ПРОГРАМА «РОЗВОРОТ UA» — спільний проект «РАДІО ЕРА FM» та інформаційної агенції «ГОЛОС UA». Програма про найбільш актуальні питання поточного тижня, підготовлена журналістами агенції «Голос UA», звучить щосереди упродовж години в прямому ефірі «Радіо Ера». Початок ефіру о 19.50.
Ефір за 01.04.2009 р. Ведуча — Тетяна Хмельницька.
Тетяна Хмельницька: Перед мікрофоном Тетяна Хмельницька, і це — програма “Розворот.UA”, спільний проект “Радіо-Ера” ФМ та інформаційної аенції “Голос.UA”. До лютого 2008 року всі види палива подорожчали майже на 29%, квартплата зросла на 38%, ціни на утримання і ремонт житла зросли на білш, ніж на 20%, каналізація більш, ніж на 56%, вода більш, ніж на 48%, але ціни на електроенергію, варто зауважити, у лютому не змінилися за даними Держкомстату. На природний газ зросли більш, ніж на 54%, на гарячу воду та опалення більше, ніж на 31%. Але з сьогоднішнього дня, ми це анонсували, набирає чинності постанова Національної комісії з регулювання електроенергетики про підвищення тарифів для населення, яке споживає щомісяця більше 400кВт/годин електроенергії. Чому ціни для окремої категорії піднялися втричі, чи не є таке рішення порушенням конституційних та законодавчих норм, та також про наслідки нововведення ми поговоримо з гостями. Це будуть наодний депутат України, який представляє фракцію БЮТ Юрій Сербін, та народний депутат України, який представляє фракцію “НУ-НС” Зіновій Шкутяк. І саме о 20.09 ми розпочнемо з вами програму разом із цими гостями, які обидва є представниками Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства. Будемо розбиратися по пунктах, чому так відбувається, і до яких наслідків це може привести. Я думаю, що ви залишитеся разом з нами, уже у другій частині ви зможете телефонувати до на і ставити питання та писати на електронну скриньку. А поки ви збираєтеся з думками, я пропоную до вашої уваги матеріал, який підготували журналісти інформаційного агентства “Голос.UA”.
Кор.: "Під час фінансово-економічних негараздів споживання дорогого російського газу за існування немалих запасів вітчизняної електроенергії здається досить дивним. І дедалі більш логічною здається думка про те, що, можливо, варто налагодити мережу енергозабезпечення завдяки скороченню експорту української електроенергії і водночас імпорту російського газу. Проте насправді ситуація обертається у дещо іншому напрямку.
Експорт української електроенергії за січень-лютий 2009 року скоротився майже удвічі — до 627,3 млн. кіловат на годину. Це на 45,9% менше відповідного показника минулого року. Наразі Україна експортує електроенергію у Словаччину, Угорщину та Румунію. Продаж за кордон здійснює переважно держпідприємство «Укрінтеренерго». Воно закуповує електроенергію на оптовому ринку за тарифами, встановленими Нацкомісією з регулювання електроенергетики. І хоч ціна є корпоративною таємницею компаній-експортерів, у Міністерстві палива та енергетики запевняють: експортні ціни значно вищі за внутрішні. За словами речника міністерства Фента Ді, різниця сягає близько 20%.
Фент Ді: Парадокс у тому, що у нас закордон ціна на електроенергію навіть на 20-30% більша, аніж оптово-ринкова ціна. Варто звернути увагу також на те, що екпорт здійснюється за валюту, а контракти залишилися тими ж. Наразі екпорт дорожчий.
Тобто уряду фінансово вигідно продавати за кордон електроенергію, особливо зважаючи на те, що західний напрямок експорту налагоджений досить давно. І наразі створення внутрішньої мережі забезпечення електроенергією неодмінно потягне за собою подорожчання енергопослуг, а отже і збитковість — як для держбюджету, так і для кишень окремих громадян.
Та й загалом проект переформатування галузі комунального енергозабезпечення більше схожий на нездійсненний пункт чиєїсь передвиборчої кампанії, аніж на реальну, навіть віддалену, перспективу. Варто, перш за все, нагадати, що мережа електростанцій в Україні була сформована у радянський період і розташування окремих об'єктів проектувалося не на територію України, а на простори СРСР.
Проблему можна розглянути з прикладу атомних електростанцій, які, як відомо, виробляють найбільше електроенергії. Після Радянського Союзу Україна отримала чотири АЕС, які розташовані у західних та південних регіонах — у Хмельницькій та Рівненській, Миколаївській та Запорізькій областях відповідно.
Отже, перехід до масового споживання електроенергії у нинішніх умовах означатиме необхідність створення нових ліній електропередач та повне переоснащення комунальних підприємств, які займаються теплозабезпеченням українських громадян. Можна лише уявляти, скільки коштуватиме подібний проект.
У даному контексті пригадується, як протягом певного часу розкручувалася думка про заміну російського газу українським вугіллям. Зрештою, після проведеного аналізу виявилося, що вітчизняне вугілля коштуватиме уряду набагато дорожче за російський газ.
На думку старшого економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдара Газізулліна, на сьогодні для уряду доцільніше займатися розвитком проектів енергозбереження, аніж намагатися якимось чином реструктуризувати систему українських енергокомпаній. За його словами, наразі набагато більшою проблемою є, наприклад, те, що в системі українських тепломереж чимало енергії зникає в нікуди — через застарілість обладнання або відсутність налагодженої системи фіксації енерговитрат. До того ж, вважає він, поки тарифи на газ та електроенергію не усталені, немає сенсу шукати альтернативу існуючій системі теплозабезпечення.
Ільдар Ґазізуллін: Поки що електроенергія є досить дешевою. Питання в тому, що зараз система тарифів і на газ, і на електроенергію ще не усталена, тарифи ще будуть змінюватися у бік підвищення. Радикальних рішень щодо заміни паливного енергетичного балансу — вони непотрібні. Акцент має робитися на енергозбереженні, тоді дійсно ці кошти окупляться.
Водночас, на думку незалежного експерта з енергетичних питань Олександра Нарбута, переформатування галузі енергозабезпечення неможливе за існування нинішніх ринкових схем. Споживання газу, за його словами, передбачає можливість “відкладати” оплату, а перехід до масового споживання електроенергії означатиме, що платити за послуги доведеться у чітко зазначений термін.
Олександр Нарбут: Альтернативная коммунальная энергетика у нас как подотросль пока не сложилась. Таким образом, сейчас работают все те старые схемы, которые работали во времена дешевого газа. Это первое обстоятельство. Второе обстоятельство – это то, что альтернативные виды топлива как мазут или электроэнергия требуют более жесткой оплаты по срокам и по тем отношениям, которые сложились в рыночной модели поставок электроэнергии и поставок альтернативного топлива как, например, мазут или уголь. С оплатой газа ситуация несколько иная.
Очевидно, наразі одна з ідей звільнення від російського газового “ярма”, яка полягає у розбудові потужної мережі внутрішнього забезпечення електроенергією, є досить ілюзорною і навряд чи доцільною перспективою. І, можливо, у даній ситуації уряду варто зосередитися саме на модернізації вже існуючих проектів теплозабезпечення. Адже будь-яке відхилення від розробленого курсу у теперішніх економічних умовах буде більше схожим на свідоме руйнування усталеної практики, аніж на “рух у бік прогресу” і тим більше на вияв турботи про українських громадян".
Тетяна Хмельницька: Мої вітання всім слухачам “Радіо-Ера” ФМ, перед мікрофоном Тетяна Хмельницька. Ми розпочинаємо програму “Розворот. UA”, спільний проект “Радіо-Ера” ФМ та інформаційної агенції “Голос.UA”. Отже, ми будемо сьогодні говорити про електрику і про те, чому для деяких споживачів ціни на неї втричі вищі. Причини і наслідки будемо розглядати сьогодні у програмі, отже дозвольте представити гостей. Юрій Сербін, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства. Добрий вечір. /> Юрій Сербін: Доброго вечора.
Тетяна Хмельницька: Та Зіновій Шкутяк, голова підкомітету з питань житлово-комунального гоподарства Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства. І, до речі, саме Зіновій Шкутяк є колишнім міським головою Івано-Франківська, так що обидва мої гостя абсолютно в темі. Спробуємо розібратися з причинами і наслідками. Про наслідки уже почали говорити, тому ми розпочнемо з вами уже з такого питання: скажіть будь ласка, пане Юрію, скільки Ви використовуєте електроенергії на місяць?
Юрій Сербін: Цим займається у мене дружина.
Тетяна Хмельницька: Пане Зіновію, а Ви знаєте?
Зіновій Шкутяк: Дружина мені говорила, що біля 300.
Тетяна Хмельницька: Тобто, ви попадаєте у ту категорію, яка сплачуватиме утричі більше?
Зіновій Шкутяк: Чесно кажучи, я детально не ознайомлений, мається на увазі за місяць або за рік. Якщо в один місяць, то такі місяці можуть бути, буває зимовий період, коли навантаження більше, можна попасти у таку категорію.
Тетяна Хмельницька: Гаразд, якщо споживач використовує у місяць не 400, а 401 кВт, замість того, щоб заплатити 76 гривень за світло, змушений буде заплатити лише за світло 304 гривні! Скажіть будь ласка, коли НКРЕ ухвалювало рішення, воно брала до уваги це?
Юрій Сербін: Безумовно, брала до уваги. Я вважаю, що це рішення абсолютно правильне. Ми повинні переходити до того, щоб держава дотувала тих людей, які мають низькі статки. І таке ж питання ми повинні будемо після кризи зробити з газом. Вирівняти ціни і починати з тих людей, які мають великі статки і споживають багато газу. Тому я вважаю це правильним рішенням.
Тетяна Хмельницька: Будь ласка, пане Зіновію, Ваша точка зору.
Зіновій Шкутяк: Ми з Юрієм Сергійовичем маємо багато спільного, але у даному випадку у мене протилежна думка. Я вважаю, що це абсурдне рішення НКРЕ, і найближчим часом НКРЕ прийдеться повернутися до нього, переглянути. Чому я так вважаю? Якщо газ, який зараз теж диференційований до 6 та 12 тисяч кубів, це можна зрозуміти, тому що ми його експортуємо і потужно дотуємо. Газ ми не продаємо сьогодні по цінах, по яких він виробляється. Наскільки я знаю, нашу електричну енергетичну систему сьогодні держава не дотує. Головне, що в Україні є повний цикл виробництва електроенергії, потужності з її виробництва не завантажені, потужності з видобутку вугілля не завантажені, враховуючи, що металургія зупинилася. Ми повинні економити електроенергію, зрозуміло. Але не можна допускати абсурду, щоб перепад у декілька кВт людина людина оплачувала, це нелогічно. І що я тут бачу ще просто абсурдне? Будинки, які йдуть на електрообігріві. Я вважаю, що це — порятунок для України, бо ми не використовуємо тоді газ.
Тетяна Хмельницька: Тобто, ми закликали людей спочатку до того, щоб вони користувалися електричними плитами і автономним опалюванням, а тепер цим людям доведеться платити набагато більше, якщо вони їх використовують.
Зіновій Шкутяк: Так, і ми навпаки повинні стимулювати, щоб люди переходили на електрообігрів.
Тетяна Хмельницька: Пане Зіновію, пан Юрій уже цілу картину намалював.
Юрій Сербін: Я обгрунтую свою точку зору. Єдине, у чому помилилася НКРЕ, але це буде виправлено, коли буде досвід перших платежів, дійсно, для людей, які мають електричне опалення, буде скореговано. Буде час, щоб до опалювального сезону це змінити. Чому я кажу, що це правильне рішення? Що може наша країна експортувати? Де заробляти гроші? Якщо ми будемо економити електроенергію, ми зможемо отримувати кошти за її постачання за кордон. Це перше. Друге. На виробництво електроенергії йде не тільки вугілля, а й газ. Тобто, ми будемо скорочувати і це споживання. Третє. Ми не повинні штовхати тільки на електроенергію. Зараз прийняте перше рішення Кабміну, який у Сумській області підтримує перехід на альтернативне паливо. Це той же торф, відходи деревини, ми повинні це стимулювати.
Тетяна Хмельницька: Знаєте, пане Юрію, звичайно, Ви досить логічно все обгрунтовуєте, але я, наприклад, дуже чітко пам'ятаю свої шкільні роки, 90-ті, коли протягом цілого дня не було світла тому, що його економили. Я пам'ятаю, як діти уроки робили при свічках, І при тому, що на Хмельниччині є своя Хмельницька атомна електростанція. Маючи чотири атомні станції, чому ми експортуємо електроенергію, але не можемо за відповідною ціною власне населення?
Юрій Сербін: Бо у наших громадян є не тільки потреби в електроенергії — ніхто ж не зупиняє наші міста і не залишає їх без світла, як було тоді! Але все-таки нашому населенню потрібно, щоб ми дотували ліки, щоб ми допомагали людям, які мають низькі статки, щоб ми виплачували допомогу у зв'язку з безробіттям — то давайте просто заробляти ці гроші.
Тетяна Хмельницька: Тобто, за рахунок експорту кошти, які надходять, ми забезпечуємо… А за рахунок наших податків, тоді у мене питання, що ми забезпечуємо?
Юрій Сербін: От ставите дуже цікаве питання. Мені подобається, коли уряд Тимошенко і всі забувають, що зараз криза не тільки в Україні, а й в світі, і треба використовувати все, що може знадобитися. Не тільки за рахунок електроенергії можна виходити з кризи, треба брати все, що можливо.
Тетяна Хмельницька: Пане Юрію, зрозуміло. А як на сьогоднішній день брати до уваги прецеденти, що люди не сплачують за житлово-комунальні послуги по три місяці і ми постійно про це говоримо? Якщо люди отримують квитанції, де у них буде по 300-600 гривень, як Ви думаєте, яка тоді буде ситуація з платою і чи ми зможемо за рахунок цього виграти?
Юрій Сербін: Я думаю, що приклад про несплату не зовсім влучний. По електроенергії сплата відбувається майже на 100%, адже там дуже легко відключити. У нас сьогодні величезна можливість експорту електроенергії, проте ми нею не користуюмося у повному обсязі. Я хочу сказати ті дані, які є за перші два місяці цього року, коли ми скоротили екпорт електроенергії у зв'язку з кризою та зменшенням споживання її у світі.
Тетяна Хмельницька: Проте, пане Зиновію, маючи таку потужну систему, яка дозволяє експортувати електроенергію і забезпечувати власне населення, чи не здається Вам, що за такої ситуації населення України мало б мати якісь пільги?
Юрій Сербін: Я категоричний противник всіляких пільг. Але з іншого боку, я категоричний противник економічно необгрунтованих речей. Зрозумійте, ми маємо все мати по ціні економічно обгрунтованій. Коли хтось, фантазуючи у Кабінеті міністрів (я маю на увазі Національну комісію регулювання електроенергетики) починає придумувати ціну у три рази вищу як економічно обгрунтована, я хочу сказати, що ця людини не правильно робить у цій державі і її треба зупинити. Ми не можемо абсурдні речі приймати. Я розумію, що може бути графік — коли ти більше споживаєш, менша ціна, — але робити перепад у три рази, мені здається, що це просто абсурд… Сьогодні потужність наших енергогенеруючих станцій використовується на 60%. Маючи такий запас, з технічної точки зору нам треба робити реконструкцію, а для цього треба брати кредит, який перекривається електроенергією. Можливо, що сьогодні це зробити не так легко, але, маючи такий запас потужності, треба думати, як його навантажувати.
Тетяна Хмельницька: Я маю на увазі, весь парламент повинен був думати про це протягом 17 років. Пане Юрію, вже запустився цей процес і я пропоную послухати, як реагують на це регіони. Я пропоную точку зору голови Херсонської обласної державної адміністрації Бориса Сіленкова, який висловив її під час ток-шоу “Коло запитань”. Отже, слухаємо точку зору щодо зростання вартості одного кіловата електроенергії втричі.
Борис Сіленков: Херсонщина за чотири року розгорнула програму альтернативних і енергозберігаючих технологій, зекономивши за цей час 300 млн. кВт електроенергії, ми зекономили 40 млн кубів газу. Але що відбулося у 2005 році? Маючи стару пострадянську систему забезпечення бюджетної сфери, сплачували тариф по вартості 20,46 грн, 2006 року НКРЕ затвердив 32, 4 коп, 2007 року вже 39 коп, 2008 року — 58,8 коп. Таким чином за чотири роки у бюджетах селищних і міських рад було закладено десятки мільйонів на енергозберігаючі технології, але 2009 року ми сплачуємо втричі більше. НКРЕ змінює тарифну політику без коригування бюджетних процесів.
Тетяна Хмельницька: Ваша точка зору з приводу цієї емоційної промови, це крик душі, можна сказати, Бориса Сіленкова. Я б хотіла, щоб Ви прокоментували. А нашим глядачам нагадаю, якщо ви сплачуєте більше 600 квт/год на місяць, ви сплачуватиме за кіловат 76 коп.
Юрій Сербін: Для того, щоб відповісти на питання Бориса Селінкова, треба, дійсно, провести розрахунки і по міським, і по селищним радам. Добре, що Херсонщина скоротила споживання електроенергії і газу, але для того, щоб сказати, що втратила Херсонщина через підняття цих тарифів, для цього потрібно конкретно розглядати кожен випадок. І тут мова йде про конкретного споживача, а не взагалі “про те температуру по лікарні”. Мені здається, тут більше імпульсивної мови, аніж тверезих розрахунків.
Тетяна Хмельницька: Будь ласка, Зиновій Шкутяк.
Зиновій Шкутяк: Перш за все, треба подякувати Херсонщині, що вона серйозно займається енергозбереженням. Зрозуміло, що вони економлять кіловатгодини, а тут по грошам виходить, що вони платять навіть більше. Я вважаю нормальним, що у нас в Україні є своя Комісія регулювання електроенергетики. Вона повинна встановлювати економічно обгрунтовані тарифи. Ми знаємо, що ростуть ціни і на вугілля, і на енергоматеріали і заробітня плата в енергетиків, тому ми не можемо надіятися, що ціна буде стабільною. Я сьогодні виступаю не проти того, що грамотно зробить НКРЕ, я вважаю, що не можна робити таких популістських і необгрунтованих рішень, яке було прийняте по підвищенню ціни. Справа не у тому, що ми хочемо сказати “Це багаті люди, вони мають можливість платити”. Це зрозуміло, проте не можна займатися таким волюнтаризмом і абсурдом. Якщо приймається рішення про підвищення, воно має бути прийняте з глуздом.
Тетяна Хмельницька: У репліці Бориса Селінкова було зазначено про бюджетний процес, і я б хотіла запитати, чи встановюються, взагалі, нові тарифи, якщо ця процедура згідно з законом передбачає громадське обговорення, а людей просто ставлять перед фактом? Ваш колега по Комітету Олександр Попов каже, що такі рішення не повинні прийматися після ухвалення держбюджету на поточний рік.
Юрій Сербін: З цього приводу наший колега Попов, безумовно, правий. Треба було ці наміри обговорити. А з приводу того, чи економічно обгрунтована — я дуже поважаю пана Зиновія, ми вже давно працюємо разом і Верховній Раді і в одному комітеті. Я хочу сказати одне — життя покаже, хто правий. На мою думку, НКРЕ вчинила вірно і це не популістський крок. Погоджуюсь з паном Поповим, що треба було ознайомити громадськість, з чого складалися ці розрахунки і навести приклад, щоб не було зараз таких емоційних висловлювань.
Тетяна Хмельницька: Пане Юрію, так Ви зараз маєте можливість сказати, що таким чином, наприклад, знімається навантаження з промисловості.
Юрій Сербін: Так я про це й кажу. Потрібно, щоб пройшов час. Є ще два-три місяці і я певен, до цього питання ми ще повернемося. Я певен, що розрахунок вірний, це перше. І друге питання, треба було все ж таки повідомити громадськість для уникненн цієї хвилі обурення, якщо вона є. Я, чесно кажучи, не чув негативних висловів.
Зиновій Шкутяк: Нам треба погодитися з тим, що такі не повинні обговорюватися і не потребують обговорення людей. Це мусить бути так зроблено, як це зроблено. Я пам'ятаю, коли 2006 року у Києві почали піднімати ціну на воду, каналізацію і тепло у три рази. Це абсурд, не може такого бути. У нас записано у законі про теплоенергетику про економічно обгрунтовані ціни. А скажіть, що сталося протягом останнього часу, що у три рази все зросло. Цього ніяк не може бути. Ще у постанові НКРЕ я хочу наголосити на такій нестиковці: населення, що проживає у будинках, обладнаних кухонними електроплитами,залишаються тариф 18,7коп/квт. Скажіть, будь ласка, якщо я у себе у квартирі переобладнаю на кухонну електроплиту, я підпадаю під цю категорію чи ні?
Тетяна Хмельницька: У творі Миколи Гоголя “Ніч перед Різдвом” чорт сказав Вакулі: “Ты знаешь, что без контракта ничего не делаем”, — на що той йому відповів: “Постой, я знаю, у вас расписываются кровью, а у меня в кармане гвоздь”. Хвать черта за руку и в мешок. “Помилуй Вакула, — жалобно простонал черт. — Все, что хочешь, для тебя сделаю. Отпусти только душу на покаяние. Не клади на меня страшного креста”. “А, вот каким голосом запел, немец проклятый? Теперь я знаю, что делать — вези меня сейчас же на себе. Слышишь? И как птица в Петербург прямо к царице”. И кузнец обомлел от страха, чувствуя себя подымающимся в воздух”.
Я нагадаю, що не даремно цей уривок було зачитано 1 квітня у нашій програмі. Усі ми знаємо, що 2009 рік оголошено ЮНЕСКО роком Гоголя і сьогодні 200-річчя з Дня його народження.
Ми досить колоритно закінчили першу частину нашої програми уривком з повісті Миколи Гоголя “Ніч перед Різдвом”. Я б не хотіла, щоб мої гості сприймали це як натяк, проте пан Юрій підозрював, що 1 квітня щось тут має відбутися не так. Зараз слухачі братимуть активну участь у нашій розмові. Перед мікрофоном Тетяна Хмельницька. Наш номер телефону — 536 36 00. ми обговорюємо питання підвищення цін на електроенергію для тих, хто споживає більше 400 квт/год на місяць. Ви будете платити 0,76 коп/квт.
У нас вже є дзвінок від слухача. Добрий вечір! Назвіться, будь ласка.
Слухач: Мене звати Анатолій. Я з міста Києва. Перше питання — як бути з якістю електроенергії, коли не завжди буває нормальна напруга. Я живу недалеко від Києва. У мене невеликий будинок. Напруга 150-170 вт.
Тетяна Хмельницька: Дякуємо, пане Анатолію, зрозуміли Ваше питання. А у мене питання зустрічне — часто-густо, коли про лічильники говорять: один лічильник показує один показник, інший лічильник може нараховувати інше. Чому, наприклад, коли вмикаєш фен, коли інші електричні прилади не ввімкнені, у квартирі раптом вибиває світло?
Юрій Сербін: Вибиває світло, бо є перевантаження: стара проводка, наприклад, не розрахована на таку кількість електроприладів. З приводу якості електроенергії, дійсно, є претензії. Але є ще порядок використання електроенергії. Правда, у нас заплутаний він, але споживач за бажанням може подати позов до суду на районні комісії регулювання енергозбереження. Це дуже важко зробити, бо потрібно все фіксувати. Якість, на жаль, ще, дійсно, дуже погана.
Тетяна Хмельницька: Пане Юрію, я так розумію, що якщо у вас згорів комп'ютер від перепаду напруги, потрібно пред'являти претензії у район.
Юрій Сербін: Так, безумовно.
Зіновій Шкутяк: Це не секрет, що у районі Києва є перевантаження електричної мережі. І тому ми ратифікували угоду між Європейським банком реконструкції та Україною про те, щоб будувати окрему електролінію від Рівненської АЕС, яка не завантажена, в район Києва. Але я розумію цього пана, який задав питання, — він сьогодні має проблеми з напругою. З приводу лічильників — багато залежить від класу точності, сучасні лічильники більш точні. Старі дають досить велику похибку.
Тетяна Хмельницька: Може зараз буде вигідніше шукати старі, бо вони повільніше “намотують”?
Зіновій Шкутяк: За цим простежать електрики.
Тетяна Хмельницька: У нас є наступний слухач. Добрий вечір, назвіться і звідки Ви.
Слухач: Это Галина из Киева. Я хотела бы спросить у пана из НКРЭ, захотел ли бы он жить в доме, где температура 12-14 градусов, и надо включать обогреватели? Или они опять хотят за счет населения выжить?
Юрій Сербін: Я так розумію, що це я. Але я не з НКРЕ. Коли НКРЕ поступає неправильно, з моєї точки зору, я критикую їх на засіданні Комітету. З приводу Ваших слів. Ми повинні претензії пред'являти тепломережам, до нашого мера, який не сплачує за газ. Це погана робота Київенерго.
Тетяна Хмельницька: Пане Юрію, я захищатиму слухачку, бо нестача тепла у квартирах не лише у Києві. У всіх регіонах температура не відповідає нормі, а вони сплачують за опалення. Вмикається газ, електроприлади, бо є маленькі діти і старі.
Юрій Сербін: Є положення, затверджене у 2005 році, про претензії громадян до теплопостачальних організацій. Це потрібно робити. І поки ми не скоротимо споживання газу, так і буде. А громадяни не в змозі платити за газ. Якщо ми не позиватимемось до теплопостачальників, толку не буде. Є порядок.
Тетяна Хмельницька: Пане Зіновію, Ваша точка зору.
Зіновій Шкутяк: Я підтримую пана Юрія у цьому питанні. У законі про теплоенергетику написано, що людина повинна сплачувати тільки за отримане. Для цього треба добиватись установки лічильників. Він десь біля 2 тисяч гривень, але малозабезпеченим треба, щоб місто допомагало. Теплопостачальники повинні кредитувати користувачів. Бо повинна бути чітка відповідальність. Ми повинні платити за те, що споживаємо.
Тетяна Хмельницька: Але досить малій кількості людей вдається довести, що вони оплачують послуги, які не надаються. Немає часу, можливості…
Юрій Сербін: То що, стріляти теплоенергетиків? Якщо не будемо пред'являти претензій, ніколи не наведемо порядку.
Тетяна Хмельницька: Та окрім громадського контролю повинен бути ще контроль зверху? Реформа ЖКГ повинна була би колись завершитися. У нас електронний лист з Тернополя від Романа: “Що робити людям, які перевели опалення у будинках з газу на електроенергію? Під час газового конфлікту стільки говорилося про це, а зараз влада підготувала такий сюрприз. Для обліку електроенергії за зниженим тарифом потрібен окремий лічильник, окрема мережа, а це набагато дорожче, ніж обладнання для опалення. Та й в умовах кризи грошей немає. Продовжуємо палити російський газ.”
Юрій Сербін: Саме тут потрібен перерахунок НКРЕ.
Зіновій Шкутяк: Я майже впевнений, що ця постанова у цілому буде переглянута, особливо у відношенні опалення. Бо це невигідно державі. Крім того, що ми платимо своєму шахтарю, електроенергетику, ще — опалення можна проводити вночі, коли невелике споживання енергії. Це можна робити за рахунок атомних станцій, які зупиняти просто не можна. Це виконання компенсуючої функції. Гарантую, що НКРЕ повинна переглянути.
Тетяна Хмельницька: Вони самі до цього придуть?
Зіновій Шкутяк: Ми будемо спонукати. Буде громадський тиск.
Юрій Сербін: Ми повинні запросити їх на комітет, тут я підтримую. Але через 1,5 місяці, коли буде досвід.
Тетяна Хмельницька: Тоді всі будуть думати про вибори.
Юрій Сербін: Життя не зупиняється, це всеодно треба вирішувати.
Тетяна Хмельницька: Верховна Рада ухвалила рішення про те, що 25 жовтня — президентські вибори. У нас є новий слухач. Добрий вечір! На жаль, не чує. Якщо підбити підсумки, пан Юрій каже, що негативних наслідків для суспільства не буде.
Юрій Сербін: Крім опалення.
Тетяна Хмельницька: Є експертні думки, що підвищення тарифів торкнеться всіх категорій населення. Пан Зіновій каже, що позиція НКРЕ буде переглянута. То які наслідки будуть?
Зіновій Шкутяк: Повторюю, НКРЕ — добра справа, і повинна приймати економічно обгрунтовані речі. Стосовно цієї постанови, цього вони показати не зможуть, тому рішення буде переглянуто. У нас є багато бажаючих так обкласти всіх податками, але це не вихід із ситуації. Вихід — зменшення податкового тиску для розвитку підприємництва.
Тетяна Хмельницька: Пане Юрію, Ваші прогнози.
Юрій Сербін: Ми повинні йти до економічно обгрунтованих цін. У сівті дорожчають енергоносії. Нафта впала тимчасово, після кризи буде підйом. А на газ вирівнювати ціни з промисловими неможливо, потрібно підняти заробітну плату. Але потрібно відходити від пільг. Але бідні не можуть сплачувати нову ціну, цього не допустить ні уряд, ні Верховна Рада.
Тетяна Хмельницька: Є слухач. Добрий вечір!
Слухач: Я вважаю, не можуть бути економічно обгруновані тарифи від НКРЕ з Києва, з кабінету. Уже давно розроблена державна система моніторингу, що дозволяє виявити не норми споживання, а інші показники. Сьогодні населення за ними переплачує у 2-3 рази більше. Чому не прийняти систему, яка чітко зніматиме інформацію? І встановити за нею нормативи.
Юрій Сербін: Комітет ще у 5-му скликанні рекомендував такий закон для прийняття. У другому читання його завалили. Аргументували, що нема економічного обгрунтування, що ця система себе виправдає. Немає коштів у бюджеті, щоб його проводити, а не просто прийняти. Я був одним із співавторів цього закону. Моніторинг потрібен.
Зіновій Шкутяк: Відчувається, що говорив фахівець, проблема має місце, треба вирішувати.
Тетяна Хмельницька: А Ви погоджуєтеся, що населення переплачує?
Юрій Сербін: Ні, промисловість переплачує. Немає цифр по переплаті, бо немає моніторингу.
Тетяна Хмельницька: Відстежуватимемо, що буде далі. Я дякую гостям. Хочеться вірити, шановні слухачі, що ви хоч якісь відповіді у програмі отримали.