Банки, як і будь-які інші організації, повинні запозичувати гроші на вільному ринку, а не брати їх у держави, вважає кандидат юридичних наук Кирило Молодико.
«Необхідність таких позик пояснили несерйозною, нічим не обґрунтованою ідеєю про те, що нібито розриви ліквідності (тобто, простіше кажучи, тимчасова або не дуже тимчасова неплатоспроможність унаслідок безглуздої роздачі ввірених коштів) об’єктивно притаманні банківській діяльності, і покривати їх потрібно з допомогою державних, тобто суспільних фінансів.», — заявив експерт в інтерв’ю «Дзеркалу тижня».
При цьому, на його думку, рефінансування центробанку можливе тільки в тому випадку, якщо чверть і більше вкладників одночасно раптом вирішать достроково вилучити з банку гроші з депозитних рахунків. При цьому банк повинен передати в НБУ реєстр клієнтів, а НБУ після перевірки безпосередньо цим клієнтам перераховує гроші.
«Надавати ж прямий фізичний доступ до рефінансування проблемному банку взагалі не можна, тому що цих грошей можна потім ніколи більше не побачити», — вважає він.
При цьому експерт нагадав, що історія фінансів свідчить, що певний відсоток банків завжди розорявся внаслідок прямого розкрадання банкірами, їхніх помилкових бізнес-рішень, безконтрольності персоналу банку або ж поєднання цих чинників.
«Яке століття надворі — ХV, XVIII чи ХХІ, принципово нічого не змінює. Якщо ж банкіри знають, що викручуватися їм доведеться самостійно, вони здійснюють більш обачну кредитну політику. Банкрутства банків за такого регулювання теж можливі, та принаймні на набагато більш ранніх стадіях. З цієї причини від них страждає значно менша кількість вкладників», — підкреслив він.
За матеріалами: «Дзеркало тижня» />