10 января в информационном агентстве «ГолосUA» состоялась пресс-конференция на тему: «Причины аномально теплой зимы в Украине».
В пресс-конференции участвовали: Татьяна Адаменко – начальник отдела агрометеорологии Укргидрометцентра;Наталья Диденко – главный метеоролог портала Opogode.ua;Татьяна Тимочко – глава Всеукраинской экологической лиги.
Модератор — Юрий Гаврилечко, эксперт «Фонда общественной безопасности».
Юрій Гаврилечко: Доброго дня, шановні експерти, шановні гості!
Сьогодні вже січень, десяте число, але тим не менше погода на вулиці більше прийнятна, скоріше, навіть для квітня, навіть не для березня. Вочевидь, зараз ще стоїть Євромайдан, але погода почала готуватися до асоціації з ЄС, мабуть, ще задовго до Майдану, і у нас уже досить-така європейська погода. Скільки вона протримається, які наслідки від цього будуть, і чи не станеться в Україні знову як минулого року, коли наприкінці березня випав сніг і на початку квітня знову ж таки сніг? Про це сьогодні й поговоримо. І перше слово, безумовно, метеорологу пані Наталі.
Наталія Діденко: Добрий день! Спочатку почнемо з того, чому так тепло, власне, про метеорологічні причини. Справа в тому, що вже тривалий час Україна знаходиться в атлантичному повітрі. Тобто такий стійкий перенос західних повітряних мас і тепло не лише в Україні, а тепло практично в усій Європі, тому що вже тривалий час температура повітря в день становить десь від 2 до 10 градусів тепла, а в південній частині дотягує до сімнадцяти градусів — це в Європі. У нас в Криму — десь до 10-12 градусів тепла.
За попередніми даними, я думаю, що це дуже цікаво саме так, знаєте, для медіа, розказати людям, що схоже вже на те, що ця зима, не говоримо поки що про січень, який тільки розпочався, а от шматочок листопада та грудень — це найдовший період за всю історію спостережень із перевищенням температури повітря понад кліматичну норму. Така тепла погода ще протриває пару днів. Але про прогноз, можливо, ми трошки пізніше скажемо, тому що є цікаві новини щодо прогнозів погоди у найближчі дні. Тому ось така ситуація поки що.
Стосовно якихось таких рекордів, то поки що рекордів окрім того, що я сказала, немає. У нас, наприклад, кілька днів київська температура була за крок до рекорду, тому що в Києві, наприклад, тоді9 січня температура повітря найвища становила 8,9 градусів, тобто майже дев’ять градусів. А цього року дев’ятого січня вона становила вісім градусів. Тобто вона буквально один градус не дотягнула, але все ж таки не дотягнула.
Між іншим, часто говорять про те, що от так тепло, так тепло, що так ніколи не було, але ось таке перевищення, цей рекорд історичний максимум 9 січня, відбулося не так давно — в 2005 році. Тому кожного року щось цікаве трапляється з погодою.
Юрій Гаврилечко: А коли саме ми зможемо очікувати наступного рекорду?
Наталія Діденко: Наступного рекорду тепла, я думаю, що ми не можемо очікувати, поки що принаймні, тому що вже якраз на Маланки (13 січня) в Україну приходить зима. Тобто, починаючи з тринадцятого січня температура повітря почне знижуватися, саме 13 січня можете нарешті вигуляти якісь там свої гарні шубки, хто що придбав за минулий сезон, тому що піде сніг.
Із таких небезпечних явищ, можливо, посилиться ожеледиця, і стан доріг, бо в цьому як завжди у нас чомусь синоптики винні, але буде сніг і буде похолодання. Це похолодання поступово триватиме, і найнижча температура повітря очікуватиметься на півночі Лівобережжя, тобто це Чернігівська, Харківська та Сумська області. І ось там десь ближче до Водохреща, можливо, вночі температура повітря протягом цього періоду, починаюся з 13-14 січня знизиться до 10-12 градусів морозу, а подекуди, може, й до 14-15°С. Але це охопить тільки цей шматочок — північ Лівобережжя. А загалом температура повітря в Україні знизиться, скажімо, від двох до семи градусів морозу. Десь в низинах при проясненнях вискочить до десяти градусів морозу. Тобто зима приходить в Україну 13 січня.
Юрій Гаврилечко: Тобто нас чекають все ж таки хрещенські морози, а не хрещенське тепло?
Наталія Діденко: Сподіваємося. За попередніми прогнозами, я підкреслюю, звичайно. Тому що, знаєте, найдостовірніші прогнози, як ми всі знаємо, це все ж таки доба — три доби, а все, що поза — на п’ять-сім днів, це вже все ж таки тенденція. Тому я, наприклад, радила б стежити за уточненими прогнозами.
Юрій Гаврилечко: Тобто можна сподіватися, що принаймні в Карпатах сніг буде цього року, цієї зими?
Наталія Діденко: Так, звичайно.
Юрій Гаврилечко: Дякую. Пані Тетяно, ми сьогодні говоримо про причини аномально теплої зими в Україні, але дуже часто можна побачити в різних засобах масових інформаціях інформацію про те, що Гольфстрім зникає, нас узагалі очікує там черговий крижаний період. Але ми бачимо, що чомусь все теплішає й теплішає. Чому так відбувається?
Тетяна Тимочко: Відбуваються серйозні зміни клімату. І про це вже майже двадцять років говорять вчені, екологи, природо-охоронці в усьому світі, й говорити, щороку про аномальні теплі зими, або надто суворі, як це зараз відбувається в Сполучених Штатах, коли температура впала до мінус 55°С. У той самий час Велика Британія та Ірландія потерпають від повеней, в Україні січень почався плюсовою температурою, і в європейських країнах також.
Тобто ми майже щороку, принаймні вже останніх три роки в цій агенції зустрічаємося й говоримо або про аномальну теплу зиму, або аномально холодну весну, як це було в минулому році, коли Україну засипало снігами. Але йдеться в першу чергу про глобальні зміни клімату. І якщо говорити при причини, то ми, екологи, пов’язуємо такі зміни клімату, в першу чергу, зі зростаючим навантаженням на природне середовище. Збільшуються викиди в атмосферу парникових газів, збільшуються викиди забруднюючих речовин.
І ми можемо й далі говорили, що це випадково, але минулого року в листопаді, коли почався Кліматичний самміт у Варшаві, Філіппіни були затоплені циклоном, тайфун, який покрив тисячі й тисячі квадратних метрів площі, коли загинули люди, тисячі людей загинуло й знищено було просто частину поселень на цих філіппінських островах. І знову ж таки, в світі більшість цих подій розглядається як окремі події, але насправді екологи це узагальнюють і говорять, що це відбуваються такі світові зміни клімату.
Якщо ми говоритимемо навіть про Гольфстрім, який є кліматоутворюючим чинником, не тільки для європейської, суто європейської частини, а для значно більшої території Європи, то це відбувається тому, що від потепління, глобального потепління відбувається танення полюсних льодовиків, які знаходилися на полюсах і були недоторканними для танення, саме це викликає такі зміни, які людина не може коригувати, — людина не може управляти вітром, переміщенням теплих мас.
І якщо ми говоримо, з одного боку, про глобальне потепління, то навіть якщо взяти такий історичний екскурс, який стосується України, в 1240 році татари захопили Київ. Але як вони потрапили в Київ? Після дводенної облоги в грудні (шостого грудня це відбулося 1240 року), вони перейшли Дніпро по льоду, тобто лід став раніше — ще в листопаді. Тобто це встановлений достеменно історичний факт. Тобто майже тисячу років тому в Києві в листопаді крига скувала Дніпро таким чином, що можна було переправити по льоду стотисячне військо. Можливо, це комусь здасться наївною аналогією, але зміни відбуваються.
Якщо говорити про світові тенденції, то людство вже давно поставило для себе завдання на зменшення цих викидів. І якщо говорити по країнам світу і Європі зокрема, то європейці демонструють саме такі стандарти — зниження викидів вуглецевих і парникових газів. Що в Україні? Наша країна, яка прагне до стандартів Європейського Союзу, взагалі цих змін на краще не спостерігається. Більше того, урядова позиція та позиція Міністерства екології та природних ресурсів полягає лише в констатації того, що ми цього не можемо зробити. Але в 2010 році з першого січня було вже списано 24 мільярди гривень боргів паливно-енергетичному комплексу, значна частина в якому є приватний капітал.
До першого січня 2013 року списуються кожного року ці борги. Тобто держава кошти платників податків вкладає в найбільш забруднюючу галузь, замість того, щоб направляти ці 24 мільярди гривень на розвиток енергетичних технологій, які б зменшували навантаження на природне середовище.
А якщо ми говоримо про світовий досвід, то Сполучені Штати, Росія та Китай — це лідери викидів парникових газів, і Кіотський протокол, перший етап якого зараз завершується, який мусив би змусити країни знижувати таке навантаження, зараз вступив уже в другий етап. І, до речі, Україна бездарно витратила свої можливості по першому етапу Кіотського протоколу, точно так само бездарно ми ввійшли в другий етап Кіотського протоколу, не маючи можливості скористатися навіть тими фінансовими потоками від цього, які могли би зайти в Україну на покращення та модернізацію виробництва.
Саме тому ми говоримо про необхідність радикальних змін в екологічній політиці, яка б зменшила навантаження на природне навколишнє середовище. Збитки за 2013 рік у всьому світі становлять 92 мільярди євро від ліквідації наслідків природних катаклізмів і катастроф. 92 мільярди! Шість тисяч людей загинуло в 2013 році просто під час таких природних катастроф. А, можливо, світові краще розвернути ці кошти на попередження змін клімату, на адаптацію до змін клімату? Бо тільки для України збитки в аграрному секторі можуть бути суттєвими від такої теплої зими. А це стосується і природних екосистем, живих організмів, тварин і рослин, які відповідно реагують на це аномальне тепло. Тобто від цього збитки величезні.
Юрій Гаврилечко: Дякую. Пані Тетяно, тобто можна сказати, що український уряд за рахунок українських громадян через бюджет фінансує глобальне потепління?
Тетяна Тимочко: Ні, український уряд фінансує приватні компанії, які не хочуть зменшувати навантаження на природне середовище. Я перепрошую за такий довгий виступ, але наведу вам два приклади. Я вам їх наведу, щоб ви, журналісти, про них знали, що в Україні існують приватні структури, які, йдучи в європейському тренді, такими змінами займаються. Наприклад, я нещодавно була в Горлівці на заводі «Стірол Біофарм», де відмовилися взагалі від використання природного газу в своєму виробництві, вони замінили котли на нові сучасні, для роботи яких вони використовують тепло, яке виробляється під час цього виробництва. Вони поставили сонячні батареї на всіх дахах, і побудувати вітряки на своїй території. І вони, повторюю, за п’ять років вклали величезні кошти, й відмовилися від використання природного газу. От сюди потрібно направити преференції державі.
Або Алчевський меткомбінат, який збудував за вісімсот мільйонів доларів електростанцію нову, яка використовує коксівний і конверторний газ, і доменний вони ще планують використовувати. Тобто вони ці гази не направляють в атмосферу, на забруднюють навколишнє середовище, не сприяють глобальному потеплінню, а цей газ вловлюється і вони виробляють енергію для свого виробництва. І ця енергія дорівнює мільйону тонн вугілля, який вони мали би спалити для отримання такої енергії. І що просить це підприємство в уряду? Відкласти виплату ПДВ за обладнання, яке вони завезли, до того моменту, коли воно почне працювати. Але уряд такої преференції їм не надає, а просто списує двадцять чотири мільярди гривень боргів іншим приватним структурам.
Тобто, тут мова йде не про те, щоб оплачувати витрати на модернізацію приватним підприємствам, а лише фінансувати тих, які зменшують навантаження на природне середовище.
Юрій Гаврилечко: Тобто діяльність людства все-таки впливає на глобальне потепління, і це не є суто природнім процесом?
Тетяна Тимочко: Це головна причина, і ми впевнені в цьому.
Юрій Гаврилечко: Тоді як природа реагує на зміни клімату? Пані Тетяно, це вже більше до вас запитання. Що відбувається, і чи можна за якимись попередніми ознаками дізнатися, що так відбуватиметься? І які наслідки від цього можуть настати?
Тетяна Адаменко: Дякую. Але я би хотіла спочатку доповнити те, про що сказали мої колеги. Перш за все, слова Наталки уточнити, що за десять перших днів нового року середня температура в Україні перевищує кліматичну норму на 3-8 градусів. І це, хочу уточнити, все-таки температурні показники не квітня, а кінця березня.
В історичному ракурсі, якщо проаналізувати температурний режим січня, це все, звичайно, фіксується прямими спостереженнями на метеорологічних станціях України, які мають період спостереження від сімдесяти до дев’яносто років в основному. Але є декілька (двадцять станцій), які мають період спостереження більше ста років.
Так от, якщо взяти такий тривалий період, то до 1990 року в Україні було всього три випадки такого теплого початку січня. Починаючи з 1990 року це вже десятий. Тобто частота такого теплого початку січня збільшилася…
Юрій Гаврилечко: Втричі…
Тетяна Адаменко: Так, втричі практично. Тому говорити сьогодні, що після дивної осені настала дивна зима, мабуть, не варто. Скоріше за все ми плавно переходимо в новий клімат, як і передбачали світові експерти, зі зміни клімату. Як я сказала, це підтверджується даними прямих вимірювань температури повітря.
Перехідний клімат, у якому ми зараз існуємо, чреватий різкими змінами погоди, більшою нервовістю, більшими аномаліями. Однак, на фоні таких тенденцій, усе-таки за географічним положенням України не можна виключати аномально холодну зиму. Ми не можемо сьогодні, і жодна людина в світі не може сказати, що наступного року у нас не буде екстремально холодним січень. Якщо раніше ще, коли я навчалася в інституті, ми знали, що клімат — це щось таке стабільне, тобто майбутня погода буде схожа на погоду в минулому подібному періоді, то зараз такий постулат уже просто не працює.
Що стосується саме мого, скажімо, фаху, то я хочу сказати, що підвищення температури повітря, та зміна клімату, яка почалася в Україні саме з підвищення температури повітря конкретно в зимовий період, то січень у нас тепліший зараз за норму на 2-2,5 градуси, лютий — на півтора. Тобто якщо порівнювати, що таке норма, а це ніби еталон клімату, то зараз він за рекомендацією ВМО становить 1961-1990 роки. Тобто зараз температура в середньому, починаючи з 1990 року, в січні на 2,5 градуси вища.
Але це потепління саме зимового періоду працює позитивно на сільське господарство України. Тому що головна культура до цього року, можливо, до наступного року це вже буде інша, але все ж таки, основна культура України — це озима пшениця. Звичайно, наш клімат передбачав певні ризики для вирощування цієї культури. Якщо до 1990 року наша країна щорічно втрачала 15-20 відсотків озимини за рахунок вимерзання або тривалої льодяної кірки, випрівання, то зараз ці втрати в середньому становлять п’ять-сім відсотків. Тобто в природних межах. Це в середньому.
Юрій Гаврилечко: Тобто врожай може зрости на десять відсотків саме за рахунок кліматичних змін?
Тетяна Адаменко: Так. Я про це скажу далі. Якщо говорити предметно по ситуацію на полях саме зараз, то буквально два слова я скажу про нетипову ситуацію з сівбою озимих культур. Нинішньої осені, вірніше, минулої осені в Україні був аномально вологим вересень, і за рахунок надмірної кількості опадів, досить низьких температур повітря, що не давало можливості для просихання ґрунту, посіви були здійснені аномально пізно. Тобто Україна сіяла в жовтні-листопаді. І за нормального розвитку зими ми зазнали б колосальних втрат. Але теплий листопад, теплий грудень і теплий початок січня якби спасають ситуацію.
Тобто такі температурні умови дозволили отримати сходи практично на всіх посівах, і навіть досягти рослинам певного розвитку, який забезпечує якби нормальну перезимівлю. За рахунок теплої зими був навіть подовжений період вегетації рослин, а це, як я сказала, спасає ситуацію. І на сьогодні ми маємо такий стан із посівами. Десь лише 8-10 відсотків сходів у слабко розвиненому стані. Тобто це та частка посівів, яка найбільше вразлива до можливих надалі, тому що закінчилася тільки перша половина зими, до можливих несприятливих явищ погоди. Тобто до різких знижень температури перш за все.
Решта ж посівів знаходяться у задовільному та доброму стані. До речі, хочу зазначити, що існує ще один такий сприятливий фактор, коли за рахунок дуже вологої осені Україна вперше десь за 15-20 років увійшла в зиму з оптимальним зволоженням ґрунту, що є дуже цінним фактором для створення нормального врожаю на весну.
Тобто, я хочу сказати, що на сьогодні, на 10 січня, жодних загроз для озимих культур в Україні не виникало. Навпаки, як я вже зазначала, за рахунок підвищеного температурного фону стабільного, навіть спостерігається певне покращення. Тобто, наприклад, з’явилися сходи озимих культур, перш за все озимого ячменю, який сіяли навіть на початку грудня в Криму, в західних областях, навіть на півночі України. Звісно, це не змінює кардинально ситуацію, але тим не менше, це все працює на майбутній урожай. І тут Наталка вже сказала про прогноз погоди, тобто сьогодні говорити десь до двадцятого січня про який обвал температури ми не можемо…
Наталія Діденко: Ну, щоб про аж такий, то ні, але просто…
Тетяна Адаменко: Тобто саме такий характер погоди, який очікується, жодних загроз посівав не несе, і поступове зниження температури навпаки буде сприятливим. Існує, щоправда, єдиний несприятливий фактор, звичайно, такого підвищеного температурного фону, який полягає в тому, що «цвітуть» і «пахнуть» шкідники і хвороби, які повинні були б проморозитися та зникнути. Так що, ось таке…
Юрій Гаврилечко: Тобто не буває покращень без протилежного боку?
Тетяна Адаменко: Звичайно, це все відбувається. І я завершу вже свій спіч, якщо дозволите, тим, що за нашими оцінками метеорологічні станції України кожного року, згідно своїх керівних документів, 25 січня беруть проби, зразки озимих культур на полях, відрощують і роблять висновки, існуватиме загибель чи ні. Після двадцять п’ятого січня вже можна буде зробити перше оцінювання майбутнього врожаю озимих культур.
На сьогодні ж ситуація видається такою, що потенціал того, що лежить, росте, або «спить» на полях, тому що активного зростання там не відбувається, десь на 10-20 відсотків вищий, ніж минулого року. Тобто Україні може отримати наступного року, якщо нічого поганого не відбудеться, 28-30 мільйонів тонн зерна озимих культур. Дякую.
Юрій Гаврилечко: Дякую. А чи можна якось, знову ж таки, за народними прикметами сказати, що у нас буде теплішою наступна зима, чи вона буде холоднішою? І взагалі, чи змінюються за ці роки, коли у нас відбуваються зміни клімату, саме прикмети? Чи можна їм зараз довіряти так само, яке це було раніше, чи ні?
Наталія Діденко: Ви знаєте, скільки я синоптик, стільки я отримую запитання про народні прикмети. Ось дивіться, як створювалася, наприклад, якась певна народна прикмета. Час від часу спочатку хлопець, потім дядько, потім дідусь, виходив на своє поле та спостерігав, наприклад, там за чимось, і робив якісь певні висновки, і це відбувалося в якийсь певний період. Але в Україні є степ, є лісостеп і навіть є субтропіки. Тобто все ж таки для певного якогось кліматичного поясу існує своя народна прикмета.
Потім, як ми вже всі, наприклад, тут говоримо про те, наскільки взагалі змінилася екологічна ситуація, як це все технічно змінилося, як помінялося, і стало з ніг на голову, тому говорити про дієвість народних прикмет узагалі якби не варто. Можливо, якщо це комусь допомагає на окремо взятому городі чи дачі, і людина цим послуговується, то звичайно це нормально.
Потім, дивіться, існує ще такий момент, коли народна прикмета, наприклад, більшість із нас знає, якщо ми спостерігаємо за заходом сонця й небо при цьому яскраво червоного кольору, то дуже часто ми говоримо, що завтра буде сильний вітер. Ми побачили це сонце ввечері й знаємо, що завтра буде сильний вітер, але синоптики вже цей сильний вітер спрогнозували фактично вже до обіду цього ж дня. Тобто все ж таки наша завчасність більша. Це такий напівжарт, але знову ж таки, підкреслюю, кого ці народні прикмети цікавлять і допомагають, добре, але підходити до них науково та професійно, звичайно, не логічно, зовсім інші часи вже настали.
Юрій Гаврилечко: Дякую. Колеги, будь ласка, ваші запитання.
Катерина Мацегора, «Урядовий кур’єр»: До двадцятого січня має бути похолодання. Скажіть, будь ласка, а що відбуватиметься далі — зиму в березні нам очікувати, чи ні? Чи буде хвиля знову тепла? Прогноз на зиму повністю дайте, будь ласка.
Наталія Діденко: Я зрозуміла. Давайте зразу розставимо акценти, як кажуть. От синоптики прогнозують погоду на добу та на три доби. Як я вже сказали, що на п’ять-сім днів — це вже тенденції. Існують, звичайно, довготривалі прогнози погоди, але ними займаються науковці, інститут і таке інше. Але справа в тому, це, до речі, на мою скромну особисту думку, що ці довготривалі прогнози, це все одно, що сказати, що взимку буде холодно, це дуже складно передбачити. І їхня справджувальність, на жаль, поки що не така висока. Набагато достовірніше це на добу — три доби.
Тому я, наприклад, як синоптик-практик щоденник, який щоденно складає прогноз погоди, не беруся, скажімо, прогнозувати погоду на весну, а тим більше на літо. Тому що це буде не професійно з мого боку та голослівно. Але прислухатися до довгострокових прогнозів, можливо, й варто, але, мені здається, що вже зі свого досвіду потрібно якось їх перевіряти. Тому що це дуже складно.
Я пам’ятаю навіть зі свого досвіду, коли я працювала в Гідрометцентрі, завжди був такий довгостроковий прогноз на місяць, за яким температура визначалася вище норми чи менше норми і опади — більше норми чи менше норми. Тобто, мені здається, що в такому буденному, повсякденному житті це мало що нам дасть. Можливо, на якісь довгострокові такі періоди, наприклад, як для агрометеорологів, це дуже важливо, але говорити поки що про те, що буде в березні, я не можу.
Юрій Гаврилечко: Тобто зараз під час такої постійної зміни клімату ще замало інформації для статистичних узагальнень? Тобто неможливо цього ще робити?
Наталія Діденко: Справа в тому, що прогноз ґрунтується не тільки на статистичних узагальненнях, що відбувалося. Дуже часто ми самі спостерігаємо, як говорилося, що було в попередні роки, і на цій основі робити висновок про майбутню погоду чи прогноз, також не можна. Тому що іноді це відбувається навіть хаотично. І не тому, що це неможливо, а тому що я би це порівняла атмосферу навіть, наприклад, із організмом людини, що це настільки складний механізм, і наскільки лікарі його вивчили, але тим не менше, людство б’ється на проблемою лікування якихось там страшних хвороб, і не може вирішити цю проблему.
Так само атмосфера, це значно складніший організм, ніж організм людини і її ще важче вивчити. І ви уявляєте, наскільки це складно, що ми, можливо, лише долю процента цього вивчили, тому, можливості людські обмежені в цьому плані.
Юрій Гаврилечко: Дякую. Будь ласка, ще запитання.
Тетяна Адаменко: Я доповню про прогнозування, Наталка дозволить.
Наталія Діденко: Так.
Тетяна Адаменко: Все-таки кухня погоди в світі — це світовий океан, і неможливість постійно оновлювати погодні дані строкові в океані, не дають можливості розвиватися достовірним методам довгострокового прогнозування погоди. І така ситуація не тільки в Україні, а взагалі в світі. Якби знайшлася людина, вчений, чи колектив учених, які змогли би створити довгострокову модель, наприклад, на місяць по днях прогноз погоди, тоді це був би Нобель, Нобель і «шнобель». Але до цього часу такого, на жаль, не відбулося. Це п’ять днів, а далі це тенденція.
Тобто будуть опади — не будуть, відбуватиметься підвищення чи зниження температури. І то, от ми представляємо зараз із Наталкою, хоча ми й працювала разом раніше, різні організації, і от сьогодні зранку у нас прогноз такий, що з 15 січня почнеться потепління, а Наталка говорить про те…
Юрій Гаврилечко: Тринадцятого буде похолодання…
Тетяна Адаменко: Ні, 13 буде однозначно похолодання…
Наталія Діденко: А 15 січня відбудеться короткочасне потепління на один день — усе правильно.
Тетяна Адаменко: Так. Але от позавчора моделі показували, що така холодна погода утримається десь до 20-22 січня, і навіть відбудеться зниження, можливо, до двадцяти градусів морозу в Чернігівській області. Сьогодні ж картина вже зовсім інша — найнижча температура, яку ми очікуємо на півночі Чернігівської області, це мінус 10-12°С, і то, вже 15 січня почнеться потепління.
Наталія Діденко: Там буде короткочасне потепління десь на один-два дні, а потім знову…
Юрій Гаврилечко: Дякую.
Наталія Діденко: Але головне, що старий Новий рік буде зимовий.
Тетяна Адаменко: Так.
Юрій Гаврилечко: Ну, принаймні хоч на старий Новий рік…
Тетяна Адаменко: Дуже хотілося б утворення снігового покрову, це було би дуже доречно для озимих культур.
Наталія Діденко: Це для агрометеорологів.
Тетяна Адаменко: Ну, і взагалі, сніг — це диво, який прочищає атмосферу, і хотілося б його побачити цієї зими.
Юрій Гаврилечко: Дякую. Будь ласка, запитання.
Любов Величко, «ГолосUA»: У мене таке запитання. Чи можете ви пояснити, чому зараз такі аномально низькі температури в США? І чи є інформація щодо того, як довго там буде утримуватися така температура? Запитання до всіх.
Тетяна Тимочко: Я читала прогнози і таку інформаційну аналітику по Сполученим Штатам, і тут наші колеги говорили, що неможливо спрогнозувати довгостроково, але служба, яка займається у Сполучених Штатах Америки прогнозуванням загального клімату та окремих таких погодних чинників, передбачали такі досить низькі температури.
Якщо йдеться про глобальну чи про загальну причину таких низьких температур, то саме ці регіони Сполучених Штатів і Канади досить часто мають такі низькі температури. Аномально низькі бувають рідко, останній раз, наприклад, Ніагарський водоспад замерзав у 1894-му та в 1912 роках. І в цьому році він частково замерзає просто на очах, можна це спостерігати.
І от, до речі, якраз до питання прогнозів загальних, світовий прогноз глобального потепління було розроблено ще двадцять років тому назад. Провідні вчені світу представили ООН доповідь про тенденції щодо глобального потепління. І ми можемо ще раз брати якісь локальні кліматичні зони по окремим країнам або регіонам світу, як-то Філіппінські острови, чи Австралія, чи деінде, або на східному узбережжі Сполучених Штатів. Але мова йде в першу чергу, я ще раз наголошую, про загальний прогноз, який існує до 2020 року, в якому існує загроза глобального потепління на два градуси.
Вже зараз до 2015 року констатується, що в порівнянні з 1990 роком, відбувається потепління на 0,8 градусів. І якщо ця відмітка досягне двох градусів потеплення, а такий прогноз є, і він, до речі, має тенденцію до підтвердження, то частина островів Тихого океану просто піде під воду. І там живуть зараз люди, там розвинута туристична інфраструктура, але це піде під воду, тому що підвищується рівень світового океану.
І навіть якщо говорити про якісь позитивні моменти цього для України, я не вважаю, що потрібно вимірювати кількістю пшениці, вирощеної в нашій країні позитивні моменти від зміни клімату. Тому що навіть на частині узбережжя Херсонської області наслідки від такого потепління до 2020-2030 років та підвищенні рівня світового океану, будуть також відчуватися в Україні, на частині території прибережної якої саме в Херсонській області також може ймовірно піти під затоплення.
Тому насправді такі прогнози існують, є серйозні вчені, які досліджують цю теорію та цю ідею. Але існує і значна частина вчених, які відмовляються від ствердження ідеї глобального потепління, тому що вони виконують, звичайне замовлення промислового лобі, яке не хоче йти на зниження викидів в атмосферу, і це є головною причиною того, що вони говорять, що так, це часткові коливання, десь холодніше, десь тепліше. Але насправді тотально по світу ми бачимо танення льодовиків на полюсах, ми спостерігаємо танення льодовиків на гірських піках, світу.
І Світова географічна асоціація порівняла фотографії п’ятдесятирічної давності піків, гірських піків п’ятдесят років тому назад і в 2012 році, і абсолютно очевидним є зменшення гірських льодовиків, тому що відбувається саме таке глобальне потепління клімату. Такі прогнози існують, вони підтверджені науковими дослідженнями, і ми можемо лише чекати. Але вже потім ці зміни стануть вже незворотними. Якщо, не дай Бог, світовий клімат потеплішає на два відсотки, повернути назад дуже швидко цей процес буде неможливо. І тоді вже вступають у дію такі чинники, коли, наприклад, тварини змінюють свій біологічний ритм і просто будуть гинути.
Ви сказали про негативний чинник. Так, існує такий негативний чинник, коли розмножуються збудники хвороб, шкідники залишаються. Так, вони залишаються, і вони знищуватимуть ті врожаї, на які надіються наші аграрії, тому що при низьких температурах якраз було запрограмовано природною знищення популяції таких шкідників. Але якщо немає такого холодного періоду, то потім і віруси, які впливають на людський організм, поширюються, і завдають дуже серйозних проблем, люди мають досить серйозні розлади зі здоров’ям, тому що біологічна система людини налаштована на певний природний ритм температур. Це й підвищення рівня хвороб серцево-судинної системи. Але головне, я повторюю, це знищення біологічного різноманіття. Це грандіозні втрати біорозмаїття від такого потепління, тому що вся природна екосистема була запрограмована на певні температурні режими в певних природних зонах.
Юрій Гаврилечко: Дякую. Пані Тетяно, у вас репліка?
Тетяна Адаменко: Запитання було про Штати, перш за все, так? Я трошки хочу дещо пояснити. Те, що в засобах масової інформації озвучувалася така температура повітря як мінус сорок, мінус п’ятдесят, то потрібно мати на увазі, що у нас різна система вимірювання — ми міряємо в градусах Цельсія, вони — по Фаренгейту, це, по-перше.
По-друге, найнижча температура, яка там була зараз зафіксована у Сполучених Штатах і в Канаді становить мінус 26 градусів по Цельсію. Але те, що за відчуттям у комплексі при відносній вологості повітря та швидкості вітру, а там був дійсно сильний вітер, який давав відчуття температури мінус сорок — мінус п’ятдесят. Це те, що стосується погоди в Штатах.
Що стосується прогнозів погоди, то ми тут прослухали про кліматичні прогнози від пані Тетяни, але це різні речі. Прогноз погоди та прогноз клімату — це різні прогнози. Дійсно, існує група міжнародних експертів зі зміни клімату, і я абсолютно з ними погоджуюся, що в світі відбувається глобальне потепління, яке певним чином відбувається і в Україні, й навіть швидше, ніж у середньому по північній півкулі. Й ці прогнози кліматичні краще справджуються, ніж прогнози погоди, тому що кліматична система інерційна.
Тобто існує тенденція підвищення температури, гази нікуди не діваються, й надалі підвищення буде тривати за різними сценаріями, або, як зараз говорять, — проекціями клімату. І до 2100 року взагалі середньорічна температура, за песимістичними сценаріями, може підвищитися ще на п’ять-шість градусів, і це дійсно буде катастрофа. А те, що я говорила про погоду та посіви сьогодні, стосувалося поточного моменту. Дякую.
Юрій Гаврилечко: Дякую. Будь ласка, запитання.
Журналіст: Я хотела бы уточнить. Вы говорили, что 90-92 процента озимых посевов сейчас находятся в хорошем состоянии.
Тетяна Адаменко: Так.
Журналіст: Какая это общая площадь? И в случае если не будет снежного покрова, то какой минус смогут выдержать озимые культуры? Спасибо.
Тетяна Адаменко: Какая это площадь? Если около семи миллионов гектар засеяли, то это меньше миллиона в слабом состоянии. То есть группа риска составляет меньше миллиона гектар — 700-800 тысяч. Какой мороз могут выдержать посевы? Действительно, риски обвала холода в феврале сохраняется, никуда не денешься.
Сказать, что посевы выдержат минус двадцать градусов, тоже можно. Но это будет зависеть от длительности воздействия низких температур. То есть это такая многофакторная зависимость: наличие снега и уровень температуры. Если выпадет снега пять сантиметров, этого будет вполне достаточно, чтобы озимые культуры пережили и минус двадцать, и минус тридцать градусов. Если не будет снега, значит, три дня температуры минус пятнадцать и могут начаться повреждения. Вот такая ситуация.
Причем, озимый ячмень повреждается в первую очередь, озимая пшеница переносит более низкие температуры, а озимая рожь, которая становится у нас экзотической культурой, самая зимостойкая, то есть наиболее морозоустойчивая, и может выдержать минус двадцать — двадцать пять, причем это температура почвы, а не воздуха.
Юрій Гаврилечко:То есть на поверхности?
Тетяна Адаменко: Да.
Юрій Гаврилечко:Спасибо. Пожалуйста.
Журналіст: У меня три вопроса.
Юрій Гаврилечко: Ко всем?
Журналіст: Да. Первый. Скажите, в связи с потеплением климата, прогнозируются ли какие-то перемены в сельскохозяйственной сфере? Второй вопрос, опять же, в связи с изменениями климата. Существует ли вероятность того, что в Украине будут резкие контрасты по регионам — в восточной части, центральной, южной?
И третий вопрос. Какие положительные перемены могут быть, и есть ли они в Украине, в связи с изменением климата? Спасибо.
Наталія Діденко: Перше запитання по сільському господарству.
Тетяна Тимочко: По сільському господарству в мене є своя думка, але ви можете відповісти. Давайте я почну тоді. По сільському господарству України ще три роки тому назад саме громадські екологічні організації звернулися до уряду України в 2010 році перед конференцією ООН в Досі з вимогою розробити програму адаптації економіки України, зокрема сільського господарства, до змін клімату. І в більшості країн світу такі програми адаптації розробляються.
На жаль, аграрна стратегія, яка зовсім недавно, наприкінці минулого року, була ухвалена, таких адаптаційних заходів не передбачає. І тому ми можемо говорити, що певне потепління покращить чи дасть тимчасові переваги в аграрному секторі України для окремих культур і для окремих регіонів. Але якщо йдеться про зміну клімату, то ми маємо говорити і про адаптацію всієї економічної системи і зокрема саме сільського господарства. В Україні такої програми адаптації саме сільського господарства ґрунтовної, науково обґрунтованої, яка орієнтується на світові тенденції, не існує.
Якщо говорити про позитивні моменти, так, вони можуть бути, але тимчасовими. Тому що, наприклад, потепління для деяких культур, які в Україні традиційно вирощуються, звичайно, можуть дати, як наші колеги вже сказали, певні позитивні результати та приріст урожаю. Але як екологи ми переконані, що не можна тоннами зерна вимірювати якийсь позитивний ефект, тому що глобальне потепління, зокрема на території України, буде мати значно більше негативних чинників. І це стосується природного середовища, і це стосується здоров’я людей. То