Створена Президентом України робоча група завершила розробку концепції оновленої Конституції. Однак її поки що так і не розглянули на засіданні Національної конституційної ради. Про те, які зміни передбачає цей документ і що вони означатимуть дня подальшого розвитку країни, кореспондент агенції “Голос UA” Ольга Каретникова запитала у народного депута України ІУ скликання, члена Компартії України Георгія Крючкова.
— Пане Георгію, проект Конституції Ющенка не перша його ініціатива в цьому напрямку, ми знаємо, що Президент ініціював створення Національної Конституційної ради… />
— Викликає подив, що була створена Указом Президента Національна конституційна рада, яка провела лише одне засідання, на якому обрала робочу групу, працювала, правда, не в повному складі, оскільки представники деяких фракцій, покинули її, але вона напрацювала проект концепції оновлення конституційного регулювання суспільних відносин. Однак засідання з його затвердження не було, тому вважаємо її не дійсною. Це викликає подив, оскільки при створенні Ради Президент декларував, що це буде форма залучення громад до створення нової редакції конституції і не дотримав слова… Зрештою, для нашого президента — це характерна поведінка. У пояснювальній записці було додано, що в основі проекту Конституції були покладені і моменти з концепції, але це не відповідає дійсності.
— Як ви в цілому оцінюєте цей проект?
— Ознайомлення з цим документом викликає дуже багато запитань. Основа проекту — створення двопалатного парламенту. Аналіз приводить до висновку, що метою Ющенка є створення на базі Верховної Ради нижньої палати (її пропонується назвати Палатою депутатів у складі 300 народних депутатів, які мають обиратися строком не на 5 років, як зараз, а на 4 роки, суттєво обмеженої у повноваженнях, і верхньої палати — Сенату ( з повноваженням 6 років і оновленням складу палати кожних двох років на одну третину), якому разом з Президентом належатиме реальна влада в державі.
Парламент позбавляється найважливішої функції — визначати засади внутрішньої, зовнішньої, оборонної, безпекової політики держави. Варіант взятий з французької конституції. Сенат має право накладати вето на закони ухвалені нижньою палатою, але таким правом буде користуватись і Президент. По суті, відтворено модель президентсько- сенатської республіки. Або, я б сказав так, президентсько-напівпарламентарної республіки. Тобто, всі ці слова про те, що ми йдемо до Європи, про те, що Європа зразок для наслідування — це лише пусті гасла.
Законодавча діяльність нижньої палати ставиться під подвійний контроль. Президент також, має право розпустити палату депутатів, причому в Конституції не визначені підстави для такого рішення. Зберігається дуалізм виконавчої влади — який себе негативно зарекомендував у 2004 році. Оскільки сенат достроково не може бути розпущений, Віктор Ющенко у своєму Посланні про внутрішнє і зовнішнє становище вУкраїні зазначив, що у разі розпуску нижньої палати “Парламент зберігає свою дієздатність за будь-яких умов”. Тим самим Ющенко визнав, що припинивши достроково у 2006 році повноваження Верховної Ради, він припинив більш, ніж на півроку функціонування законодавчої гілки влади, що є неприпустимим для норм демократії.
Проект преамбули не містить посилання на Акт проголошення незалежності України, схвалений 1 грудня 1991 року, що можна розглядати, як намагання усунути правовий звязок Основного закону з основоположними актами — з Декларацією про державний суверенітет України .
— Якою в проекті Віктора Ющенка бачиться роль уряду?
— Якихось реальних важелів впливу уряд не матиме, але відповідальність за стан у сфері національної безпеки, оборони, зовнішньої політики буде покладатися на Кабінет міністрів. Повноваження уряду, які детально нині виписані в статті 116 чинної Конституції, зведені лише до утворення, реорганізації і ліквідації міністерств, інших центральних органів влади, призначення на посади звільнення з посад за поданням Прем’єр-міністра керівників центральних органів виконавчої влади, а також здійснення інших повноважеь визначених Конституцією України та законами.
— Пане Георгію, а чи вирішує президентський проект Конституції ті проблеми, які зараз стоять перед українським суспільством?
— Я розглядаю цей проект, як спробу створити нову конструкцію влади, яка не буде більш демократичною, ніж нині і яка не вирішить тих проблем, через які виникла потреба створити нову редакцію Конституції.
Справжньою метою запропонованої Віктором Ющенком реформи є ще більше зміцнення одноосібної влади Президента і створення умов, які б дозволили йому залишитись у політиці і уникнути відповідальності за те, що він заподіяв за час свого президентсва.
Судячи з усього, Віктор Ющенко схиляється до ідеї одночасних виборів і Президента, і парламенту — тоді він може себе висунути депутатом, скажімо, від “Єдиного центру, зробити все, аби ця сила пройшла у парламент, і у такий спосіб користуватись недоторканістю. Інший варіант, якщо створити двопалатний парламент і у верхню палату будуть входити колишні Президенти — то це теж спосіб створити для себе гарантію закріплення при владі.
— Що ми матимемо у разі ухвалення Конституції Ющенка?
— Якщо вона була б ухвалена — усе б зосередилось в руках Президента, а демократичні рамки звузились би. Окрім того прийняття такої Конституції завдасть серйозного удару по парламентаризму в Україні і в цілому по демократичних засадах державного устрою. Але я не думаю, що таку Конституцію підтримають, тим паче, розпочалась виборча кампанія. Важко сказати, як вона буде проходити, бо Президент кожного разу заявляє по-різному про своє бачення подій. Конституція повинна ухвалюватися в спокійній обстановці, коли немає розрухи влади. Не можна підтримувати прект Конституції Віктора Ющенка — однозначно.
— Якщо вже говорити про парламент, то яка форма — двопалатний чи однопалатний парламент прийнятна для України? І якщо, наприклад, зараз двопалатність вигідна, то чи буде це вигідно завжди?
— Загалом двопалатний парламент цілком можливий — світова, зокрема, європейська практика свідчить, що така форма може бути і у федеративній державі, як у Німечинні, і в унітарній, як в Польщі. Це нормально, коли закладається ідея, що сенат відображає інтереси регіонів. Але в нас не має нормальної роботи в одній палаті. Постійно ідуть сварки між Президентом і парламентом, урядом і між собою. Створення другої тільки ускладнить і виборчий процес і відносини в цілому. Адже ми бачимо, що чим більше керівників, як і претендують на головну роль, тим менше порядку.
Для України оптимальною є федеративна форма устрою, хоча в нас на цю тему накладену табу. Україна складається з кількох регіонів, які мають свою специфіку: Галичина відрізняється від Донбасу, Крим не схожий на Поділля. Якби у нас був земельний устрій, можна було б говорити про дві палати. Але це питання зараз не на часі. Головне для нас — це передати реальні повноваження на рівні регіонів, бо в нас на рівні регіонів президентська республіка, а на рівні центру парламентсько-президентська. Треба перейти на систему, щоб місцеві ради обирали виконкоми. Проект Президента це пропонує, але там сказано, що зберігаються державні адміністрації на рівні областей і їх голови можуть зберегти своє представництво в районах, тобто збережеться нинішня структура, причому на рівні ради буде вибиратися і голова ради і виконкому. Уявіть: три особи і всі претендують на головну роль. Чи варто від цього чекати добра? Ні.
— Як Ви ставитися до ідеї провести референдум для прийняття нової Конституції?
— Звісно прийняття Конституції на референдумі — це дуже демократично. Але є кілька проблем. Перша, в нас є Конституція, яка визначає порядок внесення змін до неї, там чітко сказано, що зміни вносяться законом, який приймає Верховна Рада, але зміни до першого розділу -“засади конституційного ладу” та третього розділу- “вибори” повинні бути винесені на референдум. Такого поняття, як прийняття Конституції на референдумі, в нас немає.
Друга проблема, коли вносяться зміни до Конституції і їх кілька — щодо кожної зміни повинні висловитись виборці. Вважаю, що нам потрібно чітко дотримуватись положень нинішньої Конституції, якщо хочемо порядку.
— Пропонується проводити президентські і парламентські вибори одночасно. Чи доцільно це?
— Глибоко переконаний, що вибори не дозволять “розрулити” ситуацію, яка склалась в державі. Що ускладнює роботу нинішнього парламенту? Ускладнює — відсутність переконливої більшості у жодної політичної сили. Є дискусія чи є коаліція чи ні. Мій аналіз показує, що Партія регіонів наврядчи зменшить представництво у Верховній Раді, БЮТівці — зменшать. У парламенті з”являться нові сили, але більшості знову не буде, тому вибори не дадуть результату. Ми зайшли в глухий кут — нам і не можна вибори проводити і не можна їх не проводити. Як вийти з нього — важке запитання, але, очевидно, вибори таки будуть.