За даними оперативного моніторингу, понад 1 тис. підприємств теплокомуненерго, що споживають природний газ для виробництва теплової енергії, заборгували понад 4 млрд. гривень при рівні оплати — 43%. Найбільшим боржником серед підприємств, які забезпечують теплом жителів міст-мільйонників є компанія "Київенерго". Міністерство енергетики та вугільної промисловості на черговому засіданні Кабміну збирається ініціювати застосування до найбільш злісних газових боржників заходів адміністративного характеру.
Своїм баченням того, яким чином держава має наводити лад у складній системі розрахунків за газ, з кореспондентом “ГолосUA” поділився незалежний експерт з енергетичних питань Володимир Саприкін.
— Як ви ставитесь до такої ініціативи Мінпаливенерго?
— По-перше, я цілком підтримую такі заходи щодо посилення платіжної дисципліни та відповідальності. По-друге, треба все-таки провести ревізію та розібратися: якщо гроші від споживачів все-таки надходять — за тепло, електроенергію та газ, то куди вони діваються? Це сьогодні найголовніше завдання.
Безумовно, споживачі природного газу при виникненні якихось проблем повинні брати кредити і таке інше — але нести відповідальність. Однак я сподіваюсь, що відключення від споживання газу не буде головним покаранням. Хоча це треба теж певною мірою застосовувати, оскільки, якщо споживач бере газ і не платить багато років, то якісь заходи до нього треба вживати.
— То які, на вашу думку, заходи мають вживатися проти боржників?
— Насамперед, судові позови, загалом, позовна робота проти підприємств-боржників.
— У Києві декілька разів за цю зиму відключали ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, у квартирах багатьох киян було холодно: і тих, хто платив, і боржників. Чи можуть бути задіяні такі заходи під час опалювального сезону?
— Це скоріше попереджувальні заходи. Протягом тривалого часу ніхто не був без тепла, сподіваюся, або без гарячої води. Хоча гаряча вода у регіонах, зазвичай, рідкість. Але треба комплексно підходити до цього. І, безумовно, ті, хто платить, у жодному разі не мають постраждати. Загалом, населення не повинно потерпати з-за проблем, які виникають внаслідок невиплат з бюджету — державного чи місцевого, або через свавілля чиновників. Головне, щоб населення не зачіпали ці проблеми. Треба, знову таки, звертатися до судів і судитися з боржниками. А якщо це державні підприємства — треба міняти керівників.
— Чи не свідчать заяви Мінпаливенерго про те, що “Київенерго” можуть забрати за борги?
— Там незрозуміла структура власників, їх досить багато. Наскільки я знаю, держава там має також значний пакет.
— Тобто, держава сама в себе “Київенерго” не забиратиме?
— Про зміну власників не йдеться. Йдеться про посилення дисципліни та загалом покращення роботи цього підприємства. Є певні питання до місцевої влади. Це проблема комплексна.
— А як можна покращити роботу “Київенерго”?
— Я нагадаю, що населення не сплачує повну вартість газу, тому виникає потреба, щоб місцевий бюджет компенсував різницю між цінами. Треба, по-перше, з'ясувати, чому бракує коштів, провести фінансовий аналіз. А потім, скоріше за все, будуть питання до київської влади, чому не надходять гроші у необхідних обсягах. Необхідних з точки зору і законодавства, у тому числі. Потрібно подивитися, як працюють власники, керівники “Київенерго”, чому в них великі втрати і так далі. На основі цього мають бути прийняті рішення по київських керівниках, які курирують енергетичні питання.
— Відомо, що заборгованість з відшкодування різниці у тарифах почала накопичуватися у Києві з приходом Леоніда Черновецького. Чи маєте ви інформацію, як змінився стан справ після того, як Київміськдержадміністрацію очолив Олександр Попов?
— Чесно кажучи, я не маю такої інформації. Загалом, ми бачимо, що і раніше, і зараз є дефіцит коштів, які має київська влада на погашення різниці у тарифах. Стосовно того, чи покращився стан справ з приходом Олександра Попова, сказати важко. Це питання відсутності інформації. Я сподіваюся, що все-таки Попов знайде важелі впливу, знайде кошти і ситуація буде дещо кращою, ніж та, що була раніше.
— Ще одне запитання, стосовно ціни на газ. Під час Давоського форуму міністр палива та енергетики Юрій Бойко заявив, що вартість блакитного палива навесні має не зрости на 50%, як планувалося, а залишитись незмінною…
— Це досить гарна ідея. Кажу це не як енергетик, а як споживач. Це було б добре, і, можливо, він має підстави для таких заяв. Але, нагадаю, згідно з меморандумом з МВФ, чергове підвищення має відбутися. Це не залежить від міністра. Він є членом уряду, проте рішення приймає і Кабінет міністрів загалом, і Прем'єр-міністр. У тому числі, є вплив з боку Президента.
Зараз відбувається складний процес переговорів з МВФ, почекаємо, яка думка переможе. Я сподіваюся, що точка зору пана Бойка була обгрунтованою і виходила з фінансового стану газових підприємств, компанії “Нафтогаз” й так далі. До того ж, і перший віце-прем'єр андрій Клюєв казав, що немає бажання піднімати черговий раз ціну газу. Сподіваюся, вони відстоять це питання. Але ним вирішується проблема надання коштів Міжнародним валютним фондом.