Оксана Ващенко
17:38 27/02/2012

Приватизация вопреки..?

Программа «РозворотUA» — совместный проект информационного агентства «ГолосUA» и «Радио Эра FM».

Эфир за 22.02.2012 г. Ведущая — Оксана Ващенко.

Оксана Ващенко: Чому в приватні руки виводиться весь прибуток залізниці? Чи загрожує це національній безпеці держави? Що в результаті таких реформ отримають громадяни? Чи зможуть вони користуватися залізничним транспортом, якщо він стане елітним? Сьогодні у нас у студії народні депутати: Євген Мармазов — представник фракції комуністів, голова Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.  І Юрій Кармазін — народний депутат, представник фракції «Наша Україна — Народна Самооборона», перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правосуддя.

Отже, ви знаєте, приводом для сьогоднішньої нашої зустрічі фактично став законопроект, який планується розглянути цього четверга повторно вже в другому читанні — проект закону «Про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування». Скажіть, він основний, який дозволить реформувати залізницю в такому контексті? Чи це фактично перший крок до приватизації, Євгене Васильовичу? 

Євген Мармазов: Спасибо. В принципе этот закон, вы правильно сказали, вносится второй раз, первый раз его сняло, по-моему, само правительство, поскольку оно признало, что закон не был достаточно подготовленный. Сейчас они этот закон ускоренно выносят по такой программе, я бы сказал, чтобы как можно быстрее можно было бы его принять. Значит, в чем суть этого закона? Для чего создается государственное акционерное общество, если там сто процентов собственности государства?

Оксана Ващенко: Власність держави, так. Тобто, це розподіл — під кого?

Євген Мармазов: Вот скажите, какая логика? У нас было государственное общество — сто процентов, и теперь государственное акционерное тоже сто процентов. Это в принципе недешевое мероприятие. Это перетряска всего управления — это первое. И второе — это влечет громадные затраты, для того чтобы даже переоформить печати, бланки и так далее. Кому это надо? Ну, вот наша комиссия, которую я возглавляю — Специальная контрольная комиссия в Верховной Раде. Мы проанализировали закон, особенно ту часть закона, где разговор ведется о приватизации. Это изменения пятой статьи Закона о приватизации госсобственности. А пятая статья у нас запрещает, конкретно в этой пятой статье прописано, что не принадлежит приватизации.

Так в предлагаемом проекте закона существенно сужается имущество железнодорожного транспорта, которое не принадлежит приватизации. Что это значит? Если в пятой статье ранее было написано, что имущество железнодорожного транспорта не подлежит приватизации и все, точка. Теперь же предлагается в этом проекте закона… А не подлежат приватизации, если обобщенно сказать, магистральные железнодорожные линии и технические сооружения, которые находятся на них. Все остальное, а это, я вам скажу, громадное количество объектов железнодорожного транспорта…

Оксана Ващенко: А позиція комісії яка?

Євген Мармазов: Позиция комиссии в этом вопросе, мы его рассмотрели только на уровне специалистов, а наша комиссия будет заседать завтра. Во-первых, наша позиция такова, что здесь много идет вразрез с существующими законами о приватизации государственной собственности. Много идет в разрез. Вот я привел пример, что отрезается громадный такой ломоть от «жирного пирога» имущества железнодорожного транспорта. Железнодорожный транспорт — это богатая фирма, богатейшая с советских времен, и теперь этим законопроектом отрезается громадный кусок. Для чего? Куда он пойдет? Это отрезаются ремонтные базы подвижного состава и путевого хозяйства. Выводятся из-под запрета на приватизацию объекты обслуживания пассажиров. Это выводится из-под требования как неподлежащие приватизации сеть специального медицинского обслуживания, учебные заведения, институты…

Оксана Ващенко: Я так розумію, що це все робиться під гаслом того, що зараз залізниця нездатна все це утримувати, тому це треба віддати в приватні руки?

Євген Мармазов: То есть это… Нет, это первый кусок, который пойдет на приватизацию.

Оксана Ващенко: В роздачу.

Євген Мармазов: Есть еще учреждения соцкультбыта, вы не забудьте. Что такое соцкультбыт железнодорожного транспорта? Это какие дворцы культуры, это какие общежития, это учреждения общественного питания, базы отдыха!..

Оксана Ващенко: Ні, кажуть, що покійний Кирпа для медичного закладу залізниці закупив дуже дороге медичне обладнання й воно функціонує.

Євген Мармазов: Ну, да, это как раз подтверждает ту мою мысль, что это богатейшая фирма. Богатейшая. Это первое, выставляется уже на приватизацию большой кусок из тех предприятий, которые раньше не подлежали приватизации. И второе, что самое главное, что создание акционерного общества — это первый шаг, как показывает опыт, к приватизации.

Оксана Ващенко: Ясно. Зрозуміло. Звертаюся до Юрія Кармазіна. Пане Юрію, от зараз на залізниці прості люди, особливо профспілки занепокоєні. Ми будемо долучати, сподіваюся, що нам ще вдасться вийти на зв'язок із одним із таких лідерів, які просто в глибинці десь там живе, але активно спостерігає за тим, що робиться у верхах, а низам не те, що роботи немає. Тобто вони занепокоєні тим, що скорочується сполученням між містами, будуть дорожчати квитки на проїзд і фактично залізниця з соціального виду транспорту перетвориться на елітний вид транспорту. От скажіть, цей законопроект призведе до таких загрозливих тенденцій чи ні?

Юрій Кармазін: Пані Оксано, я прямо скажу, що цей законопроект — це загроза національній безпеці України. Саме через це, одразу, які тільки я його прочитав, найперше, що я зробив, думаю, можливо, хлопці щось неправильно зрозуміли й таке інше, і найперше, що я зробив, це написав (оце копія мого депутатського звернення) до Прем’єр-міністра Азарова, де прямо написано: щодо необхідності відкликання проекту «Про особливості утворення державного акціонерного товариства…». Є в мене звернення і до Генпрокуратури, я зараз про це скажу також. Тут я роз’яснюю пану Азарову, ось бачите, на п’яти сторінках, і закликаю його відкликати цей законопроект, оскільки в ньому є небезпека.

Тепер, що відбувається насправді? Мені дуже прикро, пане Євгене, що комісія ще не розглянула це законопроект для повторного другого читання, ось у мене ця таблиця для повторного другого читання. Практично тут нічого не враховано. Тобто він іде так само, як ішов, без змін, а це свідчить про те, що влада взяла курс тільки на розшматування залізниці та на розтягнення її по кишенях.

Тепер, хто за цим стоїть? Ви пам’ятаєте, що керівником приватної фірми ООО «Лемтранс» був пан Козак, донедавна він був і депутатом від Партії регіонів, і потім була порушена проти нього кримінальна справа за те, що десять тисяч вагонів, десять тисяч вагонів(!), уявіть собі — це двісті п’ятдесят составів по сорок вагонів, якщо взяти. Їх зразу було передано ним за час першого прем’єрства Януковича, тільки за час першого. Була порушена кримінальна справа, а потім усіх, хто порушував кримінальну справу, розслідував, доводив до завершення, відсторонили в Генпрокуратурі від цієї справи. «Щуку кинули в річку» і тепер він уже не ООО очолює, а очолює вже всю залізницю.

А що таке залізниця України? От ви сказали, що Кирпа закупив. Так, це і лікарні, це і вищі навчальні заклади, це і профтехучилища, це і коледжі. Але ще шість залізниць, двадцять сім дирекцій залізничних перевезень, 1684 станції, ось що таке наша залізниця! 174 тисяч 939 вантажних вагонів. Але, ви знаєте, ви правильно сказали на самому початку, що вони роздані шістьом власникам шести підприємств без усякого конкурсу, до речі. Й треба реагувати.

Але, ви знаєте, в країні відсутня Генеральна прокуратура. Давно треба було порушити кримінальні справи й уже арештовувати. Але ще ж і є купа заводів: Дарницький вагоноремонтний, Гніваньський завод спецзалізобетону, Коростенський залізобетонних шпал, Кременчуцький і таке інше. Ми маємо поки що 1796 електровозів, 2718 тепловозів, ми маємо дуже багато чого, але свідомо зараз відслідковуємо, а я з 2003 року, 2004-го, у 2005-му, 2007-му роках неодноразово звертався до Генеральної прокуратури і до органів безпеки, щоб зупинили це розтягування по кишенях. От зараз говорять, давайте подивимося…

Оксана Ващенко: Скажімо, це схема виводить, чи яка робить державні підприємства фактично збитковими, так?

Юрій Кармазін: Вони вже вивели їх. Вони вже вивели вагони й роблять збитковими підприємства. Правильно. Більше того, вони підняли на тридцять відсотків вартість провозу й вони вбивають наші вітчизняні підприємства, які користуються залізничним перевезенням. Вони їх просто вбивають.

А тепер давайте подивимося, що зроблено, припустимо, в Естонії. Там 66 відсотків продали залізниці. Тепер хочуть викупити, а приватні структури хочуть за це вже в три рази більше, в три рази більше з держави вимагають!

Євген Мармазов: Но они уже выкупили.

Юрій Кармазін: Так я й кажу, що держава в три рази більше заплатила, ніж продала. Тепер далі, Німеччина продали. Що далі? Повна розруха. І це в Німеччині! Не витримала! Англія — те ж саме…

Оксана Ващенко: Тобто залізниця має бути державною максимально.

Юрій Кармазін: Так, звісно. Бо це відповідає стратегічним інтересам держави. Й більше того, наше законодавство якраз стоїть на сторожі цього. Але треба зупинити пана Козака, пана Пригодського, який за ним стоїть, а це колишній компаньйон пана Януковича по мисливству та по грі в теніс. Давайте ж називати речі своїми іменами! Що Президент не знає цього? Якщо не знає, то я вже звернувся і до нього, щоб цього не робили. І тому я прошу, от зараз вас, Євгене Васильовичу, щоб ви завтра все-таки наполягли від імені своєї комісії, як парламентського органу, щоб зупинити цю приватизацію.

Давайте подивимося, крім землі, на першому місці в Україні — земля, нафтогазова система, залізниця — на другому й третьому місці по своїм активам, якщо порахувати. Я почав рахувати, скільки це коштує в мільярдах, то мені важко було підрахувати, яка це вийде сума в мільярдах. Я вийшов на сотні мільярдів. А ще земля, яка знаходиться під усім цим! Тобто залізниця, це те, що… Я думаю, що Партія захисників вітчизни з Партією комуністів отут має схожі позиції, ми вважаємо, що залізницю не можна приватизувати.

Оксана Ващенко: Але що в цій ситуації робити? Тобто законопроект уже зареєстрований, і очевидно, якщо він зареєстрований, то це значить, що голоси для голосування за нього є, навіть якщо фракція КПУ не буде…

Юрій Кармазін: 375 тисяч людей працюють прямо на залізниці. А з урахуванням ще членів їхніх сімей… /> Ви розумієте? А скільки із залізницею ще пов’язано людей — це близько мільйона людей задіяно сьогодні на залізниці. Я не кажу вже про те, що ви сказали, що ціни піднімуться й усе інше. Тобто будуть страшні наслідки. 

Євген Мармазов: Значит, я вот этот вопрос, он коренной, что вы задали, Оксана Николаевна. Что будет, если железная дорога будет частная? Вот у нас такие показатели за 2011 год —  «Укрзалізниця» от пассажирских перевозок имеет убытка 6,6 миллиарда гривен.  

Юрій Кармазін: Це дуті збитки.

Євген Мармазов: Тише. Они есть. Хотя в целом эта отрасль прибыльная.

Оксана Ващенко: А вантажні перевезення, у вас є дані?

Євген Мармазов: Да, перекрываются за счет перевозки железнодорожных грузов.

Оксана Ващенко: Перекривають збитки від перевезення пасажирів.

Євген Мармазов: Да, перекрываются, и заканчивается год с прибылью, 2011 год ожидается с прибылью где-то 700 миллионов. Значит, убытки перекрывается.

Оксана Ващенко: Тоді для чого відділяти вантажні перевезення? 

Євген Мармазов: Значит, что будет, если будут частные, придет частник? А разговор ведется о том, что… Намерения такие просматриваются, это есть в печати, чтобы сделать акционерное общество, а потом отделить грузовые перевозки от пассажирских. То есть суперприбыльные отрасли достанутся в чьи-то частные руки, а суперубыточные будут или на дотации государства, или же поднимутся тарифы. А насколько могут подняться тарифы? Сейчас, для того чтобы тарифы были равноценные, это надо в два раза увеличить стоимость билетов.

Оксана Ващенко: І хто тоді буде їздити, враховуючи нинішні зарплати?

Євген Мармазов: Кто будет ездить? Вот вы сказали, закрываются. Вот действительно, у меня избирательный округ в Кировограде, так там практически закрываются вот эти межрайонные, межгородские перевозки. Они практически уже закрыты.

Юрій Кармазін: Дизель-потяги, які їздили та зв’язували з селами…

Оксана Ващенко: А самі вагони, їх же склад не оновлюється. Тобто це вагони, які ще залишилися від радянських часів.

Євген Мармазов: Притом, я это назвал цену в два раза без учета закупок новых вагонов и новых поездов. А вы знаете, что фирма Хюндай поставила нам… И теперь к 2012 году нужно в пять раз увеличивать тарифы. В пять раз! Это практически действительно рядовой гражданин не сможет пользоваться поездами.

Оксана Ващенко: У нас на зв’язку є Пономаренко Станіслав. Я би хотіла, щоб ви зараз теж долучилися до нашої розмови. Це голова профкому Вільної профспілки локомотивного депо «Гребінки». Станіславе Володимировичу, добрий день!  Скажіть, як у вас у Гребінці, ми не говоримо про те, що це десь далека Гребінка, це не так далеко від Києва, які відчуття там у людей стосовно тих реформ, які відбуваються на залізниці? От соціальні очікування які? 

Станіслав Пономаренко: Дійсно, ті питання, які зараз піднялися, складні, й вони дуже турбують людей, тому що ті люди, які зараз отримали таку інформацію, вона їх дуже схвилювала. Інформація дуже складна й невідповідна, тому що різні засоби масової інформації, різні чутки, які поширюються в цьому напрямі, дуже спантеличили людей й наводять смуту. Люди в такому випадку завжди переживають, і мають свої питання, на які ніхто не хоче давати відповіді. В тому числі й наша профспілкова організація на сьогоднішній день не має змоги й не отримують відповіді на питання, що нам робити.   

Оксана Ващенко: А що турбує, ви можете нам назвати? Скорочення вам загрожує, чи скорочення…

Станіслав Пономаренко: Ну, дійсно, якщо взяти по вузлу «Гребінка», це найбільший залізничний вузол, який має чотири напрямки. І вже на сьогодні діяльність більшості підприємств Південної залізниці, в тому числі, наприклад, і нашого локомотивного депо «Гребінка», прогнозовано занепадають. От, наприклад, на наших очах відбувається планомірний спад економічної та виробничої діяльності підприємства. Так, за відсутності керівництва Південної залізниці на сьогодні вже не затверджена сплановано програма ремонту рухомого складу на другий квартал цього року. Вбачається зменшення зразу обсягів фінансування підприємства, з’явилися ті ж самі затримки з виплатами зарплат. От на сьогоднішній день у нас, наприклад, трошки затримали аванс, а люди чекають, і сподіваються, що його виплатять. Зменшено забезпечення комплектуючими, які необхідні для якісного виконання ремонту. Тобто це такі найголовніші проблеми, які нам зараз уже впали в око.

І окремо, наприклад, відмінено вантажний рух фактично, не повністю, але він зведений нанівець. Перевезення, які відбувалися більше сімдесяти років на ділянці Полтава — Гребінка — Дарниця на сьогодні практично нічого не перевозиться, не відвантажується.

Оксана Ващенко: А чому не має вантажних перевезень?

Станіслав Пономаренко: Як нам пояснює наше керівництво Південної залізниці, що ці колії не можна використовувати за євростандартами у майбутньому. Тобто вони будуть слугувати в майбутньому для використання саме для швидкісних поїздів, тих самих Хюндай, про які йшлося. І значить, щоб не розбивати ці колії, не дають дозволу по них запускати наші локомотиви. Хоча це дійсно електрифікована пряма лінія, яка протягом, як я казав, більше сімдесяти років обслуговувалася, було задіяно багато людей, це тисячі працівників по всьому напрямку. А на сьогодні вони вже виходить не потрібні, бо хтось бажає окремо створити якісь умови, й за цими умовами возити людей за незрозуміло високі ціни.

Й швидкість руху, наприклад, як наші професіонали, оптимісти, як-то кажуть, фахівці, вони не впевнені, що… Що таке швидкісний рух у нас? Швидкісний рух — це буде середньостатистична технічна швидкість, яка буде виграна за допомогою беззупинкового руху. Скажімо, поїзд виїхав зі Києва, він ніде не буде зупиняться окрім великих міст, наприклад, як Полтава, Харків, і наступні там, я знаю, якісь… Тобто за рахунок от цього. Тільки мені здається, що виграють від цього…

Оксана Ващенко: Пане Станіславе, а ціни на квитки в цьому зв’язку на скільки можуть зрости?

Станіслав Пономаренко: На сьогоднішній день, наприклад, на деяких офіційних сайтах уже є, але нам такої інформації не надають чомусь, ми навіть не маємо уявлення, що воно буде. На сьогоднішній день, наприклад, від Києва до східного регіону буде 280 гривень, це з урахуванням, якщо ви не завчасно замовили квитки. Бо якщо ви за шістдесят днів замовите, то це буде 240 гривень, якщо за сорок днів, то вартість буде 250 гривень, а якщо ви замовите за три-чотири дні, то це буде максимальна сума — 280 гривень.

Оксана Ващенко: Як на літак можна квитки.

Станіслав Пономаренко: І от як можна планувати такі поїздки звичайним громадянам? Це також питання. Якщо, наприклад, у людини якась хвороба, їй потрібно їхати терміново, то про які шістдесят днів може йтися? І чому така вартість квитка буде закладена від такого терміну замовлення, це також для нас, наприклад, звичайних людей, незрозуміло. І скільки ми не прохали надати нам відповідь стосовно того, як усе-таки буде відбуватися, чому от ремонтні підрозділи на сьогодні залишилися в стороні від усіх?

Оксана Ващенко: У вас є можливість у якийсь спосіб доводити свою позицію? Що це може бути? Знову акції протесту, чи ви готові до якихось інших заходів?

Станіслав Пономаренко: Ми, наприклад, у свою чергу, як кажуть, поки що таких кардинальних змін і планів у цьому напрямку не робили. Тобто ми зараз вичікуємо, як говорили, депутати шановні, що буде відбуватися з цим законом. Якщо його дійсно в другому читанні приймуть, і нам хоч якось, профспілкам, наприклад, чи як, і це не залежить від того, чи вони залежні, чи незалежні, чи якісь інші профспілки. У нас узагалі немає жодної інформації, що насправді буде відбуватися, які зміни, чи будемо ми без зарплати…

Оксана Ващенко: Чого вам чекати — чи будете ви з роботою, чи будете без роботи, так?

Станіслав Пономаренко: Так. Ми, наприклад, зараз нічого ще не знаємо, й нам виходити з якимись вимогами стосовно того, ще нібито й зарано. Ми, наприклад, ще не можемо знати, що нас чекає в майбутньому. Але прогнози дуже невтішні. Тому що, якщо дійсно проаналізувати ситуацію, як аналізують поважні люди, я вважаю, що вони фахівці своєї справи, юристи достатньо кваліфіковані, тут також виникає дуже багато запитань. Наприклад, елементарне питання — поняття правонаступності. Хто до нас прийде, чи будуть дотримані всі ті вимоги, які були передбачені нам попередні в законодавстві? Той самий соціальний пакет, ті ж самі прозорі заробітні плати, особливо відрахування, які були, пенсійне формування у майбутньому людей. Тобто питань тут дуже багато, а вони навпаки ускладнюють зараз усю роботу, яка була роками, десятиліттями налагоджена.

Оксана Ващенко: Дякую вам. А я нагадаю, що Станіслав Пономаренко — голова профкому вільної профспілки локомотивного депо «Гребінка» був із нами на зв’язку. Ми далі вже після реклами та новин повертаємося до цієї студії, й будемо говорити знову, чого чекати від можливої приватизації. Хоча кажуть, і сьогодні голова Фонду держмайна Олександр Рябченко казав про те, що не йдеться поки що про приватизацію. Але ті реформи, які відбуваються на залізниці, насторожують справді.

Нагадую для тих, хто долучився, що сьогодні ми говоримо про залізничний транспорт, українську залізницю, як вона далі буде існувати, чи перейде вона в приватні руки. Оскільки на цей тиждень пленарний, зокрема на завтра зареєстровано відповідний законопроект. Їх кілька, згідно з якими, планується своєрідна приватизація, це перший крок до приватизації, як кажуть спеціалісти української залізниці.

Ви знаєте, журналісти активно досліджують цю тему. Зокрема журналіст сайту «Лівий берег» Тетяна Чорновіл написала про таке: «Щоб зрозуміти масштаб цієї реформи (мається на увазі реформа на залізниці), зазначу, що йдеться про майже п’ятдесят тисяч напіввагонів, вісім тисяч критих вагонів, плюс мінераловози. А як відомо, вагони коштують недешево, навіть старі, навіть ті, які годяться лише на металобрухт. Отже, сумнівні приватні фірми, установчий капітал яких по п’ять тисяч гривень на носа, так просто, як манну небесну отримали ресурс вартістю як мінімум у два мільярди доларів». Ідеться передусім про те, я нагадаю, ми на початку розмови говорили, що вантажні перевезення виводяться шістьом фірмам, приватним фірмам. Я так розумію, по договору якомусь.

От, як будуть розвиватися події? Лобізм, мабуть, великий усередині Верховної Ради, а як відстояти позицію?

Євген Мармазов: По этому закону, что я должен сказать? Что мы на нашей фракции, фракции Компартии Украины, подробно рассмотрели этот закон, обсудили его, и приняли решение единогласно, что этот проект закона мы не поддержим. Не поддержим. Но я же прекрасно понимаю, что в зале необходимое количество депутатов от Партии регионов, плюс…

Юрій Кармазін: «Тушки». Плюс «тушки».

Євген Мармазов: У них хватает голосов для того, чтобы этот закон провести даже несмотря на то, что некоторые, может быть, и против этого закона. Значит, общее впечатление такое, что, вы же знаете, что Президент поставил задачу перед Кабмином, перед Фондом госимущество о том, чтобы к 2014 году завершить приватизацию в Украине. То есть, поставить точку. Но завершать же по-разному можно. Я же понимаю, можно поддерживать приватизацию предприятий убыточных, незавершенного строительства, которые уже не нужны украинцам. Но дело в том, что самое главное, что у нас выхвачены самые высоколиквидные предприятия, выхвачены уже на приватизацию.

Оксана Ващенко: Так, можливо, Президент і не знає про стан справ реальний?

Юрій Кармазін: Не делайте Президента идиотом… Он не идиот.

Оксана Ващенко: У нас є дзвінки. Добрий вам день!

Слухач: Мене звуть Олексій. Скажіть, будь ласка, Юрію Анатолійовичу, що трапилося сьогодні з вашим виступом по Одеському проекту водовідведення? І ваша оцінка на сьогоднішній день владі — скільки їм ще залишилося за вашими прогнозами та підрахунками? Дякую за відповідь.

Юрій Кармазін: Дякую. Ну, я найперше хотів би відреагувати на розмову зі Станіславом Дмитровичем Пономаренком з Гребінки. Я хотів би зробити маленький аналіз, що сталося з точки зору того, про що він зараз заявив? А сталася страшна річ. Він сказав, що перестали надавати комплектуючі, а це значить, що страждає без-пе-ка! Тобто ми в будь-яку секунду можемо чогось очікувати, й це вже питання до Генерального прокурора. Це перше. Друге…

Оксана Ващенко: Безпека перевезень залізничним транспортом  і пасажирів так само? 

Юрій Кармазін: Так, безпека перевезень і небезпека для життя людей, які знаходяться біля залізниці, а там же всяке перевозиться, ви ж знаєте. В тому числі й те, що може спалахнути, і різні рідини тощо. Далі, він сказав про знищення вантажного руху, зокрема на ділянці Полтава — Гребінка — Дарниця. Це, я скажу, що це вже шкідництво, інакше це не назвати. Що стосується цього закону, то я (ось копія мого звернення до Азарова) йому пишу, що майте на увазі, що є закон зараз «Про засади запобігання та протидії корупції», по якому має бути обов’язково проведена антикорупційна експертиза. А цієї антикорупційної експертизи не було проведено ні на моє вимагання письмове, ні на те, що я зауважував під час прийняття законопроекту в першому читанні, ні зараз, коли я звертаюся до пана Євгена, що це питання треба ставити.

А що стосується питання Олексія, то я хочу сказати, що коли влада затіяла в Одесі на шістсот мільйонів(!) гривень, вдумайтеся собі, просто так побудувати трубу, я спрогнозував, що це відмивання брудних коштів іде, раз. Друге, воно не вирішить екологічних проблем. І третє — нанесе непоправну екологічну шкоду. Так воно і сталося. І вчора Президент заявив, що так, в Одесі сталося те, що вода з нечистотами попадає в водойму. Це трагедія! Вчора Генеральний прокурор, голова Служби безпеки та міністр внутрішніх справ Захарченко мали одягнути кайданки на тих, хто брав участь у цьому.

Але є мій запит, який я озвучував з трибуни Верховної Ради України, на яких ганебно відповіли та зреагували Генеральна прокуратура, Мінекології, пан Азаров і так далі. Так що я вам відповів, що відбувається.

А що стосується соціального, так скажімо, фінішу, що буде по залізниці, то я хочу…

Оксана Ващенко: Ніхто не знає, насправді, так? Ми можемо лиши здогадуватися.  

Юрій Кармазін: Ні, я хочу, пані Оксано, вам сказати, що вчора сталася інша подія — прийнято рішення про те, що можна приватизувати державні порти. Пане Євгене, ви що забули, що вчора прийнято в першому читанні закон про порти, який після недавно прийнятого закону, який був уже прийнятий, подивіться, коли можна державні морські порти приватизовувати. Тобто дійшли вже до ручки. І я вважаю, що пан Янукович спішить надзвичайно. І через те спішить, що люди візьмуть на вила таку владу. І я думаю, що залізничники, чи в пам'ять про Кирпу, який відновлював залізницю й робив дуже багато корисного, і не вірю я, що він сам застрелився, він життєлюбна людина був, цього не потерплять. За три дні до його вбивства я з ним розмовляв, і не вірю я абсолютно в його самогубство.Думаю, що люди піднімуться, залізничники завжди були самим передовим загоном пролетаріату колись, а тепер…      

Оксана Ващенко: Побачимо. Але ж тепер ви бачите, яка ситуація й яка активність людей. Якщо наступають на права людей, пригадаємо чорнобильців, афганців, вони виходять, навіть заходять у Верховну Раду. Можливо, й залізничники не лише прийдуть, а й зайдуть. Але ж тоді вже не в стіни Верховної Ради, а й до самого керівництва.

Юрій Кармазін: Вже пізно. Вже запізно, я вже повідомив про те, що Козак уже давно, спочатку десять тисяч вагонів розібрали, а потім розібрали всі вагони, які перевозили зерно. Згадайте, пане Євгене, який страшенний конфлікт був минулого року, коли зерно, з перевізниками зерна, ви пам’ятаєте, коли всі вагони забрали якраз ці підприємства. І зараз оці підприємства беруть для себе нібито 0,3 від перевезення, потім за експедирування ще 0,8 відсотків, 0,5 відсотків примусово нав’язують. Тобто все це надприбутки приватних компаній. І тому, пане Пономаренко в Гребінці, вважаю, що вже запізно розуміти. Треба вже було зрозуміти, а тепер прошу вас піднімати людей.

Євген Мармазов: Чтобы уточнить, что вот с этим законом, какая его судьба без эмоций. Значит, к этому закону есть заключение специалистов, юристов.

Оксана Ващенко: Хто його підготував? Є багато запитань з приводу того, хто автор цього законопроекту.

Юрій Кармазін: Кабмін. Кабінет міністрів.

Євген Мармазов: Официально он идет от Кабинета министров.

Юрій Кармазін: Азаров підписав.

Євген Мармазов: Да, он идет от Кабмина, инициированный Кабмином, а кто там подготовил, трудно сказать. Но есть заключение Главного юридического управления.

Юрій Кармазін: Негативне.

Євген Мармазов: Есть заключение Главного научно-экспертного управления. Так заключение у одного на пять страниц, это же вообще! Я не помню таких законов, чтобы все показывали, что это противоречит Конституции, действующим законам, выводам Конституционного Суда, ряду нормативных актов. И на шесть страниц заключенные Главного научно-экспертного управления. Если примут… Молчать мы не будем, наша фракция оппозицию заняла. Этот законопроект немедленно снять второй раз — он сырой, его нельзя выносить, он взорвет действительно ситуацию. Если его только проведут, это будет нонсенс! Такие законы даже в этом составе Верховной Раде еще не проходили. 

Оксана Ващенко: Є запитання, які надходять і дуже їх багато, на електронну адресу, зокрема до вас, Євгене Васильовичу: «Вас беспокоит жительница города Александрия Кировоградской области Валентина Петровна. Мы знаем вас как человека, которому небезразлична судьба простых людей. У нас было большое градообразующее предприятие «Александрияуголь», которое было сдано в аренду, и в результате практически уничтожено. А люди остались без работы, без средств к существованию, многие даже без трудовых книжек. Я знаю, что вы лично и возглавляемая вами комиссия Верховной Рады занимались нашим вопросом, но идет время, а ничего не изменилось. Жители города доведены до отчаяния, потеряли веру в том, что их жизненно важные проблемы будут решены. Скажите, пожалуйста, можем ли мы надеяться, что наши законные требования будут удовлетворены, будут восстановлены наши конституционные права на работу, пенсию и просто на нормальную жизнь?»

Євген Мармазов: Правильно тут изложено все. И действительно, наша комиссия этим вопросом занималась непосредственно, мы три раза выезжали, выездные заседания проводили, но вот рисую картину. Решение комиссии однозначное: обращение в Генеральную прокуратуру, обращение в Министерство топлива и энергетики и так далее. Глухо! Глухо! Мы видим, что было допущена огромная ошибка Минтопэнерго — передать буроугольный комплекс в руки частной фирмы, двух, в том числе одну фирму возглавляет народный депутат, и он нам неподотчетный — из БЮТ Костя Жеваго.

Юрій Кармазін: Народні депутати не можуть очолювати приватні компанії, це треба відділити владу від корупції…

Оксана Ващенко: Політику від бізнесу.

Юрій Кармазін: І від бізнесу. Так записано в законі. 

Євген Мармазов: И вот он, получив уникальный комплекс, эти фирмы, что сделали? Они вырезали все, что можно только там вырезать. Вырезали железнодорожные пути…

Оксана Ващенко: Так буде і з залізницею, очевидно?

Євген Мармазов: Все вырезали, уничтожили! Мы поднимали вопрос. Я вынужден был обратиться уже к Президенту. Потом обращался второй раз, чтобы он лично занялся этим вопросом. Действительно, в городе назревает ситуация очень плохая, люди доведены до отчаяния. Во-первых, без заработной платы, там долг по зарплате пятьдесят миллионов. Во-вторых, люди без трудовых книжек остались, и они не могут устроиться нигде. Вот эти разбежались, я бы сказал ворюги, которые получили в руки государственное добро, разбежались и даже не выдали людям трудовые книжки. Шахтеры без бытового угля сидят — это вообще город брошен на выживание какое-то! Мало того, было поручение Президента по этому городу еще в 2010 году и до сих пор его не выполнили. Я думаю, что вот мы второй раз обратились к Президенту, что Президент должен на это отреагировать. В противном случае, действительно ожидается взрыв по этому городу.

Оксана Ващенко: Уже не перше запитання або порада: шановні, а може через благодійні, неприбуткової фонди є можливість організувати самоуправління? Люди вже навіть готові на це. Є дзвінок.

Слухач: Это Геннадий, Киев. Вы изучали этот закон хорошо. Ответьте мне на короткий вопрос: что ждет железнодорожных медиков? Две больницы  находятся в центре Киева. Их приватизируют и уничтожат?

Оксана Ващенко: Ну, очевидно, що будуть робити щось. Дякуємо вам за запитання. Очевидно, це людина, яка працює безпосередньо в цій сфері.

Юрій Кармазін: Я якраз про це й говорив. Про те, що є лікарні, у Києві дві, в Одесі залізнична та дитяча залізничників. Так, вони також підуть як і все інше. Якщо, не дай Боже, ми це допустимо. Я передбачаю, і все-таки думаю, що є межа цинізму у влади й ми будемо зупиняти це, скільки це буде можливо. Хоча кажу вам, що вони винесли закон на завтра для голосування. Хоча, як ви бачите, висновки комісій дуже серйозні, про які зараз сказав пан Євген, вони дійсно безпрецедентно великі, й узагальнюючий висновок такий, що закон не може бути прийнятий у тому варіанті, який є. Нічого тут ні про збереження соціальної інфраструктури й усього іншого не виписано.

Але я переконаний, що лікарні, незважаючи на цю владу, яка зараз ріже лікарні по живому, скажу вам, що в 1996 році, коли ми приймали Конституцію, за моєю пропозицією, у зв’язку з тим, що в Одесі ліквідовувалася лікарня, ми записали, що існуюча мережа державних і комунальних закладів охорони здоров’я не може бути скорочена. Тому я переконаний, що вони не будуть скорочені, це, по-перше. А, по-друге, це викличе збурення колосальне. І я думаю, що президент знає, безумовно, про це.

І, пане Євгене, ви кажете, що по проблемі Олександрії потрібне безпосереднє втручання Президента. Але давайте скажемо, що вся вертикаль влади в нього знаходиться, давайте скажемо, що не спрацьовують. Що їм потрібна від Президента вказівка? Він же не голова виконавчої влади. Азаров не на своєму місці — ви добре це розумієте. Що він нездатний керувати, і він не здатен не тільки керувати, виконувати закони, він жодного депутата з опозиції не прийняв. Жодного! Приймаються тільки оці «шерстяні», чи як вони там називаються по їхньому, оці всі «крутелики», кому треба куди відкачати, й дати на фінансування округів. Чи, може, ви не знаєте цього? Думаю, що знаєте.

Через це, по Олександрії має спрацювати Генеральна прокуратура, й зарплати та трудові книжки робітникам можна повернути за одну добу, рівно за одну добу, я вас переконую. Був би я Генеральним прокурором, до вечора вони би все віддали: і п’ятдесят мільйонів, і трудові книжки, і по домам би порозвозили.

Оксана Ващенко: Запитання або рекомендація від Дениса: «Это понятно — режим ищет финансовые ресурсы, чтобы покрыть астрономические для Украины долги. Когда будут созданы народные трибуналы по экономическим преступлениям против украинского народа?»

Юрій Кармазін: Я думаю, що такий крок непередбачений законом і Конституцією, але народ здійснює владу, і тому, очевидно, будемо створювати й такий трибунал. Поки що на громадських засадах. Поки що. Але, я думаю, що люди підтримають. І, пане Денисе, ви пропонуєте, я добре розумію, що, очевидно, це правильно, я бачу, що мій колега, хоча вони підтримують більшість… Ви ж підтримуєте, ви не вийшли з більшості. Вийдуть із більшості, й це буде по-чесному. Ви ж бачите, у нас із вами схожі позиції. Але ж вийдіть із більшості.  

Оксана Ващенко: Ось ті зауваження, які існують до нинішнього реформування «Укрзалізниці» є не лише у профспілок, їх публічно називають і підприємці, які раніше дуже часто користувалися перевезеннями, вантажними перевезеннями залізницею. І вони говорять, що зараз, коли цими перевезеннями займаються приватні фірми, тарифи зросли на 45-70 відсотків. Потім говорили про те, що ще видатки додаткові введені від обороту. Тобто виходить, що неефективно вже користуватися залізничним транспортом?

Юрій Кармазін: Повна криміналізація. Переходя

Читайте также по теме