ПРОГРАМА “РОЗВОРОТ UA» — спільний проект інформаційної агенції „ГОЛОС UA” та “РАДІО ЕРА FM”
Програма про найбільш актуальні питання поточного тижня, підготовлена журналістами агенції “Голос UA”, звучить щосереди упродовж години в прямому ефірі “Радіо Ера”. Початок ефіру о 19.50.
Ефір за 24.09. Ведуча Оксана Ващенко.
Мої вітання всім. З вами програма «Розворот.UA» і я, Оксана Ващенко. Українські експерти впевнені, що дострокові парламентські вибори можуть відбутися або вже цього року, або навесні наступного. Принаймні, аналізуючи поточну політичну ситуацію, можна з упевненістю зазначити, до такого розвитку подій рано чи пізно прийдемо. Скажімо, політолог Андрій Єрмолаєв переконаний, що саме навколо дати виборів відбувається увесь цей гармидер. У свою чергу політолог Володимир Фесенко вважає, що дострокові вибори не розв'яжуть політичної кризи. На його думку, потрібно провести політичну реформу, яка б оптимізувала правила гри. За його словами, сьогодні відбувається гра — хто кого випередить: чи презедент із розпуском Верховної Ради, чи політичні сили із створенням нової коаліції. Отже, головна інтрига — хто кого випередить, чий папір буде підписаний першим. Про це й поговоримо сьогодні у програмі. Нашими гостями будуть народні депутати Юрій Ключковський та Юрій Мірошниченко. А зараз про те, як це все відбувалося, у матеріалі Ольги Каретникової та Олексія Ананова.
ТЕКСТ.
О.В.: В принципі, важливим є ще й те, як розуміють політичну ситуацію не лише в Україні, а й за її межами. Саме цього тижня розпочався візит презилента Віктора Ющенка до США. Як там сприймали його заяви, якою може бути реакція, з'ясуємо у політолога-міжнародника Геннадія Друзенка. Пане Геннадію, добрий вечір. Одна з головних заяв, яка пролунала, це те, що президент сказав, що метою політичної кризи в Україні було проведення дострокових виборів як президента, так і парламенту у грудні. На скільки це могло вплинути, скажімо, на роз'яснення всієї ситуації безпосередньо там, у США? І якщо розцінювати загалом, чи досяг глава держави своєї мети, перебуваючи у Штатах?
Г.Д.: Сьогодні ми можемо говорити, що глава держави досяг своїє особистої зовнішньополітичної мети — заручитися підтримкою Сполучених Штатів у доволі скаладному внутрішньому протистоянні. Сьогодні засоби масової інформації розповсюдили інформацію, що вже в найближчий понеділок Віктор Ющенко офіційно зустрічатиметься з Бушем. Оскільки шанси Маккейна на виборах президента потроху зростають, то вочевидь можлива певна спадковість, доволі велика спадковість у зовнішній політиці США. Цей жест мовою політики означає, що поки-що, по-перше, Білий дім сприймає Ющенка, як союзного гравця, і по-друге, він ладен робити на нього ставки. Особливо це прикметно, мабуть, на тлі візиту Юлії Володимирівни до Москви. Можемо сприймати це як заздалегідь заплановані формальні візити…
О.В.: Це зараз конкуренція відбувається.
Г.Д.: Так. Тут дипломатія дуже символічна, якщо читати між рядків. Тобто, ми бачимо, що певні акценти на сьогодні розставлені, і ставки як наших головних політиків, так і тих міжнародних центрів, які найбільше впливають на Україну, зроблені.
О.В.: Як Ви вважаєте, чому президент не мав можливості зустрітися з президентом Америки от саме у цей час, оскільки і дорога є далекою, і другий раз їхати треба буде?
Г.Д.: Щоб отримати рандеву у президента США, заради цього варто їхати. Як би там не було, а США — супердержава. Чому Буш не міг прийняти Ющенка протягом його сьогоднішнього візиту, я не готовий відповісти на це питання. Але вочевидь, в обох доволі щільний графік, тим паче у президента США. Зараз у Нью-Йорку чергова Асамблея Ради ООН, яка була обтяжена цілою низкою важливих питань. Там пролунав виступ українського президента.
О.В.: Скажіть, у підсумку чи можна говорити про те, що глава держави був переконливим для американців і, власне, чи розуміють вони, якою є нині політична ситуація в Україні.
Г.Д.: Можемо сказати, що не так глава держави був переконливим для американців. Я не чув якихось нових меседжів. Ми скажемо, що його політика і його позиція, яка постійно озвучується протягом останніх кількох місяців, найбільш збіглася з позицією Сполучених Штатів. Вірогідно, президент таки отримав публічну і непублічну підтримку від Білого дому.
О.В.: Що ж, дякуємо Вам. Поруч зі мною у студії поки-що один наш гість — депутат від фракції НУ-НС Юрій Ключковський. Вітаю Очікуємо на Юрія Мірошниченка, представника Партії регіонів. Але тим не менше, є у нас підстави поговорити, хто і як готується до можливих дострокових виборів. Які зміни до виборчого законодавства планують внести парламентарії. І чи буде створений довгоочікуваний державний реєстр виборців до нових виборчих перегонів.
Пане Юрію, ми сьогодні, коли розпочинали програму і з експертом з'ясовували обставини візиту Президента Віктора Ющенка до США, дійшли думки, що ніби-то він там заручився підтримкою, судячи з тих заяв, які були зроблені. В принципі, Президент сказав таку фразу, що причиною і метою політичної кризи було проведення дострокових парламентських виборів президента і Верховної Ради у грудні. Ви можете з цим погодитись. Що саме це було причиною тих конфліктів, тих непорозумінь між Вашими союзниками з БЮТом?
Юрій Ключковський: По-перше, я не знаю, яку внутрішню підтримку може отримати президент у США. Я переконаний, що у Віктора Андрійовича достатньо підтримки в Україні, тут її треба збільшувати та пояснювати свої дії, що, зрештою, він успішно й робить.
Чи причиною кризи є намагання усунути Президента і тим самим домогтися позачергових виборів? Чесно кажучи, коли я слухав ваші анонси, мені була дивна постановка про одночасні президентські й парламентські вибори, бо для того, щоб проводити президентські вибори достроково, треба дуже серйозні підстави. Однак, думаючи про те, що відбувається в останні два тижні у Верховній Раді, можу сказати, що певні намагання усунути президента шляхом імпічменту можна простежити. Це, скажімо, доволі дивна редакція закону «Про тимчасові слідчі комісії», де передбачено надання слідчим комісіям більших повноважень, ніж у слідчих органів із можливістю проводити слідство відносно президента. Це спроба криміналізувати минулорічний розпуск Верховної Ради — деякі депутати досі вважають, що цей розпуск був неконституційним. Тепер пропонуються зміни до Кримінального кодексу — зміни, де єдиною ознакою узурпації влади вважається так званий неконституційний розпуск Верховної Ради.
О.В.: Скажіть, а чи була різниця між тим законодавчим дркументом щодо тимчасових слідчих комісій, на яких наполягав ще Віктор Ющенк, коли був народним депутатом?
Ю.К.:Звичайно. Тут величезна різниця, тому що це варіант, який приймався в кінці 4-го скликання вже після Помаранчевої революції. Він приймався до вступу Президента на посаду. Він вже тоді був достатньо деформований. І я хотів би нагадати історію, що тоді його відмовився підписувати Віктор Ющенко, бо були внесені зміни до Конституції, які надавали можливість це не підписувати, мав підписати Володимир Литвин — не підписав. Він перейшов тоді до нового голови Верховної Ради Мороза, який також не захотів його підписувати. Тобто, це закон, який нікому не подобається, і сьогодні він став питанням політичного тиску на президента.
О.В.: Ви говорите про підставу дострокових виборів — як президентських, так і парламентських. Треба, щоб з»явилася ця підстава, принаймні для проведення президентських виборів дострокових. Але подивіться, ті зміни, які зараз відбуваються і вносяться у законодавство, наприклад, встановлення кримінальної відповідальності за незаконне проголошення дострокових виборів…
Ю.К.: Мені дуже хочеться запропонувати до другого читання. Я думаю, що я це зроблю. Кримінальну відповідальність за внесення на розгляд неконституційних законів і особливо за їх прийняття.
О.В.: Хто буде голосувати за це?
Ю.К.: Я не знаю, хто за то буде голосувати. Мені цікаво, як співставиться це. Там неконституційно, і тут неконституційно. Чекайте, одним можна неконституційно. От закон Про Кабінет міністрів з купою поправок до нього, з купою неконституційних положень… Завтра буде подолане вето. Сьогодні ми вже бачили позицію БЮТу на комітеті. І це, так би мовити, не узурпація влади. Прийняття закону Про референдум, на щастя, тільки в першому читанні, але, я думаю, на другому також буде вся краса — який дає можливість проводити у стилі Лукашенка все, що завгодно, не зважаючи на Конституцію. І це рішення має більшу юридичну силу, ніж Конституція. Референдум по російській мові, ще по чому-небудь. І це конституційно, це не є узурпація влади? А те, що зробив Президент під прямим тиском Блоку Юлії Тимошенко, і особисто — лідера, задля того, щоб врятувати тодішню ситуацію у Верховній Раді…
О.В.: Це був тиск, Ви зараз у цьому переконані?
Ю.К.: Звичайно. Це загальновідомо. Фракція БЮТ тоді розвалювалася, від неї перекуповували тоді депутатів у коаліцію, яка перейменувалася тоді у коаліцію «Народної єдності».
О.В.: Але знаєте, представники вашої фракції говорили тоді, що цей крок є законним. Я маю на увазі рішення президента щодо розпуску парламенту.
Ю.К.: Звичайно, і я переконаний, що воно є конституційним. Більше того, воно у Конституційному суді розглядалося. Конституційний суд закрив провадження. Але якщо послухати аргументи сторін у Конституційному Суді (а ми їх опублікували), виступи представників президнета, Верховної Ради і Кабміну. Той, хто прочитає ці виступи, побачить, де є аргументація, а де немає.
О.В.: Все це свідчить про те, що фракція НУ-НС десь там кулуарно готується до виборчої кампанії?
Ю.К.: Фракція не готується до виборчої кампанії — це не її завдання. І те, що штаби розгорнуті давно у БЮТу, ми знаємо. У нас штаби не розгорнуті.
О.В.: А «Єдиний центр», який не входить…
Ю.К.: Я не знаю, про ЄЦ не знаю. Не хочу про нього говорити, бо не знаю, яку роль він має відігравати. Але я хотів би звернути увагу на інше — ми сьогодні почули інформацію з боку Прем»єр-міністра щодо необхідності збереження коаліції. Сьогодні з вуст представників БЮТу пролунала інформація, що вони готові прийняти заяву по Грузії. І ми тут же відразу запропонували два варіанти: один був внесений нашим лідером Вячеславом Кириленком і головою «Народного руху» Борисом Тарасюком. Правда Тарасюків варіант більш радикальний, але він ближчий до БЮТу сьогодні. Поки-що немає відповіді, проте ми маємо відповідь по закону «Про кабінет міністрів». Ну то я не знаю, чи це є кроки до створення коаліції чи навпаки — ми одне говоримо, а зовсім інше робимо. Ми готові до щирої розмови. Ми дали свої пропозиції, до речі, вони не дали.
О.В.: Вони теж дали. Вчора Іван Кириленко дав…
Ю.К.: Ні-ні-ні. Вони тільки сказали, що «ми погоджуємося». Але жодної письмової відповіді ми не маємо, і немає самих переговорів.
О.В.: Сьогодні увечері сформували групу, яка буде…
ЮК: Мені не відомо про формування групи, хто сформував цю групу? Може, вони складається з представників Народної самооборони лише?
О.В.: Ні-ні. Там є бютівці.
Ю.К.: Я приїхав лише на засідання президії нашої партії і там не згадувалося про утворення групи. Тому, якщо така група є, ради Бога, хай працює.
О.В.: Рішення напрацьоване? Що робити, чого, власне, чекати?
Ю.К.: Ми вже давно заявили, що після подій 2 вересня, 4 вересня, подій минулого пленарного тижня і тепер цього тижня м'яч на полі БЮТ. І я так розумію, що там йде гра цим м'ячем. Просто ще не знають, у яку сторну пас зробити чи у сторону Партії регіонів, Нашої України, чи йти в аут — на вибори.
О.В.: Як правник, можете сказати, резерв часу який є?
Ю.К.: Я переконаний, що це питання… Чекайте, коли було проголошено про розпад коаліції? 10-го? Значить, 10-го жовтня?
О.В.: До 10 жовтня є час? І все?
Ю.К.: І все. Ні, час може бути і далі, якщо Президент не скористається своїм правом розпуску. Тобто після 10 жовтня у нього з'явиться таке право. Але право — не обов'язок.
О.В.: Ви знаєте, я от, слухаючи заяви президента — одного дня він каже, що він може скористатися, але це не значить, що він налаштований на це та на розпуск парламенту. Наступного дня він говорить, що обов'язково розпустить парламент.
Ю.К.: Якщо не буде створена коаліція.
О.В.: Так. А потім він знову каже, що «це для мене не самоціль». Незрозумілою є позиція Президента. Чого він хоче?
Ю.К.: Та ні, у нього це дійсно не самоціль. Розпуск Верховної Ради, припинення повноважень не може бути самоціллю.
О.В.: Але навіщо Президенту парламент з конституційною більшістю голосів, яка його не підтримує?
Ю.К.: Якщо буде утворена коаліція БЮТ з Партією регіонів, Президент не буде розпускати парламент, він його не зможе розпустити. Президент ніколи не піде на реконституційний розпуск Верховної Ради. Тому, якщо така коаліція буде, і мій колега підтвердить це, не буде жодних підстав для розпуску.
О.В.: Юрія Мірошниченка вітаємо у нашій студії. Добрий вечір! Це представник Партії регіонів.
Ю.М.: Сьогодні Оксана зможе загадувати бажання між двох Юріїв.
О.В.: Ну я спробую, якщо ви мені обіцяєте, що воно в мене реалізується.
Ю.М.:Здійсниться, і ми докладемо всіх зусиль.
О.В.: Сьогодні ми говорили з вашим колегою Юрієм Ключковським про те, хто як готується. На скільки мені відомо, у вас сьогодні теж відбулось засідання політради Партії регіонів. І на скільки мені відомо, ухвалене рішення готуватися до дострокових виборів. Це правда?
Юрій Мірошниченко: Я вам скажу таким чином — рішення ухвалене таке: ми ведемо переговори, ми запропонували людей, які ведуть ці переговори, але ми повинні бути готові до того, що ми і не домовимось. Тим більше, що готовою до виборів політстла повинна бути завжди, тим більше у такій ситуації, коли країна переживає чергову політичну кризу.
-
-
Ю.К.: А я міг би уточнити, з ким йдуть переговори? Бо я багато чую про те, що жодних переговорів немає.
Ю.М.: Якщо дозволите, я прокоментує це питання. Дякую, пане Юрію. Переговорний процес передбачає не тільки сидіння за одним столом, а й кілька етапів. Перше, це формування вихідних переговорних позицій. Це зроблено, і зроблено всіма політичними силами. Друге, це аналіз і вивчення тих пропозицій, які надійшли кожній, я думаю, політичній силі.
Ю.К.: Ми не бачили ваших пропозицій, до нас вони не надходили.
Ю.М.: Принаймні. З тією інформацією, яку ми маємо — було це.
Ю.К.: Запевняю вас, що цього не було.
Ю.М.: Пане Юрію. Я покладаюсь на ваше слово. Не можу зараз вступати у дискусію. Принаймні, з тієї янформації, яку ми маємо — було заропоновано всім без вийнятку.
О.В.: Тобто є пропозиція? Зрозуміло.
Ю.М.: «Наша Україна-Народна Самооборона» заявила, що вона не готова з нами розмовляти. Заодно ми визначили особу, яка вповноважена вести переговори, і було запропоновано такий діалог вести. Це другий етап — аналіз тих пропозицій. І третій етап — безпосередня дискусію переговорників і підготовка спільних рішень, якщо вони є. Звичайно, політичні сили намагатимуться вести переговорити в комфортних з політичної точки зору форматах коаліції. Є коаліція БЮТу, НУ-НСу. Вони обоє декларують пріоритетність відновлення цієї коаліції з долученням Блоку Литвина. Була би зрозуміла та органічна для наших виборчів коаліція Партії регіонів, комуністів та Блоку Литвина, як нейтральної політичної сили. Але цього не вистачає до 226 голосів, тобто для більшості, тому нам треба або з БЮТом, або з «Нашою Україною» домовлятися. І ось саме це… Політика, як кажуть, є результатом можливого, тому не знаю, як закінчиться.
О.В.: Але пане Юрію, питання щодо ведення переговорів були другорядними. Першим було все-таки йти на вибори.
Ю.М.: Ні, не правда. Оксано, не правда. Я вам скажу таким чином: політрада сьогодні обговорювала багато питань, пов'язаних з результатами засідання президії політради. Президія розглянула цілий ряд питань, пов'язаних з діяльністю нашого секретаріату, з діяльністю регіональних наших організацій. Відповідно, там робилися висновки якість організаційні…
О.В.: Я зрозуміла — сказати більше ви зараз не готові.
Ю.М.: Що стосується переговорів, то, звичайно, це питання було важливим, це питання…
О.В.: Ви знаєте, якщо не брати до уваги, що так чи інакше готуються політичні сили до виборів, навіть якщо вони про це не говорять.
Ю.М..: Ми говоримо про це. Ось, навіть, пан Юрій про це говорив.
О.В.: На телефонному зв'язку зі студією «Радіо Ера ФМ» член Центральної виборчої комісії Жанна Усенко-Чорна, яка відповідає за питання підготовки держреєстру виборців. Того важливого і надзвичайно складного питання. Пані Жанно, добрий вечір.
Жанна Усенко-Чорна: Доброго вечора.
О.В.: У якому стані зараз процес підготовки держреєстру виборців? На скільки цей процес заблокований, чи можна так вважати, що він заблокований? І як ви вважаєте, у разі оголошення таки дострокових виборів, чи буде цей реєстр?
Ж.У.-Ч.: Насправді, створення державного реєстру виборців і підготовка до позачергових виборів народних депутатів безпосередньо не пов'язані. З одного боку, складання списку виборців у разі проведення позачергових виборів регулюється статтею 120 зі значком 3, яка передбачає, що для їх складання використовуються основні процедури та механізми, які визначені законом України «Про державний реєстр виборців». Звісно, основною можливістю запровадити реєстр є завершенння побудови автоматизованої системи реєстру. На жаль, сьогодні такий реєстр не створено, оскільки генеральною прокуратурою України, Указом Президента України заблоковано виконання Центрльною виборчою комісією першого етапу з побудови автоматизованої системи реєстру щодо напрацювання основного програмного забезпечення. Решту етапів Центральна виборча комісія успішно виконує згідно із планом заходів, затверджених Кабміном. Насправді, якби не проблеми з Генеральною прокуратурою і не відповідний Указ Президента, то ЦВК абсолютно у затвердженні строки могла б створити цей реєстр. І наступного року могло б розпочатися уточнення відомостей первинного реєстру.
О.В.: Я розумію, ці речі не пов'язані, але до кінця цього року ви не встигаєте?
Ж.У.-Ч.: Я скажу, що ЦВК ще не втратила надію виконати план заходів і до кінця цього року завершити формування автоматизованої системи реєстру. Сьогодні ЦВК, незважаючи на те, що Генеральна прокуратура заблокувала закупівлю відповідних послуг і не тільки по договору, який ухвалений постаною Кабміну, а й проведення будь-яких тендерних процедур. Однак ЦВК все ж здійснює окремі напрацювання. Наголошу ще раз, що Центрвиборчком не втратив шансів, оскільки роботи виконані на 80 відсотків. ЦВК провела всі тендерні процедури, освоїла бюджетні фінансування, які були виділені. Залишилось виконати або ті роботи, які пізніше визначені планом заходів, а також той пункт, який заблокований постановою Ген.прокуратури.
О.В.: Скажіть. У цьому контексті можна говорити про персоналії, які гальмують цей процес?
Ж.У.-Ч.: Персоналії я вам назвала — це припис Генеральної прокуратури.
О.В.: І указ Президента?
Ж.У.-Ч.: Звісно. На підставі указу президента був внесений відповідний припис Генпрокуратури.
О.В.: Я прошу побути вас з нами на зв»язку ще трошки. Пане Юрію, от указ Президента… Конституційний суд не надав рішення ще й досі. А питання зависло ще з 2004 року.
Ю.К.: По-перше, питання зависло не з 2004 року. Я добре пам'ятаю, як ми з Жанною Іванівною писали закон «Про державний реєстр виборців». Закон прийнятий зимою 2007 року. І ЦВК могла б зробити це все в минулому році, якби не два фактори: дострокові вибори, які відірвали комісію і завантажили достатньо сильно, і те, що минулого року тендерна процедура закупівлі програмного забезпечення були припинена рішенням Господарського суду. Бо ті, хто був незадоволений рішенням тендерного комітету ЦВК, звернулися до суду. До речі, процес не закінчений, наскільки я знаю. Рішення досі немає, але діє ухвала про забезпечення позову, яка тоді вперше зупинила діяльність ЦВК у цьому напрямку.
Після позачергових виборів, після сформування нового складу Кабміну була прийнята
нова постанова. Більше того, відіграла роль і про скасування тендерної палати та закону
«Про державні закупівлі», який розв'язав трохи руки ЦВК. Мені здається, той спір, який
сьогодні є, принаймні є не зовсім мені зрозумілим. Я особисто вважаю, що треба зробити
максимально, щоб цього року створити апаратну та програмну базу для діяльності реєстру,
і наступного року протягом 3-4 місяців наповнити цю базу інформацією, щоб вона
функціонувала. Якщо виявиться щось, що треба поліпшувати, зміцнювати програмну базу,
це тоді побачимо і будемо робити. Поки це все на папері, це все ніяк.
О.В.: Панні Жанно, чи впливає на процес створення реєстру лобістське ставлення деяких депутатів?
Ж.У.-Ч.: Одним із чинників, які на попередніх етапах заважали ЦВК створювати держреєстр, — це якраз комерційні інтереси окремих структур. За позовом тендерної палати, за позовом окремих товариств дійсно були заблоковані торги у 2007 році. Хоча, власне кажучи, не тільки це зупинило ЦВК 2007 року в напрацюванні окремих робіт. Я нагадаю, що фінансування, яке було надано Верховною радою, було виділене в обсязі менше 20 відсотків, відтак комісія об'єктивно не могла 2007 року завершити весь обсяг робіт, хоча план заходів від ЦВК цього і не вимагав. Крім того, я хотіла б нагадати, що проведення позачергових виборів не заважало ЦВК виконувати план заходів та свої обов'язки. ЦВК затвердила необхідне технічне завдання, затвердила ряд інших вимог щодо плану заходів, схвалених урядом. Відтак, комісія не згаяла жодного дня щодо якнайшвидшого створення державного реєстру.
О.В.: Скажіть, зараз цих лобістів побільшало чи вони ті ж самі?
Ж.У.-Ч.: Ви знаєте, фактично фігурантим ті самі…
О.В.: Хто вони, ви можете назвати?
Ж.У.-Ч.: Цих фігурантів за їхніми позовами до судів легко ідентифікувати. Це ТОВ «Українські інформаційні системи». Вони подали декілька позовів ідентичного характеру до Окружного суду міста Києва, і, власне кажучи, саме ці судові впровадження зупинили виконання ЦВК заходів у 2007 році.
О.В.: Дякую, що сьогодні були з нами у програмі «РозворотUA». Звертаюся до Юрія Мірошниченка. Скажіть, а чи не може виникнути така ж патова ситуація, коли результати виборів будуть підлягати суду, треба буде знову звертатися до вищих судових органів і шукати певних рішень та що робити? Наскільки легітимність може постраждати?
Ю.М.: Знаєте, я абсолютно погоджуюсь з вами і мені шкода тих зусиль, які ЦВК витратила на те. Ті зобов'язання, які взяли на себе політики, а сьогодні виконавці, ЦВК лишилась наодинці з цими питаннями. Ті люди, які стоять за тими судовими позовами, вони і зараз присутні у парламенті.
О.В.: Назвіть прізвища.
Ю.М.: Це ті люди, які лобіювали закон «Про державні закупівлі» і корупційну систему, яка діяла тоді. Я не кажу, що зараз бездоганно, але разом з тим… Серед присутніх тут, хоч ми і є опонентами з паном Юрієм з багатьом питань, але разом з тим, питання, які стосуються корупції, і його фракція, і наша фракція голосували за скасування цього закону. І він врешті решт був скасований.
Ю.К.: Це були зусилля дійсно двох фракцій, якимсь дивом ми зійшлися.
Ю.М.: Це було мужнє рішення, адже там були різні мотивації, в першу чергу — матеріального характеру. Ми проявили таку політичну зрілість, і порядність, і чесність щодо людей, які жили за тим законом «Про державні закупівлі», корупційним, від першого до останнього процедурного моменту. Це перше. Друге. Саме Тимошенко почала говорити про дострокові вибори 2007 року, і саме Президент видав указ, правда він його тоді таки скасував, Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. І сьогодні, я переконаний, як працює Рада після дострокових виборів 2007 року, як сформувалась, як працювала, які наслідки і результати має ця коаліція, яку, власне, було сформовано за результатами тієї виборчої кампанії, — це певний виклик цим двом політикам, і вони мали би зробити певний висновок у частині того, щоб врятувати репутацію Ради, і свою, і т.д.
Що стосується рестру. Дійсно, ми повинні проводити вибори за реєстром вже. Але я не бачу тут такої глобальної проблеми. Ніхто штучно зволікати не буде. Якщо не буде реєстру, ми будемо вносити зміни до закону. Це прикро, але так робилося завжди. Ми будемо змушені зараз провести за списками виборців, якщо не встигнемо.
Як на мене, знаєте, починаючи з 2004 року, якщо брати до уваги ті події, це було справою честі — все ж таки створити цей державний реєстр виборців. І, нарешті, його можна було створити.
Ю.К.: Верховна Рада робить все для того, щоб цей закон був прийнятий. Зараз м'яч на полі виконавчої влади і тих підприємицьких структур, які б мали сприяти, а не заважати його створенню. Але я хочу звернути увага на інше — жодним дивом цього року не буде реєстру на цих виборах, якщо вони відбудуться. Кінцевий термін запуску тієї інформаційно-аналітичної системи — 15 грудня, але не наповнення його інформацією, а тим більше — не перевірка достовірності тієї інформації при первинному запуску, як це передбачено законом про реєстр. Тобто, раніше, ніж на кінець березня 2009 року, реєстр не може почати функціонувати. І так і планувалося, щоб він був запущений, ну, принаймні, з великим запасом, до наступних президенстьких виборів.
О.В.: Тоді кожна з наших політичних сил отримує право… на маніпуляції.
Ю.К.: Ні.
Ю.М.: Ми заперечуємо тут в два голоси.
Ю.К.: На щастя, ні, тому що вжити заходи для того, щодо органи ведення реєстру працювали над списками виборців навіть без інформаційної бази, без комп'ютерної мережі, винятково на паперових носіях. Вони сьогодні це роблять і списки виборців у Києві на виборах були достатньо хороші. Сьогодні проходить маса позачергових виборів, і вони непогані. Що стосується змін до закону, то я хочу сказати, що ще у січні з нашого комітету вийшов законопроект 1401, який ні разу ось уже протягом 8 місяців не поставили на голосування, а він має розв'язати цю проблему. І тут вже інше питання — ми кажемо, що ми хочемо, а коли є законопроект, приймайте рішення, воно все одно не приймається.
О.В.: Є дзвінки від наших слухачів.
Ю.М.: Я маю відредагувати. 8 місяців — це також можна сказати, чому вчора не було, чому до канікул?
Ю.К.: Я скажу, чому — бо то одна фракція блокувала роботу, то інша.
Ю.М.: Просто не було актуальності такої. Ніхто не думав, що вибори йдуть…
О.В.: Я б на вашому місці готувалася зазадалегідь
Ю.М.: Це буде уроком.
О.В.: Дзвінки. Добрий вечір.
Слухач: Здравствуйте. Юрий Богданович, у меня к вам несколько вопросов. Во-первых, вы называете себя патриотом, вы ведь прекрасно отдаете себе отчет, что до Ющенко никакого раскола страны не было. Нам бы и в голову ни приходило даже в самом страшном сне, что Украина может быть когда-то разделена на две части.
Теперь сами скажите, ведь вы слушали разговор, что никакого отравления не было. Ну выйди, скажи честно.
Ю.К.: Ні-ііі. Вибачте, це не правда. Два питання, мабуть, досить. Перше, не Ющенко поділив Україну, і не Ющенко 2004 року розповсюджував листівки, за якими Україна поділена на три сорти. Я думаю, що вам треба запитати тих політиків, які тоді заплатили шалені гроші, щоб випустити кілька десятків мільйонів цих листівок на Україну і поділили Україну за тими принципами, за якими ділити її не можна. Не перекладайте хворобу з хворої голови на здорову. Не Ющенко ділить Україну, зрозумійте це, і не ті, хто дійсно є патріотами. Глибше задумайтесь.
Що стосується отруєння. Знаєте, я працював у штабі Ющенка, я його бачив у ті дні. Ті, хто сьогодні розповсюджує ці ниці плітки, що отруєння не було, це просто глибоко непорядна людина. І якщо ви цьому вірите, мені просто шкода. Це було жахливе отруєння, і Віктор Андрійович дивом вижив взагалі.
О.В.: Я хотіла б привернути вашу увагу до виборчого законодавства у тій частині, у якій можна якимось чином мінімізувати підкуп виборців. Зараз кажуть, що на ймовірних дострокових виборах, як це було у столиці, ми бачили, гроші вирішували все. Кажуть, що це максимально вигідний варіант співпраці з виборцями.
Ю.К.: Тільки нетри роки підряд.
О.В.: Але подивіться, що можна зробити у даній ситуації.
Ю.М.: Ви знаєте, пані Оксано, що у даній ситуації мене найбільше пригнічує — я найбільше боюсь не дострокових виборів, Партія регіонів їх ніколи не ініціювала, вона піде на них, намагатиметься здобути підтримку своїх виборців, — мене найбільше пригнічує можливість заходу у ще більшу кризу у ході цих виборів, ніж ми маємо зараз. Уявіть собі, коли буде масово, а я вважаю, що на київських виборах це було масово і суттєво вплинуло на результати цих виборів, не було надано правової оцінки цим подіям, в результаті чого зявилося відчуття, що це може бути застосовано як технологію…
О.В.: Це вже апробовано було до того, правда?.
Ю.М.: Послухайте, я зараз каже про ті ризики, небезпеки і навіть виклики, коли ми опинимось в результаті цієї виборчої кампанії в обставинах, коли у нас вже цей парламент не має права ухвалювати рішення після того, як оголошена виборча кампанія. Будуть йти сотнями судові справи щодо надання виборам статусу не прозорих та не демократичних, будуть на цій підставі не визнані світовою громадськістю, і ось тоді ми опинимось у кризі, коли демократичний механізм, покликаний показувти волевиявлення громадян, через зловживання буде використаний проти інтересів України. Тим більше, це не дозволить нам сформувати владу як законодавчу, так і виконавчу. Це буде найбільша шкода.
О.В.: Ви ж не будете заперечувати, якщо це було не раз, то це буду і третій, і четвертий раз.
Ю.К.: Давайте не будемо малювати. По-перше, у Києві майже 3 мільйони виборців, але в Україні у 10 разів більше.
О.В.: Ви хочете сказати, Київ — це не вся Україна.
Ю.К.: Ні. Масштаб Ктєва — це все-таки масштаб не всієї України. Я погоджуюся, що тут дійсно були кинуті дуже великі гроші.
О.В.: А хіба ставки на дострокових виборах менші?
Ю.К.: Мені здається, що самим киянам неприємно за те, що вони так дешево купилися на цих виборах. Однак, я переконаний, що у більшості України не вдасться купити людей. Ми хочемо боротися з корупцією, але і виборці повинні зрозуміти, що коли їх підкуповують — це також корупція. Рецепт боротьби з цим відносно простий — треба, щоб люди зрозуміли. Це не сьогодні почал