Додаткові дипломатичні послуги українських дипломатів за кордоном, що надаються вітчизняним чиновникам і компаніям, повинні стати платними.
Таку думку в статті для «Дзеркала тижня» висловив доктор економічних наук, професор Олександр Шаров.
За його словами, зокрема, американська дипломатична практика передбачає оплату за маркетингові дослідження або допомогу, пов’язану з організацією участі у роботі торговельних виставок.
Аналогічним чином діють і дипломати Ірландії, Швейцарії і Франції, котрі, крім того, отримують плату за послуги, надання яких вимагає окремих звернень у державні або комерційні структури країни перебування, відзначив учений.
При цьому він уточнив, що вартість таких послуг коливається в межах 140–160 дол. за годину роботи, або 450 євро за півдня, оскільки повний робочий день, як правило, такій роботі дипломати не мають права присвячувати. Причому в багатьох випадках, особливо якщо йдеться про маркетингові дослідження, посольства просто укладають субконтракти з місцевими спеціалізованими фірмами, пояснив Шаров.
«А наши ребята за ту же зарплату…» знаєте скільки часу й сил витрачають на такі дослідження? А на чиновницький лікнеп? Це я маю на увазі підготовку інформаційно-аналітичних записок, покликаних задовольнити цікавість високих посадових осіб різних міністерств та відомств у питаннях, без знання яких вони взагалі не мали б обіймати свої посади. А вони, захопивши командні висоти, тепер виясняють, як у світі робиться те, що входить до їхніх прямих службових обов’язків», — наголосив він.
Експерт переконаний, що безкоштовна дипломатична підтримка, що перевищує певний мінімальний загальнодоступний рівень, є проявом несправедливого привілею, який одна вітчизняна компанія отримує у порівнянні з іншою.
Крім того, ексклюзивні дипуслуги відкривають і шлях до корупції, вважає він, а прозорий і платний, однаково доступний механізм таких послуг все розставить на свої місця.
На думку Шарова, держава також повинна встановити чіткі критерії відбору тих, на кого працюють вітчизняні дипломати.
«Вже якщо вони (дипломати, — ред.) і виконують роботу штовхачів або безплатних консультантів, то відбір «щасливчиків», для кого це робиться, має бути прозорим і логічно обгрунтованим (тобто здійснюватися відповідно до публічно оголошених пріоритетів)», — вважає вчений.