Запровадження в українському уряді дрес-коду таки мало помітний ефект — закордонна преса зробила це однією з тем своїх публікацій про Україну. А ще писали про розкриття справи хакерів, які викрадали мільйони доларів із західних рахунків. Хоча, як завжди, не обійшлося і без політичної тематики та аналізу як внутрішньої, так і зовнішньої політики Януковича та його команди.
Запровадження в уряді та Адміністрації Президента достатньо жорсткого дрес-коду західній пресі не сподобалось. Зокрема, газета “Тhe Wall Street Journal” (http://online.wsj.com/article/SB10001424052748704689804575536132435849028.html?mod=WSJEUROPE_hps_SECONDTopStories) зацікавилась чи дійсно ця новація допоможе підняти рівень довіри до державних службоців України? "Запроваджений минулого тижня дрес-код, згідно з яким працівники та, зокрема, працівниці урядових установ, мають відмовитися від глибоких декольте, коротких спідниць, транспарентних платтів та перейти на однотонний одяг із мінімальною кількістю макіяжу та парфумів, подобається далеко не всім. Дрес-код вщент розкритикували як лідер опозиції Юлія Тимошенко, так і радник Януковича Ганна Герман, вказавши на "архаїчність" таких новацій", — писала газета.
Видання нагадує, що основною метою дрес-коду є підвищення рівня довіри до державних службовців та, зокрема, представників уряду. "Звичайно, для України, яка поглинена корупцією та бюрократією, підвищення рівня довіри до влади вкрай необхідно. Однак, чи дійсно зможе дрес-код, враховуючи таку любов українських парламентаріїв до масових бійок в залі засідань за участі літаючих яєць та рукопашних бойових мистецтв, насправді виправити щось?" — запитує “Тhe Wall Street Journal.”
Більш різка в оцінках цього ж рішення була німецька газета “Sueddeutsche Zeitung” (http://www.sueddeutsche.de/), яка із сарказмом зазначила, що жінка в уряді Віктора Януковича має виглядати як за часів Тараса Бульби. "Під забороною нового дресс-коду опинилися декольте та оголені руки, міні-спідниці і джинси, а також багато чого іншого. Одне слово. жінка в стінах урядової резиденції має виглядати як за часів Тараса Бульби", — іронізує газета. Видання вважає, що дрес-код поряд із обмеженнями свободи преси та поступливістю у відносинах із Росією — ще один доказ повернення України в минуле. "Навіть Сталін із Андроповим ніколи не вказували як ходити на роботу секретаркам із політбюро", — зазначається у публікації.
Іншою темою для західних видань стала участь українських хакерів у маштабному викраденні мільйонів доларів із західних рахунків. Видання “The Wall Street Journal” (http://online.wsj.com/article/SB10001424052748704483004575523811617488380.html?mod=googlenews_wsj) нагадало, що хакери з України, Росії, Білорусі, Казахстану та Молдови розорили тисячі банківських вкладників. "Більш, ніж сто осіб у США та Великобританії були заарештовані чи звинувачені у причетності до глобальної мережі кіберзлодіїв, які використовували комп'ютерні віруси для викрадання інформації та грошей із банківських рахунків", — писала газета. За даними прокурорів, не менше ніж 3 млн доларів було викрадено із американських рахунків, починаючи із травня місяця.
Розслідування, яке ведеться понад рік, сфокусоване, перш за все, на мережі "мулів" — людей, найнятих, щоб відкривати банківські рахунки із використанням фальшивих імен та паспортів для переказування викрадених грошей операторам у Східній Європі. Більшість із "мулів" були найняті через рекламу у російськомовній газеті чи на соціальному сайті", — зазначає “The Wall Street Journal” та додає, що, як припускається, у хакерську схему, було залучено п'ять банків, деякі із яких були жертвами, а інші використовувалися як "мули".
Газета “The Financial Times” (http://blogs.ft.com/techblog/2010/10/ukraine-zeus-cyber-gang-brought-in-40m/) вважає, що українці мають довести справу із хакерами до кінця. "П'ять підозрюваних українців у кіберзлодійстві та викраданні мільйонів доларів за допомогою вірусної програми "Зевс" були відпущені під підписку про невиїзд, однак, за словами української влади, найближчим часом їм можуть бути пред'явлені звинувачення", — пише газета. На її думку, від того, як буде поводити себе, зокрема, українська сторона, буде залежати результат міжнародної маштабної операції по викритті кіберзлодіїв, які переправляли вкрадені гроші через кордон.
"Арешт 40 млн доларів, які, за словами розслідування, були ввезені в Україну, та затримання, за припущеннями, п'яти осіб, які були основним джерелом прибутку для російського організатора витонченої операції з викрадання паролів — це велика заслуга українських спецслужб",- наголошується у публікації. — " Однак для того, щоб підтвердити свій статус, зокрема, СБУ має довести справу до кінця, як це зробили їхні російські колеги у ФСБ, які вже знають, хто створив та розповсюдив вірус". /> Тим часом французькі та німецькі видання писали про незадоволення Євросоюзу Україною.
"ЄС незадоволений політичною ситуацією в Україні та, зокрема, рішенням Конституційного суду про скасування реформи", — стверджує інформаційна агенція “Deutsche Welle” (http://www.dw-world.de/dw/article/0,,6080306,00.html). "Після того як Конституційний суд України ухвалив рішення про повернення президенту широкого спектру повноважень, на адресу Києва з боку ЄС лунає все більш різка критика", — зазначається у публікації.
“Deutsche Welle “цитує німецького депутата Європарламенту Ельмару Брок, яка вважає, що події в Україні дозволяють припустити, що нове керівництво більше не зацікавлене у якнайшвидшій євроінтеграції. "Європа стає свідком різких змін в державі, яка ще недавно вважалася найдемократичнішою на пострадянському просторі. Тепер в ній знову повертаються елементи авторитаризму та придушення опозиції разом із ЗМІ", — наголошує інформагенція. На її думку, неоднозначне ставлення Брюсселя до подій в Україні та численні суперечки із цього приводу, ставить під загрозу втілення проекту "Східне партнерство", в якому Київ відіграє центральну роль.
Та ж інформаційна служба спробувала проаналізувати чому в Україні було дискредитовано парламентсько-президентській устрій (http://www.dw-world.de/dw/article/0,,6076442,00.html). За її висновком, багато в чому вина за це лежить на помаранчевих. "Рішення конституційного суду скасувати реформу, за яку за іронією долі проголосували майже 90% депутатів, в тому числі із Партії регіонів, яка потім й ініціювала судовий процес за скасування, пояснюється не тільки тим, що Янукович схильний до авторитаризму", — йдеться у публікації.
Агенція нагадує, що окрім проведення в 2004-му році конституційної реформи, в Україні довелося провести третій тур президентських виборів із огляду на масові протести проти фальсифікацій, після чого перемогли помаранчеві. "Але знову ж таки за іронією долі після того, як до влади прийшли Тимошенко та Ющенко, саме на фоні їхнього постійного протистояння та сварок в країні різко дестабілізувалася політична ситуація і почалася критика на адресу запровадженої реформи. Помаранчеві власною поведінкої, дійсно, багато в чому дискредитували парламентскьо-президентську республіку і Янукович зумів цим скористатися", — зазначає інформагенція.
Французьке видання “Le Figaro” (http://www.lefigaro.fr/international/2010/10/06/01003-20101006ARTFIG00729-ianoukovitch-l-objectif-de-l-ukraine-reste-l-europe.php) звернуло увагу на запевнення Президента Віктора Янукович у тому, що Європа все ще є головною метою для України. "У своєу інтерв'ю Віктор Янукович неодноразово наголошував на тому, що попри те, що він дійсно приділяє відносинам із Москвою особливу увагу, для Києва, як і раніше, пріоритетом залишається успішна євроінтеграція разом із ефективними реформами та безперебійним постачанням газу на територію ЄС ", — зазначає газета та додає, що Віктор Янукович декілька разів повторив, що, не зважаючи на зближення із Росією, необхідність України захищати національні інтереси та незалежність залишаються першочерговими завданнями.