Нацбанку слід було б не стільки вдосконалювати інструкції, скільки пропонувати ринку нові, ефективні фінансові інструменти, що підштовхують комерційні банки до дій у бажаному для держави напрямі.
Про це повідомив доктор економічних наук, професор Олександр Шаров.
«НБУ дедалі частіше поводиться, як міністерство у справах банків, а не як «банк банків». Звідси проблема відносин з урядом, оскільки вони не взаємодоповнюють одне одного, а конкурують, як два органи виконавчої влади на одному регуляторному полі», — відзначив Шаров
За його словами, з одного боку НБУ не може гарантувати курс гривні на довгу перспективу, а з іншого — не дає учасникам ринку інструментів страхування ризику, хеджування, посилаючись, перш за все, на обмеженість їхньої дії. «Виходить, що коли ризик усе одно залишається, то нічого робити й не треба», — констатував експерт.
Шаров переконаний, що банківське співтовариство самостійно могло б стати ініціатором дотримання в своєму середовищі корпоративної етики, яка виключала б схильність до ризику. Крім того, банкіри могли б самостійно встановити справедливі правила стосовно клієнтів, зокрема, щодо термінів видачі депозитів, процентних ставок, добросовісної реклами, вважає експерт.
«Досвід західноєвропейських «банківських омбудсменів» свідчить, що це цілком реально. Тільки в нас до створення такого інституції якось не прагнуть», — підкреслив Шаров.
За матеріалами: Дзеркало тижня