Программа «РозворотUA» — совместный проект информационного агентства «ГолосUA» и «Радио Эра FM». /> «РозворотUA», тема: « »
Эфир за 12.12.2012 г.(2). Ведущая — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Сьогодні в дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» розгорівся справжній скандал. Міністерство охорони здоров’я звільнило гендиректора лікарні Юрія Гладуша. Кажуть: у зв’язку з реорганізацією. У лікарні здивовані таким рішенням і вимагають втручання президента та прем’єра в ситуацію, що склалася. Розставити всі крапки над «і» спробуємо сьогодні в програмі «РозворотUA».
З вами Оксана Ващенко. Вітаю вас!
Сьогодні у нас в гостях мав бути Юрій Гладуш — генеральний директор дитячої клініки «Охматдит». Однак, у зв’язку з поганим самопочуттям, йому не вдалося прибути до нас у студію. Але тим не менше, будемо говорити з його колегами сьогодні. Поруч зі мною тут у студії Віктор Сердюк — голова Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів. Добрий вам день!
Віктор Сердюк: Добрий день! І до того ж потрібно додати, якраз я член наглядової ради «Охматдиту».
Оксана Ващенко: Яку розформували, так?
Віктор Сердюк: Яку розформовано. І виходить, що громадськість теж звільнено.
Оксана Ващенко: Так само на зв’язку з нами є і ваш колега Микола Талайчук — голова наглядової ради лікарні «Охматдит». Пане Миколо, добрий вам день!
Микола Талайчук: Доброго вечора!
Оксана Ващенко: Історія така непроста, коли людина перебуває на лікарняному, потім виходить, а їй показують наказ про те, що вона звільнена, свідчить про те, що в принципі ця людина знала, що щось відбувається не так. Скажіть, будь ласка, на вашу думку, що відбулося, й що ви будете робити далі?
Микола Талайчук: Я би сказав таким чином. Я не можу з точки зору юриста дати оцінку таким діям, коли людина знаходиться на лікарняному й коли без її відома звільняють її з посади, або роблять якусь реорганізацію, бо я не юрист. Я можу сьогодні сказати наступне. Сьогодні десь близько половини на другу приїхав заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Толстанов із одним наказом — про звільнення Юрія Івановича, другим — про призначення головного лікаря стаціонару на посаду головного лікаря лікарні у зв’язку з тим, що вони зробили таку реорганізацію. І третій документ, це підписаний контракт між новою посадовою особою та МОЗ, який підписала Богатирьова.
Коли на моє запитання у Толстанова, чим керувався Мінздрав, які були критерії оцінки, призначаючи нового керівника, чому не заслуговує на першочергове призначення на цю посаду старий керівник, якщо це формальна реорганізація? Юрій Іванович працював на цій посаді дев’ять років, чому б його не призначити? Відповіді я не отримав.
Друге питання, чому статут розроблявся зі змінами без згоди колективу? Статут, це ж власне кажучи положення, інструмент і правила, за якими має діяти лікарня. Чому ж без колективу все це робилося, а лише в МОЗ? Кажуть, що тому, що Юрію Івановичу давали доручення, він не зробив… Тобто таке.
Третє питання, весь колектив лікарні абсолютно стовідсотково повністю не підтримує зміну керівництва, тому що, працюючи дев’ять років на своїй посаді, Юрій Іванович зарекомендував себе як дуже висококласний фахівець. — Тому таке рішення МОЗ, ми головні, ми є органом управління, ми приймаємо рішення… Я кажу, що все зрозуміло, у вас відповіді немає, тому ви не можете нічого конкретного сказати.
Оксана Ващенко: Ви звернулися, можливо, не ви особисто, але люди, які підписалися під цим зверненням до прем’єра, до президента. На вашу думку, наскільки ці посадовці зможуть допомогти розв’язати ситуацію?
Микола Талайчук: Думаю, що ситуація стовідсотково розв’яжеться на користь лікарні та генерального директора, як тільки буде сформований новий уряд. Якщо зараз на вечірньому пленарному засіданні буде прийнято рішення по кандидатурі прем’єр-міністра, то пройде ще декілька днів, і в понеділок-вівторок це питання стане на своє місце. Буде відмінений наказ.
Ми можемо казати, що звільнення відбулося за якимись формальними порушеннями, чи ні, але ми кажемо по суті, хто стоїть за цим і для чого це потрібно. Ми розуміємо, що це особисті амбіції однієї людини, мабуть, міністра охорони здоров’я, я не знаю достеменно, але так вважаю. І буде дана оцінка цій ситуації.
Оксана Ващенко: Але в принципі весь склад Кабміну зараз перебуває у відставці. То яким чином здійснюються подібні кадрові рішення?
Микола Талайчук: Справа в тому, що якщо брати законодавче поле, то безумовно, Кабмін у відставці. Але кожен міністр чи там прем’єр і віце-прем’єр виконують свої обов’язки, до створення нового складу уряду, від обов’язків їх ніхто не звільняє. Вони виконують свої обов’язки на своїх робочих місцях.
Оксана Ващенко: Ви знаєте, деякі колеги говорять, що це звичайне рейдерство. Ви можете з цим погодитися чи ні?
Микола Талайчук: Якщо брати в чистому вигляді, то я би сказав, що це не так, але те, що є причина якось, будемо так говорити, я би дав оцінку діям. Вони за межами і розумного, і поміркованого.
Оксана Ващенко: Зрозуміло. А як ви ставитеся до ідеї, коли хочуть «Охматдит» об’єднати з ПАГом (Інститут педіатрії, акушерства і гінекології)?
Микола Талайчук: Я не думаю, що таке бажання в когось виникне, так вирішити питання. Я вважаю, що якщо й буде розвиватися «Охматдит» у більш широкому смислі цієї клініки, то буде клінічна лікарня, яка буде безпосередньо надавати короткочасну медичну допомогу тут, а на базі площадки тієї «Лікарні майбутнього», яка не була реалізована, там будуть більш важливі відділення, де діти будуть знаходитися більше часу. Тому, скоріше за все, буде розвинута ця структура, але якраз у тому сенсі, що це буде саме дитяча лікарня, а не об’єднання з ПАГом.
Оксана Ващенко: Зрозуміло. Дякую вам за те, що долучилися до нашої розмови. Микола Талайчук був із нами на зв’язку у програмі «РозворотUA».
Віктор Сердюк тут у мене в студії — голова Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, і ще так само член наглядової ради лікарні «Охматдит». Скажіть, от як члени наглядової ради сприйняли цю інформацію? Чи знали ви завчасно, що подібне рішення готується в Міністерстві охорони здоров’я? Якщо для директора стало несподіванкою. Коли саме в період уряду, який де-факто розформовано, нового уряду ще немає, і ще невідомо, хто буде у нас міністром охорони здоров’я, відбуваються такі рішення, які, знаєте… От ми під час перерви у студії взагалі між програмами зараз говорили про те, що як під час пожежі ухвалюється щось таке неймовірне.
Якщо це реорганізація, то це дуже важливо, можливо, про таку реорганізацію необхідно говорити людям, які там безпосередньо працюють, адже «Охматдиту» 110 років. І це лікарня, яка в принципі зараз, можна говорити, кілька останніх років лише зводила кінці з кінцями, а колись ця лікарня була ж величезного масштабу.
Віктор Сердюк: Я би сказав так, що вся наша галузь охорони здоров’я зводить кінці з кінцями. Але дійсно «Охматдит» і надалі залишається тією лікарнею, якою вона була з самого початку.
Оксана Ващенко: За рахунок тих простих людей, лікарів, фахівців, які там працюють.
Віктор Сердюк: По-перше, за рахунок тих простих лікарів, по-друге, за рахунок того, що долучається громадськість, волонтери, мамочок дуже багато, діти яких навіть уже там пролікувалися. Навіть більше скажу, що дуже багато волонтерів, діти яких не витримали лікування, на жаль, поперли в тому самому «Охматдиті», але вони продовжують туди приходити, щоб допомагати тим діткам, які там зараз лікуються, збирають для них кошти й таке інше.
Це дійсно є, скажімо так, тією купиною в болоті, в якому знаходиться наша сфера охорони здоров’я. Тобто це дійсно остання інстанція, куди з Кіровограду, з Сум, чи, наприклад, із Чернігова, чи Сімферополя направляють діточок, щоб тим дійсно допомогти, практично врятувати з добрим результатом.
Оксана Ващенко: Так, це питання життя та смерті дитини…
Віктор Сердюк: І тепер, дивіться, виходить так, що ця єдина, наскільки мені відомо, одна з тих лікарень, у якій дійсно існує дієва наглядова рада, дієве залучення громадськості, де дійсно в рішеннях, дуже непростих часто рішеннях, в яких мені особисто доводилося брати участь спільно з пацієнтами, у яких були досить тяжкі наслідки, які завжди супроводжують медицину. Тобто медицина — це не тільки квіточки та успіх, бувають і невдачі.
І те, яким чином із кожним індивідуально, з батьками, з маленькими пацієнтами працює особисто Юрій Іванович, повірте, таких людей дуже мало зустрінеш. І тому, коли я після цього рішення, абсолютно такого недолугого, що там відбувалося, щось там не так… Звісно, що це було й раніше, але щоб таким чином, м’яко кажучи, я навіть не знаю, як це назвати, і як ці дії оцінити… Це шок для тих лікарів, з якими я особисто знайомий. Я з ними спілкувався особисто сьогодні, о дванадцятій годині я зустрічався з Юрієм Івановичем, щоб поговорити, що сталося врешті решт, і його думку.
Оксана Ващенко: І от як він відчуває — як далі будуть розвиватися події?
Віктор Сердюк: Я думаю, що тут потрібно віддати належне оперативності, наприклад, Кабінету Міністрів, який дійсно розмістив на сайті заяву відповідну аналітично-інформаційного відділу про те, ситуація серйозна, але вона буде вирішена після формування нового складу Кабінету Міністрів.
Оксана Ващенко: Тобто всі чекатимуть нового Кабінету Міністрів?
Віктор Сердюк: Тобто виходить досить така цікава ситуація, коли дійсно де-факто станом і ситуацією в «Охматдиті» опікується більше Кабмін, ніж Міністерство охорони здоров’я.
Оксана Ващенко: Але це парадокс. Міністерство охорони здоров’я не може вживати таких серйозних кадрових рішень без попередніх узгоджень із тим же Кабінетом Міністрів, можливо, ще з кимось…
Віктор Сердюк: Вибачте, де-юре може.
Оксана Ващенко: Де-юре так, але де-факто?
Віктор Сердюк: Де-юре може, але де-факто це виглядає як прояв феодалізму. Принаймні як феодалізм, тому що як мінімум існує деяке не комільфо, як кажуть. Тобто це грубо і не по-європейському, по-перше. По-друге, якщо дійсно щось хочеться зробити, забезпечити більшу безпеку пацієнтів, які там лікуються, найменших пацієнтів, потрібно вивчати спочатку ці сигнали, а потім сказати, що так, персонал «Охматдиту» нікуди не годний, завдається все більше якоїсь там медичної шкоди, не справляються з тим чи іншим… Але це потрібно аналізувати. І у нас, наприклад, є кандидатура Івана Івановича Іванова, який довів це…
Оксана Ващенко: Але такий аудит не був проведений, так?
Віктор Сердюк: Абсолютно. Це абсолютно волюнтаристське рішення. Можливо, він і відбувався, але такий кулуарний, закулісний. І тоді, якщо ми поставимо Івана Івановича, який наведе порядок, який ще щось зробить, тоді якось буде зрозуміла логіка дій тим мамочкам, які зараз і Кіровограду, наприклад, виїжджають до «Охматдиту», щоб лікувати своїх дітей. А так сьогодні одне, завтра інше — це рішення, скоріше за все, не знаю… Можливо, близьке до агонії, мені здається.
Оксана Ващенко: Скажіть, і ті люди, яких призначили на нові посади, і головного лікаря і тому числі, це люди, які працювати в «Охматдиті», чи це люди ззовні, зовсім нові?
Віктор Сердюк: Наскільки мені відомо, головний лікар зараз — це Поворознюк, шановна людина. Це просто фактично були призначені статисти. Тобто міністерство намагається призначити статистів, щоб хоча б якось пояснити, чому вони це роблять. Але таке примітивне, м’яко кажучи, пояснення про реорганізацію, це… Треба хоча би трошки мати фантазії й подумати, якщо ти вже хочеш щось зробити, так робіть це згідно якихось людських підходів хоча б.
Тому що «Охматдит», ще раз кажу, це дійсно, можливо, та купина в болоті, останньої надії в цьому медичному болоті, яке існує зараз. Невже немає їм чим займатися? Та зараз існує перелік з п’ятдесяти головних лікарів, яких треба звільняти негайно. І я вам скажу, це настільки проблема.
Ми два роки, два роки працювали над тим, щоб звільнити головного лікаря сільської амбулаторії в Полтавській області. Не можна було звільнити. Людина кричить, помирає від серцевого приступу, вже хрипить, але каже, що тільки не до лікаря! А він почувався комфортно, бо жодна людина з навколишніх п’яти сіл узагалі до нього не ходили. А він собі тримав корову, город і отримував заробітну плату. І так два роки! Таких випадків безліч. А якщо назвати тих, кого, я вважаю, потрібно негайно звільнити, й реорганізувати, то пальців не вистачить, щоб їх перерахувати.
Оксана Ващенко: Скільки лікарів зараз працює в «Охматдиті»? І як ви бачите, на що вони зараз налаштовані принаймні для того, щоб захищатися?
Віктор Сердюк: Розумієте, такий прояв феодалізму, який відбувся, можливий тільки тоді, коли де-факто та де-юре лікарі почувають себе кріпаками. На жаль, скажімо так, усі зі знайомих мені лікарів, наскільки мені відомо, підтримують Юрія Івановича.
Оксана Ващенко: Відкрито, чи не відкрито?
Віктор Сердюк: Так от, розумієте, на жаль, кріпацька психологія настільки проїлася. І тут потрібне одне — потрібен нам зараз Олександр ІІ визволитель, і потрібен акт про розкріпачення лікарів. І тільки тоді щось відбудеться. Нехай і тоді, коли прийняли цей акт про розкріпачення, не всі кріпаки пішли від поміщиків, а потрібен був Столипін, якого застрілили, щоб щось змінилося.
Пройшло багато років від тих подій, але це потрібно робити, тому що зараз у лікарській спільноті насправді після смерті Амосова не знаю, з ким можна розмовляти, хто може бути авторитетом, який скаже: так, я відповідаю за всю лікарську спільноту. І при призначенні міністра кандидатура того чи іншого. Тобто немає зараз авторитетного голосу лікарської спільноти.
Оксана Ващенко: Тобто лікарі побоюються все ж таки відкрито виступати.
Віктор Сердюк: І я не розумію, чому. Єдине пояснення — це така кріпацька психологія.
Оксана Ващенко: І хоча за не велику зарплату, то хоча з робоче місце, яке хочуть, щоб залишилося, оскільки проблема теж із працевлаштуванням у нашій державі, навіть якщо ти гарний лікар.
Віктор Сердюк: Якщо ти гарний лікар, то проблем не має, але якщо у лікаря кріпацька психологія, тоді існують проблеми.
Оксана Ващенко: Тоді виходить, що всі лікарі «Охматдиту» з кріпацькою психологією?
Віктор Сердюк: Ні, я не скажу так, і взагалі я не кажу зараз про конкретних лікарів, але елементи є, звісно. Але те, що зараз відбувається з «Охматдитом», це просто з ким я розмовляв…
Оксана Ващенко: Тобто горою працівники не стали за свого керівника, як мали б стати?
Віктор Сердюк: Вони стали горою, але тихо. Але стали, хоча і тихо.
Оксана Ващенко: Можливо, тоді їх щось не влаштовувало у взаємовідносинах із керівництвом?
Віктор Сердюк: Розумієте, можливо, щось і не влаштовувало, епізодичні якісь моменти, якісь операційні процедури. Але якби, знову ж таки кажу, це було проведено по-людськи, по-європейськи, було представлено одну-дві, чи три кандидатури, було оголошено конкурс на кращого головного лікаря, будь ласка. Можна його й найняти. Вибачте, ми чомусь наймаємо тренерів для футбольного клубу «Шахтар» із Румунії, й говоримо, що у нас грають якісь легіонери. Давайте оголосимо всесвітній конкурс. Вибачте, але ця лікарня такого заслуговує.
Оксана Ващенко: А раніше на цю посаду нинішній, якого звільнили, генеральний директор Юрій Гладуш був призначений поза конкурсом? Тобто ніяких конкурсів не існувало тоді.
Віктор Сердюк: Послухайте, то щаслива випадковість. Це виняток, який підтверджує правило, коли людина виявилася на своєму місці. Незалежно від того, як ви пам’ятаєте, коли ще відомий усім президент Ющенко не відомо де подівся, котрий хотів виселити «Охматдит», й перевести туди міністерство. І таке інше.
Тобто, всі ці волюнтаристські дії насправді почалися, власне, коли Ющенко став президентом. І всі чомусь захотіли забрати цей «Охматдит».
Оксана Ващенко: Можливо, тому що він розташований у центрі Києва, має велику територію?
Віктор Сердюк: Можливо. Але якби Юрій Іванович був не на своєму місці, то його навіть Ющенко, яким він був недолугим, вигнав би.
Оксана Ващенко: І вже не було би навіть цієї лікарні…
Віктор Сердюк: Він би його вже давно вигнав, і вже знайшовся би хтось, хто почав би під нього там усередині колективу, скажімо, «копати» й тому подібне. Але Юрій Іванович вистояв, і в цьому потрібно йому віддати належне. І він зберіг те ядро «Охматдиту», де кожна дитина може бути пролікована, повірте, в набагато кращих умовах і у фаховому підході. Я не кажу, що не було там у нас якихось проблем, пов’язаних із лікуванням, що все там ідеально. Всі недоліки, які існують у сфері нашої охорони здоров’я, там теж є, але в ступені набагато меншому.
Оксана Ващенко: Дякую. Я нагадую, що сьогодні ми говоримо про долю Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Там розгорівся справжній скандал. І, як відомо, Міністерство охорони здоров’я звільнило ген директора лікарні Юрія Гладуша. Кажуть, що це все відбулося у зв’язку з реорганізацією лікарні. Там лікарі здивовані таким рішення, і вимагають втручання в ситуацію президента та прем’єр-міністра. Поки що чекають доки буде сформований новий склад Кабміну, і після цього очевидно вже буде більш-менш з’ясовано, яка подальша доля керівництва лікарні «Охматдит», і як усе це відбуватиметься у подальшому.
Ми в принципі сьогодні у програмі прогнозуємо причини виникнення от такого конфлікту та його наслідки. Нагадаю, що у нас сьогодні в студії наш гість Віктор Сердюк — голова Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, який ще є і членом наглядової ради лікарні «Охматдит».
Шановні слухачі, вже маєте можливість долучатися до розмови, працює наш студійний телефон: 536-9600, код Києва — 044.
Ми ж продовжуємо. Ви знаєте, вчора представники «Охматдиту» провели прес-конференцію. Багато чого там було сказано, зокрема, Опікунська рада Національної дитячої лікарні виступає проти скасування посади гендиректора згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я. Про це повідомила Ганна Гопко — член Опікунської ради Центру дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку «Охматдиту».
Буквально вона сказала наступне, що «Опікунська рада стурбована новим статутом, запропонованим Міністерством охорони здоров’я, якщо все це відбувається з метою реорганізації. Відповідно до нього, статут збільшує права Міністерства охорони здоров’я в частині управління майном лікарні. В ньому є пункти, які дають змогу міністерству займатися відчуженням майна, реорганізацією, або ліквідацією лікарні».
Ось така ситуація. І ми знаємо, що на території будується новий корпус «Охматдиту». І ця «Лікарня майбутнього», яку не вдалося побудувати дружині колишнього президента Ющенко, це була така нова можливість, навіть її назвали «Лікарня майбутнього — 2» в журналістських колах. Виходить, можливо, справді тут усе банально просто — на державне майно хочуть якимось чином впливати й усе-таки управляти ним?
Віктор Сердюк: Мені здається, якщо хтось хоче впливати та управляти, то це робиться трошки розумніше та елегантніше, це перше.
Оксана Ващенко: Але все одно це кримінал.
Віктор Сердюк: Друге. Мені здається, що може ще бути інша версія. Я взагалі не вважаю, що можуть бути якусь конспірологічні змови, теорії, а чи не може виникнути таке бажання в когось, щоб «Лікарня майбутнього — 2» теж не була побудована? Тому що стільки вкладено сил, існує рішення уряду про те, що це потрібно створити. І цим не опікується, на щастя, чи не на щастя для «Охматдиту» Міністерство охорони здоров’я, а опікується в основному уряд, який на залучені кошти власне й будує цю лікарню.
То виглядає так, що не діставайся ти нікому! Можливо, це так? Можливо, така ситуація. Тобто тут версій може бути багато. Але те, що рішення абсолютно якесь незрозуміле, спонтанне й виникло в такий перехідний період, коли по суті міністра легітимного вже немає. Я ще раз наголошу на тих словах, які написані на сайті Кабміну, що коли прийде новий міністр, і це повинно для нього бути завданням номер один — відновити справедливість по відношенню до «Охматдиту». Тому що коли ти хочеш зробити щось краще, то роби, а не вчиняй якісь так звані підкилимні ігри, як кажуть, бульдогів під килимом, а потім вилітають лише якісь обривки.
Оксана Ващенко: В Опікунській раді крім цього зауважують, що відповідно до нового статуту лікарня переходить з-під управління президента в управління МОЗ. Це правда? Взагалі ж статути не пишуться якось так…
Віктор Сердюк: Знову ж таки, я наголошую на тому, що, по-перше, в цьому випадку статут написали деінде, звідки він сам узявся, якось створився. По-друге, не може бути дійсно той суб’єкт, який працює, працювати без статуту, але без його відома, без відома керівництва, колективу й таке інше, а особливо в цьому випадку, коли це стосується практично кожної дитини, яка може захворіти в кожному куточку України, його ж не можна створювати. Так не робиться.
Це ж стосується усіх від Закарпаття до Донецька, від Сум до Сімферополя. Не можна так робити. Це може свідчити тільки про те, що післязавтра можуть вчинити наступний подібний крок, і знову ми будемо мати руїни, а не «Лікарню майбутнього — 2». Це вже знущання над народом України, над мамочками та діточками, які, не дай Бог, можуть захворіти прямо зараз.
Оксана Ващенко: Інформаційна агенція «ГолосUA» зараз повідомляє, що генерального директора лікарні «Охматдит» Юрія Гладуша госпіталізували з гіпертонічним кризом. Ось така зараз ситуація. Він обіцяв бути в нашому ефірі.
Віктор Сердюк: Можливо, тому що коли ми о 12.00 зустрічалися, він дійсно обіцяв бути тут на ефірі, виглядав дійсно знервованим, стурбованим, і постійні дзвінки… Розумієте, знаючи його вже практично десять років, я хочу сказати, що Юрій Іванович був на своєму місці. Можливо, є хтось кращий, але давайте подивимося на цього кращого, покажіть когось, нехай він буде брильянтовий. Можливо, він дійсно як доктор Айболить усіх врятує. Але ж такого немає.
Оксана Ващенко: Не показують, так?
Віктор Сердюк: Не показують, десь його приховують, десь ретельно його приховують. Можливо, приховали до свята святого Миколая, й подарують усім діткам України? Просто це якийсь нонсенс.
Оксана Ващенко: 536-9600, код Києва — 044. Ми готові послухати ваші запитання нашому гостеві. Можливо, ваші рекомендації, яким чином усе-таки вирулити з цієї ситуації. Добрий вам день!
Слухач: Я думаю, що це все вже явно «шито білими нитками». Якщо в статуті вказано, що майно може Міністерством охорони здоров’я відчужуватися, то в цьому основна сутність цього питання.
Оксана Ващенко: Тобто ви гадаєте, що все-таки Міністерство охорони здоров’я має претензії або має бажання «попрацювати» над територією «Охматдиту»? Будь ласка, хто з нами далі на телефонному зв’язку? 536-9600, код Києва — 044. Ми готові вас послухати в нашому ефірі в програмі «РозворотUA». Я нагадую, що сьогодні ми говоримо про майбутнє лікарні «Охматдит», яка має вже 110 років від свого заснування. Будь ласка, слухаємо вас, ви в ефірі. Добрий день!
Слухач: Добрий день! Дмитро Олександрович, Ромни Сумської області. У мене запитання до представника наглядової ради «Охматдиту». Я хочу сказати, що правильно зробило Міністерство охорони здоров’я. Який може бути директор «Охматдиту», там повинен бути головний лікар, і поцікавитися в того директора, чи в нього є освіта, скажімо, медична. А то він починає там ще в суди подавати. Його потрібно ще за ґрати посадити. Дякую за увагу.
Оксана Ващенко: От бачите, і така думка існує.
Віктор Сердюк: Тут, скажімо, моєму земляку з міста Ромни хочу сказати, що Юрій Іванович дійсно має медичну освіту, він дійсно працює директором. Але питання, знову ж таки, не в Юрії Івановичу і не в тому, чи він головний лікар, чи як його не назви, але людина виконує свої обов’язки. Найгірше це два моменти. Перший, що не бачимо того Діда Мороза, чи Святого Миколая, який прийде на його місце. Немає такого попросту. І другий, це підозри щодо того, невже цього разу все-таки вдасться міністерству, як це було за Ющенко, «Охматдит» ліквідувати? Тоді вже з Ромнів, вибачте, вам крім ромненської лікарні, сумської дитячої їхати буде нікуди.
Оксана Ващенко: Так. Оскільки фахові лікарі, так чи інакше все-таки їм треба віддати належне, навіть при мінімальному бюджетному фінансуванні, і діагности, й ті, які можуть лікувати вашу дитину, однозначно класу набагато вищого, ніж у будь-якій лікарні по Україні.
Віктор Сердюк: Так, це дійсно потрібно визнати. І з Ромнів теж, я знаю, багато діточок, яких сюди направляли й успішно лікували і тому подібне. Питання в іншому, що так можна буде зробити з кожним, якщо вдасться тут.
Оксана Ващенко: І мотиви можуть бути, що комусь індивідуальна неприязнь от і все. Це ж ненормально!
Віктор Сердюк: Власне, я кажу, що коли є лікарі, яких конче необхідно звільняти, й за якими ґрати плачуть, а звільняють тих, хто нормально працює. Це просто нонсенс! Це, скажімо так, це перший на моїй пам’яті головний лікар, якого я однозначно буду захищати.
Оксана Ващенко: Як представник наглядової ради, розкажіть, яка зараз ситуація з будівництвом нового корпусу на території «Охматдиту», про який ми говорили вже, що це «Лікарня майбутнього — 2», яка фінансується з держбюджету. І відомо, що Кабмін виділив 180 мільйонів гривень на будівництво лікувально-діагностичного корпусу 14 листопада, як це було заявлено, відповідною постановою. Ці гроші фактично були виділені за рахунок зменшення фінансування по програмі з реконструкції та розширення Національного інституту раку в Києві.
Взагалі, як ідуть процеси з будівництвом? Чи можна говорити, що справді в липні 2013 року, як це було заявлено й передбачено на рівні прем’єр-міністра, воно завершиться успішно?
Віктор Сердюк: Існують високі шанси, що дійсно будівництво завершиться успішно. Але, з іншого боку, є два таких дзвіночки. От ви запитали, як іде процес. Перший, на будівництво дійсно за відповідним наказом Міністерства охорони здоров’я про створення координаційної ради з залученням громадськості до будівництва цієї лікарні. Координаційна рада зібралася всього два рази, це було влітку. Після цього повна тиша.
Я був присутній на цих зібраннях. Там дійсно було, скажімо так, проголошено певні плани, що робити й таке інше. А потім чомусь вона перестала працювати.
Оксана Ващенко: А хто відповідальний за те, щоб ця рада збиралася? Хто там першу скрипку грає?
Віктор Сердюк: Міністерство повинно було цим займатися теж, і звісно, що там були представники «Охматдиту», представники громадськості й таке інше. Але чомусь так сталося, це перше.
І друге, знову ж таки, питання. Якщо уряд має таку волю все ж таки побудувати такий діагностичний центр, то тут я бачу виключно, я не вважаю, що тут є якісь конспірологічні теорії й таке інше, але, можливо, це такий останній жест: так нехай не буде й цієї лікарні. Можливо, через це, можливо, щось інше, але всі версії можуть бути крім забезпечення безпеки маленьких пацієнтів і їхнього лікування. Про таке в цьому наказі не написано жодного слова. Там немає згадки ні про пацієнта, ні про лікаря, там немає нікого. І дійсно, може статися так, що з міста Ромни вже буде їхати нікуди.
Оксана Ващенко: Будь ласка, 536-9600, код Києва — 044. Добрий день! Ви в ефірі «Радіо Ера FM».
Слухач: Здравствуйте! Вас из Сум беспокоят. У меня два очень коротких вопроса. Вопрос первый. Могла бы такая ситуация возникнуть, если бы правили коммунисты? Чтобы у детей забирали последнее. И второй вопрос. Как представителю наглядовой рады. Когда «руки, которые не крали» и его мадам ответят за то, что они украли у детей? Спасибо.
Віктор Сердюк: Щодо комуністів, я не пам’ятаю, я тоді був теж не досить дорослим. Але тоді дійсно чітко працювала система педіатрична. І було тоді найголовніше — відповідальність за невиконання. Тоді можна було в райком, обком хоча б пожалітися, і дійсно була відповідна реакція. Це перше — відповідальність. На жаль, система відповідальності у нас зникла.
І те, що стосується відповідальності знову ж таки, але вже з іншого боку, за «Лікарню майбутнього», це сором звісно. Цього президента ми будемо пам’ятати все життя, яке Герострата, який теж зробив дуже багато негативного для Афін і тим прославився. Не дай Бог нам зробити так, щоб і «Лікарня майбутнього — 2» не була побудована. Я не думаю, що це можливо, все ж таки, має бути якийсь здоровий глузд. І я все-таки вірю в тем, що новий склад Кабінету Міністрів винесе перше позитивне рішення для всіх дітей та родин України.
Оксана Ващенко: Ви знаєте, в інформагентстві «ГолосUA» ми не раз проводили прес-конференції та «круглі столи» на тему і «Лікарні майбутнього» тоді ще, коли дружина президента Ющенка опікувалася нею, і не вдалося їм довести все до успішного завершення, незважаючи на те, що гроші на цей проект були зібрані.
І те, коли представники різних політичних сил, передусім ті, які представляють Партію регіонів, владу, говорили, що для них це питання честі в «Охматдиті» добудувати й створити справді для дітей центр, де можна буде лікувати, здійснювати пересадку кісткового мозку, що зараз найнеобхідніше. Й ті, хто стикався взагалі з відділеннями гематології в «Охматдиті» знають, що там просто дітей таких купа, їх навіть не беруть усіх, оскільки туди потрапити дуже складно. Захворювання набуває масштабів, а кількість місць для того, щоб пролікувати таких дітей, обмежена. І вони пообіцяли, що жодна копійка не піде, як кажуть, не за призначенням.
А ви говорите про те, що створювалася координаційна рада, яка збиралася лише два рази і все. Тобто виходить так, що спочатку був великий політичний, не хочу сказати азарт, але в принципі запал довести, що ми зможемо, а ті не змогли, то зараз цього вже немає. А ми знаємо, що 2013 рік буде фінансово ще складнішим, і буде дуже складним навіть у порівнянні з 2012-м, нинішнім. У вас немає такого відчуття, що справді проект «Лікарня майбутнього — 2» може не реалізуватися?
Віктор Сердюк: Я думаю, що цей проект буде реалізований. І вважаю на триста відсотків, що він буде реалізований, і не тому, що при владі «регіонали», чи не «регіонали», а тому це вже буде ні по совісті, ні по-людськи. Це перше. І друге, з приводу грошей. Вибачте, у порівнянні з усіма іншими витратами з держбюджету, які, на жаль, витрачаються незрозуміло куди, це копійки.
Оксана Ващенко: Але ж була історія з витратою грошей на «Євро-2012», які були призначені на «Охматдит», перенаправили на підготовку до «Євро-2012»?
Віктор Сердюк: Я не знаю, що й куди було призначено, можливо, це вони були призначені, наприклад, для оплати за газ з Росії й таке інше, можна перекидати. Але наскільки мені відомо, що це якраз більше ті гроші, які були призначені на «Євро-2012», власне пішли на будівництво корпусу «Охматдиту». Можне й так трактувати це питання. Ми зараз можемо говорити що завгодно, але те, що будівництво відбувається згідно тих планів, які затверджені, це так. Будівництво відбувається, обговорюються питання з приводу того, яку апаратуру туди закуповувати, які плани можуть бути, який персонал набирати. Тобто це ті поточні питання, якими треба займатися.
Вибачте, і якщо ми дійсно хочемо відкрити цю лікарню в 2013 році, то як мінімум там повинен хтось працювати, і як набрати найкращих фахівців, де їх узяти, можливо, когось треба запросити, можливо, їм потрібно якісь умови для цього створити, щоб наші діти лікувалися на належному рівні. Це питання, які мають бути першочерговими.
Оксана Ващенко: Наскільки чітко там відстежуються фінансові моменти? Бо корупція завжди існує там, куди виділяються великі бюджетні кошти. А там задіяні великі бюджетні кошти. Ви можете сказати, що там справді можна відстежити, куди кожна копійка йде?
Віктор Сердюк: На щастя, ні керівництво «Охматдиту», ні конкретно Гладуш, ніхто з персоналу «Охматдиту», на щастя, немає жодного відношення до тих грошей, якій йдуть на будівництво. Можливо, це на щастя, можливо, єдине, що все-таки прислуховуються до порад експертів, що там має бути, це так. Але хто займається грошима, на щастя, не має жодного стосунку персонал «Охматдиту», наскільки мені відомо.
Оксана Ващенко: Давайте послухаємо останнє запитання в програмі «РозворотUA». Добрий вам день!
Слухач: Здравствуйте! То, что происходит в Украине вообще во всех сферах, а не только в медицине, легко объяснить одним фактом. Украина — это не строительство независимости за последние двадцать лет, это продолжение разрушения. И медицина здесь не исключение. Не только заводы, фабрики, порты — все находится в стадии разрушения. Мы просто видим наиболее такие яркие примеры, как «Охматдет». На самом деле разрушается вся медицина, и не только на стадии реформирования, но даже и то, что людям вбивают в голову, что у нас плохая медицина, неквалифицированные врачи и так далее.
Мы-то общаемся с нашим друзьями, родственниками за границей и знаем, что наши врачи одни из наиболее квалифицированных, но, к сожалению, очень ограничены в средствах. И к тому же есть еще один фактор. Все кругом стали капиталистами, и только от врачей требуют социализма. Мы так не выживем.
Оксана Ващенко: Зрозуміло. Дякую вам. Очевидно, це говорив лікар, відчувається.
Віктор Сердюк: Але він говорив абсолютно правильно.
Оксана Ващенко: Але він говорив чесно.
Віктор Сердюк: Тобто дуже дивно, що взагалі ми ще виживаємо якось, незважаючи на таке ставлення.
Оксана Ващенко: Дякую вам. З нами був Віктор Сердюк. Спілкувалася Оксана Ващенко. На все добре.