Программа «РазворотUA» — совместный проект информационного агентства «ГолосUA» и «Радио Эра FM».
«РазворотUA», тема: «Какова дальнейшая судьба и перспективы работы украинской газотранспортной системы?»
Эфир с 05.06 3013 Ведущая — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: УВерховній Раді найбільш дискусійні законопроекти, як кажуть, зависли в повітрі — їх навіть не виносять на обговорення. Зокрема, мова йде про документ, який дозволив би приватизацію об’єктів газової сфери, в тому числі й газотранспортної системи. Але це поки що не розглядають. Уже восени влада розраховує на перші зрушення в цьому питанні.
В ефірі програмі «РозворотUA». З вами Оксана Ващенко. Вітаю вас!
Що робити з українською ГТС і чи потрібно її продавати, — про це плануємо сьогодні поговорити впродовж нашої програми.
Шановні слухачі, вітаю наших гостей у нашій студії, це народні депутати: Михайло Чечетов — представник фракції Партії регіонів? і Валерій Карпунцов — представник фракції «УДАР».
Шановні слухачі, не забувайте що маєте можливість уже зараз писати нам на електронну адресу: efir@radioera.com.ua. Так само будуть працювати наші студійні телефони, і ви матимете можливість, звичайно, долучатися, але це буде в другій частині після реклами і новин. Я обов’язково їх оголошу і ви будете задавати свої запитання.
Щож, для того щоб розпочати, хотілося б почати передусім із того, що, власне, відбувається в сесійній залі. Зрозуміло, що існує погоджувальна рада, коли ті чи інші законодавчі документи можна обговорити, запланувати, і коли існує, скажімо, більшість голосів, яка їх підтримає, виносити на голосування. Але на погоджувальній раді, не на цій, на попередній, так чи інакше обговорювали питання ГТС, і через те, що воно викликало великий шквал емоцій політичних, економічних і взагалі дуже багато різних, це питання відклали.
Звертаюся до Михайла Чечетова. Скажіть, чи надовго відклали? І чому саме зараз — узагалі влітку — це питання постало на порядку денному навіть у рамках погоджувальної ради? Чи означає це, що ті перемовини, які існували в газовій сфері між Україною та Росією, фактично зайшли в глухий кут, і тепер залишилося лише питання газотранспортної системи, яка фактично може врятувати і допомогти якимось чином врятувати цінову політику між Україною та Російською Федерацією на російський газ? Будь ласка.
Михайло Чечетов:Я бы сказал, что то, что вы сказали, абсолютно не соответствует тому, что есть на самом деле. Дело в том, что не теряя европейскую перспективу и следуя европейскому вектору, курсу на евроинтеграцию, мы руководствуемся одной формулой, я называю ее «формулой успеха».
Суть этой формулы успеха, а это и алгоритм успеха Украины, заключается в следующем. Я дословно цитирую: «Для того чтобы минимизировать финансово-экономические и временные (одно из ключевых слов) издержки на пути в Европейский Союз, нужно по максимуму использовать потенциал наших нормальных, добрососедских, торгово-экономических и политических отношений с нашим главным стратегическим партнером и вечным соседом — дружественной Россией, странами СНГ и Таможенного союза». Что мы и делаем. Это первое.
Оксана Ващенко:Але це така, знаєте, різновекторність, пане Михайле…
Михайло Чечетов: То есть мы подписали меморандум, входит наш человек уже в Таможенный союз наблюдателем для того, чтобы мы видели, что там делается. Половина… Ведь, если только захлопнутся двери, половина промышленности превратится в кладбище. Это первое. Поэтому здесь мы, как говорится, наоборот, углубляем сотрудничество, и об этом было сказано Путиным и Януковичем на встрече.
Дальше. Вот именно в контексте углубления сотрудничества, прежде всего с Россией, видится развязка и газовой проблемы, вы же видите, какой хомут на шею одела нам прошлая власть. Это хомут по газу. А теперь дальше, смотрите. Поэтому теперь мы будем искать развязку. Ну, и последнее. Коль мы… Народ говорит так, «в чужой монастырь со своим уставом не ходи». Коль мы захотели идти в европейский «монастырь», значит, давайте, наверное, тогда следовать их уставу.
О чем я веду речь? Мы подписали Европейскую энергетическую хартию. Реализация этой Европейской энергетической хартии — это, я бы сказал, одна из составляющих нашего успеха в Вильнюсе при подписании осенью договора об ассоциации и Зоне свободной торговли.
Оксана Ващенко:Тобто від цього буде залежати, підпишуть чи не підпишуть?
Михайло Чечетов: А для того чтобы реализовать Европейскую энергетическую хартию, где мы подпись поставили, нужно произвести реструктуризацию «Нефтегаза», и соответствующие, я бы сказал, процедуры с теми уже составными частями по реструктуризации «Нефтегаза Украины» и так далее. Поэтому как раз вот и тот законопроект, который был внесен в Верховную Раду, как раз и направлен на выполнение Европейской энергетической хартии.
Но… Теперь самое главное. Мы сторонники того, чтобы по принципиальнейшим вопросам, по ключевым вопросам, будь-то политические, будь-то экономические, решение принималось, я бы сказал, максимально консенсусной численностью Верховной Рады, чтобы участвовало и большинство, и меньшинство.
Оксана Ващенко: Як ви думаєте, восени це питання стане на порядку денному, чи знову будуть відтягувати?
Михайло Чечетов: То есть, как мы проголосовали закон о выборах в Верховную Раду и Яценюки, и все остальные. Яценюк сегодня «пингвинам» рассказывает, какой закон хороший был принят в парламенте. Теперь закон будет о выборах по пяти мажоритарных округах или семи, мы отложили свой, мы хотим вместе сделать, чтобы опять было триста голосов. Закон по приватизации…
Оксана Ващенко: Ну, а триста голосів може бути по ГТС?
Михайло Чечетов: Вот поэтому мы и хотим выйти на понимание того, чтобы вместе и «УДАР» проголосовал, и мы проголосовали, возможно, не в той редакции, может быть, мы скорректируем. Но мы не сторонники того, чтобы вот такие судьбоносные решения принимать, ломая «через колено» в зале.
Оксана Ващенко: От ви достатньо багато сказали про те, що є європейський вектор і треба враховувати всі реалії зовнішнього впливу и російської сторони. Але ж от відома вам, очевидно, людина, як Юрій Продан, який працював на посаді міністра енергетики, і він нещадно в інтерв’ю, зокрема, сказав, цитую мовою оригіналу: «В протоколе о вступлении Украины в сообщество нет требования о приватизации НАК «Нефтегаз Украины», и в процессе переговоров Европа не выдвигала ни требований, ни предложений об изменении формы собственности «Нефтегаза» и его подразделений».
Тобто, про що йде мова? Виходить, що це ініціатива лише Кабміну, чи ще когось? Бо він займався саме цим питанням такої стратегії.
Михайло Чечетов: А вопрос не стоит о приватизации. Вопрос стоит об одном, что на сегодняшний день наша труба — это груда ржавеющего металла, причем самое страшное (я потом коллеге отдам слово, времени хватит и потом он будет говорить двадцать минут)…
Оксана Ващенко: Давайте тоді коротше, щоб ми встигли…
Михайло Чечетов: Он потом двадцать минут будет говорить, я его уважаю, он заберет время, Боже упаси, не хочу ущемить. Груда ржавеющего металла… Но это не страшно, что она ржавеет, страшно, что она уже небезопасна в эксплуатации, и если мы не будем вкладывать деньги в модернизацию трубы, когда-нибудь может грохнуть, мало не покажется.
Вот теперь возникает вопрос: у нас деньги такие есть? Нет. Нет таких денег. Значит, просто найти дурака, который вложит деньги. Такого дурака не найдем, никакой дурак не вложит деньги в модернизацию трубы, если он не получит что-то от этого.
Оксана Ващенко: Значить, є якийсь дурак, який хоче це купити…
Михайло Чечетов: А как можно здесь найти заинтересованность? Можно за счет продажи, а можно за счет создания консорциума по управлению. Вот почему мы сейчас и выходим на алгоритм совместного управления. На алгоритм, как говорится, распоряжения нашей трубой. Если бы нам удалось завязать в один узел интересы России — поставщика газа, нас — как транзитера, и Европы — как покупателя, и создать трехсторонний консорциум по управлению нашей газотранспортной системой…
Оксана Ващенко: Це була би ідеальна ситуація…
Михайло Чечетов: Тогда бы Россия была бы заинтересована, так сказать, в инвестировании, поскольку это бесперебойность прокачки газа и получение прибыли, Европа в бесперебойности получения газа и получении прибыли. И они были бы заинтересованы в инвестировании в нашу трубу. Вот это идеальная модель управления. Но даже выйти на эту модель управления без того закона нельзя.
Оксана Ващенко:Зрозуміло. Я звертаюся до Валерія Карпунцова, фракція «УДАР». От дивіться, як на мене особисто, то в принципі з консорціумом і взагалі з газотранспортною системою, зважаючи на те, що обсяги прокачки газу через територію України зменшилися в порівнянні з минулим роком, здається, на дев’ятнадцять відсотків, якщо не більше, очевидно, й доходи до бюджету так само зменшилися від цього, вже існують обхідні газопроводи, які побудувала Росія, і Європа дала згоду, так само є учасником цих процесів, і продовжують будувати, то запізнилися ми з консорціумом.
Тобто Україна вже якось намагається наздогнати. Плюс ще й оця різновекторність — і в ЄС, і десь із Росією не посваритися. Позиція вашої фракції — ви проти приватизації газотранспортної системи. Але в нинішніх політичних умовах, який план дій є у вашої політичної сили? Можливо, у вас є відповідний законодавчий документ альтернативний тому, який пропонує Кабмін? Що, на вашу думку, треба робити з українською ГТС?
Валерій Карпунцов: Ще хотілося б відмінити декілька моментів, пані Оксано. Ви правильно підмітили, і про правильні моменти казав пан Михайло, але пан Михайло вже якби парламентар із досвідом, він вміє гарно говорити, більше того, Партія регіонів має на озброєнні наступну тактику — вони розробляють проект документу, в який «зашивають» такі моменти, проти яких точно буде голосувати опозиція, а те, що треба «протягнути», вони ховають десь у середину. Так було і з законом про референдум, щодо якого, вже було відомо, що будуть негативні висновки Венеціанської комісії, прийняття якого обґрунтовувалося необхідністю виконання європейських вимог, але, на жаль, ми отримали те, що отримали.
Так само і зараз пан Михайло казав, що так, дійсно, і він правий у тому, що ми ратифікували угоду з Європейським Союзом, існують директиви від 2009 року, по яких, як правильно ви зазначили, пані Оксано, цитуючи Продана, що ми не брали на себе зобов’язань приватизувати, і ніхто нас не зобов’язує приватизувати газотранспортну систему. Єдині вимоги, які були там, це диверсифікувати видобуток, газопостачання та транзит. Тобто розмежувати, щоб одна компанія займалася видобутком, інша — транзитом самого газу, і третя — продажем споживачам. Щоб усе не було в одному «котлі», коли одна комерційна складова при невдачі може поглинути іншу. Оце правда. А все інше, не зовсім правда. І в даному випадку, звичайно, ми проти приватизації газотранспортної системи. Бо якби вона була нікому не потрібна, не було би навколо неї стільки галасу і стільки бажання її захапати.
Оксана Ващенко: А ідеальна модель яка? Для того, щоб вона приносила користь державі, щоб громадяни…
Валерій Карпунцов: Дивіться, газотранспортна система наша і так приносить користь для держави, тому що вона унікальна, вона друга в світі після Північної Америки. Наша газотранспортна система має унікальні газові сховища, вона унікальна тим, що може транспортувати в Європу великі обсяги газу, і Європа зацікавлена в цьому. Ті два потоки «Північний» і «Південний», який недобудований, і не буде вже добудований, не дають Росії комерційного зиску, і про це вже також відомо.
Більше того, зацікавленість Європи в побудуванні цих двох потоків, скоріше схожа на те, щоб затягнути, знаєте, російського партнера трошки в іншу сторону, тому що альтернативи газотранспортній системі України немає. Стосовно того, що вона вийшла з ладу, чи не вийшла, на жаль, у Росії, подивіться, що відбувається з їхньою системою транспортування — вибух за вибухом, гинуть люди. У нас, слава Богу, такого не було жодного разу. Тому є питання, в кого вона краща, а в кого не краща.А ситуація стосовно того, що необхідно робити? Необхідно прибрати корупцію з цієї сфери і все, більше нічого не треба.
Оксана Ващенко: Але дивіться, от скільки у нас було, я можу пригадати, ключових осіб — лідерів держави, і Леоніда Кучму звинувачували так само публічно в певних маніпуляціях, пов’язаних із газотранспортною системою, Віктора Ющенко, згадайте ті посередницькі структури, як «РосУкрЕнерго» і конфлікт із Юлією Тимошенко, так само був очевидно теж за рахунок оцих газових усіх справ. Тобто у нас газова сфера настільки темна, що тут розібратися неможливо.
ВалерійКарпунцов: Пані Оксано, газовий бізнес весь час — це газовий бізнес президента. Так сталося. У нас в Україні, в Росії…
Оксана Ващенко: Так у чому проблема? Де державні інтереси в цій сфері?
Валерій Карпунцов: Проблема в корупційній складовій, це повинен бути не бізнес президента, а бізнес держави в даному випадку. І, звичайно, якби була створена відповідно до вимог ЄС, координаційна рада як орган, який би управляв цим механізмом видобутку, транспортування та продажу газу, яка була би публічною, формувалася публічно, компанії були різні, діяльність розмежована…
Оксана Ващенко: «Нафтогаз» був би тоді прибутковим?
Валерій Карпунцов: Звичайно, сто відсотків.
Оксана Ващенко: І не треба було би підвищувати тарифи?
Валерій Карпунцов: Абсолютно. Ні, не треба було б.
Оксана Ващенко: Юрій Продан сказав, що тарифи потрібно підвищувати, але уряд не може на це наважитися. Якби підвищили тарифи, «Нафтогаз» вийшов би із цієї кризи чи ні?
Михайло Чечетов: Вы знаете, раз мы уже коснулись этой темы, мы должны глянуть тогда немножко от истоков.
Оксана Ващенко: Ну, давайте.
Михайло Чечетов: Первое, по цене на газ. Знаете, вот у нашего народа есть бесподобные черты, которые мне нравятся…
Оксана Ващенко: Коротка історична пам'ять, так?
Михайло Чечетов: Мы очень добрые, очень трудолюбивые, мы открыты, мы душевные, мы не можем лукавить и так дальше. Но есть одна негативная черта — мы радуемся, когда у соседа хата сгорела, никогда не порадуемся, когда он построил. Вот это вот ни у одной нации такого нет, а у нас вот самая большая радость, если у соседа сгорела хата. Слава тебе Господи, что сгорела…
Я к чему? Когда вы приходите на базар, и покупаете картошку или мясо. Если лежит прекрасное мясо по пятьдесят гривен или по шестьдесят, а у другого лежит по восемьдесят. По восемьдесят продает частник, он зарезал и продал. А по пятьдесят продают перекупщик, условно говоря, допустим, перекупщик. Какая вам разница, кто продает — тот, кто зарезал, или тот, кто привез? Вы смотрите на качество и цену. Вы же не спрашиваете: это ты сам зарезал свинью и продаешь, или у тебя кто-то купил, и ты посредник? Вы никогда не спросите, оно вас не волнует, как покупателя. Вас волнует цена и качество.
Это так у нормального, а у нас же не так. Пятьдесят долларов была цена за газ, Юлии Владимировне надумалось: так подожди, а кто-то ж на этом зарабатывает. Тогда туркменский газ бесплатный шел, мы разбавляли российский газ бесплатным туркменским газом, и в итоге мы тут по сорок пять покупали газ. А ей не понравилось, что кто-то на этом зарабатывает. Хорошо, она убрала посредника, не знаю, теперь никто не зарабатывает, теперь три шкуры…
Валерій Карпунцов: Не може бути, хтось заробляє…
Михайло Чечетов: Теперь газ продают в десять раз дороже — по 450 долларов за тысячу кубометров. Вот вы вдумайтесь, было по сорок пять, и если бы не сунули нос туда, куда не надо… Народу до лампочки, кто на этом зарабатывает, дешевый газ — дешевле грибов. А сейчас по четыреста пятьдесят!..
Оксана Ващенко: Але ж ви знаєте, що п’ятдесят вже ніколи не повернути, лише треба зробити висновки з цієї ситуації, правда?
Михайло Чечетов: Так я к чему? Вот в этой ситуации мы должны подходить чисто жестко прагматично. Я с уважением к коллеге отношусь, но говорят Путин… Путин все, что угодно сделает, они даже сделаю «Южный поток», убыточный построят, но когда две трубы в обход Украины… Ценность нашей трубы только тогда, когда по ней течет газ. Если только в обход нас две трубы пойдут, она будет пустая и это груда ржавеющего металла. И тогда три лидера оппозиции могут сесть на трубу, на солнышке греться, она не нужна будет, ее проще будет порезать на металлолом. Поэтому мы должны сделать все, что можно. Уже есть «Северный поток» построен, уже все. Они уже трубы не заберут.
Оксана Ващенко: Але ж ви не забувайте, що у нас є ще і газ власного видобутку, про який дуже часто політики згадують.
Михайло Чечетов: Я еще раз говорю, «Северный поток» уже все. А теперь чтобы как-то по крайней мере уговорить их, чтобы «Южный поток» или не в том объеме, или, может быть, пока его заморозить, чтобы наша труба хотя бы не была обесточена…
Оксана Ващенко: А хіба це не запізно, пане Михайле? Уже пізно про це вести мову.
Михайло Чечетов: Так мы должны теперь заинтересовать Россию в том, чтобы она газ пускала по нашей трубе, и Европа была заинтересована в этом. А Европа, извините, она перед Россией, так сказать, на «задних лапках»…
Оксана Ващенко:Продовжуємо. Сьогодні ми говоримо про українську газотранспортну систему й про те, що фактично варто з нею робити — продавати чи не продавати, яким чином варто управляти для того, щоб усе-таки отримувати в державу величезні дивіденди й не мати величезних проблем на міжнародному рівні.
В нашій студії Михайло Чечетов — представник фракції Партії регіонів і Валерій Карпунцов — представник фракції «УДАР». Шановні слухачі, вже зараз працює не лише наша електрона адреса: efir@radioera.com.ua, а й студійний телефон, його номер незмінний: 536-9600, код Києва — 044.
Я би хотіла завершити думку. Пане Михайле, ви говорили і закінчили фактично на тому, що Європа на «задніх лапках» перед Росією. Це справді так, особливо, якщо пригадати ці всі січневі, зимові такі перевороти, коли фактично всі були в очікуванні, перекриють постачання газу, чи не перекриють. Тоді європейцям було байдуже, вони не вмішувалися в конфлікт між Україною та Росією. Але Україна як самостійна держава так само має піклуватися про власні національні інтереси, і в цьому ключі я повертаюся до попереднього. Ви знаєте, ми зараз у зовнішній політиці хочемо і угоду про асоціацію підписати з Євросоюзом, хоча розуміємо, що найближчим часом ми не будемо членами ЄС, бо це величезна перспектива. Але ми боїмося, щоб нам узагалі не перекрили «кисень» і з Росією залишатися у більш-менш нормальних відносинах. Але ж зараз це не часи Леоніда Кучми, коли можна було і в Штати поїхати щось сказати, і в Москву поїхати, там теж, щоб усе було нормально. Вже зовсім інший вимір. Як ви думаєте, наскільки влада зараз розуміє, що зараз уже треба визначатися: або там, або там? Захищаючи передусім свої інтереси.
Михайло Чечетов: Отвечу. Вы знаете, успех сопутствует тому человеку, который не увеличивает количество врагов, который увеличивает количество друзей, сторонников, партнеров, единомышленников на этому пути. А если ты будешь увеличивать количество врагов, враги и так появятся, тогда жить будет некогда, ты посвятишь всю жизнь борьбе с врагами, которых ты сам плодишь.
То же самое и в мире — нужно выстраивать нормальные отношения со всеми странами, только с учетом наших национальных интересов, с учетом нашего геополитического расположения. Я горжусь Украиной. Вы думаете, за ту Литву, Латвию или Эстонию когда-то такая драка велась между Россией и Европейским Союзом? Да кому они нужны?! За Польшу драка была между Россией и Европейским Союзом? Да кому она нужна?! За Венгрию или за Румынию? Да кому они нужны?! А за Украину — вы же видите, какая идет борьба! Европа хочет к себе, понимая, что это могучая, перспективная, крупная европейская держава. Россия хочет к себе — увеличить свой потенциал. А в чем наш интерес?
Оксана Ващенко:Але от який результати такої політики в контексті ГТС?
Михайло Чечетов:А наш интерес, смотрите, наш геополитический интерес состоит в том, я как профессиональный экономист вам говорю, что чем шире рынок, тем больше люди выигрывают. Две страны в рынке, три, пять… Когда передвижение свободное товаров, капитала и трудовых ресурсов идет по пяти странам, по семи — еще лучше, по восьми — еще лучше. И историческая миссия состоит в том, что мы должны будем сомкнуть два экономических пространства — Европейский Союз и ЕврАзЭС. И тогда появляется огромнейший рынок от Атлантики до Тихого океана, от Тихого океана до Атлантики — в этом историческая миссия Украины.
Оксана Ващенко:Але такого не буває, ви ж знаєте. Такого ж не буде.
Михайло Чечетов: А как же? Мы идем по пути глобализации.
Оксана Ващенко:Там правила одні, в Митному союзі — інші.
Михайло Чечетов: Этого боится Америка, вот такой конкуренции Соединенные Штаты не выдержат. Вот тут уже Америка не выдержит. И конечно, она будет против этого. В этом наша историческая миссия.
Оксана Ващенко: Але ж, подивіться, ви ж колись були головою Фонду держмайна, ви знаєте, скільки у нас було привабливих підприємств, і зараз вони позакривалися…
Михайло Чечетов: Еще один аргумент. Последний аргумент. Вот то, что сейчас происходит в Турции, показывают, как уже проходят манифестации в Париже, Лондоне — это говорит о том, что там тоже не рай. Там тоже не рай! А то у нас иллюзии, что там рай. Видите, что делается сейчас в Турции? Там не рай, а она ассоциированный член Европейского Союза, член НАТО. Та же Франция — это не рай. В Испании двадцать пять процентов безработных — там тоже не рай.
Поэтому, в этой ситуации, мы должны двигаться к тем стандартам жизни, но еще раз повторяю, не путем похорон половины промышленности, которая завязана на российский рынок. Вот в этом и смысл, в этом и мудрость того, что мы делаем.
Оксана Ващенко:Але ж ви подивіться, скільки наших підприємств уже «лягло»… Чернівецький завод машинобудування все, вже «ліг», дуже багато. На Херсонщині скільки заводів «лягло»?..
Михайло Чечетов: Но если только мы опустим занавес с Россией, умрет все остальное. Вы думаете, в Европе наши товары нужны сегодня?
Оксана Ващенко:Ну, так я кажу, що нам потрібно визначатися — або туди, або туди…
Михайло Чечетов: Ну, вот и все. Это по принципу: умри ты сегодня… Так давайте умрем. Так и детей же не будет, дети поумирают…
Оксана Ващенко:Звертаюся до Валерія Карпунцова. Ви знаєте, з ГТС мені зрозуміло, що для Росії наша газотранспортна система, створювати той же консорціум, хоча ми говоримо про певну приватизацію, то «Газпрому» — ні, але якщо би це була структура ЄС, позиція вашої фракції?
Валерій Карпунцов: У даному випадку треба виходити з інтересів держави, це однозначно.
Оксана Ващенко: Але це загальна теза.
Валерій Карпунцов: Дуже правильно публічно пан Михайло каже стосовно євроінтеграційних наших рухів і векторів.
Оксана Ващенко: Але ж можна було б нашу ГТС віддати Євросоюзу?
Валерій Карпунцов: Нікому нічого віддавати не потрібно. Навіщо? Ви ж самі кажете, що ми вже стільки пороздавали, повбивали підприємств. Знаєте, от подивіться на Путіна. Для нас, так, він приносить величезну шкоду для України, для промисловості нашої, але для своєї держави він патріот, він усе робить…
Оксана Ващенко: Він захищає свої інтереси, так.
Валерій Карпунцов: Але не наші, не українські. На нього нашим українським політикам треба рівнятися, наскільки він захищає інтереси своєї країни, а не чужої. І на разі, це як був газовий бізнес, так він бізнесом і залишився. Там президенти ним займаються, нічого страшного.
Але ситуація в чому? Давайте ми трошки нашим громадянам роз’яснимо, що Україна транзитна держава, і нам шарахатися з однієї сторони в іншу не треба, наша країна має транзитні можливості не тільки в газотранспортній системі, а наземні, повітряні мережі, що дає нам можливість не шарахатися зі сторони в сторону, а будувати власну політику. І ми не замкнуті, наша транзитна система не замкнута коридором від Європи до Росії, і ми тільки маємо на своїй території тільки цей відрізок, яким маніпулюємо. Ні, у нас дуже багато різних направлень, і при вдалому, грамотному управління цією системою, можна навіть зменшувати долю з тієї ж Росії, і заробляти великі кошти для України.
Оксана Ващенко: У цій студії дуже часто згадують особливо слухачі про газ власного видобутку, про український газ, який фактично не належить громадянам…
Валерій Карпунцов: По-моєму, двадцять мільярдів…
Оксана Ващенко: Який змішують з російським газом, і який на виході виходить по такій ціні, що треба і промисловим об’єктам закриватися, тобто заводам скорочувати людей на підприємствах. І Кабмін думає підвищувати чи не підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги.
Валерій Карпунцов: Дивіться, якщо говорити по правді, то у нас видобувається двадцять мільярдів кубометрів газу, це потужність, яка є зараз без урахування сланцевого, не сланцевого, якогось іншого газу, яка видобувається в Україні. Необхідно для задоволення внутрішніх потреб, включаючи комунальну сферу, десь близько тридцяти мільярдів. Тобто різниця десять мільярдів. А бізнес міг би сам себе забезпечувати, тобто закупати газ за комерційними цінами. Але, на жаль, у нас весь газ іде модним масивом, розумієте?
Оксана Ващенко: А чому так? Значить, це комусь вигідно?
Валерій Карпунцов: Це вигідно. Звичайно, монополістам це вигідно. У нас, на жаль…
Оксана Ващенко: А хто у нас монополіст?
Валерій Карпунцов: У нас монополістів не досить багато, можна порахувати.
Оксана Ващенко: А ви порахуйте. Назвіть ці прізвища.
Валерій Карпунцов: Я думаю, пан Михайло, краще назве, бо вони там усі у фракції Партії регіонів.
Оксана Ващенко: Та ні, вони є всюди… Вони і у вас є, тому я й прошу назвати.
Валерій Карпунцов: Ні, у нас немає монополістів, у нас немає олігархів. І монополії ми не тримаємо. А монополісти в енергетичній сфері, в транспортній сфері, з сьогоднішнього дня вже в телекомунікаційній є, вже назвали. А будь-які монополії ведуть до чого? До зубожіння населення, до підвищення цін — це зрозуміло.
Оксана Ващенко: 536-9600, код Києва — 044. Потім зверну вашу увагу на ті повідомлення, які надходять і на електронну адресу. А зараз дзвінок. Будь ласка. Лише прохання — дуже лаконічно. Добрий вам день!
Слухач: Це Олексій Ковальчук із Ужгорода. По-перше, я би хотів, щоб Михайло Васильович вмикав гальмівний рефлекс, і щоб давав можливість ведучій вести свою програму. Це перше. Друге, коли підписували угоди, Росія перекрила газ, Європа замерзала, і я не знаю, як би тоді підписав угоду Азаров чи хтось інший. І третє. Четвертий рік уже при владі Партія регіонів, чому до цього часу не подали в Стокгольмський суд?
Оксана Ващенко: В Арбітражний суд. Зрозуміло.
Слухач: Так точно в арбітраж.
Оксана Ващенко: Зрозуміло. Дякуємо.
Слухач: І ще, одну секундочку.
Оксана Ващенко: Ну, давайте, але дуже коротко.
Слухач: Дивіться. Як тільки Україна заговорить про НАТО, як тут же Росія включає, що ми підвищимо ціну і ми не дамо вам газ, а самі постачають блоку НАТО всі стратегічні матеріали. Дякую.
Оксана Ващенко: Будь ласка.
Михайло Чечетов: Вы знаете, представители «Батькивщины» нас подталкивают к тому, чтобы мы подали в суд и разорвали договор. А я говорю, что если вы нас подталкиваете к тому, чтобы мы подали в суд и разорвали договор, значит, тем самым вы признаете, что Тимошенко подписала преступный, кабальный для Украины договор. То есть, иными словами, и вот сегодня уважаемый радиослушатель, то же самое подтвердил, что раз нужно подавать в суд и разрывать, то это свидетельствует о том, что Тимошенко… Он как бы сказал, я прочитал так, и я для всех говорю то, что сказал уважаемый радиослушатель из Ужгорода, что Юлия Тимошенко и ее правительство подписало преступный, кабальный для Украины договор. И «Батькивщина» к этому подталкивает. Я говорю: зачем? Вы же Юлию Владимировну обижаете. Ну, подписала, зачем сейчас ворошить?
И второй момент. Вы же поймите, для чего сегодня… Ну, это они от недопонимания, они сейчас поняли это, и уже не говорят, чтобы мы подавали в Стокгольмский суд, поскольку они понимают, что они легитимизируют преступный договор, подписанный Тимошенко. А для чего они подняли эту шумиху, волну погнали? Только для того, чтобы еще раз поссорить нас с Россией. Вы же поймите, там выигрыша не будет, но это окончательно поссорить нас. А вот тогда пятьдесят процентов предприятий, не знаю, как они будут поворачиваться, у которых рынок сбыта в России. Поэтому здесь вопрос… И тот, кто хочет просто поссорить, столкнуть лбами, тот нас подталкивает в суд. Решение может быть найдено только за столом переговоров. С дружественной Россией, с братским российским народом мы судиться не будем.
Я говорю ему, мы брали, я не знаю, где его деды и прадеды, но мои брали Берлин вместе с россиянами. Берлин брали. Поэтому сегодняэто наши братья, а с братьями не судятся. Да, есть, есть и ненормальные, иногда и братья судятся, но это сумасшедшие судятся, а нормальные братья никогда не судятся.
Оксана Ващенко :Давайте я вам зачитаю, що пишуть наші слухачі.
Михайло Чечетов: Поэтому мы найдем решение по газу. Другое дело, что удавка была так затянута…
Оксана Ващенко: Ну, от скільки Україна ще може тримати? От ви ж у фракції це питання розглядаєте — скільки можна цю ціну ще тримати?
Михайло Чечетов: Вот это то, что он недополучает, то, что в Ужгороде недополучают, пенсию недополучают, социальные выплаты, пусть молятся на то правительство, которое подписало. Он недополучает пенсию, зарплату, социальные выплаты по вине того правительства, которое подписало этот договор.
Оксана Ващенко:А скільки зараз недоотримують зарплат і пенсій?
Михайло Чечетов: Та я думаю, что раза в два можно было бы поднять. Шесть миллиардов долларов в год нам обходится переплата по газу.
Оксана Ващенко:Нам пишуть слухачі, що «Украина использует ГТС как инструмент шантажа России. К чему Юлин шантаж привел, все знаю, покупаем самый дорогой газ. Но самое главное, это то, что Россия построила «Северный поток» и строит «Южный поток», а это значит, что скоро мы будем обладать кучей металлолома…»
Далі є ще такий лист: «В той системе огромные потери газа при транспортировке, надо ее продать и заодно «Одесса — Броды», а деньги не проесть, а вложить в аэрокосмическую отрасль и строительство дорог. И эти отрасли вытянут остальную экономику. Почему у вас всех нет конкретной программы?..»
От альтернативи які? Якщо це опозиція, я звертаюся до представника фракції «УДАР», і ви називаєте себе опозицією, то у вас на кожний крок влади має бути альтернативний власний крок. А от усі ми, хто спостерігаємо за подіями у сесійній залі, ми не бачимо такої альтернативи ні в соціальній, ні в економічній, ні в такій стратегічній сфері. Ви просто говорите: ми проти. А що взамін?
Валерій Карпунцов: Ні, я думаю, що це ваша суб’єктивна думка.
Оксана Ващенко: Можливо. Але тим не менше…
Валерій Карпунцов: Я би радив відкрити сайт Верховної Ради там, де реєструються законопроекти.
Оксана Ващенко: Навіщо мені відкривати, якщо ми навіть слухаємо пленарні засідання щоразу?
Валерій Карпунцов: На жаль, моделюються так пленарні засідання, і тут я з вами погоджуюся, що нормальної роботи у Верховній Раді не відбувається. Але це так режисується, і режисується більшістю. На жаль, там більшість керує. І голова від Партії регіонів, і більшість теж Партія регіонів і комуністи. Тому, на жаль, роботи дійсно, яка би була досить результативною, і яка може бути, не видно.
От я скажу за фракцію «УДАР», до речі, ми за всіма опитуваннями та всіма дослідженнями на перших місяцях по продуктивності альтернативних, нормальних проектів законів. Ми голосуємо іноді, якщо є розумні ініціативи чи-то Кабінету Міністрів, чи-то депутатів від Партії регіонів, ми їх підтримуємо. На жаль…
Оксана Ващенко: Ви виступали, йшли на вибори, я згадаю зараз, але пенсійну реформу ви фактично провалили, скільки разів це питання виносилося і за рахунок ваших чотирьох людей, чотирьох депутатів, навіть лідера не вдалося її скасувати.
ВалерійКарпунцов: Ні, це неправда. Там дванадцять комуністів не голосувало.
Оксана Ващенко: Я кажу про відміну пенсійної реформи. Навіщо ви таке говорите?
Валерій Карпунцов: Там дванадцять комуністів не голосувало.
Оксана Ващенко: Комуністи голосували в повному складі. Якщо ви не знаєте, то я просто вам повідомляю.
Валерій Карпунцов: Ні, я ж у залі знаходжуся.
Оксана Ващенко: Повірте мені, я знаю, як голосують комуністи.
Валерій Карпунцов: Я не закінчив. Я вибачаюсь, але я не закінчив.
Оксана Ващенко: Але тоді Віталій Кличко не голосував, і ще троє нардепів з «УДАРУ» не голосували.
Валерій Карпунцов: Щодо них пояснення є, вони вже «обсмоктані» двадцять п’ять разів.
Оксана Ващенко: Немає значення.
ВалерійКарпунцов: Але я до чого веду? До того, що є позиція у Партії регіонів, яка за жоден законопроект від опозиції, на жаль, не голосують просто принципово, гарний він чи поганий. І користуючись публічною нагодою, все ж таки, можливо, поставте на засіданні вашої фракції запитання, щоб досліджувати по суті законопроекти, і якщо вони нормальні, то чому їх не підтримувати? Чому не голосувати? Щоб усе ж таки була дійсно не тільки видимість роботи парламенту, імітація, а реальна робота Верховної Ради.
Стосовно альтернативних проектів законів чи то програм — вони всі є, стосовно ГТС альтернативна наша позиція — не продавати, не приватизовувати, не входити в консорціум, який згодом може призвести до виведення газотранспортної системи з власності держави. Це наша альтернативна позиція, і нічого там змінювати не треба. І ті слухачі, хто пишуть ті листи, які ви зачитували, я би їм радив усе ж таки зробити екскурсію, поїхати на всі газорозподільні мережі, подивитися, в якому вони стані. Я на них був, вони всі в новому стані, ніяких там ржавих металів немає.
Оксана Ващенко: Чекайте, але ж там роботи не проводилися, не знаю, ос