Керівник Держказначейства Тетяна Слюз відмовилася від ідеї реорганізації відомства з метою повернути йому статус центрального органа виконавчої влади.
Про це повідомив в.о. міністра фінансів Ігор Уманський, написала газета «Дело».
За словами І. Уманського, він з самого початку був категорично проти реорганізації відомства, яке зараз підпорядковується Міністерству фінансів.
Він зазначив, що «головна проблема реорганізації – у втраті контролю Міністерством фінансів над Держказначейством як виконавцем витрат держбюджету».
«Але Мінфін буде і далі координувати діяльність відомства, і все одно ми будемо відповідати, якщо «автономне» Держказначейство не впорається з завданням», — зазначив він.
Такої ж точки зору дотримуються й в Секретаріаті Президента. /> «З огляду на сьогоднішні економічні умови, я ставлюся до такої ініціативи (реорганізації Держказначейства — ред.) зі скепсисом», — сказав перший заступник глави канцелярії Президента, колишній голова Держказначейства Олександр Шлапак.
«Здійснити запропоновані зміни – значить «підвісити в повітрі» близько 17 тисяч службовців казначейства, яких юридично повинні звільнити у зв’язку зі зміною статусу установи. Думаю, для них це обернеться непотрібним емоційним стресом», — переконаний посадовець.
Проте є інша точка зору на це питання. Прибічники реорганізації Держказначейства зазначають, що голова відомства Т. Слюз намагалася повернути йому статус центрального органу виконавчої влади, щоб стати більш незалежною в своїх діях. Більше за все вона скаржиться на неможливість призначати чи звільняти підлеглих, які займають керівні посади, без узгодження з Мінфіном.
За її словами, Міністерство фінансів не погоджується на зміну статусу Держказначейства через ніби-то зростаючі бюджетні витрати – тому що службовці центрального органу виконавчої влади отримують більше, ніж урядового.