Впровадження зовнішнього незалежного оцінювання є успішною реформою, яка підвищила рівень довіри школярів та їхніх батьків до системи оцінювання знань, і дозволила наблизити суспільство до стандартів цивілізованих країн.
Про це заявив голова комітету з питань науки і освіти Верховної Ради Володимир Полохало.
На його думку, єдине, що потребує вдосконалення – це зміст тестових завдань, певен він. «На наш погляд, зовнішнє незалежне оцінювання — це успішна реформа, яка дозволила зробити наше суспільство справедливішим, наблизила його до стандартів цивілізованих країн», – зауважив Плохало.
За його інформацією, рівень довіри до ЗНО рік у рік зростає. Так, за даними досліджень фонду «Демократичні ініціативи», у 2008 році 78,5% школярів повністю або частково довіряли результатам зовнішнього оцінювання, а у 2009 році цей показник зріс до 82,9%. Серед батьків абітурієнтів відсоток довіри становить 77,8%. Не довіряли тестуванню лише 5% торішніх випускників.
«Що справді потребує удосконалення — це зміст тестових завдань, який нині часто критикують. Тестові завдання повинні не тільки перевіряти обсяг нагромаджених за шкільні роки знань, а й дати можливість оперувати ними, застосовувати, робити узагальнюючі висновки. Тому доцільно до підготовки питань тестових завдань залучати фахівців вищої школи, які б підвищили рівень якісних характеристик тестів», — зазначив народний депутат.
Проте Полохало зазначив, що існує й інша проблема — проблема добору та пошуку університетом «свого» абітурієнта. «Це, передусім, стосується технічних університетів, адже склалася така кон’юнктура ринку, коли далеко не кожен випускник виявляє бажання навчатися на інженера. Раніше навчальні заклади знаходили своїх майбутніх студентів із допомогою різних олімпіад, курсів довузівської підготовки. Абітурієнт, який мав досвід роботи за спеціальністю, міг отримати преференції під час вступу, йому гарантували місце в гуртожитку. Цю практику потрібно використовувати й надалі», — підкреслив нардеп.
За матеріалами: Дзеркало тижня