У ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що увійшла до числа найбільших катастроф техногенного характеру в історії людства, брали участь люди різних спеціальностей — пожежники, військовослужбовці, енергетики-атомники, інженери-конструктори, будівельники, прості робітники і колгоспники, в екстреному порядку мобілізовані радянським керівництвом на усунення наслідків аварії.
Цим людям (їх, за найскромнішими підрахунками, було не менше 90 тисяч людей) довелося гасити пожежу після вибуху, виконуючи роботи по дезактивації приміщень і проммайданчики станції і забруднених територій довкола неї, проектувати і будувати об’єкт «Укриття», готувати і здійснювати післяаварійний пуск блоків ЧАЕС.
Аварія на енергоблоці №4 Чорнобильської атомної електростанції сталася 26 квітня 1986 року о 01 г. 23 хв. 40 с. у ході проведення проектних випробувань однієї з систем забезпечення безпеки.
За свідченнями очевидців, в цей час сталися два потужні вибухи з руйнуванням частини реакторного блоку і машинного залу, на енергоблоці №4 ЧАЕС виникла пожежа.
В результаті аварії сталося сильне радіоактивне зараження в радіусі 30 кілометрів. Вибух був настільки потужним, що забруднення поширилося на значні ділянки території Радянського Союзу (перш за все, України, Білорусії, Росії) — на площі 160 тис. кв. км Більше 400 людей чоловік було переселено.
За матеріалами: «Газета.ru»