Затримання генерала Пукача, візит в Україну віце-президента США Джозефа Байдена та закриття сесії Верховної Ради були минулого тижня найбільш обговорюваними в суспільстві темами. Опинилися вони в центрі уваги і вечірньої програми «Радіо Свобода», до студії якого завітали керівник інформаційної агенції «ГолосUA» Оксана Ващенко та виконувач обов»язків головного редактора журналу «Главред» Сергій Солодкий. Пропонуємо коротку текстову версію цього радіоефіру та його аудіозапис .
Інна Кузнецова: В пору літньої спеки, традиційно мертвий політичний сезон, цього тижня абсолютно таким не був.
Якщо спробувати змалювати чи викреслити такі собі грані цього тижня, то можна говорити про візит віце-президента США, про затримання колишнього генерала Пукача і про сесію ВР позачергову.
Однак це якщо в рамках часових. А якщо в рамках за рейтингом важливості, щоб виділили ви?
Оксана Ващено: Можливо, це справді затримка Пукача і ймовірний вплив цієї події на подальшу виборчу кампанію, саме на виборах Президента України.
Далі – це, звичайно, візит Байдена до України вже як другої особи США, зважаючи на те, яким був візит Барака Обами до Москви.
Третє – це безрезультатна діяльність все ж таки ВР. Ми знаємо, що щось сьогодні і вдалося ухвалити. Щось – це закон про вибори народних депутатів. Але побачимо, якою буде його подальша доля.
Сергій Солодкий: Я би також на перше місце відніс затримання Пукача, оскільки цієї події давно чекали, про неї найбільше говорили, і вона затьмарила візит віце-президента Байдена.
На другому місці, очевидно, що це візит Байдена. Він справді був очікуваний, справді був важливий і ефективний.
Про роботу парламенту? Я би навіть не відносив до важливих подій тижня.
— Ви сказали, що затримання Пукача затьмарило візит Байдена…
Дехто відразу почав говорити про те, що це було невипадково, це був збіг обставин, що затримання відбулося в день візиту.
Сергій Солодкий: В нас журналісти, експерти, такі журналісти-конспірологи як і експерти люблять завжди вигадувати якісь сценарії.
Справді є дуже багато рис, які говорять, що це затримання було невипадковим. Ці речі якби є очевидними, і я не буду сперечатися. Але подібних збігів могло б бути маса – насичене політичне життя в Україні…
— Але однак Микола Мельниченко говорив про те, що американці, мовляв, привезли Пукача в Україну під час візиту, мовляв, вони допомогли це все.
І саме журналісти викрили це, з’ясувавши, що він там понад рік жив у цьому селі Молочки. Очевидно, саме журналісти вашого видання так само там були.
Сергій Солодкий: Версія Мельниченка була спростована тим, що в селі Молочки живе понад 600 жителів, які спростували версію Мельниченка, цю конспіративну версію. Тому американський слід я в цій історії відкидав би.
Оксана Ващено: Як на мене, все виглядає досить таки банально.
От чомусь ще в 2004 році, коли була найбільша довіра до влади, до тоді новобраного президента Віктора Ющенка, тоді не скористалися можливостями і важелями впливу, власне, довірою й до правоохоронної системи, яку можна було реформувати, вдосконалити, поставити туди більш відповідальних людей, проголосувати за них в сесійній залі.
І виходить так, що цією можливістю не скористалися, а люди, які були оголошені в розшук і оголошені ще до слідства, названі найбільшими злочинцями в державі, вони ходили або їздили Україною, перебували в Луганській, Донецькій областях, бували в Житомирській за 100 км до столиці, були навіть в столиці і вели спокійне життя.
— Тобто, Ви натякаєте на те, про що сьогодні говорив Олександр Медведько, що, мовляв, міліція погано працювала.
Оксана Ващено: Не те, що погано. Розумієте, немає до органів правоохоронної системи, як це і було, довіри.
Навіть у дружини Георгія Гонгадзе, Мирослави Гонгадзе можна було побачити це з її публічних коментарів, в неї немає віри в те, що цю справу буде завершено до логічного кінця.
Це знову ж таки чийсь інструмент в чиїхось руках. Я думаю, що ми це зможемо побачити буквально з початком вересня, коли почнеться новий політичний сезон, і коли ми побачимо, скажімо, ті чи інші видання, по-перше, мас-медійні видання, які належать до тих чи інших людей, будуть робити нові ставки на основних кандидатів в президенти.
Передусім йдеться про те, що не лише камінь буде летіти в город Володимира Литвина, якого так чи інакше прив’язують до цієї теми, зважаючи на те, що він тоді керував Адміністрацією Президента Леоніда Кучми, а це знову буде згадуватися прізвище Леоніда Кучми і, я думаю, його зятя Віктора Пінчука.
І ми маємо побачити, які ставки буде робити, скажімо, Віктор Пінчук, зважаючи на те, що він має впив на «Новий канал», ICTV, СТБ, чи долучиться до цього процесу «1+1», «Інтер».
І якщо ці ставки будуть вагомими і будуть переходити одному з кандидатів, то я думаю, що це справді будуть торги.
Сергій Солодкий: Я справу затримання Пукача розглядав би у двох площинах і доволі негативних.
Перша, що справді, що на Ющенка, на помаранчеву владу розраховували, що вони принесуть зміни і в правоохоронну систему, і в судову систему. Нічого цього не відбулося за 5 років.
Те, що Пукача затримали лише зараз, то все це виглядає, як, ніби, інсценована річ. І в цьому другий негатив полягає, тому що люди знову ж таки втратили довіру до цієї влади, взагалі до політиків, тому що вони звикли до політичних шоу, до спектаклів.
І вони в чергове, якщо навіть Пукача, можливо, і випадково нарешті знайшли, можливо, в цьому і проявився професіоналізм, люди вже цьому не вірять, і люди готуються до чергових спектаклів, до чергових шоу.
І навіть, можливо, й правда буде викрита в цій ситуації, то люди можуть не повірити.
Найстрашніше, коли наш журналіст був в селі, де проживав останнім часом затриманий генерал, люди досить прихильно до нього ставляться. І коли журналіст каже, що цей же генерал підозрюється у вбивстві журналіста відомого, а люди відповідають: мало що вони скажуть, все рівно вони це будуть інсценувати під вибори, будуть використовувати.
В людей навіть на цьому рівні не спрацьовує якби очевидна річ, що винуватий має в будь-якому випадку понести відповідальність. Люди не вірять у правдивість правоохоронної системи, судову системи України. І це найстрашніше.
Оксана Ващено: Я хотіла б зауважити лише одне.
Подивіться, хто зараз коментує навколо цього всі ці події? З’являється в інформаційному просторі одна заява, що, скажімо, генерал Пукач дав докази, і він назвав вже замовників цього вбивства. Потім йде відразу спростування саме з вуст людей, які працюють чи в Генпрокуратурі, чи в СБУ.
Виходить так, що правду ми з вами це однозначно не будемо знати. Якщо ми не будемо знати, то цю правду не будуть знати і громадяни України.
Сергій Солодкий: Взагалі ця заява заступника керівника СБУ про те, що те, що, нібито, Пукач назвав замовників вбивства, вона була, відверто кажучи, непрофесійною. І досвід розслідування справи Гонгадзе вже мав довести, що подібних речей не можна робити.
Пригадуємо тріумфальну прес-конференцію Піскуна в 2005 році, Генерального прокурора тодішнього, який сказав, що все, прогрес у справі Гонгадзе розкрито, завтра ми викликаємо на допит Кравченка, колишнього міністра внутрішніх справ. Ми пам’ятаємо, що трапилося з Кравченком.
— Сьогодні вже Генеральний прокурор критикував пана Грицака, заступника голови СБУ, за те, що він сказав, що називається зайве. І сказав, що йому особисто слідчий заборонив говорити якісь зайві речі.
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)