Харківські угоди, події в Верховній Раді під час їх ратифікації та 26-й річниця Чорнобилської аварії — були у центрі уваги закордонної преси минулого тижня.. />
Німецьке видання “Sueddeutsche Zeitung” зокрема, вважає, що Президента України Віктора Януковича несправделиво критикують за підписання ним договорів, що продовжують перебування Чорноморського флоту Росії на території України. "Багато хто критикує підписання українським Президентом угоди про продовження перебування Чорноморського флоту у Севастополі через небезпеку для суверенітету держави, однак ця критика не виправдана. Адже як не парадоксально, але у Києва навіть з’являєтся деяка свобода в діях: три десятки застарілих російських кораблів у Криму не мають практично жодного військового значення. Водночас Москва позбавляється можливості підвищувати ціни на газ, а це лише сприятиме зростанню української економіки, що в свою чергу забезпечить Україні зовнішньополітичні вигоди", — наголошується у пубілікації. Газета вважає, що Віктор Янукович також продемонстрував свою зацікавленість у збережені та захисті суверенітету держави, відмовившись від пропозиції Кремля передати "Газпрому" систему українських трубопроводів в обмін на скасування газових боргів Києва та висловився за створенню тристороннього консорціуму за участі Києва, Москви та ЄС.
Британська “The Financial Times” більш критично оцінила підписані Президентом Януковичем договори. Видання вважає, що Віктор Янукович, обранням якого була задоволена більшість представників бізнесу на Заході, поступово розчаровує їх через нездатність втілити необхідні для держави реформи. "Замість пріоритетних для України економічних реформ український Президент подався у геополітику, укладаючи із Москвою угоди про продовження перебування Чорноморського флоту в Криму в обмін на дешевий газ. В очах провідних західних інвесторів та бізнесменів дії Януковича виглядають як мінімум недоцільними, адже вони в першу чергу розраховували на кардинальну трансформацію фінансової системи держави, яка змогла б вивести державу із тривалої рецесії", — наголошує газета. Вона переконана, що цього разу, коли при владі перебуває біло-блакитна більшість Януковича, у нього не буде виправдань своїм проколам як це раніше можна було зробити, зваливши всі гріхи на опозицію.
Італійська газета “Corriere della Sera” вважає, що у поступовому відновленні російського впливу на Україну, в першу чергу, винуватий Захід, який занадто пасивно провадить політику відносно всіх східноєвропейських держав. "Президент Янукович, який дав зелене світло продовженню перебування Чорноморського флоту у Севастополі, наголосив, що зробив це, в першу чергу, через жахливий економічний стан держави, яка зекономить десятки мільярдів на знижці, наданій Кремлем на поставки газу", — пише газета. — "Однак насправді своїм вчинком український глава продемонстрував Європі наскільки пасивним, а інколи і недружелюбним, було її ставлення до України, починаючи із 2004-го року: тоді Київ дивився лише на Захід, але в обмін не отримав нічого. Із точністю до навпаки складаються відносини між Україною та Росією. Остання використовує будь-яку нагоду наблизитися до свого західного сусіда". Видання звертає увагу, що вперше після падіння Берлінського муру зона російського впливу розширяється в сторону Заходу, який спокійно за цим спостерігає.
Із італійським виданням фактично погоджується американська "The New York Times”, наголошуючи, що Заходу не слід здійснювати політичний та економічний тиск на Київ, щоб перешкодити поступовому зближенню України та Росії. Видання вважає, що якщо Захід все ж вирішить застосувати щодо України будь-яку форму цілеспрямованого тиску чи шантажу, то це скоріше за все призведе до затяжного паралічу політичної сфери, економічного колапсу та, можливо, навіть силового конфлікту. "Замість того, щоб дорікати Києву за зближення із своїм одвічним партнером Росією, Заходу слід було б знайти шлях побудови прагматичних тристоронніх відносин та зробити Україну незамінним партнером Європи у справі долучення Росії до ЄС", — наголошується у публікації.
Те ж видання відзначає, що Заходу, який занепокоєний недавнім зближенням Києва та Москви, слід змиритися із тим, що Україна може дружити як із ЄС, так із Росією і наголошує, що зближення України та Росії почало відбуватися після того, як було обрано Президентом України Віктора Януковича, який відмовився від винятково прозахідної орієнтації свого попередника Ющенка. "Рішення Віктора Федоровича кардинально змінити зовнішній курс держави пояснюється надзвичайно просто: упродовж минулого десятиліття майже всі соцопитування демонстрували, що 90% українців ставляться до росіян добре, а практично п’ята частина населення досі сподівається на возз’єднання із Росією, тож вважати, що Україну так легко можна відірвати від свого "старшого брата" із боку Заходу було як мінімум наївно", — наголошує видання, однак додає, що не дивлячись на своє прагнення відновити дружні відносини із Кремлем, Київ хоче так само плідно співпрацювати із ЄС, тому Брюсселю слід обрати таку стратегію, яка підійде для його відносин із Україною.
Інша американська газета “The Washington Post” вважає, що хаосом в Верховній Раді та масовою бійкою, що відбулася у Верховній Раді, разом із киданням яєць та димових шашок, Україна, як не парадоксально, але довела, що вона залишається демократичною державою. "Події в українському парламенті, звичайно, не кращий приклад того, як має відбуватися цивілізований процес узгодження протилежних позицій, однак вони доводять, що порівняно із жорсткою та безапеляційною одностайністю російської Думи, яка при бажанні та можливості могла б задуматися над вигідністю перебування свого Чорноморського флоту у Севастополі в обмін на величезну знижку на газ, Київ залишається столицею демократичною держави", — пише газета. Вона вважає, що харківські угоди коштуватимуть Росії, особливо її платникам податків, величезних грошей, однак не принесуть великої політичної, економічної чи військової вигоди, адже флот у Севастополі застарілий, а фінансів на його модернізацію немає.
Одразу три видання — два німецьких та одне іспанське — приділили увагу Чорнобильській трагедії, розповідаючи про перетворення станції на туристичний об’єкт, про долю дітей Чорнобиля та про цілковиту тишу, яка досі панує в Прип’яті.
Зокрема, німецька “Neue Zuericher Zeitung” у своїй статті зазначила, що Чорнобиль, місце де 26 років тому відбулася маштабна екологічна катастрофа, перетворився на туристичний об’єкт. "Чорнобильський саркофаг став унікальним монументом світового маштабу. Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильський АЕС віддали своє життя за те, що він був сконструйований, однак сьогодні він у плачевному стані і має бути знесений. До того часу довкола саркофагу проводяться численні екскурсії ", — пише газета. Видання розповідає, що серед ескурсоводів багато хто досі переживає події, які сталися у 1986 році. Найжахливішим враженням більшості від тих подій стало повне вивезення дітей із всіх районів, що прилягали до Чорнобиля та до Прип’яті та цілковите спустіння цих міст.
Газета “Die Tageszeitung” помістила розповідь уроженки Білорусі Ольги Капустіної про її дитинство, яке припало саме на час трагедії у Чорнобилі і яке вона вважає щасливим, незважаючи ні на що. Навесні 1986-го Капустіна разом із іншими дітьми гралася на вулицях рідного міста, не підозрюючи, що поблизу сталася величезна екологічна катастрофа, адже радянські ЗМІ повідомили про вибух лише через декілька днів. "Ми — діти Чорнобиля були дуже щасливі: в школах ми отримували триразове безплатвне харчування, на Новий рік нам присилали подарунки із Заходу, кожний рік нас відправляли в санаторії у чистих регіонах Білорусі, а влітку багато хто їздив за кордон", — розповідає Капустіна.
Сьогодні Ольга досягла всього чого бажає і проживає у Німеччині, часто відвідуючи Білорусь, де її мати працює виховатилем у дитсадку.На жаль, із 86-ти дітей, які навчаються у ньому лише один цілком здоровий.У всіх інших проблеми із нирками, зором, кістками і т.д. І хоча неможливо довести, що ці хвороби напряму пов’язані із Чорнобилем, однак держава оплачує половину вартості дитсадка.
Іспанська “El Mundo” вважає, що найстрашнішою асоціацією із Чорнобилем та катастрофою, що сталася там 24 роки тому, залишається цілковита тиша, що панує в цих краях. "Слово “Чорнобиль” та особливо “Прип’ять” залишається у пам’яті українців, білорусів та інших як найстрашніші спогади та події, не дивлячись на те, що у ці райони потихеньку повертаються жителі, які не бояться радіації. Але все ж та тиша, яка панує у Прип’яті, де життя. немов завмерло, не порівняти ні з чим: тут до сих пір можна розрізнити парк атракціонів із зараженим колодязем, афіші майбутнього з’їзду КПРС та стіни, де там і тут — "плями" плутонія та америція, які не розкладуться навіть через сотні років. Ця тиша штучна… не чути навіть співу птахів, тільки шум вітру, що тихо гойдає гілки дерев дивного жовтуватого кольору", — ділиться своїми враженнями кореспондент видання і припускає, що такий стан речей навряд чи зміниться ще протягом тривалого часу.