Программа «РозворотUA» — совместный проект информационного агентства «ГолосUA» и «Радио Эра FM». Звучит по средах на волнах этой радиостанции.
Эфир за 06.06.2012 г. Ведущая — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Українські чиновники продовжують озвучувати порівняльні дані витрат на «Євро-2012», версії Азарова і Колеснікова різняться, але все одно ніяк не узгоджуються з “Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу”, згідно з якою загальні витрати повинні становити 105,4 мільярда гривень, з них кошти держбюджету — 50,9 мільярда гривень, кошти місцевих бюджетів — 3,8 мільярда гривень, «інші джерела» — 50,7 мільярда гривень. В ефірі програма «РозворотUA». З вами Оксана Ващенко. Вітаю вас!
Сьогодні будемо говорити про те, скільки Україна витратила на підготовку до «Євро-2012», і власне, чи будуть здійснені фінансові перевірки такого домашнього завдання. У нас сьогодні в студії наші гості — народні депутаті, зокрема Остап Семерак — представник фракції «БЮТ — «Батьківщина» і Михайло Чечетов — представник фракції Партії регіонів.
Сьогодні, відкриваючи засідання Кабінету міністрів, Прем’єр-міністр Микола Азаров сказав, що Україна витратила на підготовку до чемпіонату Європи в шість разів менше, ніж Польща. Але, знаєте, така ситуація, що остаточні цифри всі бояться називати, бо вони є масштабними. Якщо пригадати, то, скажімо, Колесніков раніше озвучував цифру, але, тим не менше, наша країна, як він сказав, витратила на «Євро-2012» у сім разів менше, ніж Польща, — це п’ять мільярдів. А от сьогодні Азарова казав уже про шість разів, а це приблизно сорок мільярдів гривень ця різниця становила. Скажіть, багато це чи мало? Чи маєте ви точні дані? Звертаюся до Михайла Чечетова. І чи варто проводити потім перевірку, наскільки ефективно ці гроші було використано?
Михайло Чечетов: Во-первых, мы должны понимать, что в Украине реализуется не только спортивный мегапроект, а это имиджевый мегапроект, и по сути дела на кону стоит имидж страны, репутация и возможность или повысить имидж страны, укрепить репутацию на международной арене, или наоборот — ее, так сказать, испоганить. Поэтому, коль мы взялись за реализацию этого масштабного проекта, то, наверное, мы должны провести его так, чтобы те миллион с лишним туристов, болельщиков-иностранцев, которые приедут, действительно восхищались и радушием киевлян, и красотой Киева, и великолепием спортивных сооружений, и чистотой улиц, и мостами, гостиницами прочее и прочее. Чтобы уехав в свои страны, они рассказывали о прекрасной Украине, и тем самым увеличивали поток и туристов, и инвесторов, тех, кто будет приезжать в Украине, и в последующем даст возможность конвертировать успех этого мегаспортивного мероприятия, мегаимиджевого мероприятия в поток инвестиций, кредитов и так дальше.
С точки зрения, за какие деньги это делалось… Дело в том, что любые проекты делаются и за счет инвесторов, и за счет бюджетных денег. Поэтому то, что тратил инвестор, никто проверять не будет, я условно говорю. Но если у нас было таких меценатов как Ринат Леонидович с десяток, я не знаю, то Украина уже перегнала бы и Англию. Но они сделали на свои деньги, построили уникальный, я это называю, настоящий футбольный Колизей в Донецке великолепный.
Оксана Ващенко: А скільки коштів було використано із бюджету?
Михайло Чечетов: А что касается бюджетных денег, я не могу сейчас сказать, у меня такой статистики нет. Но я отвечу на ваш последний вопрос и передам своему коллеге слово, не хочу монополизировать право на эфир. Дело в том, что касается бюджетных денег, то у нас есть Счетная палата и по итогам года она сделает проверку использования денег и так дальше. Я думаю, что денег было использовано ровно столько, сколько нужно было действительно для того, чтобы этот проект был реализован. Нужно учитывать еще и фактор времени.
К большому сожалению, было упущено практически два-три года на старте подготовки к «Евро-2012» и практически все то, что нужно было сделать за пять лет, делалось за последние два года. Я думаю, что если бы не менеджерский талант Бориса Колесников, то чемпионата Европы в Украине не произошло бы.
Оксана Ващенко: Але просто, з одного боку, я розумію, що проведення єврочемпіонату це іміджева складова для держави, це позитивно, на цьому фоні можна гарно виглядати. Але хіба не треба було будувати дороги, розбудовувати стадіони, скажімо, готельний бізнес розвивати, туристичний бізнес, якби цього чемпіонату у нас не проводилося?
Михайло Чечетов: Смотрите, дело в том, что ну, такая ментальность у нас. Может быть, в других страна по-другому. А у нас, даже вот так говорят, что вот когда уже гости приходят, вот тогда капитальная уборка будет фронтальная. Может быть, три месяца капитальной уборки не делалось, но под гостей сделаем. Это такая ментальность нашего украинского народа, да и российского, это славянская ментальность. Вот уже если приезжают в хату або додому, або в село, вот иногда есть праздник села, праздник города, юбилеи — тогда уже вычищают все.
Так я хочу сказать, что так бы концентрировано мы бы не вырвали эти проекты. А ведь все то, что сделано, ведь те же мосты, те же дороги, те же отели, те же спортивные сооружения, то же метро и так дальше, оно же все останется. Разъедутся иностранцы, а это все останется, инфраструктура останется здесь.
Оксана Ващенко: Імідж, сказав ваш сьогоднішній візаві, й що це все залишиться, скажімо, після «Євро-2012», життя не завершується. Цим можна буде користуватися. />
Остап Семерак: Я хотів би, щоб ми все-таки, коли говоримо про єврочемпіонат, про державні гроші, оперували цифрами. Я ними оперую, бо протягом останніх двох з половиною років кожен квартал звертався в Національне агентство з підготовки та проведення до чемпіонату Європи з футболу, в Державне казначейство, й отримував цифри відкритих асигнувань із бюджету, скільки було проплачено, скільки ще не проплачено й володію цими цифрами.
Повинен вам сказати, що “Державна цільова програма з підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні” була прийнята в 2007 році й вона була спрямована на підготовку нашої країни до цієї масштабної спортивної події. В момент прийняття цієї програми ухвалював її уряд Тимошенко, вартість цієї програми для державного бюджету становила п’ять мільярдів гривень. По тодішньому курсу гривні до долара це становило приблизно один мільярд доларів. Після приходу в Кабінет міністрів Азарова та його команди, в цю програму вносилися як мінімум двадцять сім разів зміни й витрати зросли.
На сьогоднішній день вона для державного бюджету коштує загалом близько вісімдесяти мільярдів гривень, з яких 3,5 мільярда гривень — це кошти з місцевих бюджетів, п’ятдесят мільярдів гривень — це цільові кошти з державного бюджету, двадцять мільярдів гривень — це кошти, які запозичені під гарантії уряду. Тобто це є теж видатки, по яких буде сплачувати український платник податків, але відтерміновані в часі. Й близько десяти мільярдів гривень — це є власні кошти державних підприємств, таких як «Укрзалізниця», наприклад, «Укравтодор» і таке інше.
Повинен відмітити, чому так зросли витрати. Тому, що в 2010 році за ініціативи уряду Азарова було змінено законодавство, згідно з яким всі видатки, які йдуть із державного бюджету на програму фінансування «Євро-2012», були звільнені від тендерних процедур і відкритих конкурсних торгів. Тобто один чиновник у Кабінеті міністрів Азарова сидів і приймав рішення одним своїм розчерком пера, в кого купити товари та послуги й за яку ціну. Уряд це мотивував тим, що вони не встигали. Але рік тому віце-прем’єр Борис Колесніков сказав, що вони, мається на увазі уряд, увійшли в графік, це було сказано при Платіні, й що Україна вже працює в плановому режимі. От саме в цей момент я та мій колега про фракції Сергій Соболєв внесли альтернативний законопроект із пропозицією повернутися до тендерних процедур і витрачати державні кошти на фінансування всіх об’єктів, які включені в програму підготовки до єврочемпіонату на тендерних, конкурсних і ринкових механізмах.
На жаль, парламентська більшість цього не зробила. Але, коли ми говоримо про державну програму, яка коштує вісімдесят мільярдів гривень державному бюджету, то я хочу сказати, що це приблизно обійдеться в дві тисячі гривень кожному українцю з сорока шести мільйонів, які живуть на території України. Тобто кожен із нас заплатив дві тисячі гривень на підготовку та проведення «Євро-2012» в Україні.
Але все було б добре, ми розуміємо, що існують відкати, але в цій програмі існує й багато пунктів, які не мають нічого спільного з «Євро-2012». Так, наприклад, будівництво в Черкаській області вертолітного аеропорту з величезною пропускною здатністю, який коштував українському бюджету 168 мільйонів. І коли я звернувся до уряду, отримав відповідь, яка, мені здається, ображає всіх українців, а не тільки мене як народного депутата. Бо уряд вважає, що ці вертолітні майданчики будуть використовуватися ще в Черкасах футбольними фанами, які будуть перелітати, та футбольними командами, які будуть перелітати з Донецька до Києва, й будуть там зупинятися на дозаправку.
Оксана Ващенко: Ні, ну, скажімо, є там низький рівень, є середній рівень. Можливо, це для VIP-класу?
Остап Семерак: Можливо, це для VIP-класу, але це не має ніякого відношення до українського бюджету. Якщо це є бізнесово-виправдана річ, нехай такий аеропорт будує якийсь бізнесмен.
Оксана Ващенко: Інвестпроект нехай буде, так?
Остап Семерак: Інвестпроект, і нехай він на цьому заробляє. Але чому я зі своїх двох тисяч гривень, які я заплатив, і, зрештою, ви теж дві тисячі гривень заплатили на підготовку до «Євро-2012», повинні фінансувати такі VIP-розваги для когось? Більше того, ми розуміємо, що футбольні команди не літають на вертольотах, бо футбольна команда — це одинадцять гравців, плюс запасні, плюс усе інше обслуговування — то це сорок-п’ятдесят людей. То це хіба транспортний вертоліт американської армії їх буде обслуговувати. Всі ж вони літають літаками, й ми це розуміємо.
Оксана Ващенко: Ситуація є непростою. І коли в Україні ми будь-що будуємо, у нас історично вже так склалося, що хтось на цьому заробляє, хтось зацікавлений. Пам’ятаєте, коли відбувалися тендери на будівництво або облаштування, скажімо, доріг, на повну реконструкцію стадіонів, то було багато галасу, що все дістається одній чи двом компаніям, які так чи інакше причетні до урядовців. От прозорість процесу — як ви вважаєте, влада забезпечила цю прозорість? А якщо не забезпечила, якщо існують нарікання, чому не вдалося забезпечити прозорість цього процесу?
Михайло Чечетов: Значит, в 2007 году было принято решение о проведении «Евро-2012». Пять лет мы должны были финансировать эту подготовку, вкладывать в дороги, в мосты, в метро, в гостиницы, в развязки, стадионы, отели, рестораны и прочее, прочее. В социальную инфраструктуру и так дальше.
Оксана Ващенко: Ну, тоді вибори заважали, так?..
Михайло Чечетов: Нет, подождите. И с 2007 года начали финансировать. В 2007 году финансировали, в 2008 году финансировали, в 2009 году финансировали — деньги ушли. У меня возникает вопрос: могут ли показать, что за три года (2007-й, 2008-й, 2009-й), когда Тимошенко и Ющенко были при власти, что за эти деньги построено? Ну, хоть собачья будка была построена в Украине или нет?!
Остап Семерак: Михайле Васильовичу, принаймні, вони не вкрадені, так, як це було зроблено вашою владою.
Михайло Чечетов: Подождите, за три года деньги ушли…
Оксана Ващенко: Ні, якщо їх немає на рахунках, то вони вже пішли… Навіть якщо вони були роздані людям.
Михайло Чечетов: Все, нет денег. Деньги, которые были выделены на подготовку «Евро-2012». Ну, я и говорю: покажите хотя бы собачью будку, которую Тимошенко и Ющенко построили за эти деньги в течение трех лет! В течение трех лет трактора ездили по стадиону! Я говорю: так подождите, это сколько, три миллиарда денег только на трактора пошли, на бензин что ли, чтобы эти трактора по стадиону ездили? Они же трактора только запустили…
Остап Семерак: Михайле Васильовичу, не розповідайте дурниць. Ви поясніть людям, навіщо ви з державного бюджету, наприклад, побудували конкретний об’єкт…
Михайло Чечетов: Я же поясняю…
Остап Семерак: У Канівському районі побудували гелікоптерний майданчик.
Михайло Чечетов: Я вас не перебивал. Я отвечу на этот вопрос. То есть, другими словами, если взять разложить деньги за три года и на пять лет, то за первые три года, куда деньги ушли, в чьих карманах, где они осели, никто не знает?
Остап Семерак: Послухайте, прокуратура у вашому «кармані» й ви можете перевірити, але досі не перевірили.
Михайло Чечетов: Теперь, когда пришел…
Остап Семерак: Поясніть, куди ви діли вісімдесят мільярдів гривень?
Михайло Чечетов: Когда осталось только последних два года для подготовки, и пришел Янукович, то понятно, надо же было наверстывать упущенное.
Оксана Ващенко: Так, треба було в екстреному режимі все робити…
Михайло Чечетов: И теперь, когда деньги вкладывали, так теперь же видно, теперь видно объекты!
Оксана Ващенко: Але ж ми говоримо зараз не про те, хто зробив, а хто не зробив…
Михайло Чечетов: А теперь в отношении этого. Вы знаете, я пример привожу, я не часто и многие мои коллеги, так сказать, тоже бывают по роду работы мы вынуждены бывать и за границей, встречаться и с инвесторами, и с политиками, и с науковцями на разных уровнях. Ну, сейчас я уже привык, а когда первые поездки мои были еще за границу, я вспоминаю, 1994 год, первая моя поездка в Соединенные Штаты Америки, в Вашингтон, в Конгрессе был и так далее. В 1994 году это было, восемнадцать лет назад. Так вот, когда мы начинали разговаривать с иностранцами первый раз, их приглашаешь к нам, а они говорят: «А что к вам ехать — у вас же туалеты на улице, у вас нет и пятизвездочных гостиниц…»
Остап Семерак: У вас коррупция беспредельная…
Михайло Чечетов: А я не мог понять. То есть, это у нас говорят: «Да я и в палатке готов жить, если я с этого прибыль получаю…»
Остап Семерак: Давайте повернемося до конкретної теми, тому що це…
Михайло Чечетов: А у них инвесторы приезжают тогда, когда есть хорошие отели, у них даже солдаты в Ираке воевали, в палатках кондиционеры были. А мы говорим, как такое может быть?!
Остап Семерак: Ні, ви помиляєтеся, інвестори їдуть тоді, коли існують у країні зрозумілі правила роботи, коли немає корупції, коли суди нормально працюють, а те, що ви…
Михайло Чечетов: Да, построили вертолетную площадку — так что, эту вертолетную площадку кто-то заберет?
Остап Семерак: Почекайте! А чому ми з державного бюджету для якихось бізнесмена будуємо вертолітну площадку?
Михайло Чечетов: Она здесь, она останется здесь…
Оксана Ващенко: Остапе, дивіться, значною мірою, якби починаючи з 2007 року хоча би п’ятдесят відсотків було зроблено, з точки зору підготовки до єврочемпіонату, то до вас, можливо, не було би більшого переліку нарікань до Партії регіонів?
Остап Семерак: Оксано, послухайте. Це дуже гарно сьогодні говорити, що хтось не робив, а вони зробили. Так, вони багато вкрали — це факт. А те, що хтось погано робив чи щось недоробив, чи якусь будку, яку Михайло Васильович хоче знайти, не побудували…
Оксана Ващенко: Ну, це образно було сказано. Я маю на увазі…
Остап Семерак: Це доволі незрозуміло, й неправильно, тому що будь-яке будівництво починається з проектування, починається з документів, починається з оформлення дозволів. І тільки через певний час ми бачимо певний стадіон. Але ми повинні зрозуміти, що київський стадіон найдорожчий у Європі й другий у світі після нью-йоркського стадіону. Чому? Тому що половина чи скільки коштів із цих грошей, які вони так гарно оприходували, просто розтягнули по своїх кишенях. І цей гелікоптерний майданчик, чи аеропорт, який збудовано, розумієте, я ж…
Давайте й далі будемо говорити, що він називається «реконструкція музею Тараса Шевченка», але немає жодного відношення до музею Тараса Шевченка. Це майданчик для гелікоптерів, який теперішня влада Азарова-Януковича збудували для того, щоб у Черкаську область літати на полювання — невже це не зрозуміло?! І сьогодні вони прикриваються тим, що вони робили, а хтось не робив… Та краще не будувати таких гелікоптерних майданчиків, краще ці кошти було б витрати з розумом, по справедливості чесно роздати на ті програми соціальні, які потрібно. Навіть ваш віце-прем’єр Колесніков визнав, що двадцять п’ять відсотків коштів пішли на перевитрати.
І сьогодні Генеральна прокуратура, якою керує колишній член вашої фракції чи вашої політичної команди, точніше, відкрив сто двадцять кримінальних справ щодо перевитрат.
Оксана Ващенко: Скажіть, а що заважало попередній владі, політичній силі, яка була при владі — БЮТ — реалізувати оцей великий план підготовки до «Євро-2012»? Хоча б довести на п’ятдесят відсотків ремонтні роботи по реконструкції стадіонів, які будуть приймати чемпіонат Європи.
Остап Семерак: Послухайте, по-перше, це була команда не БЮТ, тоді була коаліція «Нашої України» та Блоку Юлії Тимошенко.
Оксана Ващенко: Але це була спільна влада — спільна відповідальність.
Остап Семерак: Так, тому треба спільно відповідати. І я стверджую, що все відбувалося за графіком… І візьміть, у мене теж є, до речі, звіти, які Платіні робив кожного разу, коли він приїжджав у нашу країну. Вони ж проводили моніторинг по чотирьох параметрах. Перший пункт — аеропорт, другий пункт — стадіони, третій пункт — готелі, і четвертий пункт — дороги. Й вони виставляли оцінки за трьома кольорами: зелений, жовтий і червоний. То Україна на момент 2010 року йшла в цих графіках, які УЄФА аналізувало, в нормальному графіку, й не було ніяких зауважень.
Оксана Ващенко: Було зауваження, що Україна не встигає, і що, можливо, треба буде й перенести в іншу країну цей чемпіонат.
Остап Семерак: Ні, УЄФА, почекайте, Оксано, УЄФА завжди і з ними, й коли вони працювали, теж підганяло.
Оксана Ващенко: Так само й їм говорили.
Остап Семерак: Але вся ця істерія зроблена була для одного — щоб внести зміни в законодавство й без тендерних процедур украсти державні кошті.
Оксана Ващенко: Ви знаєте, тут у студії ми зараз не визначимо, хто більше крав, а хто на цьому заробить і далі. Це мають вивчати Генпрокуратура, ті, хто відповідальний за підготовку та проведення «Євро-2012». Куратор єврочемпіонату Анатолій Голубченко сказав, що після завершення чемпіонату Європи по футболу буде проведено фінансову перевірку всіх програм із підготовки до турніру. Тобто, я так розумію, підсвідомо вони готові до цього кроку, що їх будуть перевіряти? Інша справа, хто буде довіряти результатам цієї перевірки, а хто не буде довіряти?
Остап Семерак: Знаєте, Оксано, це документи, які ніколи не горять, це документи, які пройшли через Державне казначейство, і не важливо, чи це буде через рік, чи через десять, чи через іншу кількість років, але їх обов’язково перевірять. Більше того, я хотів би поінформувати вас і слухачів, що була створена міжвідомча група в березні цього року для початку перевірок. І як я вже в першій частині нашої програми сказав, що близько ста двадцяти кримінальних справ було відкрито по тих фірмах, які виконували ці роботи, й усі ці справи стосувалися завищеної вартості робіт і послуг, які вони надавали.
Розумієте, ті чиновники, які створили цю корупційну модель, звичайно, на цьому заробили, але вони, звісно, не будуть покривати тих середніх бізнесменів, які їм носили ці відкати. І звичайно, розслідування буде, якщо буде добра воля Партії регіонів, показати хоча б якусь мінімальну боротьбу з корупцією.
Оксана Ващенко: Тобто буде відповідати середня ланка, чи як?
Остап Семерак: Ні, я вважаю, що організатори цієї моделі, й ті чиновники, які підписували документи на витрати цих коштів, і відповідно виконавці. Розумієте, я не хочу тут когось лякати. Важливо, що ми повинні розуміти, що це станеться сьогодні чи через якийсь час, але відповідатимуть люди, як причетні до цього розкрадання будуть.
Оксана Ващенко: Михайле Васильовичу, у Верховній Раді може виникнути це питання? От законодавчий орган може створити тимчасову слідчу комісію на цю тему?
Остап Семерак: Можна я відповім, бо я є ініціатором проекту постанови Верховної Ради про те, щоб уряд прозвітував про виконання та використання цих коштів. І я з Миколою Томенком вніс двічі цю постанову, на жаль, Михайло Васильович не підняв так руку, як треба, для того, щоб ця постанова була прийнята. І Партія регіонів її провалила. Ми з Томенком пропонували, щоб у березні цього року заслухати звіт уряду про виконання програми та використання коштів, оскільки не відбувалося жодних тендерних процедур. На жаль, вони їх покрили. Але ми повинні розуміти, якщо тільки ми приховуємо корупціонерів, у них з’являється апетит ще більший.
Оксана Ващенко: Михайле Васильовичу, чи може з’явитися подібний якийсь звіт? Я вже не кажу, що такий.
Михайло Чечетов: Я согласен с моим коллегой в одном, в том, я бы сказал, контексте, что коррупция не имеет партийной окраски. … Я не могу сказать, сто двадцать дел там заведено… Мы не говорим, что у нас все хорошие. К сожалению, и в наших рядах есть проходимцы, — мы первого заместителя министра на восемь лет посадили. Сейчас там господин Волга, еще там ряд чиновников высокого уровня, следствие по ним идет, они задержаны. Тот же Галицкий, у которого миллионы были найдены в кабинете Фонда занятости и так дальше.
Мы это не отрицаем и мы эти «язвы» у себя вскрываем. Но то, что было сказано, что у нас заведены уголовные дела сегодня, это говорит о том, что наша власть не действует выборочно, что и тех, кто до этого нарушал, мы и тех привлекаем. А так получается, что тех нельзя привлекать, а у нас же выборочного подхода нет…
Я думаю, первое, что мы должны сегодня закончить — вот это самобичевание. Хватит самобичевать себя! Мы должны проявить сейчас все патриотические качества. Если мы патриоты, мы должны, и средства массовой информации, и оппозиция…
Оксана Ващенко: Ми патріотично проведемо «Євро-2012»…
Михайло Чечетов: И власть должны провести «Евро-2012»…
Оксана Ващенко: Але після чемпіонату буде далі реальність життя…
Михайло Чечетов: А мы сейчас языками мелем на весь мир и не понятно, что. Большей грязи, чем мы сами, никто не говорит, никто не дискредитирует. Все наоборот пытаются показать, какая страна хорошая, а мы наоборот…
Оксана Ващенко: Тобто фінансового звіту Верховній Раді не треба після єврочемпіонату?
Михайло Чечетов: Как только выехали за границу, так обязательно грязью себя обольем!
Оксана Ващенко: Михайле Васильовичу, я не про це зараз.
Михайло Чечетов: Что мы строить не умеем, что у нас воры, что у нас коррупция и так дальше. Да, мы так никогда из дерьма не вылезем. Пока не будут у нас политики патриотами, я не говорю власть это или оппозиция.
Остап Семерак: Треба прийняти стандарти європейські, тоді ми виліземо звідти.
Оксана Ващенко: Після «Євро-2012», що буде?
Михайло Чечетов: Когда закончится футбольная фиеста, когда все объекты останутся в Украине и люди будут радоваться, что все это у нас, потом есть у нас соответствующая, правильно, по киевской, киевляне деньги из своего бюджета, которые использовали, они свою комиссию, там есть КРУ, они рассмотрят, есть Счетная палата, которая обязательно по итогам года посмотрит, куда использовались деньги, по назначению или не по назначению. Там, где не по назначению, значит, будет указано, кого-то, может быть, и «против шерсти» придется погладить, может, по ком-то и уголовные дела могут быть заведены. Но для этого есть соответствующие инстанции, есть Счетная палата. А сейчас просто политически говорить, вешать ярлыки и заниматься самобичеванием, я считаю, это просто не имеет смысла.
Остап Семерак: Звичайно, перевірка відбудеться. І ми дуже сподіваємося, що прокуратура та партія влади візьме на себе цю ініціативу. Але після того, як ми були свідками провалу постанови у Верховній Раді, про яку я згадував, про аналіз коштів, які уряд Азарова витратив, Тимошенко, я та Сергій Власенко звернулися до організації, до якої входить Україна, це FATF — Міжнародна організація по боротьбі з корупційними схемами та відмиванням нелегальних доходів. І Україна тепер просто зобов’язана, відповідаючи на регламенти FATF, перевірити ці всі моменти. Тому, я ще раз підкреслюю, покарані будуть усі ті, хто вклав гроші. І сподіваюся, що Партія регіонів нас підтримає в цьому.
Оксана Ващенко: Будь ласка, є дзвінок.
Слухач: Я Виктор, Киев. Буду считать себя профессиональным строителем. И мне, честно говоря, стыдно, что я живу в стране с такими вот депутатами, типа пана Чечетова. А теперь вопрос к нему. Как он может утверждать, что все заваливалось, сроки проваливались, а они построили? Есть технологические последовательности и если работы выполнены качественно, так как положено по графику, и в сроки вложились, то никто никуда не опаздывал. И увеличивать строительство — это не мотивировка, то просто профанация.
Оксана Ващенко: Ще є друге запитання. Ми одразу включимо його до нашого ефіру. Добрий вам день! Вітаємо. Говоріть, ви ефірі «Радіо Ера FM».
Слухач: Здравствуйте! У меня вопрос к Чечетову. Я киевлянин. У меня уже просто не хватает сил терпеть, как ЖЭКи издеваются над населением! Крадут деньги из бюджета и все. Мы пошли к ним, чтобы трубы заменили за счет ЖЭКа, а они нам говорят, что у вас уже на двадцать лет вперед выполнены все капитальные работы по нашим документам. И грабят, цену на воду поднимают, на другие услуги. То есть, невозможно — это ОПГ — организованные преступные группировки под названием ЖЭК. Он два года побыл, потом МРЭО два года побыло, потом…
А это же к «Евро-2012». Мы пошли что-то спросить, а они говорят, что все наши деньги… не ваши деньги, а наши деньги пошли на «Евро-2012», они нам отвечают. Понимаете?
Михайло Чечетов: Значит, первое, я еще раз хочу сказать, что если бы за последние два года не сделали, не были бы сделаны, не предприняты фантастические усилия в части наверстывания упущенного за три года, еврочемпионата б не было. Ну, я еще раз повторяю, что ничего не было сделано, собачьей будки не было построено, поэтому надо было…
Оксана Ващенко: Скажіть, а як от потім віддавати ці гроші? Чи є план дій у влади зараз, яким чином повертати борги: і взяті кредити, і забезпечувати соціальну складову, бюджетні видатки? Всі ж ми знаємо, в якій ситуація зараз опинилася держава…
Михайло Чечетов: Ну, конечно, а как же? Мы ж в потемках не работаем. Мы в потемках не работаем, все спланировано, где использовались деньги инвесторов, где кредиты, где бюджетные и так дальше. В части того, что творят ЖЭКи, то мы сейчас от ЖЭКов уходим, пожалуйста, есть организации местного самоуправления, в домах создаются разные структуры, пожалуйста, создавайте и уходите от услуг ЖЭКа и так далее. Организовывайте у себя самоуправление в доме.
Но в части того, что деньги ушли на «Евро-2012» и они не были, так сказать, по назначению использованы ЖЭКом, я думаю, что это просто обман. Значит, нужно соответствующее письмо писать на депутатов Верховной Рады или обращаться к Попову, и по конкретному случаю разберутся.
Остап Семерак: Про очікування, до речі, цікаве запитання, про очікування надходжень від єврочемпіонату. Підкреслюю, що з бюджету витрачено близько десяти мільярдів доларів, тобто вісімдесят мільярдів гривень. А очікування, які оприлюднив уряд, є порядку мільярда доларів, тобто восьми мільярдів гривень. Тобто уряд очікує надходження від проведення турніру «Євро-2012» в Україні десяту частину від того, що витратили. Звичайно, частина коштів вкладена в дороги, й вони залишаться, це є як би розвиток інфраструктури. Але щоб було зрозуміло в цифрах, то мільярд доларів, яких очікують, це є кошти, які витрачені на реконструкцію лише київського стадіону. Тобто уряд зі всіх витрачених коштів очікує від туристичної сфери повернення лише, умовно, вартості київського стадіону.
Хоча, мені здається, що коли Україна отримала право на проведення чемпіонату Європи з футболу, то ми бачили це як шанс реклами нашої країни в світі й шанс інвестиційної привабливості для нашої держави. На жаль, з приходом теперішньої влади це було перетворено на інше, на прикриття мотивування витрат чи перевитрат із державного бюджету достатньо великих коштів. Ну, щодо якості робіт, звичайно, хотілося б бажати іншого, всі кияни вчора пам’ятають туман, який стояв на Печерську. Потім я був здивований, дізнавшись, що це окріп, чи річка з окропом текла біля стадіону та по Червоноармійській. Від проваленого асфальту, ну, це так відбувається, коли неякісно роботи виконуються, і без тендерів, без дозвільних і правильних проектних документацій, очевидно.
Оксана Ващенко: Але тим не менше, восьмого червня починається «Євро-2012». Україна активно задіяна в цьому процесі. Думаю, що у нас із вами буде можливість поспостерігати за матчами. А от наскільки наша країна вже впорається авторитетно з прийомом гостей, думаю, вже підсумку за результатами ви завітаєте до нашої студії, й прокоментуєте.