Программа «РозворотUA» — совместный проект информационного агентства «ГолосUA» и «Радио Эра FM». Звучит по средам на волнах этой радиостанции.
Эфир по 15.02.2012 г. Ведущая — Оксана Ващенко.
Прослушать программу можно здесь:
Оксана Ващенко: Кажуть, що проект нового Трудового кодексу готовий на 95 відсотків. Більшість суперечливих норм вдалося узгодити між Федерацією роботодавців та профспілками. Тому у профільному комітеті планують розглянути проект Трудового кодексу вже 22 лютого, аби потім його презентувати в сесійній залі Верховної Ради.
В ефірі програма «РозворотUA». З вами Оксана Ващенко. Вітаю вас!
Які ж права матимуть працівники? Чи захищені вони перед роботодавцями? І чи чесно будуть врегульовані трудові відносини усіх сторін? Про все це будемо говорити в рамках нашої сьогоднішньої розмови. Сьогодні в студії наші гості: Олександр Стоян — народний депутат, представник фракції Партії регіонів. Добрий вам день?
Олександр Стоян: Добрий день!
Оксана Ващенко: І Олександр Присяжнюк — перший секретар ЦК ЛКСМУ. Добрий день і вам!
Олександр Присяжнюк: Добрий день!
Оксана Ващенко: Для того, щоб розпочати, пане Олександре, звертаюся передусім до вас, як одного з авторів проекту кодексу — нового Трудового кодексу. Вже навіть не перший рік — п’ять років іде обговорення. І в першому читанні він пройшов, а готують до другого читання вже чотири роки. В 2007 році прийняли його за основу. Але, можна сказати, різні моменти: політичні, економічні не давали можливості для того, щоб внесли цей документ уже до сесійної зали та розглянули. Але сьомого лютого Президент, коли відкривав чергову сесію Верховної Ради, фактично сказав, що треба активізувати цей процес.
Із іншого боку, Голова Верховної Ради публічно сказав, що поки що рано вносити цей документ. От ви можете зараз роз’яснити, яка загалом ситуація, з точки зору готовності цього документа? Бо одні кажуть, що 95 відсотків уже готово, інші, знаючи яка ситуація в сесійній залі, не хочуть передчасно вносити документ, який не буде підтриманий. Тобто, розкажіть, що відбувається з документом із точки зору його підготовки. Кулуарна частина.
Олександр Стоян: Дійсно, потреба, безумовно, є в Трудовому кодексі, в прийнятті нової редакції. Він уперше був прийнятий в 1971 році, за ці часи й держава змінилися — стала незалежною, з”явилися роботодавці, люди найманої праці, появився малий і середній бізнес. Появилася приватизація. Тобто одне слово, появився в Україні капіталізм на ранній стадії. І, безумовно, той Трудовий кодекс, який діяв тоді, не є дієвим і не може ефективно захистити людину праці.Наскільки його готовність? Я скажу, ми багато разів вносили його на розгляд до Верховної Ради, останній раз — у листопаді 2009 року. Тепер буквально позавчора, тринадцятого, голова комітету Василь Хара збирав ще раз робочу нараду за участі представників від профспілок, від роботодавців, людей, які зацікавлені в цьому документі, й узгоджували ще раз позиції.
Я приніс із собою два протоколи, один протокол — це узгодженість у зближенні позицій, інший протокол — протокол розбіжностей. Перед цим хочу зазначити (ось у мене є копія листа, яку я взяв), що ми звернулися до Литвина — спікера з листом, в якому ми даємо рекомендації, що практично, як ви правильно сказали, на 95 відсотків Трудовий кодекс готовий, зближені позиції. Більше того, щоб знали радіослухачі, він пройшов експертизу в Міжнародній організації праці.
Я пізніше, безумовно, скажу, які є новації в новому Трудовому кодексі, що ще не узгоджено, але зазначу, щоб усі знали, яка це важка праця. Трудовий кодекс складається з дев’яти книг, він має 444 статті, до другого читання вже подано, й уже більше приймати не будемо, 1240 поправок. Так що це важливий документ.
Оксана Ващенко: Скажіть, а людина захищена? Людина, яка працює, захищена перед роботодавцями чи ні?
Олександр Стоян: А от що стосується людини праці, якщо зараз, можливо, мій візаві виступить, а потім я буквально назву позиції, якими ми дуже сильно захистили людину праці. Я розкладу їх буквально по полочкам, деякі із них.
Оксана Ващенко: Олександре, доводилося вам, очевидно, як людині молодій, у нас зараз із роботою важко всім молодим, особливо тим, хто закінчує вищі навчальні заклади, стикатися з несправедливістю, яка існує при оформленні на роботу. Не завжди договір чесно виписаний і не завжди на користь людини, яку наймають на роботу. Потім, якщо це все доводитися в судах, а це вже інші історія, що в наших судах робиться. От зараз, чи знайомилися ви з депутатськими ініціативами, які вміщені в новому Трудовому кодексі? Чи можуть ті положення та новації захистити фактично ту людину молоду, яка зараз, отримуючи роботу, відчуває себе незахищеною в цьому плані?
Олександр Присяжнюк: Действительно, вопрос или точнее проблема, которую мы сегодня обсуждаем в этой студии, крайне важная и актуальная, потому что напрямую касается миллионов наших сограждан, которые сегодня находятся в тех или иных трудовых отношениях. И непосредственно любая инициатива, которая принимается именно в этом русле, должна прежде всего отвечать коренным интересам или основным интересам большинства нашего населения.
И инициативы, которые внесены депутатами от Партии регионов, на мой взгляд, тоже необходимо рассматривать именно с этой точки зрения: будет ли действительно молодой человек защищен в трудовых отношениях, сможет ли он иметь первое рабочее место, что нам сегодня делать с теми безработными, которые есть и как нам двигаться дальше. И для этого необходимо, конечно же, все это просмотреть, чтобы картина была четкая и понятная. Но картина, к сожалению, у нас сегодня с трудовым законодательством в сфере трудовых отношений крайне неутешительная.
У нас сегодня практически два миллиона… За двадцать лет рыночных либеральных, я бы даже сказал антинародных, реформ породило такой класс, который на сегодня насчитывает практически два миллиона безработных. Из них 54 процента это то, о чем вы сказали — молодые люди в возрасте до тридцати пяти лет. Еще семь миллионов наших сограждан ищут заработок за границей. И сегодня нагрузка на одно вакантное место девять человек, претендующих на то, чтобы его занять.
Конечно, что в таких условиях, мы понимаем, как себя будет вести отечественный, скажем так, работодатель. Поэтому, главная, одна из главных норм, это действительно будет ли он защищен.
А что касается тех людей, которые сегодня получают заработную плату, они ведь тоже у нас не защищены — более миллиарда гривен задолженности по заработной плате на сегодняшний день. У те, кто получает заработную плату, они ее получают в своем большинстве нищенскую, которой хватает только, чтобы оплатить коммуналку и купить картошку.
Оксана Ващенко: Пане Олександре, а от щодо заборгованості цікава позиція. Я знаю, що відбулася дискусія між роботодавцями та профспілками з приводу того, чи встановлювати штрафні санкції для роботодавців за невиплачену зарплату. І ви знаєте, що біля сесійної зали, перед Кабміном дуже часто збираються люди саме з такими вимогами — виплатити те, що вони заробили. От ці норми, коли на роботодавця накладаються штрафні санкції — вирішено це питання чи ні, скажіть?
Олександр Стоян: Тоді дозвольте, пані Оксано, я продовжу цей ряд, про який сказав мій юний колега Олександр і все-таки назву ті основні центральні позиції, які захищають людину праці, бо для цього й писався цей Трудовий кодекс. Або перероблявся, щоб захистити людину праці. Скажу першу позицію. Практично 70-80 відсотків статей нині діючого Трудового кодексу, хоча й прийнятого за радянських часів, увійшло в цей новий проект Трудового кодексу, але вони імплементовані, тобто адаптованы до реалій сучасних моментів.
Назву декілька позицій. Перша позиція: роль профспілок чи підсилюється, чи ні? Безумовно так. Я один із авторів, або точніше один автор закону про права профспілок, який прийнятий у 1998 році, й у цьому законі ми зафіксували право профспілок захищати людей. Другий момент. От зараз дивіться, 121 стаття — розірвання трудового договору. Якщо в цьому старому кодексі записано, що трудовий договір можна розірвати попередньо погодивши з первинним профспілковим органом, точніше попередня згода, то тепер тільки за згодою профспілок.
Тобто, який механізм? Ось роботодавець вирішив звільнити людину з робочого місця. Він звертається до первинної профспілкової організації, первинна профспілкова організація розглядає це звернення роботодавця за участі людини, яку хочуть звільнити й за участі представника від роботодавця. Це нова позиція.
Оксана Ващенко: Тобто просто так людину звільнити вже не можна?
Олександр Стоян: Так, просто так людину звільнити не можна. Тепер, що стосується іншої позиції. Ось позиція, яка також нова, я вже не кажу про те, що він пройшов узгодженість із Європейською хартією з прав людини, і це нова позиція, вперше введена, — «з метою усунення порушень інтересів працівників, при ліквідації юридичних осіб та створенні на базі майна нових юридичних осіб…» Тобто ліквідується підприємство одне й створюється нова юридична особа, й тоді що роботодавець робить? Звільняє тих людей. У старому кодексі не записаний захист, ми записали, що встановлюються правила щодо правонаступництва трудових відносин. Тобто люди, які працювали на підприємстві, яке ліквідується, при створенні нового підприємства роботодавець зобов’язаний встановити і їх узяти в першу чергу на роботу.
Стосовно заробітної плати. Дуже чітко сформульовано положення, й я на цьому наголошую, щоб почули радіослухачі, про першочерговість виплати заробітної плати за рахунок коштів, що поступають до каси, або на рахунок роботодавця. Що ми маємо зараз? Фактично ми вже підправляли свого часу, я був одним із авторів. Ми мали таку ситуацію: ось відпрацювала людина місяць — що робить роботодавець? По закону, який діяв раніше, він платить у різні фонди, у першу чергу платить податки, бо не сплатить податки, прийдуть і закриють підприємство, а на п’ятому місці чи на шостому лише була оплата праці. Ми кажемо: почекайте, якщо людина відпрацювала й заробила, то всім законам, по конвенції, по Конституції дайте їм право, або ми зобов’язуємо першочергово виплачувати зарплату. У цей закон ми такі зміни внесли свого часу, я був автором, мої колеги Сухий, Хара. Але нам треба ввести тепер у новий Трудовий кодекс, і ми цю статтю передбачили. Далі…
Оксана Ващенко: Так що виходить — питання знято, штрафні санкції передбачаються чи ні, за те що роботодавець не виплачує зарплату?
Олександр Стоян: А тепер стосовно штрафних санкцій. Безумовно, якщо роботодавець заборгував по заробітній платі, то ми передбачили застосування штрафних санкцій до роботодавця. До речі, штрафні санкції й зараз існують, це, скажімо, аж до кримінальної відповідальності, аж до того, що за рішення суду можуть продати майно підприємства й сплатити людям заборговану зарплату, але судові виконавці… А я просто ще й підтримую інколи стосунки з профспілками, де я працював багато років, то мені сказали таку цифру, що вісімдесят тисяч судових позовів було з боку профспілок до роботодавців за затримку заробітної плати. Як правило, всі позови на користь людини праці, але виконавець судовий не йде й не вимагає. Тобто не сплачують. Тому треба — і в новому Трудовому кодексі ми передбачили підсилення, аж до кримінальної відповідальності роботодавця за те, що він затримав і сплатив заробітну плату.
Оксана Ващенко: В контексті цього. Ясно, що ЗМІ дуже активно відстежують цю ситуацію, дивляться, щодо яких положень удається домовитися обом сторонам, а щодо яких не вдається домовитися. От, скажімо, видання «Коммерсантъ-Украина», цитую мовою оригіналу: «Сторонам пока не удается достичь согласия в вопросе определения размеров штрафных санкций за нарушение срока выплаты зарплат. Парламент принял в первом чтении норму о введении пени в объеме двойной ставки Нацбанка за каждый день задержки выплаты — 15 процентов. Заместитель главы совета ФРУ Алексей Мирошниченко настаивает на штрафе в 120 процентов ставки НБУ и признании задолженности не с первого дня, а по истечении месяца. «А что должен делать сотрудник, когда ему не выплачивают зарплату? — возмущается заместитель главы ФПУ Григорий Осовой. — Возможно, выход из ситуации — взять кредит. Но под 12% никто его не даст, поэтому, предлагая размеры штрафов, мы ориентируемся на реальные показатели».
Олександр Стоян: Ви дуже правильно це підмітили, і в нас також тут передбачено, і ось у мене є протокол розбіжностей, по яких поки що сторони між собою не домовилися. Профспілки наполягають на тому, щоб це була подвійна ставка Національного банку, штрафні санкції, а роботодавці, безумовно, захищаючи інтереси роботодавців, ставлять просто інші відсотки, суму у 120 не гривень, а відсотків, по-моєму, й визначають інші терміни. Ця позиція залишається невизначеною.
Оксана Ващенко: А от скажіть, ви увійшли в історію як людина, яка працювала в профспілках. Щоправда, знаєте, наш профспілковий рух значною мірою не такий активний, як здається, в ідеалі яку місію він мав би все ж таки виконувати. Якщо людина страйкує, виходить на якісь акції протесту, от заробітна плата відповідно проекту нового кодексу, зберігається чи ні?
Олександр Стоян: Я по пам’яті знаю, просто я шукаю, по пам’яті, там так записано, що не має права застосувати (це передбачено в проекті кодексу) роботодавець застосувати штрафні санкції як невиплату заробітної плати, якщо людина…
Оксана Ващенко: За акції протесту?
Олександр Стоян: Не просто акції протесту, а страйку.
Оксана Ващенко: Так, у разі страйку.
Олександр Стоян: Тобто цим новим положенням ми записали, що якщо прийняли рішення про страйк, от я знайшов цю статтю, стаття 381, в якій передбачається, що «участь у страйку працівників не розглядається як порушення дисципліни та не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності». Тобто якщо профспілки отримали право, а там існує певний механізм, процедура, право на страйк, то не може бути з боку роботодавця застосована будь-яка штрафна санкція.
Оксана Ващенко: Якщо аналізувати все це поки що сказане, як ви, спілкуючись зі своїми колегами, з людьми, які теж молодого віку, чого очікуєте, які застереження у них виникають, яку проблему головну вони хотіли б вирішити зараз? Це окрім отримання робочого місця, це зрозуміло, якоїсь достойної зарплати. Але якщо вже є робоче місце, зарплата, хоча вона й невисока, що треба закріпити основне між працюючою людиною та роботодавцем?
Олександр Присяжнюк: Главное для молодежи сегодня — это то, что называется уверенность в завтрашнем дне. И в это понятие, конечно, мы сюда вкладываем и то, как мы работаем, сколько мы зарабатываем, и, конечно, социальная защищенность и гарантии со стороны государства в отношении права на труд и права на достойную заработную плату. В том числе и в условиях договорных отношений.
Ведь действительно, у нас сегодня сформировалось, мы сегодня говорим о том, что нужно менять Трудовой кодекс, трудовые законы, но у нас и действующий полностью не исполняется. Есть статья 197, в которой четко прописано, что первое рабочее место должно быть гарантировано для молодежи. Она сегодня работает? Не работает. Хоть один директор предприятия понес какую-нибудь административную ответственность, я не говорю, уже о криминальной, за то, что он не трудоустраивает молодежь? И благодаря этому у нас, образно говоря, сформировалась такая цепочка, когда «школа — учебное заведение — биржа труда — нищета и преступления». И действительно, большинство или большая часть, скажем, таких преступлений среди молодежи носит конкретно экономический характер.
Оксана Ващенко: Нагадую, що ми говоримо про перспективи не лише розробки, а й ухвалення нового Трудового кодексу. Як будуть розвиватися події в цьому ключі. Оскільки, як відомо, нагадаю, Президент, відкриваючи чергову сесію Верховної Ради, наполіг на тому, щоб якнайскоріше цей документ було розглянуто в сесійній залі. Але поки що немає готовності у парламентарів своєчасно, або в швидкому темпі цей документ подивитися та ухвалити.
Звертаюся до Олександра Присяжнюка з приводу того, а що ж молодь, наскільки молода людина є зараз незахищеною, і чи надає цей новий проект, ідеологія цього нового Трудового кодексу таку захищеність, чи ні?
Олександр Присяжнюк: Я хотел бы сразу ответить и, скажем, опустить всех на грешную землю. Он не даст такой защиты? Почему? Потому что я сам тоже неоднократно с этим сталкивался. Элементарно мы приходим работать на предприятие, и нам работодатель выставляет свои условия. Хочешь — подписывай договор, не хочешь — не подписывай: за проходной стоит еще девять человек на это место. То же касается и зарплат, которые платят в конвертах. Это тоже незащищенность. Если какие-то права рабочего нарушаются непосредственно на предприятиях, то не на каждом предприятии у нас сегодня есть профсоюзные комитеты или первичные организации, которые могут реально работника защитить. То есть не везде они представлены.
То же касается и пункта в отношении людей, принимающих участие в забастовках или в протестах, что их не будут увольнять. Найдет работодатель через два дня другой повод для того, чтобы уволить тех, кто был замешан в забастовках и отстаивал свои права.
Оксана Ващенко: А от цікаво відстежувати долю людей, які дуже часто бували під стінами Верховної Ради, шахтарів, які страйкували за свою зарплату невиплачену.
Олександр Присяжнюк: Конечно. И еще один очень важный момент. Это момент краткосрочного трудоустройства студенчества, которым реально летом нечем заниматься. У нас сегодня отсутствуют молодежные трудовые отряды, с которым бы молодой человек мог поехать летом, заработать себе на отдых, на спорт, на лечение, еще на что-то. И в итоге вся эта масса студентов сегодня на улицах, в кабаках, то есть алкоголь и они тоже…
Оксана Ващенко: Або вони їдуть, скажімо, у кращому варіанті у Великобританію збирати полуницю, або ще щось, є різні види…
Олександр Присяжнюк: Это в лучшем случае. Реально в лучшем случае, поэтому это действительно вопрос очень важный — способны ли новые изменения что-то кардинально и конкретно привнести, в том числе и для молодежи. У меня очень и очень много сомнений. Поэтому, необходимо заниматься совершенно другой проблематикой. А именно — реальным созданием рабочих мест. Да, у нас подсчитано, что около миллиона гривен нужно для того, чтобы создать одно рабочее место. А сколько потрачено на «Евро-2012»? Может, лучше было бы детей с улицы забрать и занять их конкретным делом, создав рабочие места? И так далее и тому подобное.
Олександр Стоян: Я маленький коментар зроблю для колеги Олександра. У книзі другій розділ тринадцятий повністю присвячений проблемам працевлаштуванню молоді та захисту молоді. У мене немає можливості розшифрувати це все, але подивіться, будь ласка, тут прописано. Те, що ви сказали, це вже є порушенням законодавства: і зарплата в конвертах, і те, що звільняють молодих людей, це якраз ми…
Оксана Ващенко: Але це життя, це те, що є зараз, ви ж знаєте…
Олександр Стоян: Якраз ми записали в цьому кодексі жорсткі заходи відповідальності роботодавця за те, що він хоче звільнити молоду людину, або ще щось зробити. Інша справа, як це працює. Але якби у нас усе працювало, що ми наробили та наприймали у парламенті, то у нас уже був би комунізм у кращому розумінні його.
Олександр Присяжнюк: Хорошо. А почему же сейчас это не работает, если там все так хорошо и красиво прописано?
Олександр Стоян: Ми робимо на рівні законодавчому все, щоб захистити людину праці, в тому числі молодь. А ось уже те, що виконавча влада не робить у центрі та на місцях, це, безумовно, велике запитання до неї.
Оксана Ващенко: У нас є запитання, які надійшли по телефонному зв’язку. Давайте послухаємо. Добрий день! Слухаємо вас, ви в ефірі.
Слухач: Хотелось бы представителю Партии регионов господину Стояну задать вопрос. По поводу оплаты труда рассказывают об уголовной ответственности. У меня жена работает на государственном предприятии. На этом государственном предприятии зарплату задерживают уже за месяц.
Оксана Ващенко: А ви можете назвати, що це за підприємство?
Слухач: Это предприятие «Луганскуголь». Зарплату задерживают за месяц, никто там никакие перерасчеты не делает, штрафные санкции не выплачивает. По закону минимальная зарплата уже выше тысячи гривен, а им еще рассчитывают зарплату, хотят рассмотреть, исходя из минимума в 936 гривен. Так о каком трудовом законодательстве нам рассказывает правящая партия? Не понятно, где мы живем, в какой стране!
Олександр Стоян: Шановний радіослухаче! Задержка зарплаты за месяц это еще, как говорится, по-божески. К сожалению, зарплаты задерживают и по два, и по три месяца. А тут можно через суд истребовать, может, если есть профсоюзная организация, истребовать и возвратить зарплату. Опять же, при задержке зарплат, вот в этом законе, который еще не принят, мы предусматриваем очень жесткие штрафные санкции дополнительно к этому.
Оксана Ващенко: Про які закони можна говорити, якщо реально така ситуація…
Олександр Стоян: Ні, ні. А, я вспомнил, вы говорили, что минимальная зарплата… Поверьте мне, я как председатель подкомитета по социальным вопросам хорошо знаю, минимальная зарплата 1124 гривни будет к концу года. А сейчас она такая, как вы назвали, немножко меньше тысячи гривен. Поэтому, вполне, если жена получает только минимальную зарплату, то она правильно получает.
Оксана Ващенко: Ми з вами під час новин, на хвилі Радіо «Ера-FM», говорили про те, який восьми- чи дванадцятигодинний робочий день закріплюється відповідно до цього проекту Трудового кодексу. От, пане Олександре, підтвердьте або спростуйте. І тут дуже багато є запитань, які надійшли нам на електронну адресу і в продовження цієї теми: «Какие механизмы реализации концепции Трудового кодекса отражены в украинском законодательстве? Назовите их, пожалуйста».
Олександр Стоян: Пані Оксано, дуже дякую, що ви задали таке запитання про робочий тиждень, бо ним спекулюють ті опоненти, які не хочуть, щоб приймали Трудовий кодекс. Однозначно, скажу, що в новому проекті кодексу, як і в чинному кодексі, який діє з 1971 року, у статті 131 ми чітко відтворили нині діючу норму, що робочий час становить сорок годин на тиждень при п’ятиденному робочому тижні. В цілому за місяць — 160 годин.
Але ми, як і в старому кодексі передбачили деякі інші норми. От дивіться, є норми, так званих понадурочних робочих часів. Наприклад, людина чергує, вона чергує добу, вона не може перервати цей процес — у нас є такі види робіт. Тоді вона повинна певний час відпочити. Наприклад, лікар, іде операція і що, він подивився на годинник і каже: вибачте, у мене вісім годин закінчилися й пішов? Не можна цього робити. Вахтовий метод, дальнобійники й багато інших професій. І тому ми прописали, що якщо надурочні часи, то вони не повинні перевищувати для кожного працівника чотири години протягом двох днів підряд.
Оксана Ващенко: А як вони оплачуватимуться?
Олександр Стоян: Якщо вони перевищують, то, по-перше, або дається додаткова відпустка по результатам за місяць, декілька днів або тиждень, або оплачується у підвищених розмірах. Далі ми передбачили, що у нічні часи, коли не просто надурочні сплачуються, а обчисляється зарплата у потрійному розмірі. Зараз від ставки двадцять відсотків, а ми поставили тридцять відсотків. У цьому і полягає якраз захист.
Оксана Ващенко: Пане Олександре, щодо нічної роботи нинішній закон забороняє жінкам працювати в нічний час. А от відповідно до ваших новацій, жінкам у принципі цілком можливо працювати в нічний час.
Олександр Стоян: Оксано, такого там немає. Можливо, на першому етапі десь було, тому що закон із 2003 року розробляється, скоро будемо десяту річницю відзначати, але такого положення там немає. Навпаки, вперше, і я хочу, щоб це почули жінки, ми записали, що тим мамам, які у декретній відпустці по догляду за дитиною, нараховується трудовий стаж, який зараховується до загального стажу. І що стосується роботи у нічний час, то ми прописали, що жінки не повинні працювати в нічний час.
Але давайте будемо реалістами. Знову ж таки, приблизно, у гуртожитку начального закладу жінка чергує добу. Вона чергує, вона працює там. Що, ми їй заборонимо? А це її основне джерело прибутку. Є й інші такі роботи, які не потребують важких фізичних навантажень, і тут можна застосувати як виняток, бо ми позбавимо таким чином багато жінок можливості працювати.
Оксана Ващенко: Головне, щоб усе це потім виконувалося справді на місцях. />
Олександр Стоян: От радіослухач і задав запитання про механізм виконання. А механізм виконання тільки через контроль з боку судових органів, прокуратури й таке інше.
Оксана Ващенко: Є ще дзвінок. Давайте послухаємо, є дзвінок у нас. Добрий вам день!
Слухач: Добрый день! Я киевлянин. Меня резанул аргумент пана Стояна, что люди защищены. Восемь лет назад у нас был рейдерский захват на предприятии. И когда начали разбираться с профсоюзами, то профсоюзы защищают директора по закону, потом защищают (это если внутренний спор) лидера профсоюзного, а потом только наемных работников. Если спор с третьей стороной, тогда да, профсоюзная организация защищает уже наемного работника. Это недопустимо! Должны именно людей, как вы выразились защищать. Это первое.
Второе, когда уже будет принята почасовая оплата работы?
И третий вопрос, последний. Почему депутаты Верховной Рады, которые зарабатывают больше, чем прожиточный минимум и не бедные, получают какие-то дотации, субсидии, а я, получаю ниже прожиточного минимума по существу, мне никто не дает никаких социальных доплат?
Олександр Стоян: Значить, відповідно до закону про профспілки, головна функція профспілок захист інтересів людини праці. Ви правильно сказали, знову ж таки, ми люди реальні, я знаю добре цю ситуацію, профспілковий лідер на рівні первинної організації дуже боїться роботодавця. Бо якщо вони будуть реально захищати (хоча він має на це право, всі законні підстави захищати людину), то цей директор може зібрати збори та змінити цього профспілкового діяча.
Погодинна оплата праці існує вже другий чи третій рік. Вона зараз становить, не хочу помилитися, десь не менше 5,7 гривень за годину, вона існує, вона прописана дуже чітко в новому проекті. І прожитковий мінімум у нас сьогодні не повинен, жодна людина в Україні не може отримувати зарплату нижчу за прожитковий мінімум.
Оксана Ващенко: Все, маємо завершувати, ефір вичерпано. В студії був Олександр Стоян, Олександр Присяжнюк і Оксана Ващенко. Я не прощаюся, дочекайтеся наступної години.