"Схоже на те, що завдяки вдалому поєднанню вдачі та продуктивних рішень, економічну катастрофу у Центральній та Східній Європі вдалося відвернути”,- констатує видання The Economist, — “Звичайно, похмілля у вигляді величезних бюджетних дефіцитів, девальвації валюти та закордонних кредитів ще довго будуть нагадувати цим державам, що таке економічна криза, і якими можуть бути її наслідки".
За прогнозами Міжнародного валютного фонду, протягом цього року економіка Центральної та Східної Європи скоротиться приблизно на 4,9%. Європейський банк реконструкції і розвитку більш песимістичний і очікує скорочення економік регіону на 5,25%. "Зрозуміло, що такі очікування провідних фінансових установ не можуть не пригнічувати уряди пострадянських держав. Але, тим не менше, деякі зміни, спровоковані економічною кризою, пішли на краще всім країнам пострадянського простору"- наголошує видання.
Однією з таких змін стало те, що відтепер іноземні інвестори оцінюють ризик вкладення грошей до таких економік більш раціонально. "Якщо подивитися на економіки всіх держав соцтабору, то можна легко визначити, що вони не мають спільного фактору. Підганяти під одну лінійку економічно-хаотичну Україну, потопаючу у боргах Угорщину та перегріту Латвію — немає жодного сенсу. Так само не слід поділяти ці держави на ті, що багатші і на ті, що бідніші чи на ті, що входять до ЄС і на ті, що до нього ще не вступили. Слід визнати одне — всі ці держави є голодними на інвестиції. Але, водночас, вкладникам слід бути розважливими"- відзначає видання.
На думку видання, спекулянти, які сподівалися, що крах економік Східної та Центральної Європи відбуватиметься, як ефект доміно, помилилися. Порівняно із лютим ціни на нерухомому ринку Польщі, наприклад, зросли на 40%, у Росії — аж на 90%.
Із початком економічної кризи більшість закордонних фондів та банків стали працювати набагато більш скоординовано. /> "Якщо раніше МВФ намагався відокремитися від всіх інших установ, то нещодавні видачі кредиту він був готовий узгодити Європейською Комісією, національними урядами та банками"- зазначає Economist.
Ще нещодавно кредит від МВФ урядами більшості держав сприймався як "остання інстанція" для порятунку економіки. Але тепер ситуація дещо змінилася.
"Звичайно,- наголошує видання- кредити, видані валютним фондом Україні, Угорщині, Ісландії були призначені врятувати їхню економіку від дефолту. Але тепер МВФ діє заздалегідь і надання Польщі кредиту у розмірі 21 млрд доларів у травні- це скоріше забезпечення подальшої стабільності у регіоні, аніж спроба порятунку її від дефолту".
В умовах кризи, МВФ став лагідніше до відноситися до позичальників. Наприклад, якщо серед умов кредиту для України містився пункт, в якому зазначено, що уряд має збалансувати бюджет, то зараз фонд визнає, що 4%-ий дефіцит ВВП є реалістичним та задовільним.
І хоча у новій доповіді від МВФ наголошується, що європейським банкам все ще потрібна допомога, але найбільшої загрози (неповернення кредитів східноєвропейськими установами) їм вдалося уникнути, а екс-радянським державам врятуватися від дефолту, підсумовує видання.
(Л.Дубенко)