Программа «РозворотUA» — совместный проект информационного агентства «ГолосUA» и «Радио Эра FM». Звучит по средах на волнах этой радиостанции.
Эфир за 27.06.2012 г. Ведущая — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Урядовий законопроект про запровадження податку на розкіш парламент планує розглянути в останній пленарний тиждень на початку липня. В ньому пропонується обкладати податком великі житлові площі, дорогі авто, яхти, літаки та коштовності. Чи запрацює в Україні податок на розкіш і коли — про це сьогодні в програмі «РозворотUA». З вами Оксана Ващенко. Вітаю вас!
Сьогодні у нас у студії тут поруч зі мною: Олександр Голуб — народний депутат, представник фракції Компартії. І Павло Розенко — провідний експерт центру імені Разумкова.
Ви знаєте, в інформагентстві «ГолосUA» ми вже не раз проводили прес-конференції, «круглі столи», які збирати і політиків, і експертів, говорили на тему податку на розкіш і намагалися спрогнозувати, як будуть розвиватися події, принаймні, в цей літній період — чи вдасться депутатам усе-таки долучитися до розгляду урядового законопроекту. Можливо, й альтернативних, які подані від інших політичних сил. Але оце намагання політичне начебто є, але насправді, коли доходить до діла, як кажуть, щоб голосувати, пшик — нічого не виходить. От і зараз, начебто є робоча група створена, знову ж, уряд подав свій законодавчий документ, у який внесено дуже багато поправок, змін.
Побачимо, як це все буде розглядатися. Але обіцяють у першому читанні в липні все-таки його ухвалити, принаймні в останні дні поточної сесії. Як буде? І отой документ, що подав уряд, наскільки відрізняється від того, що ми обговорювали з вами ще на початку навіть цього року, коли з’явилася альтернатива, зокрема від віце-прем’єр-міністра Сергія Тигіпка запровадити в Україні цей податок на розкіш, але в розумінні, скажімо, урядовому. Будь ласка, Павло Розенко?
Павло Розенко: Справді, ми обговорювали, й перша подача цього документу відбувалася ще півроку тому, ще в листопаді 2011 року і з того моменту документ самим же Кабінетом міністрів суттєво допрацьовувався. І доопрацювали його до такого ступеня, що сьогодні фактично ніхто нічого сплачувати не буде. Тому олігархи наші та багаті люди можуть спати спокійно, адже законопроект цей абсолютно мертвий за своєю сутністю. Жодна з його норм фактично реально працювати не буде. Як з оподаткування житла, так і з оподаткування літаків, яхт, дорогоцінностей і таке інше.
Оксана Ващенко: Все це пов’язано з тим, скажімо, що лише фізичні особи відповідно до урядового законопроекту про запровадження в Україні податку на розкіш підпадають під статті, а юридичні особи не підпадають? Що все це буде переведено, скажімо, на юридичні фірми якісь і тоді можна буде за це все не сплачувати?
Павло Розенко: Півроку тому ми ж про це говорили. І були представники Кабміну й говорили, що все це виправлять. Але ніхто нічого переводити не буде. Сьогодні вже якщо брати цей сегмент: літаки, яхти, автомобілі преміум-класу, сьогодні у власності фізичних осіб-громадян України таких об’єктів не перебуває. У нас сьогодні літаки зареєстровані на підприємства, яхти зареєстровані в яхт-клубах, а автомобілі преміум-класу на різні акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю тощо. І сьогодні цей сегмент фактично повністю виведений із оподаткування. Він оподатковуватися не буде.
Оксана Ващенко: Була така цікава історія, коли колеги-журналісти з інших видань досліджувати цю тему, зокрема в «Дзеркалі тижня» одна з останніх статей, скажімо, вийшла під назвою «Закон для «ідіотів». Але йшлося саме про цей законодавчий документ. І там автор наголошує на тому, що дуже багато є несумісних моментів, коли існує подвійне оподаткування, коли, скажімо, не зрозуміло, хто буде платити, хто буде цим основним платником. Звертаюся до Олександра Голуба. На вашу думку, яким чином усе-таки, і чи вдасться під час робочої групи, під час внесення змін зробити цей урядовий документ нормальним і ефективним?
Олександр Голуб: У меня есть большие сомнения на этот счет по целому ряду обстоятельств. Во-первых, давайте посмотрим, кого сегодня представляет Верховная Рада в своем большинстве. Это представители, как правило, крупного капитала: либо сами владельцы заводов, фабрик, пароходов, газет и так далее, либо их представители. В данном случае для богатых людей, для олигархов, что такое закон на роскошь и, собственно говоря, новый налог на роскошь? Это, знаете, такое своеобразное «харакири». Вот если, знаете, понаблюдать за нашими олигархами, я, честно говоря, ни одного порядочного «самурая» среди них не вижу.
Оксана Ващенко: Але в чому тоді причина, що ще в листопаді-місяці з’явилася така ініціатива?
Олександр Голуб: Дело в том, что совершенно очевидно, какой разрыв между бедными и богатыми сегодня в Украине, причем этих несколько процентов (порядка семи процентов) там сверхбогатых людей, жирующих людей на фоне фактически нищей и умирающей страны. И, безусловно, нужно и правящей партии и, собственно говоря, представителям этих богатых корпораций, какое-то подобие такого социального консенсуса либо создать видимость поиска этого социального консенсуса. И отсюда, собственно говоря, возник этот закон.
К слову говоря, даже трудно себе представить, в каком виде он попадет в парламент, потому что это уже третья или четвертая вариация от правительства. Причем был вариант от Тигипко, мы помним, был вариант непосредственно от Кабинета министров. И главная задача, на мой взгляд, в этом законопроекте, что богатые люди хотят уйти от этого налогообложения. То есть любыми способами, любыми зацепками. Ну, ведь это совершенно очевидные и нормальные моменты, когда, допустим, и в развитых странах Запада существует налог, который касается как физических, так и юридических лиц. Эта практика существует. Почему ее сегодня нам не применять на сегодняшний день в нашей стране?
Категорически не хотят, потому что действительно это возможность спрятать крупные активы, крупные покупки как раз в этих фирмах. Причем я хотел бы сказать: посмотрите, на фоне чего это происходит? Вот вроде нам всем говорят, что кризис, затяните потуже пояса и так далее. Но по данным «Автоконсалтинга», и это совершенно официальные данные, в Украине в кризисный (2011 год) продажи автомобилей, сверхдорогих автомобилей, которые дороже полмиллиона долларов, то есть до миллиона и выше долларов: «Бентли», «Роллс-ройс» и так далее, не то, что не упали, они возросли на пятьдесят процентов.
Оксана Ващенко: Чи можемо ми тоді говорити, що якщо в такому варіанті, який запропонував уряд, буде ухвалено цей документ, то виходить, що середній і малий бізнес постраждає передусім? Це будуть перші люди, які підпадуть під це оподаткування?
Олександр Голуб: Которые могут попасть. И для этого существует большая угроза. Потому что люди со сверхкапиталами уйдут от налогообложения. Более того, громадная, допустим, собственность, которой они владеют за рубежом, те же яхты, те же виллы, которые имеют там вложения в спортивные команды и так далее, они не подлежат сегодня налогообложению по нашему законодательству.
Оксана Ващенко: Але дискусії не виникає в тому, чи потрібен цей податок в Україні — податок на розкіш. Усі одностайні в тому, що такий податок має існувати, єдине лише питання, в якому вигляді. Але він, знаєте, якось так виписується, що начебто справді хочуть обійти інтереси свої, забезпечити їх.
Олександр Голуб: Во-первых, ничего нового в этом налоге нет. Он был и раньше. Я хотел бы напомнить, что вообще-то даже в Древнем Риме существовала практика, когда богатые люди раз в пять лет декларировали богатства, которые у них есть: золото, одежду, носилки, тогда это были средства передвижения. Причем завышали их стоимость и платили из этой суммы десять процентов в государственную казну.
Почему завышали стоимость и почему платили? Потому что существовала норма, которая позволяла тех людей, которые скрыли свое богатство, продавать в рабство. Я понимаю, допустим, мы наших олигархов на галеры не загоним или еще куда-нибудь, но в принципе, когда принимаются подобные законы, параллельно должно приниматься и законодательство, которое вносит ответственность за уклонение от этих налогов.
Оксана Ващенко: Зрозуміло, але давайте пройдемося по таких важливих аспектах, які пропонуються в цьому урядовому законопроекті. Нагадаємо буквально, що там оподатковуватиметься, чому саме квадратні метри, а не вартість житлової площі й інші моменти. Ви б не могли нагадати нашим слухачам для того, щоб було зрозуміло, про що йдеться?
Павло Розенко: Ну, звичайно, існують певні принципові пункти. Перше — оподаткування нерухомого майна, це: житлова площа квартири понад двісті метрів, житлові будинки площею понад п’ятсот-шістсот метрів. Усе ви правильно кажете, прив’язане до квадратури, й це викликає відразу головне запитання, тому що напіврозвалена хата, яка будувала сама для себе людина, наприклад, у Донецькій області, п’ятсот метрів вона буде оподатковувати, а елітний котедж у Кончі-Заспі, балансова вартість якого півтора мільйони чи два мільйони доларів, але маю квадратуру чотириста п’ятдесят квадратних метрів, оподатковуватися не буде. Тобто прив’язка до площі очевидна й дозволяє просто уникати елітному майну, елітній нерухомості фактично оподаткування за цим законом.
Другий принциповий момент — це літаки, яхти, автомобілі преміум-класу автомобілі. Ми про це вже сказали, що все оподаткування здійснюватиметься тільки фізичними особами. Ще існує позиція окрема по автомобілям, за якою дуже хитру норму Кабмін запропонував, що будуть оподатковуватися лише нові автомобілі. Тобто весь автопарк, який уже існує, люкс і преміум-класу, який знаходяться у власності багатих людей, олігархів виводиться з-під оподаткування. Та я переконаний і в тому, що й нові автомобілі їхні не будуть оподатковуватися, адже у нас будуть в автосалонах уже продаватися автомобілі, які були в використанні.
І третє питання — це оподаткування предметів розкоші: ювелірні вироби, шуби, хутра, зброя, антикваріат тощо. Встановлена норма — вище п’ятдесяти тисяч гривен. І це, можливо, теж призведе до того, що фактично офіційно через магазини будуть продаватися всі товари за ціною нижчою п’ятдесяти тисяч гривень, а все, що вище п’ятдесяти тисяч гривень через інтернет-магазини, через «чорну» касу, через подвійну бухгалтерію. В принципі це все вже не нове, перевірено роками.
Тому, бачите, ми перерахували фактично всі норми, й жодна норма не приносить реального результату.
Оксана Ващенко: Але тоді виходить, що доходи, які до бюджету планується з цього взяти, мінімальні?
Павло Розенко: Давайте я відповім, бо я з цим стикався. От саме цікаве з доходами, ви правильно сказали, Кабмін півроку назад пропонував, що доходи від цього закону становитимуть один мільярд двісті мільйонів гривень. Сьогодні в пояснювальній записці лише п’ятсот мільйонів.
Оксана Ващенко: Так, менше.
Павло Розенко: Тобто сам Кабінет Міністрів сьогодні не вірить у те, що реально закон запрацює. І фактично, ну, що таке п’ятсот мільйонів, коли ми говоримо про багатих людей, які поділяться з бідними? Це дві гривні до кожної пенсії. От вам як багата людина поділиться з бідними — дві гривні на місяць до кожної пенсії. Ось вам і щедрість.
Оксана Ващенко: Але плюсик буде, так (якщо ухвалять), що в Україні працює податок на розкіш.
Олександр Голуб: Да, будет как бы создано такое впечатление, что якобы богатые решили чем-то поделиться. На самом деле в законе существует очень много таких «черных дыр», прорех, о которых коллега уже говорил. Ну, посмотрите, скажем, существует разница между квартирой двести метров, которую мы будем брать в элитном доме, в современном доме, который недавно был построен, и, скажем, двести метров в старом доме. А мы помним, скажем, по советскому законодательству, люди творческих союзов: художники, писатели, поэты и так далее имели право на дополнительную площадь для реализации своих творческих возможностей. Так неужели можно сравнить эту старую квартиру с практически разваливающейся сантехникой в обваливающемся доме, с квартирой в элитном новом доме, который построен рядом? Даже если мы будем брать одинаковый их метраж. Этот закон не учитывает подобных моментов. То есть, в первую очередь, как раз мы ударим, можем ударить по вот этим простым людям.
Второй момент, о котором, наверное, нужно говорить. Понимаете, не только закон на роскошь, но ведь и прогрессивный налог на доходы должен быть. Вот вспомните, почему сегодня французы поддержали того же Франсуа Орланда — представителя левых сил. Потому что человек предложил, что если доходы у тебя составляют более миллиона евро, то налог на этот миллион евро будет составлять там за семьдесят процентов, от семидесяти двух до семидесяти восьми процентов. То есть прогрессивная шкала налогов.
Я хотел бы сказать, что нельзя решить вот только один этим налогом на роскошь глобальные вопросы. Потому что действительно смешно, когда мы говорим о пятистах миллионах, которые поступят в бюджет. В масштабе всей страны это просто слезы. И это издевательство над большим количеством наших сограждан.
Оксана Ващенко: В результаті, що буде в сесійній залі? Наступний тиждень пленарний, і що там відбуватиметься, адже він останній перед відпусткою?
Олександр Голуб: Мы посмотрим. Но даже этот законопроект, я так понимаю, большинство вынуждено будет голосовать, представители Партии регионов. Но как бы не все они и хотели бы даже этот вариант голосовать. Может быть все что угодно, начиная от блокирования работы парламента, до формирования повестки дня, когда за этот законопроект просто не успеют проголосовать. Но даже если он будет, еще раз говорю, проголосован, то знаете, это как раз, как говорят, «с паршивой овцы хотя бы шерсти клок», но этот клок…
Оксана Ващенко: А чи є сенс голосувати навіть за такий варіант, який подав уряд? />
Олександр Голуб: Любое продвижение в этом направлении, думаю, что является плюсом. Но мы прекрасно должны понимать, что оно не решает стратегических задач, которые стоят перед нашей страной.
Оксана Ващенко: Вже є запитання, які надходять нам на електронну адресу. Зокрема, пише Белецкий Федор: «Добрый день, уважаемые участники передачи. Уверен, что налог на роскошь — это предвыборная акция, которая реально приведет к тому, что люди, зарабатывающие своим трудом, будут платить еще больше налогов, а олигархи еще меньше. Единственный реальный путь — прогрессивный подоходный налог, который десятилетиям апробирован в большинстве развитых стран. Богатые должны платить тем больше, чем больше они наживаются на народе. А яхты, самолеты и бриллианты пусть покупают после уплаты подоходного налога. Но доходы обязательно при этом надо контролировать по расходам».
Олександр Голуб: Вы знаете, безусловно. И мой коллега говорил о том, какие существуют в данном случае уходы, условно говоря, от этих налогов. Но ведь, собственно говоря, мы же можем принять норму, когда вещи, которые дороже тридцати тысяч гривен, покупаются только через карточки для того, чтобы контролировать вот эти покупки. Не важно, где они будут сделаны, но они должны оплачиваться через банковские карточки. То есть люди, которые делают такие дорогие покупки, имеют банковские карточки, и мы можем проконтролировать их покупки. Как раз вот эта прогрессивная шкала налогообложения, о которой мы говорим здесь, абсолютно радиослушатель прав.
Но есть и второй момент, о чем мы говорим. Смотрите, в тех же Соединенных Штатах, любят у нас ссылаться на прогрессивный опыт, когда это не нужно, а когда нужно, об этом забывают. Но ведь в расчет берется кадастровая стоимость имущества, а в расчет должна браться рыночная стоимость имущества. И от нее должна забираться сумма — процент налога. Но ведь прекрасно мы знаем, даже каким образом покупались элитные квартиры, которые через БТИ оформлялись, что они стоят, условно говоря, каких-то сто тысяч, сто пятьдесят тысяч гривен, хотя реально она стоила за миллион долларов и так далее.
Оксана Ващенко: Ви знаєте, от особисто в мене немає економічної освіти, але ті, хто сидять в уряді, можливо, дехто з ним закінчив і Гарвард і мають непогану економічну освіту. В чому тут біда? Чому у нас з”являються такі недолугі документи?
Павло Розенко: Біда в тому, що закон написано так, щоб його було легко не виконувати. От і все. Тобто теоретизувати зараз, як би було краще, немає ніякого сенсу, тому що цей уряд не призначений для того, щоб зробити, умовно кажучи, щось для суспільства. І, до речі, про прогресивну шкалу. Якщо в першому варіанті цього законопроекту вона була, то зараз у останньому варіанті її зняли й узагалі відмовилися від ідеї прогресивного оподаткування і доходів, і капіталів.
Оксана Ващенко: Якщо говорити про перспективу ухвалення цього законопроекту, ми з вами на початку розмови сказали, що це доволі складно буде відбуватися, не зрозуміло, можливо, й проголосують, але це рішення не буде працювати. Але як бути з іншими ініціативами, які існують окрім урядового законопроекту? І як бути з тим напрацюваннями? Невже тим політикам треба буде забути про них?
Олександр Голуб: Я не думаю, что политикам нужно об этом забывать. И в первую очередь об этом нельзя забывать избирателям. Ведь действительно, в чем там главная проблема? Когда у нас в стране десять процентов людей богатых или условно богатых, а девяносто процентов — людей бедных либо приближающихся к черте бедности, а в Верховной Раде представлено девяносто процентов богатых людей. Когда мы эту пирамиду сможем перевернуть с головы на ноги, то есть, когда в парламенте будет представительство обычного народа, обычных людей девяносто процентов, поверьте мне, и эта и другие законодательные инициативы пройдут.
Я хотел бы сказать, понимаете, что поле здесь достаточно большое. Ведь, смотрите, допустим, существует у нас в стране, а мы сегодня говорим о налоге на роскошь, очень дорогие рестораны, где бутылка, скажем, какого-то шампанского или вина стоит несколько тысяч долларов. Существуют у нас гольф-клубы — очень дорогое удовольствие, существуют элитные ночные клубы. К слову говоря, как раз вот подобные вещи лидер нашей партии Петр Симоненко, выступая с трибуны парламента, предложил ограничить определенным налогом, потому что вот эта вызывающая роскошь ненормальна в такой стране, как мы сейчас живем.
Оксана Ващенко: Але це все лише в Києві, за межами столиці інше життя. Оксана Ващенко: Але це все лише в Києві, за межами столиці інше життя.
Олександр Голуб: Поверьте мне, и в Донецке, и в Днепропетровске есть подобные элитные заведения. Понимаете, когда узнаешь факты, которые действительно просто, они даже просто бесят в той ситуации, которая сейчас есть. Вот когда вице-премьер, который занимается социальными вопросами, с друзьями, извините, идет в киевский ресторан и «сжирает», я по-другому не могу об этом сказать, за вечер двадцать килограммов черной икры, об этом пишут газеты, этим хвалятся! А я хотел бы сказать, что килограмм черной икры порядка двух тысяч долларов стоит. И это ненормальная ситуация! Ну, если вы уже решили вот таким образом гулять, будьте добры, определенные деньги дать в государственный бюджет.
Второй момент, о котором я хочу сказать. К слову говоря, опять-таки из практики других зарубежных стран, ведь существуют еще и пассивные доходы. Есть роялти, есть проценты определенные, есть ценные бумаги, есть земельные бумаги, акции в конце концов. То есть такие доходы тоже должны облагаться определенным налогом точно так же, как это существуют в других зарубежных странах.
В свое время, вы знаете, я интересовался опытом других стран по введению подобных налогов и так далее. В свое время, когда Соединенные Штаты ввели подобные налоги, там есть на предметы роскоши, что стали делать американцы или богатые? Они стали покупать эти вещи в Европе, в других странах за пределами, по крайней мере, Соединенных Штатов. Что вы думаете? Их конгрессмены собрались в течение полугода приняли закон, который облагает налогом как раз вот те ценности, которые покупаются за пределами Соединенных Штатов. К слову говоря, система неуплаты налогов, ответственности этих людей, приравнивается к самым тягчайшим преступлениям. Уклонение от уплаты налогов — это одно из самых тяжких преступлений, которые сегодня могут себе представить американцы.
Второй момент. Посмотрите на Францию, с 1989 года они обложили налогом не только граждан Франции, но и нерезидентов Франции. То есть, если ты имеешь собственность или покупаешь какие-то товары на сумму более семисот тысяч евро на территории Франции, ты как обычный француз, который подпадают под эти нормы, платишь определенный налог. То же самое и у нас. Я хотел бы сказать, что уже и украинской землей в обход законодательства, и целым рядом собственности сегодня владеют не граждане Украины, не резиденты Украины, которые должны платить эти налоги в государственный бюджет.
И, собственно говоря, такая прогрессивная шкала, подобный подход к этим вопросам, абсолютно мы уверены, по расчетам наших экономистов, которые готовили антикризисную программу, с которой выступают коммунисты, как минимум сегодня способен дать дополнительно в бюджет порядка пятидесяти миллиардов гривен. Речь идет не о формальных пятистах миллионах, которые, собственно говоря, в том бюджете потеряются, и я уже не говорю о таком моменте, что мы на сегодняшний день, и депутатов большинство, а тем более большинство граждан нашей страны, не уверены, как тратятся эти налоги, на что они идут.
Оксана Ващенко: У нас є дзвінок. І ми хотіли б долучити слухача до нашої розмови, можливо, від нього теж пролунає доволі цікава думка стосовно того, яким чином усе-таки в Україні має бути чесно запроваджений податок на розкіш.
Слухач: Тут надо смотреть в корень. Это Дмитрий, город Киев. Уберите прослойку общества, или контрастность, как вам удобно, и эта тема отпадет сама собой. Уважаемый Александр Владимирович, сделайте так, как при Владимире Ильиче Ленина, когда все аферисты, помещики, спекулянты сели на корабль и удрали в Западную Европу. Вот почему воры и бандиты являются евроинтеграторами.
Олександр Голуб: Вы знаете, тут даже и комментировать нечего, я совершенно с вами согласен в этой ситуации. Но, понимаете, без общественного сознания, без желания самих избирателей этого не достичь. Ведь, понимаете, тот состав Верховной Рады, который есть, и который сегодня работает в интересах богатых, избран теми людьми, которые нас сегодня слушают, в том числе. И если они сделают выводов, если они не поймут, что сегодня вот ты действительно живешь так, как ты проголосовал вчера, а соответственно завтра ты будешь жить так, как ты проголосуешь сегодня. И если каждый избиратель этого не поймет, ситуация не изменится.
Мы максимально стараемся работать в этом направлении и количество законопроектов, которые мы вносим, поверьте мне, это не один десяток в этом направлении в Верховной Раде. Но совершенно очевидно, и вы абсолютно правы, оно не может получить поддержку у нынешнего состава парламента Украины.
Оксана Ващенко: З Кіровограда пишуть, Андрій Гардашников: «Є чутки, що платити цей податок на розкіш будуть ледь не найбідніші люди, наприклад, пенсіонерка, яка живе в приватному будинку, але його площа якась завелика, за думкою держави, для бабці. Чи це правда? І чи не постраждають замість тих, хто дійсно живе розкішно, люди, які живуть достатньо скромно?» Я пам’ятаю, ми говорили на початку нашої розмови, що, справді, тут можуть підпасти всі, коли на подвір’ях будуть оподатковуватися навіть сарайчики, присадибні ділянки…
Павло Розенко: Так, собачі будки… Таке може бути, і справді, існують певні ризики, адже законопроект вступить у силу й податківцям поставлять план збирати оці п’ятсот мільйонів. Очевидно, що вони не поїдуть «шерстити» Кончу-Заспу, правильно? Чи якісь інші околиці Києва чи інших великих міст. Вони поїдуть на Осокорки й будуть там добувати у цих бабусь і дідусів, вимірювати їхню житлову площу й обкладати їх податками. Тому ризики безумовно, існують при такому оподаткуванні цього багатства.
І тому, абсолютно правильно, потрібно змінювати акценти в цьому законопроекті, говорити про капітали, оподаткування капіталів, про оподаткування багатства в офшорних зонах, зокрема, на Кіпрі, про що вже не один десяток років говориться. А то уряд каже, що так, ми будемо офшорні зони оподатковувати, але Кіпр ми чіпати не будемо, бо це країна Європейського Союзу й ми чіпати її не можемо.
Але в мене таке внутрішнє відчуття, що цей законопроект розроблений не для того, щоб його ухвалювали, це елемент передвиборчої кампанії, тому, можливо, його зараз навіть не ухвалять, а будуть тягнути його до моменту початку виборів 28 жовтня 2012 року, будуть про нього говорити, розказувати про нього і Партія регіонів зробить з цього елемент своєї кампанії. Адже у нас сьогодні взагалі соціальна політика в державі, якщо повернутися до пенсіонерів, у нас же соціальна політика сьогодні в державі фактично відсутня. У нас сьогодні є тільки шоу — шоу одного гравця, який ходить сьогодні по всіх ток-шоу, по всіх телеканалах. От віце-прем’єр поїхав зараз, об’їжджає всі області України, і преса повідомляє, що там він зарядку зробив, там фітнес-центр відвідав і тому подібне.
З іншого боку, з першого липня у нас має відбутися підвищення соціальних стандартів. Так от, можемо обрадувати наших громадян, що пенсію у них збільшиться на шість гривень з першого липня, мінімальна заробітна плата — на вісім гривень, допомога на дітей до шести років збільшиться прожитковий мінімум на шість гривень. Ось неадекватність. З одного боку, відбувається шоу про «покращення життя, про подолання руїни»…
Оксана Ващенко: Ні, «руїну подолано» — от меседж такий.
Павло Розенко: Так, про «подолання руїни», з іншого боку, пенсії підвищуються на шість гривень. От реалії життя.
Оксана Ващенко: На жаль…
Олександр Голуб: Вы знаете, действительно, создается ситуация, когда существуют элитные поселки, дома, дачи и так далее, но налоговый инспектор туда не пойдет. Но вот как сегодня предложили абсурднейшую идею, о которой мы говорим, когда те бабушки и дедушки, которые собирают ягоды и несут их на рынок, обложить их специальным налогом. Ну, вы понимаете, это в уме не укладывается в голове, кому пришли такие идеи в голову!
Оксана Ващенко: Шукають гроші, шукають, з чого наповнювати бюджет, розумієте?
Олександр Голуб: Так ведь есть, есть деньги. Я же говорю, налог на продажу тех же супердорогих автомобилей, на покупку собственности за рубежом, на вывод миллиардов, миллиардов(!) долларов на тот Кипр и так далее. Есть эти деньги в Украине, нужна политическая воля. Но не может быть политической воли у представителей крупного капитала. Ну, не может быть — они зависят от этого. Любой олигарх стоит за спиной того же главы фракции или там того или иного депутата и не разрешает им за это голосовать, потому что он их спонсирует. Они являются его представителям в Верховной Раде, а не обычных людей.
Поэтому никогда Верховная Рада в нынешнем составе, в котором он существует на сегодня, не проголосует за прогрессивный налог, не проголосует за те налоги, которые существенно урежут аппетиты и доходы олигархов.
Оксана Ващенко: А склад Верховної Ради якого року проголосував би?
Олександр Голуб: Я думаю, к слову говоря, что первые составы Верховной Рады вполне были бы в состоянии проголосовать.
Павло Розенко: Склад 1990 року точно проголосував би. Точно.
Олександр Голуб: Проголосовали бы за подобные нормы.
Оксана Ващенко: Дякую вам. Дякую за те, що ми сьогодні знову говорили про цей податок на розкіш, тему не завершено, і ми будемо стежити за розвитком подій.