Програма «РОЗВОРОТ UA» — спільний проект інформаційної агенції «ГолосUA» та «Радіо Ера FM». Звучить щосереди на хвилях цієї радіостанції.
Eфір за 17.11.2010 р. Ведуча — Тетяна Хмельницька.
Тетяна Хмельницька: Мої вітання слухачам “Радіо Ера ФМ”, перед мікрофоном Тетяна Хмельницька, в ефірі програма “РозворотUA” — спільний проект “Радіо Ера ФМ” та інформагентства “ГолосUA”. Сьогодні програма присвячена реформуванню діяльності Держмитслужби України як необхідній умові ефективної боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями. Наш гість — перший заступник голови Державної митної служби України Олександр Дороховський, мої вам вітання.
Олександр Дороховський: Добрый день.
Тетяна Хмельницька: Перш, ніж ми будемо ставити запитання Олександру Миколайовичу, у курс справи нас введуть журналісти інформагентства ”ГолосUA”, які підготували сюжет.
Кор.: “Наприкінці жовтня колегія митної служби схвалила концепцію реформування української митниці із назвою «Обличчям до людей». Серед її положень — розвиток застосування принципу «єдиного вікна», створення в пункті пропуску єдиного контрольного органу, а також уніфікованих правил визначення митної вартості і декриміналізація контрабанди, аби митні процедури проходили законно, просто, безпечно та швидко. Крім того, розглянуто проект нового Митного кодексу, прийняття якого має наблизити Україну до міжнародних стандартів, створити умови для спрощення і прискорення митних процедур, сприяти збільшенню товарообігу з іншими країнами. Голова Державної митної служби Ігор Калетник впевнений, що позитивні результати реформування повинні відчути вже найближчим часом як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, так і громадяни.
Втім, народний депутат від фракції Партії регіонів, голова парламентського підкомітету Комітету з питань податкової та митної політики Дмитро Святаш вважає, що українська митниця вже нині досягла деяких результатів у основній своїй функції — перешкоджанню контрабанді.
Дмитро Святаш: “Позитивним моментом є те, що обсяг контрабанди значно зменшився, стали прозорішими митні процедури. Водночас побажав би митній службі не займатися не властивими функціями, таких як акція «Контрабанда, стоп!» Є Митний кодекс, є Кримінальний кодекси і функція митниці чітко виконувати їх. Для плідної роботи українській митній службі повинно вистачати й чинного законодавства».
Натомість, народний депутат від БЮТу, екс-міністр економіки Сергій Терьохін вважає, що митне законодавство України потребує серйозних змін. Головним аргументом він назвав те, що Україна, приєднавшись до Протоколу Міжнародної конвенції зі спрощення та гармонізації митних процедур ще у жовтні 2006 року (Кіотського протоколу), досі не привела у відповідність із ним власне законодавство, що й є головною причиною «митних» проблем.
Сергій Терьохін: «Україна приєдналася, але Митний кодекс не був змінений. Коли ми приєдналися, я подав проект Нового митного кодексу. Але, якщо ви поїдете на кордони, то побачите — найбільші маєтки митниками збудовані. Тому цей проект “завис” у Верховній Раді».
Головна невідповідність міжнародним стандартам, за словами Сергія Терьохіна — визначення вартості імпорту за непрозорими списками та існування корупційного механізму, коли митники за кошти імпортера виїжджають для перевірки вартості товарів на підприємства-виробники за кордон. Водночас, за словами парламентарія, якщо сьогодні всі мита збирати правильно, імпортні товари подорожчають у півтора рази, як це свого часу сталося внаслідок реалізації кампанії “Контрабанді стоп!”. Тому головною пропозицією Сергія Терьохіна, що включена до проекту змін до Митного кодексу, є зниження імпортного мита.
Водночас народний депутат із фракції Блоку Литвина, секретар парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Катерина Ващук вважає, що митна служба України вже досягла певних успіхів завдяки запровадженню рефрм.
Катерина Ващук: Перші кроки з реформування митної служби робляться у напрямку адаптації діяльності до європейських митних служб. Ухвалюються конкретні програми, вже подані до парламенту зміни до Митного кодексу. Усе це — позитив.
Проте народний депутат висловила побажання, аби митниця працювала не лише на наповнення бюджету, а більше піклувалася про захист вітчизняних товаровиробників, сприяла їхньому проникненню на міжнародні ринки, як це робиться у всьому світі, та ефективніше протидіяла контрабанді. За її словами, це, зокрема, стосується забезпечення контролю якості продуктів харчування, насамперед на вміст ГМО та речовин, які не використовуються українською харчовою промисловістю. Загалом, на думку Катерини Ващук, необхідно, аби всі недоліки попередньої роботи митних служб були усунені, а добрий досвід збережений та примножений”.
Тетяна Хмельницька: Як будемо усувати недоліки попередньої роботи митних служб та як використовуватимемо добрий досвід — про це поговоримо сьогодні. Отже, наприкінці жовтня колегія Митної служби схвалила концепцію реформування служби “Обличчям до людей”. Як ви збираєтесь повертатися обличчям до людей?
Олександр Дороховський: Таможенная служба определила для себя следующие основные цели: полное соблюдение всех правовых норм в таможенном деле, обеспечение нормального развития международной торговли, защита национального производителя и содействие добросовестной конкуренции. А также минимальное административное давление на законопослушных субъектов, прозрачное принятие решений и минимальные временные затраты на прохождение таможенных процедур. Это основные задачи, чтобы реформа была воплощена в жизнь.
Тетяна Хмельницька: Бажання благородні, як будемо їх реалізовувати?
Олександр Дороховський: По сновным направлениям — это оптимизация структуры таможенных органов — и часть работы уже сделана: если раньше было 46 таможен, то сегодня их 28, в полном соответствии с административным делением Украины. Одна таможня у нас специализированная, энергетическая. Это дало увеличение сотрудников таможни, которые работают в процессе оформления, должно способствовать ускорению таких процедур. 400 человек перешли из руководства в непосредственное оформление. Второй момент — Приказ №1205, это утверждение временных норм, одна из главных претензий к таможне. Мы закрепили 2-х часовую норму для прохождения таможенных формальностей, это стандартное оформление декларации без досмотра.
Тетяна Хмельницька: Якщо час перевищується, хто несе покарання і яке?
Олександр Дороховський: Я не хотел бы использовать это слово.
Тетяна Хмельницька: Відповідальність?
Олександр Дороховський: Если это по вине таможни, будет нести ответственность руководитель таможенного органа. Все эти приказы есть на сайте таможенной службы, работало 6 комиссий в регионах и можно увидеть, за что были наказаны те, кто не выполнял их. Мы будем нещадно наказывать тех сотрудников, которые не выполняют нормы приказа.
Тетяна Хмельницька: Коли ми говоримо про реформи, чи є певні часові рамки? За який час ви плануєте здійснити цю реформу і від чого це залежить?
Олександр Дороховський: Всю реформу мы планируем закончить к концу следующего года. Это уже с выполнением задач, которые мы ставим для себя. Прежде всего это зависит от нас, всего коллектива таможенной службы.
Тетяна Хмельницька: Що наступне, після оптимізації? Що потрібно зробити сьогодні?
Олександр Дороховський: Прежде всего это изменения в Таможенном кодексе. Если Налогового кодекса у нас не существовало, то Таможенный кодекс уже давно принят и продуктивно работает, нормативная база достаточно эффективна. Пример — то, что за время его существования было всего 17 изменений внесено. Мы не ставим под сомнение действующие положения Таможенного кодекса, их соответствие европейским стандартам, так как он прошел генеральную экспертизу в Директорате по вопросам налоообложения и таможенного союза Европейской комиссии.
Тетяна Хмельницька: Це буде абсолютно новий Митний кодекс, чи просто вноситимуться певні зміни у діючий?
Олександр Дороховський: Я могу говорить только об изменениях, которые предлагает Таможенная служба. Проект изменений Таможенного кодекса был подготовлен Комитетом по налоговой и таможенной политике с привлечением специалистов таможенной службы.
Тетяна Хмельницька: І яких змін ви потребуєте? Як мені відомо, пропонують спростити процедуру митного контролю під час перетину кордону України.
Олександр Дороховський: Подготовлены изменения более, чем к 120 статьям действующего Таможенного кодекса, исключаются порядка 25 статей, предлагается ввести 130 новых статей, 13 новых глав. Мы адаптиуем таможенное законодательство Украины к стандартам Европейского Союза.
Тетяна Хмельницька: Чим ці зміни будуть гарні для громадян і для підприємців?
Олександр Дороховський: Мы предлагаем внедрение принципиально нового института уполномоченного экономического оператора, четкое законодательное регулирование правил таможенной брокерской деятельности, создание прозрачной системы уплаты налогов и сборов при перемещении товаров через границу. Новый момент — отмена привязки субъекта к месту его государственной регистрации: он будет оформлять грузы, где это логистически удобно. Этот проект связан с электронным декларированием, на которое мы возлагаем большие надежды.
Тетяна Хмельницька: То митниця може бути електронною?
Олександр Дороховський: Совершенно верно. Это жизненная необходимость, всего цивилизованного мира — перейти на документальное оформление, что ускорит таможенное оформление. У нас есть договоренность с двумя структурами, которые подтверждают документы в электронном виде, но концептуально таможня изменится лишь вместе со всеми структурами. Это касается и электронного документооборота, когда это будет сделано, это уменьшит время на прохождение таможенных формальностей, значительно улучшит работу для субъектов внешнеэкономической деятельности.
Тетяна Хмельницька: Це ми говоримо про підприємців? Ще які позитивні зміни на них очікують?
Олександр Дороховський: Унифицированое законодательство определения гарантий при перемещении товаров через границу. Совершенствование процедуры декларирования товаров. Будет четким механизм определения таможенной стоимости.
Тетяна Хмельницька: А чим цей Митний кодекс буде вигідний для звичайних громадян?
Олександр Дороховський: Упрощение и уменьшение времени на прохождение процедур.
Тетяна Хмельницька: Тобто, митників не будуть боятися?
Олександр Дороховський: Это — одна из основных наших задач, чтобы не было образа таможни как органа, который занимается репрессивными мерами.
Тетяна Хмельницька: Кажуть, що Митна служба вже зареєструвала у парламенті проект нового митного тарифу і сподіваються, що до грудня він вже має бути прийнятий?
Олександр Дороховський: Это будет в соответствии с теми таможенными ставками, какие уже существуют в ЕС, но осложняется ситуация тем, что мы до сих пор не перешли на таможенную гармонизированнную систему, наш закон подвязан под старую гармонизированную систему. Те изменения кодов товаров, которые сейчас вводятся, связаны со ставкой пошлины. Все ставки пошлин экономичеки обоснованы.
Тетяна Хмельницька: Створення прозорих правил визначення митної вартості товарів — є багато нарікань, що митники завищують, аби наповнити бюджет?
Олександр Дороховський: Это не та задача, которая стоит перед таможней. Определение таможенной стоимости — достаточно сложный механизм, мы говорим о реальной таможенной стоимости. Никто не говорит о том, что таможенная стоимость занижена, а ведь сколько таких случаев. Мы стоим на позиции не завышать таможенную стоимость, а определять ее действительный уровень. Для этого есть целый механизм.
Тетяна Хмельницька: Він буде модернізовуватися?
Олександр Дороховський: Конечно.
Тетяна Хмельницька: Дякую, що не перемикаєте. Ми говоримо про реформування Держмитслужби України. Ми зупинилися на створенні прозорих правил визначення митної вартості товарів.
Олександр Дороховський: В течение 2010 года мы постоянно этим вопросом занимаемся и не ставим цели ни увеличить, ни уменшить таможенную стоимость. При минимуме оффшоров, максимуме прямых контрактов у нас выходит максимально реальная таможенная стоимость. В 2010 году информационные соглашения об обмене данными были подписаны с Асоциацией бытовой электроники, с компаниями “Самсунг”, “Нокиа” — те компании, которые предоставляют нам информацию о реальной таможенной стоимости.
Тетяна Хмельницька: Митний кодекс планується ухвалити до кінця року, чи не викличе він такий резонанс у суспільстві, як Податковий?
Олександр Дороховський: Таможенный кодекс уже давно принят, а внесение изменений, которые подготовил Комитет по вопросам налоговой и таможенной политики — такого однозначно не произойдет.
Тетяна Хмельницька: Кажуть, що Державна митна служба у першому півріччі наступного року має упровадити системи відеоспостереження у пунктах пропуску. Що це дасть? І скільки це коштуватиме?
Олександр Дороховський: Нет предела совершенству и сложно сказать, сколько это будет стоить. Все зависит от количества техники. Мы увидели реализацию этого проекта в Грузии, это очень эффективно. Это психологически действует на инспектора в пункте пропуска и на тех, кто пересекает границу, позитивно.
Тетяна Хмельницька: Ми отримаємо об’єктивну картину роботи?
Олександр Дороховський: И можем проанализироваь ее в онлайне, а при возникновении жалоб сможем просмотреть, получить или подтверждение, или опровержение.
Тетяна Хмельницька: Є слухачі.
Слухач: Владислав, Запорожье. Я поставляю свою продукцию в Россию. Невзирая, за сколько я ее продаю россиянам, они платят налог с индикативной цены. Моя продукция стоит в России приличных денег, а такая же, которая завозиться в Украину из Китая, стоит копейки. Получается, в России есть понятие индикативной цены, а в Украине нет, либо это контрабанда. Как этот вопрос решается?
Олександр Дороховський: Это то, о чем мы говорили — противоположное мнение о том, что необходимо дать субъектам возможность оформляться так, как они подают в документах. У нас в Украине мы отказались от понятия индикативной цены еще 5-6 лет назад, мы определяем только таможеннную стоимость на основании предоставленных документов или имеющейся информации — по базам данных, биржевым ценам. Это отвечает европейским стандартам. Я не могу комментировать действия российских коллег. Что касается китайских товаров — мы прикладываем усилия, чтобы это была реальная таможенная стоимость.
Слухач: Олексій, Запоріжжя. Коли завозиться продукція з Європи — ціна у євро, а наша база у доларах. Коли курс євро падає, треба сплачувати з вартості у базі. Як буде у майбутньому?
Олександр Дороховський: Вся таможенная статистика ведется в гривнах. А действительная статистическая стоимость в долларах. Это чисто технический вопрос, но мы его учтем при формировании базы данных, будет тот вариант, о котором вы говорите.
Слухач: Александр, Киев. Отец вез шубу из Греции для жены и уплатил 25% налога, но таможенник согласился за небольшую сумму не брать этот налог. Как вы будете бороться с коррупцией? Я в прошлом году ездил в Болгарию, на всех таможнях у меня уходило от 20 до 40 минут. На украинской границе, когда ехал обратно, простоял 6 часов. Как вы с этим будуте бороться?
Олександр Дороховський: Два часа — это для оформления грузовой таможенной декларации. А для обычных граждан не больше 20-30 минут, и мы это уже делаем. Если есть такая информация, звоните на телефон доверия, таких таможенников необходимо наказывать. По поводу шубы — так же обращаю ваше внимание на телефон доверия 044 247 27 19. У инспектора, который с вами общался, есть начальник и этот вопрос был бы решен в вашу пользу.
Тетяна Хмельницька: Пишет Сергей — купил на аукционе товар, стоимость которого на входе в Украину таможня принимать не хочет, а именно посмотреть на его стоимость в интернете на аукционе. Как быть?
Олександр Дороховський: Мы используем всю информацию, которую можем получить. По спорным моментам надо обращаться к руководству таможни, если нет понимания — руководство Таможенной службы всегда готово разобраться.
Слухач: Юрко, Полтава. Три коротких питання — скільки коштує стати митником, чи є білі ворони, які не беруть “мзду”, чи проводите ви екскурсії для молодих митників по огляду маєтків старих?
Олександр Дороховський: Спасибо за предложение, последний пункт мы использовать не будем, но будем использовать креативные методы для борьбы с коррупцией.
Тетяна Хмельницька: Пише Дмитро: “Чи плануються зміни стосовно міжнародних авіа- та інших відправлень?”
Олександр Дороховський: Это вопрос к перевозчикам.
Слухач: Виктор, Киев. Чем закончилась история с цветочниками?
Олександр Дороховський: Цветы — такой же, как и остальные товар. Кому-то не понравилось определение таможенной стоимости, но когда машина цыветов стоила дешевле, чем 3 букета на Бессарабке, это не могло пройти незамеченным. Сегодня мы при помощи посольства, честных импортеров определили стоимость и нет никаких проблемных моментов.
Слухач: Александр, Киев. Возможно ли таможенную симость определять до того, как груз прибыл, чтобы этот вопрос не был лотереей?
Олександр Дороховський: Мы работаем над этим вопросом, это будет учтено при формироании таможенной стоимости. Но документы не всегда соответствуют тому, что есть в наличии. Если говорить о работе с “белыми” субъектами, этот вариант возможен.
Слухач: Скільки платять до казни імпортери та експортери, якщо з прийнятим Податковим кодексом люди просто згорнуть діяльність?
Олександр Дороховський: В бюджет больше дают те, кто импортирует продукцию.
Тетяна Хмельницька: Дякую, з повагою, Тетяна Хмельницька.