Митрополит Кирило народився 20 листопада 1946 року у Ленінграді в родині священика. Закінчив Ленінградську духовну семінарію і Ленінградську духовну академію (ЛДА).
У червні 1970 року йому була присуджено ступінь кандидата богослов’я. Після захисту дисертації був залишений при академії професорським стипендіатом, викладачем догматичного богослов’я і помічником інспектора ЛДА, а також призначений особистим секретарем митрополита Нікодима.
У 1971 році Кирило посвячений в сан архімандрита і призначений представником Московського Патріархату при Всесвітній раді церков в Женеві.
У 1972 році о.Кирило супроводжував Патріарха Пімена в його поїздці по країнах Близького Сходу, а також до Болгарії, Югославії, Греції і Румунії. У грудні 1974 року його призначили ректором Ленінградської духовної академії і семінарії, а в червні 1975 року — головою єпархіальної ради Ленінградської митрополії.
14 березня 1976 року в Свято-Троїцькому соборі Олександро-Невської Лаври рукопокладений в сан єпископа Виборгського, вікарія Ленінградської єпархії. 2 вересня 1977 року зведений в сан архієпископа і 5 вересня нагороджений пам’ятною панагіею.
26 грудня 1984 року призначений архієпископом Смоленським і Вяземським. Титул був змінений в квітні 1989 року на "Смоленський і Калінінградський". Визначенням Священного Синоду від 14 листопада 1989 року Кирило призначений Головою Відділу зовнішніх церковних стосунків і постійним членом Св. Синоду за посадою. У сан митрополита Кирило зведений 25 лютого 1991 року.
6 грудня 2008 року на екстреному засіданні Священного Синоду Російської православної церкви у зв’язку зі смертю патріарха Московського і всієї Русі Олексія Другого митрополит Кирило таємним голосуванням вибраний Місценаглядачем Патріаршого Престолу.
Митрополит Кирило нагороджений рядом церковних винагород, державними орденами Дружби народів, Дружба, "За заслуги перед Вітчизною" третього ступеня.