17:10 15/01/2014

Какой бюджет нужен Украине?

Программа «Территория правды» — совместный проект информационного агентства «ГолосUA» и «Радио Эра FM».

Тема: «Какой бюджет нужен Украине?»

Ведущая — Оксана Ващенко.

Оксана Ващенко: В ефірі програма «Територія правди». Мої вітання!

Бюджетний процес в Україні в розпалі, завтра народні депутати планують його розглянути. Але де це відбуватиметься — у Верховній Раді чи поза її межами, поки що невідомо. Та й у принципі це не особливо важливо, головне, щоб цей документ виконувався та поліпшував життя громадян.

У нас сьогодні в студії наші гості — народні депутати: Михайло Чечетов — фракція Партії регіонів. Добрий день!

Михайло Чечетов: Добрий день!

Оксана Ващенко: Максим Бурбак — представник фракції «Батьківщина». Добрий день і вам!

Максим Бурбак: Доброго дня!

Оксана Ващенко: І з нами на телефонному зв’язку Оксана Калетник — перший заступник голови Бюджетного комітету, представник фракції комуністів. Добрий день і вам!

Оксана Калетник: Добрий день!

Оксана Ващенко:Оксано, ви нас чуєте, так?

Оксана Калетник: Так, я вас чую.

Оксана Ващенко: Добрий день! Отже, шановні слухачі, ви маєте можливість зараз вже писати нам на електронну адресу: efir@radioera.com.ua. А далі матимете можливість, як завжди, й долучатися.

Сьогодні будемо говорити на соціальні теми, бюджетні, але, звичайно, цей процес не є таким простим. Він в Україні, як правило, є заполітизованим, тому переважно, можливо, будуть виникати політичні емоції, але ми спробуємо, як-то кажуть, розставити всі крапки над «і» в цій історії бюджетній, оскільки країна справді вже потребує бюджету. Як це буде відбуватися, і наскільки в ім’я громадян це буде зроблено, ми скоро станемо всі з вами свідками.

Отже, пані Оксано, перше запитання до вас. Буквально за кілька хвилин у Верховній Раді може розпочатися засідання Бюджетного комітету. Скажіть, чи мали вже на руках проект бюджету народні депутати, особливо члени Бюджетного комітету, з тими поправками, які були напрацьовані саме депутатами?

Оксана Калетник: Да, поправки формировались, начиная с 18 декабря, после того, когда в стенах Верховной Рады состоялась так называемая презентация проекта бюджета. Сэтого момента, согласно закону, депутатские фракции и депутаты направляли все свои поправки и, получив проект бюджета, вынесли на Бюджетный комитет. Поэтому, в общем-то, на сегодняшний момент поправок поступило более трех тысяч, вернее сказать, 3124 поправки.

Сумма грандиозная, потому что все поправки практически сводятся к тому, что требуют дополнительного финансового ресурса. К сожалению, слишком низкий процент поправок, которые относятся именно к поправкам инструментария, то есть к анализу, предложениям по проекту закона, и исследования его с точки зрения соответствия действующему Бюджетному кодексу. Поэтому в принципе…

Оксана Ващенко: А от на ці 3124 поправкиякий обсяг коштів ще потрібен? От у нас сьогодні в інформагентстві «ГолосUA» відбулася прес-конференція за участі експертів, і вони спростували цифру в двісті мільярдів гривень, яка зараз активно обговорюється і в засобах масової інформації, оскільки, це не один тоді бюджет потрібно задіяти. Говорили, що це десь порядку ста мільярдів гривень потрібно, не більше.

Оксана Калетник: Дополнительно к поправкам?

Оксана Ващенко: Так. От який це обсяг коштів ще потрібен?

Оксана Калетник: Нет, это неправда. Потому что только по поправкам относительно изменений прикінцевих положень действующего Закона о бюджете на социальные выплаты нужно 170 миллиардов. А цифра, которая звучала из уст главы комитета господина Геллера, это 750 миллиардов гривен. В принципе, это где-то близко к тому прогнозу, который может быть действительно реальным. То есть цифра далеко не двести миллиардов на все те поправки, которые внесены. Сумма более значительная нужна.

Оксана Ващенко: Тобто понад сімсот мільярдів, так?

Оксана Калетник: Она более чем… она под миллиард…

Оксана Ващенко: Під мільярд, добре. Скажіть, якщо ми аналізуємо ось таку величезну кількість поправок, як ви вбачаєте, наскільки на засіданні комітету вдасться все це ретельно розглянути? Оскільки великий обсяг роботи, а потрібно встигнути до завтра. І от із цієї кількості поправок, що може залишитися, за вашими прогнозами?   

Оксана Калетник: Я хочу сказать, что на самом деле сегодня заседание комитета, вчера собиралась рабочая группа в составе главы комитета, замов, руководителей и глав подкомитетов, и были представлены абсолютно все представители всех фракций. У нас состоялся достаточно жаркий разговор, и присутствовал первый замминистра финансов на этом заседании, поэтому в принципе можно было видеть достаточно существенную подготовку всех членов этого заседания. А это были и члены комитета, при этом представители всех фракций.

Поэтому, что сказать? Конечно же, мы сами наблюдали, что бюджет имеет состояние далекое от его принятия,согласно той системе, тому регламенту, который заложен нормами закона. Конечно же, дискуссий не хватает. Если бы такие дискуссии состоялись, может быть, подход у депутатов с точки зрения предложений по поправкам не был бы из области «дайте денег и моя хата с краю».Или «лишь бы у меня на округе, лишь бы по моему вопросу было все в порядке, а общую картину я не готов наблюдать», возможно, эта ситуация изменилась и мы бы стали более серьезно относиться к пониманию сбалансированности бюджета. А не просто наполнить его иллюзиями.

Оксана Ващенко: Зрозуміло.

Оксана Калетник: Нопочему происходит отсутствие такого диалога? Вы правильно сказали в начале программы, что в нашей стране этот процесс заполизитирован. Мы не рассматриваем экономику, мы рассматриваем бюджет через призму своих интересов, и если завалить его принятие, и не дать возможность сегодня сделать кому-то что-то, значит, я в выигрыше, вот такой подход.       

Оксана Ващенко: Я би хотіла долучили до розмови і представника фракції «Батьківщина» Максима Бурбака. Пане Максиме, от як «Батьківщина» визначилася щодо бюджетного процесу? Тобто, чи будете ви брати участь, можливо, в обговоренні? Очевидно, там є і ваші поправки, і від вашої фракції. Якщо ви вирішили відмежуватися, то якого рівня там буде відмежування — блокування? Чи, скажімо, спочатку ви будете брати участь в обговоренні, а потім просто не голосуватимете? Тобто, чи вже знаєте, як буде діяти ваша фракція з цього питання? І, на вашу думку, громадянам бюджет потрібен цього року? Чи в принципі все може фінансуватися і за бюджетом минулого року?

Максим Бурбак: На мою думку те, що держаний бюджет потрібен — це аксіома. Але тепер давайте будемо розглядати, як він приймається, як розглядається це питання і як узагалі працює опозиція та провладна фракція в парламенті. Тому що ми знаємо, що законопроект про бюджет було внесено з суттєвою затримкою в часі, і зараз він уже приймається не за регламентом, це перше.

По-друге, всі опозиційні депутати, як від фракцій так і від себе особисто вносили поправки, і ми сьогодні після засідання комітету будемо бачити, чи вони будуть внесені та враховані, чи все ж таки їх знову знівелюють. Тому що ми чули дуже багато різних заяв, що потрібно ухвалювати бюджет таким, яким він був презентований, а потім уже вносити зміни, тому що дуже багато поправок, і не можна врахувати всі.

Оксана Ващенко: Тобто спочатку прийняти за основу, а потім уже за кожну поправку голосувати, можливо?

Максим Бурбак: Так, і так воно певно повинно бути. І незважаючи, що їх там три тисячі, ми готові працювати й далі. А не так, як сказав прем’єр-міністр, що бюджет потрібно прийняти завтра за один день. Потрібно ж розглянути й поправки провладної фракції, і наші певно, як це мало би бути. 

Оксана Ващенко: І ви готові до такого порядку розгляду?

Максим Бурбак: Рішення буде прийматися завтра на засіданні фракції зранку. Але ми сьогодні чули, що голова Верховної Ради, закриваючи засідання, сказав, що відбуваються перемовини, тому що як провладна партія вимагає прийняття бюджету, так і лідери опозиційних фракцій у понеділок на погоджувальній раді теж заявили всі наші вимоги. Це і звільнення уряду Азарова, створення ТСК по діям правоохоронних органів під час мирних акцій протесту, і третя вимога — це розпуск незаконних міліцейських формувань. Тобто вимоги ми почули, але щоб відбувався якийсь процес домовленостей, ми не бачимо. І це вимога не особисто депутатів, а це вимога мільйонів людей, які стоять на Майдані.  

Оксана Ващенко: Але, дивіться, півмісяця у нас відбувалися свята, і в принципі всі в такому розхолодженому стані перебували, принаймні

Максим Бурбак: Дехто…

Оксана Ващенко: Чому дехто? Переважно вся держава. Що у нас працювала економіка? Що, люди ходили активно на роботу? Так, можливо, хтось, у кого підприємства ще працюють, так, ходив, але більшість так вальяжносебе почувала. Щодо парламентарів, ви знаєте, в яких умовах, у принципі, чому й відбувалося затягування ви прекрасно знаєте, — всі чекали, яка буде ціна на газ, і взагалі звідки брати ці кошти додаткові. І така історія в кожного, хто очолює Кабмін, у кожного без виключення, якщо ви пригадаєте. І державний бюджет у нас ніколи не приймався вчасно.

От я би хотіла долучити Михайла Чечетова. Від вас будуть потребувати, очевидно, опозиція, щоб усе відбувалося відповідно до закону та регламенту. І те, що внесення проекту бюджету відбувається вже поза регламентом, тобто з запізненням, вони можуть говорити, що це порушення, й вони це роблять. От завтра, для вас принципово, щоб він був прийнятий одразу? Чи ви готові, скажімо, йти на цю дискусію, про яку говорила Оксана Калетник, якої не вистачало і на засіданні Бюджетного комітету для того, щоб активно долучити всіх, хто є в сесійній залі, а не просто відмежуватися?

Михайло Чечетов: Вы знаете, буквально три тезиса.

Оксана Ващенко: Давайте.

Михайло Чечетов: Тезис первый в отношении нарушения регламента. Вы абсолютно правильно дали на него ответ, что форс-мажор, связанный с неясностью цены на газ, не давал возможности правительству реально чувствовать реальную финансовую базу бюджета, ресурс бюджета. И окончательно четко прояснился ресурс бюджета только после исторической поездки Виктора Януковича в Москву, когда были заключены целый ряд договоренностей, в том числе и цена на газ была снижена на треть. Тогда появилась реальная ресурсная база, которая дала возможность нам сформировать бюджет, посчитать.

Хотя правительство выполнило конституционную норму — до 15 сентября проект бюджета был подан в Верховную Раду. Но мы понимаем, все понимали, что бюджет не тот, поскольку реальной ресурсной базы под него не было, и это не зависело даже от Кабинета Министров. Это первое.

Второй момент. Вот я абсолютно с двумя третями выступления коллеги согласен. Вот то, что он говорил, первые две третьих, я абсолютно согласен, а вот третья часть, концовка по сути дела подтвердила то, что сказала Оксана Калетник. Оксана Калетник сказала, что если бы бюджет принимался, исходя из экономических позиций, воззрений фракций, допустим, у «Батькивщины» есть своя позиция, у Компартии — своя, свое видение финансовой конституции страны, к которой относится бюджет, это была бы одна дискуссия, она была бы более профессиональной. А здесь вмешивается политика.

И мне приятна тональность дискуссии вот с моим коллегой, он очень толерантно и грамотно говорил, и концовка, так сказать. Но он о своей политической силе. Он правильно сказал, в конце он говорит, что есть же требования, нужно их рассмотреть, что правительство Азарова в отставку, МВД в отставку, там «Беркут» разогнать. Но причем же эти вопросы к бюджету? Хотя это уже элемент политики нахлестывается.

Теперь в отношении того, как завтра принимать, надо или не надо принимать? Я в любом случае говорю, что всегда главная задача любого парламента мира — это принятие бюджета страны. Никогда бюджет, поверьте мне, я во многих странах мира был, и в Канаде, и в Америке, и под куполом Капитолия встречался с сенаторами, дискутировал, в европейских странах, но ни в одной стране мира бюджет не принимается под аплодисменты оппозиции.

Три месяца назад в Америке «на уши» поставили весь мир, демократы и республиканцы — дискуссия по бюджету. Закончилась. Чем она закончилась? Закончилась тем, что позакрывали школы, музеи, поотправляли в отпуск и так дальше.

Оксана Ващенко: З вами можна погодитися…

Максим Бурбак: Але вони домовлялися…

Оксана Ващенко: Так, ніколи…

Максим Бурбак: Вони домовлялися, а у нас немає дискусії зовсім.

Оксана Ващенко: Але чистоти процесу буде дотримано, Михайле Васильовичу?

Михайло Чечетов: И когда «подвесили» не только Америку, но и весь мир на финансовый крючок, и в этом нужно отдать должное американских политикам, чего не хватает, к сожалению, нашему политикуму. Когда они поняли, что они подошли к той черте, переступив которую чревато развалом страны, они достигли компромисса. Теперь у нас завтра…

Оксана Ващенко: У нас три хвилини, ми ще надамо слово Оксані Калетник, тому що вона має йти на засідання комітету, а ми залишаємося в цій студії. Далі вже з громадянами обговорюватимемо всі ці наші наболілі питання.

Пані Оксано, останнє запитання до вас. От громадяни, власне, якщо щось отримають від прийняття цього бюджету, чи в принципі на їхнє життя це ніяк не вплине? Особливо це стосується афганців, чорнобильців, тим людей, які не так давно штурмували Верховну Раду.

Оксана Калетник: Я могу сказать, что как раз бюджет 2014 года и отличается тем, что здесь заложены существенные увеличения, и это есть существенной нагрузкой на бюджет, существенное увеличение именно по социальным статьям. То есть увеличивается минимальная заработная плата на 8,2 процента в течение года, и прожиточный минимум на 8,1 процента по сравнению с предыдущим годом, и помощь при рождении ребенка существенно увеличивается, и дотации Пенсионного фонда. То есть этот бюджет действительно, если говорить о его, скажем, социальной направленности, что бы ни говорили, она здесь присутствует.

Оксана Ващенко: Але от податковий тиск не зменшується, як обіцяли. Тобто в цьому є питання, особливо для тих, хто займається бізнесом. 

Оксана Калетник: Еще раз…

Оксана Ващенко: Податковий тиск не зменшується, як планували зменшити ставки, але вони залишаються тими самими.

Оксана Калетник:Смотрите, а вот это вот как раз вопрос действительно правильный, потому что для того, чтобы увеличить расходы, нужно действительно понимать, где взять доходы. А доходы, если говорить о базовых цифрах расчета бюджета, о макропоказателях, ВВП, который на самом деле является базовым для расчета самого бюджета, то он, конечно же, слишком взвинчен вверх.

Сами посудите, миллиард 653 миллиона в этом году ВВП расчетный, по сравнению с предыдущим — миллиард 576 миллионов. И то, в предыдущем году, дай Бог, чтобы мы закончили с миллиардом 450 миллионов достижение ВВП. То есть, грубо говоря, мы базируем госбюджет 2014 года на цифрах в росте более десяти процентов. Сможет ли наша экономика вообще прыгнуть, чтобы увеличить, получить такую доходность бюджета за счет такого прогнозного ВВП? Его можно получить из двух источников, это либо же заемные средства, значит, рост долго будет феноменальным, будет очень высоким по сравнению с предыдущими годами.

Оксана Ващенко: І друге?..

Оксана Калетник: Сегодня он порядка тридцати процентов от ВВП. И вторым источником наполнения является действительно фискальное давление.

Оксана Ващенко: Дякуємо вам. Ну от, пане Максиме, кажуть, що в принципі деякі соціальні моменти все-таки будуть присутні. Звичайно, вони не будуть відчутними для громадян із урахуванням тієї інфляції, такого підвищення цін, яке у нас уже відбувається в державі, однозначно. Але хоча би щось, ніж нічого, це теж, можливо, краще.

Зараз дуже багато ажіотажу навколо того, які суми, скажімо, отримають у нас адміністративні наші органи, влада щодо бюджету фінансування, я маю на увазі, Адміністрацію Президента, утримання Кабінету Міністрів, от по МВС чому відбувається підвищення їхнього утримання. От скажіть, перерозподіл цих коштів, наскільки, можливо, відрегулювати цей процес? І якщо опозиція готова брати участь у цьому обговоренні, от у бюджетному, то які у вас існують важелі впливу для того, щоб справедливо кошти державного бюджету розподілялися між тими, хто їх потребує в першу чергу, і тим, хто далі за цією шкалою? Щоб розподіл відбувався більш справедливо, ніж це відбувається, як правило. 

Максим Бурбак: Поняття справедливості в нашій державі уявне…

Оксана Ващенко: Відносне…

Максим Бурбак: Так, відносне, правильно. Я хотів би зауважити своєму опонентові стосовно тієї тези, що бюджет не є політичним процесом. Правильно ви зауважили, що його не могли розробити тому, що не було ціни на газ. Але ціну на газ ви вибили не після своєї карколомної поїздки у Росію, а після провалу Вільнюського саміту, тому що ви не знали, де взяти гроші, щоб закрити провальну політику бюджету 2013 року, тому що трьох мільярди, які нам надала Росія, вже немає, зрозумійте.

Оксана Ващенко: Ви знаєте, якщо ми будемо вдаватися в історію, то правда…

Максим Бурбак: Але ж це ще не історія…

Оксана Ващенко: Дивіться, у нас кожен уряд десь запозичає гроші, а чим відрізняється Міжнародний валютний фонд і його гроші від тих, що взяли ці гроші в Росії?

Максим Бурбак: Принаймні відсоток менший. Принаймні.

Оксана Ващенко: Ви знаєте, а ті вимоги, які висуває Міжнародний валютний фонд щодо підвищення ціни на газ для населення? 

Максим Бурбак: А тепер що? Ви знаєте, сьогодні вийшла одна стаття, що Росія буде брати кошти у МВФ для того, щоб нам їх позичити.

Оксана Ващенко: Ну, знаєте, стаття — це ще треба перевірити…

Максим Бурбак: Ні, ви розумієте, там усе описано, як це буде відбуватися. Але давайте не будемо вдаватися… 

Оксана Ващенко: Давайте, якщо буде офіційна інформація, так, тоді ми зможемо це обговорювати.

Максим Бурбак: А коли була офіційна інформація, що бюджет було подано в вересні-місяці, але його ніхто не бачив? 

Оксана Ващенко: А от факт залишається фактом, чим відрізняються гроші там російські від грошей Міжнародного валютного фонду.

Максим Бурбак: Хоча б відсотковою ставкою, як мінімум.

Оксана Ващенко: І вимогами, які висуває Міжнародний валютний фонд.

Максим Бурбак: Умовами, правильно. Бо ті гроші, які МВФ надає, вони мають іти на модернізацію економіки, а Росія ніяких вимог не ставила, принаймні офіційно.

Оксана Ващенко: Скажіть, скільки років ми беремо кредити від Міжнародного валютного фонду? Нагадайте. 

Максим Бурбак: От у таких обсягах, як це було останніми роками?

Оксана Ващенко: От скільки років? За який період? Тобто Україна почала співпрацювати з Міжнародним валютним фондом і як мінімум уже років десять співпрацюємо? 

Михайло Чечетов: Я могу единственное сказать, что только при Януковиче Международный валютный фонд нас на колени не поставил. Он ставил на колени всех, Тимошенко на колени ставил, когда она подписала на кабальных условиях договора с Международным валютным фондом, где требовалось и замораживание заработных плат, и коммунальные услуги. Они пытались и нас поставить, но Виктор Федорович —  это не тот человек.

Максим Бурбак: Вас Росія поклала на коліна.

Михайло Чечетов: И мы дискуссии вели. То есть, мы не говорим, что нам нужен кредит, нужен, но вопрос, цена вопроса — на каких условиях? И если ценой вопроса является повышение в несколько раз коммунальных услуг, замораживание бюджетных выплат, пенсий и зарплат, то мы на это не пойдем.

Оксана Ващенко: Але ж це не означає, що…

Михайло Чечетов: И вот мы три года у Международного валютного фонда кредитов не берем. Мы ведем переговоры… 

Оксана Ващенко: Але, Михайле Васильовичу, дивіться, ціна на газ знижена, але ж це не означає, що для комунальників вона буде знижена?

Максим Бурбак: І так само для пересічних громадян.

Оксана Ващенко: Або буде збережена на тому самому рівні.

Михайло Чечетов: И тогда правильно сказано, что деньги нужны, и тогда, когда Валютный фонд нам только кабальные условия выставляет, мы к Европе обратились: «у, вы же нас хотите видеть в вашей большой семье, ну, помогите нам немного! Хоть чуть-чуть!»

Что делает Европа? А это двадцать восемь небедных стран, входящих в Европейский Союз, пообещали, только пообещали около восемьсот миллионов долларов, а одна Россия без всяких условий дала пятнадцать миллиардов. Одна Россия дала в двадцать раз больше, чем пообещали 28 стран Европейского Союза.Вот и все.     

Максим Бурбак: Не вводьте в оману стосовно умов Росії, їх ніхто не бачив.

Михайло Чечетов: Условий нет, Россия по-братски нам помогла.

Максим Бурбак: От коли нічим буде розраховуватися, тоді ви почуєте всі умови.

Оксана Ващенко: Ви знаєте, наша проблема, мені здається, полягає в тому, що ми ніколи не розраховуємо на власну кишеню, не живемо за власними доходами.

Михайло Чечетов:Искренность их дружбы. И если я считаю вам своим другом, вы у меня попросили занять, я вам даю и говорю, вот и все. Я не спрашиваю, куда, я как другу даю. А если я веду подноготную игру, тогда я выставляю условия, что я тебе даю, ты сделай то, ты у того купи… Это не искренне, это не искренне…

Максим Бурбак: Але чомусь ваш товариш Медвєдєв уже наступного тижня заявив, що в будь-який момент вони заберуть гроші назад… 

Оксана Ващенко: В принципі, Михайле Васильовичу, дивіться, вони ж додаток підписали. А це не окрема угода, а це додаток до тієї угоди, яку підписала Тимошенко. А це означає, що в будь-який момент вони можуть, скажімо, переписати, або підписати ще один додаток.

Максим Бурбак: Кожного кварталу будуть змінювати ціну на газ, і все буде залежати від того, як… 

Оксана Ващенко: Тобто все залежить від того, наскільки ефективно ми ці гроші ефективно використаємо. Так от, у контексті бюджетного процесу, як ви бачите, чи підуть ці гроші на розвиток, чи справді вони підуть лише на виплату зарплат, пенсій і соціальних видатків? 

Михайло Чечетов: Госбюджет 2014 года — это бюджет, с одной стороны, экономического роста, поскольку там заложено три процента роста ВВП, как и среднемировая тенденция. Среднемировая тенденция роста ВВП тоже три процента. То есть мы идем здесь синхронно и так дальше.

3,6 процента — дефицит бюджета, это тоже европейские стандарты в условиях кризиса. Курс доллара практически не меняется, как в этом году будет, девальвации не будет. И 4,7 процента инфляция заложена. То есть эти параметры соответствуют нормальным европейским странам сегодня. То есть, по сути дела по параметрам бюджета мы вписываемся в архитектуру формирования бюджета в европейских странах.  

Теперь самое главное. Вот смотрите, никогда даже в самых богатейших странах бюджета не хватает. Почему в Америке был кризис? Тоже бюджета не хватало, потому что они хотели там увеличить дефицит бюджета и так дальше. Не хватало, денег не хватает даже в самых богатых странах, поэтому самое главное, чтобы бюджет был реалистичным и прагматичным, и чтобы там не было обмана. Чтобы мы не записывали то, что выполнить невозможно. Примерно так, чтобы вы понимали.  

Оксана Ващенко: А він реалістичний по відношенню до минулого року?

Михайло Чечетов:Реалистичный и прагматичный, и самое главное, что там вмонтированы социальные компенсаторы, которые могут защитить широкие слои населения от негативного влияния мирового кризиса.

Оксана Ващенко: А от чия була ідея…

Михайло Чечетов: Заканчиваю. Примерно так, чтобы понимали, что сейчас будет происходить. Вот мы трое за столом, мы заходим в магазин, нам говорят: на пятьсот гривен вы можете покупать, но вместе на пятьсот гривен. Но мы разошлись все в разные стороны, и думаем, и каждый набирает себе в кошелку и думает, что я же самое главное беру, только самое главное. Вот я на четыреста набрал — это главное, а они двое пусть по пятьдесят гривен тратят. Кто-то из нас взял на триста гривен, и думает, что те пусть по сто.

Приходим к кассе, в итоге — у одного на четыреста гривен покупок, у другого — на 350 и у третьего — на 350. 350 + 350 + 400 — всего 1100, а у нас всего пятьсот на всех. Через кассу не пропустят. Как сделать, чтобы через кассу пройти? Значит, мы должны тогда втроем подумать, что выложить, и как через кассу проплатить пятьсот. Поэтому и бюджет сегодня, есть ресурс бюджета и его ничем не увеличишь. Значит…

Оксана Ващенко: А чим тоді можна пояснити такі моменти, чи новації…

Михайло Чечетов: А Оксана Калетник назвала сумму «хотелок» там на семьсот миллиардов или сколько. Это «хотелки», это то, что мы говорим, что пятьсот гривен у нас на то, чтобы купить, а мы уже нахотели на семьсот миллиардов. Нас через кассу не пропустят. Вот это как раз и должны согласовать в Бюджетном комитете и оппозиция, и большинство, и меньшинство.  

Оксана Ващенко: А тоді як можна пояснити, чи зрозуміти, скажімо, такі моменти, як зняття ПДВ на транспортування газу? Наскільки це реально в цьому бюджету? І чи відповідає ця інформація дійсності? 

Михайло Чечетов: Еще Бюджетный комитет этот вопрос не рассматривал.Окончательного решения еще нет.  

Максим Бурбак: Тут я хочу додати, що терміново збирається мій комітет, Комітет із податкової та митної політики саме щодо цього питання. Вчора не відбулося, знову ж таки, з порушенням регламенту, за дві години до засідання комітету, збирається лише з цим питанням — газ.

По-друге, ви дуже чудовий приклад навели, і правильно, як представник провладної партії, але ви зайшли в магазин і на чотириста вже собі взяли, а всім іншим лише по п’ятдесят залишили. Тому що коли ми подавали свої зміни від опозиції до проекту бюджету, то ми показали, і пані Калетник правильно сказала, що всі хочуть хотелки свої втиснути, але ніхто не каже, де можна заощадити. Тому ми сказали, що на видатках на президента, на уряд, парламент, Генпрокуратуру та СБУ і МВС можна зекономити двадцять мільярдів гривень.

Далі. Можна ще заощадити, тобто збільшити й дохідну частину бюджету на одинадцять мільярдів гривень. Із чого? По-перше, давайте продавати державні резиденції, яких у нас дуже багато.      

Оксана Ващенко: Скажіть, ви пам’ятаєте, які були обсяги фінансування Кабінету Міністрів і Адміністрації президента, коли, скажімо, була прем’єр-міністром Юлія Тимошенко, а президентом Віктор Ющенко? Ті самі були цифри.   

Максим Бурбак: З 2010 року вони зросли.

Оксана Ващенко: На скільки у відсотках?

Максим Бурбак: І по сьогоднішній день за керівництва саме президента Януковича.

Оксана Ващенко: На скільки зросли?

Максим Бурбак: Зараз у реальних цифрах я не готовий сказати.

Оксана Ващенко: А от як на мене, це суми майже близькі.

Максим Бурбак: Перепрошую, загальний спеціальний фонд державного бюджету зріс на чотири відсотки, але на освіту всього лише на тридцять п’ять відсотків профінансовані видатки, на Міністерство оборони — на двадцять п’ять відсотків. Але видатки на утримання Генпрокуратури зросли в 3,3 рази, судової гілки влади — на двісті відсотків. Це так, щоб було зрозуміло, і це з 2010 року за правління Януковича і прем’єр-міністра Азарова.

Скажіть, будь ласка, коли прем’єр-міністр Азаров сказав, що якби б не було позички від Росії, то Україна була би в дефолті. Що роблять з менеджером, який погано керує компанією? Три роки вже немає попєрєдніков, хто би їм заважав, є підконтрольна більшість у парламенті, яка приймає все, що завгодно, є стала провладна більшість, і комуністи, які завжди їм допомагають. Критикують, але завжди голосують із ними. Я хотів би дискутувати з пані Оксаною, як вони будуть завтра це робити.

Тому, що роблять із таким менеджером — його звільняють чи ні? Скажіть, будь ласка, ми зараз ми зараз почали знову запозичати, і наступний рік ми будемо лише робити запозичення для того, щоб закривати провали цієї команди, тому що три мільярди, які ми отримали, вони вже «проїли». Валютний курс так дуже добре утримується, тому що там використовують золотовалютні запаси НБУ, і ви теж це знаєте. 

Оксана Ващенко: Але, ви знаєте, я знаю ще й інше, була така унікальна практика, і в принципі Юлія Володимирівна її використовувала, коли відміняла цілі статті бюджету. Ви пам’ятаєте, вони не фінансувалися? І було три рішення Конституційного суду, і теж вони ігнорувалися. Це було все. Тобто, ви знаєте, для мене немає різниці з точки зору бюджетної політики по відношенню до громадян між Тимошенко і Януковичем. Немає.  

Максим Бурбак: Тоді давайте до громадян повернемося, без політики. Вчора відбувався мітинг біля стін Верховної Ради, він і до сьогодні є. Вчора туди не пустили чорнобильців і афганців, які мали на руках рішення судів про виплату їм заборгованості. В цьому бюджеті вони знову на мінімумі. Як цим людям вижити, яким уже іменем України держава винна гроші? І знову ж таки, їх не закладають у бюджет, а вони будуть виділяться в «ручному» режимі, постановами Кабінету Міністрів, але за наявності грошей у дохідній частині.    

Оксана Ващенко: Ця стаття, по-моєму, буде відмінена в цьому бюджеті, так? Будь ласка.

Михайло Чечетов: Вы знаете, вот если взять и проанализировать работу президента, правительства и парламента, и сказать, кто больше всего за всю историю Украины вреда нанес стране? Я могу сказать: парламент.

Оксана Ващенко: Патріотично — більше всього винуватий парламент.

Михайло Чечетов:Объясняю почему?Вот больше всего вреда для Украины, начиная с 1991 года, нанесли не президенты, не правительство, аи парламент. Почему? Что делает Верховная Рада? Давайте повысим выплаты! Давайте, повысим!

Но если в магазин зашел имея сто гривен, то двести не заплатишь. И получилось так, что мы напринимали законов, под которые нет финансового обеспечения. Но написали в этих законах, что нужно платить, а денег нет. Приезжаешь в округ, люди мне говорят: «Михаил Васильевич, почему не платите?» Я говорю: «Знаете, тут закон есть, а денег же под него нет!»

Они мне говорят: «Михаил Васильевич, ну, ладно, мы не спрашиваем с тех депутатов, которые там есть гинекологи, еще кто-то, учителя физкультуры, но вы же доктор наук, профессор! Ну, вы же объясните, у вас в голове что-то есть? Зачем принимать закон, если под него нет денег? Зачем вы нас дразните?!»

И вот мы этих «хотелок» за двадцать один год работы преступных парламентов, а по-другому я их не могу назвать, насобирали столько, что ни одно правительство не расплатится. Но законы ж есть, а отменять же их по Конституции нельзя, и теперь получается, что люди правы. Безмозглые парламентарии понапринимали эти законы, атеперь…     

Оксана Ващенко: Так що ж робити?

Максим Бурбак: Скільки разів ви особисто були членом парламенту? Я перший раз, і перший раз прийматиму бюджет.

Михайло Чечетов: Я самокритично говорю. Значит, что нужно делать? Значит, наверное, в каждый бюджет нужно закладывать, чтобы все-таки приближаться к этим стандартам. Но бюджета не хватит для того, чтобы все это выплатить.   

Оксана Ващенко: Давайте послухаємо дзвінок і не один, ми можемо кілька запитань послухати від наших слухачів. Добрий вам день! Слухаємо вас, ви в ефірі.

Слухач: Доброго дня!

Оксана Ващенко: Слухаємо вас.

Слухач: Олександр Ромашко, місто Васильків Київської області. Ви знаєте, так цікаво слухати пана Чечетова. Я хотів би сказати, що він звичайний брехун, як і Микола Азаров. Тому я пану Азарову направив на Facebook сканер своїх квитанцій за комунальні послуги, за послуги теплопостачання, де фактично в півтора, якщо не в два рази зросли ціни на послуги тільки за останні три роки. Але мене банили на сторінці Facebook пана Азірова. Так хто бреше?

Чомусь при уряді Тимошенко, коли кажуть, що тоді Україну поставили на коліна, коли вони брали позику у МВФ, чомусь у мене в 2008-му, в 2009-му роках, практично з 2007 року не змінювалися ціни ні на комунальні послуги, ні на водопостачання, і були послуги якісні. Зараз у нашому під’їзді, вибачте, в тридцяти кілометрах від Києва, райцентр три тижні ніхто не прибирає, взагалі прибиральниця не заходить. І вони вважають, що це нормально.

І ще друге запитання. Знаєте, от якось дивно, коли начальник міліції міста Василькова просить додатково виділити йому півтора мільйони, то зараз розглядається, як виділити…

Оксана Ващенко: Ясно, зрозуміло. Ну, країні ж в революції, і ніхто не…

Михайло Чечетов: Нет, я думаю, для того, чтобы они увидели порядок, мы часть Майдана и часть людей из Киевского совета в Васильков. Майдан туда, в этот сельский совет туда революционеров, стенки пообклеивать и они будут дышать революционным воздухом, и будут радоваться, что революция іде. «Хай чабан, усі гукнули, за отамана буде…»    

Максим Бурбак: Типова тактика як уникнути відповіді на конкретне запитання.

Михайло Чечетов: Поэтому, порядок нужно наводить всем. Действительно, даже в Европейском Союзе есть часть стран практически банкроты экономические. И наибольшие финансовые ресурсы Германия вынуждена выделять и на ту же самую Грецию и на другие…  

Оксана Ващенко: А скільки на ЖКГ закладено в бюджеті на 2014 рік?

Михайло Чечетов: Я сумму конкретно не помню. Поэтому и в этой ситуации на сегодняшний день, наверное, есть попытка где-то подмять под себя часть бюджета, под одну отрасль… То есть в любом случае власть должна видеть страну. Можно понять отрасль, например, селяне видят только свой «кусок пирога», угольщики — свой «кусок пирога», металлурги — свой «кусок пирога», но кто-то же должен видеть всю страну.

Оксана Ващенко: Але, ви розумієте, в чому проблема?

Михайло Чечетов: Это как в семье: дочка хочет себе туфли, сын что-то другое… А батька должен видеть всех. 

Максим Бурбак: Давайте все ж таки до запитання повернемося, тому що.. 

Оксана Ващенко: Михайле Васильовичу, ми повинні розуміти, що…

Михайло Чечетов: И вот сейчас мы должны принять бюджет в интересах страны, а не конкретной какой-то отрасли. 

Оксана Ващенко: Так. Ми можемо зрозуміти, що є лобісти окремо кожної галузі в Верховній Раді, але зважаючи на те, що у нас половина депутатів обрані за партійними списками, а половина по мажоритарним округам, і кожен щось хоче, можливо, для свого округу зробити за рахунок бюджетних коштів. Не за рахунок власних коштів, а передусім за рахунок бюджетних. І тому от цей лобізм окремих депутатів, хто як може там вирішити свої питання, там присутній. Але на всіх, ясно, що цих коштів не вистачає.

От чесний перерозподіл, прозорий, за яких умов можливий? От

Читайте также по теме