Через обмеження на експорт зерна і переповнених елеваторів, аграрії змушені були припинити прибирання кукурудзи. Через це один мільйон тонн з 12-мільйонного врожаю кукурудзи залишилися в полі.
Таку оцінку втрат дав президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, пище видання “Дело”.
«Протягом останніх трьох місяців (з моменту введення квотування експорту зерна — ред.) обсяг зіпсованої кукурудзи досяг 1 млн. тонн. Вона лежить зіпсована, ми її утилізуємо, тому що немає можливості експортувати», — сказав він.
Через невеликі обсяги квот, а також неоперативного їх розподілу на ринку сформувався дефіцит потужностей зі зберігання зернових. Кукурудза, прибирання якої починається в останню чергу, опинилася в найбільш важкому становищі, оскільки до моменту її збору елеватори вже були зайняті. Ситуацію ускладнювало те, що врожаю кукурудзи в поточному році — найвищий за всі роки незалежності Україна і становить понад 12 млн. тонн.
Кукурудзу завантажували у всі відповідні потужності (наприклад, компанія «Нібулон» почала вивантажувати кукурудзу на власні баржі, що стоять на річках), однак незабаром всі резерви були вичерпані. «На превеликий жаль, ми були змушені припинити збирання кукурудзи навіть у власних господарствах» — зазначив керівник «Нібулона» Олексій Вадатурський.
Причина, через яку уряд обмежив експорт зернових — необхідність стримувати ціни на внутрішньому ринку. «Якщо ми відкриємо експорт, то ціна на кукурудзу підніметься на 30%, на пшеницю — на 25%, а це може стимулювати ціни на хліб, молоко і м'ясо» — сказав Л. Козаченко. Але якщо чиновники були одностайні у вирішенні обмежити торгівлю продовольчими класами, то відносно кукурудзи такої єдності думок не було. «Моя думка — що немає сенсу «тримати» кукурудзу», — сказав депутат, член профільного парламентського комітету Сергій Терещук. Однак, Мінекономіки та Мінагрополітики наполягали на необхідності обмежень. Два тижні тому уряд продовжив обмеження експорт зерна ще на кілька місяців — до березня 2011 року, збільшивши квоту на 1,5 млн. тонн (тепер загальний її обсяг становить 4,2 млн. тонн). Додатково вирішено дозволити вивезення 500 тис. тонн пшениці та 1 млн. тонн кукурудзи.
Практика попередніх обмежень показує, що квотування одна з найбільш ефективних заходів щодо стримування цін на внутрішньому ринку — таким чином уряду вдавалося "відмінусувати" близько 20 млрд. по галузі. "За попередні випадки квотування ми підрахували що заборона експорту обходиться фермерам у 25 млрд. грн.", — сказав Л. Козаченко.
Продовження обмежень на експорт зерна, яке саме по собі не сприяє прибутковості агровиробництва наклалося на кілька нововведень для АПК закладених в податковому кодексі. Зокрема, НК передбачає реформування системи ПДВ — її скасування для експортерів зерна. Зернотрейдери нівелюють ці збитки, просто знизивши закупівельну ціну, внаслідок чого втрати виробників зерна за підрахунками експертів складуть до 400 грн. на тонні. Крім того, ще 250 грн. на кожній тонні зерна аграрії понесуть збитків через запланованого запровадження механізму продажу квот на експорт зерна на аукціонах. «Це податок на експорт, з наступного року він вперше вводиться. Це ще мінус 12 млрд. грн. втрат», — сказав Л. Козаченко.
Таким чином, за підрахунками Української зернової асоціації, підсумкові втрати аграріїв складуть близько 100 дол. на тонну або близько 350 дол. на гектар оброблюваної землі. Л. Козаченко відзначив, що таке зниження прибутковості бізнесу особливо болісно на тлі великої кредитного навантаження аграрних галузей. «Сьогодні заборгованість аграріїв перед банками — 27 млрд. грн., харчовою промисловістю — майже така ж сума. Це не означає що ці борги не обслуговуються, але просто такі суми раніше не виникали в принципі», — зауважив він.
Довідка. Наразі все ще триває збирання кукурудзи на зерно, якої зібрано 12,049 млн. тонн з площі 2,628 млн. га (план — 2,647 млн. га) із середньою врожайністю 45,9 ц / га.