В Україні немає механізму ефективної взаємодії міністра фінансів і голови Нацбанку, констатують експерти.
Про це заявив народний депутат Верховної Ради Юрій Полунєєв.
«В України — і фіскальна влада, тобто уряд, і Національний банк, і інші регулятори — сьогодні мають дуже низьку готовність до такої комплексної проблеми, як управління ризиками. Немає розробленої концепції, немає відповідного підходу».
Полунєєв зауважив, що зважаючи на конфлікт або продуктивну суперечність між міністром фінансів і керівником Нацбанку в деяких країнах створюють спеціальні органи — комітети фінансової стабільності. Де разом з міністром фінансів, керівником центрального банку і керівниками інших фінансових регуляторів обговорюються всі питання, пов’язані з уразливістю фінансового сектора країни. Водночас, в Україні проблема взаємодії між регуляторами ніяк не вирішена.
«Навіть якщо нам удасться пройти через цю фінансову кризу, ця проблема залишиться. Якщо її не врегулювати законодавчо, то при наступній кризі вона обов’язково знову торкнеться України і матиме серйозні наслідки», — підкреслив він.
За словами голови правління «Дочірнього банку Ощадбанку Росії» (Україна) Ігоря Юшко, питання взаємодії регуляторів можна було б врегулювати на законодавчому рівні, проте це не гарантувало б, що проблему буде вирішено.
«Я цікавився у Європі, у Сполучених Штатах — там є практика щомісячних обідів глави центробанку і глави міністерства фінансів. Коли я запитав: «А як у вас це прописано в законі?», народ не зрозумів мого запитання. Кажуть: «Так заведено сотні років, це — частина нашої культури», — підкреслив Юшко.
«Я не вірю, що через законодавство можна створити культуру. Практика застосування законодавчих актів показала, що швидше навпаки: вони здійснюються тільки в тому разі, якщо лягають на мораль або на культуру, що вже існує в суспільстві. У нас законодавство не формує ні моралі, ні практики, ні культури», — додав він.
Голова комісії Госфінуслуг Віктор Суслов уточнив, що закон про фінансові послуги передбачає зустрічі з Нацбанком.
«Є така обов’язкова норма. Проте її було виконано один раз — 2003 року, коли керівники регуляторів зібралися разом», — пояснив він.
За словами Суслова, дана практика не застосовується через позицію Національного банку.
«Ми завжди підемо в Нацбанк, якщо нас там захочуть побачити на рівні керівництва. Нас не кличуть. При цьому голова Нацбанку не прийде на зустріч у Держфінпослуг або Держкомісію з цінних паперів. Усе це залежить від особистісних якостей. Будуть інші люди — будуть інші контакти, будуть обіди або ще щось», — впевнений Суслов.
За матеріалами: «Дзеркала тижня»