Під національними інвестиційними проектами, які були підготовлені робочою групою під керівництвом народного депутата Владислава Каськіва і прийняті Комітетом економічних реформ при президенті України, ховається або маніловщина, або звичайні афери. Про це у статті для «Дзеркала тижня» менеджер проектів компанії ISTRATS Олексій Комаров і консультант з економічних питань Олексій Романов.
На думку експертів, реалізація двох енергетичних проектів «Термінал для імпорту зрідженого газу» (LNG-термінал) та «Енергія природи», на які припадає левова частка планованих інвестицій (40 мільярдів гривень з сукупних 82 мільярдів гривень) не дуже вигідна для України.
Комаров і Романов нагадують, що фінансування проектів буде покладено на приватні компанії, проте витрати на підготовчі роботи (розробка ТЕО, документації, організації презентацій інвесторам і т.д.) візьме на себе держава. Так, лише розробка документації оцінена в 10 мільйонів гривень з кожного проекту, виділити які Кабміну запропоновано в 2011 році.
«Підкреслимо, що жодним чином не заперечуємо необхідність реалізації проектів, які дозволять з часом Україні зміцнити свою енергетичну незалежність. Однак, перш ніж братися до їх реалізації, слід врахувати всі аргументи », — зазначили експерти.
Так, вони зазначають, що проект будівництва LNG-терміналу, капітальні витрати на який складуть 1 мільярд доларів, для України вкрай ризикований вимагає детального інвестиційного обгрунтування.
Експерти зазначають, що в нинішньому вигляді він орієнтується лише на поточні спотові ціни на скраплений газ, без гарантій обсягів і цін у майбутньому, що дуже важливо на волатильних ринках вуглеводнів.
Крім того, вказують вони, проект не буде мати значних цінових переваг перед російським трубопровідним газом за умови збереження 30-відсоткової знижки на російський газ протягом десяти років. При цьому реалізація проекту залежить від будівництва поки ще проектованого терміналу скраплення в Грузії і від амбіцій Румунії, вважають експерти.
Що стосується проекту «Енергія природи», то він передбачає будівництво вітрових та сонячних електростанцій потужністю 2000 МВт.Бюджет проекту складає 3 мільярди євро, і ці витрати повинні окупитися за сім років при виробництві електроенергії в обсязі 26,8 млрд. кВт на рік.
«Не цілком зрозуміло, навіщо запропоновано розвивати генерацію електроенергії саме таким чином. По суті, «зелена енергетика» дотується за рахунок інших учасників ОРЕ — кінцевих споживачів. Та й дефіциту електроенергії як такої в Україні немає: використання потужностей АЕС в 2009 році склало лише 68%, хоча в передкризові роки потужності вітчизняних АЕС використовувалися на 80-90%, падіння виробництва електроенергії на вугільних ТЕС також було відчутним », — говорять експерти.
Окрім того, вказують вони, при більш детальному розгляді цього проекту з’ясовується, що поставлені авторами цілі (виробництво 26,8 млрд. кВт · год, або 15,5% всієї генерації) абсолютно нереальні.