Програму ви можете прослухати тут:
Програма «РОЗВОРОТ UA» — спільний проект інформаційної агенції «ГолосUA» та «Радіо Ера FM». Звучить щосереди на хвилях цієї радіостанції.
Ефір за 30.12.2009 р. Ведуча — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Українські соціологи не обіцяють великих сюрпризів на нинішніх президентських виборах, хоча дива трапляються. Тим паче, якщо вибори припадають на Новорічні та Різдвяні святі. Це — програма “РозворотUA”, з вами Оксана Ващенко, вітаю вас. />Чи можуть змінитися наші з вами електоральні вподобання, що ще може вплинути на рейтинг того чи іншого кандидата і чому соціологічні дослідження, проведені у останні дні, доволі часто різняться за своїми результатами? Про все це сьогодні будемо говорити у нашій програмі, шановні слухачі, долучайтеся до розмови. Сьогоднішні гості — Ілько Кучерів, директор фонду “Демократичні ініціативи”, добрий Вам день.
Ілько Кучерів: Добрий день.
Оксана Ващенко: Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, вітаю Вас.
Володимир Паніотто: Вітаю.
Оксана Ващенко: І Олексій Ляшенко, соціолог, аналітик “R&B group”.
Олексій Ляшенко: Вітаю.
Оксана Ващенко: Шановні слухачі, для того, щоб розібратися у ситуації, журналісти інформагентства ГолосUA підготували невеличкий матеріал, у якому пересічні люди говорять про те, наскільки впливають результати соціології на їхній вибір і чого вони очікують від нинішньої виборчої кампанії. Докладніше — моя колега Оксана Легка.
Оксана Легка: «Країна живе у стані перманентних виборів, а соціологічними опитуваннями називають будь-яку інформацію, де присутні цифри із відсотками. Про уподобання українців вже прийнято говорити в будь-якому аспекті. Чи то вибір прального порошку, чи то нового керманича країни. А через, знов таки, політичну непередбачуваність під ялинку українцям підклали чергові казочки про рівень популярності того чи іншого кандидата. Про рівень довіри громадян до політиків, Новий рік та виборчий процес, а ще модну соціологію — далі.
Соціологічні опитування мають по суті відображати реальні уподобання груп людей або ж виражати їхню думку з приводу, за тим чи іншим критерієм. Але насправді у контексті реклами соцопитування перетворилися на звичайний засіб просування продукту. В Україні наразі чи не щодня протягом кількох годин з’являються діаметрально протилежні соціологічні оцінки перспектив того чи іншого кандидата. Хоча у інтерв’ю опитані нами перехожі заявили про недовіру до будь-яких процентних вибірок.
Голос 1: «У мене своя думка на рахунок кожного кандидата. Я взагалі не вірю в ці рейтинги і думаю, що кажуть так як їм треба для реклами і це й все».
Голос 2: «На мене, особисто не впливатиме і якщо я піду на вибори, буду прислуховуватися до своєї думки».
Голос 3: «Абсолютно не впливає, тому що в мене вже склалася думка і мені здається, що соцопитування не такі вже і чесні і більшість таких соцопитувань часом проплачені».
Тим часом експерти у галузі просування товару кажуть, що популярність чи потужна рекламна підтримка будь-якого продукту все одно робить свою справу. І навіть харчі в магазині обираються за так званою “знайомістю” марки. Відтак, підсвідомо і соцопитування скеровують наш політичний вибір, — переконаний директор Київського інституту проблем управління імені Горшеніна Кость Бондаренко.
Кость Бондаренко: «Насправді, якщо впливають, то тільки підсвідомо. Очевидно, що народ усвідомлює собі, що вних немає шансів, тільки виключно спираючись на дані соціології. І тому, я думаю, що соціологічні дані грають якусь роль зомбуючу».
Вибори нового глави держави припали на Новорічні та Різдвяні свята. І цим виявляється підклали, як то кажуть, свиню чи білого тигра самим кандидатам. Адже втомлені політичними негараздами та скандалами українці збираються забути про буденність. А у декого вибори Президента взагалі не входять до планів на січень.
Голос 1: «Поїду і мене не буде в місті. Власне, я не зможу проголосувати».
Голос 2: «Я думаю, вплине, бо більшість виборців на них не підуть і це вигідно для тих, кому це вигідно».
Втім говорячи про об»єктивність соціологічних досліджень, експерти та теоретики цієї галузі застерігають від підробок та нагадують про обов’язкові атрибути будь-якого достовірного опитування: широка репрезентативність, мінімальна похибка і найголовніше — авторитет самого соціологічного центру. Водночас, важливо пам’ятати, що будь-яка оприлюднена думка комусь вигідна. Відповідь на запитання “кому саме?” виборці мають знайти самостійно».
Оксана Ващенко: Починаючи з 2004 року, в Україні досить часто відбуваються виборчі кампанії і кандидати у президенти та політсили так чи інакше звертаються за допомогою до соціологів. Є фірми, які ваші колеги прозвали “одноденками”, які маніпулюють рейтингами і фактично нівелюють соціологію як науку. Скажіть, що треба зробити, щоб у 2010 не повторилася історія 2004 року, щоб соціології довіряли?
Володимир Паніотто: По-перше, я хотів би сказати, що соціологічним даним таки довіряють. Ваше опитування — похибки малих вимірок. За нашими даними, рівень довіри з 2002 не тільки не впав, а навіть підвищився. У 2002 було 36%, у 2004 — 43%, зараз — 53%.
Оксана Ващенко: Ми не претендували на соцдослідження, це був певний соціологічний “зріз”. Чи ви погоджуєтеся, що ця тенденція все ж була присутня і певні люди чують соціологічні дані, але висновки роблять самостійно? Для них соціологія не є рушійною силою вибору?
Олексій Ляшенко: Вони трапляються, але ми не проводимо серед них опитування, не відзначаємо якось окремо. Але я особисто знаю людей, які не довіряють рейтингам, бо їм не подобаються рейтинги кандидата, якому вони не симпатизують.
Оксана Ващенко: Я бачила перед початком розмови у вас таку табличку, де є рейтинги кандидатів і які інституції їх проводять. Чи можна говорити, що маніпуляція має місце у нинішній кампанії?
Олексій Ляшенко: Тут є декілька даних, які не зовсім збігаються з більшістю, але я не хотів би називати фірми. Але більшість компаній з репутацією майже однозначно відбивають тенденцію.
Оксана Ващенко: Тобто, всі дотримуються чесних правил гри?
Володимир Паніотто: Є дві причини розрізнення даних. Одна — це поява людей, які кажуть, що вони соціологи і отримали якісь результати, а жодних не мають. Мені дуже сподобалося, як Ірина Бекешкіна сказала, що якщо вона себе назве лікарем і почне лікувати людей і вони будуть вмирати, то це не проблема медицини. Так само, це не проблема журналістів, які не перевіряють, чи існує така компанія.
Оксана Ващенко: Але ж вони виходять на ринок, на прес-конференцію і оприлюднюють ту чи іншу інформацію.
Володимир Паніотто: Дуже просто перевірити: Соціологічна асоціація України спеціально зробила на сайті перелік акредитованих компаній, можна подзвонити у провідні компанії і з’ясувати, чи є взагалі така фірма. З’являються якісь “Нью соціолоджі імідж”, виступає і ніхто не питає чи вони взагалі проводили дослідження.
Оксана Ващенко: Є “Третій сектор”, може ви чули, “Нове покоління України”.
Володимир Паніотто: Вони починають повторюватися у назвах.
Оксана Ващенко: Ці компанії працюють на ринку, вони є учасниками соціологічного процесу?
Володимир Паніотто: Це не компанії, це окремі люди, які мають фахову підготовку, щоб імітувати результати соцдослідження.
Оксана Ващенко: Тобто, це певна імітація?
Володимир Паніотто: Да. Немає сайту, немає методології та жодних ознак того, що було проведене якесь дослідження.
Оксана Ващенко: Ви знаєте про те, що 24 грудня в Україні був створений соціологічний консорціум “За чесні вибори”? Наскільки мені відомо, там Кость Бондаренко зіграв об’єднуючу роль. Ваш інститут буде долучатися?
Володимир Паніотто: Я нічого не знаю про це. Професійні соціологи об’єднані у Соціологічну асоціацію, час від часу розробляють якісь методи, але той механізм, який ми пропонували — акредитація при Асоціації, рецензія двох членів Асоціації, перевірка методології та акредитація. З цією ініціативою до мене не зверталися.
Оксана Ващенко: За словами Костя Бондаренка, “соцопитування чинять істотний вплив на громадську думку і вибір, а тому фальсифікацію результатів відповідних досліджень слід звести до мінімуму”.
Володимир Паніотто: Це можна тільки підтримати, для соціологів це проблема виживання, як фахівців. Виходить, є інфляція даних соцдосліджень. Академічні соціологи взагалі ображаються і кажуть, що через таких соціологів паплюжиться світлий образ соціології, яка крім досліджень громадської думки займається серйозними науковими проблемами.
Оксана Ващенко: Пане Олексію, якщо говорити про тенденції, вони не змінилися за останні кілька тижнів? І Ваш прогноз, чи можуть якимось чином Новорічні та Різдвяні свята вплинути на симпатії або антипатії до тих чи інших кандидатів?
Олексій Ляшенко: Динаміка залишається такою, як сформувалася на початку місяця. Тобто, 30-33% у лідера перегонів і 15-18% у Юлії Володимирівни Тимошенко. На третє місце вийшов більш впевнено Сергій Тигіпко.
Оксана Ващенко: Це відповідно до усіх досліджень, які зараз проводяться?
Олексій Ляшенко: Наші дослідження з 5 до 13 грудня Тигіпко — 7,4%, КНІС — підсумкове опитування — 7,1% з 12 до 24 грудня.
Володимир Паніотто: Дякую за презентацію наших даних.
Оксана Ващенко: Скажіть, які зміни варто очікувати, чи святкове затишшя не змінить картину?
Володимир Паніотто: Ми не знаємо, чи це буде затишшя, чи не буде. У нас починає діяти ембарго і що буде відбуватися під час ембарго на оприлюднення даних соцдосліджень, ми не знаємо. Хотів би акцентувати, ми сьогодні оприлюднили останні дані нашого дослідження, залишається два з половиною тижні до виборів, реально ці дані отримані з 12 до 23, за місяць. Тому ми маємо ситуацію за місяць до виборів, за такий час багато чого може вийти.
Оксана Ващенко: Що ви маєте на увазі?
Володимир Паніотто: Головна інтрига — чи наздожене Тигіпко Тимошенко і чи зможе увійти у другий тур. Якщо тенденція збережеться, начебто він не встигає. Виходять Тимошенко і Янукович у другий тур. Але дані попередніх досліджень показують, що ситуація змінюється, відбуваються якісь події, безпідставні звинувачення. До речі, я хотів би сказати, що на звинувачення ніяке ембарго не накладається, можна паплюжити. А соціологія така страшна наука, що її треба забороняти. Є дані про вплив соціології на прийняття рішень 6% людей тільки кажуть, що вони будуть змінювати свою поведінку, якщо їх кандидат програє, 94% кажуть, що не будуть. Звичайно, люди не хочуть визнавати вплив на себе, тому до цих цифр треба ставитися з обережністю. Ми проводили інші дослідження, які показують, що вплив досліджень набагато менший, ніж це вважають політики, журналісти і законодавці.
Оксана Ващенко: Але результатами вашої роботи користуються, як певними політтехнологічними речами.
Володимир Паніотто: Можна мікроскопом забивати цвяхи.
Оксана Ващенко: Якщо подивитися на розрив між основними кандидатами у першому і другому турі скільки він може складати?
Володимир Паніотто: За нашими даними, приблизно 14%. Але у другому турі дуже багато, більше 20% не визначилися, і вони розподілені нерівномірно. Думаю, що прихильників Тимошенко більше, тому що зараз більше кандидатів помаранчевих, які борються між собою, тому електорат помаранчевих більш невизначений.
Оксана Ващенко: Пане Олексію, а відповідно до ваших досліджень, категорія невизначених до кого може відійти?
Олексій Ляшенко: Важко сказати. Ми проводили дослідження, прихильники кандидатів з 3-го і далі місця розподіляються, скоріше, я не беру окремо комуністів, тому що там електорат дуже згуртований, “центристи” Тигіпко, Яценюк, їхні симпатики розподіляються так, як у регіоні голосують. На Заході вони підуть до помаранчевих, до Тимошенко, на Сході — до Януковича.
Оксана Ващенко: А ви не з’ясовували, говорять про технічних кандидатів чи видно, до кого можуть відійти від них голоси?
Олексій Ляшенко: Не буду називати, до кого. Але немає лінійної залежності.
Володимир Паніотто: Дані є, хто вас цікавить?
Оксана Ващенко: Кандидати, які набирають менше 1%.
Володимир Паніотто: Скажімо, Пабат має 0%, тому куди відійде його?. Ми можемо приписати кому завгодно.
Оксана Ващенко: А голоси Тягнибока?
Володимир Паніотто: 0,8% відійде до Тимошенко, 0,1% до Януковича, а інші — проти всіх. Але у нього усього 1,2%.
Оксана Ващенко: П’ятнадцята тридцять п’ять, ми говоримо про українську соціологію і наш з вами вибір: чи може він змінитися під час Новорічних і Різдвяних свят. Не забувайте, що зараз можете вже телефонувати і писати на електронну скриньку. У студії Володимир Паніотто, гендиректор Київського міжнародного інституту соціології і Олексій Ляшенко, соцолог, аналітик «R&B group». Продовжуючи, хотілося би поговорити про перетікання голосів від кандидатів «другого ешелону». Яценюк і Тигіпко, голоси цих кандидатів, які борються, я так розумію, за третє місце, згідно з вашими дослідженнями, до кого вони можуть піти?
Володимир Паніотто: Щодо голосів Тигіпка, з його 7% приблизно 35 піде до Януковича, а 2% — до Тимошенко. Інші – проти всіх. У Яценюка зараз біля 4%, з них 2% — Тимошенко і 1% — Януковича. Інші – «не прийшов би» чи «проти всіх».
Оксана Ващенко: Відомо, що ті, хто йде на вибори Президента, готуються до парламентських. Чи може електоральна підтримка на президентських виборах перейти на парламентські, які у нас можуть відбутися вже навесні?
Олексій Ляшенко: Безумовно, кандидати з 3-го місця і нижче на це й працюють. Вони усвідомлюють, що виграти вибори не зможуть, а усі партії у нас побудовані за «вождистськими» принципами, важлива перша п’ятірка або навіть одна особа. З 2004 року рейтинг президентський і рейтинг партійний майже ідентичні. Що Партія регіонів – Янукович, що БЮТ – Тимошенко, що Блок Литвина – Литвин майже один у один.
Оксана Ващенко: Тимошенко або її представники і у парламенті, і поза ним говорять про те, що соціологи недорахували їм 13% на попередніх виборах, тому у них є резерв і цього разу.
Олексій Ляшенко: Тигру не докладають м’яса. Це запитання до них.
Володимир Паніотто: Я хотів би погодитися з тим, що рейтинги партій близькі до рейтингів лідерів і ми, до речі, задавали запитання, якби вибори у парламент відбувалися у найближчий тиждень — і у нас Блок Яценюка більше 4% — 3,6, і неіснуючий Блок Сергія Тигіпка – майже 6%.
Оксана Ващенко: Тобто, голосують за ім’я.
Володимир Паніотто: А щодо того, кому що недодали, то екзит-поли на останніх виборах збіглися з точністю до 1%. Якщо і недодали декільком партіям – 0,1-0,2%.
Оксана Ващенко: Якщо буде проведений національний екзит-пол, на який активно збирають зараз кошти, чи може він збігатися з попередніми підсумками голосування, які проводитиме Центрвиборчком?
Володимир Паніотто: Маємо надію, що він збігатиметься, хоча ми збираємося проводити дослідження на меншій кількості дільниць, ніж минулого разу. Тому навряд чи буде така точність. Але якщо зберемо більше коштів, то точність буде більша.
Оксана Ващенко: Тобто, Ваш інститут планує у день виборів і оприлюднити результати?
Володимир Паніотто: Результати будуть оприлюднені у вісім годин одну хвилину, одразу після закриття дільниць. Ми могли би і раніше, але це заборонено.
Оксана Ващенко: Зрозуміло. У нас є дзвінки, слухаємо Вас, добрий день.
Слухач: Скажите, какой на сегодня процент не определившихся в голосовании в первом туре и как это может повлиять на выход первых двух финалистов?
Володимир Паніотто: В первом туре не определилось около 20%, сказаться не может радикально, но люди распределены неравномерно и трудно сказать как. Социологи пытаются разными способами это выяснить, достаточно надежных способов нет, большой процент определяется прямо на участке. Так что мы вряд ли сможем что-то сказать.
Олексій Ляшенко: За даними нашого дослідження тих, хто не визначився, 9%. Різниця є між різними компаніями.
Володимир Паніотто: Дело в том, что мы прервали разговор о том, почему отличаются данные разных компаний. Есть различия в формулировках вопросов. Перед вопросом о рейтинге спрашивают будет ли человек голосовать. Есть 5 вариантов ответов – «точно буду», «скорее всего буду», и так далее. Некоторые компании далее опрашивают все, кроме тех, кто точно сказал «нет». Некоторые опрашивают и тех, кто сказал «нет».
Оксана Ващенко: Це вже технологія.
Володимир Паніотто: Формулювання питання позначається на результаті.
Олексій Ляшенко: Абсолютно так. Але динаміка рейтингу збігається.
Оксана Ващенко: Слухаємо наступний дзвінок. Добрий день.
Слухач: На мою думку, соцдослідження взагалі збивають з пантелику виборців. За великий період – це ще далеко до виборів, а перед виборами вони вже не потрібні, бо куди хто перейде, люди метушаться. Хочу зробити пропозицію, щоб всі 18 кандидатів, які вже є делегованими від народу, якими там способами, але так як у Римі, вибрати найсильнішого.
Оксана Ващенко: Ясно.
Володимир Паніотто: Я хочу категорично не погодитись з тим, що соціологія збиває людей, бо думаючому виборцю вона якраз допомагає. Я сьогодні спізнився на прес-конференцію, бо мене не випускав з кооперативного гаража охоронець, людина у відставці. Який стежить за цим. Він мене питає: чи пройде Тигіпко у другий тур: мені важливо, бо я у першому турі збираюся голосувати за Ющенка. Але, якщо Тигіпко має шанси пройти, мій голос може вплинути, пройде Тигіпко і Янукович, а це не можна допустити. Якщо так, то я голосуватиму за Тимошенко. Він щось планує, і йому ці дані потрібні. І робити ембарго…
Оксана Ващенко: У принципі, відповідно до Закону, з 3 січня буде заборонено оприлюднювати..
Володимир Паніотто: Але міжнародні організації, Всесвітня організація дослідників громадської думки, вважають це одною з ознак несвободи. У більшості демократичних країн це 1-2 дні.
Оксана Ващенко: Так що, шановний слухаче, за два тиижні не буде в Україні оприлюднюватися жодна соціологія, принаймні, якщо не буде порушуватися Закон. Хто з нами далі, вітаємо.
Слухач: Євген, місто Київ. Хочу привітати «Радіо-Ера» з наступаючими святами, побажати всього найкращого, дуже радий, що в Україні є таке радіо. Питання таке: нас більш за все турбує кінцевий результат цих виборів. Якщо ваші гості можуть, нехай без прізвищ назвуть, який відсоток буде у помаранчевого кандидата у другому турі і у біло-синього. У мене десь 45-47% проти 53-55%, за помаранчевого кандидата. Помаранчеві виграють. Без прізвищ, якщо можна.
Оксана Ващенко: Зрозуміло, свої підрахунки відбуваються.
Олексій Ляшенко: Якщо говорити про помаранчевого кандидата, то помаранчевий кандидат у другий тур не виходить.
Оксана Ващенко: А Юлія Тимошенко — це не помаранчевий кандидат, але ж домовлялися без прізвищ, так?
Олексій Ляшенко: Я без прізвищ.
Володимир Паніотто: Мені здається, що найбільш вірогідні кандидати у другий тур – Янукович і Тимошенко і чи буде сюрприз з виходом Тигіпка – поки навряд чи, він не встигає. Але у соціологів і ще менше у політологів, немає зараз такого інструменту, таких математичних моделей, які б дозволили це прогнозувати.
Оксана Ващенко: Можливо, ви раніше проводили дослідження, які критерії вибору кандидатів у Президенти, тобто, люди за кого найчастіше голосують? Що для них є принциповим у кандидаті?
Володимир Паніотто: Ми такі дослідження проводили, у мене немає з собою таблиць, але я, чесно кажучи, не дуже довіряю оцінкам людей. Вони кажуть те, що від них очікують почути. Є соціальна бажаність відповідей — це суміш того, що вони дійсно хочуть, і того, що нав’язано ЗМІ. Це представлення деякої «я-концепції», представник хоче, щоб його бачили таким-то чи таким-то, тому він виступає за такого-то кандидата. Ці дані не дуже надійні.
Оксана Ващенко: А простежується, що люди швидко забувають про справи, які робили кандидати?
Олексій Ляшенко: Люди хочуть бачити ідеального кандидата, чесного, порядного, патріота, а голосують все одно за одних і тих же. Друге те, що кандидати хочуть представити себе якимось чином.
Оксана Ващенко: Чому у лідерів перегонів рейтинг стабільний, а у нових людей, про яких часто говорять, ні?
Олексій Ляшенко: Це результат того, що відбувалося останні 5 років. Поділ штучно підтримували. Час вже відходити від помаранчевого чи ще якогось кандидата. Люди хочуть бачити чесного патріота, який би не крав, був би «сильною рукою», а у останню мить голосують скоріше не за когось, а проти когось.
Оксана Ващенко: Будь ласка, хто з нами далі, вітаємо.
Слухач: Дмитрий, Киев. Вместо того, чтобы выступить в дебатах с оппонентом, Ющенко по телевизору выставляет напоказ внешних, внутренних и давно умерших врагов. Выключаю телевизор – он на радио, выключаю радио – он лезет мне в форточку. Неужели агрессивное зомбирование может повысить его рейтинг?
Володимир Паніотто: К вам только Ющенко? Вам повезло, потому что к остальным все кандидаты, у кого есть деньги. Я где-то слышал выражение, что «радуйтесь тому, что к власти может прийти только один кандидат из восемнадцати, а не все вместе».
Оксана Ващенко: Проблема у тому, що насправді рівності можливостей немає. Але це тема окремої розмови. Впевнена, що всі прагнуть чесного підрахунку голосів і якщо десь щось не збігатиметься, то, спираючись на ваші дослідження, говоритимуть про маніпуляції і фальсифікації. Ви розумієте цю проблему?
Олексій Ляшенко: Повертаючись до закону про заборону оприлюднення соціологічних даних, вони, дійсно, можуть змінитися протягом двох тижнів. Таке було у 2007 році, наприклад. А потім виникає питання — а чому так?
Оксана Ващенко: Що Ви маєте на увазі?
Олексій Ляшенко: Несподіваний для багатьох у 2007 році результат БЮТу. Дослідження показували, що Юлія Володимирівна додавала у останні тижні. Але оприлюднювати це вже було не можна.
Володимир Паніотто: Люди, можливо, дійсно хотіли б чесного, але голосуватимуть за кандидатів, у чесність яких вони не вірять. 7-8% вірять у чесність кандидатів, які зараз є. Щодо протестів, дослідження показують, що, незважаючи на зневіру, вони не збираються протестувати. 52% ні за яких умов не буде протестувати. У 2004 було тільки 34%.
Оксана Ващенко: То повторних Майданів в Україні не буде?
Володимир Паніотто: Таких масштабів навряд чи. Крім того, навчилися їх організовувати, тому невеликий можна організувати.
Олексій Ляшенко: Все залежатиме від погодних умов.
Оксана Ващенко: Активність виборців не буде нижчою у зв’язку з тим, що будуть Новорічні, Різдвяні свята? Може перешкодити негода?
Володимир Паніотто: Погода поки невідома, явка виходить дещо нижче, ніж попередня, але достатньо висока, від 66 до 72%. Але база була зібрана, коли була нормальна погода.
Оксана Ващенко: У вас такі ж результати?
Олексій Ляшенко: Так, ми відкидаємо тих, хто швидше за все буде голосувати. Тоді виходить десь 70%. А так десь 65%, здається, будуть голосувати.
Оксана Ващенко: Ваша компанія братиме участь у національному екзит-полі?
Олексій Ляшенко: Ми будемо проводити власний екзит-пол.
Оксана Ващенко: Тоді для чого національний, якщо кожен проведе власний?
Володимир Паніотто: А вони нам не вірять.
Олексій Ляшенко: У 2007 проводили різні компанії, дані збігалися і реабілітували, можливо, соціологію після 2004 року. Зараз ведуться перемовини з двома з кандидатів і двома телеканалами.
Оксана Ващенко: Тоді чи є необхідність у національному екзит-полі?
Володимир Паніотто: Ми його проводимо 9-й чи 10-й раз, чи маємо ми зняти його заради іншого? Наш національний екзит-пол має традиції, з точки зору засобів контролю є найкращим, який проводився. Є багато запобіжників, які ми передбачили.
Оксана Ващенко: Гадаю, що більш, ніж за два тижні, вже після голосування, ми з вами зустрінемося знову у цій студії. А поки що з Новорічними і Різдвяними святами усіх, добра і щастя, до побачення.