17 апреля в информационном агентстве «ГолосUA» состоялась пресс-конференция лидера Компартии Украины Петра Симоненко на тему: «Парад победителей: прошлое вдохновляет будущее».
Модератор — журналист Ольга Смалюхивская.
Ольга Смалюхівська: Колеги, доброго вам дня! Рада вітати вас у прес-центрі інформаційної агенції «ГолосUA».
Наш сьогоднішній гість Петро Миколайович Симоненко — лідер Комуністичної партії України. З Петром Миколайовичем будемо говорити на тему: «Парад переможців: минуле надихає майбутнє». Власне, поговоримо про підготовку до 68 річниці святкування від дня завершення Великої Вітчизняної війни. І зараз конкретніше про це поговоримо. Але оскільки Петро Миколайович тільки-но повернувся з сесійної зали, де сьогодні відбувалася друга спроба голосувати за відміну пенсійної реформи, яка, власне, стала провальною, то можемо першими дізнатися про це.
Петре Миколайовичу, що відбуватиметься далі? І вже якщо ближче до теми, то те саме стосується й ветеранів, власне, що вони отримають в результаті цього? Будь ласка.
Петро Симоненко: Вітаючи всіх вас, шановні колеги журналісти, хотів би, відповідаючи те питання, яке справді хвилює багатьох сьогодні — відміна пенсійної реформи, з самого початку буквально коротенько ще раз повернулися до історії цього питання.
По-перше, нагадую, що цей закон був прийнятий за представленням Кабінету Міністрів, і конкретно Тигіпко Сергія Леонідовича на вимогу Міжнародного валютного фонду. За нього голосували в листопаді 2011 року. За цей проект закону проголосувало 248 народних депутатів, із яких 188 — представники Партії регіонів, 20 — Блоку Литвина, 40 народних депутатів — це представники БЮТ і «Нашої України». Фракція Компартії не голосувала, жодний із наших депутатів не голосував за цю реформу, бо з самого початку ми категорично виступали проти цього.
Але перед тим, як цей проект закону було внесено на розгляд Верховної Ради, Україна в особі керівників держави взяла на себе зобов’язання, і письмово підтвердила все це перед Міжнародним валютним фондом. Мається на увазі — підвищення пенсійного віку. Листа офіційного на адресу Міжнародного валютного фонду з бажанням підвищити пенсійний вік виходу на пенсію для жінок до 60 років, для чоловіків до 65, підписали Ющенко, Тимошенко, і не маючи на це права, підписав Яценюк. Саме ці особи підписали міжнародні зобов’язання України перед Міжнародним валютним фондом, що наша країна буде підвищувати пенсійний вік і, зрозуміло, проводити пенсійну реформу.
Таким чином, розпочали цей процес представники «помаранчевої» команди, які й сьогодні є у Верховній Раді й намагаються про щось говорити, виправдовуючи свої злочини. А продовжили представники іншої частини олігархічних кланів, які входять до складу Партії регіонів. Таким чином, ми з вами стикаємося з реаліями того, що сьогодні розколотий правлячий клас (олігархи), одні починали, інші завершували і сприяли тому, щоб ця ганебна пенсійна реформа була прийнята.
Ви знаєте, що другого квітня була перша спроба проголосувати за підтримку проекту, який вносила фракція Компартії, — скасування пенсійної реформи, але ми отримали 220 голосів. Шість голосів не вистачило. Тоді не проголосували дванадцять представників якраз від БЮТ і, зрозуміло, «Свободи» і «УДАРу». Це дванадцять осіб, які тоді не проголосували, а ми могли тоді проголосували й прийняти таке рішення.
Сьогодні була друга спроба, і я вас інформую, що фракція Компартії якраз своїм голосуванням підтвердила те, про що ми раніше казали, що незалежно від того, яка політична сила буде вносити на розгляд Верховної Ради проект закону щодо скасування пенсійної реформи, фракція Компартії проголосує обов’язково. Ми забезпечили повний склад фракції на засіданні, де 32 народних депутати і тридцять третій як позафракційний вважається на сьогодні, це Калетник Ігор Григорович, який виконує обов’язки першого заступника голови Верховної Ради, фракція Компартії в повному складі проголосувала за відміну пенсійної реформи.
Але що сталося? Проголосували сьогодні два проекти законів, за один з яких проголосували 223 депутати, і за законопроект Денисової — 221 мандат. Так ось коли було двісті двадцять три голоси, хто не голосував, і чому не прийняте це рішення? Фракція БЮТ нараховую в своєму складі 99 депутатів, присутніх було сьогодні 91 депутат, голосувало 88 депутатів. Не проголосували Дзендзерський, Федорук і Яворівський, які знаходилися в залі. Ось вам зразу було би 226 голосів. Відсутні були Дубовий, Катеринчук, Одарченко, Шевченко. Були відсутні тоді, коли, так скажемо, має величезне значення це голосування.
З боку Кличка були відсутні сім депутатів, від «Свободи» — один чоловік. Ось вам зразу зрозуміло, що знову ж таки, за домовленістю олігархії, бо вони були причетні до одного процесу, розпочинали і приймали рішення щодо запровадження пенсійної реформи олігархи. Таким чином я ще раз підтверджую, що фракція Компартії виконує свої зобов’язання, які ми брали перед нашими виборцями, і в повному складі голосує й голосувала в даному випадку за скасування пенсійної реформи.
Що далі? Зрозуміло, що за регламентом на цій сесії ми вже не можемо розглядати ці законопроекти, можливо, будуть інші проекти, які Верховна Рада буде вважати за потрібне розглянути. Тоді фракція буде визначатися, скажімо, стосовно конкретного змісту поданого законопроекту. А поки що ми вимушені будемо переносити голосування й чекати наступної сесії. Наша фракція Компартії і надалі буде наполягати на відміні пенсійної реформи.
Ольга Смалюхівська: Петре Миколайовичу, а те, що опозиційні сили сьогодні не змогли все-таки забезпечити належну кількість голосів свідчить про те, що у них особливо, видно, і бажання не було прийняти це рішення чи яка причина?
Петро Симоненко: Я вважаю, що саме так, бо коли брали зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом, а це ж не тільки Міжнародний валютний фонд. Міжнародний валютний фонд — це дах для тих, хто сьогодні намагається керувати світом. І в цій частині брали зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом за проведення такої пенсійної реформи.
А з іншого боку, така сама політика проводиться і в Євросоюзі. Ви зверніть увагу, що така сама політика так званої пенсійної реформи, підвищення пенсійного віку, проводиться в Європейському Союзі. І як ті самі так звані опозиціонери будуть сьогодні голосувати за її скасування, вони ж намагаються сьогодні втягнути Україну в Європейський Союз. А там, зрозуміло, якраз і будуть ставити запитання. Чому? Бо це пов’язано з бюджетом і з використанням коштів. І ви бачите, як Європа сьогодні ставиться до фінансування проблем виходу з кризи чи це Кіпр, чи це Греція, Іспанія, Португалія, Італія.
Тобто з цим реально пов’язані всі процеси, й тому те, що є політичною балаканиною з трибуни Верховної Ради, не відповідає політичним діям, які ми відслідковуємо з вами за результатами голосування.
Ольга Смалюхівська: Я у вас ще запитувала на самому початку, все ж таки, що втратять від цього ветерани, якщо ми вже підходимо ближче до заявленої теми, від того, що сьогодні все-таки не вдалося відмінити пенсійну реформу?
Петро Симоненко: Зрозуміло, що ця пенсійна реформа, а другий етап її передбачає введення накопичувальної системи, дуже боляче вдарить по тим, хто сьогодні працює, в першу чергу. Бо накопичувальна пенсійна система, я вам ще раз нагадую, шановні журналісти, хоча знаю, що ви знаєте про це, перепрошую за тавтологію. Але ця накопичувальна система передбачає, що кожний громадянин України, хто сьогодні працює, сам зі своєї заробітної плати, відкриваючи власний рахунок, визначає, яку суму він може відірвати від своїх доходів, і покласти на майбутню пенсію.
І ось давайте ми сьогодні з вами подивимося. Беремо, наприклад, 3,5 тисячі гривень — середня заробітна плата по Україні. Давайте ми сьогодні порахуємо, що 700 гривень у середньому людина віддасть за квартиру, за житлово-комунальні послуги і таким чином, враховуючи ще відрахування з цієї зарплати. Це ж середня заробітна плата, з якої ще 15 процентів прибутковий податок теж забирається, потім ще мінімум сімсот віднімемо на комунальні послуг і плату за житло, далі ще треба нагодувати сім’ю, на що йде понад п’ятдесят процентів від доходу. Скільки тоді залишається? А треба ж іще щось і одягнутися, кудись поїхати, я вже не кажу про інші речі, які теж пов’язані напряму з життєзабезпеченням людини.
Тобто ми з вами бачимо, що якраз введення оцієї пенсійної реформи дуже боляче вдарить по громадянам, а держава знімає свою відповідальність через мінімальне фінансування — через солідарну систему пенсійного забезпечення, а накопичувальна система не буде працювати. А потім, там ще ж не визначені питання приватних банків, де будуть відкриватися ці рахунки, держава не бере на себе зобов’язання гарантувати повернення в разі кризи чи якихось ще фокусів, які використовують олігархи, для того щоб красти, чи обкрадати наших громадян.
Тобто все це пов’язано з реальними проблемами всього населення. І тому фракція Компартії застерігає, що це реальна загроза як для пенсіонерів сьогодні, так і для працюючих, хто завтра буде користуватися цією реформою.
Ольга Смалюхівська: Петре Миколайовичу, дякую. Тепер усе ж таки ближче до теми нашої розмови. Що нового цього року пропонують комуністи під час святкування і 1 травня, і 9 травня? Поділіться з нами, тому що я знаю, що у вас буде все ж таки щось цікаве. Розкажіть.
Петро Симоненко: Зрозуміло, що травневі свята і ось усе те, що пов’язано справді з очікуванням і першого травня, і дев’ятого травня, це очікування на зміну ситуації та покращення умов життя наших громадян. Тобто 1 травня ми будемо по всій Україні проводити протестні акції, і гасла наші, що «За мир!», «За труд!» і «За травень!» треба боротися сьогодні, для того щоб їх відстояти. Ми бачимо, в якому складному світі ми сьогодні живемо. І для того щоб завоювати право на труд, теж треба боротися. Для того, щоб травень був святом для кожного з нас, і святом солідарності в боротьбі за свої інтереси, треба також боротися за ці інтереси кожний день.
Це загальний підхід, але по всій Україні ми будемо їх проводити. У Києві відбудеться масова акція, і ми вже підготували все те, що має відношення для звернення до громадян із закликом якраз прийти і відстояти свої інтереси безпосередньо у боротьбі. Ми очікуємо, що буде не менше 20-30 тисяч учасників такої події. Зараз нам уже дали дозвіл, але, на жаль, на Майдані Незалежності не дозволити нам можливості провести цих заходів, то ми будемо проводити їх на площі Ленінського комсомолу. Зараз вона має назву Європейська площа. Ось там ми й будемо проводити. Збиратися ми будемо на Бессарабській площі, і звідти почнемо рух об одинадцятій годині у напрямку Європейської площі, де відбудеться цей мітинг. Загальні гасла та заклики, з якими ми йдемо, це заклики та гасла, які торкаються життя людей.
Стосовно дев’ятого травня. Якраз тут, враховуючи все те, що відбувається сьогодні в державі з точки зору нав’язування фашистської ідеології, фашизації суспільства, ганебних явищ, коли знищуються пам’ятники історії та культури, особливо коли це торкається героїв Великої Вітчизняної війни, коли перейменовуються вулиці, які були названі на честь героїв Великої Вітчизняної війни, все це свідчить про те, що нам справді потрібно повернути свято і в наше життя справжніх переможців, щоб ми жили разом із ними, і вони були поруч із нами й допомагали нам виховувати наше молоде покоління.
Знову ж таки повертаюся до Верховної Ради. На жаль, Верховна Рада не спромоглася підтримати заклики наших ветеранів і включити, ось зверніть увагу, не розглянути за змістом, а включити хоча б до порядку денного для розгляду проекти законів, які торкаються у першу чергу того, щоб не змінювали назви вулиць, які пов’язані з героями, чи з подіями Великої Вітчизняної війни. Не включили, відмовилися. А це ж святе для нас, це ж державне якраз свято — День Перемоги.
Також не включили питання про посилення кримінальної відповідальності за те, що пов’язано з руйнацією пам’ятників, які були присвячені визволителям і героям Великої Вітчизняної війни. А також і те, що було пов’язано з публічним запереченням чи виправданням злочинів фашизму. Ось ці три законопроекти, на жаль, Верховна Рада не включила. Ми намагалися, щоб до 9 травня на вимогу ветеранів Великої Вітчизняної війни ми це розглянули.
А тепер за замістом акції, яка буде проводитися комуністами 9 травня. Ми закликали сьогодні громадян України, тих, хто свято береже ці традиції та святкування великої Перемоги, ми закликали, щоб особливо молоді люди, а це ті самі внуки та правнуки у своїх домашніх архівах знайшли фото своїх дідусів і тих із їхніх родичів, які брали учать у Великій Вітчизняній війні, тих, хто загинув, можливо, від ран померли в госпіталях, хто не дожив до сьогоднішнього дня і справді є героєм, бо брав участь у Великій Вітчизняній війні. Знайти ці фото, далі роздрукувати їх у більшому форматі, і з цими фотографіями як зі своїм рідним і близьким, хто з сім’ї брав участь у Великій Вітчизняній війні, прийти і пронести фото свого дідуся через ось цю центральну вулицю міста, щоб і він був учасником параду переможців.
І цим ми якраз і повертаємося до тих джерел духовності та майбутнього, які ми сьогодні надати нашій молоді, щоб вони цінували, шанувати й дорожили, і виховувалися на цих справжніх прикладах. Зараз наша акція розгортається по всій Україні, ми проінформували по областях України наші засоби масової інформації, проінформували громадськість, хто хоче про це почути, і вже розпочали організаційно забезпечувати ось цей парад переможців.
Ми також будемо обов’язково інформувати через електронні засоби масової інформації про проведення ось цього заходу. Я і вас хочу попросили, і це наш обов’язок, що кожний із нас, хто цінує, шанує і переживає, коли ми в черговий раз святкуємо День Перемоги, відреагує і допоможе, щоб молоді люди й узагалі громадяни України знали про цю акцію, прийняли її як своє, і прийшли з портретами своїх рідних і близьких, кого вони вважають справжніми героями, пройшли з ними по центральним вулицям міст України, і взяли участь у цьому параді.
Ольга Смалюхівська: Петре Миколайовичу, очевидно, що і першого травня і дев’ятого ваші акції будуть масовими. Чи очікуєте ви якихось провокацій з боку радикальних сил?
Петро Симоненко: Ми готуємося. І зрозуміло, на жаль, крім того, щоб лише організовувати провокації, з нами ніхто не може вести діалог, відкритий діалог, діалог на науковому рівні, інтелектуальному рівні, для того щоб сьогодні з’ясувати, чи програмні положення, чиї програми, та чиї конкретні заходи кращі, ніж ті, які пропонує в тому числі Компартія. Не збираються вони цим займатися, а збираються займатися лише провокаціями.
Мета зрозуміла — через засоби масової інформації відволікати увагу громадян України, хто буде дивитися по телебаченню проведення цих заходів, відволікати від змісту того, що привело людей на них чи першого травня чи дев’ятого травня. Ми своїх людей підготуємо. Зрозуміло, що ми провокаціями займатися не будемо, але я інформую і вас, шановні журналісти, що ми будемо давати адекватні відповіді, й нікому не дозволимо, щоб хтось там розпускав руки.
Ольга Смалюхівська: Колеги, будь ласка, ваші запитання до Петра Миколайовича. Представляйтесь.
Дмитро Бабич, інформагентство «ГолосUA»: Петр Николаевич, в России свои усилия объединили поисковые отряды, чиновники на местах, историки, и все те, кому это небезразлично, и создали такую определенную общую базу данных, выложив ее в интернет, куда любой человек, которому эта тема действительно небезразлична, может занести данные о своих дедах, прадедах, прабабушках, бабушках, кто воевал, и получить, если не детальную информацию, то хотя бы какие-то базовые данные относительно судьбы или каких-то исторических тогдашних реалиях. Как вы полагаете, следует ли сделать нечто подобное в Украине? Спасибо.
Петро Симоненко: Вы знаете, я поддерживаю то, что делают в данном случае инициаторы такого, граждане Российской Федерации. И это очевидно, что каждая составляющая патриотического воспитания очень важна, и надо такое патриотическое воспитание проводить на конкретных примерах. Поэтому я поддерживаю то, что делается в Российской Федерации.
Что мы уже делаем? Готовясь к этой акции, мы подготовили предложения, чтобы открыть и сайт, на который молодые люди, которые будут иметь желание принимать участие, выкладывали фотографии своих дедов, прадедов, представляют их, и короткую аннотацию к этой фотографии, кто изображен, что он сделал, жив, не жив, в каких боевых операциях принимал участие. То есть мы в какой-то мере то же самое делаем сегодня, чтобы были активными молодые люди, и чтобы вот то, что дорого и то, что находится в архивах семьи, стало достоянием всей Украины.
Ольга Смалюхівська: Будь ласка, ще запитання.
Володимир Богун, «Рабочая газета»: Петр Николаевич, в свое время большой резонанс в обществе наделало установление памятников жертвам ОУН-УПА на Сумщине, там было в частности три таких памятных знака открыто. Вот недавно прошла информация, что два из них разрушены. Какая будет ваша реакция, реакция вашей политической силы? В частности, будут ли восстановлены эти памятники или нет?
Петро Симоненко: Я хотел бы здесь уважаемым коллегам, журналистам напомнить, что в одном из сел Сумской области, о чем говорит Володя, по инициативе жителей села был установлен памятник жертвам, которые погибли от рук бандеровцев, то есть, ОУН-УПА. И этот памятник был установлен на средства, которые собрали сами односельчане. И вы представляете, когда там через день, через два буквально, они увидели, что этот памятник разрушен, вы представляете, сколько было возмущений в связи с тем, что произошло.
И в данной ситуации, я еще раз хочу подчеркнуть, ведь там же не только в период военных действий во время Великой Отечественной войны погибли односельчане, там погибли те, которые ехали учителями, врачами работать, чтобы учить и лечить тех же самых жителей уже Украины, на территории западных областей Украины. Как вы понимаете, что в данной ситуации конкретно граждане, те, которые живут в этом селе, посчитали необходимым отметить память о своих односельчанах, которые погибли от руки бандеровцев, тем, что они установили памятный знак.
Попытались, подняли руку, как вы понимаете, вандалы, те, кто сегодня как и тогда со схронов воевали против наших победителей, так и сегодня пытаются это делать. Мы заняли позицию четкую и однозначную, помогать там, где устанавливали такие памятники по инициативе сельчан, помогать силами партийных организаций. Там, где мы способствовали тому, чтобы устанавливать такие памятники, мы, безусловно, сами этим делом занимаемся. Поэтому, безусловно, мы будем способствовать восстановлению этих памятных знаков.
Ольга Смалюхівська: Ще, будь ласка, запитання, колеги.
Журналіст, телеканал новин «24»: Якщо можна, запитання трошки за іншою темою, якщо можна, з приводу київських виборів? Учора відбулося голосування, на якому частина депутатів від Компартії не підтримала. Озвучте, будь ласка, свою позицію. І, як ви бачите, коли треба їх проводити, і як голосувати далі?
Петро Симоненко: Хочу зразу зняти всі питання стосовно закидів, які робляться на нашу адресу, що вчора, якщо не помилюся, двадцять один із моїх колега проголосували. Шановні колеги журналісти, вчора ми проводжали в останній путь Станіслава Івановича Гуренка, і так співпало у часі. Наша політична позиція та рішення фракції, яке ми у вівторок зранку визначили, голосувати на підтримку проведення виборів у місті Києві. Це однозначно.
Але сталося так, що вчора за нашими православними традиціями, ви знаєте, якраз на цей час, на обідній час, прощаємося з людьми, і проводжаємо їх в останній путь. І якраз у цей час представники фракції були на Байковому кладовищі. І тут, так скажемо, виникла природна така ситуація, перепрошую, людська ситуація. А зараз нас намагаються звинувачувати, начебто ми, комуністи, не голосували.
Але зверніть увагу на інше. Двісті депутатів учора проголосували, і якщо би наших десять було би, то було б лише 210. А де ж решта так званих опозиціонерів? Якщо б це наша була провина, тоді зрозуміло, що хтось би мав підстави про це говорити. Але голосувало лише двісті депутатів за те, щоб ці вибори у Києві відбулися. Тому я ще раз наголошую, що фракція Компартії прийняла рішення політичне, що ми голосуємо на підтримку виборів у Києві.
А тепер про інше, шановні. От подивіться, ми зараз із вами всі бажаємо, щоб Київрада працювала краще. І звертаємося сьогодні до тих політичних сил, які сьогодні збираються брати участь у цих перегонах. Давайте з вами подивимося, а хто сьогодні в складі Київради працює. Комуністів у Київраді немає з 2002 року, немає там депутатів-комуністів. Хто працює там сьогодні? Представники Блоку Черновецького, БЮТ, «УДАРу», частина там трохи «регіоналів», і Блоку Литвина. Так чому ж ми з вами сьогодні не відчуваємо, що Київрада, представники якої сьогодні з трибуни Верховної Ради, маючи представників у деяких політичних силах, сьогодні говорять про те, що ось там території, площадки забираються, зелені насадження вирубають, забудови ставлять несанкціоновані й таке інше? А де ж ви були тоді?
При комуністах був порядок у місті Києві, і столиця України була занесена якраз у перелік міст ЮНЕСКО, як місто, яке, так скажемо, славиться історією та традиціями. А сьогодні вже ставиться питання, щоб виключити звідти місто Київ. Так хто ж тоді зруйнував усе це? Вони самі сьогодні в цій же Київраді і працюють, вони ділять ті самі ділянки, вони зелені насадження дозволяють вирубати, вони забудови незаконні проводять.
Але тут існує ще й інша проблема. Шановні, подивіться на те, що сьогодні відбувається з містом Києвом. Промисловий потенціал міста Києва практично знищений. Хто із вас сьогодні скаже, в якому стані завод, припустимо, «Арсенал»? Працює сьогодні завод «Арсенал»? Не працює. А де завод «Більшовик»? А де «Маяк», «Радар», «Ленінська кузня»? Де вони? Ми ж вами гордилися всім цим. Я вже не кажу про ті науково-виробничі об’єднання, які поєднували науковий потенціал із промисловим і справді були гордістю України Радянської та українського народу, як частини радянського народу. А сьогодні цього вже не має. І от усі ці політичні сили причетні до того, що все це знищується.
Тому я хотів би скористатися цією нагодою, підкреслюючи нашу принципову позицію і відповідаючи на ваше запитання, сказати, що фракція Компартії буде голосувати за проведення виборів через Верховну Раду. Будуть ставити це питання, будемо голосувати. Вчора це людське просто, я ще раз наголошую, не спекулюйте, шановні журналісти на тому, що біда та горе прийшло у сім’ю, і ми як друзі, як товариші проводжали в останній путь того самого Станіслава Івановича Гуренка.
Ольга Смалюхівська: Будь ласка, наступне запитання.
Журналіст, телеканал UBR: Петре Миколайовичу, вчора у Верховній Раді був прийнятий законопроект «Про спрощення процедури отримання допомоги на дитину». Скажіть, будь ласка, чи можете пояснити таку єдність голосів? Тому що голосували представники всіх фракцій. І, можливо, які законопроекти ви будете ініціювати найближчим часом? Тому що Верховна Рада вже запрацювала і тепер можна в принципі голосувати.
Петро Симоненко: Закон, про який іде мова, хочу вас проінформувати, внесений членом фракції Компартії Ігорем Григоровичем Калетником, який сьогодні працює на посаді першого заступника голови Верховної Ради. Цей закон передбачає спрощення процедури отримання грошової допомоги при народженні дитини. Сьогодні ж потрібно стільки довідок зібрати, що потрібно тижнів два-три ходити по інстанціям, по чиновника, щоб зібрати ці довідки.
Зміст цього проекту, який уже став законом, тепер буде відправлений тільки на підпис, бо вчора ми проголосували і за основу, і в цілому, зводиться до наступного. Жіночка, яка народила дитину, подає заяву чиновнику в соціальну службу, а все решта, збирання інформації та довідок, забезпечує цей чиновник і ця служба, і протягом десяти днів ця служба повинна надати повну відповідь щодо дозволу на отримання державної цієї допомоги конкретно матері, яка народила дитину. Думаю, вам зміст зрозумілий, я не вдаюся в деякі вже юридичні деталі. Але це якраз той крок, який в умовах бюрократизації, чиновницького свавілля, корупції, яка сьогодні пронизала практично всю вертикаль влади, це крок для того, щоб допомогти нашим людям.
Чому так відбулося? А насправді, чим могли заперечити сьогодні наші політичні опоненти проти прийняття цього закону? Я хотів би почути їхні аргументи, щоб не голосувати. Зрозуміло, що вони не мають таких аргументів, і вони проголосували. А це зайвий раз свідчить про те, що фракція Компартії, виходячи з тих болючих питань, з якими стикаються наші громадяни різних соціальних верств, вікових якраз і є основою, яку ми закладаємо при внесенні того чи іншого законопроекту на розгляд Верховної Ради.
Ольга Смалюхівська: Бачила, що є ще запитання. Будь ласка, колега.
Журналіст, «ГазетаUA»: В опозиції кажуть, що Верховна Рада відправить у відставку уряд, якщо підтримають комуністи. Ваша відповідь, чи ваша фракція підтримає це?
Петро Симоненко: Наша відповідь буде принципова і зрозуміла всім і, я думаю, що ми п’ятницю з вами побачимо відповідь фракції Компартії. Але я хотів би, щоб ви також розуміли, шановні, що відбувається, і на що треба звернути увагу і на які питання вже потрібно мати відповіді. По-перше, ви повинні розуміти, що відбувається реально. Правлячий клас олігархів розколотий сьогодні на дві частини. Одна частина — це Партія регіонів, друга частина — так звана опозиція.
Одна частина цього правлячого олігархічного класу в основному спирається на національний капітал, тобто на заводи та фабрики українські. Друга частина, яка так само олігархічна, використовує те, що має, і українські підприємства в тому числі, але в основному за підтримки закордонного капіталу. І ось вони сьогодні гризуться між собою за владу. І в цій ситуації, я хотів би, щоб ви звернули увагу, що загострення їхньої боротьби відбувається практично пропорційно до того, як зменшується доступ до «державного корита». І в боротьбі за майбутнє президентство вони сьогодні на все йдуть.
А тепер давайте будемо шукати відповідь на запитання. А що у нас відбуватиметься, якщо, скажімо, проголосують, а я ще раз наголошую, що ми покажемо в п’ятницю, як будемо голосувати. Ось припустимо, зняли уряд. Хто буде формувати новий склад Кабінету Міністрів? Які політичні сили? А я вам зразу кажу, що як і у 2006 році будуть домовлятися між собою олігархи з Партії регіонів і олігархи з «помаранчевої» команди. І в 2006 році подібна ситуація вже була, коли у складі уряду Януковича половина міністрів було зі складу «помаранчевої» команди. Пам’ятаєте, шановні журналісти?
Далі, що від цього зміниться у державній політиці? Нічого не зміниться — олігархи як були, так і залишатимуться при владі. Що відбуватися буде у зв’язку з тим, що готуються до виборів, і сьогодні сіють хаос, якраз через що, скажімо, втрачає керованість держава Україна. Для олігархів це добре, але для громадян нашої країни це дуже й дуже погано. І ми з вами розуміємо все це.
Але я ще раз наголошую, що фракція Компартії принципово наполягає на позиції того, що всі дії, в тому числі уряду Азарова, повинні отримувати належну оцінку. І коли ми запропонували голосувати на підтримку Миколи Азарова як прем’єр-міністра, ми чітко заявили, що ми будемо наполягати на посиленні контролю за діяльністю уряду Азарова. І ми це продемонструємо в п’ятницю. Я переконаний, що ви з розумінням поставитеся до нашої позиції.
Ольга Смалюхівська: Ще запитання будуть? Якщо запитань немає, Петре Миколайовичу, дякуємо вам.
Петро Симоненко: Спасибі. На все добре!
Ольга Смалюхівська: Колеги, дякую вам.