ПРОГРАМА «РОЗВОРОТ UA» — спільний проект «РАДІО ЕРА FM» та інформаційної агенції «ГОЛОС UA». Програма про найбільш актуальні питання поточного тижня, підготовлена журналістами агенції «Голос UA», звучить щосереди упродовж години в прямому ефірі «Радіо Ера». Початок ефіру о 19.50.
Ефір за 11.02.2009 р. Ведуча — Тетяна Хмельницька.
Добрий день. Перед мікрофоном Тетяна Хмельницька.
Сьогодні нашими гостями будуть народний депутат попередніх скликань Степан Хмара. та народний депутат України – фракція НУ-НС Юрій Гримчак. Якщо проаналізувати ситуацію, ми можемо знайти в інтернеті, в засобах масової інформації склад першого уряду Юлії Тимошенко і склад другого уряду Юлії тимошенко. Я нагадаю, що перпший уряд Юлії Тимошенко працював з 4 лютого до 8 вересня 2005 року. І якщо ми подивимось на другий уряд Юлії Тимошенко – уряд, який був сформований коаліцією так званих демократичних сил унаслідок перемоги на дострокових виборах до парламенту 2007 року. Його склад був затверджений постановою Верховної Ради 18 грудня 2007 року. Якщо порівняти, можна знайти багато відмінностей. Але чому досі залишається посада віце-прем”єр-міністра паливно-енергетичного комплексу, незрозуміло. Отже будемо розгядати ці питання. А тим часом пропонуємо вашій увазу матеріал, підготовлений журналістами агенції “Голос UA”, в якому йдеться про. Так би мовити, відчуття членів уряду, які призначалися на свої посади за квотним принципом, і як відбувалася ротація в той час, коли вони мали міністерські портфелі.
Кор.: “Процес формування коаліційних урядів є звичайною справою в більшості європейських держав. Наприклад, в Італії партія або блок партій, які отримали перемогу на виборах, за згодою Президента призначають прем’єр-міністра та формують уряд. В Ісландії партія, що набрала найбільшу кількість голосів на виборах, формує правлячу коаліцію. Також практика коаліційного формування урядів характерна для Бельгії, Угорщини, Нідерландів та багатьох інших країн. Зовсім не дивно, що до даної стратегії приєдналась і Україна. Причому, як і в інших країнах, не останню роль у нашому уряді відіграють міністри, що пройшли за квотою малих партій.
Ким же є такі посадовці для уряду — неприємним тягарем чи вигідним придбанням? На думку колишнього міністра праці та соціальної політики України Михайла Папієва, який пройшов в два уряди Віктора Януковича як представник СДПУ(о), основний принцип формування уряду має полягати в професіоналізмі посадовців.
Михайло Папієв: «Основний принцип — в уряді має бути професіоналізм. А оці різного роду квотні принципи — вони, як кажуть, від лукавого. Треба, щоб людина, яка йде на міністерську посаду, мала досвід роботи як на регіональному рівні, так і на представницькому».
Як зазначив Михайло Папієв, бажано, щоб очільник міністерства мав досвід роботи в законодавчому органі Верховної ради України. Тоді, за словами екс-міністра, ця людина зможе приймати державницькі рішення і зможе взагалі орієнтуватися в тій галузі, якою вона керує. У той же час, якщо визначальним є лише квотний принцип, то людина спершу призначається на посаду, і лише потім тривалий час намагається усвідомити, куди вона потрапила і як функціонує ця галузь, які взаємозв`язки між виконавчими органами на місцях і центральним органом виконавчої влади. Як зауважив Михайло Папієв, в такому випадку людина, як в школі, тільки навчається, тоді як вона повинна бути фахівцем у своїй справі.
Окрім того, на думку Михайла Папієва, в Україні відбувається загравання з різними політичними структурами. «Це такий іде примітивний торг, що, шановні, якби ви дали нам кілька голосів, ми б дали вам державний комітет, ми б дали вам те чи інше міністерство. Це тільки поглиблює кризу», — зазначає колишній міністр. Також посадовець відзначив, що при кадрових перестановках не повинно виникати жодних особистісних проблем.
Михайло Папієв :«Коли кадрові перестановки відбувались в тих урядах, в яких я працював, то там виходили суто з того, що людина має бути професійною, і людина, якщо вона є представником тієї чи іншої політичної сили, то вона сама подавала у відставку в разі суттєвих розбіжностей між програмними документами цієї партії і тими рішеннями, які приймав уряд. Все це відбувалося цивілізовано, так як відбувається в усіх розвинених країнах Європи».
Із цією думкою погоджується колишній міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко, який був призначений на цю посаду за квотою Соціалістичної партії. За його словами, залучення представників партій, які мають у парламенті не вирішальне або незначне представництво, – це крок до залучення більшої кількості професіоналів. Але одночасно це є слабким місцем. Зокрема, представник великої партії може лобіювати інтереси своєї галузі, спираючись на свою партійну фракцію. Представник дрібної партії не має такої підтримки, і все буде залежати від його професіоналізму та вміння знайти спільну мову із колегами. Також Станіслав Ніколаєнко зауважив, що при кадрових перестановкх потрібно враховувати не партійну приналежність міністра, а його професійні здобутки.
Станіслав Ніколаєнко :«Теоретично потрібно, щоб звільняли та змінювали тих, хто не справляється зі своїми обов'язками. А якщо будуть іти лише по методу «який палець відрізати, щоб було менше крові» — я вважаю, це абсолютно неприпустимо».
Колишній міністр освіти та науки відзначив, що в урядах часто відбувалася дискусія щодо членів Кабміну, і «намагання тих основних партій, які мали більшість, дещо принижувати своїх колег по коаліції – це було. І доводилося часто жорстко робити заяви, щоб зупинити таке свавілля», — зауважив Ніколаєнко.
Станіслав Ніколаєнко:«Я не думаю, що словосполучення «малі партії», «великі партії» повинно бути визначальним в долі того чи іншого урядовця. Повинен бути визначальним його професіоналізм».
Втім, колишній міністр юстиції, який за квотою «Нашої України» працював в уряду Віктора Януковича, Роман Зварич вважає, що позиція представників малих партій є амбівалентною (двозначною). З одного боку, їх можна вважати не слабкою, а якраз основною ланкою в уряді. Наприклад, в Німеччині 1970-80-х років маленька Ліберальна партія посилювала або одну, або іншу з більших партій, і таким чином «фактично цементувала урядову політику в багатьох різних напрямках». З іншої сторони, малі партії можуть шантажувати провідну партію своїм виходом із коаліції. Такі проблеми, за словами Романа Зварича, призводили до частих парламентських виборів, наприклад, в Італії чи Ізраїлі. «Якщо дивитися з цієї точки зору, то представники від малих партій і справді є слабкою ланкою», — наголосив він.
Для того ж, аби якийсь міністр не опинився між урядовою Сциллою та партійною Харибдою, за його словами, мають заздалегідь підписуватися спеціальні документи.
Роман Зварич : «Для цього укладаються наперед певні основоположні документи, де сторони, які укладають коаліцію, чітко розуміють, куди вони будуть тягнути оцей загальний віз, який називається «державна політика».
Як повідомив екс-міністр юстиції, при різних урядах міністри від малих партій набувають різного значення. Зокрема, уряд Тимошенко, за словами Романа Зварича, був демократичним.
Роман Зварич:«Обговорення було доволі відкритим, і я думаю, що тут ми намагалися знаходити спільний знаменник, іноді навіть всупереч задекларованим позиціям окремих політичних сил, яких представляли міністри в уряді».
Натомість, в уряді Януковича, за словами Романа Зварича, була протилежна ситуація. У той час склалось, як він сказав, «одне квазіполітичне фінансове угрупування, яке диктувало свою волю. Думка окремого міністра не мала взагалі жодного значення, тому дехто з міністрів вважав за необхідне подати у відставку. Наразі, на думку Романа Зварича, основну роль в політичному житті країни відіграють не партії, а основні політичні сили, які розкладені у фракціях. Тому саме їм потрібно приділити основну увагу при формуванні коаліційного уряду”.
Тетяна Хмельницька: Сьогодні ми розглянемо неадзвичайно важливе питання, хоч до кінця тижня воно не матиме, якихось кардинальних рішень, та наступного тижня, коли запрацює парламент будемо сподіватись на те, що уряд подасть зміни, які мають відбутися у Кабінеті міністрів. Та про те, яким має бути на сьогодні Кабінет міністрів Юлії Тимошенко, який на минулому тижні невдало хотіли відправити у відставку і який залишається діючим, але відбудеться ротація. Ми спробуємо проаналізувати, зробити висновки. Гостями нашої програми є народний депутат попереднього скликання Степан Хмара та народний депутат фрації НУ-НС Юрій Гримчак. Одже перше запитання до гостей. Які насправді сьогодні потрібні зміни і чи потрібні взагалі у Кабінеті Міністрів України. /> Степан Хмара: Нам взагалі потрібен інший уряд, уряд, який мав би чітку програму, як виходити з кризи до якої спричинилась не так фінансова криза, як про це любить заявляти Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. В нас криза є внаслідок помилок і попередніх урядів, і особливо останнього уряду.
Тетяна Хмельницька: Пане Степане , тобто ви вважаєте, що минулого тижня уряд Тимошенко слід було відправити у відставку?
Степан Хмара: Ні, цей уряд навряд чи слід було відправляти у відставку, адже зрозуміло, що реально в тому розкладі, який є у Верховній Раді цього не можна було робити. Але принаймі цікаво було послухати звіт уряду, бо це не був звіт Прем'єра, а сорокахвилинна піар-акція, з якої не стало зрозуміло, що планує зробити уряд і які плани в Юлії Тимошенко. Якщо людина не визнає своїх помилок, то про що може йти мова. Два місяці тому, за її словами, кризи в Україні не було і зараз в нас все добре. Я був шокований, коли на питання Анатолія Гриценка, чому не надано газові угоди — Прем'єр відповіла, що це конфіденційна інформація і якщо ви захочете, в нас є спеціальна кімната, де ви зможете переглянути їх. Якщоб депутатам першого скликання, так відповів Прем'єр — не знаю, де б він опинився.
Тетяна Хмельницька: Звіт і справді був оптимістичний і цей оптимізм не відповідає реаліями життя і при всій оптимістичності Тимошенко те, що ротація в Кабінеті міністрів відбудеться, теж можемо сприймати двояко. З одного боку, тому що переформатовано коаліцію і таким чином до складу, за коаліційною угодою, Кабінетів міністрів мають увійти і представники інших фракцій, з іншого, тому що це було визнання того, що вона погоджується з ротацією і те, що уряд не занадто професійний. Отже, Юрій Гримчак, які зміни на сьогодні потрібні в уряді?
Юрій Гримчак: Те, що відбулось в четверг минулого тижня — було звітом уряду, були в повному складі міністри, на будь-яке запитання було професійно отримано відповідь. Відправити уряд у відставку було спробою фракції Партії регіонів. Що стосується змін, які сьогодні відбулися, вони є і професійні, і політичні. Є два критерії, за якими будуть розглядатися зміни в уряді — професіоналізм і вміння працювати в команді. Думаю, міністри не повинні керуватися з іншого центру ніж Кабінет міністрів.
Тетяна Хмельницька: Це так як працює фракція, тобто є фракція- є лідер фракції — є узгодження дій певною радою фракцій, а потім до всієї фракції доноситься лише певна думка
Юрій Гримчак: У нас у фракції є різні пропозиції і ми знаходимо якусь спільну мову і виносимо це рішення до Верховної Ради. Лідерів багато, але рішення приймається кожним депутатом окремо.
Тетяна Хмельницька: Зараз я пропоную послухати віце-спікера Миколу Томенка, його думку, щодо ротації у Кабінеті міністрів.
Микола Томенко (звук): “Необхідно виходити з того, наскільки міністерства не справляються з тими завданнями, які стоять перед ними в умовах кризи — не підходити партійно, а по факту. Думаю, не менше третини в уряді посади, які не були заміщенні в силу певної політичної боротьби, блокування парламенту. Наприклад, досі в нас немає віце-прем'єра з паливно-енергетичного комплексу. Думаю, заява Віталія Гайдука буде підтримана на цю посаду. Підхід повинен бути таким- не повинно бути політиків, депутатів, а професійні люди, які знають як працювати в міністерстві”.
Тетяна Хмельницька: Пане Степане чи можливе таке, аби в Кабінеті міністрів не було політиків?
Степан Хмара: Річ не в тому політик ти чи ні, а в тому, що міністри і справді повинні бути професійними та патріотичними. Але я не знаю, хто б відважився піти на самогубство з таким Прем'єр-міністром. Справа не в окремих міністрах, а в тому, хто ними керує. Прем'єр не має думати лише про те, як досягти максимальної влади. Не може бути виходу з кризи під керівництвом Тимошенко. Такі капітулянські угоди, які вона підписала по газу, можна підписати лише тоді, коли програли війну і переможець продиктував ганебні умови.
Тетяна Хмельницька: Давайте виходити з того, що ми маємо. Уряд Тимошенко є діючим і нічого ми з тим не зможемо зробити…
Степан Хмара: А чому?
Тетяна Хмельницька: А що ми зможемо з ним зробити ?
Степан Хмара: Потрібно вживати неординарні рішення. Україна в надзвичайно важкій ситуації. Сьогодні слід створювати уряд національного порятунку і цю місію мав би взяти на себе Президент, тобто, сформувати уряд з високопатріотичних і високопрофесійних людей.
Юрій Гримчак: Почнемо з газових угод. Зауваження, щодо пана Гриценка — на сьогодні угоди, які укладає «Газпром» з усіма своїми агентами в Європі, Азії є комерційною таємницею і розсекречення їх з ініціативи уряду не можливе. Ви також зауважили, що сьогодні немає людей які підуть працювати в уряд. В уряді частково працюють люди, які кладуть свій політичний рейтинг для того, щоб країна жила та розвивалась і щоб ця криза оминула Україну. Тому давайте їм допомагати робити зміни в уряді. Слід знати Конституцію України, де сказано, що уряд у нас колективний орган і він керує країною, а Прем'єр-міністр — це керівник цього колективного органу. Технічний уряд з профісіоналів створити не можна і Президентові це не дозволяє зробити дві причини — цього не дозволяє зробити Конституція, а друга причина в ньому самому.
Тетяна Хмельницька: Повернімося до Конституції і до коаліційної угоди. У мене є витяг з коаліційної угоди, де йдеться про розгляд коаліцією кадрових питань: “Розгляд питання, щодо внесення пропозицій кандидатур до складу Кабінету міністрів України попередньо здійснюється у фракціях учасників коаліції”. Пане Юрію, частина фракції НУ-НС входить до коаліції, чи ухвалили ви вже певне рішення, щодо змін у Кабінеті міністрів?
Юрій Гримчак: Ні.Таких рішень немає, є пропозиції від тих партій, які є, від наших соратників, буде засідати політрада, засідання фракції і будемо розглядати це запитання.
Тетяна Хмельницька: Микола Томенко сказав, що приблизно третина буде змінена, але який це блок буде змінено переважно — це буде гуманітарний чи фінансово-економічний блок?
Юрій Гримчак: Міністр освіти Іван Вакарчук — залишиться і буде працювати — це не викликає ні в кого жодних претензій. Людина професійно працює, робить свою справу, жодних зауважень. Залишається міністр оборони і закордонних справ — це квота Президента і ми її зараз не будемо торкатись. Є претензії до роботи міністра юстиції, віце-прем'єра, віце- прем'єра з гуманітарних питань, міністр економіки. Всі ці питання будуть розглядатися і на раді коаліції і на раді фракції і самою фракцією. Згідно з нашим законодавством, зміни у Кабінеті міністрів можливі лише за поданням Прем'єр-міністра.
Татяна Хмельницька: Ми звернулись до Блоку Литвина і більшість фракцій завтра ухвалюють рішення. “Наша Україна” ухвалює також рішення, хоча тут підпитання — «За Україну»: проголосують вони чи ні та як виноситиметься — пакетом чи не пакетом? Питання чи підтримає Комуністична партії, через те, що у вас не вистачить голосів, якщо вас не підтримає група «За Україну» і «Єдиний центр»
Юрій Гринчак: «Єдиний центр» точно не підтримає.
Тетяна Хмельницька: Тоді, пане Степане давайте розберемося, чи потрібні нам зміни чи ні, і щодо народних депутатів, чи повинні вони бути в уряді? Мені здається, що у Юлії Тимошенко зараз є небезпека того, що потрібно дуже виважено підходити щодо змін, через те, що кожен міністр контролює певну групу депутатів і таким чином, якщо його знімають з посади, його місце займає хтось інший і в коаліції може не стати голосів ще більше.
Степан Хмара: Конституція не забороняє запрошувати до уряду народних депутатів. Слід дивитися на те — хто є хто. Я дивлюсь на це скептично, бо я дуже добро знаю команду Тимошенко і її наміри. В нас не працює система і розвалюється держава. Коли міністр заявляє, що не треба йти на РНБО, а Прем'єр обманює людей…
Юрій Гринчак: Але це ж ваша особиста думка.
Степан Хмара: Це не моя думка.
Тетяна Хмельницька: Народний депутат попередніх скликань Степан Хмара. Звичайно ж, перш за все обговорювалось газове питання, бо ми маємо багато запитань, на які немає відповіді. Правильніше сказати, відповіді є, але знайти конкретні докази, чи правильні вони, чи ні, теж неможливо. Але сьогодні ми розглядаємо питання ротації у Кабінеті міністрів, я пропоную вам, шановні слухачі, долучатися, номер нашого телефону 536 96 00, ставте нашим шановним гостям запитання, а поки ви до нас додзвонитеся, продовжимо нашу дискусію і нашу розмову. Отже, як я зрозуміла, які на сьогодні потрібні зміни у Кабінеті міністрів, політики ще не готові відповісти. Тобто, не готові дати відповідь на запитання, кого саме потрібно змінювати і хто конкретно зможе обійняти те чи інше місце. Пане Юрію, у мене до Вас запитання, як до народного депутата: коли будуть остаточні результати і чи є шанси, що наступного тижня парламент уже зможе ухвалити зміни для того, щоб Кабінет міністрів зміг повноцінно працювати уже у зміненому складі.
Юрій Гримчак: По-перше, я зауважу, що те, що зміни назріли і вони будуть, ніхто не сумнівається. Єдине, у чому сьогодні питання, даруйте мені, будь ласка, це те, хто конкретно буде працювати і замість кого. Це є питання, яке ще обговорюється, і даруйте мені, будь ласка, чого я повинен про деякі фігури казати, коли ще немає рішення. Навіщо людей нервувати? Хай працюють. Рішення буде — вони про це дізнаються. І ще: я хотів би зробити маленьке зауваження про те, що депутати не повинні заходити у Кабінет міністрів, про це було рішення фракції і ради коаліції. Стосовно утримання від того, щоб депутати переставали бути депутатами і входили до складу Кабінету міністрів.
Тетяна Хмельницька: Давайте ще одну відповідь на ще одне запитання. Все-таки, переформатування, ми опираємось на коаліційну угоду чи все-таки визнаємо, що уряд недопрацьовує?
Юрій Гримчак: Як на мій погляд, сьогодні найбільша проблема уряду та, що він недопрацьовує із-за відсутності командної гри, і це треба ліквідовувати.
Тетяна Хмельницька: Це потрібно усунути. Гаразд, як справді буде і хто кого усуне, хто прийде на яке місце — це ми побачимо згодом, і хочеться вірити, що наступного тижня суто кадрове питання уже не буде відкритим і ми матимемо певні результати. Які вони будуть — це залежить, напевно, від народних обранців, і від урядовців, які дадуть подання. Народні обранці мають затвердити. А от уже результатами роботи будемо насолоджуватись або навпаки саме ми, жителі України. Зараз я також запрошую слухачів і перший слухач, який бажає поставити запитання — мої вам вітання.
Слухач: Добрий день.
Тетяна Хмельницька: Будь ласка, назвіться, і звідки ви?
Слухач: Руслан, Київ. У мене коротенька репліка і питання до пана Хмари. Вислови пана Хмари нагадують мені вислови мого минулого начальника, який казав: “Я не знаю як, але не так.” Пан Хмара, якщо ви знаєте, як треба вивести країну з кризи, будь ласка, опублікуйте, покажіть народу, покажіть усім, вас запросять, ви врятуєте Україну, вам встановлять золотий пам'ятник на повний зріст.
Тетяна Хмельницька: Пане Руслане, це ваше запитання?
Слухач: Да, хотілося би дізнатись, як вивести країну з кризи.
Тетяна Хмельницька: Я зрозуміла, дякую вам щиро, отже, будь ласка, Степан Хмара.
Степан Хмара: Ви знаєте, питання надзвичайно широке. Я тільки хочу шановному панові сказати, що в Україні є достатньо високопрофесійних і порядних людей, але, на жаль, вони сьогодні не задіяні. Потрібні люди, яким довіряє той чи інший лідер, які будуть служити йому, а не Україні. Тому у нас немає конкретної програми виходу з кризи, тому в нас немає критики і народними депутатами, і так далі. І те, що відбувалося на фінансовому ринку, зміцнювали гривню, і так далі, ніхто ж не питав, наприклад, весною, коли було публічно озвучено паном Немирею, як добре, що треба зміцнювати гривню. І кинули людей, удар нанесли по нашій економіці, по експорту, підняли гривню так що абсолютно не відповідало економічним вимогам.
Тетяна Хмельницька: Пане Степане, Вам пан Руслан поставив запитання, чи Ви готові висловити свої пропозиції, як вийти країні з кризи.
Степан Хмара: Я не буду пану Руслану, я є одним із керівників українського блоку, де є дуже багато людей професійних, порядних, які мають біографію, послужний список такий, який багато про що говорить. Ми готові, якщо би Президент захотів прийти послухати, ми готові з ним зустрітися і давати свої пропозиції. Тому що такий хаос далі у державі неможливий.
Тетяна Хмельницька: Зрозуміло, я Вам дякую. Пане Юрію, Ви маєте репліку, я так зрозуміла?
Юрій Гримчак: Я просто хотів сказати, що кількість людей, які можуть сьогодні вивести країну з кризи, мабуть, таки досить велика у нашій країні. Але наскільки мені відомо, декілька тижнів тому був Давос, і там жодного плану, як рятувати світову економіку так ніхто і не запропонував, бо ніхто не знає. Сьогодні ми стикнулися з такою кризою, котрої жодного разу в історії людства ще не було.
Тетяна Хмельницька: Пане Юрію, я думаю, Ви погодитесь зі мною, що якби зусилля всіх політиків були спрямовані на те, щоб виходити з кризи, а не на боротьбу за президентські вибори, які у нас наближаються, за прихильність певних категорій населення, ми б уже змогли сформувати певну команду і вийти з кризи. Ви погоджуєтеся?
Юрій Гримчак: Я хочу сказати, що на мій погляд, найближчим часом, ініціатори відставки уряду, Партія регіонів, будуть працювати з коаліцією і з урядом по виходу з кризи. І на сьогоднішній день, якщо Ви чуєте, майже всі урядовці і члени коаліції звертаються до Партії регіонів, кажуть, “давайте разом виходити з кризи”. Поки що нас не чули, але найближчим часом, тиждень-два, і все це вирішиться.
Тетяна Хмельницька: Хочеться вірити. У нас є наступний слухач. Добрий вечір.
Слухач: Добрый вечер.
Тетяна Хмельницька: Будь ласка, назвіться, і звідки Ви.
Слухач: Я из Киева. Сначала ремарочка. Ситуация вот какая: сегодня нет лидера, которому страна готова поверить, за которым должна пойти. Один был, Чорновил, я так думаю, и страна так думает, что его убили. Есть люди такие, как Хмара, понятно почему. Есть такие, как Лукьяненко, национальный патриот, которому можно верить. В принципе, я в некоторых вопросах согласен с Хмарой. Почему нет лидера нет — скажу очень коротко. С 2001 года я по взглядам “помаранчевый”. И участвовал во всех акциях. Смотрите: один плакал на Майдане в 2004 году, я это помню, я был там. А сегодня он себя окружил различного рода прохиндеями, люди ему уже не верят. Второй инсценировал падение с яйцом, ясно, что страна ему не может верить. Сегодняшняя дама тоже в таком состоянии, когда народ за ней не пойдет. Я егодня хочу знать, как гражданин: как бы поступил я, если бы поехал в Москву? Россия перед Европой после 1 января “обделалась”, мягко говоря, с газом. У нас полные права прийти и сказать: “Господа, больше, чем 179,5 я не согласна, потому что народ в Украине меня не поймет. “ У нее были все основания. Вопрос такого порядка: почему я, как гражданин и человек, который потребляет этот газ, не должен знать, почем его берут. Если я за него плачу и это — будущее моих детей.
Тетяна Хмельницька: Вас газове питання більше цікавить, так?
Слухач: Я задал два вопроса. Я согласен с паном Хмарой в том, что егодня нужен национальный лидер, который должен собрать возле себя людей, действительно готовых пожертвовать может не столько собой, сколько своей карьерой политической, чтобы вывести Украину…
Тетяна Хмельницька: Я Вам дякую, пане Василю, зрозуміло, будемо очікувати на репліки. По-перше, до пана Юрія було запитання. Це з приводу того, що ми нікуди не дінемось, газ нас переслідує з початку року до кінця, і так із року в рік. Отже, чому справді люди не можуть знати правду про те, що підписалося і чому така ціна, а не інша.
Степан Хмара: Ви знаєте, що мене найбільше дивує у сьогоднішній ситуації — що всі ці контракти же вивішені на всіх сайтах, котрі є і котрих немає теж. Люди добрі! Якщо ви є спеціалістами, відкривайте, читайте. Я не бачив цих контрактів вживу, і маю надію, що їх багато хто не бачив. Але ті, хто бачив, кажуть, що це система, котра працює у всьому світі. Вона трохи гірша чи трохи краща — я не є спеціалістом великим з газу, але в тих умовах, котрі склалися на початок січня, це був найкращий варіант. Ви знаєте, згодитися на базову ціну 450 доларів — якої немає у Європі, крім Румунії, але Румунія закуповує 4 мільярди кубометрів газу.
Тетяна Хмельницька: Пане Степане, от до Вас було запитання, я хотіла би від Вас почути відповідь, а то у газові суперечки…
Степан Хмара: Не треба брехати, треба прийти і сказати, “я злякалась, я не знала, я забула про директиви…і я пішла на капітуляцію.”
Тетяна Хмельницька: Пане Степане, до вас було запитання…
Степан Хмара: Але казати, що вони найкращі, коли вони страшні! Вони катастрофічні!
Тетяна Хмельницька: Пане Степане, давайте з Вами підійдемо все-таки до запитання, яке поставив слухач, чи є у нас на сьогодні національний лідер?
Степан Хмара: Знаєте, лідер з'являється, коли на нього є запит, і часом він виникає дуже несподівано. Серед людей, які у суспільстві є відомими у тій чи інший мірі. Але, коли він набирає вагу і його сприймають, то… Потрібен якийсь імпульс.
Юрій Гримчак: Думаю, що сьогодні потрібен не лідер. Лідер одноосібно у країні нічого не вирішує. Вирішує команда. Ті люди, котрі навкруги нього. Виконують ідеї, приносять ідеї, відповідають за те, як це виконується. Один лідер у нас уже був. Найкраще запитання, яке я з цього приводу чув, це сьогодні пан Анатолій Матвієнко сказав: “Люди добрі! Що ми будемо робити 32-го жовтня 2004 року?” Ніхто не відповів. Так от, сьогодні повинна прийти не тільки людина, але і команда, котра скаже, що ми будемо робити 32, 33, 34, до чого дойдемо. Якщо вже казати про лідера, бо лідер сам по собі — це фікція…
Степан Хмара: Шановний пане Юрію! Це не фікція, тому що це лідер збирає команду, команди без лідера не буває. Якщо вона навіть збереться без лідера, вона працювати ефективно не зможе, з повною віддачею.
Юрій Гримчак: Лідер — це наш цар, бог…
Степан Хмара: Я не так говорю, не треба перекручувати. Бо у кожній команді є капітан команди, не буває без капітана.
Тетяна Хмельницька: Отже, слухаємо наших слухачів, зараз ми почуємо їх точки зору. Наші вам вітання!
Слухач: Добрий вечір! Тернопільщина, Роман. Скажіть, Степане Ільковичу, чи не варто нам, громадянам України брати приклад з Ісландії, з Греції і змінити ту команду скорішим способом, бо інакше від корита вони не відійдуть.
Т
Степан Хмара: Поживемо, побачимо, як будуть розвиватись події.
Тетяна Хмельницька: Пане Юрію, Ваша точка зору.
Юрій Гримчак: Ви знаєте, це такий лузер якийсь маргінальний. Ну прийдіть, викиньте нас. Якщо ви вважаєте, що ми сидимо біля корит, то ви нічого не знаєте у цьому житті. Що ви знаєте про мене, про моїх соратників, як ми жили, як працювали, як були в опозиції до Кучми. Я сам з Донецької області. Скільки, який би не був бізнес, куди він подівся. Як я жив останні роки… Ну про що ви кажете? Які там корита? Якщо є бажання, працюйте — і у вас воно буде. Таке саме, як у мене. Ніякого там корита немає у цьому світі.
Тетяна Хмельницька: Пане Юрію, у мене до Вас запитання, яке ми не розглянули. Як Ви думаєте, чи претендуватиме у Кабінеті міністрів на певні посади Блок Литвина?
Юрій Гримчак: Наскільки я знаю, ні.
Тетяна Хмельницька: Чому так? Тому, що спікер забрав абсолютно усі квоти, які можна було би віддати?
Юрій Гримчак: Ні, тому, що у них найменша фракція і вони не бачать можливості, щоб їх представники були у міністерствах. Хоча у них є кандидатури, і, можливо, будуть розглядатися.
Тетяна Хмельницька: А стосовно Комуністичної партії України, чи будуть їм привілеї за те, що вони не допустили, скажімо так, відправлення уряду у відставку. Все-таки розглядатиметься наступного тижня питання заміни віце-спікера?
Юрій Гримчак: Наскільки я розумію, вони голосували і прийняли рішення за відставку уряду.
Тетяна Хмельницька: Так, але не повністю. Голосів не вистачило за відставку уряду.
Юрій Гримчак: Але вони голосували.
Тетяна Хмельницька: Це їх позиція була. Але вони загалом підтримували коаліцію.
Юрій Гримчак: Я ще раз скажу — давайте не плутати грішне з праведним. Вони прийняли рішення голосувати за відставку уряду, і це рішення виконали. Які у них повинні бути преференції?
Тетяна Хмельницька: Пане Юрію, їм повинні бути преференції, тому що без них ви не прийматимете законопроекти.
Юрій Гримчак: Я не згоден з цим, якщо Ви подивитесь, то Верховна Рада голосує зараз майже всі законопроекти 350-400 голосів. Про що ми говоримо? У нас сьогодні є тільки розбіжності, даруйте мені, політичні. І тоді або Литвин, або НУНС і БЮТ згуртовуються, і видає 227-226 голосів, так, як це було за бюджет. 226 було за бюджет? Було. А по всіх інших питаннях Рада працює у режимі компромісу. І знаходить його між різними фракціями.
Тетяна Хмельницька: Я зрозуміла. Пане Степане, як Ви думаєте, все-таки коаліція надасть преференції Комуністичній партії України у вигляді посади віце-спікера, заміни кандидатури Партії регіонів на представника комуністів?
Степан Хмара: Я не знаю, я ж не беру участі в торгах між Тимошенко і комуністами.
Тетяна Хмельницька: Ви вважаєте це можливим?
Степан Хмара: Вони торгуються і від Тимошенко можна всього чекати. Те, що вона торгується із ними весь час і з ким завгодно буде торгуватися, для мене немає абсолютно жодного сумніву.
Тетяна Хмельницька: Подивимося, що думають з цього приводу наші слухачі. Добрий вечір.
Слухач: Добрий вечір.
Тетяна Хмельницька: Будь ласка, назвіться, і звідки ви.
Слухач: Олексій, місто Київ. Запитання таке: українська влада, перш за все, біжить до Європи за допомогою, якщо щось припече. І всі жаліються, що Європа вводить квоти на зерно, на експорт металу, додаткове мито вводить, а що роблять наші депутати, подивіться: ввели додаткове мито 13% на автомобілі і відтак сума мит на ввезення авто найвища у світі.
Тетяна Хмельницька: Пане Олексію, ваше запитання, будь ласка.
Слухач: Запитання таке: те, що металурги втрачають роботу, це треба дякувати депутатам, і автомобільному лобі, яке кострубаті китайські російські автомобілі складає, а не ввозять з Європи, коли у Європі заводи зупиняються.
Тетяна Хмельницька: Це було ваше запитання, так?
Слухач: Да.
Тетяна Хмельницька: Дякую вам, отже, будь ласка, відповідь.
Юрій Гримчак: Даруйте мені, будь ласка, головна продукція, котра є у металургійних заводів, це прокат, котрий використовується у будівництві. Частково холодний прокат використовується для автомобілістів. Але, давайте чесно скажемо, давайте завтра відкриємо свої кордони, до нас зайдуть дешеві автомобілі закордонного виробництва. Можливо, я вас і підтримав би, але тоді завтра у нас Запоріжський автомобільний завод зупиниться. І десятки тисяч людей знову залишаться без роботи. Сьогодні Польща розглядає питання про те, щоб зняти ПДВ зі своїх автомобілів. Тобто, якщо ви купуєте автомобі, це для збільшення попиту на свою продукцію всередині країни. А ви нам розповідаєте, що давайте відкриємо ринки. Завтра у нас зовсім нічого не буде у країні свого. Будемо їсти естонську сметану, сало з Польщі, автомобілі там із Кореї, Китаю, і з Росії у тому числі.
Тетяна Хмельницька: Будь ласка, пане Степане, Ваша репліка.
Степан Хмара: До цього питання, звичайно, треба підходити комплексно, і, безперечно, кожна країна зацікавлена, щоб у неї був позитивний баланс торговельний, а для України у такому становищі є, безперечно, максимально знизити імпорт і намагатися орієнтуватися тільки на критичний імпорт. Тобто, найнеобхідніше і те, що у нас не виробляється.
Юрій Гримчак: Або за великі гроші.
Степан Хмара: Ну, звичайно, це і називається протекціонізм.
Тетяна Хмельницька: Слухаємо наступного слухача.
Юрій Гримчак: Якщо людина хоче їздити на дорогому авто, нехай їздить.
Тетяна Хмельницька: Є один слухач, який бажає поставити запитання, він, на жаль, сьогодні останній буде, у нашому прямому ефірі. Наші вам вітання.
Слухач: Добрий вечір.
Тетяна Хмельницька: Будь ласка, голосніше, ви в ефірі. Назвіться і звідки ви?
Слухач: Із Закарпаття. Запитання таке: передача вже виходить не перший раз, у якій слухачі ставлять запитання перед присутніми. Змін ніяких у країні взагалі не відбувається. А до присутніх таке запитання: їх бачення ситуації. Існує країна, існує одиниця грошова, не було ні війни, ні кризи, нічого. Існує криза у країні і треба забезпечити тих, хто залишився без роботи. Питання до присутніх: їх бачення на сьогоднішній день ….
Тетяна Хмельницька: Будь ласка, більш зрозуміло ваше запитання. У нас мало часу залишається до завершення.
Слухач: Добре. Їх бачення виходу з кризи, конкретно. І чи вони бачать себе у наступних виборах на тих посадах у Парламенті, які вони на сьогоднішній день займають.
Тетяна Хмельницька: Дякую вам. Отже, ваше бачення виходу з кризи, це буде підсумком нашої програми. Будь ласка, Юрій Гримчак.
Юрій Гримчак: Найбільша проблема світової кризи — це відсутність довіри до механізму інвестицій. Якщо у світі вирішиться ця проблема, бо гроші є, але немає механізму інвестицій. Те, що стосується України, то сьогодні єдине, на мій погляд, що ми можемо зробити, це внутрішнє споживання своєї продукції збільшити для того, щоб наша промисловість дочекалася виходу з кризи.
Тетяна Хмельницька: Але ми ще досі не маємо чіткої програми, з якою уряд буде працювати.
Юрій Гримчак: Програма є, це починаючи від бюджету, котрий вже прийнятий і виконується. Це програми, які закладені у тому, що бюджет повинен фінансувати. Це і є програма виходу з кризи.
Тетяна Хме