1 марта в информационнном агенстве "ГолосUA" состоялась пресс-конференция на тему: «От чего будет зависеть курс доллара в 2013 годув Украине?»
В пресс-конференции участвовали: Елена Слезко — ведущий научный сотрудник отдела валютно-финансовых отношений Института мировой экономики и международных отношений НАН Украины; Александр Охрименко– экономист.
Модератор — журналист Ольга Смалюхивская.
Ольга Смалюхівська:Колеги, доброго вам дня! Вітаю у прес-центрі інформаційної агенції «ГолосUA». Сьогодні спробуємо поговорити на тему: «Від чого залежатиме курс долара цього року» і взагалі, що буде з нашою українською національною валютою? Це тема, напевно, яка обговорюється експертами найчастіше, і це тема, яка має також під собою дуже багато різних думок. Спробуємо сьогодні все ж таки з’ясувати, чого нам чекати в цьому році. Будемо говорити про це з нашими гостями.
Хочу вам їх представити, це: Олена Сльозко — провідний науковий співробітник відділу валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук, а також Олександр Охрименко — експерт-економіст. Ми як завжди запрошували офіційних представників, представників Національного банку, однак як завжди в таких ситуаціях, певно, їм немає, що сказати, і вони відмовили.
Тому, пані Олено, перше запитання буде до вас. Якщо ми говоримо про курс долара до гривні, дуже багато різних експертів обговорюють цю тему, оптимісти говорять про те, що девальвація національної валюти цього року буде зовсім незначною, песимісти говорять про те, що курс гривні до долара взагалі може перевалити за 9,50. А деякі говорять, що й за десять. І в принципі навіть по суті і в Нацбанку не дають якихось точних прогнозів із приводу того, чого ж нам чекати на валютному ринку.
І от власне хотілося б почути вашу експертну думку. На ваш погляд, якими будуть тенденції на валютному ринку? Як буде розвиватися ситуація в залежності від того, що зараз відбувається в Україні, в економіці? І від чого взагалі залежатиме стабільність нашої національної валюти? Будь ласка.
Олена Сльозко: Спасибо за вопрос. Ничего нового для вас я не открою, если скажу, что прежде чем делать прогнозы, нужно оговориться, что прогнозы делать — дело немножко неблагодарное, потому что скажешь одно, а оно не сбудется и так далее. Но когда такая неизвестная ситуация и множество экспертов высказываются и «за», и «против», нужно смотреть на макроэкономическую ситуацию в целом в Украине, и в Соединенных Штатах Америки. В той стране, к валюте которой привязана непосредственно наша гривня.
Какие тенденция там и в политике, и в экономике, и все показатели макроэкономики, валовый внутренний продукт, безработица и прочее. Как эти показатели будут себя вести и какие тенденции в этих двух странах (в нашей и в Соединенных Штатах), такой будет в принципе и ситуация с долларом и гривней. Я больше склонна к мнению первых экспертов, аналитиков, о которых вы сказали, что ситуация будет медленно развиваться. Да, будет девальвация, но она будет развиваться медленными темпами. Вот сегодня уже доллар колеблется 8,11-8,14 гривен, но существуют прогнозы, что до 8,50 гривня снизится. И в общем-то в марте-месяце вот такая ситуация возможна.
Ольга Смалюхівська: А в зв’язку з чим це буде пов’язано, коли ви кажете, що, можливо, гривня знизиться до 8,5?
Олена Сльозко: Ну, потому что, думаю, опять же ничего нового для вас, если скажу, что нам в первом квартале нужно отдавать долги, и долги большие. Большой долг и дефицит бюджета — это, конечно, две составляющие. И сейчас идут переговоры с Международным валютным фондом о транше, но наша страна не выполняет условия, естественно, нам напрямую пока не отказывают, но в то же время ждут, выжидают. Объявлен технический так сказать перерыв, при котором в общем-то ожидаем, или не ожидаем третий транш кредита stand-by, который очень жесткий. И для того, чтобы его нам дали, стране нужно выполнить очень точно требования Международного валютного фонда в этой ситуации.
Ольга Смалюхівська: А тепер ще момент. Від чого залежатиме стабільність гривні? Зараз курс гривні в певних рамках утримується, але для того щоб вона принаймні не девальвувала далі, що уряд має зробити, Національний банк? Як підтримувати гривню хоча б на такій позначці, на якій вона сьогодні тримається?
Олена Сльозко: В той ситуации, которая сложилась сейчас, сложно прогнозировать. Вообще, чтобы стабилизовалась гривня, конечно, нужно чтобы хоть как-то развивалась или хотя бы начала развиваться промышленность наша, и дали вздохнуть пересічному громадянину, скажем так, чтобы можно было…
Ситуация же у нас сейчас похуже, и во многих странах похожая ситуация, но правительства многих стран приходили в определенный момент к тому, что нужно все-таки развивать промышленность, потому что ведущие позиции страны в промышленном производстве, это всегда стабильная валюта. И даже валюта, которая не является стабильной, она может выйти в стабильную.
Вот сейчас яркий пример Китая, где мы видим, что юань пытается стать стабильной валютой, но до сих пор является частично конвертируемым. Ему пока не дают, скажем, основные игроки мирового финансового рынка этого сделать, потому что это валютные войны так называемые, потому что Китай сейчас демонстрирует миру, что он вообще впереди всей планеты по всем показателям уже. И по макроэкономическим, и по торговле, и по производству, и поэтому это серьезный конкурент Соединенным Штатам Америки. И на сегодня в принципе мы видим, что не меняя никак ситуацию в стране в целом, ни в политической сфере, ни в других, Китай перешел к рыночной экономике безболезненно, без всяких внутренних войн, катаклизмов и прочего.
То есть, существует пример стран, когда нужно повернуться в сторону промышленности. И когда транснациональные корпорации Америки переносили свои филиалы в Китай, это было просто предусмотрено как использование дешевой рабочей силы, и никто тогда особо не рассчитывал, что Китай будет производить свои машины, машины новых марок, и как стремительно это произошло. То есть укрепление страны, укрепление валюты — это развитие промышленности, развитие ссудного капитала, и чтобы за рубежом работали филиалы наших банков тоже. Но это не быстрый процесс, это не произойдет сиюминутно, но к этому нужно стремиться, и вкладывать инвестиции именно туда.
Ольга Смалюхівська: Ми до вас ще повернемося. Пане Олександре, долучайтеся ви також до нашої розмови. В принципі власне ви відноситеся до експертів оптимістів, чи песимістів? Говорять про те, що кінця року гривня зірветься з цепка, чи існують для цього реальні підстави?
Олександр Охрименко: Давайте я нагадаю, що я належу до тих, хто правильно сказав, коли восени відбувалася істерика, що буде девальвація, я говорив, що буде ревальвація. І ревальвація відбулася. Тому на сьогоднішній момент ще раз говорю, що не буде ніякого у нас обвалу гривні, 9,5 не буде. І десять не буде, і одинадцять не буде. Хоча я розумію, що є дуже багато людей, які, на жаль, накупили дуже дорого долари, і їм страшенно хочеться десять. На сьогоднішній момент максимально, на скільки може зрости долар, виходячи з ситуації, — 8 гривень 40 копійок наприкінці року. Не в березні.
У березні ми будемо спостерігати таку ситуацію, як зараз. От хто пам’ятає, наскільки зріс курс долара за лютий? Ніхто не згадає взагалі. А от учора відбулися торги, знаєте, наскільки зріс долар? На 0,08 за копійку. Я думаю, що ви навіть не звернули увагу. Хоча динаміка була, причому більше мільярда продали туди-сюди.
Ольга Смалюхівська: Пане Олександре, а як же ситуація щодо того, що у нас майже щомісяця знижуються критично золотовалютні запаси?
Олександр Охрименко: Не зменшуються. Вони навіть збільшилися по результатам до того.
Ольга Смалюхівська: А те, що у нас не відбулися домовленостей про запозичення з Міжнародним валютним фондом, те, що Україну покидають закордонні інвестори? Тобто негативних факторів насправді вистачає.
Олександр Охрименко: Давайте тепер трошки обговоримо. Січень-місяць — золотовалютні резерви зросли на 102 мільйони. Зменшилися? По лютому — вони знову зросли. Чому зростають? Розмістити єврооблігації, чули. Тобто технічно вони збільшаться. Кредити, які ми повинні були віддати Міжнародному валютному фонду у січні та лютому — все віддали, навіть віддали відсотки. Тепер найближчий етап, коли потрібно буде віддавати кредит Міжнародному валютному фонду, — восени. Влітку не треба, в березні не треба. У нас єдине зараз — поточне погашення відсотків по кредитам, класичне.
Ольга Смалюхівська: Якщо у нас усе так прекрасно, так чому ж тоді уряд так настирливо домовляється зараз про наступний транш кредиту МВФ?
Олександр Охрименко: Так, хвилинку. Давайте розмежуємо одне й друге. Дивіться ситуація, тільки пройшла інформація, що до нас у березні-місяці приїде ще раз місія Міжнародного валютного фонду, у нас кредитно-дефолтні свопи упали з 700 до майже 530. Що таке свопи? Це оцінка України з точки зору міжнародних інвесторів. І це ще не дали нам кредит. Коли ж нададуть кредит, то свопи знизяться до менше чотирьохсот.
Що це означає з точки зору бізнесу? Це значить, що буде простіше не тільки державі залучати гроші, продавати єврооблігації, а й банкам буде простіше продавати, кредити можна буде брати. На жаль, тут існує пряма залежність. Якщо ми дружимо з Міжнародним валютним фондом, значить, відношення міжнародних інвесторів до України позитивне. Не дружимо — береться пауза.
Напевно, ви чули, що ЄБРР вирішив надати нам кредит 600 мільйонів євро, причому однією з умов була — що після того, як буде відновлена співпраця з МВФ. На сьогоднішній момент нам не стільки потрібні кредити Міжнародного валютного фонду, як потрібна дружба. Тому що, на жаль, у світовій економіці існує таке правило, коли ви дружите, до вас ставлення одне, не дружите — ставлення інше. І це суттєво впливає, це дійсно факт.
Тому на сьогоднішній момент нашій країні дійсно потрібно підписати меморандум із МВФ, навіть якщо й не будемо використовувати кредитну лінію.
Ольга Смалюхівська: Пане Олександре, але більшість експертів усе ж таки сходяться на тому, що українську гривню чекають непрості часи. Ви говорите про те, що насправді, все буде добре.
Олександр Охрименко: Нічого не буде, все буде нудно до неймовірного, я вам зразу кажу, як у лютому. Ви ж бачили, як важко було писати про валютний ринок. Узагалі. Ну, не можна було писати, ви читаєте, наприклад, що день курс помінявся на 0,05, так, копійка. Ну, і що змінилося? Навіть нещасні бариги, які торгують доларами, замучилися курси встановлювати. Вони бідні вже виставляють 8,145, до тисячних.
Ольга Смалюхівська: Тобто ви можете заспокоїти українців, і сказати про те, що курс буде стабільним?
Олександр Охрименко: Та не буде нічого. Якби от у 2012 році не було би виборів, то у нас не було навіть розмов про девальвацію, люди добрі. Вибори вплинули на цю ситуацію всього-на-всього. І ще звертаю вашу увагу, дуже звертаю на таке. У січні-лютому Національний банк із золотовалютних резервів не здійснював інтервенції взагалі. Тобто на сьогоднішній момент той курс, що ми бачимо, формує ринок. Так, ми можемо говорити, що були моменти, коли там гривня трошки впала, піднялася, але це такий ринок. Тобто одного дня вийшло більше покупців, іншого менше. Взагалі, якщо ви подивитеся на курс гривні, то він так, потихеньку плигає — копійка туди, копійка сюди. Але це все нормально, це гнучкий курс.
Ольга Смалюхівська: Пані Олено, ваш прогноз — що буде насправді з гривнею? Чи існують підстави для її девальвації, для значної?
Олена Сльозко: Для значної девальвації оснований нет. Я согласна с коллегой, что процесс будет развиваться медленно. Потому что, давайте посмотрим, кому выгодно, а кому не выгодно такой курс. Если не выгодно, то это основным игрокам на финансовом рынке, на мировом финансовом рынке, на нашем внутреннем рынке. Если это выгодно, значит, не будет. Если невыгодно, значит, будет. Ситуация на данный момент сложилась так, что невыгодно это делать.
Ситуация в Америке более-менее стабильная, доллар остается основной валютой и в этом году, конечно же, с ним практически ничего не случится, и прогнозов нет, что-то произойдет с долларом. Значит, ситуация с нашей валютой будет так вот медленно, но немножко девальвировать, как и я говорила.
Ольга Смалюхівська: Скажіть, будь ласка, як ви думаєте, якою буде політика Нацбанку та уряду? З ваших слів виходить, що вона буде зваженою й такою, як має бути, якщо не відбуватиметься ніяких змін з курсовою політикою?
Олександр Охрименко: На сьогоднішній момент ви бачите, що політика така як є, фактично буде продовжуватися. Звичайно, що Національний банк тільки в самі критичні моменти буде виходити на ринок із інтервенціями, якщо дійсно існуватиме така необхідність. Крім того, напевно, ви звернули увагу, що на сьогоднішній момент (це більше в програмі уряду) заплановані дійсно дії, які називаються «Для прискорення розвитку економіки». Якщо сказати іншими словами, то це фактично емісія гривні.
Тому що, як я розумію, що для того, щоб профінансувати інвестиційні програми, ви самі розумієте, потрібна частково емісія гривні. Тому на сьогоднішній момент дійсно, от те, що ми будемо спостерігати в 2013 році, — це прискорення емісії гривні. Якщо ми подивимося, в 2012 році грошова маса в країні стискалася, тепер буде розжиматися.
Взагалі яка буде найпопулярніша тема восени? Я вам одразу говорю, що основна тема буде перенагрітий ринок кредитів. У нас дійсно на сьогоднішній день уже з травня почнуть прискорювати видачу кредитів, і восени будуть усі говорити, що треба щось робити, бо у нас дуже швидко зросте кількість виданих кредитів. Така дійсно буде ситуація. От у нас цього року дійсно відбудеться надмірно швидко зростати кількість кредитів.
На жаль, хочу зразу сказати, що чим швидше зростатиме кредитування, то ви самі розумієте, прискориться інфляція. Тут пряма залежність, і нічого з цим по поробиш. Таке дійсно буде, і в цьому році, я розумію, що Національний банк буде більше, скажімо, переживати, або думати про те, щоб інфляція була в розрахункових межах. От запланували шість відсотків, то щоб цю межу не переходила, тому що існуватиме ризик, що може бути значно вища. І тут НБУ якраз і буде вживати певні дії.
Ольга Смалюхівська: Колеги, долучайтеся, будь ласка, до розмови, задавайте свої запитання нашим гостям.
Денис Гонтар, інформагентство «ГолосUA»:Пане Олександре, можливо, трохи відійдемо від цієї теми. От учора заявив один із депутатів, що з наступного року потрібно буде вже вводити податок на депозити 25 відсотків. Хоча попередньо говорилося про 15 відсотків за Податковим кодексом. Як ви це можете прокоментувати? І що це взагалі дасть Україні?
Олександр Охрименко: Що це дасть? Це дасть дешеві кредити, перш за все. Всі ж хочуть кредити за низькими відсотками? Хочете кредити від дванадцять відсотків як у Росії? Всі хочете. І не розповідайте, що ви не хочете брати дешеві кредити. Дивіться, цей метод, який запропонував депутат, здається, Сігал. Фактично, він узяв за основу досвід Росії. В Російській Федерації вже давно існує таке правило, якщо у банку ставка по депозиту більша, ніж дві облікові (він просто взяв облікову ставку плюс п’ять відсотків), сплачується податок двадцять відсотків.
У Росії це давно існує. Тому на сьогоднішній момент у наших сусідів існують такі кредити. Так, можна зробити відсоток, наприклад, п'ятнадцять чи шістнадцять, але там нижче. От банки, скажімо, цю межу не переходять. І тому, коли цей законопроект приймуть, що вийде? На сьогоднішній момент у нашій країні облікова ставка 7,5, значить, якщо банки залучають депозити під ставки 12,5 на рік, податків нуль, як було, так і залишається. Будуть ставки по депозитам 15, 16, 18 відсотків — треба буде з різниці сплачувати податки.
Звичайно, як правило, це невигідно, тому ми фактично таким методом отримаємо і дешеві кредити. Це те, чого на сьогоднішній момент страшно всі хочемо. Дешеві депозити і дешеві кредити. Мало хто знає, що в Росії на сьогоднішній момент ставка по депозитам середня сім відсотків в рублях. У них валюта не дуже популярна. Тому кредити дійсно в Росії на сьогоднішній момент під дванадцять відсотків. І всі скаржаться, що це дуже висока ставка, треба знижувати. Згоден, треба знижувати до трьох. Я розумію, що за європейськими нормами це дуже висока ставка, у Німеччині, наприклад, три-чотири відсотки, а в Росії дванадцять. Але це дійсно може спрацювати.
Денис Гонтар, інформагентство «ГолосUA»:Від цього ж депутата була ще й така пропозиція, щоб заборонили валютні депозити, скажіть, будь ласка…
Олександр Охрименко: Ну, тут якраз, я скажу, він не врахував. Це збалансована позиція, з одного боку, він фактично, скажімо, відміняє валютні… Розумієте, у нас же, дивіться, вже валютні кредити видавати не можна, ви ж знаєте. Фізичним особам не можна, а можна видавати тільки юридичним, і тільки експортерам. У нас не так багато експортерів, яким потрібна валюта. Тому дійсно, якщо подивитися, в 2012 році, як ви вважаєте, куди використовували валюту, яку залучали банки, з вашої точки зору? Валютні спекуляції, валютні свопи.
На сьогоднішній день свопи розгорнули приблизно на 65 мільярдів. От уявіть собі, на шістдесят п’ять. От уявіть — 65 мільярдів заробили грошей! Я розумію, що це бізнес, я розумію, що банки хочуть заробляти гроші, але ж це не, вони не кредити видали, вони просто пограли на курсі. Розумієте? От тепер бажано це згорнути. Не буде валютних депозитів, не буде такої гри на курсі.
І знову ж таки ситуація. Я так розумію, яке буде наступне запитання. А що будуть люди робити? Поміняють спокійно валюту на гривню. Саме цікаве, що пройде два-три роки, і навіть забудуть, що у нас були валютні депозити. В Росії вже це все проходили, я вам зразу кажу. Ну, в якому смислі? Там дійсно менше цих самих. Хоча, я розумію, що на сьогоднішній момент ми використовуємо кнут, а не пряник.
Денис Гонтар, інформагентство «ГолосUA»:Можна це таке уточнення. От оподаткування депозитів чи не призведе до того, що люди почнуть в матрацах гроші тримати, і не нести в банки?
Олександр Охрименко: Не призведе. Тому що, ще раз повторюю, дивіться, на сьогоднішній день, якщо відсоток по депозиту не перевищує 12,5, податку не буде. Наскільки мені відомо, я не можу сказати чітко по цьому законопроекту, але вже є така маленька контрпропозиція, не п’ять, а десять. Чому десять? Пояснюю. Дивіться, якщо 17,5… В «Ощадбанку» ніхто не звертав уваги, яка ставка? Шістнадцять. В «Ексимбанку» — сімнадцять. Ну, просто вони говорять, що якщо ми на сьогоднішній момент навіть добавимо десять, то фактично це буде ставка, яка на сьогоднішній момент пропонується, ну, найбільшими банками, за виключенням деяких банків.
Але знову ж, ситуація, ви самі розумієте. Чому рухнув «РД-банк»? Ну, не можна було приймати депозити під такі ставки. І взагалі, це авантюра, якщо ти ухвалюєш завищені ставки. Вони цим фактично говорять, що от є межа, будь ласка, якщо хтось дуже авантюрист, прийматиме депозити під сорок, але тоді вже всі мають розуміти, що це за банк.
Ольга Смалюхівська: Пані Олено, будь ласка, ваша думка з цього приводу?
Олена Сльозко: Я частично согласна с вами, коллега. Потому что вы говорите с позиции бизнеса.
Олександр Охрименко: Тільки з позиції бізнесу…
Олена Сльозко: Но если говорить с позиции реального сектора, населения, пересічного громадянина, так скажем, то действительно ситуация сложная. Экономика вообще-то от слова «экономить», а когда мы берем кредит, вот как вы говорите, что мы страшенно все хотим кредиты, то я, например, не хочу, я сама в душе не хочу брать кредиты, это жить в долг, а это постоянная долговая тяжесть, и долгономика получается, а не экономика.
Олександр Охрименко: А під дванадцять відсотків?
Олена Сльозко: Ну, нет, я вообще не беру, это чисто моя позиция. Вот я не люблю жить в долг и все. Это мое личное. И в принципе, у нас это уже не экономика. Экономить — это жить экономно и так далее. А когда экономика уже на грани коллапса… Как в социализме, помните, был лозунг — «экономика должна быть экономной»? Но не все там было плохо. А сейчас мы все живем в долг, и живем в кредит, и за нас будут еще расплачиваться наши дети и внуки.
Но в этом сейчас вопрос. Если брать простого человека, обыкновенную бабушку из села, то, конечно, ситуация сложная. Если у нее действительно под матрасом есть какая-то сумма денег, даже в долларах, и она хочет их обменять, и если вводить какие-то ограничительные меры… В принципе правительство такими мерами пытается урегулировать и сделать этот рынок подвластным, чтобы регулировать, и можно было бы видеть то, что происходит. Но для простых граждан, это, конечно, ситуация сложная на сегодняшний день. Я так считаю.
Сергій Яковенко, «БТБ»: Пані Олено, чи можете ви уточнити свою позицію щодо оподаткування депозитів на двадцять п’ять відсотків?
Олена Сльозко: Ну, я же говорю, что с позиции бизнеса, я согласна, это хорошо, если действительно идут инвестиции и так далее. Но на сегодня же экспорт у нас практически снизился, и импорт преобладает над экспортом, поэтому на сегодня ситуация с этими депозитами, я здесь согласна с вами, что под двенадцать это нормально.
Олександр Охрименко: Ну, для бізнесу, так. А для фізичних осіб?
Олена Сльозко: Я здесь согласна с вами, что для бизнеса нормально. А с физических лиц, ну, если посмотреть… Хотя кто-то уже подсчитал и говорят, что вот 610 миллиардов долларов у нас под «матрасами» в Украине.
Олександр Охрименко: 83 мільярди —Нацбанк порахував.
Олена Сльозко: Уже Нацбанк посчитал? Но существуют разные прогнозы…
Олександр Охрименко: Є показник міжнародної інституціональної компанії, що це становить десь 63 мільярди офіційно за дев’ять місяців, правда.
Олена Сльозко: Но это приличные деньги, то есть они осели вне банков, и их пытаются выманить. Вот первые два месяца, когда вот появилась информация, что будут снимать пятнадцать процентов при сдаче валюты, и на операции покупки-продажи, тогда этот испуг населения как бы оказался для страны позитивным, люди пошли сдавать, испугавшись, что введут такое правило. И это сработало, и люди действительно стали сдавать доллары, и произошло какое-то оживление среди физлиц на этом рынке. Но оно сейчас уже замедлилось, народ видит, что этот налог не вводится, и все пошло в общем-то на спад. И опять период ожидания сейчас опять начался.
Сергій Яковенко, «БТБ»: А оподатковувати прибуток за депозитами треба, чи ні?
Олена Сльозко: Я считаю, что нет, потому что это двойное налогообложение идет уже. Это мое личное мнение.
Ольга Смалюхівська: Ще запитання, будь ласка.
Олена Проценко, канал «Новин 24»: У мене запитання до пана Олександра. Ви сказали, що буде активно кредитуватися економіка. Під які ставки, можливо, в яких обсягах? Тобто розкажіть більш детально. Ви сказали, що восени, можливо, навіть буде бум кредитування.
Олександр Охрименко: Однозначно.
Олена Проценко, канал «Новин 24»: Напевно зараз підприємці собі такого уявити не можуть?
Олександр Охрименко: Ну, от дивіться, на сьогоднішній момент уже для VIP-клієнтів ставка по кредитам стала сімнадцять відсотків. Для людей «з вулиці» — 22-24 відсотки, а було тридцять, якщо ви пам’ятаєте. Щоб ви розуміли, від чого упало. Так, на сьогодні мало хто ще кредитується, бо зараз підприємства, не знаю, звернули, чи не звернули ви увагу, але дуже активізували роботу з юридичними особами. Я не говорю про фізичні… Банкам зараз цікаво кредитувати юридичних осіб.
У результаті того що ставки у великих банках, я не беру знову ж таки малі, знизилися на сьогоднішній день до вісімнадцяти відсотків, а собівартість відповідно впала десь до 13-14 відсотків, то вони вже можуть надавати під сімнадцять відсотків кредити. Під сімнадцять — це вже для нашого бізнесу якась реальна ситуація. І я просто говорю, що вже в травні ми побачимо зростання десь за місяць на 10-12 відсотків виданих кредитів. Тобто приріст кредитного портфеля. Як правило, влітку у нас трошки затишшя бізнесової діяльності, тому, якщо тоді й буде приріст, то якийсь невеликий.
А от восени, дійсно, восени ми можемо побачити, що буде зростати за кожен місяць мінімум на 10-15 відсотків нових кредитів для юридичних осіб. І тому по результатам усього року ми дійсно можемо побачити зростання кредитування не менше, ніж на 25-30 відсотків для юридичних осіб. Звичайно, це в гривні.
Стовно ставок, я дуже надіюся, що повернеться до рівня п'ятнадцять відсотків. Щоб ви розуміли, що 15 відсотків — це десь межа, яка зараз припустима лише для великих банків. Нижчим на сьогоднішній день може бути лише демпінговий кредит. Але, якщо, наприклад, уже банк згоден буде якось залучити, і може видати собі у збиток, із розрахунку, що потім десь отримає прибуток.
Що стосується фізичних осіб, то поки що на сьогоднішній момент от ці високі ставки по кредитам залишаться. Тому що іпотеку, ви самі розумієте, під тридцять відсотків видавати нереально, і під сімнадцять теж нереально. А якщо немає застави, то банки, звичайно, так не видають. Там дійсно починаються ставки від тридцяти шести відсотків, і дешевше не виходить. Ось така ситуація.
Ольга Смалюхівська: Є ще запитання, колеги? Пане Олександре, тоді запитання наостанок до вас таке традиційне. Якщо ви говорите, що значних коливань на валютному ринку не буде, то в чому ви порадите українцям зберігати свої заощадження? Будь ласка.
Олександр Охрименко: Я можу навіть підтвердити. От дивіться, за січень-місяць співвідношення гривнєвих і валютних депозитів становить три рази. Тобто гривнєвих депозитів в три рази більше громадяни розмістили нових, ніж у валюті. Я так розумію, на сьогоднішній момент, якщо про це говорити, от раніше говорили п’ятдесят на п’ятдесят, то я би зараз рекомендував сімдесят п’ять — в гривні, двадцять п’ять — у валюті.
Я розумію, що незважаючи ні на що, психологічний фактор залишається, ставлення до валюти залишається, тому… І чи приймуть, чи не приймуть законопроект, то до цього ж ще треба дожити. Поки що, я так розумію, що люди все одно будуть зберігати свої заощадження в валюті, як би не було. Крім того, навіть якщо приймуть законопроект, я так розумію, що там буде все одно якийсь перехідний період, як правило, пишуть, що за такий-то термін потрібно це зробити. Ви ж розумієте. Тому поки що, якщо раніше рекомендувати зберігати п’ятдесят у валюті, то зараз двадцять п’ять у валюті.
Але знову ж таки, якщо хочете, можете зберігати в доларах. Якщо хочете більше грошей, але й більше ризику, тоді в євро. Євро це настільки нестабільна валюта, ви можливо в цьому році побачите і дев’ять гривень за євро, і побачите навіть двадцять, і більше дванадцяти. Але це знову ж таки, можна дуже промахнутися, тому що це дуже нестабільна на сьогоднішній день валюта у світі, і тому є свої фактори, які від нас не залежать.
Ольга Смалюхівська: Пані Олено, і ваша рекомендація?
Олена Сльозко: Насчет того, что евро нестабильная валюта? Я тоже согласна.
Ольга Смалюхівська: В чому ви б порадити зберігати заощадження?
Олена Сльозко: Можно и так советовать, как пан Александр. Но я бы посоветовала пятьдесят процентов — в гривне, двадцать пять — в долларах, и двадцать пять — в евро.
Олександр Охрименко: Теж красиво…
Олена Сльозко: Я не согласна, что евро нестабильная. Да, она молодая валюта, ей всего там пятнадцать лет, в 2001 году ее только ввели, двенадцать лет. А это для валюты не срок, и она тоже становится на ноги, поэтому ей сложно. Но эта валюта подкреплена очень сильными экономиками. Поэтому говорить о том, что она слабая, нельзя. Я считаю, что там ее удержат, и ее удерживают всеми силами, и в общем-то не для того ее создали, чтобы ее развалить. В общем-то, я бы так посоветовала: 50 на 25 на 25.
Ольга Смалюхівська: Дякую. Я пропоную на цій ноті завершити прес-конференцію. Дякую вам дуже, колеги. Дякую гостям.