Володимир Застава: Процес, який наразі відбувається — це точно не вибори…

У Харкові знайшли майже 13 тисяч незареєстрованих бюлетенів, а за кілька днів друкарня в Івано-Франківську “подарувала” ще 191 тисячу неврахованих бланків для голосування. По всій Україні територіальні виборчі комісії масово реєструють однофамільців, а політичні сили опозиційні до влади, заявляють про реєстрацію у виборчих списках їхніх “клонів” та відмову справжнім представникам. При цьому чинній владі закидають ще й використання адмінресурсу у передвиборчих перегонах, а експерти постійно нагадують про м'яко кажучи недосконалість закону про вибори. Чого чекати від виборів 31 жовтня і як їхній результат вплине на життя пересічного українця кореспондент агенції "ГолосUA" запитав у експерта Інституту Горшеніна Володимира Застави.

— Пане Володимире, як ви оцінюєте перебіг нинішньої передвиборчої кампанії та наскільки серйозно необхідно сприймати заяви представників опозиції про спотворення результатів виборів внаслідок тотальної фальсифікації?

— Що стосується фальсифікації та бюлетенів, я б хотів звернути увагу на ситуацію, яка виниклау Харкові, де нібито в одній із друкарень знайшли невраховані бюлетені. Більше того, ці бюлетені готувалися, як стверджує опозиція, не тільки для Харкова та інших міст області, а й для інших міст України. Оцінюючи цю ситуацію, можна сказати таке: не буває диму без вогню. Саме тому небезпека в цьому, безперечно, є. Якщо вже друкують фальшиві бюлетені чи є інформація про це, то неможливо її однозначно відкидати. Цей факт міг бути, а якщо він міг бути — то це є дуже серйозною загрозою для чесності цих виборів, адже якщо раніше намагалися дописувати неіснуючих виборців, або ж влаштовували масове голосування на дому,… і цим можна було додати якийсь невеликий відсоток при голосуванні, то фальшиві бюлетені мають на увазі під собою дуже масштабні фальсифікації. 

З іншого боку, не дуже зрозуміло навіщо це робити владі, адже сам закон про вибори, який був ухвалений, вже критикувався усіма силами Європи та в Україні, але висновок дуже простий: велика кількість представників опозиційних сил не змогла навіть взяти участь у виборах… Процес, який наразі відбувається, можна назвати будь-як, але це точно не вибори.

 — Яка вірогідність того, що результати виборів можуть визнати недійсними? 

— Тут треба розібратися, а що на це може вплинути: розгляд ситуації в судах і т. д.? В сьогоднішній ситуації це неефективно, тому що після початку так званої судової реформи та появи Вищої ради юстиції судді є достатньо обмеженими у своїх діях, вони залежать від рішення в Києві і ми бачимо як у ряді регіонів просто заміщають цілі опозиційні партійні осередки іншими і суд визнає ці рішення дійсними, тобто, позиція суду наразі заангажована, на жаль, тому у судах навряд чи вдасться опротестувати результати виборів. 

Єдине, поки що не зрозуміло, як саме відреагує ПАРЕ, яку резолюцію винесе. А вони вимушені будуть це зробити. Адже європейська спільнота має сказати, як вони ставляться до виборів, які відбулися, після 31 жовтня. І основний фактор, яким вони керуватимуться у своєму рішенні — це кількість офіційно зареєстрованих порушень в Центрвиборчкомі, виявлених під час виборчої кампанії і в день голосування. Тому це і є один зі шляхів для тих партій, які вже зрозуміли, що  через фальсифікації виборів на місцях не потрапляють до місцевих рад, постаратися якимось чином захистити свій результат.

— Ваші прогнози щодо розвитку подій після 31 жовтня. Як розподілиться вплив політичних сил в регіонах?

— З точки зору впливу на національну ситуацію, немає особливої різниці, в якій міськраді буде більше тієї чи іншої політичної сили. Після скасування політреформи, після консолідації судів в одних руках, після того, як силові відомства почали брати участь в політичних конфліктах, місцева влада уже не має особливого впливу. Тому це вже не надто впливає на загальну ситуацію в країні.

Якщо відволіктись від теми… На ситуацію в країні може сильно вплинути одне питання, про яке наразі мало хто говорить. Згідно з рішенням Стокгольмського суду, Україна має виплатити вартість 11 млрд. куб. м. газу приватній компанії “РосУкрЕнерго” та штрафні санкції. У грошовому еквіваленті — це кілька мільярдів доларів. Видати ці кошти з бюджету держави сьогодні маловірогідно, адже це може реально призвести до дефолту або ж щось на зразок цього… Для бюджету України за нинішніх умов — це діра, яку неможливо закрити. Видати з кредиту МВФ – вже майже неможливо через позицію європейців. Із золотовалютного резерву держави – теж неможливо, адже Україна перебуває під моніторингом того ж МВФ. При цьому власники компанії “РосУкрЕнерго” мають намір отримати ці кошти за будь-яких умов. Більше того, за нашою інформацією, нині шукаються можливості та шляхи для вирішення цього питання на самому високому рівні. Тобто, майбутнє Україні в найближчій перспективі великою мірою залежить від того, як вирішиться це питання. 

— Але все ж таки місцеві вибори є дуже важливими. Адже саме місцева влада вирішує питання розподілу землі для того ж бізнесу. Хай і регіонального масштабу. Потім вирішується також питання побудови соціальних об'єктів для міста, села, селища, а також розподіл місцевого бюджету. Для пересічних громадян місцеві вибори є важливим питанням…

— Послухайте, якби для людей це було нині чи 10 років тому важливим питанням, вони б тоді по-іншому ставилися до виборів. А поки що для українців вибори зокрема, та політика взагалі — такий собі це серіал, який цікаво дивитись. Є актори, дія, сценарій і люди голосують за того, хто їм більше сподобався. Жодного відношення до реального життя людей політичні вибори не мають. 

— Більшість експертів переконана, що місцеві вибори 2010 року все ж змінять саму систему влади в Україні, зміцнивши статус провладної партії на Банковій та Грушевського. Водночас, відомі політики заявляють, що виборці можуть вплинути на ситуацію своїм голосом.

— Соціологічні дослідження Інститута Горшеніна чітко показують, що українці не пов'язують своє життя із своїм політичним вибором. Та сьогодні питання ще в тому, що правила гри в усіх смислах змінюються таким чином, що знищується політична та бізнес конкуренція — і це, звісно, небезпечно. Проте зараз ще не всім зрозуміло, в чому небезпека. Тому треба згадати часи СРСР — це показовий приклад того, до чого приводить відсутність конкуренції. 

 — А як зміниться на вашу думку розстановка політичних сил в Україні?

— В політичній ситуації відбувається безпрецедентна зміна політичного ландшафту. Відбувається суттєва монополізація політичної влади в одних руках. І будь-то опозиція, Яценюк чи Тігіпко, вони вже мало на що впливають. Нині вже зрозуміло, що Партії регіонів не потрібні партнери чи союзники. Їм потрібна повністю керована ситуація, монополія, в тому числі і політична. />  

Читайте также по теме