У напрацюванні антикризових заходів Україна й надалі продовжує пасти задніх. Так кажуть експерти, оцінюючи нинішні ініціативи влади у цьому питанні і порівнюючи їх з тими кроками, які здійснюються країнами-сусідами.
Занурившись у виборчу кампанію, так званий „антикризовий пакет” законодавчих ініціатив використовується як черговий козир у руках одних або інших для здобуття виборчих балів.
Завтра на пленарному засіданні (22-го жовтня) можуть бути розглянуті антикризові законопроекти. Принаймні у це вірить прем”єр-міністр Юлія Тимошенко, яка сьогодні брала участь у нараді з лідерами фракцій.
Не забувайте, що ви матимете можливість, як завжди, долучатися до нашої розмови. Але лише зауважу, що головною, так би мовити, умовою цих антикризових законодавчих ініціатив і документів, які, можливо, завтра і будуть розглядати парламентарії, стане згода. Або незгода Міжнародного валютного фонду. Днями Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко говорила про те, що Міжнародний валютний фонд готовий розглядати питання виділення Україні спеціальних кредитів в сумі від трьох мільярдів доларів до чотирнадцяти мільярдів доларів для стабілізації фінансової системи. Українська сторона всеж-таки розраховує отримати побільше, десь до чотирнадцяти мільярдів доларів, але деякі експерти-аналітики схильні вважати, що розраховуватись за це буде Україні занадто дорого. Ось парламентарій Олег Зарубінський називає “жахливою містифікацією” заяви уряду щодо допомоги МВФ кредитами Україні. Чи правда це? Що ж, дочекаємося початку нашої дискусії.
Перше запитання, пане Олександре, до Вас. Завтра врешті-решт начебто прем`єр-міністр Юлія Тимошенко після сьогоднішнього засідання уряду та проведення наради в парламенті з лідерами фракцій говорила про те, що сподівається, що буде цей пакет, якого, до речі, як я розумію, просто не було, тому вчора і блокували і не могли розглянути, пакет антикризових законодавчих змін. Що буде завтра? Чи буде цей пакет? Чи ви його бачили вже? І які зміни там будуть?
Пане Олексію, добрий вечір. Скажіть, що ж це таке відбувається? Криза фінансова світова має місце, і так чи інакше вона торкається України. Чому Партія регіонів не готова затягнути паски?
Скажіть, якщо там будуть такі ініціативи зменшення на 20% витрат на утримання чиновників, або збільшення акцизних зборів на спирт, на алкогольні напої? Тобто, тема давня, але ці ініціативи ніколи не проходили в сесійній залі позитивно.
Але, в принципі, ви б могли подати свою пропозицію, сьогодні до 18-ї години уряд їх чекав. І могли хоча б на одну з нарад, які проводила Юлія Тимошенко, прийти. Чому цього не було зроблено?
Розумієте, якби це йшло якимись окремими законопроектами — це мова одна. Як я розумію, завтра буде спроба поставити пакетне голосування. Тобто, ми не можемо відокремити якісь там позитивні речі, а за все інше не голосувати. А голосувати за проект, який передбачає зміну, якщо я не помиляюся, 39 законів… І, до речі, якщо ці закони призводять до того, що в громадян не буде пільг, малозабезпечене населення буде жити ще гірше. Тобто, ми за це не будемо голосувати однозначно. Мова не йде про те, вибори чи не вибори. Просто треба поважати своїх виборців, треба поважати громадян України.
Давайте скажемо так. З липня цього року ми подавали пропозиції і для створення стабілізаційного фонду, і для запобігання кризових явищ, і про те, що відбувається в країні, які можуть бути наслідки можуть бути восени, і наші пропозиції щодо того, яка може бути інфлція і як їй запобігати. Всі пропозиції подавалися протягом останнього півріччя. Які були наслідки — відомо. Уряд їх не підтримав. Вважалося, тому, що ми опозиційна сила — тому таке і подаємо. Коли раптом щось сподобалось чи була потреба раптова в тому, щоб щось зробити — це некоректно. Ми не можемо прийти і в готову концепцію, в іншу ідеологію, яку ми не поділяємо, зараз щось там подавати, протягом доби щось зробити. Ми подавали, якщо наші пропозиції не були враховані — ну, будемо сподіватися, що наш уряд, який буде наступним, врахує ці пропозиції.
Олександр Бондар: Я коротку ремарку вставлю. Я з великою повагою ставлюсь до пана Олексія, ми входимо в один комітет. Він відноситься до тієї частини парламенту, які є прагматиками, але ви розумієте, що згадувати, хто що робив чи не робив, нема часу. Якщо у Партії регіонів є своя програма виходу з кризи, якщо вони не сприймають дії уряду, я вважаю, що в цьому складі парламенту можна змінити уряд, призначити від Партії регіонів уряд, і запровадити свою антикризову програму. Але я думаю, як економіст пан Олексій зі мною погодиться, що проводити жорстку фінансову політику в період фінансової кризи, в період виборів неможливо. Я думаю, що він з цим погодиться однозначно, тому що він відноиться якраз до тих людей, які проти проведення виборів в цей період.
Оксана Ващенко: Леонід Карпенко у нас у студії, фінансовий експерт, член Української спілки фінансових аналітиків. Пане Леоніде, скажіть, бачачи зараз цю дискусію, слухаючи пленарні засідання Верховної ради. От що зараз говорять в фінансових колах експерти вашого рівня? Чи правильно, чи з того почали зараз урядовці, вносячи ті чи інші ініціативи, які стосуються антикризових заходів?
Леонід Карпенко: В финансовых кругах про то, что надо что-то делать с кризисом и про то, что Украина входит в штопор рецесси, начали говорить еще задолго до вот этой дискуссии, которую мы видим сейчас и уже весной этого года, в начале года было понятно, что в стране будут проблемы, что проблемы не только в стране, проблемы в мировой економике и говорить, что в существующем глобальном мире Украина никак не завязана на эти процессы и не пострадает — это, по меньшей мере, опрометчиво. Что показал опыт кризисов в других странах, в западных странах, в России, вот та невидимая рука рынка, про которую принято говорить, те интитуты демократии, про которые принято говорить, во время кризиса не работают. В самых демократических странах в то время, когда возникают такие серьезные проблемы, вмешивается какой-то сильный орган. Вмешивается государственная власть. Что сейчас происходит в Украине? Есть какое-то политическое противостояние, есть игра политических сил, которые борются за избирателей, за свое место под солнцем. В период, когда у траны реально есть проблемы, реально есть проблемы у населения, у каждого из нас, и многие граждане Украины, к сожалению, могут потерять работу либо уже ее потеряли, многие вклады обесцениваются и дальше будут обесцениваться и курс гривны падает и дальше будет падать, вот в этот период, на мой взгляд, и меня поддерживают многие финансисты, не время вести дискуссию, кто прав, кто виноват и кто не предпринял вовремя меры. В этот период необходимо консолидироваться каким-то образом. И если не может политическое сообщество консолидироваться, то государтвенный какой-то орган, Президент, Совет национальной безопастности, должен предпринять меры и предпринять пакетные шаги.
Оксана Ващенко: Ну зараз ви бачите відсутність такої співпраці і відсутність будь-яких напрацьованих заходів?
Леонід Карпенко: Да, сейчас видно какое-то шатание из стороны в сторону и неуверенность государства в том, что оно делает. И не видно поледовательности шагов, когда государство теми или иными мерами “вытаскивает” одну отрасль, в то же время не рассматривается комплексно проблема, не видно, что оно спасает страну в целом, платежный баланс, економическую безопастность.
Оксана Ващенко: Пане Олександре, скажіть, от чому немає досі програми стратегічної по виходу із цієї кризи або унеможливлення впливу ризиків на Україну саме світової кризи? Можливо, ми тоді б читкіше бачили план, з однієї сторони, а з іншої сторони ми ж знаємо, що Прем'єр-міністр розраховує на кредит від Міжнародного валютного фонду, і усі ці законодавчі ініціативи , як вона зараз говорила, зараз дуже вивчаються фахівцями Міжнародного валютного фонду. І виходячи з цього вони будуть дивитися, зможе Україна якимось чином потім віддавати кредити, чи треба їй надавати цю допомогу фінансову?
Олександр Бондар: Ну є дві позиції. От я погоджуюсь повністю з експертом, що в період виборчої кампанії кожний буде боротись за авторство програми виходу із кризи. І зараз починається конкуренція. Як тільки Тимошенко запропонувала своє — Янукович з цим не погоджується, каже, що “у мене є своє”. Секретаріат Президента каже, що цей документ сирий. Якщо подасть Президент, так само будуть діяти Янукович і Тимошенко. Тому що всі ці три фігури очолюють передвиборчі списки і будуть вести на вибори свої сили. І вони будуть конкурувати. Тому я , як економіст, з самого початку виступив проти дострокових виборів, тому що я знаю — в їх період долати кризу неможливо. І відносно Міжнародного валютного фонду: будучи багато років головою Фонду держмайна, я приймав участь по узгодженню позицій по виділенню кредитів МВФ і завжди вони ставили жорсткі умови до уряду, які заходи буде здійснювати влада і хто за це буде відповідати. Я не думаю, що МВФ надасть якийсь кредит, якщо не буде затверджена програма виходу з кризи, а тим більше МВФ не буде знати, хто її буде виконувати.
Оксана Ващенко: Ну якщо навіть законопроекти не знають, які завтра будуть розглядатися? Як може бути відома програма?
Олександр Бондар: Всі проекти, які подає завтра Уряд, узгоджувалися два дні і дві ночі з МВФ. Кожний пункт.
Оксана Ващенко: А з депутатами це треба було теж узгодити?
Олександр Бондар: Депутати завтра розглядатимуть це і будуть мати час це узгодити. Головне, що МВФ дав згоду на цю програму дій. Інакше він не дасть кредит. І говорити про те, що ми виграєм вибори і очолимо свій уряд — це для МВФ просто дуті слова, тому що вони не можуть чекати, хтось прийде, якусь програму запропонує…А потім, вони і з кредитом почекають так само до кінця виборів.
Оксана Ващенко: Ваш колега Олег Зарубінський сьогодні сказав, що МВФ — це більше політична організація, ніж фінансова і фонд дає позику країнам, які потім контролює не тільки в економічному плані, а перш за все в політичному. Його слова, цитата: “В Україні були випадки, коли деякі Прем'єр-міністри знімалися, деякі призначалися при безпосередньому впливі МВФ.”
Олександр Бондар: Ну пан Зарубінський не є економістом і ніколи не примав участь в узгодженні позицій по наданню кредитів МВФ. Я брав у цьому участь і я вважаю, що ті вимоги, які ставить завжди МВФ, для нашої країни будуть тільки позитивом. Якби не було їх умов, ми ніколи не провели би приватизацію і мали би ще гірші наслідки, ніж маємо зараз.
Оксана Ващенко: Олексій Плотніков з нами на зв'язку. Скажіть, пане Олексію, Міжнародний валютний фонд і умови, які він може висунути, ви можете прогнозувати, як вони — під силу Україні, чи ні, чи можливо на це не варто йти зараз?
Олексій Плотніков: Розумієте, давайте все-таки чітко визначимо, гроші МВФ, куди вони можуть іти, на що ми можемо розраховувати? В кращому випадку це гроші на підтримку золотовалютних резервів держави, скоріше за все. На все інше МВФ, по-перше, не дає при даному стані, по-друге це не Світовий банк, який дає на конкретні проекти, конкретні галузі, Європейський банк реконструкції і розвитку, який взагалі є комерційною установою, тобто Міжнародний валютний фонд дає гроші на такі специфічні, макроекономічні речі, які пов'язані чи то на підтримку платіжного балансу, чи ще на щось. Тобто, в даному випадку треба отримати кредит на підтримку золотовалютних резервів. Скільки там, тридцять три мільярди, скільки там можна отримати, від восьми до чотирнадцяти, тобто можна кидати ці золотовалютні резерви на утримання курсу гривні, тобто, з цієї точки зору, я припускаю, що ці гроші нам можуть дати. Україна може отримати цей кредит і це, в черговий раз, може бути свідченням про те, що МВФ підтримує, якимось опосередкованим чином, економічну політику, діючу владу, чи не діючу…. Тобто, з цієї точки зору, технічно і теоретично можливо. Але з точки зору такої жорсткої доцільності — ну поки я не бачу що наприклад. Якщо зараз прийде десять мільярдів на підтримку золотовалютних резервів, що це якось активно вплине, наприклад, на курс гривні. Якщо Нацбанк не буде виконувати свої функції по підтримці курсу гривні, то навіть якщо додатково прийде навіть десять мільярдів, це ніяк не покращить ситуацію. З цієї точки зору, я можу розглядати МВФ, як один із шляхів, що Україна може використовувати. Наприклад, до МВФ звернулося кілька країн, та ж сама Угорщина, незважаючи на те, що це член Євросоюзу.
Оксана Ващенко: Умови, от ви можете сказати, під які умови можуть видати?
Олексій Плотніков: Умови — це зрозумілість макроекономічної ситуації, зрозумілість кроків уряду щодо подолання кризових явищ, це прогнозованість політичної ситуації. Цей критерій зараз не може бути заповнений, тому що ситуація не прогнозована. Ось в такому плані. У МВФ завжди висувається п'ять-сім критеріїв, завдяки яким країні можна отримати гроші на підтримку золотовалютних резервів держави.
Оксана Ващенко: Політична складова тут матиме місце, чи ні?
Олексій Плотніков: Безперечно, тут ситуація… Перше, це конфлікт Президента з Прем'єром, по-друге це ситуація з невизначеністю парламентських виборів, по-третє, це те, що президентські вибори за планом відбудуться в кінці 2009 чи в сіні 2010 року. Ці всі чинники, безперечно, впливатимуть.
Оксана Ващенко: Але кажуть фахівці, що Міжнародний валютний фонд фактично дає гроші Нацбанку, але аж ніяк не кредитував уряд. Україна в цьому ключі буде винятком, чи ні?
Олексій Плотніков: Розумієте, підтримка золотовалютних резервів. Цю функцію виконує Національний банк. Але, якщо підтримуються золотовалютні резерви, це підтримується національна грошова одиниця, то безперечно дається оцінка діяльності економічної політики уряду. Дається оцінка, що саме робить міністерство фінансів, міністерство економіки, інші економічні відомства. З цієї точки зору це оцінка макроекономічної ситуації країни.
Оксана Ващенко: Зрозуміло. Поки що Вам дякую. Я нагадую нашим слухачам, що це — програма “Розворот. UA”, ви маєте писати нам на електронну адресу. У нас є до закінчення першої частини трохи більше однієї хвилини. Я звертаюся до Вас, пане Леоніде. Скажіть, от експерти, аналітики, фахівці, економісти, чи вони готові підтримати нинішні ініціативи, одобрити взяття кредиту з МВФ на тих умовах, які фактично зараз не оприлюднюються достеменно, але про які десь хтось на рівні чуток може здогадуватися.
Леонід Карпенко: На уровне слухов действительно догадываются сообщество, на каких условиях будет дан кредит, и речь идет, наверное, не о том, одобряем или не одобряем. Речь идет уже о том, что в текущей ситуации выхода другого и не видно для того, чтобы спасти и платежный баланс страны и еще ряд мер, которые должен предпринять Нацбанк для того, чтобы стабилизировать банковскую систему страны, финансовую систему в целом. Многие те вещи, о которых как-то еще немного говорят.
Оксана Ващенко: Скажіть, будуть давати або не давати з політичної складової або з економічної?
Леонід Карпенко: Давать будут совзглядом на экономику страны, но, конечно же, опираясь на какие-то политические решения.
Оксана Ващенко: З Вами Оксана Ващенко та грограма «Розворот.UA» триває на хвилі радіо «Ера-ФМ». Для тих, хто щойно долучився, я нагадую, що сьогодні ми говоримо про ті антикризові заходи, які мають завтра розглядати парламентарії, над якими кілька днів поспіль працювали урядовці. Що з цього вийде, готові Вам доповісти наші учасники сьогоднішньої розмови. Я нагадую, що в студії Олександр Бондар, народний депутат, представник фракції «Наша Україна — Народна Самооборона», на зв'язку – Олексій Плотніков, народний депутат, представник фракції «Партії Регіонів», і в нас ще в студії фінансовий експерт, член української спілки фінансових аналітиків Леонід Карпенко. Не забувайте, що вже зараз Ви маєте можливість долучатись до нашої розмови, працює наш студійний телефон 536-96-00, код Києва 044.
Пане Олександре, Ви знаєте, хотілося б сьогодні поговорити так більш докладніше з точки зору тих ухвалених на урядовому засіданні ініціатив, оскільки ми більш загальні речі говоримо, пов'язуючи їх з достроковими виборами. От, зокрема, Уряд пропонує ввести податок на нерухоме майно на рівні місцевих бюджетів. Як сказала прем'єр-міністр, саме відповідний законопроект входить до пакету антикризових законодавчих актів. Це такий собі своєрідний податок на багатство. Хто буде платити, за що, і в принципі, у виборчих програмах ці речі були і 2007го року, навіть 2004го року, вони були, але потім в залі вони не проходили.
Олександр Бондар: Я розумію, що зараз уряд намагається в цій критичній ситуації запропонувати речі, які не могли бути проголосованими раніше і, на мою думку економіста, це не найкращий період, коли вводиться податок на нерухомість — коли ринок повністю стоїть, впав, вводити податок — це значить створювати додатковий тиск на фінансовий ринок. Я думаю, що ця позиція спірна, хоча цей податок взагалі треба вводити, але я не впевнений, що саме в період фінансової кризи.
Оксана Ващенко: А підвищення акцизів на нафтопродукти, рентну плату за видобуток природного газу?
Олександр Бондар: Ну, це теж додатковий тиск, який в період фінансової кризи не завжди застосовується. Тому є спірні позиції, але справа тут в тому, що це подається в комплексі Урядом, і якщо ми хочемо Уряду допомогти подалати кризу, ми за це голосуємо. Якщо ми цього не хочемо, якщо ми хочемо звалити на Уряд всю вину, якої фактично немає, я можу довести по всім пунктам, що більшість проблем, які виникли зараз не залежили від Уряду
Оксана Ващенко: Але уряд виявився не готовим до цього?
Олександр Бондар: Уряд не все міг зробити: уряд винний в тому, що металургія перестала продавати свою продукцію, в зв'язку з тим, що різко впали ціни на ринках, куди вони поставляли свою продукцію. Причому тут уряд?
Оксана Ващенко: А держава, якщо в цілому говорити, вона причомусь чи ні, як ви вважаєте?
Олександр Бондар: Я думаю, що коли в минулі роки і в половину цього року власники металургійних комбінатів мали супер прибутки від збільшення ціни на метал, вони повинні були думати про те, що це коли-небуть може закінчитись. І зараз вони звертаються до Уряду, і колега моя по-фракції Ляпіна подає проект, за який вчора відмовились голосувати, де фактично з Стабілізаційного Фонду пропонується надати їм гроші, як допомога. Ну це нормальна взагалі ситуація?! А Яценюк, як економіст, каже: “от ви вчора відмовились від гарної пропозиції проголосувати”. Ну що, ще треба назвати прізвища власників металургійних комбінатів, щоб було всім зрозуміло. Тому у нас Стабілізаційний Фонд повинен використовуватись тільки на ті речі, які у всіх країнах світу передбачені – це підтримка платіжного балансу, про те що казав, доречі, Плотніков, туди будуть направлятись кошти МВФ, я повністю згоден. І на підтримку банків, для того, щоб люди не втратили свої заощадження. Це тільки два напрямки, ніяким підприємствам конкретним не можна надавати допомогу, хай банки їх кредитують, а банкам треба допомогти кредитним ресурсом.
Оксана Ващенко: Але от стосовно цих двох ініціатив, які я вам назвала, щодо податку і на багатство і підвищення акцизів на нафтопродукти, рентну плату за видобуток природного газу, виходить так, що у вас є зауваження? А рішення-то Уряд буде пропонувати голосувати так званним пакетом. Як ви з цього пакетного документу будете витягувати такі статті або такі ініціативи?
Олександр Бондар: Ну ось бачите, дві позиції різні: у Плотнікова і у мене. Йому теж щось не подобається в проекті Уряду, і мені, є спірні питання.
Оксана Ващенко: Ну, якщо чесно, Ви ж не бачили цей пакет?
Олександр Бондар: Так, але я вважаю, що якщо Уряд зараз залишається в це період керувати економікою, тому треба допомогти і піти назустріч його пропозиціям. Якщо вони вважають, що не треба Уряду взагалі нічого приймати, тому що там є декілька пунктів, які їх не влаштовують, я вважаю, що їм треба міняти уряд і пропонувати свою програму. Це буде чесно, але вони чомусь цього не роблять, вони йдуть на вибори, щоб ще за два-три місяці цей Уряд без затвердженої антикризової програми взагалі завалився разом з економікою. Ну кому від цього буде краще?
Оксана Ващенко: Олексій Плотніков на зв'язку, представник фракції “Партії Регіонів”. Пане Олексію, звертаюся до Вас, скажіть, Ви за податок на багатство чи проти?
Олексій Плотніков: Розумієте, це і пан Олександр казав, є різні механізми врегулювання, в тому числі і багатства, є різні механізми наповнення бюджету.
Оксана Ващенко: Ну зараз це на часі чи ні?
Олексій Плотніков: Зараз безперечно ні. Те що зараз пропонує уряд, це спроба заткнути дірки в бюджеті, тобто якщо погане було фінансове плануваня, якщо не був спроможній доходну частину спланувати так, щоб вона виконувалась, зараз вишукувати додаткові джерела надходжень до бюджету. Особливо, в тому плані, що цей доход на багатство, як і все в нас робиться, зачепить найбідніші верстви населення. Начебто будуть платити багаті, але фактично будуть платити найбідніші верстви населення. Як пропозиція позбавити пільг знову ж таки найзаможніх громадян населення, пропозиця підвищити акцизи, воно абсолютно не в тому контексті, що треба зараз вирішувати. Ми можемо дискувати як зробити так, щоб там багатство в нас обкладалося податком, як це робиться в країнах Скандинавії, наприклад, тут абсолютно немає проблем, мені подобається ця модель, коли дуже заможні люди платять більше податки, тобто це нормальне явище, але зараз в контексті антикризових начебто заходів, які наче б розроблені протягом перших трьох днів після того, як Прем'єр визнала, що криза все ж таки світова якось впливає на Україну. Мені це здається некоректним.
Оксана Ващенко: Тобто треба починати, якщо я вас правильно розумію, рятування вітчизняних банків?
Олексій Плотніков: Треба починати з нормалізації фінансової ситуації дійсно в банківському секторі, і, до речі, окрім Уряду, в нас абсолютно некоректно працював і НБУ, лише 11 жовтня в перший раз зібралось правління разом з Радою Нацбанку, і щось вирішували роботи. До цього, НБУ протягом двох тижнів фактично пішов з ринку, він не займався інтервенціями, не підтримував курс гривні, тобто, в мене багато дуже застережень, що було зроблено не так. Тобто, якось навести лад на фінансовому ринку в банківському секторі, потім дивитись на вразливі галузі національної економіки, дивитися, що не працює, де будуть звільнені, де є можливості того, що будуть банкрутіти підприємства, зупиняться, безробіття і все інше.
Оксана Ващенко: Скажіть, ремарка, продавати підприємтсва, ну, скажімо, таке, як Укрателеком. Турчинов говорить про те, що начебто японці зацікавились цим підприємством. В таких умовах можливо робити такий продаж?
Олексій Плотніков: Теоретично можна продати, і давно пора було продати
Оксана Ващенко: Задешево. виходить?
Олексій Плотніков: Ну при чому тут задешево. Якщо за нормальну ринкову ціну, але якщо протягом всіх років незалежності … в нас розумієте, це як національна особливість, там горілка, футбольний клуб “Динамо”, неприватизований “Укртелеком”. Це три основні позиції — що таке Україна. Тобто, якщо протягом всіх років незалежності його не могли раціонально продати, я не думаю, що зараз приїдуть японці і протягом двох тижнів куплять цей “Укртелеком” і ще й по такій ціні, що буде всім велике щастя. Тобто, з цієї точки зору, треба приватизувати, треба завершувати приватизацію великих об'єкті, які можна приватизувати. Я дуже песимістично ставлюсь до того, що можна “Укртелеком” раптово приватизувати ще і по високій ціні.
Оксана Ващенко: Пане Олексію, і останнє запитання до вас: скажіть, як тоді, визнаючи, що є проблема, що починає уряд не з тих ініціатив, які треба вітлювати і реалізовувати, чому ви не долучаєтесь зараз. Якщо всі підуть на вибори, ви уявляєте, який це буде хаос?
Олексій Плотніков: Ми ніколи не казали, що нам потрібні ці вибори, ми їх не ініціювали, як і попередні дострокові вибори. Абсолютно, нам це було не треба. Але якщо так трапилось, що коаліція із відповідних сил, з помаранчевих та сердечних не змогла домовитись, якщо іде протягом всього цього року війна між прем'єром та президентом. Знову ж таки це представники не нашої політичної сили, ані прем'єр, ані президент. Що і як вийти Україні з цієї постійної кризи — є якісь останні аргументи, як вибори. І ми готові тоді піти і перемогти на цих виборах. Знову ж таки, ми ніколи не казали, що ми дуже хочемо цих виборів, це всі розуміють.
Оксана Ващенко: А проголосувати за відставку уряду, може це легше і простіше, і дешевше буде? />
Олексій Плотніков: Відставка уряду – це знову ж таки відсутність коаліції, це знову ж таки продовження проблем з тими політичними силами, які були начебто в коаліції, в секретаріаті Президента. Фактично це перманентна політична криза, давайте, спробуємо, можливо, це не кращий випадок для країни, давайте спробуємо оновити парламент з тим, щоб інша була коаліція, на базі інших сил та інший уряд. Можливо, це дійсно вихід.
Оксана Ващенко: Дякую Вам, дякую за те, що долучились. Олексій Плотніков був з нами на зв'язку. Зараз звертаюсь до Леоніда Карпенка, фінансового експерта. Пане Леоніде, ось банківський сектор, чи можуть бути зараз, ну скажімо, гарантовані депозити людям, вкладникам. Оскільки є таке передчуття, що ці гроші — це невеликі суми, може, трошки більші, ніж середні, я не знаю, за якими ми можемо рахувати показникам, але чи можуть вони розраховувати, що ці депозити будуть якимось чином збережені, тобто держава в цьому плані щось робить чи ні?
Леонід Карпенко: Я бы так сказал, государство делает, но не все то, что оно должно было…
Оксана Ващенко: Давайте перше, друге, третє…
Леонід Карпенко: Свои депозиты люди получат, свои депозиты люди заберут. Паника с изыманием депозитов из банков, она, наверное, сейчас преждевременная, и необоснованая. Другое дело, что задержка с выдачей депозитов, это конечно неправильно и те дейстивия Национального банка, которые предприняты по запрету изымания депозитов, они решают временнотекущую проблему, но они загоняют банковскую систему в долгосрочной перспективе в очень плохую ситуацию, когда люди теряют доверие и все-таки будут вынуждены забрать свои депозиты из банков. Что еще государство должно было бы сделать, это в первую очередь, как это делается в той же Германии, если какой-то банк не в состоянии выполнить свои объязательства по депозитам, по каким-то своим платежам, Национальный банк дает под залог акции мажоритарных акционеров, рефинансирование этому банку, причем оценивает акции мажоритарных акционеров с большим дисконтом. И если банк выполняет свои объязательства, если он стратегически несет на себе это бремя и выкупает потом эти акции, возвращает рефинансирование, то все хорошо, он остается в рынке. Если же он не выполняет свои объязательства, государство по-сути национализирует банк, меняет там менеджмент, меняет собственника, перепродает, но в данной ситуации вкладчики банка: физические лица, юридические лица – тот реальный сектор экономики, который зарабатывает для государства, он полностью защищен, он чувствует эту защиту и не стоит в очередях банка для того, чтобы забрать свои кровные деньги.
Оксана Ващенко: Я нагадую нашим слухачам, що в ефірі програма “Розворот.UA”.
Телефон студії: 536-96-00, код Києва 044, будь-ласка, ваші запитання в нашому ефірі, добрий вечір, хто з нами.
Слухач: Добрый вечер, это Луганск, Виктор. У меня два вопроса: первое, как Нацбанк регулирует хазяевов 50% банков, которые находяться за пределами, то есть Райфайзен Банк, Дойче Банк, которые являються реальными хазяевыми фактически 50% крупных наших банков.
Будут ли они выходить из своего кризиса за счет Украины, вытягивать отсуда деньги и выпускать у себя на родине, уравнивать баланс. И второе: почему Нацбанк допустил такой объем кредитование и теперь люди, которых увольняют, я реально предприниматель, вынужден сокращать робочие места. Люди которых увольняют, они доходят до психушки, потому что у всех квартиры, у всех машины, телевизоры, холодильники. Почему регулятор не включил механизмы регулирования, когда Нацбанк накручивал деньги на квартиры, на машины, что они стоили у два-три раза дороже, чем…
Оксана Ващенко: Зрозуміло, дякуємо, дякуємо вам. Друге запитання, будь-ласка, Олександр Бондар.
Олександр Бондар: Ну, я міг би і по-першому, я до речі повністю був згодний з Плотніковим, коли він критикував дії Нацбанку із запізнювальною реакцією. Я теж не розумію, чому такий великий кредитний портфель дозволяв Нацбанк деяким банкам тримати, коли видавались кредити без всяких підстав і без всякого забезпечення їх повернення. Інша критика, яка стосується тієї ж приватизації “Укртелекому” теж адресується не уряду, а Президенту, тому що уряд, я входив в комісію по приватизації “Укртелекому”, затвердив умови приватизації “Укртелекому” в гарний період, коли в нас не було фінансової кризи, і збирався продати Одеський припортовий завод, але Президент це все зупинив. Якби ці гроші надійшли, то ніхто б зараз не казав про збільшення податкового тиску
Оксана Ващенко: Ну ви ж знаєте, від “Криворіжсталі” теж надійшли.
Олександ Бондар: Надійшли і були використані, до речі, на потреби держави за рішенням Верховної Ради. Я знаю, коли ці кошти надійшли, і як вони використовувались, і вони дуже зараз знадобились би країні. Але коли ми критикуємо уряд, ми не кажемо, що ці речі від уряду не залежали. І дійсно в нас більша проблема з Нацбанком, ніж з урядом зараз. Тому що він за курсом спостерігає, поки не впаде, а потім на інтервенцію виходить, спостерігає. Поки починався ажіотаж по збиранню коштів з банків, коли люди вже стояли в чергах. Тільки потім прийняв якісь міри. Тут є проблема, і не треба в цьому звинувачувати уряд, я