ПРОГРАМА «РОЗВОРОТ UA» — спільний проект «РАДІО ЕРА FM» та інформаційної агенції «ГОЛОС UA».
Ефір за 16.07.2009 р. Ведуча — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Завтра народні депутати знову планують позачергово зібратися у пленарному режимі. Чи вдасться їм попрацювати у сесійній залі – залежить від того, чи буде розблокована робота парламенту. А поки що таке блокування – лише черговий привід для Президента, аби вкотре розпустити Верховну Раду. Це програма «Розворот UA». З вами Оксана Ващенко.
Загралися. Саме так кажуть ті, кому вже байдуже до політичних ігрищ у Верховній Раді. І так вважають, упевнена, більшість з нас. Але найзапекліші передвиборчі бої ще попереду. Нас чекає хвиля нових компроматів, чергових образ і поява нових неприродних політичних союзів заради єдиного – заради влади. Для цього парламентарії поки що працюють над законодавчою базою, вносячи зміни до виборчого законодавства. Досі цей процес проходив безуспішно. Можливо, завтра, на пленарному засіданні депутати знову почнуть розглядати зміни до закону про вибори Президента. Чи може нинішній варіант змін гарантувати створення рівних умов для усіх кандидатів на посаду Президента — далі у матеріалі, який підготували журналісти інформагентства “Голос UA”. Докладніше — Олексій Ананов.
Кор.: “Парламент прагне змінити правила гри, незважаючи навіть на те, що «велика гра» (президентські вибори) вже давно розпочалася. Змінюючи виборче законодавство і готуючи таким чином «плідний грунт» на час президентських перегонів, кожен з учасників вочевидь хоче отримати максимум «законних» переваг. Щоправда, шкода, що подібні ініціативи у депутатів з»вляються лише напередодні виборів.
Як відомо, 1 липня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект про внесення змін у деякі законодавчі акти, що стосуються виборів президента України. Згідно з документом, зокрема, передбачається змінити порядок формування окружних і дільничних виборчих комісій. Крім того, у законопроекті пропонується зменшити виборчу кампанію зі 120 до 90 днів, ліквідувати інститут відкріпних посвідчень та підписних листів на підтримку кандидата на посаду президента України. /> Незважаючи на те, що із необхідністю удосконалення виборчого законодавства погоджуються усі, як політики так і експерти — навколо законопректу одразу розгорілись дискусії. Скажімо, політолог Олександр Палій вважає, що потрібно ухвалювати лише ті зміни до виборчого законодавства, які б дозволили створити рівні можливості для усіх кандидатів.
Олександр Палій: Необхідно зберегти ту норму, яка існує сьогодні, що виборчі комісії формуються кандидатами. Крім, того дуже важливо, щоб в законі була присутня норма, за якою члени виборчих комісій можуть бути і з інших регіонів, тобто для створення перехресного контролю. Крім того необхідно залишити чинний механізм оскарження виборів, оскільки запропонований від ПР і БЮТ є фактично відкритим проектуванням рейдерської атаки на результати виборів. Це стосується і термінів оскарження. Також політолог виступив проти зменшення кількості кандидатів за рахунок збільшення розміру грошової застави.
Проект змін від 1 липня Президент України охрестив “політичним шахрайством” і як заявила його прес-секретар Ірина Ванникова “Віктор Ющенко ніколи не підпише закон, який порушує права людей і не відповідає чинній Конституції України”. За її словами, за юридичною казуїстика в цьому документі заховані спроби позбавити громадян конституційного права вибору. Про те, що зміни до закону про вибори президента в частині формування списків виборців відкриють широкі можливості для фальсифікації результатів виборів, впевнена більшість експертів з виборчого законодавства.
Так на їхню думку, даний законопроект передбачає можливість внесення до списку виборців для голосування в день виборів за рішенням голови, його заступника або секретаря дільничної виборчої комісії, а не суду, як це передбачено чинним законом. Тобто, ми фактично повертаємося до стану, який був під час голосування у першому та другому турі президентських виборів у 2004 році.
Однак є й інша точка зору. Своє здивування з приводу критики на адресу законопроекту висловив депутат від Партії регіонів Олександр Лавринович. За його словами, по суті, в документі не має якихось нововведень з приводу формування виборчих комісій, а також щодо чисельності виборців на виборчих дільницях. Також, сказав він, «жодної нової норми не пропонували» в питанні оскарження рішень в судах. За його словами, в законопроекті тільки узгоджено із законодавством питання, що Вищий адміністративний суд ухвалює рішення як перша і остання інстанція щодо результатів виборів. А всі інші питання можуть вирішуватися в апеляційних судах. Зміни необхідно приймати і в інших технічних моментах
Голова Комітету виборців України Олександр Черненко, коментуючи необхідні зміни в законі про вибори Президента з метою забезпечення рівності всім кандидатам, висловив думку, що такі зміни присутні в прийнятому законопроекті.
Олександр Черненко: Перші зміни, які необхідно внести в закон, які стосуються технічних питань, процедурних питань – це узгодження цього закону із законом “Про реєстр виборців”, оскільки в існуючому законі йдеться про списки виборців, що є неактуальним. Також, потрібно внести зміни, до порядку нарізки округів. В принципі, всі ці правки в новому законопроекті, прийнятому 1 липня, присутні.
Водночас Голова КВУ вважає, що в даному законопроекті існують певні політичні зміни, які внеслись з метою створення переваг одним кандидатам і для обмеження прав інших.
Олександр Черненко: Це стосується принципу формування територіальних виборчих комісій в тій частині, коли, в першу чергу, право на пріорітетне включення мають парламентські фракції, які подають кандидатури своїх людей в комісії. Ми вважаємо, що всі кандидати рівні.
Ще одним питанням змін до виборчого законодавства стало скорочення термінів виборчої кампанії з 120 до 90 днів. Таке скорочення може допомогти зберегти ресурси. Але наврядчи, наші парламентарії проголосують за цю норму. У цьому може полягати конфлікт між фінансистами та політиками. Політики вважатимуть, що вони не в змозі провести ефективну кампанію за 90 днів, а фінансисти почнуть запевняти, що не варто витрачати зайві гроші на надто тривалу, за їхніми оцінками, виборчу кампанію. Втім, політолог Євген Копатько запевняє, що суттєвих змін ця новація не принесе.
Євген Копатько: Де-юре, можливо, ці зміни і треба вводити , але де-факто, ця кампанія іде вже давно, задовго до оголошення строків. Думаю. суттєвих змін не буде . Боротьба вже іде і дуже жорстка боротьба і все, що залишається — це підлаштовуватись під умови.
Загалом, на думку провідних експертів, зміни до закону вкрай необхідні. Враховуючи світовий досвід варто зауважити, що серед основних змін – поправки про вдосконалення системи складання списків виборців, їх перевірки та уточнення, а також окремі аспекти оскарження виборцями недостовірної інформації у списках виборців. Додатковою гарантією забезпечення прозорості, відкритості та гласності виборчого процесу в законопроекті є запровадження інституту спостереження за виборчим процесом із виборів Президента України з боку громадських організацій, до статутної діяльності яких належать питання виборчого процесу та спостереження за ним.
Однак має місце і така думка, що попри всі зміни у законодавстві, повністю уникнути фальсифікації на виборах буде вкрай важко. Таку оцінку поділяє, зокрема, політолог Олександр Палій.
Олександр Палій: Можна уникнути того, що фальсифікація була вирішальною у виборі. Тобто, щоб не сталося так, як у 2004 році, коли фальсифікація унеможливила реальний підрахунок. Цього добитися можна. І в 2006-2007 цього вдалося досягти, хоча був підкуп, який міг протягнути до парламенту окремі політичні сили. Спробувати повторити це можна, але так, щоб політичні сили були перелякані результатами своїх можливих фальсифікацій. Крім того потрібно забезпечити в регіонах нормальний склад виборчих комісій.”
Оксана Ващенко: Двадцята година і вісім хвилин на нашому студійному годиннику, добрий вечір ще раз усім слухачам “Радіо-Ера” ФМ. Триває програма “Розворот.UA”. Для тих, хто щойно долучився нагадаю, що сьогодні ми будемо аналізувати виборче законодавство, зважаючи на те, що після спекотного літа настане спочатку неофіційна, а потім вже офіційна пора президентських виборчих перегонів. І як завжди. У нас парламентарі під кожні вибори готують нове виборче законодавство. Сьогодні у студії: Валерій Писаренко, народний депутат, представник фракції “БЮТ”, вітаю Вас.
Валерій Писаренко: Дякую.
Оксана Ващенко: І Іван Заєць, народний депутат, представник фракції “НУ-НС”, УНП, добрий вечір.
Іван Заєць: Добрий вечір.
Оксана Ващенко: У другій частині ви, шановні слухачі, долучайтеся до нашої розмови, а вже зараз можна брати участь у інтерактивному опитуванні. Запитання є таким: чи потрібно, на вашу думку, термін передвиборчої кампанії зменшити зі 120 до 90 днів? А ми розпочинаємо. Певна українська традиція, досвід 2004 року президентських перегонів не став підгрунтям, щоб парламентарі підготували виборче законодавство до виборів. Чому навздогін треба формулювати ці правила гри на законодавчому рівні? І розв'язувати питання з блокуванням, певні соціальні питання? Чому все залишається на останній день? Валерій Писаренко.
Валерій Писаренко: Дякую за запитання, на нього і легко, і важко відповісти. Є особливості менталітету, коли ми робимо все у останній день. Дуже шкода, але законодавство під вибори у останні роки змінюється тільки перед виборами. І цю традицію зламати не виходить. У парламенті знаходиться надзвичайна кількість питань. І те чи інше питання виходить на порядок денний під час його найбільшої актуальності. Ми живемо у постійному виборчому процесі, і постійно готуються зміни до законодавства. У цьому році вони відтерміновувалися через те, що до останнього всі сподівалися, що буде конституційна реформа, яка змінила би виборче законодавство.
Оксана Ващенко: Що відбувається зараз, що буде завтра на пленарному засіданні? Кажуть, що це блокування, неофіційна інформація, пов'язане з тим, що Партія регіонів і БЮТ домовляються про проходження у другому читанні змін до закону про вибори Президента.
Валерій Писаренко: Така версія має право на існування. Але Закон приймається у залі, де перебувають 450 народних депутатів, кожен з яких має право голосу. Правок до цього Закону більше 400. І завтра весь пленарний день повинен пройти у обговоренні цих правок.
Оксана Ващенко: Іван Олександрович прийшов сьогодні з таким невеличким томиком, купа поправок. Пане Іване, Ви сподіваєтесь, що завтра певні голосування відбудуться?
Іван Заєць: Я думаю, що БЮТ та Партія регіонів вже домовились.. Тому що серед поправок, які є у цьому законопроекті, прийняті до розгляду тільки поправки Колеснікова, Лукаш і Портнова.
Оксана Ващенко: Ті, хто є авторами.
Іван Заєць: Тієї групи, яка домовлялася, решта все статисти.
Оксана Ващенко: А чому у рамках коаліції ви не змогли досягти золотої середини у цьому питанні?
Іван Заєць: Думаю, коаліції фактично давно вже немає. Є “крила” у БЮТ і Партії регіонів, мені здається, що навіть лідери на їхню співпрацю вже не впливають. Учора Янукович заявив, що законопроект про вибори Президента повинен бути погоджений з усіма політсилами. Але якщо ви подивитесь, як приймалися ці поправки на рівні комітету, де більшість є у БЮТ та Партії регіонів, то ніхто ні з ким не радився. Є законопроект Князевича — він не розглядався взагалі. Є багато поправок Ключковського. Відкинуто. Моя 51 поправка, дві чи три прийняті, решта відкинута.
Але я хочу відповісти на перше Ваше запитання. Чому законодавство змінюється під вибори. Тому що у нас кожен хоче вийти на кращі позиції перед самими виборами. І коли з'явилися мегаблоки, закрита виборча система, партійний процес припинився. Ідеологія втекла з політики, політика втекла з влади, все вирішують бізнесові групи. Тому вони спершу хотіли домовитися і поділити владу навпіл через конституційні зміни, суспільство не дало це зробити. Тепер вони, в продовження тієї самої домовленості підкинули нам ці зміни до Закону про вибори президента. Якщо Ви проаналізуєте, як формується список виборців, які повноваження є у виборчих комісій, які права у громадян є по оскарженню у тих чи інших виборців, Ви переконаєтеся, що це дуже недемократичні поправки. Закон, по суті, відкриває шлях до рейдерства у політиці. Хто більший бандит, той і одержить владу за цим законом.
Оксана Ващенко: Я можу з цим погодитись, але тоді чому тоді лунають ініціативи? Ви сказали про законопроект від Руслана Князевича, він відомий, там є норма про збільшення застави для кандидатів у Президенти до 2 мільйонів гривень. Це означає, що зможуть балотуватися тільки заможні. Зараз у цьому документі, у поправках, які будуть розглядатися завтра, лунала сума 500 тисяч гривень. Не можу сказати, що прості навіть громадяни можуть претендувати, але, тим не менше, які можуть мати підтримку серед людей. А не серед бізнесу, наприклад.
Іван Заєць: Пані Оксана, тут палка з двома кінцями. З одного боку, це відсікає опозиційні сили, маленькі партії, які сьогодні могли би урятувати ситуацію. А блоки мають можливість заплатити велику суму. З іншого боку, у змінах, які ми завтра прийматимемо, БЮТ та Партія регіонів запропонували, що склад комісій формується фракціями на 80%, тобто вони не є суб'єктами виборчого процесу.
Оксана Ващенко: Про це зараз говориться.
Іван Заєць: Решту — від кандидатів у Президенти, тобто 20%,. Дуже сильно атакувалася ця норма. Пішли “на попятную”, але зробили такий трюк: зняли максимальну кількість складу комісій, і зняли жеребкування по кандидатах. Це означає, що вони відкрили шлях для технічних кандидатів. У виборчий комісії буде мати перевагу той, хто більше висуне технічних кандидатів. Починається змагання між БЮТ та Партією регіонів. У цій ситуації начебто було б розумно дати навіть 10 мільйонів застави, щоб гроші мегаблоків залишилися у держбюджеті. Але це відсіче нормальну опозицію.
Оксана Ващенко: Не готова з Вами погодитися.
Іван Заєць: Тому треба не з заставою працювати сьогодні, а з тими недемократичними нормами при формуванні виборчих дільниць.
Оксана Ващенко: Ви говорите про те, щоб не допустити технічних кандидатів, але хто їх фінансуватиме?
Іван Заєць: Мегаблоки.
Оксана Ващенко: Тобто, політсили, що мають гроші?
Іван Заєць: Так вони ж їх віддадуть. Партія регіонів і БЮТ дадуть по 10, і у комісії у нас буде 20 чоловік на 2 мегаблоки. І там ще хтось 5. Все. Дві комісії по всій Україні поділили всю владу.
Оксана Ващенко: Пане Валерію, як зробити так, щоб Україна не була поділена на двох?
Валерій Писаренко: Шановна пані Оксана, шановний мій колего, давайте повернемо людей до розуміння того, що ж у тому законі. До чого взагалі зміни до законодавства. Закон, який сьогодні діє, враховує 3-й тур 2004 року, тому його потрібно змінювати. Без цього вибори під загрозою. Звичайно, сьогодні дуже багато “хотєлок”, щоб в цей закон вставити. Робоча група попрацювала добре, тому що були задоволені всі поправки, які подавалися і опозиційними кандидатами у Президенти, і “НУ-НС”, які вже активно почали президентську виборчу кампанію, і те, що завтра парламент розглядатиме Закон з не однією сотнею поправок, є ознакою професійності.
Оксана Ващенко: А розгляд сам відбудеться?
Валерій Писаренко: Звичайно, але це буде дуже важкий процес, через те, що багато депутатів нервує з приводу прийняття саме такого закону.
Оксана Ващенко: Нервує хто? Іван Заєць?
Валерій Писаренко: Багато хто. Кожен може проголосувати за або проти. Але коли йдеться про якусь змову БЮТ та Партії регіонів, то останнім часом тільки про це мова.
Оксана Ващенко: Чому закладений саме такий принцип формування виборчих комісій? Партійний.
Валерій Писаренко: Це не змова, це дві найбільші сили, які матимуть своїх кандидатів на виборах. Ніхто не сумнівається, що саме лідер БЮТ Юлія Тимошенко і лідер Партії регіонів Віктор Янукович зустрінуться у другому турі.
Оксана Ващенко: Не будемо гадати.
Валерій Писаренко: Вони зацікавлені у тому, щоб закон був відкритим, а вибори після цього були визнані чесними.
Оксана Ващенко: Зараз не агітація.
Валерій Писаренко: Тепер щодо формування комісій. Коли ми запропонували, щоб у цьому брали участь парламентські фракції, почали нас звинувачувати у змові. Ми відмовилися від цього принципу. І дали можливість кожному кандидату мати свого представника у виборчих комісіях. Більш демократичного способу сьогодні ще ніхто не вигадав.
Оксана Ващенко: Тобто, ця норма знімається?
Валерій Писаренко: Вона буде голосуватися саме у такому вигляді.
Оксана Ващенко: Скажіть, а що у цьому документі є стосовно створення державного реєстру виборців? Якщо ми говоримо про демократичні вибори, знаємо, що було у 2004 зі списками виборців, чому ви, як політсила, яка претендує на демократичність, лобіюєте такий закон, де немає жодного слова про держреєстр виборців?
Валерій Писаренко: Ви повинні звернути увагу на те, що у Верховній Раді окремо розглядається законопроект про державний реєстр виборців.
Оксана Ващенко: А де гарантія, що він пройде?
Валерій Писаренко: Я можу сказати лише одне: ці вибори пройдуть вже з державним реєстром виборців. Повністю зараз готуються всі процедури, це буде показовим для України, вперше ми не будемо звіряти людей по списках виборців, по їх прізвищам, це буде зроблено заздалегідь відповідно до держреєстру. Філософія цього закону закладена таким чином, щоб він працював на будь-які інші вибори.
Іван Заєць: Думаю, що це дуже оптимістична заява. Бо якраз у цьому законі ідея держреєстру повністю знищена. Навіть, якщо взяти досвід 2004 року, ви пішли супроти нього. У 2004 році до списку виборців можна було включити через суди і через територіальні виборчі комісії. У третьому турі — тільки через суди. Якщо говорити про вибори депутатів у 2006-7 році, тоді список виборців закривався. Ви пропонуєте включити громадянина до виборчого списку за годину до закриття кабінок.
Оксана Ващенко: Тобто, можна прийти, не знайти себе у списку і вставити.
Іван Заєць: Раніше ще мова йшла про відкріпні талони. А зараз показуйте прописку, і включайте кого хочете навіть за годину до завершення голосування. У них була така норма, коли це включення міг робити голова, заступник голови чи секретар комісії. Це моя поправка. Тому немає жодної ідеології держреєстру, створені умови для можливих величезних фальсифікацій.
Оксана Ващенко: Це знову будуть їздити автобуси, поїзди? Ідея відкріпних посвідчень знімається?
Іван Заєць: Коли вони існували, то хоч якось було видно, що він там виписався, а тут приписується. А тепер це все віддано на відкуп комісій. Ми повинні обговорити механізм їх формування. Головна ставка творців закону полягала на те, щоб зробити виборчі комісії інструментом фальсифікацій у виборчому процесі. Тому я почав нашу розмову із формування складу комісій. Хотіли, щоб в основному цим займалися фракції, потім відступили.
Оксана Ващенко: А що робити, як у останній раз було 24 кандидати? Кожен буде мати свого представника у виборчій комісії?
Іван Заєць: Так. Така норма, як закладена, де немає максимальної чисельності комісії, немає жеребкування, яке було у першому читанні, веде до того, що почнеться висування технічних кандидатів. Хто більше висуне, той матиме більше у складі комісій. Дуже небезпечний прецедент. Це не демократія. Це запускання процесів рейдерського підкупного шляху.
Оксана Ващенко: А який варіант більш-менш лояльний?
Іван Заєць: Можна обмежити, підняти навіть заставу, можна приписати по одному кандидату до Верховної Ради, решту пустити по голосуванню. Але це теж не демократично. Ось що було б демократично: є кількість кандидатів у Президенти, вони висувають людей до складу комісій, жеребкуванням визначається. Не більше 16 осіб. І тут бояться.
Оксана Ващенко: Це лотерея.
Іван Заєць: І її якраз бояться. Краще заплатити сьогодні мегаблоку 2 мільйони за технічного кандидата, щоб мати свого представника у комісії.
Валерій Писаренко: Я хотів зробити акценти. Тільки що мій колега ввів всіх в оману стосовно формування комісій. Наш принцип — той, якого вимагали наші критики: говорили, давайте розподілимо квоти, щоб подавали своїх кандидатів фракції, а їх лише 5. Щоб був парламентський контроль. А ці кандидати будуть подавати своїх членів після жеребкування. У такому випадку ми би зробили комісії, які б формувалися шляхом жеребкування. Сьогодні добилися, щоб кожен кандидат мав свого кандидата, отримайте. Сьогодні вам не подобається уже таким чином…
Оксана Ващенко: Яку редакцію має ця поправка?
Валерій Писаренко: Кожен кандидат на посаду Президента України має право подати одного представника до виборчої комісії на всій території України. Якщо Ви говорите, що право людини обирати собі Президента — недемократично, я можу з Вами посперечатися. Я брав участь у кампанія 2006 і 2007 року. І бачив. Як відправляли людей із-за технічних помилок. А до цього людина за два дні повинна була виграти суд. Цю технічну процедуру ми намагаємося спростити. А інститут реєстрації знаходиться сьогодні у межах МВС.
Оксана Ващенко: А представники громадських організацій, міжнародні спостерігачі?
Валерій Писаренко: За останні три кампанії всі можливості фальсифікацій уже відомі. Сьогодні і спостерігачі, і громадські організації братимуть участь у виборах. Цього разу буде не менше кандидатів, а можливо, й удвічі більше. Виборча комісія буде десь 50 осіб, навіть у сільському клубі.
Оксана Ващенко: Зміни, які пропонуються у законі про вибори Президента, можуть унеможливити, скажімо, коли районний суд якогось села зовсім змінює результати всеукраїнського масштабу. Тут є небезпека, і велика небезпека.
Іван Заєць: Якщо будуть прийняті ті норми, які нам запропонували автори цього законопроекту, люди просто позбавляться права оскаржити будь-яке рішення виборчих комісій. Є дві технологічні речі: термін розгляду скарг скорочується до двох днів. З досвіду можу вам сказати, що Вищий адміністративний суд і в 2005 році, і в 2004 році, де було п'ять днів, жодного разу не вклався у терміни. А Окружний — один суд на всю область. Як можна за два дні організувати цей процес? Це, якщо хочете, дискредитація суду. А тепер що робиться відносно громадян? Якщо ви подали скаргу і суд вашу скаргу не розглянув протягом двох днів, ви втрачаєте право на вашу скаргу. Скарга вважається нерозглянутою. Ми знаємо, що є політичні сили, які мають великий успіх у рейдерстві, у блокуванні ЦВК, і затримати рішення суду на два дні нічого для них не значить. Третій момент — протоколи окружних виборчих комісій, дільничих виборчих комісій не підлягають розгляду у судах. Правова база підлаштовується під рейдерські дії. Виграє та правова сила, яка буде більш нахабною і не звертатиме уваги на закон
Оксана Ващенко: Для цього потрібно контролювати більшу частину судів України.
Іван Заєць: А вони не потрібні, вони виводяться взагалі поза процесс — два дні і все. А тепер підведення підсумків. ЦВК за цими поправками отримує право підводити підсумки за протоколами, яких не існує у природі. Дається окружній виборчій комісії 5 днів на складання свого протоколу. ЦВК може встановлювати результати без протоколу окружної виборчої комісії. І написано «за протоколами дільничих виборчих комісій», а протоколи дільничих виборчих комісій можуть потрапити у ЦВК тільки з протоколами окружних виборчих комісій.Оксана Ващенко: Це правда, пане Валерію?
Валерій Писаренко: Даю довідку щодо судів. Ми ж не просто так пропонували зміни в цій системі. Не ми винні, що в країні Президент обирався за рішенням суду. Тому нам потрібно, щоб ці вибори пройшли не під гаслом, хто швидше і в якому суді отримав ухвалу про те, що він президент, а пройшли під гаслом захисту прав людини. Коли ви говорите про термін розгляду скарг громадян, це не обов'язок громадянина — два дні сидіти в суді і вимагати рішення. Це обов'язок суду, а у виборчий процес суди працюють цілодобово і я вас переконую, що справи там вирішуються швидше. Там мова йде про години у вирішенні справ
Оксана Ващенко: Прерогатива яким судам надається? Верховному суду?
Валерій Писаренко: Ми пішли тим шляхом, щоб унеможливити прийняття будь-яких рішень у судах. Сьогодні більшість справ розглядатимуть адміністративні суди. Важливі справи — встановлення результатів на державному рівні встановлюватиме вищий суд. Сьогодні важливо, щоб виборчий процес не затягувався, і два дні — це великий термін на підрахунок голосів. Судова система можде працювати достатньо швидко
Оксана Ващенко: Уявімо, що ці зміни будуть ухвалені в цілому. Чи може хтось з кандидатів оскаржити результати виборів?
Валерій Писаренко: Звичайно.
Іван Заєць: Після двох днів не зможе. Більше того, результати виборів, що фіксуються у протоколах і окружних виборчих комісіях, не підлягають розгляду у судах. Так там написано. То скажіть мені, хіба це не суперечить Конституції, де всі правовідносини в суспільстві підвладні судам?
Оксана Ващенко: У нас є дзвінки. Добрий вечір.
Слухач: Добрий вечір. Валерій, Київ. Все залежить від суддів і прокуратури. Чи можна було б їх якось змінити?
Іван Заєць: А ви не турбуйтеся, судді взагалі відходять від виборчого процесу за два дні.
Валерій Писаренко: Дякую за запитаня. Ми робимо все, щоб покращити ситуацію. Не за горами судова реформа, яка змінить ситуацію на краще.
Оксана Ващенко: Фінансування виборчої кампанії, виборчий фонд того чи іншого кандидата — вже зараз все відбувається не зовсім чесно. Де-факто, виборча кампанія справді розпочалася. Ми бачимо, що один з ймовірних кандидатів вже розвісив по всій Україні біг-борди. Знаємо, скільки коштує місце на цьому біг-борді. Інший, теж реальний кандидат, проводячи свій з'їзд, транслює його три години на трьох телеканалах. Ми знаємо, скільки три години можуть коштувати, якщо одна хвилина коштує $2-4 тис. залежно від рейтингів. Як зробити рівний доступ до рівних можливостей?
Валерій Писаренко: Ну, через це ми вже дійшли до питання, скільки повинна тривати президентська кампанія. Якщо у нас вона триває сьогодні 120 днів, 4 місяці країна повинна перебувати в офіційній президентській бійці. Я переконаний, що важливо змінити офіційні терміни проведення президентської кампанії.
Оксана Ващенко: А офіційно змінити виборчий фонд? Може, до цього чесно треба підійти? Не збільшувати заставну суму, а збільшити виборчий фонд. Тіньові ж гроші використовуються. Правда?
Валерій Писаренко: Якщо сьогодні почати перевіряти тих кандидтів, які розвісили біг-борди, то це фінансує не виборчий фонд кандидата, а якась громадська організація, якій подобається цей кандидат. В Україні немає не лише законодавства, що обмежує таку рекламу, а й політичних традицій. Проведення виборів у демократичний спосіб зараз тільки формується. З часом до офіційного старту кампанії не буде, напевно, відкритого рекламування. У країні вже десь десяток людей ведуть активну передвиборчу кампанію.
Оксана Ващенко: Я коли їду по дорозі — це бачу.
Іван Заєць: Потрібні кілька заходів, щоб змінити ситуацію. По-перше, це законодавче обмеження. Потрібно, щоб виборчі фонди формувалися шляхом пожертв громадян. Потрібна політично відповідальна влада. І третє — традиція. Такі традиції були, у 2003, 2004 роках я на виборчу кампанію витрачав по 200-300 доларів, тобто була традиція, яку зламали, бо владу інфікував бізнес. Ми ще не обговорили кримінальну відповідальність членів комісій, яку вводять ці автори. За ухилення у роботі — дуже «грамотно». Але ж це громадська робота, а людям кажуть, що, якщо вони ухиляються, сидітимуть 2 роки. Де ж відповідальність політичних сил? На практиці це означатиме, що якщо член комісії не «танцюватиме під музику», яку замовляють, то сяде на 2 роки.
Оксана Ващенко: Ви підвели до теми політичної відповідальності. Це теж відповідальність, коли у рамках коаліції не висувається один кандидат. До 2012 року вона мала виконувати свою програму, висунути єдиного кандидата. А виходить, що Ющенко, Тимошенко, Яценюк, Гриценко, можливо Костенко зі своєю програмою будуть балотуватися.
Іван Заєць: Приймається. Політична традиція демократичних країн передбачає визначення кандидатур на дві каденції. У ФранціЇ, США, Росії. А у нас така нетерплячка, не показали результат на одному місці, біжать на інше. Дуже погано, що буде багато кандидатів — це відкриває шлях для перемоги представника Партії регіонів. Люди скажуть, що їм усі набридли і оберуть «кота у мішку». Це небезпечно. Погоджуюся, що так не можна.
Валерій Писаренко: Кандидатів буде багато і від опозиції, і від коаліції. На вибори кожен іде із власною метою, хтось, щоб перемогти, хтось, щоб не забули. Кожен отримає совоє.
Оксана Ващенко: І ніхто не матиме більшість у парламенті?
Валерій Писаренко: Кандидат, який переможе, матиме через півгодини більшість.
Оксана Ващенко: Зараз не агітація. Є результати опитування, 70% опитаних вважають, що передвиборчий термін треба зменшувати до 90 днів.
Іван Заєць: Але не у такий спосіб, який запропонували автори цього законопроекту.
Оксана Ващенко: Коли Закон буде оформлено, зможемо його обговорити у цій студії. Дякую вам за розмову.