До парламенту внесено проект постанови «Про Звернення Верховної Ради України до Президента України з приводу звільнення В.Наливайченка з посади голови Служби безпеки України». Його внесли 4 народні депутати від Блоку Юлії Тимошенко. Про причини такого кроку в інтерв’ю кореспонденту ГолосUA розповів автор цього документу Святослав Олійник.
— Розкажіть, будь ласка, про проект постанови БЮТу з проханням звільнити з посади щойно призначеного голову Служби безпеки України Валентина Наливайченко. />
— Це не проект БЮТ. Це проект постанови чотирьох народних депутатів. Це не загальна думка фракції, а чотирьох депутатів, які голосували проти призначення Наливайченка.
— Поясніть свою позицію.
— Я свою особисту позицію можу пояснити. Закінчуючи буквально вчорашнім днем, ми переконували всю країну в тому, що Наливайченко абсолютно неприйнятна кандидатура на посаду голови СБУ. Саме під його керівництвом СБУ перетворилося на “шайку”. І саме Наливайченко вніс свій вагомий внесок в розвал цієї системи. Сьогодні фракція прийняла діаметрально протилежне рішення, що Наливайченко треба підтримати на посаду голови СБУ. Я досі не почув зрозумілого логічного пояснення цього рішення. Я думаю, що і інші люди не можуть зрозуміти логіки таких дій. Пояснення про те, що Наливайченко нібито сприяв звільненню цього митника (2 березня Служба порушила кримінальну справу за фактом заволодіння посадовими особами НАК "Нафтогаз України" за попередньою змовою групою осіб 6.3 млрд. куб. м. транзитного природного газу на суму понад 7.4 млрд. гривень. Також було затримано заступника начальника відділу Енергетичної регіональної митниці Шепітька — ред..). Це, м’яко кажучи, не відповідає дійсності і ця логіка хибна. Тому що за такою логікою треба спочатку когось кинути в тюрму, а потім зробити вигляд, що він допоміг його витягнути з тюрми, і тоді він вже буде героєм. Більше того, Наливайченко жодного відношення не мав до звільнення Шепітька. Власне кажучи, інших причин, які б називалися за те, щоб голосувати за Наливайченка, я не почув. І тому, я вважаю, що ми повинні бути, як мінімум, послідовними в свої позиції. А якщо вже і маємо якусь причину змінювати свої рішення, то така причина повинна бути зрозумілою, логічною і публічною.
— Як ставиться до цього проекту постанови лідер фракції?
— Негативно. Від моменту, коли це стало відомо в пресі, ми мали кілька неприємних телефонних розмов.
— Але все ж таки Ви будете наполягати на розгляді цього документа?
— І я, і, наприклад, Андрій Портнов (решта хай за себе самі говорять) давно вже маємо досвід того, коли ми приймаємо власні рішення, які не подобаються нашому керівництву. Йдеться не про керівництво БЮТ, йдеться про біографію в житті. (…). Якщо партія, або фракція приймає рішення, яке не узгоджується з нашою совістю, в жодному разі не буде підстави, щоби ми “беспрекословно” виконували подібні рішення. Ми мусимо бути послідовними, або, принаймні, логічними.
— А керівництво Вам якось погрожувало, наприклад, позбавленням депутатських мандатів?
— Ні. Тут треба сказати, що БЮТ – достатньо демократична структура. В БЮТі немає формату відносин, які би можна було б назвати погрозами чи якимось іншими негативними термінами. Просто висловили незадоволення.
— А хто із керівництва Вам телефонував?
— Дайте мені можливість не відповідати на це запитання.