Программа «РазворотUA» — совместный проект информационного агентства «ГолосUA» и «Радио Эра FM».
«РазворотUA», тема: «Сможет ли Украина по требованию МВФ заморозить зарплаты бюджетников?»
Эфир за 22.05.2013 г. Ведущая — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Чого тільки не придумають в МВФ, щоб дати Україні кредит на все більш «вигідних» для неї умовах. То на 40 відсотків ціну ну газ для населення вимагають підняти, то рекомендують на 20 відсотків підвищити вартість послуг ЖКГ. Тепер же вирішили порекомендувати Кабміну не підвищувати в 2014 році реальну зарплату в бюджетному секторі. Але чизможе Україна на вимогу МВФ заморозити зарплати бюджетникам? Про це далі в програмі «РозворотUA».
З вами Оксана Ващенко. Вітаю вас!
У нас сьогодні в студії наші гості, це: Віктор Суслов — економіст, екс-міністр економіки України. Добрий день!
Віктор Суслов: Добрый день!
Оксана Ващенко: І на телефонному зв’язку з нами буде спілкуватися Ільдар Азіззулін — старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень.
Пане Вікторе, знаєте, ми взяли цю тему, як кажуть, неспроста, бо майже щодня ми чуємо повідомлення, які стосуються нових якихось вимог, умов, правил, відповідно до яких Україна зможе отримати чергові транші від Міжнародного валютного фонду. Цими днями ми бачили повідомлення, які стосуються того, що МВФ вимагає утримати темпи підвищення мінімальної зарплати, забезпечити, як я вже говорила, нульове зростання реальної зарплати в державному секторі, і буквально от сьогодні було повідомлення про те, що необхідно скоротити кількість груп спрощенців і підвищити для них податки.
От як ви взагалі оцінюєте цю ситуацію? Бо економічні, фінансова нестабільність у державі дуже висока, і якщо буде все виконуватися ось у такому режимі, як-то кажуть, усліпу, то чим ми завершимо, до чого ми прийдемо саме в соціальному плані?
Віктор Суслов: Я хочу начать с того, что Украина, конечно же, сама обратилась за финансовой поддержкой к Международному валютному фонду, она могла этого не делать, и в этом случае Валютный фонд не выдвигал бы никаких условий. Но если уж речь идет о предоставлении кредита Международного валютного фонда, и длительное время уже, по крайней мере уже с начала 2011 года продолжаются переговоры о продлении программы, которая была подписана в 2010 году.
А сейчас в декабре 2012 года предыдущая программа сотрудничества с МВФ закончилась, и речь идет о подготовке новой программы. По последним сообщениям и информации, которая уже попала в прессу, конечно, объемы кредита, который рассматривает Международной валютный фонд, оказались меньше ожидаемых, — порядка пяти миллиардов долларов вместо пятнадцати миллиардов, как ожидалось. Ну, а условия…
Оксана Ващенко:А це пов’язано з цим — з ризиками для них, чи для нас?
Віктор Суслов: Я думаю, что это связано с тем, что у Международного валютного фонда сейчас очень ограничены ресурсы, Валютный фонд поддерживает целый ряд стран. Например, последние громкие банкротства, которые были предупреждены с помощью кредитов МВФ, это решение ситуации на Кипре, предотвращение по сути банкротства Кипра как государства, дефолта Кипра. Поэтому возможности стали меньше. Но условия остались прежние.
Собственно, еще в 2010 году украинское правительство, как известно, подписалось под обязательством повысить тарифы на газ для населения, и тарифы на жилищно-коммунальные услуги. Сейчас по-прежнему это условие Международного валютного фонда остается, и речь идет…
Оксана Ващенко:Але зараз на сорок відсотків вимагають…
Віктор Суслов:Да, о возможном 40-процентном повышении. Но это условие было таким и раньше примерно.
Оксана Ващенко:Але ж перед виборами, зрозуміло, влада не могла піти на такий крок. А зараз піде чи ні?
Віктор Суслов: Видите ли, мы живем от выборов до выборов, и сейчас страна уже по сути вступила в предвыборную президентскую кампанию, и по всем оценкам Украина не согласится. Украинская власть не согласиться на повышение тарифов. Хотя нужно сразу же оговорить это, Международный валютный фонд не просто настаивает на повышении тарифов, он предлагает конкретный механизм компенсации роста этих тарифов для малообеспеченных.
Оксана Ващенко: За рахунок адресної допомоги?
Віктор Суслов: Да. И в итоге должно быть достигнута для бюджета достаточно серьезная экономия. На сегодня порядка 4,3 миллиарда гривен составляют дотации из бюджета предприятиям, обслуживающим коммунальную сферу. Ну, а в случае выделения целевой адресной помощи, там несколько больше двух миллиардов гривен понадобиться.
Понимаете, проблема в том, что значительный объем дотаций, ну, может быть, до половины на самом деле сейчас потребляется категориями граждан, которые не являются бедными, которые в состоянии оплачивать намного более высокие тарифы. И когда мы видим, например, в окрестностях Киева тысячи особняков в сотни квадратных метров, а иногда это дома и в тысячу квадратных метров, и при многих из них есть, допустим, оранжереи, зимние сады, бассейны. И все это отапливается дотационным газом, то, конечно же, возникает вопрос: а почему государственный бюджет Украины для этих людей должен выделять дотации на газ при высокой цене на газ, закупаемый по импорту у России? Почему бюджет должен это покрывать?
Оксана Ващенко:Ну, це взагалі окрема історія — система пільг і тієї ж адресної допомоги, яка так само може бути знівельована, як і з посвідченнями для тих людей, які мають право користуватися тими чи іншими пільгами і тими, які мають саме цю корочку, посвідчення, які так само теж користуються.
Віктор Суслов: Понятно, но…
Оксана Ващенко:Це вже ціла система, яка у нас, скажімо, історично, традиційно, можливо, навіть ментально склалася в державі.
Віктор Суслов: Понимаете, система льгот чрезвычайно разветвленная, огромная…
Оксана Ващенко:Так, і величезний тягар для бюджету, звичайно.
Віктор Суслов:И вот надо проводить то, что называются «монетизация льгот». Что если есть право на льготы в государстве, то эти льготы лучше выдать тем категорий людей, которые это право имеют, в денежной форме.
Оксана Ващенко: Ми про це ще поговоримо, це цікава ідея, але вона теж непроста. Я хотіла би, щоб ми долучили до нашої розмови ще одного співрозмовника, який з нами зараз на телефонному зв’язку, це Ільдар Азіззулін — старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень. Пане Ільдаре, добрий день!
Ільдар Азіззулін: Доброго дня!
Оксана Ващенко: Запитання до вас. От скажіть, усі ці вимоги, які так чи інакше перманентно виникають до України з боку Міжнародного валютного фонду, для нашої країни підйомні, якщо дивитися реально, реалістично оцінюючи як економічну, так і політичну ситуацію в державі?
Ільдар Азіззулін: Насправді, треба говорити по-іншому. Ці вимоги є необхідними, і без виконання цих вимог, насправді, відбувається розбалансування державного бюджету, тобто існує дуже великий ризик провалу реформ в енергетичному секторі. Тобто в принципі так, вони є складними, тобто виконання цих вимог, але необхідно вести діалог із суспільством дійсно про те, про що говорив мій колега, щодо реформування система соціальної допомоги.
Очевидно, що вона буде вигідною і для населення, принаймні, для соціально вразливих груп населення, і для бюджету, але її складно запровадили. Тобто потрібно інформувати споживачів про зміни, про наслідки, і для цього дійсно потрібен час, потрібні певні зусилля, але в принципі в цьому й полягає завдання уряду, щоб запроваджувати певні зміни, які потім призведуть до покращення ситуації в економіці.
Оксана Ващенко: Ви знаєте, якщо пригадати, то про необхідність підвищення тарифів на газ для населення на сорок відсотків говорили вже досить-таки давно, але уряду, нинішній владі якимось чином вдавалося відтермінувати введення, запровадження цієї норми. Передусім, це було пов’язано з передвиборчою кампанією, з виборами до Верховної Ради. І зараз, як уже сказав наш співрозмовник, що попереду вибори 2015 року, але де-факто ми вже в президентській кампанії.
І як усі ці моменти можна виконати, якщо вони, звичайно, є антисоціальними, справи у влади зараз не найкращі, особливо в соціально-економічному плані. І якщо вони підуть ще й на ці кроки, то з чим вони прийдуть до 2015 року, от якщо реально оцінювати? Чи можливо будуть навіть до 2015 року з цим відтягувати, і розраховувати якимось чином на свої сили, на якісь інші ресурси, які будуть долучати до України?
Ільдар Азіззулін: Знову ж таки, всі ці зміни не є антисоціальними. Як було вже сказано, зараз користуються пільгами як мінімум половина з пільговиків усе ж таки заможні домогосподарства, відносно, скажімо, заможні домогосподарства. Тому в принципі якраз ці зміни, реформи все ж таки не будуть мати негативного впливу на найбідніших.
Оксана Ващенко: І це буде звичайне наведення порядку в державі навіть із цими ж пільгами, правда?
Ільдар Азіззулін: Саме так. Якщо говорити про сценарії, то існує два сценарії. Перший сценарій, я думаю, що все ж таки влада почне підвищувати тарифи, тому що кредит МВФ їй украй необхідний, знову ж таки, щоб хоча би розрахуватися за попередні транші, які Україна брала.
Щодо другого сценарію відтермінування, дійсно, владі поки що вдається все робити. Тобто з 2010 року відбулося лише незначне підвищення тарифів на газ для населення. Але якою ціною? Тому дійсно можливий варіант, наприклад, що держава продасть певні активи. Ми знаємо, що вже мова йшла про продаж частини активів компанії НАК «Нафтогаз», які дійсно здатні згенерувати кілька мільярдів доларів, можливо, й більше, яких теоретично буде достатньо для того, щоб продовжувати дотувати продаж газу, тепла для населення. Хоча цей варіант, звичайно, знову ж таки має вади.
Оксана Ващенко: А те, що користується зарплат, особливо в бюджетній сфері, утримання темпів підвищення мінімальної зарплати, нульове зростання зарплати в державному секторі. Ви знаєте, журналісти інформагентства «ГолосUA», коли ми почали досліджувати цю тему, в принципі звернулися, як завжди, до відкритих джерел, до Держстату, зокрема, то там побачили таку цікаву інформацію, зробили табличку. І вийшло, що реально в принципі, якщо порівняти середню зарплату за 2012 рік, і перший квартал 2013 року, то по дуже великих сферах, скажімо, охорони здоров’я, соціальна допомога, освіта, держу правління, то в охороні здоров’я середня зарплата за 2012 рік становила 2201 гривня, тоді як у 2013 році за перший квартал — 2178 гривень, це різниця вже мінус 0,4 відсотки.
Далі, якщо порівнювати середню зарплату знову ж таки по економіці в цілому та в охороні здоров’я, то в охороні здоров’я, знову ж, за 2012 рік — 2201 гривня, а середня зарплата за 2012 рік по економіці — 3026 гривень, тобто знову ж нижча на 27,26 відсотки. Виходить, що ця вимога, яка стосується не підняття зарплат, або, скажімо, їх зменшення, вже виконується цього року.
Ільдар Азіззулін: Ні, я з вами не погоджуюся, я тут погано розчув наведені вами цифри, але все ж таки, якщо порівнювати ідентичні періоди, наприклад, перший квартал цього року з першим кварталом минулого року, то в принципі існує підвищення, тобто зарплати зростають. Це факт, і також зростають соціальні допомоги фактично в усіх секторах, принаймні там, де є багато бюджетників, як ви сказали, в охороні здоров’я, освіті тощо. Тобто в принципі відбувається зростання. І враховуючи те, що була низька інфляція і в минулого року, і цього року, тобто і в реальному вимірі відбувається зростання зарплат.
Дійсно, воно є досить невеликим, якщо реально перейти на гривні, то йдеться про десять, двадцять, або тридцять гривень, можливо, й п’ятдесят, тобто незначне. Але все одно це зростання. Чому Азаров виступав проти такого зростання зарплат у бюджетному секторі, тому що знову ж таки досить великий дефіцит бюджету, і в уряду просто не було ресурсів для того, щоб навіть таке невеличке зростання зарплат забезпечувати. Тому, знову ж так, МВФ не виступає проти зростання зарплат, він виступає проти збільшення дефіциту бюджету, тобто переважання видатків над доходами. Якби у держави було достатньо джерел доходів, тоді, будь ласка, дійсно можна підвищувати зарплати. Але коли грошей немає, звичайно, така політика призводить до накопичення проблем.
Оксана Ващенко: Дякую вам за те, що долучилися до нашої програми. Я, звичайно, ці дані буду зараз аналізувати разом із нашим співрозмовником Віктором Сусловим, який є в нашій студії. Одразу після ефіру, пане Вікторе, покажу вам ці дані, можливо, ви фахово зможете оцінити, бо ми, звичайно, користувалися тією інформацією, яка є публічною, і якщо так співставити період один і інший, то ми побачили, що у людей у цих сферах усе-таки не збільшилися доходи, а навпаки, їхні доходи зменшилися, принаймні, про тих даних, які ми аналізували.
Дякую Ільдару Азіззулін — старшому економісту Міжнародного центру перспективних досліджень, який був зараз із нами на зв’язку.
А ми продовжуємо. На міжнародній конференції за участю в принципі всіх країн — учасниць Митного союзу, і там виступали і глави парламенту Киргизії, Киргизстану, які так чи інакше активно долучені до процесу. В принципі те, що довелося чути на цих секціях, вони Україну вже-то й не дуже чекають. Тобто той потяг уже пішов, і вони кажуть: якщо хочете, долучайтеся, не хочете — не долучайтеся.
Віктор Суслов: Я понимаю, но эти примеры всем известны. Но почему мы с вами их приводим? Да потому, что мы хотим сказать, что да, есть возможность не повышать цены на газ для населения и жилищно-коммунальные тарифы — при условии вступления в Таможенный союз, резко падает цена на газ. Есть и такая альтернатива. Тогда нам не нужны будут и кредиты МВФ, не нужно будет выполнять никакие условия МВФ. Возможен такой вариант. Но по такому варианту решения пока тоже не приняты.
Ну, а раз падают объемы производства, раз не выполняются доходы бюджета, я хочу напомнить, что ведь бюджет на этот год был утвержден с прогнозом роста валового продукта в 3,4 процента.
Оксана Ващенко:Провалений буде цей показник?
Віктор Суслов: А тот же Международный валютный фонд прогнозирует, что будет ноль процентов роста. А ноль процентов роста — значит, бюджет не будет выполнен, значит, дефицит окажется намного выше расчетного. А Валютный фонд чего хочет? Он добивается просто снижения размеров дефицита. А для того чтобы снизить размер дефицита, один из путей — поднять цены на газ для населения, поднять тарифы. Конечно, это поставить те или иные категории населения в сложное положение.
Оксана Ващенко:Ми сьогодні говоримо про транші від Міжнародного валютного фонду й ті основні вимоги, які так чи інакше, але лунають уже все активніше з боку МВФ щодо України. Я нагадаю, в нашій студії сьогодні Віктор Суслов — економіст, екс-міністр економіки України. Ви маєте можливість уже долучатися до нашої розмови, наш телефон незмінний: 536-9600, код Києва — 044. І працює наша електронна адреса: efir@radioera.com.ua. Багато вже запитань, деякі з них одразу буду озвучувати упродовж нашого ефіру.
Пане Вікторе, хотілося б очевидно зупинитися на таких основних моментах, які стосуються життя кожного громадянина. Ми говорили в першій частині про те, що ціна на газ для населення болюча тема, на сорок відсотків, нагадую, МВФ усе-таки рекомендує підвищити тарифи на газ для населення. Ви говорите про те, що можна це компенсувати за рахунок адресної допомоги, тієї монетизації пільг можна потім усе це вирішити. Але ми ж знаємо, яким чином така адресна допомога у нас виконується. Скажімо, якщо в бюджеті на це не буде коштів, то така адресна допомога не буде в повному обсязі виконуватися, й фактично кожна сім’я, яка й матиме право на неї, не буде нею користуватися, це однозначно.
Невже справді треба погоджуватися владі на перехід до такої адресної допомоги, зважаючи на те, що від доходів населення залежить, чи зможе воно сплачувати по таким цінам і таким тарифам за житлово-комунальні послуги.
Віктор Суслов: Ну, и в этом вы абсолютно правы, и я могу добавить еще одну отрицательную сторону — редко кому удается легко и просто оформить даже и сейчас жилищные субсидии.
Оксана Ващенко:Звичайно.
Віктор Суслов: За субсидиями, во-первых, еще нужно походить, нужно оформить необходимые бумаги, потом устанавливается достаточно жесткий контроль, что у человека есть, чего у него нет, для того чтобы ему эту субсидию предоставить. И здесь очевидно будет примерно та же проблема, связанная с потерей времени, волокитой, бюрократизмом, ну, потому, что уж такова наша система. Но все же, мы вынуждены. />
Оксана Ващенко:В контексті цього є запитання слухача з міста Миколаєва, Віталій Шляпников пише: «Добрый день! Теоретики, которые принимают участие в передаче, по-моему, очень далеки от реальности. Повышать тарифы нельзя, так как для большого количества семей они будут неподъемными. Уже сейчас многие семьи вынуждены недоедать. Проблемой остается и оформление субсидий, немалое количество семей не могут их получать, так как кто-то в семье официально не работает, или не учится. Отделы субсидий по формальным основаниям отказывают гражданам, в нашем подъезде некоторые жильцы имеют долги по ЖКХ десять тысяч гривен и более. Если тарифы повысят, долги увеличатся, увеличится и нагрузка на госбюджет. В итоге ни государство, ни граждане не выиграют, это очевидно».
Віктор Суслов:Ну, вопрос тоже правильный. Вот наш радиослушатель как раз и поясняет то, о чем мы начали говорить. Но давайте задумаемся, какой же выход? У «Нефтегаза Украины» большой дефицит, этот дефицит «Нефтегаза» по сути составляет часть дефицита государственного бюджета.
Оксана Ващенко:Хоча мала би бути суперприбутковою компанією…
Віктор Суслов: Да, должен быть, но это не так, потому что цены на газ для населения и коммунальных организаций значительно ниже, чем цена закупки газа. Поэтому у нас существуют разные варианты действия. Один, как я уже сказал, добиться снижения цен на газ, условия мы знаем. Россия выдвигала два возможных варианта: один связан с членством Украины в Таможенном союзе, второй связан с той или иной формой совместной эксплуатации украинской газотранспортной системы.
Украина ни то решение, ни другое не принимает, и продолжает финансировать вот эти дотации за счет государственного бюджета. Но возможности государственного бюджета уменьшаются. Международный валютный фонд на самом деле хочет одного — он хочет уменьшения дефицита бюджета и гарантий, что кредиты, которые он даст, будут возвращены. Украина может отказаться от кредитов МВФ, не повышать все эти тарифы действительно, но тогда будет очень сложно сводить концы с концами.
Оксана Ващенко:Тоді виходить, що та політика по співпраці з МВФ, яка вже обрана владою теперішньою, попередньою, скажімо, ще раніше попередниками, які були до них, не дає своїх результатів? Тобто якщо ми беремо кредити, хоча ті, хто є прибічником грошей від Міжнародного валютного фонду, кажуть, що так усі роблять, і це нормально. Позичити, попрацювати, потім щось віддати, а щось залишити віддавати свої борги далі своїм дітям і ще комусь.
А виходить, що для України це хибний шлях, бо наша економіка за ці роки співпраці з МВФ краще не запрацювала. Підприємств стратегічно важливих, навіть звичайних підприємств, продукція яких була би конкурентоздатною на європейських ринках, якщо ми хочемо саме на європейські ринки, згадуючи про угоду про асоціацію з Євросоюзом, яку ми хочемо підписати, де в основному економічні пункти, теж існують великі проблеми. Виходить, сама стратегія, лінія поведінки держави вибрана хибна?
Віктор Суслов:Понимаете, на сегодня даже сложно говорить о направлении нашей политики.
Оксана Ващенко:Тобто її немає взагалі?
Віктор Суслов: Эта политика у нас одновременно нацелена и на членство в Таможенном союзе, я не случайно упомянул желание Украины получить для начала статус наблюдателя в Таможенном союзе.
Оксана Ващенко:Тобто ми подивимося, а що ж ви там робите, і чи можемо ми там бути?
Віктор Суслов: Да. И декларируются движения в Зону свободной торговли с Евросоюзом. Но если это соглашение по Зоне свободной торговли вступит в действие, то в виду неконкурентоспособности украинской экономики, мы окончательно потеряем нашу промышленность, и это будет полная деиндустриализация страны и крайне тяжелые последствия.
Оксана Ващенко:У вас був досвід роботи в уряді, от скажіть, чому зараз влада боїться йти на співпрацю з Митним союзом? Це боязнь того, що нерівноправні відносини можуть там бути? Чи, скажімо, існує якась історія відносин, яка не дає можливості розвиватися і просуватися далі? От що заважає? Бо коли були вибори, то в принципі тих, хто зараз при владі, їх раніше вважали проросійськими політиками, і говорили про те, що цій владі, й вони самі обіцяли, буде легше домовлятися з Росією по ціні на газ. Знову ж таки, будуть більш результативними спільні проекти по авіабудуванню багато чого обіцяли. А вийшло зараз усе навпаки, зійшло нанівець.
Віктор Суслов: Видите ли, я думаю, что украинская власть ошибочно играет в очень большие геополитические игры. Или пытается в них играть, разыгрывая противоречия, якобы имеющиеся противоречия между Россией и западными странами, прежде всего там со странами Таможенного союза и Соединенными Штатами. Но пока она на этом не выигрывает.
Оксана Ващенко:Ми навіть програємо.
Віктор Суслов: Да, и проигрывает вовсю, даже один пример, связанный вот с транзитом газа и эксплуатацией газотранспортной системы. Да, Беларусь продала свою газотранспортную систему «Газпрому», в итоге газотранспортная система Белоруссии абсолютно полностью загружена, бюджет получает там свои налоги, цена газа для Белоруссии составляет 167 долларов за тысячу кубов, и никаких проблем по повышению коммунальных услуг у белорусов не возникает. Зарплата у граждан Белоруссии в среднем в два раза выше, чем в Украине и так далее. И социальные вопросы решаются гораздо лучше.
Плохо это или хорошо? Мы говорим, что мы этого никогда не допустим, в итоге Россия и «Газпром» вместе, кстати, с европейскими компаниями уже построила газопровод «Северный поток» в обход Украины, строит сейчас активно «Южный поток».
Оксана Ващенко:Ви знаєте, ми на цю тему активно говорили неодноразово.
Віктор Суслов:А мы несем колоссальные потери, и будем их нести дальше, вот же в чем дело. Поэтому нужно экономизировать и наше мышление, и подходы, и политику. То есть, пытаясь играть в геополитику, власть играет недостаточно грамотно, она все время в этом проигрывает, вместо того, чтобы выигрывать.
Оксана Ващенко:Але ж там теж працюють люди, які мають економічну освіту, можуть порахувати, й подивитися, де вигідно, а де невигідно. Що заважає?
Віктор Суслов: Не знаю. Мне кажется, что все-таки неправильно определена политика.
Оксана Ващенко:Це щось ментальне, так?
Віктор Суслов:Вот это вот стремление поиграть в многовекторность, показать собственную исключительность, попытаться получить скидки и оттуда, и отсюда, в итоге приводят к тому, что нет никаких скидок, а есть высокая цена на газ, есть достаточно жесткие условия сотрудничества и с Евросоюзом, есть наши потери после вступления во Всемирную торговую организацию. Не случайно украинское правительство пытается сейчас добиться решения о повышении таможенных тарифов по 371 позиции по импорту.
Оксана Ващенко:До речі, зараз ще відповіді не надійшло від Світової організації торгівлі на цей лист. Бо ж лист цей уже відправлений давно.
Віктор Суслов: Да. Но переговоры идут. Теперь должны продолжаться двусторонние переговоры, а я думаю, что они будут неудачными, со странами, с которыми подписаны соглашения по этим таможенным пошлинам.
Оксана Ващенко:З кожною державою окремо, так?
Віктор Суслов: С каждой страной из тех, с кем мы эти соглашения подписывали. И, скорее всего, как можно предполагать, они закончатся неудачно, потому что если какая-то страна и будет соглашаться на повышение таможенных пошлин по импорту из этой страны, она одновременно выдвинет какие-то свои требования. Вот поэтому ничем хорошим это не закончится. По крайней мере оно не закончится быстро. В итоге наши проблемы нарастают.
Внешние долги растут. Валовой внешний долг Украины растет темпами примерно в один миллиард долларов в месяц сейчас, на протяжении последних двух-трех лет сохраняется вот такой темп. Правительство еженедельно продает свои облигации для того, чтобы увеличивать, так сказать, займы для покрытия дефицита бюджета. Поэтому вся наша кажущаяся стабильность даже при падении производства, временная, проблемы эти нарастают, а самые стратегические вопросы не решаются. Поэтому среди этих вопросов, если смотреть в комплексе, вопрос повышения тарифов вытекает из всей прочей политики, он не является как бы самостоятельным.
Оксана Ващенко:Тобто це вже як наслідок того, що не змогли зробити навіть перед вирішенням цього питання. У нас є дзвінок, і не один 536-9600, код Києва — 044.Добрий вам день! Хто з нами? Ми вітаємо вас.
Слухач: Первый вопрос. Какому из наших предыдущих героев, так сказать, мы обязаны, именно обязаны, можно сказать, вот этой связью с Международным валютным фондом? Кто нас втянул в эту кабалу? Это первый вопрос.
Віктор Суслов: Видите ли, Украина является членом Международного валютного фонда с 1993 года, то есть, если говорить, кто был президентом тогда, то это Леонид Макарович Кравчук был президентом.
Слухач: А, Кравчук…
Віктор Суслов:Но я думаю, что Украина правильно вступила в члены Международного валютного фонда, потому что Валютный фонд же нам ничего не может навязать, если мы не просим у него денег. Можно не просить денег и все.
Оксана Ващенко:Тобто ви тільки для цього зателефонували? Зрозуміло. Ну, от 1993 рік, Україна приєдналася до Міжнародного валютного фонду, і тоді президентом був Кравчук. Будь ласка, які ще є запитання? 536-9600, код Києва — 044.
Слухач: У меня еще один вопросик небольшой. Чтобы спасти страну, думаю, нужно вот этот вампиризм с Международным валютным фондом разорвать, потому что, как говорят, чем дальше в лес, тем больше дров… Все время мы втягивается вот в этот долг. И каким образом из него выходить? По-моему, никакого выхода нет, кроме как действительно вступление в Таможенный союз?
Оксана Ващенко:Зрозуміло. Дякуємо. Розірвання взагалі можливе? От є приклад інших держав, коли Міжнародний фонд їм допомагав, допомагав, а потім держава в такій кризі фінансовій опинилася, в розрусі, що не можна було нічого зробити? Чи є приклади розірвання таких взаємовідносин? Чи це, скажімо, на довгі роки?
Віктор Суслов: Видите ли, нет смысла выходить из состава членов фонда, можно просто не обращаться к Международному валютному фонду за кредитами. Так и делают многие страны. Вот я достаточно хорошо знаю опыт Бразилии. Бразилия имела колоссальный долг перед Валютным фондом, но она этот долг полностью погасила, и даже стала донором — начала Валютному фонду выделять дополнительные деньги для целей кредитования, и уже ни за какими программами заимствования к Международному валютному фонду вот уже несколько лет не обращается.
Оксана Ващенко:Тобто це навіть так може бути, так?
Віктор Суслов: Можно и так, да. Но дело в том, что когда страна член Международного валютного фонда, все-таки это страна и ее политика выше ценится иностранными экспертами. Когда выполняются программы с Международным валютным фондом, считается, что экономика более стабильна, что ей можно доверять. Ведь сейчас вопрос сотрудничества с МВФ важен не только из-за денег, важен сам факт такого сотрудничества, и важен факт проведения реформ.
Собственно, чего хочет фонд? Международный валютный фонд хочет, чтобы мы проводили реформы, но мы все время вот склоняемся к обсуждению вопроса взаимодействия с фондом. А на самом деле такое взаимодействие — это все продолжение внутренней экономической политики, на самом деле нужно было бы говорить, почему наша экономики приходит в упадок, почему она нестабильна, почему мы вынуждены обращаться к МВФ за помощью.
Оксана Ващенко: Ви знаєте, от для кожної людини важливо, щоб була робота, достойна заробітна плата, щоб людина могла утримувати власну сім’ю. І от особисто запитання до вас. Так і написано: «Запитання до Суслова. Як колишній урядовець, що ви можете запропонувати для збільшення кількості людей, котрі мають бажання створити свої малі чи великі підприємства? Валентин, Чернівці».
Віктор Суслов: Ну, у нас в соответствии с законодательством, конечно, желающие есть и будут. Но что надо было бы сделать для того, чтобы люди получили для этого стимул? Это, конечно, облегчение кредитования для представителей малого и среднего бизнеса.
Оксана Ващенко: От, знову гроші. А де ж їх взяти?
Віктор Суслов: Да. Но это основной вопрос, потому что многие люди и хотят начать бизнес, но у них нет средств для того, чтобы они этот бизнес развивали. И надо сказать, что вот здесь основное замечание придется высказывать все-таки в адрес Национального банка. Потому что, поверьте, когда ставки по кредитам тридцать процентов и выше, вот этот малый и средний бизнес не в состоянии эффективно развивать хоть какие-нибудь проекты, особенно в производственной сфере. Что-то там в торговле еще можно сделать, а в производственной сфере нет. Поэтому усилия должны быть направлены на понижение ставок по кредитованию, в первую очередь, и на обеспечение условий получения этих кредитов.
Оксана Ващенко:Ще є одне запитання: «Добрый день! Прошу экспертов высказаться по поводу еще одного требования МВФ о необходимости девальвировать гривню примерно на 15%. Нужно ли Украине делать девальвацию и тем самым помогать своей экономике? Или власть на такое не пойдет в связи с приближением президентских выборов и ростом протестных настроений в стране? Олег, Харьков».
Віктор Суслов:Ну, вопрос девальвации сложный. Действительно, Международный валютный фонд, постоянно высказывая свою рекомендацию о переходе к гибкой системе курсообразования в Украине, имеет в виду необходимость проведения девальвации. И по последним рекомендациям, которые высказывались экспертами фонда, девальвация должна быть проведена до уровня примерно 9,18 гривни за один доллар, с тем, чтобы сбалансировать платежный баланс страны, ликвидировать дефицит платежного баланса, который мы постоянно покрываем заимствованиями на мировых финансовых рынках.
Многие страны прибегают к девальвации вот как раз в этих целях, Украина же пока настойчиво проводит политику жесткой привязки курса национальной валюты к доллару. Это стимулирует импорт иностранных товаров, особенно потребительских иностранных товаров, сдача внутреннего рынка, и понижает конкурентоспособность нашего внутреннего производства. Конечно, девальвация может улучшить ситуацию, но надо понимать, что девальвация ведет к другим последствиям, то есть к росту цен на импорт, что, собственно, и делает внутреннее производство более конкурентоспособным.
Я поддерживаю то, что вот девальвация в таких пределах, скажем, до уровня 9 гривен за доллар могла бы быть проведена, и была бы полезной для экономики.
Оксана Ващенко:Є ще запитання, і це буде останнє запитання в рамках програми «РозворотUA». Добрий вам день!
Слухач: Добрый день! Екатерина, город Киев. Я не экономист по специальности, но когда-то изучала в институте. И вот иногда читаю материалы некоторые по экономическим вопросам, прихожу к выводу, что если на сегодняшний день мировая экономика оценивается где-то около шестидесяти триллионов долларов, а крутится денег во всем мире в тридцать раз больше, так это получается, что для того, чтобы, так сказать, постепенно все-таки приходить к общему знаменатели, все равно будет повышаться курс доллара. И где печатается эта денежка, всем понятно. Значит, источник всех кризисов экономических это Штаты? Это первый вопрос.
Второй вопрос. Прежде чем выдать стране помощь МВФ, они же проводят какой-то анализ страны, значит, анализируя экономическую ситуацию в нашей стране, они приходят к выводу, откуда можно выжать денежки — только ужать социалку, или же поднять цены на газ. Получается так, что в конечном итоге ничего хорошего от помощи МВФ мы не испытываем. У меня есть приятели в Латвии, которая в свое время была как бы гордостью МВФ, у них годовой, так сказать, рост экономики был двенадцать процентов. На сегодняшний день ничего своего в этой стране не осталось. Они мне пишут письма, что не осталось, буквально 120 человек работают на ВЭФ, рыболовецкие суда практически все, так сказать, ушли на металлолом. Ничего своего не осталось в стране. Нас ждет, наверное, такая же ситуация? Простите, если я не очень компетентна в этих вопросах, надеюсь, на ваши ответы. Благодарю.
Оксана Ващенко:Дякуємо. Дуже цікаве запитання.
Віктор Суслов: Да, очень хорошие вопросы, особенно с учетом того, что Екатерина не экономист. Первый вопрос, правильно вы заметили, и это очень активно…
Оксана Ващенко:Але, ви знаєте, у нас часу для того, щоб відповісти на це шикарне, просто шикарне запитання, вже просто не залишилося. Буквально десять секунд.
Віктор Суслов: Значит, что касается эмиссии доллара, действительно, Штаты печатая доллар, и имеют привилегию финансировать свои расходы во всем мире за счет эмиссии. Второе, что касается Латвии. Да, действительно, пример Прибалтийских стран и особенно Болгарии, Румынии, Венгрии — все эти постсоциалистические страны, даже интегрировавшись в состав Европейского Союза, потеряли свою экономику и понесли очень большие потери.
Оксана Ващенко:Тобто цей шлях не для України однозначно?
Віктор Суслов: Да, и реально для Украины будет то же самое.
Оксана Ващенко: Віктор Суслов був у нашій студії. Спілкувалася Оксана Ващенко. Дякую всім за увагу. І на все добре!