1 апреля в информационном агентстве «ГолосUA» состоялась пресс-конференция на тему: «Как аномальная весна повлияет на урожай и цены на сельхозпродукцию?»
В пресс-конференции участвовали: Сергей Гордиенко — народный депутат, представитель фракции КПУ; Тарас Высоцкий — эксперт аграрных рынковАссоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса»; Олег Нивьевский — старший научный сотрудник Института экономических исследований и политических консультаций; Татьяна Адаменко — начальник отдела агрометеорологии Укргидрометцентра.
Модератор — журналист Ольга Смалюхивская.
Ольга Смалюхівська: Колеги, вітаю вас у прес-центрі інформаційної агенції «ГолосUA». Сьогодні маємо розмову на тему: «Як аномальна весна може вплинути на майбутній урожай і на ціни на сільськогосподарську продукцію?» Сьогодні з нами в прес-центрі працюватимуть наші експерти. Хочу вам їх представити, це: Тетяна Адаменко — начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру; Олег Нів’євський — старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій; Сергій Гордієнко — народний депутат, представник Комуністичної партії України, а також Алекс Ліссітса — президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», який буде трішки пізніше.
А ми розпочинаємо з пані Тетяни, тому що зараз у нас із погодними умовами не зовсім, скажімо так, традиційна ситуація. Можемо говорити навіть, скажімо, про якісь аномальні погодні умови. Кінець березня — а у нас ще снігу лежить повно, й усі в очікуванні паводків. Пані Тетяно, скажіть, будь ласка, хоча аграрії говорять, що зараз ще зарано говорити про те, що можуть бути якісь загрози для майбутнього врожаю, але якщо такі негативні тенденції (перебої з погодою) будуть продовжуватися, якщо це буде і в квітні, то чи можна буде тоді говорити про певні ризики та загрозу для майбутнього врожаю? Будь ласка.
Тетяна Адаменко: Перш за все ми повинні зорієнтуватися, про яку групу культур ми говоритимемо. Якщо це про озимину, то з цим у нас усе, слава Богу, нормально. За нашим прогнозом, десь до пересіву може належати близько десяти відсотків, можливо, навіть менше. Десять відсотків, це, так би мовити, перестраховочна така цифра, тому що внаслідок танення снігу очікується підтоплення сільгоспугідь, і певний час затоплення посівів. Це, наприклад, у Львівській, Волинській, Чернігівській, Київській, Житомирській і Рівненських областях. І внаслідок перебування посівів певний час під шаром води.
Насправді, нічого такого незвичайного в тому, що певний час посіви перебуватимуть під водою, в цій частині України це досить часте явище. Але все залежатиме ще від тривалості перебування посівів під водою. Якщо така тривалість перевищить десять днів, то тоді можуть бути певні проблеми. Але все-таки ми не очікуємо, що це буде якась катастрофічна втрата навіть для цих областей.
Треба звернути увагу на те, що цього року зима була теплою, м’якою, і я не погоджуюся з тими сенсаційними заявами, коли говорять, що зима була надзвичайно холодна, це неправда. Це все визначається за кліматичними показниками, і середня температура зимового періоду цього року лише на один-два градуси перевищила норму. Тобто зима була тепліша. Але треба мати на увазі те, що все-таки період зимового спокою цього року був нетиповий. Якщо минулого року він тривав сорок-шістдесят днів, то цього року в західних та північних областях він уже перевищив три місяці, тобто десь уже дев’яносто-сто днів. Тобто посіви з зими вийдуть ослабленими, і потребуватимуть дуже ретельного догляду, підживлення та різних технологічних заходів.
Крім того, на території тих областей, про які вже сказала, очікується і підтоплення приватних будівель та городів у понижених місцинах. Як я розумію, що найбільше занепокоєння та таку певну сенсаційність зараз набуває проблема сівби ярих зернових. Тобто ярого ячменю, ярої пшениці й таке інше.
Ольга Смалюхівська: Так, нібито цього року строки посіву трошки змістилися. Як це може вплинути на врожай?
Тетяна Адаменко: Так, просто ми вже трохи звикли, нас погода розбалувала, коли дійсно, сівба ярих відбувалася раніше, і в нормальні роки вже до кінця березня крім півночі всі відсіювалися. На сьогодні ситуація по Україні виглядає таким чином. Південні області, Крим у тому числі, який передовик у цьому плані, вони вже майже відсіялися. Я маю на увазі Херсонщину, Одещину, Крим. Дещо затримується процес у Запорізькій, Донецькій областях.
Але треба зважати на те, що поки що нічого трагічного не відбувається, просто у нас будуть не ранні строки сівби, а близькі до середніх. Тим більше, що території південно-східної частини України, якщо розділити північний захід і південний схід, то ситуація на південному сході, а сюди можна віднести центральні області, східні, ґрунт на сьогодні практично готовий до проведення сівби. І там середні строки сівби закінчуються десь 5-7 квітня, оптимальні. Я думаю, що в цей інтервал часу можна вкластися.
Єдина затримка, яка, скажімо, неминуча, це знову ж таки в західних і північних областях, перш за все в Чернігівській, Сумській, Київській, Житомирській і далі на захід аж донизу.
Ольга Смалюхівська: Пані Тетяно, ми вже за поза межами прес-центру почали вести з вами мову про те, що на півдні, в Криму вже почалося цвітіння ранніх плодових дерев, абрикосів, інших кісточкових культур. Скажіть, будь ласка, як погіршення погодних умов позначиться на врожаю цих фруктів? Наскільки він теж може бути скоригований, можливо, у відсотковому вимірі.
Тетяна Адаменко: Ви маєте на увазі плодові дерева?
Ольга Смалюхівська: Так.
Тетяна Адаменко: Що стосується плодових, дійсно, пошкодження існує, але воно є тільки на південному березі Криму. Це мої колеги-агрометеорологи після того, як відбулося зниження температури, встановили експериментальним шляхом. Тобто дійсно, відбулося пошкодження від десяти до тридцяти відсотків, а мигдалю та аличі й до шістдесяти відсотків. Але, знову ж таки, це на південному березі Криму.
Що стосується степової частини півострова, де також великі сади, то там відбулося пошкодження ранніх сортів абрикосів, але не можна сказати, що це катастрофічне пошкодження. Справа в тому, що це досить стандартна ситуація. Абрикоси зацвітають раніше всіх дерев, і раніше всіх підпадають під негативну дію низьких температур, які бувають щороку.
Що стосується решти території, то в Херсонській та Одеській областях у принципі масового цвітіння ще не відбувалося, а якщо не було масового цвітіння, то втрати мінімальні.
Ольга Смалюхівська: А якщо й надалі відбуватиметься погіршення погодних умов, як це вплине?
Тетяна Адаменко: Подальше погіршення погодних умов — ви маєте на увазі, зниження температури?
Ольга Смалюхівська: Так.
Тетяна Адаменко: У південній частині України до середини квітня ми не очікуємо зниження температури вночі нижче нуля. Таке зниження очікується в західних, північних областях, і ще навіть там існує ймовірність четвертого, п’ятого та шостого квітня випадання мокрого снігу. Будемо сподіватися, останнього цього року. А на півдні таких знижень ми не очікуємо. Тому, тим більше сьогодні стався такий винос тепла, всі відчули це, вже почали роздягатися. А надалі температура знизиться і вона буде близькою до кліматичної норми. Так що все розвивається нормально.
Ольга Смалюхівська: Дякую. Пане Олеже, долучайтеся до розмови. От згідно зі словами пані Тетяни, в принципі погодний фактор нас має радувати. Але, скажіть, будь ласка, якщо ми будемо говорити про ціни на сільськогосподарську продукцію, то ми знаємо, що там є цілий ланцюжок складових. І насправді, погода лише один із факторів. Що може ще якимось чином вплинути на ціни на сільськогосподарську продукцію цього року? Що може подорожчати, і що може стати, точніше, приводом для подорожчання? Якщо не враховувати погодну складову.
Олег Нів’євський: Оскільки Україна, скажімо так, дуже тісно інтегрована в світові ринки, то переважним чинником для цін, які будуть встановлюватися в нашій країні, буде все ж таки світовий ринок. Тобто все, що буде відбуватися на світовому ринку, буде ретранслюватися з певною, скажімо так, частотою, на українському ринку. Тобто, можливо, погода якось і відкоригує трішечки внутрішні ціни на зерно, але в принципі основним фактором ціноутворення на нього буде все ж таки світовий ринок.
А прогнозувати ціни на світовому ринку це взагалі справа невдячна, тому що там також дуже багато існує чинників, які просто неможливо передбачити. Тобто на відміну від попередніх десятиліть, коли можна було якимось чином їх змоделювати, то зараз на світовому ринку така шалена волатильність, що дуже важко передбачити цінову політику.
Така шалена волатильність пов’язана в тому числі з температурами, з погодними умовами, тому що науковці та провідні спеціалісти світу зазначають, що в принципі відбувається глобальне потепління на один-два градуси, але що дуже важливо, то це саме розподіл екстремальних температур по континентах. Тому частота, скажімо, екстремальних температур — от у чому ключова загвіздка волатильності на світових ринках. Тому в принципі й на це також потрібно звертати увагу.
Тому що, припустимо, минулого року, був непоганий врожай, і здавалося, ніби ціни після такого врожаю повинні впасти, але що трапилося? Відбулися абсолютно протилежні тенденції — ціни злетіли до нових рекордів. І це було пов’язано, перш за все, з посухою у Сполучених Штатах. Тобто там був неврожай, тому не врожай диктує ціни, а саме погодні умови, які викликали, скажімо, неврожай у Сполучених Штатах Америки. Але якщо брати довгострокові тенденції…
Ольга Смалюхівська: А у вас є хоча б загальні прогнози, очікування?
Олег Нів’євський: Скажімо, я не буду давати прогнози. А щодо очікувань, те, що говорять люди, які безпосередньо цим займаються, які займаються прогнозуванням на основі, скажімо, серйозних моделей. Прогнозування полягає в тому, що в довгостроковій перспективі ціни будуть трошки на вищому рівні, ніж вони є зараз. Але звичайно, з певними середньостроковими флуктуаціями.
Припустимо, цього року та наступного року очікується певне зниження цін. Очікується, принаймні. Тому що в принципі в минулі роки фермери всього світу, скажімо, відреагували на дуже високі ціни, тобто покращили виробництво, покращили пропозицію продукції на світовому ринку. Відповідно зараз існує певний лаг, коли, скажімо так, попит і пропозиція будуть збалансовані. Тобто відбулося збільшення виробництва, зараз буде трішечки менше.
Але прогнозують принаймні до 2020 року, що ціни будуть в номінальному вираженні вищими, ніж зараз, наприклад. Тобто для фермерів, для виробництва це дуже позитивний сигнал. Багато факторів із цим пов’язано, звичайно, бо населення планети зростає, і доходи середні населення зростають, тобто вони більше будуть споживати білкової їжі, більш дорогих, скажімо так, продуктів. Населення великих міст, саме урбанізація зростає також, а там у принципі власного сільгоспвиробництва немає в містах.
І дуже велику роль у ціноутворенні, звичайно, відіграє політика на ринку біопалива, тому що цей ринок у принципі спекулятивний. Тому що сьогодні політики вирішили виробляти біопаливо, а завтра вони з певних причини припинять цю справу. Якщо, припустимо, Сполучені Штати або Європа відмовляться від виробництва біопалива, то це буде мати дуже шалений уплив на світові ціни. Тобто вони просто обваляться, а це фактично ризик, який не дає можливості чітко спрогнозувати майбутні ціни. Тобто потрібно мати на увазі дуже багато різних факторів.
Ольга Смалюхівська: Скажіть, будь ласка, а чи можливі певні прогнози по врожаю, якщо такі проводяться? Які зараз існують тенденції, чи можна вже про щось говорити?
Олег Нів’євський: Я можу просто повторити прогнози ключових наших інформаційних агентств, які безпосередньо цим займаються. Тобто врожай очікується вищий, ніж минулого року, більше п’ятдесяти мільйонів тонн зерна очікується, десь на рівні 53-55 мільйонів тонн. Тобто очікується врожай на рівні 2011 року, здається.
Ольга Смалюхівська: Пане Сергію, долучайтеся до розмови.
Сергій Гордієнко: З радістю.
Ольга Смалюхівська: Пан Олег говорить, що ціни в принципі будуть зростати. Але, чесно кажучи, як на мене, селяни особливо не відчуваються того, що ціни на сільськогосподарську продукцію зростають. Чому, як ви думаєте?
Сергій Гордієнко: Спасибі за це запитання. Я вітаю всіх представників саме засобів масової інформації, які присутні у нас у студії. І хотів би зазначити, що на сьогодні всі форми господарювання, які є на селі, фактично перебувають уже давно в процесі весняної посівної кампанії. Хотів би всім нагадати, що врожай 2013 року великою мірою залежить від того, що було зроблено під час осінньої посівної кампанії, а також від організованого проведення весняно-польових робіт. І на це впливають погодні умови, й решта чинників.
Які чинники сьогодні суттєво впливають на аграрний бізнес і на те, який буде врожай на селі. Перш за все, це наявність коштів у тих формувань, які цим займаються, чи вони зможуть посіяти, чи не зможуть посіяти. І тут існує два моменти. Перш за все, таких проблем майже не ставлять великі агроформування та холдинги, але це дуже важливо саме для дрібних і середніх селянських господарств.
Щодо ситуації на ринку пального. Я хотів би привернути вашу увагу, що кожного року під час того, як розпочинається весняно-польова кампанія, у нас відбуваються серйозні коливання на ринку пального, і це викликало велику тривогу і в цьому році, в тому числі ми в парламенті, й де тільки могли, заявляли, і привертали увагу суспільства, уряду до того, що в нашій країні на сьогодні практично не працюють НПЗ, тобто нафтопереробні заводи. І тому виникає серйозна проблема залежності нашої економіки, а разом із тим і доля посівних робіт, чи буде завезено в Україну пальне, це притому, що у нас існує все, і нафта, і нафтопереробні заводи.
Але залежність нашого сільськогосподарського виробництва велика від того, чи буде завезено пальне в достатній кількості і по яких цінах, що також буде мати суттєвий уплив на ціну сільськогосподарської продукції, чи зможуть посіяти сьогодні товаровиробники. Також має значення підготовка саме техніки. І хоча тут заспокійливі йдуть повідомлення від Кабінету Міністрів і від обласних управлінь сільського господарства, але, ви розумієте, що у тих агрохолдингів, які мали достатньо коштів, можливо, ці проблеми зняті, а у середніх і дрібних господарствах це є надзвичайно суттєвою проблемою.
Засоби підживлення, захисту рослин, ті, хто більш багатий, це все придбав, усі господарства, які більш бідніші та дрібніші мають і з цим також проблеми. І сьогодні, вже вступивши в посівну кампанію, не знають, як ці проблеми тою чи іншою мірою вирішувати.
Існує проблема і держбюджету. Ви знаєте, що в цьому році суттєво скорочення саме програма підтримки агропромислового комплексу, тому бюджет не дає чіткої відповіді, як саме держава буде підтримувати по цілому ряду програм агропромисловий комплекс.
Я щойно з погоджувальної ради, де велася мова про це, і ніби уряд на цьому тижні має внести деякі законопроекти. Але я ще раз звертаю вашу увагу на те, яка загальнополітична ситуація на сьогодні, яка також відіграла в цьому питання негативну роль, тому що весняно-посівні роботи вже проводяться. В тому числі коли буде година запитань до Кабінету Міністрів, то пропонується, щоб уряд відповів, що і як у нас буде посіяно на селі, й що ми отримаємо.
Я хотів би привернути вашу увагу тезісно до проблеми сівозмін. Я розумію, що тут мої товариші, які моніторять ринок, які знають в першу чергу бізнесову ситуацію на ринку, але бізнесу буде цікаво саме те, що матиме відповідну ціну на ринку, й те, на чому вони можуть заробити кошти. Але виникає саме інша проблема — проблема сівозмін, захисту родючості наших українських ґрунтів, бо коли сіють соняшник по соняшнику й інші культури, то це не призводе у далекій, і навіть у середньостроковій перспективі до того, що ми будемо мати якусь позитивну віддачу.
Я хотів би, щоб ви, журналісти, також звернули увагу сьогодні й на те, що у нашій країні існує велика проблема з тим, коли сотні тисяч гектарів землі будуть незасіяні. І це в першу чергу ті, що вже двадцять років не орють і не засіюють. І саме ця проблема суттєва на заході України (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська області), ця проблема надзвичайно суттєва на півночі України. Я щойно приїхав із Криму, і там так само ця проблема стоїть дуже гостро. Хто з вас їздив туди, то в цілком благодатному Криму, так проблема теж є.
Ольга Смалюхівська: А чому вона виникла, пане Сергію?
Сергій Гордієнко: Тому що в ході реформування, а точніше розвалу агропромислового комплексу та зміни саме форми господарювання, ви розумієте, в якому стані він опинився. Я не хочу про це зараз говорити, це окрема тема великої прес-конференції чи нашої зустрічі. Але ви прекрасно розумієте, що той міжнародний вплив, хто нам підкинув таку ідею реформування АПК, призвело до того, щоб прибрати великого конкурента саме сільськогосподарського виробництва, причому в різних регіонах.
Візьмемо західні області, наприклад, Львівщину, ці області були полігоном, на якому великою мірою займалися вирощуванням великої рогатої худоби. Те, що сталося з Кримом, коли радгоспи, які спеціалізувалися на вирощуванні картоплі та іншої городини на півночі, прибравши все це, вони знищили конкурента. А значить, зробили Україну ринком для того непотребу, який завозиться до нас саме з Європи.
І я хотів би наголосити, коли ми ведемо мову про це, то давайте сьогодні серйозно задумаємося, можливо, я скажу непопулярні слова, селом, можливо, на мене подивиться косо, але давайте подивимося, кого сьогодні підтримувати на селі. От ви часто чуєте в парламенті, що потрібні підтримка агропромислового виробництва в нашій країні. Кого підтримують? Тільки з бюджету нададуть їм кошти, вони зараз дійдуть до рівня агрохолдингів, які одразу їх проковтують, і фактично не роблячи нічого в кінцевому рахунку для селянина. Пай, відсоток по паям не збільшується, впливу на соціальну сферу на селі це не має й таке інше. Тому ми також повинні визначатися на велику перспективу по цих напрямках, кого і як підтримувати.
І, напевно, на завершення скажу, що саме сьогодні багато тих чинників, про які вже казали, а це кошти, пальне, засоби підживлення та те, чи будуть відшкодовувати відсотки по банківським кредитам, і те, що вродить, великою мірою буде мати вплив на цінове формування. А також нам на сьогодні необхідно говорити про те, що все-таки дасть підвищення врожайності 2013 року безпосередньо для селянина, для того, хто живе на селі, а не для тих холдингів, які там тільки обробляють. А для того населення, яке ще живе на селі, для його соціальної сфери, для розвитку його у селі, та в цілому для населених пунктів і нашої аграрної країни.
Ольга Смалюхівська: Пане Алексе, долучайтеся до розмови. Давайте все ж таки повернемося до питання ціноутворення.
Тарас Висоцький:Одразу вибачуся, у Алекса Ліссітси не було змоги приїхати, тому я замість нього. Тарас Висоцький — експерт аграрних ринків Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Ольга Смалюхівська: Перепрошую, я ніколи не спілкувалася з паном Алексом особисто, тому не могла його ідентифікувати. Тоді, пане Тарасе, будемо спілкуватися з вами. Ваш колега, пан Олег, говорив про те, що ціни на сільськогосподарську продукцію однозначно будуть зростати. І от зараз те, що цікавить та хвилює людей, ціни на що проповзуть в першу чергу вгору? Які тенденції, та ваші прогнози щодо цього? І от те, що ми цього року всі чекали підвищення цін на хліб, але нам вибори допомогли все ж таки трошки їх стримати. Чи очікувати нам зараз подорожчання хліба? Будь ласка.
Тарас Висоцький: Ми завжди чомусь розглядаємо медаль з однієї сторони. Тобто зазвичай, зростатимуть чи не зростатимуть ціни, треба ще не забували про доходи. Те саме стосується аграрних виробників. От ми наче говоримо, що ціни зросли, але чомусь прибутки не зростають у виробників. Знову ж таки, згадували нафтопродукти і все інше. Тому завжди потрібно дивитися на різницю.
Так, дійсно, вже так сталося в нашій країні, що доходи населення настільки низькі, що наша увага дуже щільно прикута до цін. І зазвичай, про що ми говоримо? Це якраз про ціни на найдешевші продукти. Знову ж, ви запитуєте про хліб. Якщо ми будемо говорити про хліб, то насправді, я би не сказав, що на його ціну вплинули тільки вибори, тому що вибори закінчилися ще в жовтні. Це була в цілому правильна чи неправильна, але домовленість, і в принципі вона дотримана, і меморандум був підписаний, що пшениця буде вивозитися (експортуватися) в певних обсягах.
І в принципі цей рік став дуже позитивним із того погляду, що нарешті у нас трошки почали домовлятися. Тобто в нас не почали вчиняти кожен, як йому заманеться, як йому вигідніше. Як у нас завжди було? Або ми експортуємо, або закриваємо, або ні. Нарешті у нас почався діалог. Це ще не ідеальна ситуація, але вже в принципі ми рухаємося в цивілізованому напрямку.
Якщо будемо дивитися на наступний рік, то звичайно, що експортери своєї обіцянки дотримаються, тобто пшениці більше вивозитися не буде, вище домовлених обсягів. Тобто зростання ціни у поточному маркетинговому році не варто очікувати.
Якщо будемо дивитися на 2012-2014 маркетинговий рік, я пропустив початок прес-конференції, але мені все-таки здається, що по озимих ситуація досить позитивна. Тобто передумов якраз говорити про поганий врожай озимих (жита, пшениці), про зростання цін на хлібобулочні вироби за рахунок зростання цін на сировину, бо існують й інші фактори виробництва, не можна.
Ольга Смалюхівська: Це радує.
Тарас Висоцький: Якщо ми будемо говорити про інші культури, то що нас завжди ще найбільше цікавить? Борщовий набір та подібні елементи. Знову ж таки, тут уже якраз холдингів мінімальна, тому що вісімдесят відсотків овочів і фруктів вирощують господарства населення. І в цьому якраз ми повинні в суспільстві виставити пріоритети для себе. Тому що, з одного боку, ми хочемо щоб зростали доходи в шести мільйонів господарств населення, які вирощують ці культури, з іншого ж боку, ми хочемо, що тридцять мільйонів міських жителів більше не платили.
І тут ми повинні розуміти, що, на жаль, наша держава не є настільки багатою, чи, можливо, багата, але ці ресурси використовуються не в тому руслі. Тобто держава не може дозволити собі, щоб і вівці були цілі, й вовки були ситі, щоб і там, і там був баланс. І тут повинно суспільство розуміти, якщо ми говоримо все-таки про покращення добробуту жителів села за рахунок ринку, за рахунок ціни, то міські жителі мають бути готові частково більше платити. Поки що от якраз були оприлюднені попередні результати Держстату буквально 29 березня по виробництву картоплі та овочів у відкритих ґрунтах, то вперше, починаючи з 2009 року від’ємна рентабельність. Тобто знову ж таки, ми говоримо про те, що не мають прибутку якраз ці шість мільйонів виробників і в інших підприємств, які займаються цим культурами.
Тобто якщо міські жителі трошки більше заплатили два роки тому, то це дало змогу підтримати цих селян частково. Знову ж таки, в 2012 році у них мінус. Які перспективи на 2013 рік? Я думаю, що після того, коли було таким збитковим це виробництво, то тепер принаймні кожен селянин двічі подумає перед тим, як садити той самий борщовий набір чи вирощувати фрукти.
Ольга Смалюхівська: Що вигідніше вирощувати — чого треба більше, чого менше?
Тарас Висоцький: Так.
Ольга Смалюхівська: Колеги, долучайтеся до розмови, задавайте свої запитання гостям.
Сергій Гордієнко: Ще одну ремарку можна додати?
Ольга Смалюхівська: Так, будь ласка.
Сергій Гордієнко: Я дуже вдячний саме Тарасу за те, що він сказав. І от сьогодні про борщовий набір і про те, що дуже пече на селі. У нас інколи існує надлишок, або дуже часто є надлишок саме на внутрішньому ринку саме продуктів, які входять до борщового набору (картопля, морква, капуста, буряк тощо). Але надзвичайно низька купівельна спроможність саме людей у цілому диктує й тисне на ціни, вона блокує саме цю надлишкову ситуацію.
І дуже цікава закономірність виникає. Дивіться, є надлишок, низька купівельна спроможність людей, і те, що ми не можемо за двадцять років вийти по споживанню на душу населення саме головних продуктів харчування (молока, м’яса, сирів, риби тощо) до тих показників, які у нас були в 1990 році. Тобто людина потребує цього їсти, цього потребує її організм, від цього потерпає організм, і ніби існує надлишок, і є пропозиція, але низька купівельна спроможність не дає рухатися ні ринку, не дає рухатися бізнесовим інтересам саме тих, хто це виробляє. Тому в цьому сегменті необхідні суттєві зміни. Але люди сьогодні не споживають навіть того, що потребує організм за своєю фізіологією.
Ольга Смалюхівська: Колеги, будь ласка, ваші запитання.
Інна Боднар, журналіст: Пані Тетяно, невеличке уточнення. Скажіть, будь ласка, які у нас будуть погодні умови — коли зрештою люди почнуть городи орати і садити овочі?
Тетяна Адаменко: Дивлячись, у якому регіоні вас цікавить.
Інна Боднар, журналіст: Крім півдня.
Тетяна Адаменко: Крім півдня. В центральних областях — це вже друга половина квітня, будь ласка. Зараз там умови які? Ґрунт уже прогрітий до п’яти-восьми градусів. Тобто це вже створилися умови для ранніх зернових, для картоплі, звісно, ще трохи холоднувато, але десь середні строки — 20-25 квітня, це середні терміни посадки картоплі в центральному регіоні, там ситуація буде абсолютно нормальною.
Знову ж таки, повторюю, що проблемні тільки західні та північні області, де зараз ще лежить сніг від п’ятнадцяти до сорока семи сантиметрів, який буде повільно танути. Можливо, й не повільно, все буде залежати від швидкості танення, це процес досить складний. Але й там десь наприкінці квітня — на початку травня вже створяться нормальні умови для посадки городини.
Інна Боднар, журналіст: Скажіть, будь ласка, чи прогнозували ви наперед, яке цього року буде літо, — засушливе чи ні? І взагалі, чи зможе та городина вирости?
Тетяна Адаменко: Таких прогнозів ми не маємо. Ви знаєте, що на п’ять днів — це надійний прогноз, на десять днів — це вже тенденція. Тобто можна спрогнозувати, чи буде температура вища норми, нижча норми, будуть опади, чи не буде їх, але в кількісному виразі це неможливо. Такі прогнози, звичайно, існують, але успішність їх досить низька. І з цим така ситуація не тільки в Україні, а така ситуація скрізь у світі.
Український Гідрометцентр має зараз змогу користуватися моделями провідних центрів із прогнозування погоди. Тобто абсолютно у нас така сама ситуація. Але можна говорити про довгострокові тенденції. Все-таки зміна клімату в Україні проявляється в чому? В тому, що від 2000 року у нас почалося підвищення температури повітря влітку. Так що ми можемо очікувати на вісімдесят відсотків імовірності жаркого літа з високими температурами.
До речі, міжнародні експерти зі зміни клімату про такі ситуації, як екстремальні опади, які випали у нас в третій декаді березня, про ті зливи, які були минулого літа, саме про екстремальні опади попереджали ще двадцять років назад, що це може бути супроводом саме глобальних змін клімату. Як і попереджають про те, що спека з температурами 35-40 градусів буде відбуватися на нашій території в три-чотири рази частіше, тобто такі температури стануть звичайними у нас для літнього періоду.
Але існує й досить-таки позитивний момент — до цього часу в Україні не відмічається зменшення річної кількості опадів. Тобто посушливість клімату не збільшується. Підвищується лише кількість теплових стресів, але сама кількість опадів залишається в межах річної норми, навіть дещо вищою. Певно, що такий період триватиме недовго, тому що це водний баланс, і чи вища температура, тим більше вологи потребує випаровування. Тому якийсь певний період це триватиме, можливо, п’ять-десять років, а потім підвищиться посушливість.
Інна Боднар, журналіст: Дякую. Ще одне запитання. То я правильно зрозуміла, що нічого у нас не подорожчає?
Ольга Смалюхівська: Тенденції є, але…
Сергій Гордієнко: Цього вам ніхто не скаже, навіть якби тут були перші особи.
Інна Боднар, журналіст: Чекайте, якщо є тут експерти…
Олег Нів’євський: Давайте я уточню. Тут говорили, ніби я сказав, що ціни зростуть. Ціни зростуть у середньостроковій перспективі, але що буде, наприклад, через місяць, два, через три місяці, напевно, дуже важко спрогнозувати. І що у нас відбуватиметься з цінами восени, також дуже важко спрогнозувати. Але загальна тенденція така, що все подорожчає, тому що для цього існують відповідні чинники.
Сергій Гордієнко: І від того, яка буде політична ситуація, і тиск Міжнародного валютного фонду, і які ми збережемо ринки. Але я звертаюся до журналістів, користуючись цією нагодою. От сьогодні жахають суспільство великими повенями, які можливі. Так, усе можливо у нас, але я би просив, щоб журналісти зайняли зважену позицію, і звернулися сьогодні до громадян України з тим, що як спустити весняну воду, споконвіку, хто живе на цій землі, знали.
Необхідно розчистити ярки, необхідно розчистити ливневі стоки, які ми закидали всяким непотребом вздовж дороги, де має протікати вода. Це все нами рукотворно створено, і ми штучно можемо створити собі повінь і жодна влада, якою б вона не була в Україні, цьому не допоможе. Тому поблизу своїх будівель, поблизу своїх сільськогосподарських угідь, щоб пропустити воду, почистити від непотребу, який захаращує стік води, і утворює затори. І тоді ніяка повінь нам не страшна. А так ми сьогодні самі собі створюємо перешкоди, щоб потім їх героїчно долати.
Ольга Смалюхівська: Пане Тарасе, якщо можна, коротко ще по запитанню Інни стосовно цін.
Тарас Висоцький: Я можу сказати, що на поточний маркетинговий рік у принципі баланси вже сформовані, і якісь не середньостатистичних рухів по цінах не відбудеться. А якщо вже говорити про наступний рік, то прогнозувати потрібно починати хоча б із середини травня, кінця травня, коли вже відсіюємося.
Ольга Смалюхівська: Колеги, якщо можна, останнє запитання, бо мусимо завершувати прес-конференцію. Будь ласка.
Яна Брензей, УНІАН: У меня вопрос к пани Татьяне. Скажите, пожалуйста, вот сейчас на юге Украины так резко поднялись температуры, даже плюс 27 градусов в Крыму было, как это отразится на озимых и на дальнейшем проведении посевной кампании на юге?
Тетяна Адаменко: На юге, если вы имеете в виду Крым, то там в принципе уже сто семь процентов ранних ярых зерновых посеяно. А на озимых в принципе вегетация уже началась в середине января, и Крым сейчас просто у «шоколаде». Настолько было там плохо осенью, была засуха, сорок процентов вообще не взошло, но все это подросло зимой и сейчас восемьдесят процентов, по нашим оценкам, в прекрасном состоянии. То есть там уже вовсю растут и развиваются посевы. И такое повышение температуры в принципе не скажется. Нужно еще иметь в виду, что это на южном береге, в Симферополе двадцать семь тепла.
Яна Брензей, УНІАН:А в других южных областях, какая ситуация?
Тетяна Адаменко:В других нет такого повышения, до двадцати, возможно, днем. Но ночи еще прохладные, поэтому говорить о том, что какие-то там засушливые явления начинаются, нельзя. Я еще хочу сказать, и очень рада об этом говорить, что в принципе сейчас в Украине достаточное количество влаги на полях, и это есть запорукою гарного врожаю. Такого количества влаги у нас в принципе не было последние пять-десять лет на начало весны.
Ольга Смалюхівська:На цій ноті пропоную завершити нашу прес-конференцію. Дякую, що прийшли. Колеги, дякую вам.