Чергові вибори глави держави спонукають вітчизняних політиків до гучних заяв. Аж надто, коли в країні не перший місяць вирує ще й парламентська криза. Ставки на президентських виборах настільки високі, що в хід йдуть дуже серйозні звинувачення. Опозиція, наприклад, не йме віри в існування Єдиного реєстру виборців — політичні гравці не втомлюються закидати один одного звинуваченнями у розтринькуванні державних коштів, а за кулісами публічного розбрату сірі кардинали — політтехнологи ламають голови над сценарієм дострокових парламентських виборів. Чого чекати від виборів за новими правилами “ГолосUA” вирішив запитати у заступника голови Центральної виборчої комісії Жанни Усенко-Чорної.
— ЦВК завершує створення Державного реєстру виборців. Як його поява вплине на виборчий процес — 2010?
— Державний реєстр виборців — дуже важливий інститут у забезпеченні адекватного обліку державою усіх громадян України, які мають право голосу. Такий облік гарантує суспільству, що в країні не будуть голосувати одні й ті ж самі особи по декілька разів. Як відомо, за результатами попередніх виборчих кампаній були судові вироки, коли одна і та сама особа змогла проголосувати на виборчій дільниці і 20, і 30 разів. Державний реєстр виборців якраз і гарантує, що кожен громадянин України буде включений до списків виборців тільки один раз, тільки на одній виборчій дільниці. Тобто всі загрози щодо включення до списків виборців так званих двійників повністю виключаються. Крім того, при створенні Державного реєстру створюється адресний підреєстр. Всі виборці абсолютно в усіх населених пунктах беруться на чіткий облік, перевіряється правильність та однократність внесення назв вулиць, перевіряється правильність переліку будинків, унеможливлюється їх неправильне багаторазове включення, перевіряється кількість квартир у цих будинках, унеможливлюється маніпулювання з такими адресами, — відтак забезпечуються абсолютно точні кількісні характеристики виборчого корпусу в усіх регіонах України. І на сьогодні ми ведемо дуже активну роботу щодо уточнення адресної підсистеми реєстру.
— 15 вересня мав завершитися етап уточнення даних у Реєстрі. Чи закінчена робота?
— До 15 вересня Центральна виборча комісія спільно з органами ведення Державного реєстру виборців, яких існує 755 в усіх районних центрах, містах обласного значення, проведено первинне уточнення бази даних Держреєстру виборців. Я б хотіла наголосити, що первинне формування бази даних здійснювалося з використанням списків виборців, складених станом на 1 лютого 2006 року — така вимога Закону України “Про Державний реєстр виборців”. При цьому також використовувалися списки виборців 2007 року, що укладалися для підготовки проведення позачергових виборів 30 вересня. А також списки виборців, які використовувалися органами ведення Реєстру для підготовки проведення місцевих виборів. Тому, враховуючи те, що первинне формування баз даних Реєстру здійснювалося таким чином, звісно база даних не була актуальною. Саме через це до 15 вересня проводилось таке первинне уточнення, під час якого громадянам України надсилались іменні повідомлення /> із роздруком їхніх персональних даних і запрошенням у разі виявлення невідповідностей і неточностей звернутися до відповідних органів ведення Реєстру з тим, щоб внести такі виправлення і максимально наблизити базу даних Реєстру до реального стану. Такий процес на сьогоднішній момент, незважаючи на закінчення календарної дати, насправді ще не завершений і ми дуже чекаємо громадян України, які звернуться до відділів ведення Реєстру з метою уточнення своїх персональних даних. На жаль, через відсутність електронної бази у Міністерстві внутрішніх справ та в інших органах, що подають дані про зміну відомостей в персональних даних громадян сталася чимала кількість технічних описок. Це зумовлено технічним переведенням із паперових носіїв картотеки. На сьогодні органи ведення Реєстру завершили первинне поновлення бази даних на підставі тих відомостей, що склалися в період з 2006 року до 31 травня 2009 року. Але разом з тим, ми на сьогодні очікуємо зворотнього зв’язку з громадянами України. Держава вперше створює Реєстр виборців і не від Центральної виборчої комісії, не від органів ведення Реєстру залежить якість таких даних. В першу чергу, їхня якість обумовлена даними МВС.
— То чи встигне Центрвиборчком завершити створення Реєстру до майбутніх президентських виборів?
— Державний реєстр обов’язково буде використаний для підготовки списків виборців під час проведення чергових виборів Президента України. Саме така вимога міститься і в нормах закону, який було внесено нещодавно Верховною Радою до порядку складання списків виборців. Закон містить однозначну вказівку, що списки використовуватимуться органами ведення Державного реєстру із використанням відомостей Державного реєстру виборців. І це однозначно. Те, що безпосередньо до самого початку виборів, безпосередньо напередодні дня голосування ще можна буде вносити зміни до бази даних Реєстру — це також є однозначним. І наразі ми чекаємо на громадян України. Часу є ще досить, аби уточнити персональні дані. Крім того, у разі, коли громадянин України не отримав іменного повідомлення, також просимо таких громадян звернутися до органів ведення Реєстру виборців із заявою про включення їх до його бази даних.
— А скільки виборців внесено до бази даних зараз?
— Якщо говорити про точні характеристики бази даних виборців, то на сьогодні точною цифрою є 36 млн 615 тис 993 виборці. Проте, ця цифра не є константою. Оскільки кожного дня дані корегуються і змінюються, адже щодня комусь виповнюється 18, а хтось помирає. Хтось втрачає громадянство, а хтось навпаки набуває його.
— Наскільки оперативно оновлюються дані?
— Закон визначає два принципові інститути оновлення бази даних Реєстру. Перше — це щоквартальне поновлення, шляхом подання відомостей відповідними органами, закладами, установами, визначеними 22 статтею Закону України “Про Державний Реєстр виборців”. Це відомості про померлих, про тих, хто змінив місце проживання, кому виповнилось 18 років тощо. Ці відомості подаються станом на 5 червня, 5 вересня, 5 березня та 5 грудня. Іншим механізмом оновлення бази даних є прийом заяв та звернень від громадян України.
— А чи можливо проголосувати не у “своїй” виборчій дільниці, тобто не за місцем прописки?
— Закон надає право виборцям змінити свою виборчу адресу незалежно від того, чи пов’язана така зміна із місцем прописки чи не пов’язана. ЦВК найближчим часом планує розглянути на своєму засідання питання про затвердження роз’яснень з тим, щоб органи ведення Реєстру максимально сприяли нашим виборцям у зміні за ініціативою громадян їхньої виборчої адреси. Наразі, можливо буде звернутися до органів ведення Реєстру громадянам, які мають об’єктивні причини, такі як місце навчання або ж постійне проживання у зв’язку із працевлаштуванням у іншому місті, або ж ще якісь життєві обставини досить обгрунтовані і важливі. Саме тому, ЦВК налаштовує органи ведення Реєстру на те, щоб з максимально широких підстав йти на зустріч виборцю. Ми звертаємось до громадян, якщо ви з тих чи інших причин не маєте змоги реалізувати своє право голосу за адресою реєстрації, зверніться до органу ведення Реєстру із проханням змінити виборчу адресу.
— У яку суму обходиться створення Державного реєстру виборців?
— Я б хотіла розвіяти міф, який, на жаль, дуже активно окремими поважними політиками нав’язується нашому суспільству. Я б хотіла розчарувати авторів тих заяв, які стверджують, що Державний реєстр виборців “з’їв” сотні мільйонів бюджетних коштів. Насправді, кошти — це якраз досить точна річ, яку можна порахувати. Станом на 16 вересня цього року ЦВК не витратила ще навіть 50 млн грн. Крім того, хочу зазначити, що при фінансуванні створення Реєстру виборців Центрвиборчкому ще й значно вдалося зекономити: за домовленністю з Координатором проектів ОБСЄ в Україні була надана міжнародні технічна допомога, була закуплена комп’ютерна техніка для органів ведення Реєстру, а це понад 3 тис робочих станцій. До того ж багато коштів, а це не один млн, понад 5 — ЦВК зекономила шляхом самостійної розробки і самостійного виконання окремих етапів робіт по створенню автоматизованої системи Реєстру. Так, абсолютно самостійно було розроблено і впроваджено прикладне програмне забезпечення, а також, хоча це і не є цільове спрямування ЦВК, розробила і впровадила комплексну систему захисту інформації.
— Щодо нового закону про вибори. Як Ви розцінюєте зміни і, насамперед, можливість внесення виборця до списку за рішенням суду у день виборів?
— На жаль, до змін до Закону “Про вибори Президента України” є багато претензій. Починаючи із дрібних технічних помилок, враховуючи, що зокрема окремі строки не корелюються між собою і дійсно він вимагає внесення змін. Крім того, є ряд дуже таких змістовних небезпечних норм, які, на мій погляд, породжують загрозу щодо правильної фіксації волевиявлення наших громадян. На жаль, ті новели, які порівняно із виборчою практикою 2006-2007 років з’явилися у законі “Про вибори Президента України” в частині складання списків виборців зумовлюють неможливість гарантування того, що кожен виборець проголосує тільки один раз. Норма, що дозволяє рішенням дільничної виборчої комісії вносити до списку виборців у день голосування громадян України, насправді, може серйозно порушити баланс кількісних характеристик виборчого корпусу. І ніхто не може дати гарантії, що різні дільничні комісії не включать одного і того самого громадянина до списку виборців кілька разів. Зокрема законодавець не встановив чіткого переліку документів на підставі яких дільнича виборча комісія може включати громадянина до списку виборців. Ніхто не може гарантувати, що особа не отримає бюлетені на сусідніх виборчих дільницях. Також складається загроза, що виборчі комісії будуть безпідставно видавати бюлетені. Законодавець не визначив жорсткого переліку документів, за якими громадянин може бути включений до списку виборців саме у день виборів.
— Чи можливо за новим законом оскаржити результати виборів?
— Теоретично, така можливість зберігається. Практично — скорочення строків оскарження значно усікає механізми оскарження і встановлення правового характеру здійснення тих чи інших процедур. А також ЦВК дуже бентежить та норма, що Центрвиборчком на своїх засіданнях не може приймати і розглядати скарги, що подаються суб’єктами щодо підрахунку голосів, щодо порушень, які були зафіксовані в день голосування. Навіть якщо такі скарги приходять до ЦВК, то вони мають залишатися без розгляду. А протокол складається також без їхнього врахування.
— Що зміниться в разі, якщо Конституційний суд розгляне подання Президента щодо деяких пунктів нового закону і ухвалить рішення щодо припинення їхньої чинності або ж взагалі скасує?
— Оскарження положень не впливає на підготовку проведення виборів. Дійсно, коли Конституційним судом буде винесене відповідне рішення щодо визнання неконституційними тих чи інших положень це буде мати відповідні правові наслідки і відповідні норми не будуть застосовуватись, але тільки з моменту прийняття Конституційним судом такого рішення.
— А як щодо одночасного проведення дотрокових виборів до парламенту, а також чергових президентських? Чи реально для ЦВК реалізувати два виборчі процеси одночасно?
— На сьогоднішній момент навіть з точки зору законодавства відсутні механізми проведення одночасних дострокових парламентських виборів і чергових виборів Президента України. Хотіла б наголосити, що підготовка проведення виборів здійснюється винятково у порядку, встановленому законом України. І на сьогоднішній момент такі правові механізми відсутні. Виборчий процес не може відбуватися у хаосі, без відповідного законодавчого регулювання. На сьогодні саме такого способу проведення підготовки виборів не існує. Тому ЦВК не фантазер, а орган правозастосовчого характеру і виконує ті норми, які на сьогодні існують. Якщо, наприклад, у майбутньому ситуація зміниться: законодавець ухвалить відповідні норми, які регулюють у який спосіб, в які сроки, у якому порядку ЦВК забезпечує підготовку проведення одночасно позачергових виборів до Верховної Ради і чергових виборів Президента — звісно, ЦВК забезпечить виконання таких норм, але на сьогодні їх не існує.