—
—
—
—
—
—
—
— “
—
—
—
—
—
О. Гудима: “Україна віддає чорноморський шельф “Vanco”, бо серйозні компанії бояться наших шулерів”
face="Times New Roman, serif">
size="2"> Кабінет Міністрів на засіданні 9 лютого питання про укладення мирової угоди між Україною та компанією “Vanco Prykerchenska” вирішив не розглядати, відклавши його на пізніше. Тим часом колишній прем”єр-міністр, яка свого часу розірвала угоду з цією компанією про передачу їй у розробку шельфу Чорного моря, Юлія Тимошенко категорично проти намірів уряду йти на мирову з компанією “Vanco” і вимагає, щоб питання розглядалося на спеціальному засіданні Верховної Ради, оскільки вважає передачу приватним інвесторам цього родовища “злочином проти народу”.
face="Times New Roman, serif">
size="2">Що стоїть за цією позицією колишнього голови уряду кореспондент “ГолосUA” спробував дізнатися у її колишнього ж радника з паливно-енергетичних питань Олександра Гудими.
face="Times New Roman, serif">
size="2">
face="Times New Roman, serif">
size="2">— Чим обумовлена позиція Юлії Тимошенко?
face="Times New Roman, serif">
size="2">Тривога з цього питання ніколи не зникала: як в момент, коли Віктор Ющенко благословляв цю угоду. Як потім виявилося, компанія “Vanco Prykerchenska Ltd” не є американською, а є дочірньою і записана на кількох студенток, одна з яких опинилася в команді Президента. Минулого тижня, коли було повідомлення, що на уряді буде розглядатися це питання, Тимошенко також виступала. Не можна весь шельф Чорного моря віддавати вже тепер відомим структурам і російським, і Ахметову, через посередницькі фірми на Віргінських островах з таким жахливим розподілом продукції, що держава отримає 10% видобутку, а близькі до Віктора Януковича люди отримають усе інше.
face="Times New Roman, serif">
size="2">— Звідки взялися такі цифри?
face="Times New Roman, serif">
size="2">Є закон про розподіл продукції і в угодах, які вони підписали, вся нафта та газ, які потенційно будуть видобуватися компанією “Vanco Prykerchenska”, будуть розподілятися таким чином: 10% — Україні і 90% інвестору.
face="Times New Roman, serif">
size="2">— А хто може розробляти шельф без втрати для України?
face="Times New Roman, serif">
size="2">— Є національна акціонерна компанія “Нафтогаз”, але вона має дуже кепський фінансовий стан. Якби вона була посередником або оператором і уклала угоду з якоюсь справжньою американською чи європейською компанією, то тоді б ця угода була б більш прозорою. Ми знаємо, що уряд контролює “Нафтогаз” на 100% і якби ця компанія взялася бути головним мотором з освоєння шельфу Чорного моря, це було б нормально навіть на відсутності сильного іноземного інвестора. Але нам говорять, що сильного іноземного інвестора немає, а про “Нафтогаз” уряд Януковича-Азарова-Бойка взагалі не говорить, ніби його не існує. На просте запитання, яке б ви умовно поставили Бойку, чому ви, коли були головою “Нафтогазу” і двічі — міністерства палива та енергетики, ніколи не сказали, що для порятунку фінансового стану “Нафтогаз” повинен розробляти шельф, чому “Нафтогаз” не може його розробляти із залученням інвесторів, — відповіді немає до сьогодні, жодної відповіді на тему потенційного залучення національної компанії. А є лише вперте бажання віддати “своїм”.
face="Times New Roman, serif">
size="2">— Тоді чому уряд сьогодні відклав розгляд питання про укладення мирової угоди з “Vanco Prykerchenska”?
face="Times New Roman, serif">
size="2"> — Вони просто злякалися, так само, як колись злякалися податкового Майдану. Гадаю це крок, покликаний дещо змінити у ситуації, “косметично змінити”, вони торгуються. Умовно, може, вони хочуть державі дати ще 5%, але навіть у такому випадку суть залишиться та ж сама: ну не 90%, так 85% будуть належати інвестору. Сьогодні уряд просто побоявся так швидко підписувати мирову угоду, маючи багато “чорних плям” у самій процедурі підписання і передачі шельфу Чорного моря. Але якою буде остаточна угода, ми ще побачимо. “Мирова угода” означає, що вони до тієї угоди, яка була підписана, роблять доповнення з урахуванням часу, громадської думки та критики.
face="Times New Roman, serif">
size="2"> — Як ви думаєте, чи вистачить потужностей компанії “Vanco Prykerchenska” для розробки об'єкту?
face="Times New Roman, serif">
size="2">— У них потужностей немає так само, як немає їх у “Нафтогазу”. Розумієте, ця компанія не є тією американською компанією “Vanco”, вона є лише посередником. Більше того, таких коштів немає і в Ахметова, і у росіян. Отримавши шельф, “Vanco Prykerchenska” може або продати його або укласти угоду зі справжнім інвестором і отримати ресурси, хоча й менше нафти та газу. Але держава як не отримала нічого, так і не отримає. Самі ж розробляти шельф вони не будуть, у них немає технологій, грошей, устаткування. Якщо буде підписана угода, вони будуть мати тільки шельф, який їм подарував Янукович.
face="Times New Roman, serif">
size="2">Яким компаніям у світі вистачило б грошей і потужностей для запуску проекту?
face="Times New Roman, serif">
size="2">Перелік таких компаній дійсно великий, але велика проблема в тому, що вони не хочуть мати з цими шулерами справу. Такі компанії хочуть прозорості, а не закулісних домовленостей: “Ви — нам, а ми — вам”. Вони дуже дбають про свою репутацію.
face="Times New Roman, serif">
size="2">Чи можете ви назвати їх?
face="Times New Roman, serif">
size="2">Ні, це було б не правильно. Я можу назвати приклад компаній, у тому числі спільних, як робила Росія. Ви знаєте історію “
face="Times New Roman, serif">
size="2">British Petroleum”, яка є прозорою класичною американсько-британською компанією. Вони, разом з російською компанією “ТНК”, утворили суперкомпанію “ТНК-ВР” на умовах 50:50. Тобто ресурси, які має Росія і фінансові ресурси “British Petroleum”, створили достатньо потужну світову компанію, яка має великі ресурси в Британії та в Україні, бо мережа роздрібної торгівлі “ТНК” є і у нас. Це є прикладом нормальної взаємовигідної спрівпраці, коли і держава, яка створює, і держава-інвестор працюють на взаємовигідних умовах.
face="Times New Roman, serif">
size="2">Ви маєте на увазі, що британці могли б спільно з “Нафтогазом” займатися розробкою шельфу Чорного моря?
face="Times New Roman, serif">
size="2">Абсолютно правильно. Якщо компанія “Нафтогаз”, віддала б від імені держави 50% усього видобутого у статутному капіталі, то держава отримувала б не 10%, як це зараз відбудеться, а 50%. Це простий приклад, але вся хитрість у цієї компанії полягає в тому, щоб 90% газу і нафти, віддати наближеним компаніям.
face="Times New Roman, serif">
size="2">British Petroleum” — це єдина альтернатива?
face="Times New Roman, serif">
size="2">Ні, є ще міжнародна нафтогазова компанія “
face="Times New Roman, serif">
size="2">Lukoil”,
face="Times New Roman, serif">
size="2">компанія “
face="Times New Roman, serif">
size="2">Gaz de France” (сьогодні називається “GDF Suez S.A.” — ред.), котра управляє покладами нафти та газу у цілому світі. Це може навіть бути американська компанія “Vanco”, але материнська компанія, справжня. Але не вона була предметом нашої угоди, а дочірня компанія “Vanco Prykerchenska Ltd”, яка мала 10% материнської і ще 90% — створені через студенток структури, які сьогодні з'ясовуються.
face="Times New Roman, serif">
size="2">На яких умовах Україні вигідно залучати інвесторів, щоб не поступатися своїми інтересами?
face="Times New Roman, serif">
size="2">Вигідним є 50:50, за деяких умов можна було б говорити про 60:40, якщо поклади є незручними для видобутку. Це все є предметом переговорів, але у зв'язку із тим, що у нас увесь шельф належав державі, тодішній уряд Віктора Януковича за підтримки Президента Ющенка, вирішили віддати 90% несправжній компанії “Vanco”.
face="Times New Roman, serif">
size="2">Що було б, якби уряд прийняв рішення про заборону проведення робіт на шельфі Чорного моря будь-якими компаніями, крім “Нафтогазу”?
face="Times New Roman, serif">
size="2">Нагадаю, у 2006 році ще Юлія Тимошенко внесла законопроект, який ставив жорсткі умови з метою унеможливлення приватизації концесії, оренди нашої газотранспортної системи. Тоді, здається, понад 300 народних депутатів проголосували за цей закон. Саме завдяки ньому росіянам
face="Times New Roman, serif">
size="2">і теперішній владі дуже важко підібратися до передачі газотранспортної системи України Російській Федерації. Вони могли б і змінити закон, але це була б антиукраїнська акція, тому вони цього бояться. Зараз же ситуація абсолютно така ж: треба виносити на сесію Верховної Ради законопроект, який унеможливить пограбування України через повторну передачу шельфу Чорного моря сумнівним компаніям, які мають відверту мету — пограбувати Україну, а не дбати про її національні інтереси.
Читайте также по теме