і були прийняті як закони, якраз голосувалися конституційною більшістю.
Що надає мені право говорити про те, що ми, не дивлячись на заклинання спікерів Партії регіонів, абсолютно адекватно та конструктивно оцінюємо ситуацію в державі, ми розуміємо, що влада Януковича загнала український народ у жорстку економічну кризу. А ви знаєте, що зараз уже дійшло до того, що Держказначейство не пропускає платежі, наприклад, мерій. Це колапс. Ми це розуміємо, і ми готові не блокувати роботу нашої держави, готові конструктивно її підтримувати. Існує певна статистика, хто скільки законопроектів подав, хотілося б відмітити, що фракція «Батьківщини», яку я тут представляю, найбільш законодавчо активна, але знову ж таки, закони с законами різняться. Ми можемо говорити про певна постанови щодо вшанування когось, це теж важливий момент, але проблема цього складу Верховної Ради наступна, що ніяких системних законів, доки влада не навчиться працювати з опозицією, находити спільну мову, очевидно не буде. І це треба, перш за все, зрозуміти владі та тій провладній більшості, яка шляхом шантажу та підкупу сформована в цій Верховній Раді.
Юрій Гаврилечко: Пане Сергію, у мене буде до вас і до кожного з учасників запитання. З точки зору саме роботи як законодавця, як ви оцінюєте, що є найбільшим успіхом чи досягненням вашої фракції, а що є найбільшим провалом саме за цю сесію? З точки прийняття законів, саме законодавчої діяльності.
Сергій Пашинський: Ви знаєте, з точки зору досягнень, то я ще раз хочу сказати, що найбільшим досягненням нашої політичної сили є те, що ми разом із нашими союзниками «Свободою» та «УДАР» домолилися персонального голосування, що різко змінило картину. Це надало можливість нам реально впливати на роботу цього органу. І я абсолютно впевнений, що це та нова політична традиція, за яку ми як опозиція повинні зубами триматися. І я впевнений, що коли ми станемо найближчим часом владою, ми повинні не відступати від цих принципів. Тому що наш парламентаризм — це ще досить молода інституція, і от у цьому році, на початку цього року ми започаткували дуже важливий принцип, і я пишаюся, що нам вдалося це зробити, і я вважаю, що це величезне досягнення.
Щодо якоїсь конкретної законодавчої роботи, ви знаєте, якщо ми як опозиційні фракції деякі закони, які ми бачимо, що вони позитивні, ми їх підтримуємо, то Партія регіонів наші законопроекти, навіть якщо вони позитивні, не підтримує принципово. Вони якраз і діють, не дивлячись на те, що вони при владі, по принципу «чим гірше, тим краще». Не знаю, на що вони розраховують, це їхні приватні проблеми. Так от, я, наприклад, член Паливно-енергетичного комітету. В минулому скликанні мною було подано два законопроекти, особисто мною написаних, які отримали підтримку чотирьохсот голосів у залі. Зараз я бачу, що Партія регіонів прийняла принципове рішення.
Юрій Гаврилечко: За ваші законопроекти не голосувати?
Сергій Пашинський: Так, не голосувати, навіть якщо вони підходять і тиснуть руку і говорять: «Ви знаєте, це дуже грамотна законодавча ініціатива». У них немає… Вони не працюють як парламентська фракція, вони працюють не більше, ніж як підрозділ Банкової, і їхня робота, на відміну від нашої, здавалося б, заполітизована повністю. Саме тому ми напрацьовуємо певний масив законодавчих ініціатив, наприклад, наша фракція зареєструвала 523 законопроекти, до речі, це більше, ніж Партія регіонів. Але питання не в цьому. Нам постійно дорікають, чому ви не вносите и не вимагаєте голосування? Існують регламентні норми, і якщо ми провалюємо певний законопроект, навіть якщо все суспільство і всі говорять, що він позитивний, його переносять на іншу сесію. Саме тому я, наприклад, не бачу на сьогоднішній день, доки влада не почне до нас ставитися як до рівних собі, якогось конструктиву. Хоча втретє я підкреслюю, і останній раз, що всі законопроекти, в яких ми бачимо необхідність прийняття для держави, ми голосуємо і не ставимо жодних умов, до речі. Ніяких умов, ми не торгуємося. Якщо це позитив, то це позитив.
З іншого боку, от ви теж повинні розуміти, у Верховній Раді існують конституційні обов’язки, наприклад, призначення виборів того ж мера Києва, чи призначення виборів до Київради, чи призначення повторних виборів у п’яти проблемних округах це не право Верховної Ради, це її обов’язок. Ми зобов’язані це робити. І коли нам демагоги розказують там якусь, вибачте мене, нісенітницю, то це демагоги, які нехтують своїми посадовими обов’язками. Це проблема. Але за цю проблему, я впевнений, що ці політичні сили будуть нести політичну відповідальність.
Юрій Гаврилечко: Дякую. Пані Оксано, ваші висновки щодо роботи Верховної Ради.
Оксана Продан: Дякую дуже. Всім доброго дня! Фракція «УДАР» Віталія Кличка прийшла в парламент для того, щоб змінити ту систему, яка була у Верховній Раді, яка була до сьомого скликання, для того, щоб змінити систему, яка існує в державі, коли держава експлуатую людину і заставляє людину працювати на представників держави і на державу. Саме для цього ми прийшли у владу, тому що законодавчий орган це теж влада, і саме цим ми займаємося у Верховній Раді. Що ми зробили? Як уже говорив пан Сергій, і я абсолютно з ним згодна, головне, що відбулося на початку цієї сесії, це відновлення роботи парламенту, тому що Верховна Рада шостого скликання працював виключно в інтересах президента діючого, виконував усі завдання, які той ставив перед ним, і жодної парламентської роботи як такої тоді не проводилося. Сьогодні у Верховній Раді всі фракції беруть активну участь у його роботі, голосують, підтримують чи не підтримують, але присутні і виконують закон. З парламенту почнеться наведення ладу та порядку в усій країні, тому що коли законодавці не виконували закон, то жодної поваги до їхніх законів не можна було вимагати і від громадян, для яких закони приймалися. Сьогодні закони приймаються і для парламентарів, які зобов’язані їх виконувати, і виконують, нехай як складно це робити опозиціонерам сьогодні в парламенті.
Наступне, що зроблено, це прийнятий пакет антикорупційних законопроектів. Керівник профільного комітету, представник партії «УДАР» Віктор Чумак зробив усе для того, щоб віднайти консенсусні редакції, і проєвропейське законодавство все-таки ухвалити в частині відповідальності за корупційні діяння. Це наступний крок, який потрібен Україні, і є важливим для фракції «УДАР» Віталія Кличка в частині євроінтеграції України, в частині наших прагнень у напрямку Європи.
Наступний крок, який ми зробили, це виправлення помилок, які були зроблені свідомо, чи несвідомо, в минулих скликаннях. Так, це здавалося б, не великі рішення, які ми змогли пробити, продавити через діючий парламент, але людям похилого віку, пенсіонерам дозволили не міняти їхні документи на новий зразок. Здавалося б, чи це важливо? В загальнодержавному аспекті ні, але для кожного громадянина це дуже важливо, коли йому не треба додатково ходити, платити і таке інше. Буквально на минулому тижні завдяки нам відтерміновано відповідальність підприємців за відсутність у них модемів, які вони не можуть встановити апріорі чисто по технічним причинам. Так само прийняли законодавство по ревізії, по покращенню, але реальному покращенню податку на нерухомість. Тобто, нехай дрібні, але питання, які потрібні людям, що не були вирішені всупереч інтересам громадян України в минулому скликанні, коли парламент не працював, ми сьогодні відбиваємо і відвойовуємо для людей. Так само війна точиться навколо законопроектів, які внесені або урядом, або деякими провладними депутатами, які руйнують економічну систему України, які відбирають у людей ті права, які у них сьогодні ще є.
Ми не допускаємо прийняття тих законопроектів, які дуже потрібні сьогодні владі для того, щоб продовжити на сьогодні монополізацію України. Так, не прийнято закон по векселям, так, не прийняті закони, які дозволяють та розширюють повноваження Міністерства доходів і зборів. Так, до цих пір не прийнято законопроект про трансфертне ціноутворення, хоча в першому читанні воно пройшло, але, я думаю, що до другого читання вони не встигнуть його продавити. І таких прикладів законопроектів, які ініціюються урядом виключно для того, щоб заробляти гроші та стримувати конкуренцію на ринку України, як ринку товарів і послуг, так і ринку робочої сили, є цілий перелік. Мені легше просто наводити приклади в економічній сфері, бо це мій профіль роботи, але ми не допускаємо прийняття антинародних законів. І це теж заслуга цього складу парламенту.
І я хочу звернути увагу ще на один аспект нашої роботи. Фракція «УДАР» Віталія Кличка внесла низку системних законопроектів. Системних проектів, після прийняття яких буде змінено взагалі систему відносин держави та громадянина в Україні. Це законопроект, про який уже доповідали в парламенті, стосовно відміни обов’язкового подання довідок. Це проект, який передбачає прозорі системи державних закупівель, це проект по накопичувальній системі пенсійного забезпечення. Тобто цілий набір законопроектів, конкретних рішень, як ми бачимо зміну сьогоднішньої ситуації в Україні. І нехай сьогодні провладна більшість їх не підтримує, але ми крок за кроком будемо продовжувати їх популяризувати, ми будемо опрацьовувати ці проекти з громадянським суспільством, із громадянами в регіонах. І я впевнена в тому, що саме на цій сесії було покладено першу цеглинку змінам нашого з вами суспільства на краще, і створення в Україні системи обслуговування громадян державою, а не так, як це є сьогодні.
Я впевнена в тому, що назва нашого «круглого столу», що «ККД Верховної Ради спрямовується до нуля», як ви казали, пане Юрію, насправді, це назва, яка може відповідати тільки інтересам діючої влади. Чому? Тому що в шостому скликанні парламент виконував усі забаганки діючого президента та уряду, а сьогодні дійсно коефіцієнт корисної дії тих народних депутатів, які змушені повертатися на пленарні сесії з-за кордону, досить низький, але це заслуга опозиційних фракцій, і це позитив, виключний позитив для всього українського народу. Дякую дуже.
Юрій Гаврилечко: Пані Оксано, ви згадали, що завдяки вашій фракції трошки покращилася ситуація з пенсіонерами. Але якщо пригадати голосування другого квітня, то серед шести голосів, яких не вистачило, щоб відмінити пенсійну реформу, не було якраз і чотири голоси від «УДАРу» — мітинг. Ваша фракція повернеться до цього питання, якщо комуністи, чи ваші колеги з «Батьківщини» внесуть відповідний законопроект? Отже, чи буде вона відмінена?
Оксана Продан: Я дякую вам за запитання. Хочу сказати про те, що від депутатів фракції «УДАР» уже внесено законопроект найбільший, найповніший законопроект по скасуванню нововведень так званої пенсійної реформи. Тобто можливість голосувати за неї у нас уже є, це перша частина. І друга частина, я є співавтором законопроекту про введення в дію накопичувальної пенсійної системи, яка забезпечить, у першу чергу присутнім тут журналістам, більшість із яких молоді люди, які ще зможуть собі забезпечити достойну пенсію для себе і накопичити кошти для своїх родин. Ми уже внесли цей законопроект про введення в дію накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Тому ми говоримо не тільки що відміняти, ми пропонуємо наступні кроки, як виходити з цієї ситуації, яка сьогодні склалася.
Сергій Пашинський: Дозвольте мені маленьку репліку зробити. Ви знаєте, складається таке враження, що лише через тих чотирьох депутатів із «УДАРу» чи з «Батьківщини», яких не було в залі, не відмінили пенсійну реформу. Шановні колеги журналісти, у нас є суб’єкт законодавчої ініціативи — Президент України, у нього є право вето. І коли ми говоримо, навіть якби ми набрали там, диво трапилося і півфракції «регіоналів» проголосували разом із нами, навіть якби ми набрали оцих завітних у першому читанні 226 голосів, ви не забувайте, існує вето президента. А щоб подолати вето президента, потрібно буде триста голосів. Опозиція є опозицією, у нас усього за списком 180 голосів, і у нас немає стільки голосів, щоб приймати закони в Україні. І ось такі жонглювання через те, що у нас грабіжницька пенсійна реформа, чи дика медична реформа, винуваті опозиційні фракції… Ви знаєте, це стереотип, який розроблюється не журналістами і не політиками, це сидить Партія регіонів, яка приймає ці закони, Янукович їх підписує, а ми, виявляється, винуваті, що ми не можемо голосування відмінити. Знаєте, це провокація. Вибачте, будь ласка. Дякую за репліку.
Юрій Гаврилечко: Пане Олександре, Комуністична партія найбільш послідовно в даному парламенті намагається подавати законопроекти близькі до її виборчої програми. Що ви можете сказати стосовно підсумків — що вдалося, а що не вдалося вам? І ваша фракція найменша у Верховній Раді за чисельністю, і як тільки що сказав пан Пашинський, що опозиція виключно своїми силами не може приймати закони, то що допомагає, чи що заважає комуністам на тому самому шляху прийняття законопроектів?
Олександр Присяжнюк: Добрый день, уважаемые товарищи! Действительно, правильная сегодня тема поднята в ходе нашего «круглого стола». Ведь многие граждане, которые голосовали за тех представителей, которые сегодня находятся в Верховной Раде, связывали с ними очень большие надежды на то, что уже в ближайшее время, если представители придут в парламент, ситуация будет меняться к лучшему. Однако мы видим, что прошло уже больше, чем полгода, а ситуация к лучшему не меняется, а наоборот, только ухудшается.
Однако, я хотел бы отметить, что это не только, скажем так, коэффициент полезного действия Верховной Рады Украины седьмого созыва так негативно отражается. В принципе, если взять социальные стандарты населения всех наших слоев населения, а это пенсионеры, наемные рабочие, безработные, которые за последние двадцать лет как категория появились, другие незащищенные слои населения, то в принципе все созывы Рады работали только на то, чтобы урезать и урезать социальные льготы для абсолютного большинства нашего населения страны. И не важно, кто был при власти, были ли это «помаранчевые», или это были еще какие-то, сегодня другие при власти, но политика целенаправленно всегда велась на то, чтобы ущемлять права рабочих, студентов и пенсионеров. И это факт, вне зависимости от цвета власти.
И когда мы увидели уже по итогам выборов 29 октября 2012 года процентный состав Верховной Рады, то лидер нашей партии Петр Николаевич Симоненко сказал, что состав парламента в данном случае не сможет работать на то, чтобы решать конкретные социальные вопросы населения. И мы это увидели. Ну, вот скажите, все так называемые оппозиционные фракции, хотя я к этому отношусь скептически, к слову «оппозиционные», потому что в принципе между Партией регионов и так называемыми тремя оппозиционными силами ключевых различий и вопросов нет. И те, и другие за приватизацию государственных предприятий, и те, и другие этим и занимались. И те, и другие за вступление в Евросоюз, необдуманное вступление в Евросоюз. И те, и другие занимались прямым грабежом двадцать лет народной собственности. Поэтому в этом плане у них кардинальных различий нет. А то, что сегодня касается определенного рода конфликтов, то это всего лишь конфликт на поле брани, скажем так, за ту же власть, за ту же возможность контролировать финансовые и другие потоки. Поэтому этим все и обуславливается.
Что же касается отмены так называемой нашумевшей пенсионной реформы, то все так называемые оппозиционные партии перед выборами заявляли, что как только мы придем в парламент, мы ее отменим. И сегодня коллега из «Батькивщины» заявлял, что это, дескать, не вина там «УДАРа» или «Батькивщины», что там семь голосов не хватило, это вина будет скорее всего Януковича, если мы проголосуем, а он не подпишет закон, и нам необходимо будет начинать процедуру, чтобы преодолеть вето, а для этого у нас голосов нет. Однако давайте начинать с персональной дисциплины, чтобы эти депутаты ходили в Верховную Раду, голосовали, и были верны тем обещаниям, которые они давали перед выборами. Однако вы даже у себя в партии не можете навести элементарный порядок и являетесь своеобразным генератором новых карточек для голосования для Партии регионов. Я сейчас говорю конкретно о «тушках». Поэтому нужно начинать сначала всегда с себя, как говорят, а потом уже говорить о других.
А то, что касается большинства. Нет сегодня в Верховной Раде стабильного большинства, или оформленного официально большинства. И коммунисты в этом плане действительно выступают не то, что оппозицией, а альтернативой одной стороне, которая сегодня при власти, и другой, так называемой оппозиции. И действительно, именно благодаря Компартии Украины впервые был поставлен на рассмотрение вопрос отмены пенсионной реформы. И мы, хотя и не самая многочисленная фракция в парламенте, зарегистрировали 386 законопроектов, из которых 96 стали действующими законодательными актами. Это конкретно показывает уровень работоспособности нашей фракции. Ключевые законы всегда шли конкретно на исполнение нашей предвыборной программы, и конкретно некоторые законопроекты все-таки удалось принять.
Во-первых, это то, что касается снижения срока получения помощи на ребенка, уменьшение пакета необходимых документов, то, что касается социального обеспечения ветеранов, что касается пени за невыплаченную, просроченную заработную плату тем, у кого есть такая задолженность. То есть Компартия действительно принципиально и последовательно отстаивала свои интересы, интересы своих избирателей, и ни разу не блокировала трибуну, ни разу не нарушала, скажем так, регламент.
И когда мы сегодня говорим о дисциплине, о работе депутатов, так почему тогда девятнадцать пленарных заседаний были заблокированы представителями так называемой оппозиции? Неужели они за это время не получали зарплату за то, что они блокировали и нарушали права избирателей, Компартии в том числе? Ведь накопилось уже на сегодняшний день значительное количество законопроектов, которые необходимо принимать для того, чтобы осуществлялись вовремя платежи и через Казначейство в том числе. Поэтому вы сначала героически создаете проблему, а потом не менее героически ее преодолеваете. Но это война не украинского народа, это война двух кланов, противоборствующих между собой в Верховной Раде.
А коммунисты готовы осенью, уже учитывая что осталась фактически одна рабочая неделя, снова вносить вопросы отмены пенсионной реформы, отмены медицинской реформы, и что немаловажно, ведь под сукном пока что тихо, но тем не менее, готовится административная реформа, которая еще больше ударит по простым нашим гражданам. Поэтому мы готовы и дальше следовать своим, скажем так, ключевым принципам, и не отходить от своих обещаний и заявлений.
Юрій Гаврилечко:Спасибо. Пан Михаил, вас называют модератором голосования большинства и сегодня фактически к вам большое количество претензий. Тем не менее, Партия регионов самая крупная партия и у нее тоже должна быть позиция относительно эффективности и результатов работы этого парламента. Пожалуйста.
Михайло Чечетов:Поскольку получилось так, что практически все критиковали Партию регионов, я благодарен коллегам только за корректность. Хотя, может быть, и не совсем подбирались формулировки. Поэтому я в таком тезисном ключе попытаюсь несколько прояснить ситуацию.
Во-первых, на ключевой вопрос: почему Партия регионов побеждала, побеждает, и победить ее невозможно? Отвечаю сразу, потому что мы говорим людям правду, и никогда не обманываем людей. Пример, 2004 год, мы сразу сказали правду людям, что «Ющенко — не так». Мы сказали во весь голос «Ющенко — не так». Наши политические оппоненты зомбировали людей, кричали, что «Ющенко — так!», «Ющенко так!» Обманули народ Украины, и в незаконном третьем туре у Януковича украли победу.
Народ прозрел, и понял, что его обманули, что правду говорила Партия регионов. И в 2010 году вернул Януковичу победу народ. И те, кто говорили «Ющенко — так!», теперь громче чем мы кричит «Ющенко — не так!» То есть они тогда обманывали людей, а сейчас признали, что они обманывали людей, и кричат: «Ющенко — не так!» Мало того, что кричат «Ющенко — не так!», уже на него и в суд подают. Вы вдумайтесь, не мы, а они в суд на него подают. А мы сразу сказали людям правду: «Ющенко — не так». Так кто говорил правду — мы или они?
Теперь второй тезис. Вы знаете, я вынужден сегодня и здесь говорить правду, какая бы она жесткая ни была, пусть она ударит по нашему рейтингу, но в этом и сила политической партии, когда она говорит правду в ущерб своему рейтингу. Как Янукович пошел на глубокую модернизацию экономики в ущерб своему рейтингу, прекрасно понимая, что ни славы, ни популярности это ему не добавить. Ни один президент не захотел начинать глубокую модернизацию страны, капитальный ремонт нашего большого государственного дома, понимая, что это снизит его рейтинг, популярность. А впереди ж выборы. А дальше выборов никто ж не видит, не мыслит, видит себя только в процессе выборной кампании.
Единственный лидер пришел к власти, который увидел перспективу страны, и в ущерб своему рейтингу, в ущерб своей популярности сыграл против себя — начал модернизацию страны, которая ему славы не добавляет. Но он на это пошел, как говорил Черчилль, «отличие политика от государственного деятеля состоит в том, что политик думает о будущих выборах, а истинный лидер думает о перспективе государства». С точки зрения оценки работы Верховной Рады. Я уже четвертую каденцию, ну, с перерывами, работаю в парламенте. Я следил за работой парламента и в тех каденциях, где я не был, и я скажу, что это беспрецедентный случай, это надо записать в Книгу рекордов Гиннеса, такого не было и, надеюсь, больше не повторится. Это позор, третью часть, вы вдумайтесь, третью часть пленарных заседаний сессия не работала.
Я вчера встречался с врачами, и они мне говорят: «Вот, Михаил Васильевич, вы моете представить, что приходят, привозят рожать роженицу в роддом, а мы уходим, и говорим, что роды принимать не будем, поскольку мы идем бастовать в поддержку пингвинов в Антарктиде. Из чужого роддома приходят другие врачи, а мы их не пускаем. Вы можете себе такое представить?» Я говорю: «Конечно, нет». И они говорят: «И мы не можем, мы же не сумасшедшие». А что у вас в парламенте там делается? Ну, как можно оправдать безделье парламента? Вы ж, говорит, дармоеды! Я говорю: «Так подождите, но мы ж то хотим работать!» — А если вы не можете угомонить их, то и вы дармоеды, мы вас избирали работать.
Третью часть, вы вдумайтесь! И вы думаете, что все те, кто не работал и мешал другим, пришли и честно написали заявление в кассу и отказались от зарплаты? Нет и нет. Несколько десятков миллионов «коту под хвост» вылетело! Ну, черт с ней, с демократией. Смысл же демократии состоит в том, что народом избирается состав парламент. В парламенте не бывает одной точки зрения, вот я сейчас скажу ключевые слова: ни в одном демократическом парламенте общей точки зрения нет, и это нормально. Потому что и в обществе нет одной точки зрения, какие-то превалируют.
Парламент — место для дискуссий. А дальше подскажу главное: но не дискуссии до бесконечности. Любая дискуссия должна завершаться чем? Принятием решения. Продискутировали, выложили аргументы, решение принимается. Кто прав, кто виноват, рассудит результат голосования. Вот и все. Так в любой нормальной демократической стране мира. Ну, может быть в племени мумба-юмба? И то, я боюсь, чтобы племя мумба-юмба не оскорбить. И там, наверное, так, только не у нас. Тогда возникает вопрос: ну, зачем тогда нам тратить деньги на выборы, если те, кто получил несколько голосов путем драки, путем ломания микрофона, путем препятствования работе большинства, деморализует работу парламента? Так тогда не надо. Зачем тогда, когда меньшинство пытается захватить власть, не данную им народом? Тогда можно по-другому, дешевле. Давайте стенка на стенку, это очень дешево будет. Кто кому морду набил, то в парламенте и правит. Только тогда, наверное, демократией и пахнуть не будет. Вот о чем идет речь, что мы должны еще кое-кому преподать азы демократии.
Парламент — место для дискуссии принятии решения в конце дискуссии, для этого выкладываются все аргументы. Я не хочу сказать в части того, что большинство не слышит меньшинства. У нас бывают голосования, когда законопроекты набирают и по триста с чем-то голосов, и по четыреста и так дальше. И там, где мы видим, что законопроект не популистский, он действительно приносит пользу стране и экономике, или какой-то отрасли, мы его с удовольствием поддержим. Я говорю это как первый заместитель главы фракции, как руководитель экспертного совета, как доктор наук, профессор. Я возглавляю экспертную группу. Мы с удовольствием поддержим те законопроекты, в которых мы видим плюс.
Но чисто популистские законопроекты, конечно, в данной ситуации рука у нас не поднимается проголосовать «за». Но в любом случае дискуссия должна завершаться принятием решения. Поэтому хотелось бы, чтобы вот эта позорная сессия канула в историю, чтобы мы закончили хотя бы здесь на мажорной ноте и доработали нормально эту сессию. В последнюю неделю наверстали, возможно, и продлили, пролонгировали работу до десяти и до одиннадцати, или до двенадцати ночи, потому что у нас большой, как говорится, долг перед людьми, перед Украиной и перед государством в части непринятых законопроектов.
На завершение сессии готов прийти президент. Опять говорю ключевую фразу. Я первый, кто будет просить президента, чтобы он пришел в Верховную Раду к депутатам и первый, кто будет выступать против, чтобы президент пришел в цирк посмотреть на клоунов. Потому что это будет слишком дорогое удовольствие, если президент будет тратить время, идти в парламентский цирк смотреть клоунов. Это дорогое удовольствие для государства, пусть занимается другими делами. Поэтому если депутаты хотят пригласить президента в Верховную Раду, президент придет и выступит в последний день завершения сессии. Но приглашение в цирк на клоунов заранее отвергается. Я думаю, что это нормально, так и должно быть.
Мы должны понимать одно, кто бы как не голосовал за президента, кто-то проголосовал «за», кто-то «против», но это атрибут государства. Это как флаг, как гимн. Я привожу пример. Мы почему-то равняемся на западные страны, на цивилизованные западные страны, на демократическую Америку — зеркало мировой демократии, а как в зеркале демократии эти процессы происходят? Бескомпромиссная, жесточайшая борьба была на президентских выборах в Америке. В ночь подсчета голосов, известен только экзит-пол — победа Барака Обамы, еще только забрезжил рассвет, и еще солнце не встало, еще до конца не посчитали голоса, но уже была видна победа Барака Обамы, что делает его соперник — сразу идет в суд, призывает на улицу выражать недовольство, что проиграл? Нет, он поступает как истинный государственный муж, он еще до завершения подсчета голосов приезжает в офис Барака Обамы и говорит историческую фразу: «Это вчера мы были с вами соперниками, а сегодня вы мой президент. Вас избрал американский народ, и я готов вместе с вами работать на Америку, на государство». Вот это называется зеркало демократии, которое проявляется и на выборах.
Поэтому когда у нас избрали президента, его избрал украинский народ по конституции. Если бы было сказано в Конституции, что должно проголосовать только сто процентов, а если девяносто восемь или семьдесят процентов, то это уже не президент, нелегитимный, тогда да. А если Конституция требует избрания президента большинством граждан, то выборы закончились и дальше уже не говорится, что избрало его большинство народа, народ избрал лидера государства, и будьте добры, подчинитесь воле народа. Но другого же быть не может! В этом проявляется истинный патриотизм власти. А если сама власть подрывает устои государства, если представители власти ездит за границу, ползают на коленях, облизывают подошвы ботинок европейским политикам и призывают к санкциям против страны, о чем мы говорим? Кто нас уважать будет? Кто нас будет уважать? Я уже говорил как-то американским политтехнологам…
Сергій Пашинський:Пане модератор, у нас якийсь регламент цього шоу є?
Михайло Чечетов: Я уже заканчиваю. Когда они говорят, почему вы критикуете оппозицию. Я завершаю. Я, по-моему, лимит не перебрал. А я им говорю: я хочу, чтобы оппозиция была такая, как у вас, у американцев — патриотичная. Главный критерий власти — это патриотичность. Я им говорю (американцам): вы можете себе представить, чтобы два американских сенатора прилетели в Москву или в Пекин, стали на колени и начали целовать ботинки генсеку Китая, или президенту России Путину, и вымаливали санкций против Америки? А они говорят: да не успели бы эти два горе-сенатора сесть в самолет, они бы стали политическими трупами сразу. Такие лжепатриоты не нужны Америке. А у нас что происходит? Вот это главное.
Поэтому, я заканчиваю, я думаю, что мы уроки извлекли все, и прежде всего люди извлекли уроки из этой сессии, безделье парламента нигде не поддерживается, ни на Западе, ни на востоке. Потому что простые люди у нас привыкли трудиться, безделье дорого обходится. И нам бы хотелось вот на конструктивной ноте, вроде Верховная Рада начала работать, каждый занимает свою нишу, есть ниша у большинства, есть ниша у меньшинства, идут дискуссии, выкладываются аргументы, но результат должен завершаться голосованием, а не блокированием парламента. Спасибо.
Юрій Гаврилечко:Прежде чем перейти к общим вопросам, есть такое небольшое отступление. Вчера член вашей партии, народный депутат Ефим Звягильский вместе с народным депутатом Ириной Фарион на шахте Засядько презентовали ее книгу вместе с цитатами Ильенко и Бандеры. Это результат тоже работы парламента, парламентского взаимодействия или это некий отдельный момент сотрудничества «Свободы» и Партии регионов?
Михайло Чечетов:Вот смотрите, в чем проявляется демократичность и европейскость нашей партии? У нас не крепостное право, я еще раз повторяю — у нас не крепостное право, мы ведем Украину в Европу к демократическим европейским ценностям. Да, это как-то вроде и не воспринимается так. Но есть позиция уважаемого Ефима Леонидовича, он свою позицию вправе изложить. Но это же не так, как у наших оппонентов политических, когда Гриценко только слово сказал, заикнулся, говорит, что надо тех, кто генерирует «тушек» из парламенте сразу убирать? Чем закончилось? Там крепостное право, сразу вот выгнать из партии, выгнать из фракции и лишить мандата депутата. Вот признак демократичности…
У нас Ефим Леонидович вместе с Фарион выступил, свою точку показал и так дальше. Может быть, он увидел в этой книге какой-то интерес, у каждого может быть. Один любит одних писателей, другой — других, это нормально. Тем более, это украинский писатель. И в то же время в оппозиции по-другому, там крепостное право, только заикнулся, хотя он только сказал, и правильно сказал, когда он… Вы ж поймите… А первое, что он сказал… Говорят: оппозиция единая… Какая единая? Есть принципиальное голосование супер — когда за отставку Азарова, это суперголосование было, ключевые игроки не голосовали, Гриценко сразу сказал: выгнать из фракции надо их.