15 липня Фонд державного майна оголосив конкурс із продажу 99,6% акцій Одеського припортового заводу. Стартова ціна пакету, виставленого на продаж, становить 4 мільярди гривень. Проведення конкурсу заплановане на 29 вересня. 17 липня приватизація була узгоджена з Президентом Віктором Ющенком.
Після консультацій із Кабінетом Міністрів була досягнута домовленість про те, що ОПЗ буде виключений з переліку тих об’єктів, приватизацію яких Президент раніше припиняв. /> Умовами для проведення приватизації, які висунув глава держави уряду, є наявність реального попиту на актив, висока стартова ціна на нього, збереження комплексу з перевалки карбаміду й аміаку під управлінням держави.
Свою думку щодо доцільності продажу цього підприємства в інтерв’ю кореспонденту ГолосUA висловив старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський.
Яку мету переслідує уряд, виставляючи на продаж нині прибуткове підприємство?
Треба уточнити, що це підприємство вже не є прибутковим. Уряд отримає гроші від приватизації зараз, а якщо порахувати вартість кредиту, який можна було взяти і порахувати прибутки від цього підприємства, то можливо зараз вигідніше продати цей завод ніж отримувати непевні прибутки. Є альтернатива: або взяти на таку суму кредит і сплачувати відсотки, або продати підприємство і не отримувати прибутки. Та є питання, чи даватиме це підприємство прибутки у майбутньому, адже ціни на газ у нас тепер світові, і ті надприбутки, які давали хімічні підприємства завдяки купівлі дешевого газу і продажу добрива — в минулому. В цьому сенсі — це правильной крок.
Чи є доцільним продаж цього підприємства саме в час економічної кризи, коли ціни на міндобрива впали?
З одного боку, ціни на всі активи, справді, впали. У світі зараз мало інвестують, і є недостатній попит на інвестиційні активи. Тому зараз за високою ціною, такою, як можна було продати це підприємство кілька років тому, — неможливо. Тим паче, всі інвестори розуміють, що ціни на газ низькими не будуть. Тому ті з них, хто не має власного газу, а це всі не пов`язані з «Газпромом», не будуть переплачувати за цей завод. З іншого боку, коштів не вистачає всім, в тому числі й уряду. Думаю, саме зараз потрібно вирішувати проблеми за рахунок приватизації, саме зараз слушний час. Альтернатива, як я уже зазначав, в тому, щоб перекрити бюджетний розрив кредитом, та це не дешевше. Важко сказати, чи варто чекати з продажем цього заводу. Тут існує також й інтерес потенційних покупців, які прагнуть саме зараз викупити завод. У нас є приклад з «Укртелекомом», ціна якого стала значно меншою від тієї, яку прогнозували спочатку.
Чи виправдано те, що завод продають з ціллю наповнення бюджету?
Найбільш слушним мотивом для приватизації має бути покращення менеджменту, але покращення менеджменту відбувається в залежності від того, хто його придбає, а не від того, коли його продавати. Для уряду наповнення бюджету — це теж достойна мотивація, адже виконання бюджету це його обов`язок. Невиконання бюджету тягне за собою економічну катастрофу. Для її відвернення, можливо, варто продати завод. Хоча, продаючи підприємство такого масштабу, і особливо зважаючи на його роль в інфраструктурі — в приватизацію треба вкладати такі умови, щоб це не було просто поповнення бюджету за будь-яку ціну. А поповнення бюджету без шкоди іншим підприємствам.
Ціна, за яку розраховують продати завод, виправдана?
Гадаю, якщо проводиться аукціон, то на те його і проводять, що ніхто не знає ціни. Знаючи точну ціну, яка буде урівноважувати попит і пропозицію, можна не проводити аукціон, який виявляє ціну покупця.
Чому Президент, який кілька разів відхиляв приватизацію Одеського заводу, саме зараз дав згоду?
Одна з причин — це те, що Президент не хотів, з суто політичних мотивів, аби уряд отримав більше грошей та витратив їх на заходи, що допомогли б підняти рейтинг Юлії Тимошенко. Зараз ми стоїмо перед загрозами економіки України, і у відверненні цих загроз, особливо напередодні виборів, зацікавлені і Президент, і Прем`єр-міністр.
Деякі економісти виступають противниками приватизації цього підприємства, мовляв, продавати Одеський завод невигідно…
Якщо йдеться виключно про наповнення бюджету, то це, дійсно, погано. Ніхто зараз великих грошей за нього не дасть хоча б тому, що потім можливі політичні розбірки й судові процеси, а кому з інвесторів це цікаво?
Ціна за ОПЗ буде нижчою не лише тому, що прогавлено кращий час для його продажу, й в результаті кризи знизилися ціни на міндобрива, а й тому, що, на думку багатьох експертів, в посткризовий період цей напрямок діяльності буде далеко не настільки перспективним, як раніше. Якщо ж метою продажу є подальше підвищення ефективності роботи підприємства, то це зовсім інша річ, я б це вітав, на активну приватизацію в такому разі треба йти.